CC BY
21
УДК 342.345.54
Н. Мороз
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка", фахiвець деканату повно!' вищо!' освiти
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗД1ЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ У СФЕР1IНФОРМАТИЗАЦIÏ
© Мороз Н., 2016
Дослщжено адм1н1стративно-правове регулювання здшснення контролю у сфер1 шформатизаци як д1яльност1 об'еднаних у певну структуру суб'екпв контролю, спрямованоТ на гарантування досягнення найефектившшим способом поставлених ц1лей, шляхом реал1зац11 певних завдань контролю i застосування в1дпов1дних принцишв, методiв i технiки контролю.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правове регулювання, iнформатизацiя, контроль у сферi шформатизаци.
Н. Мороз
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ КОНТРОЛЯ В СФЕРЕ ИНФОРМАТИЗАЦИИ
Статья посвящена исследованию административно-правового регулирования осуществления контроля в сфере информатизации как деятельности объединенных в определенную структуру субъектов контроля, направленной на обеспечение достижения наиболее эффективным способом поставленных целей путем реализации определенных задач контроля и применения соответствующих принципов, методов и техники контроля.
Ключевые слова: административно-правовое регулирование, информатизация, контроль в сфере информатизации.
N. Moroz
ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF CONTROL IN THE FIELD OF INFORMATION
The article investigates the administrative and legal regulation of control in the field of information, as an activity integrated into a specific structure of control subjects, aimed at ensuring the most effective way to achieve these goals through the implementation of specific tasks of control and application of the relevant principles, methods and techniques of control.
Key words: administrative-legal regulation, information, control in the field of information.
Постановка проблеми. Для повнощнно!' роботи механiзмiв контролю в сферi шформатизаци суспшьство потребуе нормативно-правових акпв, що безпосередньо стосуватимуться регулювання суспшьних ввдносин контролю в сферi шформатизаци.
Гостро необхвдш розроблення й ухвалення на державному рiвнi пакета акпв, яю дали б змогу розширити межi контролю у сферi шформатизаци.
Доволi широкий спектр нормативно-правових актiв, прийнятих на найрiзноманiтнiших рiвнях за ввдсутносп структуроутворювального закону, що регулюе систему контролю в сферi iнформатизацii, призводить до того, що принципи контролю в сферi шформатизацй, iмплiцитно втшет в конституцiйному законодавствi, не завжди адекватно ввдображаються в конкретних законах i положеннях.
Аналiз досл1дження проблеми. Питання, що стосуються рiзних аспектов отримання, зберь гання, використання, захисту шформацй, формування iнформацiйного суспшьства, розроблення iнформацiйноi полiтики тощо були предметом дослвдження багатьох вчених, зокрема:
B. Авер'янова, I. Арiстовоi, I. Бачило, К. Белякова, Ю. Битяка, В. Бшоуса, Т. Гамана, С. Додша,
C. Ссiмова, С. Гуцу, Р. Калюжного, В. Колпакова, В. Копилова, Б. Кормича, В. Лшкана, О. Логшова, О. Олшника, В. Ортинського, О. Остапенка, А. Плитка, Г. Почепцова, В. Цимбалюка, Х. Ярмак та шших. Однак у цих та низщ шших праць доволi мало мiсця вiдведено питанню контролю у сферi iнформатизацii, що актуалiзуеться в сучасних умовах розвитку суспшьства.
Мета статтi полягае у дослвджент адмiнiстративно-правових засад контролю у сферi iнформатизацii, що розглядаеться як система спостереження i перевiрки процесу функщонування об'екта з метою усунення ввдхилень вiд заданих параметрiв.
Виклад основного матерiалу. Насамперед зауважимо, що про важливють контролю говорили ще велию мислителi минулого. Арiстотель вважав, що контроль е одтею з умов полiтичноi стабiльностi та процвiтання держави [1, с. 547-548]. Ш. Монтеск'е стверджував, що наявнiсть законiв дае змогу тдданим здiйснювати контроль дш уряду [2, с. 167].
