CC BY
10
УДК 347.73 М. М. Блiхар
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. екон. наук,
доцент кафедри конституцшного та мiжнародного права
ПУБЛ1ЧНО-ПРАВОВА Д1ЯЛЬН1СТЬ ДЕРЖАВИ У ФШАНСОВО-ШВЕСТИЦШНШ СФЕР1
© БлгхарМ. М., 2015
Анаизуючи задекларовану проблематику, з'ясовано, що в умовах рецеси свито!' економжи, викликано! глобальною фшансовою кризою, зростае роль державних швестицш як одного i3 загальновизнаних у всiх iндустрiально розвинених кранах свиу iнструментiв державного управлiння макроекономiчними процесами, що сприяюгь зниженню i нейграл1зац|| кризових явищ в економщь Вщображено, що важлива роль у реалпацп цього завдання придшяеться ф1нансовому праву, оскiльки швестицшна д1яльн1сгь держави е одшею ii важливих сфер фшансово-правового регулювання. Акгуалiзуeгься виявлення економжо-правово! природи, сутноси, значения га ролi державних швестицш у фшансовш сисгемi УкраУни.
Ключов1 слова: публiчиi фiиаиси, швестицшш вщносини, iивесгицiйиа дiяльиiсгь, фiиаисово-iивесгицiйиi правовщносини, державне фiиаисове регулювання.
М. М. Блихар
ПУБЛ1ЧНО-ПРАВОВАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ГОСУДАРСТВА В ФИНАНСОВО-ИНВЕСТИЦИОННОЙ СФЕРЕ
В ходе анализа задекларированной проблематики выяснено, что в условиях рецессии мировой экономики, вызванной глобальным финансовым кризисом, возрастает роль государственных инвестиций как одного из общепризнанных во всех индустриально развитых странах мира инструментов государственного управления макроэкономическими процессами, способствуют снижению и нейтрализации кризисных явлений в экономике. Отражено, что важная роль в реализации этой задачи отводится финансовому праву, поскольку инвестиционная деятельность государства является одной из важных сфер финансово-правового регулирования. Актуализируется выявление экономико-правовой природы, сущности, значения и роли государственных инвестиций в финансовой системе Украины.
Ключевые слова: публичные финансы, инвестиционные отношения, инвестиционная деятельность, финансово-инвестиционные правоотношения, государственное финансовое регулирование.
M. M. Blikhar
PUBLIC LEGAL ACTIVITIES OF THE STATE IN THE FINANCIAL AND INVESTMENT SECTOR
The analysis declared in article revealed issues that the world economic recession caused by the global financial crisis, the role of public investment as one of the universally in all industrialized countries instrument macroeconomic governance processes that help to reduce
and neutralize the crisis in economics. Showing that an important role in the implementation of the tasks given to finance, as investment activity of the state is one of the important areas of financial regulation. Updated identify economic and legal nature, essence, meaning and role of public investment in the financial system of Ukraine.
Key words: public finance, investment relations, investment, financial and investment relationship, public financial management.
Постановка проблеми. Одним Í3 актуальних прюритетних напрямюв у розвитку науки фшансового права е дослвдження природи фшансово! д1яльносп держави та виявлення особливостей правового регулювання в швестицшнш сфер1
Мета роботи — комплексно дослвдити основш теоретичш питання науки фшансового права, детермшоваш необхвдшстю правового регулювання фшансових ввдносин, що виникають у процесi створення, розподшу (перерозподшу) та використання фондiв грошових кошта, що забезпечують державу фiнансовими ресурсами для виконання сво!х завдань i функцш.
