CC BY
18
УДК 343.137.5 (477) Н. В. Лесько
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "ЛьвГвська полиехшка",
старший викладач кафедри адмiнiстративного та шформащйного права,
канд. юрид. наук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУСУ СУБ'СКТ1В ПРОФ1ЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД Д1ТЕЙ
© Лесько Н. В., 2015
Розглянуто юридичне та фшософське тлумачення правового статусу суб'еклв профилактики правопорушень, досл1джено iснуючi класифжацп суб'еклв профилактики правопорушень серед дiтей. Запропоновано пропозицп щодо вдосконалення профшактичноТ дiяльностi цих оргашв.
Ключов1 слова: дгги, неиовнолпш особи, профiлактика правопорушень, органи i служби у справах дiтей, правовий статус.
Н. В. Лесько
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТАТУСА СУБЪЕКТОВ ПРОФИЛАКТИКИ ПРАВОНАРУШЕНИЙ СРЕДИ ДЕТЕЙ
Рассмотрены юридическое и философское толкование правового статуса органов и служб по делам детей, исследовано классификацию субъектов профилактики правонарушений среди детей. Наведены предложения по совершенствованию профилактической деятельности данных органов.
Ключевые слова: дети, несовершеннолетние лица, профилактика правонарушений, органы и службы по делам детей, правовой статус.
N. V. Lesko
GENERAL DESCRIPTION OF THE STATUSOF SUBJECTS OF OFFENCES PREVENTION AMONG CHILDREN
The author of the article examines juridical and philosophical interpretation of the legal status of the subjects of offences prevention among children. Existing classification of the subjects of offences prevention among children is studied. The author of the article gives propositions for improving the prevention activities of these bodies.
Key words: children, minors, prevention of offences, children services and agencies, legal status.
Постановка проблеми. Найважлившою ознакою системи профшактики правопорушень серед дгтей е наявшсть значно!' кшькосп суб'екпв профшактики, що вiдрiзняються характером, формами i методами дмльносл, а також сво1'ми повноваженнями. Проте основш акценти в дмльносп цих установ зроблено не на профшактищ вчинення першого правопорушення, а на вториннш профшактищ - профшактищ вчинення правопорушень серед неповнолптх, як вже мали проблеми i3 законом. Профшактика правопорушень серед дггей - це глобальна, комплексна, масштабна проблема, у виршенш яко!' повинш брати участь вш органи i служби у справах дгтей. Цю проблему неодноразово вивчали рГзт фахГвщ однак дош ïï виршити не вдалося.
Метою дослщження е аналiз правового статусу суб'ектГв профилактики правопорушень серед дгтей, а також дослiдження iснуючих класифшацш суб'екпв профилактики правопорушень серед дгтей, висловлення пропозицiй щодо вдосконалення профшактично'' дiяльностi цих органiв.
Стан дослщження. АналГз публiкацiй свiдчить про те, що питанням правового статусу оргашв i служб у справах дггей присвячено чимало праць. Це питання дослвджували такi вчеш-юристи, як О. Б. Андреева, К. Л. Бугайчук, С. Ф. Денисова, С. В. Додша, Т. Л. Кальченко, Я. М. Квп~ка, О. I. Остапенко, С. Г. Поволоцька, В. I. Ремньов, Ю. С. Шемшученко та шшГ вчеш. Незважаючи на розма'ття поглядГв щодо рГзних аспекта правого статусу органiв i служб у справах дгтей, чгтких уявлень стосовно шляхГв вдосконалення профшактично'' дмльносп цих органiв майже не Гснуе.
Виклад основного матер1алу. Розглядаючи правовий статус оргашв i служб у справах дгтей, доцгльно визначити поняття статусу, зокрема його юридичних, фглософських тлумачень. У юридичному словнику зазначаеться, що статус (лат. status - стан, становище) - установлене нормами права становище його суб'екпв, сукупшсть 'х прав i обов'язюв [1, с.655]. Фглософський енциклопедичний словник визначае статус як сощальний, сшвввдносний стан (позицм) iндивiдуума або групи в сощальнш системi, що визначаеться за низкою ознак, специфГчних для дано!' системи (економiчних, професiйних, етнiчних та шших) [2, с. 626].