Водночас Г. В. Ф. Гегель шдкреслював, що припинення зловживання владою повинно забезпечуватися контролем зверху, а у разi його недостатносл повинно доповнюватися контролем знизу [3, с. 335].
Саме з розвитком шститупв громадянського суспшьства, покликаних врiвноважувати владу держави, пов'язане вдосконалення природи контролю. Тшьки економiчно та полiтично вiльнi громадяни та 1'х об'еднання здатнi забезпечити ефективний, незалежний, реальний контроль у сферi шформатизацй.
Про мюце та роль контролю в сферi шформатизацй, про його важливють для демократичного розвитку правово!' держави свiдчить його закршлення у Стратегй сталого розвитку "Украша-2020", Нацiональнiй стратегii сприяння розвитку громадянського суспшьства в Украт на 2016-2020 роки, у низщ шших нормативно-правових акпв [4; 5].
Якщо розглядати питання суб'екпв контролю, то зауважимо, що з цiеi позицй контроль доцшьно диференцiювати на державний i громадський.
Так, Я. Жукровський визначае громадський контроль як дмльшсть, що здiйснюють неурядовi об'еднання й окремi люди, спрямовану на виявлення та припинення порушень прав i свобод людини з боку оргашв влади та iхнiх посадових ошб, на захист людей, якi постраждали ввд таких порушень, а також на вдосконалення державного управлшня i забезпечення справедливостi [6, с. 19]. Для стшкого i збалансованого функщонування апарату державноi влади, сформованого за допомогою демократичних шститупв, суспшьство повинно мати у своему розпорядженш сучаст й ефективнi iнструменти незалежного контролю дмльносл органiв державноi влади та оргашв мюцевого самоврядування у сферi iнформатизацii.
Незважаючи на вiдсутнiсть у Конституцй Укра1ни прямого закрiплення контролю в сферi iнформатизацii, конституцiйною основою для нього е частини 1 i 2 статп 5, частина 1 статп 17, стаття 38 [7].
Комплексне тлумачення цих статей дае пвдстави зробити висновок, що право громадян на безпосередню участь в управлшш справами держави разом з правом на шдиввдуальш й колективш звернення, правом на шформащю i презумпщею того, що джерелом влади е народ, формуе уявлення про таке правове явище, як контроль.
Як зазначено в Стратеги сталого розвитку "Украша-2020", перехвд до шновацшного сощально орiентованого типу розвитку неможливий без формування iнституцiйного середовища, що сприяе зростанню п^р^мни^^ та iнновацiйноi активносп на основi свободи творчостi, самореалiзацii кожноi людини [4]. Таке шституцшне середовище характеризуемся, зокрема, контролем дмльносп держави та бiзнесу в сферi шформатизаци.
Сьогоднi Стратепя сталого розвитку "Украша-2020", Нацiональна стратепя сприяння розвитку громадянського суспшьства в Украiнi на 2016-2020 роки визначають необхiднiсть формування правовоi бази, яка свiдчить про необхщшсть i неминучiсть контролю у сферi шформатизаци.
Можна зробити висновок про необхщшсть ухвалення Закону Украши "Про основи контролю в сферi iнформатизацii", який зможе вибудувати едину схему для регулювання здiйснення контролю не лише у сферi шформатизаци, але й у всiх сферах, пов'язаних з iнформацiею, i сприятиме одноманггносп правового регулювання, недопущенню колiзiй та прогалин, заповнить iнформацiйно-правовими складовими цей правовий iнститут.
Принципи контролю у сферi iнформатизацii визначають сутшсть i напрями розвитку всього комплексу правових норм, зокрема шформацшно-правових норм, що регулюють процедури контролю у сферi iнформатизацii.
Необхiднiсть формування принцитв контролю у сферi iнформатизацii як керiвних вдей, що визначають сутшсть i напрям розвитку всього комплексу правових норм, яю регулюють процедури контролю в сферi шформатизаци, зумовлена гхнш основоположним характером у створенш бази регулювання суспшьних вiдносин щодо контролю у сферi iнформатизацii [4; 5].