Стан дослiдження. Питання фшансово! дiяльностi держави, !"! сутностi та правового регулювання перебували i перебувають у центрi уваги дослiдникiв проблем фшансового права, оскшьки цi категори е кардинальними, що лежать в основi методологи це! науки. Теоретичш та практичш питання фiнансового права розглядаються у працях вггчизняних та зарубiжних учених, а саме: С. Иловайського, О. Антипово!, Н. Косова, С. Лютикова, Л. Абалкшо!, I. Бланка, О. Вшник, О. Гееця, Л. Птмана, М. Денисенка, Н. Орловой А. Пересади. Однак дотепер вiдсутне комплексне дослiдження щодо правово! дiяльностi держави у фiнансово-iнвестицiйнiй сфер1
Виклад основних положень. 1нвестування у фшансово-правовому значеннi - це одна з функцш держави як публiчно-правового шституту, яка здiйснюеться у правовш формi i полягае у спрямуванш державою в особi надшених фшансовою компетенцiею органiв централiзованих i децентралiзованих фондiв грошових коштiв у певш сфери економiки та в сощальну сферу з метою отримання економiчного та соцiального ефекту.
Для фшансово-швестицшних вiдносин як вiдносин, яким притаманна правова форма, значною е роль правотворчосл як одше! з функцш такого публiчно-правового iнституту, як держава. Правову основу дмльносп у цих ввдносинах напрацьовують уповноваженi державою представницьк органи влади.
Правотворча дiяльнiсть держави, згвдно з науковими поглядами теоретика права Н. Вопленка, е особливим джерелом права, яке доцшьно називати легальним. Дмльшсть компетентних правотворчих оргашв держави, - зазначае дослiдник, - конституйована нормами права, мае юридичний характер i визначаеться не стшьки сощальною основою суспшьства, скшьки законом, встановленою процедурою приведення державно!' волi у закон [5, с. 26]. Яскравим прикладом закону, яким встановлюеться процедура приведення державно!' волi щодо фшансово-швестицшних суспшьних ввдносин у закон, е Закон Укра!ни "Про регламент Верховно! Ради Укра!'ни" [15], яким регулюються питання законодавчо! тщативи у Верховнш Радi Укра!ни, розгляду законопроекта, прийняття та опублiкування законiв Укра!ни, затвердження Державного бюджету Укра!ни, контролю за дотриманням закону про Державний бюджет Укра!ни та багато шших значущих процедурних питань.
Залежно вiд суб'екта правотворчiсть класиф1кують на правотворчiсть у процесi проведення референдуму, правотворчiсть державних оргашв, окремих посадових осiб, оргашв мюцевого самоврядування, правотворчiсть мiсцевих оргашв влади i громадських оргашзацш; за значущктю правотворчiсть подшяють на законотворчкть та пiдзаконну правотворчiсть [12, с. 61].
В Укра!ш поки що ввдсутнш досвiд вирiшення фiнансово-iнвестицiйних питань через референдум, однак не виключено, що у майбутньому, з розвитком демократа укра!нське суспшьство
прийде й до тако1 необхвдносп. Натомють правотворчiсть державних органiв у сферi фшансово-iнвестицiйних вiдносин е доволi розвиненою i виявляються у Конституцй Украши, низки законiв, пiдзаконних акпв, а також рiшень Конституцiйного суду Украши.
У пiдручнику з фшансового права С. 1ловайського, виданому ще на початку минулого столiття, значиться, що держава е суб'ектом фшансового верховенства, яке виражаеться у правi держави видавати фiнансовi закони, обов'язковi як для усiх представникiв приватних господарств у державу так i для належних державi фiнансових оргашв [9, с. 6]. Фiнансово-правовi акти, що видаються уповноваженими на те державними органами, можна назвати юридичною формою регулювання фiнансовоi дiяльностi держави.
Е. Соколова виходить iз того, що фшансове законодавство - це сукупшсть нормативних правових актiв, як регулюють суспiльнi вiдносини, що виникають у процесi здiйснення державою i мунiципальними утвореннями фiнансовоi дiяльностi, тобто у процесi створення, розподшу i використання фондiв грошових засобiв [18, с. 66].
За юридичною силою фiнансово-правовi акти подiляються на закони та пвдзаконш акти, якi, як правило, встановлюють загальш правила поведшки, зверненi до широкого кола осiб та органiзацiй та розрахованi на неодноразове, тривале застосування. Закони уповноважена приймати виключно Верховна Рада Украши як единий законодавчий орган держави Украша.