Необхщно зазначити, що деякi вченi, дослвджуючи правовий статус органу державного управлшня, не дшшли згоди щодо суп цiеi проблеми. Так, на думку О. Ю. Якимова, складовими правового статусу державного органу е чотири елементи: цшьовий блок; компетенщя; оргашзацшний блок елементiв; вiдповiдальнiсть [3, с. 106]. При цьому до цшьового блока автор зараховуе таю категори, як "мета", "завдання", "функщ'".
Д. М. Бахрах видгляе в адмiнiстративно-правовому статусi колективних суб'ектiв три головних блоки: 1) цшьовий; 2) структурно-оргашзацшний; 3) компетенцшний [4, с. 26-27].
У контекст нашого дослiдження необхвдно зосередити увагу на суб'ектах профшактично'' дмльностг О. М. Макаренко зазначае, що суб'екти профилактики правопорушень, загалом, виступають як система або сукупшсть державних оргашв, громадських оргашзацш i окремих громадян, яю цшеспрямовано здшснюють на рГзних рГвнях i в рГзних масштабах керiвництво, планування заходiв щодо попередження правопорушень, управлiння цими заходами, 'х безпосередне виконання чи забезпечення 'х виконання, та ввдповвдно до виконуваних завдань мають певш права i обов'язки, а також несуть ввдповвдальшсть за досягнення суспшьно-значимих цшей у сферi профiлактичноi' дмльносл [5, с. 59].
Ще одну, доволГ цiкаву класифiкацiю суб'ектiв управлшня профилактикою правопорушень, запропонував О. М. Литвинов. На думку вченого, уш суб'екти профилактики правопорушень можна звести у таю групи: суб'екти загального управлшня профилактикою правопорушень (Верховна Рада Укра'ни, Президент Укра'ни, Кабшет МтстрГв Укра'ни, мГсцевГ державн адмшГстраци, мГсцевГ ради народних депутата та 'х виконавчо-розпорядчГ органи); функщональнГ мГжгалузевГ суб'екти управлшня профилактикою правопорушень (координацшнГ комГтети усГх рГвшв, координацшнГ наради керГвниюв правоохоронних оргашв при ввдповвдних прокурорах); суб'екти галузевого управлшня профилактикою правопорушень (до ще'' групи належать ввдповвдш галузевГ органи виконавчо'' влади); суб'екти управлшня громадських профшактичних оргашзацш [6, с. 7-8].
О. I. Остапенко вказуе, що систематизувати суб'екти профилактики адмшГстративних правопорушень можна з урахуванням ii видГв: сощально'', загально'', шдиввдуально' До системи суб'екпв сощально'' профилактики науковець зараховуе: вищГ органи державно'' влади, вищГ органи державного управлшня, мтстерства, ведомства, департаменти; до суб'екпв загально'' профилактики: мтстерства, ведомства, департаменти, тдприемства, установи, оргашзаци, громадсью оргашзаци, органи мГсцевого самоврядування; до суб'екпв шдиввдуально'' профь лактики: шдприемства, установи, оргашзаци, громадсью оргашзаци та окремих громадян.
Суб'ектами профшактики адмтстративних правопорушень виступають юридичш особи р!зного р1вня повноважень, ф1зичш особи, яю цшеспрямовано здшснюють профшактику, мають зовшшш 1 внутршш зв'язки, 1 по "вертикал!", 1 по "горизонтал!" з шшими суб'ектами, мають можливосп вибору власно! поведшки пвд час проведення профшактики в межах передбачених чинним законодавством [7, с. 58-59].