Для реального й ефективного створення, збирання, оброблення та передавання шформаци в процедурах контролю у сферi шформатизаци дмльшсть його суб'екпв повинна ввдповвдати таким принципам:
- самостшносп об'еднань громадян, що беруть участь у формуваннi iнститутiв контролю;
- самостшносп суб'ектiв контролю;
- всеосяжносп контролю;
- загальностi контролю;
- гласносп контролю;
- обов'язковосп контролю;
- рiзноманiття форм контролю;
- визнання суб'екпв контролю представниками невизначеного кола ошб, що дтоть на захист громадських iнтересiв.
Поле контролю в сферi iнформатизацii ввдкривае широкi горизонти для полiтичного маншулювання громадськiстю, а через не!' i органами державного управлiння. Механiзми дезшформаци, подiбнi важелi впливу контролю в сферi iнформатизацii, ставши доступними для громадських об'еднань з цшями, протилежними шдтримщ едностi та демократичних основ держави, можуть iстотно зашкодити безпещ та незалежностi кра1ни. Можна тшьки вiтати цивiлiзовану роботу гуманiтарних i благодiйних неурядових органiзацiй.
Принцип самостшносп суб'ектiв контролю у сферi шформатизаци повинен знайти вираження у двох напрямах: ввдсутшсть ввдносин спiвпiдпорядкованостi мiж суб'ектами контролю в сферi шформатизаци та створення умов для партнерства мiж ними для шформацшного обмшу, надання взаемноi допомоги та сприяння, об'еднання зусиль i ресурсiв. Необхщно виключити iерархii пiдпорядкування пiд час здшснення процедур контролю у сферi iнформатизацii з дек1лькох причин.
По-перше, це дасть змогу зберегти його громадську сутшсть i пiдтвердить рiвнiсть i доступнiсть для всiх громадян, яю бажають брати участь в процедурах контролю в сферi шформатизаци, забезпечить рiвний доступ всiх до шформаци, що становить суспшьний шгерес.
По-друге, iерархiчнi схеми побудови структур контролю в сферi iнформатизацii створять новi спокуси та можливостi для корупцшного впливу i недобросовiсноi учасп в управлiннi справами держави.
Крiм того, першочерговоi важливостi набувае стутнь участi державних органiв i оргашв мiсцевого самоврядування у формуваннi та функщонуванш iнститутiв контролю у сферi шформатизацй. Зважаючи на характер i цiлi дiяльностi органiзацiй, вони нмк не можуть пiдкорятися органам державного управлшня, контроль за дiяльнiстю яких е 1хшм прямим завданням.
На особливу увагу заслуговують iнститути контролю в сферi шформатизацй при мтстерствах i вiдомствах. Сьогоднi функцiонування громадських рад, враховуючи умови !'х формування та дiяльностi, повною мiрою ввдповвдають принципу самостiйностi iнститутiв контролю у сферi iнформатизацii. А тому неприпустимо, щоб !'х формували керiвники ввдповвдних центральних органiв виконавчоi влади, адже це, щонайменше, пвдривае iхнi громадськ засади та ставить пiд сумшв мету 1хнього створення. У цьому контексл зауважимо, що европейський досввд контролю передбачае участь у ньому незалежних експерпв i представникiв защкавлених громадських органiзацiй.
Принцип всеосяжностi контролю в сферi iнформатизацii означае поширення контролю на дмльшсть органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, державних корпорацш та установ, правоохоронних, наглядових i судових органiв, установ виконання покарання, Збройних сил i спецслужб.
Актуальним питанням е поширення системи контролю в сферi iнформатизацii на дмльшсть недержавних установ, що використовують бюджетнi асигнування або податковi пшьги та своею дiяльнiстю зачiпають, иею чи iншою мiрою, громадськi штереси. Така повсюднiсть упровадження процедур контролю в сферi iнформатизацii повинна бути основана, насамперед, на суспшьнш значущосл дiяльностi осiб i органiв-власникiв шформацй, що зачiпае iнтереси суспшьства.