Серед прийнятих Верховною Радою закотв Украши, якими регулюеться фшансово-iнвестицiйна дiяльнiсть держави як публiчно-правового iнституту - Конституцм Украiни як Основний Закон держави, Бюджетний кодекс Украши, закони Украши "Про швестицшну дмльшсть", "Про режим iноземного швестування", "Про здiйснення державних закутвель", "Про цшт папери та фондовий ринок", "Про здiйснення державних закупiвель", "Про стимулювання iнвестицiйноi дiяльностi у прюритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць", "Про шститути спшьного 1нвестування". При цьому основи для реалiзацii фiнансового, грошового, кредитного та швестицшного ринкiв, згiдно з ч. 2 ст. 92 Конституцй Украши, можуть встановлюватись виключно на рiвнi закотв Украши. Регулювання цих питань у тдзаконних нормативно-правових актах не допускаеться.
Пiдзаконнi фiнансово-правовi акти приймаються на основi законiв i повинш вiдповiдати iм. До них належать укази i розпорядження Президента Украши, постанови та розпорядження Кабшету Мшгётрш, шструкци та накази Мiнiстерства фшансш Украiни.
За органами, якi приймають фiнансово-правовi акти, останнi подшяються на фiнансовi акти органiв представницько!' влади, якими, наприклад, е Верховна Рада Украши та мiсцевi ради, та акти оргашв виконавчо!' влади, зокрема, Кабшету Мшгётрш Украши, мiсцевих державних адмтстрацш. До фiнансових актiв оргашв представницько! влади в iнвестицiйнiй сферi належать передусiм вже зазначенi закони Украши, а також кодифшоваш акти законодавства - Бюджетний i Податковий кодекси Украши. Як приклад акпв оргашв виконавчо! влади, якими регулюються фшансово-iнвестицiйнi питання, можна навести Наказ Мшекономрозвитку Украши пiд назвою "Форма швестицшного проекту, для реалiзацii якого може надаватися державна шдтримка", Постанова Кабшету М1тстр1в Украши "Про затвердження Порядку та критерйв оцшки економiчноi ефективностi проектних (iнвестицiйних) пропозицш та iнвестицiйних проектiв" тощо.
Бюджетний кодекс Украши як формалiзований результат публiчно-владноi дiяльностi у фiнансовiй сфер^ так само, як i Податковий кодекс, е наслвдком кодифшаци - найскладшшо!' i найтрудомiсткiшоi форми систематизацй нормативно-правових актiв, яка вiдбуваеться за допомогою об'еднання нормативних акпв у единий, лопчно цiлiсний акт iз змiною 1'х змюту. У процеш кодифiкацii усуваеться застарший правовий матерiал, суперечностi у нормах, створюються новi правила поведiнки, забезпечуеться 1'х узгоджетсть та логiчнiсть [12, с. 64].
Серед нормативно-правових акпв, якими визначаються бюджетш ввдносини, Бюджетний кодекс мае найвищу юридичну силу, про що прямо зазначено у ч. 2 ст. 4 цього кодифшованого акта. В Украгш юнуе лише один публiчний державний орган, який здшснюе прийняття закотв, зокрема й фшансових, - Верховна Рада Украши. Наприклад, на виконання законодавчих повноважень у
фшансовш сферi Верховною Радою УкраГни була прийнята низка визначальних для швестування законiв, якi були перелiченi вище.
Варто зауважити, що прийняття цих акта регулювання фiнансовоi дiяльностi i введення Гх у дiю, автоматично не гарантуе досягнення державою високих економiчних i соцiальних показникiв за рахунок iнвестицiй, оскшьки законодавчi декларацй можуть i часто вступають у резонанс з економiчними реалмми. Натомють у розвиненому ринковому господарствi правова основа швестицшноГ дiяльностi повинна утворювати цiлiсну систему взаемодоповнювальних, внутрiшньо несуперечливих законiв, що являла б собою своервдний кодекс державного регулювання швестицшного процесу [10, с. 27]. Тому перелiченi законодавчi та пiдзаконнi акти регулювання фшансових вiдносин в швестицшнш сферi е лише основою для подальшого вдосконалення правового поля швестицшноГ дмльносп.