Щодо класифшаци суб'еклв профшактики правопорушень серед дггей, то I. О. Кобзарь всю систему оргашв, дмльшсть яких спрямована на профшактику правопорушень серед неповнолпшх, подшяе на три основш групи: 1. Спещал1зоваш органи державно!' влади, дмльшсть яких охоплюе вш сфери життя дпей, а також спрямована на профшактику правопорушень неповнолпшх, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, здшснення реабшпацшного впливу. 2. Суб'екти системи правоохоронних оргашв, дмльшсть яких спрямована на попередження 1 розкриття правопорушень вчинених неповнолпшми, правопорушень, вчинених проти неповнолпшх, застосування до винних ошб передбачених законом заход1в, а також ввдновлення порушених прав 1 законних штерес1в р1зних ос1б (органи внутршшх справ, прокуратура, суд, а також установи кримшально-виконавчо! системи). 3. Суб'екти, дмльшсть яких заснована на шщ1атив1 громадських, суспшьних, комерцшних оргашзацш 1 е благодшними [8, с. 132-134].
На думку Я. М. Квпки, суб'еклв профшактики можна класифшувати в такий спошб: 1. Суб'екти, що безпосередньо здшснюють шдиввдуальну профшактику До них належать: родина, трудов! 1 навчальш колективи, громадськ об'еднання населення, а також оргашзацшш структури раннього 1 безпосереднього попередження правопорушень правоохоронних оргашв. 2. Суб'екти, як здшснюють профшактику поряд з виконанням контрольно-наглядових 1 правоохоронних функцш (суди, прокуратуру, органи внутршшх справ). 3. Суб'екти, що здшснюють координащю 1 управлшня дмльшстю щодо попередження правопорушень (Президент Укра!ни, Кабшет М1н1стр1в Укра'ни, Рада М1н1стр1в Автономно!' Республши Крим, мтстерства та шш1 централью 1 м1сцев1 органи виконавчо! влади, органи мюцевого самоврядування) [9, с. 80-84].
О. Л. Чернецький пропонуе передбачити окремий роздш у Закон Укра'ни "Про органи 1 служби у справах дпей та спещальш установи для дпей" пвд назвою "Суб'екти попередження правопорушень, як вчинюються неповнолпшми", який м1стив би дв1 статтк 1) "Загальш суб'екти попередження правопорушень неповнолптх"; 2) "Спещальш суб'екти попередження правопорушень неповнолптх", де був би наведений !х вичерпний перелш та повноваження [10, с. 11].
У м1жнародно-правових актах наголошуеться на бажаносп або необхвдносп створення державами спещально! системи оргашв, установ, як б займалися справами неповнолпшх, розроблення спещального законодавства, що стосуеться неповнолптх. Зокрема, у п. 40.3. Конвенци про права дитини вказано: "Держави-учаснищ прагнуть сприяти встановленню закошв, оргашв 1 установ, що мають безпосередне ввдношення до дпей, яю, як вважаеться, порушили кримшальне законодавство, обвинувачуються чи визнаються винними в його порушенш" [11]. У п. 2.3 Мтмальних стандартних правил здшснення правосуддя щодо неповнолптх (Пекшсью правила) ввд 29 листопада 1985 р. зазначено про те, що в межах кожно! нащонально! юрисдикщ! слвд вжити зусиль для прийняття комплексу закошв, правил 1 положень, як стосуються безпосередньо неповнолпшх 1 установ та оргашв, у функци яких входить здшснення правосуддя щодо неповнолпшх, 1 як покликан задовольняти р1зш потреби неповнолпшх правопорушниюв, захищаючи при цьому !х основш права [12].