Принцип загальносп контролю в сферi шформатизацй означае гарантованiсть можливостi участi в процедурах контролю всiм громадян, незалежно ввд статi, раси, нацiональностi, сощального походження та iнших чинникiв. Контроль повинен бути доступний рiвною мiрою для всiх громадян, як бажають захищати суспшьш iнтереси. 1нформацм, яка становить суспшьний iнтерес, повинна бути доступна для вшх громадян. Цей принцип безпосередньо пвдтримано в Конституций громадяни Украши мають право брати участь в управлшш справами держави i безпосередньо, i через сво'х представникiв, а держава гарантуе рiвнiсть прав i свобод людини та громадянина незалежно ввд стат^ раси, нащональносп, мови, походження, майнового та посадового становища, мюця проживання, ставлення до релМ, переконань, належностi до громадських об'еднань, а також ввд шших обставин.
Щ положення об'еднуються правом громадян на iнформацiю. Пвдвищення рiвня правовоi культури та суспшьно' правосвiдомостi, боротьба з правовим шгшзмом також е цшями контролю в сферi iнформатизацй. Адже для того, щоб система заходiв контролю в сферi iнформатизацй продовжувала продуктивно розвиватися, недостатньо чггко прописаних принципiв i норм. Основа всiх заходiв i процедур контролю у сферi шформатизацй на будь-якому етат його здшснення - це, насамперед, громадськiсть.
Принцип гласностг контролю в сферi шформатизацй, його абсолютна шформацшна вiдкритiсть. 1дея контролю в сферi iнформатизацii передбачае активне та критичне спостереження за дмльшстю оргашв державного управлшня та шшими об'ектами контролю у сферi шформатизацй. Але виникае запитання: як забезпечуватиметься адекватшсть, об'ективнiсть i законшсть таких процедур i хто дасть гарантй, що не виникнуть зловживання i фальсифiкацii з боку суб'еклв контролю у сферi iнформатизацii? Тут ввдповвдь може бути лише одна - тшьки повна iнформацiйна ввдкрипсть i внутрiшне саморегулювання дадуть змогу забезпечити вш перерахованi вище особливосл контролю у сферi iнформатизацй. Цього можна добитися, створивши електронний ресурсний центр контролю у сферi шформатизацй.
Одтею з найважливiших гарантiй в умовах iнтенсифiкацii iнформацiйних потокiв е принцип iнформацiйноi вiдкритостi та транспарентносп сусп1льства, який забезпечуе уважне спостереження та контроль за суб'ектами iнформацiйноi дмльносп з боку сусп1льства.
У цьому сенсi важливе шформацшне забезпечення контролю, використання в його мехашзмах шформацшно-комушкацшних технологiй. Саме тому пропонуеться, щоб усi дii та поди, пов'язаш зi здiйсненням контролю в сферi iнформатизацii, були доступними будь-якому користувачевi мережi 1нтернет [8, с. 50]. 1дею такоi iнтерактивноi ввдкритосп можна реалiзувати, створивши правову базу для оргашзаци та функцiонування спещального електронного ресурсного центру контролю в сферi шформатизаци.
Отже, буде створено шформацшний портал в мережi 1нтернет, де вiдображатимуться всi подii та вш дii щодо контролю у сферi iнформатизацii як гарантм iнформацiйноi вiдкритостi контролю у вказанiй сфер1
Надання громадськостi можливостi отримати повну та достовiрну iнформацiю про функщ-онування держави та и оргашв, суб'ектiв iнформацiйноi дiяльностi, за винятком ведомостей, зарахованих до категорш обмеженого доступу, сприяе формуванню активного та пошформованого електорату, який здiйснюе полггичний вибiр зi знанням справи i меншою мiрою схильний до емоцш i популiстських настро1в. Посилюеться залежшсть державних органiв вiд населення завдяки адекватнш оцiнцi 'хньо!' дiяльностi.