Iнвестицii' як категор1я фшансового права, як уже зазначалося, передбачають видшення коштiв з Державного бюджету УкраГни, причому ефект вiд швестування законодавство i наука переважно класифшують на економiчний та соцiальний. Перший полягае у досягненш певних економiчних показникiв, а другий, - ввдповвдно, соцiальних.
Пiд час виконання публiчно-значущих завдань важливо прагнути до досягнення балансу iнтересiв особи, суспшьства i держави. Так, основоположною метою регулювання швестицшноГ дмльносл державою е збалансовашсть iнтересiв суспшьства, держави та приватних iнвесторiв. Способи для ГГ досягнення можуть бути економiчними, полiтичними, правовими. Чшьне мiсце серед цих засобiв належить останнiм.
Якого балансу повинна прагнути держава у забезпеченш високих показниюв у кожнiй зi сфер суспшьного буття, що визначеться, зокрема, у понятп фiнансового регулювання, тд яким у лiтературi розумiють вплив на економiчнi i соцiальнi процеси, спрямований на попередження можливих або усунення наявних диспропорцш, забезпечення розвитку передових технологш i соцiальноi стабшьносл, шляхом концентрацii фiнансових ресурсiв в одних сегментах ринку i обмеження зростання об'ему фшансових ресурсiв, - в шших [19, с. 120].
Регулювання державою швестицшноГ дмльносп ввдбуваеться згiдно з цшьовою спрямованiстю iз втшення у життя юнуючоГ у нш науково-технiчноi, економiчноi та сощальноГ полiтики. Це вiдбуваеться не без урахування наявних в краiнi цшей i параметрiв економiчного i сощального розвитку, нацiональних i мiсцевих програм економiчного прогресу, можливостей вiдповiдних бюджета та видшених у них кошта (ч. 1 ст. 11 Закону УкраГни "Про швестицшну дмльшсть"). Бюджет краГни як ГГ фiнансовий план, що приймаеться державно-владним апаратом на календарний рш, великою мiрою стосуеться публiчно-правового аспекта iнвестування. Адже у ньому знаходять формально-юридичне втшення норми щодо видаткiв, якi плануе здшснити держава у поточному роцi. У державному бюджет краГни втшюеться ГГ швестицшна стратег1я, бюджет е конкретним планом ГГ практичноГ реалiзацii. Сферами державного швестування, на яю спрямовуються видатки Державного бюджету, переважно виступають промисловють, iнфраструктура, соцiальна сфера, наука, мистецтво.
Бюджетне фiнансування, як зазначають I. Сергеев та I. Веретеншкова, здiйснюеться з дотриманням таких принципiв, як отримання максимального економiчного i соцiального ефекту за мтмуму затрат та цшьового характеру використання бюджетних ресурсiв. Так, тримання максимального економiчного i сощального ефекту за мтмуму затрат означае, що бюджетш засоби повиннi надаватись лише, якщо проект забезпечуе найбшьшу результативнiсть. Ц1льовий характер використання бюджетних ресурсiв полягае у тому, що фшансування конкретних об'ектiв здiйснюеться тсля затвердження бюджету на вiдповiдний рш, чим забезпечуеться контроль за витрачанням ресурсiв за ранiше визначеним напрямом [17, с. 77].
Побудову бюджетноГ системи за принципом справедливого та безстороннього подшу сусп]льного багатства задекларовано уч. 1, 3 ст. 95 Основного Закону УкраГни. 1нвестування, як намагався у такий спошб продемонструвати законодавець, - не лише економiчне явище. Для iнвестування Закон УкраГни "Про швестицшну дмльшсть" на нормативному рiвнi передбачив також соцiальнi мету i умови.
Принцип визнання сощально! ввдповвдальносп такого явища, як управлiння, як зазначаеться в управлшськш лiтературi, е прикладом змши парадигми управлiння. Отже, в теорй управлiння визнають, що сьогоднi у бiзнесi та в державному управлшш особливе значення надаеться соцiальнiй ввдповщальносл, яка передбачае усвiдомлення керiвниками широких сощальних цшей пiд час прийняття управлiнських рiшень [3, c. 29].