Правов1 основи дмльност оргашв 1 служб у справах дпей та спещальних установ для дпей визначаються Законом Укра!ни ввд 24 шчня 1995 р. "Про органи 1 служби у справах дпей та спещальш установи для дпей" [13]. Ввдповвдно до ст. 1 вищезазначеного закону здшснення сощального захисту дпей 1 профшактики серед них правопорушень покладаеться в межах визначено! компетенщ! на:
- центральний орган виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! полпики у сфер! с1м'! та дпей, центральний орган виконавчо! влади, що реал1зуе державну полпику у сфер! шм'! та дпей, орган виконавчо! влади Автономно! Республши Крим у сфер! шм'! та дпей,
ввдповвдт структурт пiдроздiли обласних, Ктвсько' та Севастопольсько' мiських, районних державних адмГтстрацш, виконавчих органiв мiських i районних у мГстах рад;
- уповноважет пiдроздiли органiв внутрiшнiх справ;
- приймальники-розподгльники для дiтей органiв внутршшх справ;
- школи соцiальноi реабштаци та професiйнi училища соцiальноi реабштаци органiв освiти;
- центри медико-соцiальноi реабiлiтацii дiтей закладiв охорони здоров'я;
- спещальт виховнi установи Державноi кримiнально-виконавчоi служби Украiни;
- притулки для дггей;
- центри сощально-психолопчно' реабiлiтацii дiтей;
- соцiально-реабiлiтацiйнi центри (дитячГ мiстечка).
У здiйсненнi сощального захисту Г профглактики правопорушень серед дггей беруть участь у межах свое!' компетенци шшГ органи виконавчо' влади, органи мГсцевого самоврядування, пвдприемства, установи та органiзацii незалежно вГд форми власносп, окремГ громадяни.
Дмльтсть оргатв Г служб у справах дггей та спещальних установ Г закладГв сощального захисту для дггей здшснюеться на принципах: законносп; застосування переважно методГв виховання Г переконання, що передбачають вжиття примусових заходГв лише тсля вичерпання вшх шших заходГв впливу на поведшку дггей; гласности тобто систематичного шформування про стан справ щодо захисту прав дггей, правопорушень серед дггей, роботу центрального органу виконавчоi влади, що забезпечуе формування державноi полгтики з питань шм'!' та дггей, центрального органу виконавчоi влади, що реалГзуе державну полгтику у сферГ сГм'' та дггей, органу виконавчоi влади Автономно!' Республши Крим у сферГ шмЧ та дггей, служб у справах дггей, спещальних установ Г закладГв сощального захисту для дггей у ввдкритш державнш статистищ, засобах масовоi шформаци; збереження конфщенцшностГ шформаци про дггей, яю вчинили правопорушення Г до яких застосовувалися заходи шдиввдуально' профглактики; неприпустимосп приниження чесл Г гвдносп дггей, жорстокого поводження з ними [13].
Кабшет МтстрГв Украши, центральний орган виконавчоi влади, що реалГзуе державну полгтику у сферГ усиновлення та захисту прав дггей, Рада мтстрГв Автономно!' Республши Крим, мГсцевГ державт адмГтстраци, органи мГсцевого самоврядування у межах своеi компетенцii здшснюють контроль за дмльшстю оргатв Г служб у справах дггей, спещальних установ Г закладГв сощального захисту для дггей.
Нагляд за додержанням закотв уповноваженими тдроздглами оргатв внутрштх справ, приймальниками-розподгльниками для дггей, школами та професшними училищами соцiальноi реабштаци, спещальними виховними установами Державноi кримiнально-виконавчоi служби Украши здшснюеться прокурором шляхом реалГзаци повноважень щодо нагляду за додержанням закотв органами, яю проводять оперативно-розшукову дГяльтсть, дГзнання, досудове слвдство, та повноважень щодо нагляду за додержанням закотв при виконант судових ршень у кримшальних справах та при застосувант шших заходГв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особисто' свободи громадян.