1нформацшна прозорiсть в iнформацiйнiй сферi, з одного боку, сприятиме посиленню уваги громадян щодо дмльносп суб'ектiв, з шшого боку, не залишить посадовим особам мюця для корупцiйного маневру або халатности
Крiм того, за умови максимальноi поiнформованостi громадяни квалiфiковано беруть участь у громадському житп та в обговореннi суспшьно значущих питань, населення розумiтиме та прийматиме т цiлi, якi ставить влада, що гарантуе легiтимнiсть прийнятих ршень. Чим бшьше iнформацii доступно громадськост, тим менше чуток про дiяльнiсть влади i пiдозр, тим вища довiра до неi i тдтримка [9, с. 12].
Принцип обов'язковосп контролю у сферi шформатизаци - це гарантм його ефективностi. Для того, щоб громадський контроль став дiевим, вш повинен бути повсюдним i обов'язковим, причому обов'язковiсть його повинна виражатися в декшькох аспектах.
По-перше, нi державнi, нi мiсцевi органи, нi, в деяких сферах i в деяких випадках, приватш компани не можуть ухилятися ввд контролю в сферi шформатизаци. Проведенню контрольних заходiв стосовно згаданих вище об'екпв не повиннi створювати жодних необгрунтованих перешкод, i повсюдно шдтримувати !'х, за умови, звичайно, що !'х здiйснюють вiдповiдно до закону.
По-друге, результати заходiв контролю у сферi iнформатизацii та наведенi рекомендаци повиннi обов'язково розглядати пiдконтрольнi об'екти. Крiм того, суб'екти контролю в сферi iнформатизацii повиннi отримати офщшне пiдтвердження такого розгляду вiд подконтрольного об'екта в розумнi строки. Його ввдсутшсть може бути розцiнена як перешкоджання здшсненню контролю у сферi iнформатизацii i слугувати пiдставою для застосування вiдповiдних санкцiй. При цьому необхщно враховувати, що здiйснення процедур контролю в сферi iнформатизацii не може бути обов'язком його суб'екпв. Тшьки добровiльнiсть у прийняттi ршення про участь в здiйсненнi контролю в сферi iнформатизацii гарантуе неупереджетсть i об'ективнiсть його суб'ектiв.
Принцип рiзноманiття форм контролю в сферi iнформатизацii повинен забезпечуватися змогою визначати форму, структуру та назви оргашв контролю в сферi шформатизаци. Крiм того, громадський контроль в рiзних регiонах може здiйснюватися з урахуванням мiсцевих, нацiональних, культурних i релтйних звича1в i традицiй.
До основних форм контролю в сферi шформатизаци можна зарахувати такi: громадськi слухання; обговорення; експертиза; перевiрка; розслiдування; мотторинг; iнiцiатива як особлива форма контролю у сферi iнформатизацii та iншi форми. Крiм того, треба враховувати особливосп здiйснення контролю в сферi iнформатизацii в окремих сферах, що мають свою специфшу. У кожнш сферi можуть виникати притаманнi лише ш форми контролю в сферi iнформатизацii.
Принцип визнання суб'ектiв контролю у сферi iнформатизацii представниками невизначеного кола осiб, що дiють на захист громадських iнтересiв.
Введення в нащональне право унiв ер сального iнституту захисту iнтересiв невизначеного кола осiб (суспшьного iнтересу) оз6ро'ть громадян прямим i легiтимним iнструментом впливу на владу.
Тут важливо окремо зупинитися на формуванш поняття сусп1льних iнтересiв. Сьогоднi такого визначення, на жаль, у вггчизняному законодавств немае, хоча на громадськ iнтереси у текстi нормативно-правових акпв посилаються часто (наприклад, Закон Украши "Про доступ до пу6лйчно1' шформацй).