Висновки, зроблет в науцi з приводу розумшня поняття "соцiальна держава" мають не лише теоретичний, але й практичний змгст. По-перше, сощальне, iдентичне суспшьному та спшьному, сощальна держава зобов'язуеться нести вiдповiдальнiсть за юнування усього суспшьства. По-друге, термш "соцiальний" вказуе на статус людини, й зв'язок з державою i пiдкреслюе наявнiсть обов'язкiв людини по ввдношенню до iнших людей i суспшьства. Врештi, соцiальна держава - це оргашзацм, яка допомагае слабкш людинi i прагне вплинути на розподш благ у дусi принцитв справедливостi, щоб забезпечити кожному гдне життя [16, с. 387].
Економiчний i соцiальний ефекти вiд швестування йдуть поряд, проте можуть i вступати у суперечнiсть, адже досягненню сощального ефекту вiд вкладення матерiальних цiнностей до певноi мiри протиставляються цiнностi сучасного капiталiзму, який набув глобального характеру i в якому людина розглядаеться як агрегат для накопичення матерiальних благ та споживання, а держава -мехашзм для розвитку економши i накопичення економiчного багатства. Така парадигма цiнностей мае певне пвдгрунтя, адже фiнанси, - як вже було з'ясовано, - е об'ективною необхщшстю i одним iз найвагомiших предметiв дiяльностi держави у ринковш економiцi. До того ж суспшьство, в якому юнують товарно-грошовi вiдносини, не може обштись без фiнансiв.
В. Опарiн згадуе про "фiнансовi суперечностi" мiж суб'ектами фшансових вiдносин, зазначаючи, що вони "мають яскраво виражений суперечливий характер", оскшьки "кожний суб'ект прагне отримати якомога бшьше, але це можна зробити тшьки за рахунок шших суб'ектiв, якi мають такi самi 1нтереси. Звщси випливае необхiднiсть збалансування штереав уск суб'екпв" [13, с. 12].
Ринкова економша - це суспшьне надбання, наслiдок економiчного прогресу в крат. Однак важелями ринку неможливо досягти соцiальноi справедливостi, рiвномiрного розподшу благ, задовольнити iнтереси найбвдтших. Серед вад ринку А. Чистов, зокрема, видшяе неспроможнiсть ринку забезпечувати людей суспшьними товарами, яка, серед шшого, виявляеться у нездатностi шдиввда, який бажае скористатися благом, за нього платити [8, с. 8]. Так, необхвдно визнати, що економша ринку завжди передбачае певну сощальну нерiвнiсть. Виникае конфлшт iнтересiв матерiально антагонiстичних прошаркiв суспшьства.
Природа виникнення фшансово-правового конфлiкту, зокрема в швестицшнш сферi, е закономiрною, адже нишшне сусп1льство - заручник панування грошей. Вщомо, що характеризуючою ознакою фшансового права е його тiсний взаемозв'язок з економiчною категорiею -"грошГ'. Проте поряд зi значущiстю грошових вiдносин для держави не меншою е мiра реалiзацii соцiальних потреб суспшьства. Власне держава е тим публiчним сусп1льним iнститутом, що покликаний забезпечити реалiзацiю соцiальноi мети швестування.
На грунп зiткнення iнтересiв у сферi фiнансiв як вiдносин з розподшу коштiв грошових фондiв виникае ситуацм, яка у фiнансово-правовiй наущ називаеться "фiнансово-правовим конфлiктом". Знаний дослвдник проблеми правових конфлiктiв у фшансових ввдносинах Ю. Крохiна вид1ляе одну з основних ознак юридичного конфлшту у фшансовш сферi - сферу його виникнення, а саме: публiчну фшансову дiяльнiсть, а також реальне зггкнення iнтересiв учасникiв [11, с. 21].