З метою детальтшого розгляду дмльносп оргатв Г служб у справах дггей та спещальних установ для дггей у сферГ профглактики адмГтстративних правопорушень серед неповнолпшх, на нашу думку, 'х доцгльно класифшувати за шдпорядковашстю, а саме: Мтстерство сощально' полгтики Украши (служби у справах дггей, притулки для дггей, центри сощально-психолопчно' реабштаци дггей, сощально-реабштацшт центри (дитячГ мГстечка), мережа центрГв сощальних служб для сГм'', дггей та молодГ); Мшстерство внутршшх справ Украши (вся система оргатв внутрштх справ, зокрема, мглщм у справах дггей, приймальники-розподгльники для дггей на дмльносп яких буде зосереджена увага в третьому роздш); Мтстерство освгти Г науки Украши (школи сощально' реабштаци та професшт училища сощально' реабштаци); Мтстерство охорони здоров'я Украши (центри медико-сощально' реабштаци дггей); Спещальт виховт установи Державно' кримшально-виконавчо' служби Украши; Суд та шшГ суб'екти, яю здшснюють профглактику правопорушень серед дггей.
Висновки. Зазначено, що хоча правовий статус оргашв 1 служб у справах дпей, на як покладено функщю здшснення сощального захисту 1 профшактики правопорушень серед ос1б, як не досягли в1с1мнадцятир1чного вжу, визначено Законом Укра!ни "Про органи 1 служби у справах дпей та спещальш установи для дпей" вщ 24 шчня 1995 р., ситуацм з правопорушеннями неповнолптх майже не змшилася, чинна система не дае позитивних результата. Одтею з проблем системи профшактики правопорушень серед дней е ввдсутшсть налагоджено! м1жв1домчо! взаемоди. Окр1м того, доцшьно прийняти единий нормативно-правовий акт - Закон Укра!ни "Про профшактику правопорушень в Укра!т", який м1стив би загальш напрями, форми, методи профшактично! дмльносп, визначав би коло учасниюв ще! дмльносп, !х правовий статус, сферу дмльносп, критери ощнки ефективносл роботи.
1. Большой юридический словарь / А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутсхих. - М. : ИНФА-М, 1998. - VI, 790 с. 2. Философский энциклопедический словарь / сост. С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М. : Сов. энцикл., 1989. - 815 с. 3. Якимов А. Ю. Статус субъекта административной юрисдикции / А. Ю. Якимов // Гос. и право. - 1996. - № 8. -С. 100-111. 4. БахрахД. Н. Административное право : учеб. для вуз. / Д. Н. Бахрах. - М. : БЕК, 1996. - 368 с. 5. Макаренко О. М. Суб'екти профшактики правопорушень / О. М. Макаренко // Право I безпека. - 2004. - № 3'3. - С. 68-70. 6. Литвинов О. М. Адм1н1стративно-територ1альна координация дгяльностг суб 'ектгв профшактики злочитв в Укра'т на мгсцевому р1вн1: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адмтстративне право I процес; фтансове право; тформацшне право" / О. М. Литвинов. - Х., 2002. - 20 с. 7. Остапенко О. I. Профшактика адмтстративних правопорушень (адмтстративно-правовий аспект) / О. I. Остапенко. - Львгв : Львгв. т-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 2001. - 103 с. 8. Кобзарь И. А. Противодействие преступности несовершеннолетних в переходный период (криминологический, уголовно-правовой и организационный аспекты) / И. А. Кобзарь - М. : ВНИИ МВД России, 2001. -179 с. 9. Квтка Я. М. Попередження адмтстративних правопорушень серед неповнолттх : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Янта Михайловна Квтка. - К., 2002. - 226 с. 10. Чернецький О. Л. Правове регулювання административно! в\дпов\дальност1 неповнолттх в Укралнг : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адмтстративне право I процес; фтансове право; тформацшне право" / О. Л. Чернецький. - Х., 2008. - 22 с. 11. Конвенция про права дитини вгд 20 листопада 1989р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU89K01U.html. 12. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних ("Пекинские правила") от 29 ноября 1985 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_211. 13. Про органи i служби у справах дтей та спещальш установи для дтей : Закон Укрални вiд 24 счня 1995 р. № 20/95-ВР // Вiдом. Верх. Ради Укрални. - 1995. - № 6.- Ст. 35.