Аргументом на користь необхiдностi визначити поняття "суспшьний iнтерес" на рiвнi державного законодавства вважаемо те, що прогалини в прав^ як-от ввдсутшсть визначення такого правового явища, як суспшьний штерес, вiдкривають куди бшьше поле для порушень закону, ашж наявнiсть хай не iдеального, але закрiпленого законодавчого визначення, з офщшним тлумаченням, що внесе яснiсть у правозастосування. Тому, на нашу думку, доцшьно закрiпити в законодавствi таке визначення суспшьних iнтересiв: "суспiльнi штереси - це законнi iнтереси громадян, пов'язаш iз забезпеченням 'хньо' безпеки i благополуччя, стабильного i стшкого розвитку суспшьства".
Деякi дослiдники доповнюють наведений вище набiр принципiв, додаючи до нього: справедливють, об'ективнiсть, доказовють, громадянську активнiсть, динамiчнiсть.
Ми не вводимо до цього перелшу принцип незалежносп самого контролю в сферi iнформатизацii, оскйльки, на вiдмiну ввд принципу самостiйностi, незалежнiсть передбачае ввдсутшсть взаемозв'язку з будь-якими структурами, здатними ззовш впливати на описан процедури. Вплив може бути i негативним, i позитивним. У нашому випадку, кажучи про контроль, ми враховуемо, що вш неможливий без ствпращ громадськостi з органами державного управлшня, сприяння яких процедурi контролю в сферi iнформатизацii е iхнiм обов'язком. Повинен бути гарантований вшьний обмш iнформацiею. Тому в цьому випадку принцип незалежносп не повною мiрою вiдображае характер правовiдносин, що виникають пвд час здiйснення процедур контролю у сферi iнформатизацй.
Контроль у сферi iнформатизацii за соцiально значущими процесами i дiяльнiстю, включаючи дмльшсть органiв влади, - це право, яке громадяни реалiзують, зокрема, i через некомерцiйнi органiзацii. Невiдпрацьованим сьогодш залишаеться механiзм ефективного реагування державних оргашв на контроль. Це дуже складна проблема, для й устшного вирiшення треба подолати антагонiзм держави та населення. Виходом тут може стати не прямий обов'язок оргашв державноi влади та мюцевого самоврядування виконувати вимоги суб'ектiв контролю в сферi iнформатизацii, а введення обов'язкового реагування на результати контролю в сферi шформатизацй у вiдповiдних формах i строках, якi повиннi бути розумними i достатнiми.
Висновки. Пвдсумовуючи викладене вище, можемо зробити таю висновки.
Проведений аналiз невiдворотно вказуе на шформацшну природу контролю як правового явища. Контроль можна розглядати як процес збирання, обробки i аналiзу шформацй про ввдхилення контрольованого об'екта ввд чинно!' норми з можливютю впливати на об'ект з метою усунення виявлених ввдхилень, щоб уникнути настання негативних наслiдкiв.
У сферi контролю щодо iнформатизацii особливо гостро постае питання про обмш шформащею, про й вiдкритiсть. У цьому випадку ввдкрипсть можна розглядати з двох сторш. По-перше, ввдкрипсть iнформацii, доступ до яко!' можливий пiд час здiйснення процедур контролю у сферi iнформатизацй. По-друге, мають на увазi вiдкритiсть шформацй про здшснення контролю у сферi iнформатизацй: про його об'екти, вибраш форми, частково про суб'ектiв, заходи, виявлет порушення (або, навпаки, заохочення добросовкних суб'ектiв, яких перевiряють), про результати контролю.
Двостороння ввдкрипсть е основою гарантй контролю самоi громадськосп за здiйсненням контролю у сферi iнформатизацii, а для об'ектiв контролю у сферi iнформатизацii - гаранпею об'ективностi контролю та мiнiмiзацii порушень пвд час його здшснення, причому порушень з обох сторш. Однак доводиться констатувати ввдсутшсть единого системоутворювального нормативно-правового акта, який би визначив засади регулювання суспйльних ввдносин щодо контролю у сферi шформатизацй, ввйв би едиш правила для всйх учасникiв цих правовiдносин. Такий Закон розпочав
би процес створення нових нормативно-правових акпв, яю дали б змогу охопити особливо проблемш сфери, що потребують додаткового регулювання.