Як зазначае дослщник глобального сенсу категорй "грошi" В. Пихтiн, свiтогляд багатьох громадян, свггорозумшня ними сучасноi дшсносл обмежуеться насамперед грошовою оцiнкою явищ господарського життя, не вдаючись до 1х моральноi оцiнки. Сьогоднiшне суспшьство - це суспшьство споживання, де грошi стали виршальним фактором життедiяльностi людини. Вони вiдкидають цивiлiзованi базовi цiнностi, деформують психiку людей, роз'еднують людську спшьшсть, рвуть державу на шматки. З одного боку, економiчне життя немислиме без грошей,
грошових ввдносин. Добре працююча, грошова система сприяе якнайповшшому використанню виробничих потужностей, повнiшiй зайнятостi, прискорюе "економiчний кровообш". З iншого боку, грошi деформують здоров'я суспшьства, породжуючи у ньому бездуховшсть, ерозiю свiдомостi. Найбшьша "заслуга" грошей - розкол суспшьства на рiзнi соцiальнi групи, роздш населення на бвдних i багатих, глибоке порушення соцiальноi справедливостi [14, с. 108-109]. При цьому у процеш розподшу суспшьних благ, зокрема, у виглядi фондiв грошових коштiв, обдшеними нерiдко виявляються найменш соцiально захищет верстви населення.
Кожне право передбачае сощальну нерiвнiсть, - писав дослщник прав людини А. Бережнов, -вона, як найхарактертша ознака в гётори людського суспшьства, означае передушм нерiвний фактичний розподш соцiальних можливостей i обов'язкiв мiж соцiальними суб'ектами [1, с. 21].
До того ж баланс iнтересiв як мета ефективного регулювання швестицшноГ дмльносл не е ефемерною. Основою цього балансу мають стати правов^ зокрема, фiнансово-правовi шструменти регулювання суспшьних вiдносин.
Враховуючи конфлiкт iнтересiв соцiальноi справедливостi i ринкових вiдносин, законодавець у Закот УкраГни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" встановив, що метою iнвестування е досягнення певного сощального ефекту. Вказiвка законодавця на таку мету iнвестицiй - лопчне закладення на правовому рiвнi соцiальноi iдеi, яка лежить в основi iнвестицiйноi дiяльностi нарiвнi з економiчною iдеею.
Отже, швестици, у широкому розумшш, мають соцiальну спрямовашсть, яка полягае у створеннi перспектив для сощального захисту найбвдшших верств населення, розвитку науково-технiчного прогресу, стимулюванш задоволення пiдвищеного суспшьного запиту на певнi товари i послуги, поглибленнi духовно-iдеологiчного змiсту нацii.
Законодавчий акцент на сощальному призначеннi швестицш е виправданим i логiчним, адже саме держава повинна виступати тим важелем управлшня, який встановлюе "правила гри" на iнвестицiйному ринку, i межi капiталiзацii iнвестицiйного процесу з метою припинити и дii суб'еклв iнвестицiйноi дiяльностi, якi можуть послабити або звести нашвець запитуваний суспшьством соцiальний ефект вiд вкладення щнностей.
Серед завдань сощальноГ' полiтики держави, у лгтератур^ зокрема, значаться гармотзацм суспшьних вiдносин, узгодження iнтересiв i потреб окремих груп населення з довгостроковими штересами суспшьства; створення умов для шдвищення матерiального благополуччя громадян, забезпечення рiвностi соцiальних можливостей, сощального захисту ушх громадян i Гх основних гарантованих державою соцiально-економiчних прав, зокрема пвдтримка малозабезпечених груп населення; розвиток галузей сощального комплексу, таких, як освгта, охорона здоров'я, наука, культура, житлово-комунальне господарство тощо [6, с. 48].
У теорй фшаншв вид1ляють три напрямки здiйснення соцiально-економiчного гарантування. Перший - гарантувати кожному мтмальний рiвень заробiтноi плати, ГГ iндексацiю, помiрнi податки i невтручання у пiдприемницьку дiяльнiсть. Другий - задоволення прюритетних потреб сусп1льства, яю держава не може довiрити кожному громадянину самостшно, i третiй - вирiвнювання рiвнiв життя окремих груп населення [4, с. 193]. Досягнення успiхiв за означеними напрямами, а особливо за останшм, мають стати цшями публiчноi роботи державного апарату у фiнансово-iнвестицiйнiй сферi.