1. Аристотель. Политика / Аристотель; Сочинения. [в 4 т.]. - М.: Мысль, 1983. - Т. 4. -830 с. 2. Монтескье Ш. Л. О духе законов / Шарль Луи Монтескье; сост., пер. и коммент.:
A. В. Матешук. - М.: Мысль, 1999. - 672 с. 3. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель; [пер. с нем.]; АН СССР. Ин-т философии; ред. и сост. Д. А. Керимов и
B. С. Нерсесянц; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянца. - М.: Мысль, 1990. - 524 с. 4. Про Стратегт сталого розвитку "Украгна-2020": Указ Президента Украгни в\д 12.01.2015 № 5/2015 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5/2015]. 5. Про сприяння розвитку громадянського сустльства в Украгт Нацюнальнш стратеги сприяння розвитку громадянського сустльства в Украгт на 2016-2020 роки: Указ Президента Украгни в\д 26.02.2016 № 68/2016 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/68/2016]. 6. Громадський контроль: теоргя та практика: матер. мгжрегюн. наук.-практ. конф. (Днтропетровськ, 12 вересня 2014 р.) / за заг. ред. О. В. Лтвтова. -Днтропетровськ: Монолит, 2014. - 156 с. 7. Конституця Украгни: прийнята на п'ятш сесгг Верховног Ради Украгни 28 червня 1996 р. 1з змгнами // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]. 8. Сомов С. С. Формування единого тформацшного простору в дгяльностг державних органгв Украгни / С. С. Ссгмов // Вгсник Нацгонального унгверситету "Львгвська полгтехнгка". Сергя. Юридичнг науки. - 2015. - № 813. -
C. 48-53. 9. Shah A. The Right to Know / A. Shah // Journal of Malaysian and Comparative Law. - 1986. -Vol. 13. -P. 12-17.
REFERENCES
1. Aristotel'. Politika [Рolitics]. Moscow, Mysl Publ., 1983, Vol. 4, 830 p. 2. Montesk'e Sh. L. O duhe zakonov [The spirit of the laws]. Moscow, Mysl Publ., 1999, 672 p. 3. Gegel' G. V.F. Filosofija prava [Philosophy of law]. Moscow, Mysl Publ., 1990, 524 p. 4. Pro Stratehiyu staloho rozvytku "Ukrayina -2020" [On the Strategy for sustainable development "Ukraine - 2020"]. Decree of President of Ukraine on January 12, 2015. Availadle at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015. 5. Pro spry^yannya rozvy^tku gromadyans^kogo suspifstva v Ukrayini NacionaVnij strategiyi spry^yannya rozvy^tku gromadyans^kogo suspiVstva v Ukrayini na 2016-2020 roky" [On the promotion of civil society development in Ukraine of a National strategy to promote civil society in Ukraine for 2016-2020]. Decree of President of Ukraine on January 12, 2015. Availadle at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/68/2016. 6. Za zag. red. O. V. Litvinova "Gromads^kyj kontroV: teoriya ta prakty^ka". [Мaterialy^ mizhregion. nauk.-prakt. konf.]. [materials Mirage. Sciences.-pract. Conf.]. Dnepropetrovsk: Monolith Publ., 2014, 156 p. 7. Konsty^tuciya Ukrayiny" [The Constitution Of Ukraine]. Adopted at the fifth session of the Verkhovna Rada of Ukraine on September 28, 1996. Availadle at: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 8. Yesimov S.S. Formuvannya yedy^nogo informacijnogo prostoru v diyaVnosti derzhavny\ organiv Ukrayiny" [Philosophy of law]. Herald of National University "Lviv Polytechnic". Series. Legal science, 2015, Vol. 813, pp. 48-53. 9. Shax А. [Рravo znaty^]. Journal of Malaysian and Comparative Law, 1986., Vol. 13, рр. 12-17.