У контексл збалансування iнтересiв як мети ефективного регулювання швестицшноГ дмльносл потрiбно зауважити, що власне соцiальна функц1я держави покликана усувати або пом'якшувати можливу сощальну напругу та розгорнути творчий потенщал сусп1льства. Вкладення в людину - освпу, культуру, охорону здоров'я, - як слушно зазначають у лгтератур^ - е найприбутковiшим бiзнесом. Цим i вiдрiзняються стрiмко прогресуючi краГни - вони знаходять можливють бюджетних вкладень у людину, забезпечуючи в1льний розвиток, залучення до активноГ дiяльностi, i звiдси - достойне життя, захищетсть незатребуваних верств населення [2, с. 82].
Стратепчною метою втручання держави у процес подшу фiнансових засобiв е недопущення занепаду людського ресурсу, адже саме людина е джерелом суспшьного прогресу, багатства i процвiтання держави. Постшне якiсне зростання людського потенцiалу у краГш реалiзуеться через фiнансову пвдтримку незаможних верств населення, вкладень в освиу, науковi дослiдження, сучаснi суспшьт реформи, прищеплення здорового способу життя, засоби ввдповвдноГ пропаганди, формування i утримання тих структурних одиниць у системi органiв влади, на як були б покладенi усi щ функцй, та багато iнших заход]в.
Оскшьки перерозподш доходiв у суспшьстш В. Кушлiн вважае однiею з функцш держави власне у ринковш економiцi [7, с. 53], то таке його здшснення, що спрямоване на пвдвищення якостi забезпечення со^аньно!' сфери суспшьства та покращення рiвня життя незаможних верств населення, не повинно розцшюватись як соцiалiстична "зрiвняйлiвка" або явище, яке суперечить економщ ринку, а натомiсть мае розглядатись як процес, який цшком узгоджуеться з вдеолопею i практикою втшення засад ринковоГ економiки.
Пiд час перерозподшу доходiв як суспшьноГ власносл i суспшьного надбання на першому мгёц серед функцiй сучасноГ демократичноГ держави, на вiдмiну вiд класовоГ, е всебiчне й неухильне забезпечення реашзацй основних прав i свобод людини i громадянина. Ця функцш об'ективно мае прюритетне значення, оскшьки усi iншi напрямки дiяльностi пвдпорядковуються цiй головнiй функцii i покликан створювати гарантii реалiзацii прав i свобод у соцiально-економiчнiй, правовiй та шшш сферах життя [2, с. 82].
Висновки. У той час, коли економiчний ефект ввд реалiзацii iнвестицiйних проектiв розглядаеться як критерш, який характеризуе рацiональнiсть д1й, як виконуються пiд час реалiзацii проекту, со^аль^ результати вiдображають внесок проекту у покращення шкального середовища, ^ в кiнцевому рахунку, - у покращення якост життя. Якiсть життя характеризуеться такими оцшками, як рiвень, спосiб життя, а також здоров'я i тривалiсть життя. Рiвень життя - це доходи населення, його забезпеченiсть товарами i послугами споживчого значення, цши i тарифи на товари i послуги; вживання населенням продукпв харчування тощо. Спосiб життя - це зайнятсть населення, подготовка кадрiв, забезпечення населення об'ектами освгти, культури i мистецтва, охорони здоров'я, спорту, транспортного обслуговування, включаючи соцальну безпеку. Здоров'я i тривалiсть життя - це покращення умов прац, розвиток сфери охорони здоров'я, рiвень обслуговування.
Досягнення високих показникв у зазначених сферах шкального життя i мае стати найвищою метою публiчно-владноi дмльносл, а iнвестицiйно-фiнансовi вiдносини - ефективним засобом ГГ реалiзацii. Адже держава не кнуе сама по соб^ а дiяльнiсть владного апарату лише у власних штересах можлива у класових, нерозвинених i недемократичних суспшьствах. Натомiсть держава як органiзацiя публiчноi влади в особi ГГ апарату е соцально вiдповiдальною перед суспшьством, яке делегувало повноваження цьому апарату. Тому держава в особi публiчного апарату в своГй дiяльностi повинна керуватись не лише метою забезпечення дотримання фiнансового правопорядку, а ставити собi за стратегiчну цшь всебiчний сусп1льний поступ, який, своею чергою, не е можливим без забезпечення нормального функцюнування i розвитку кожного шдиввда, окремоГ людини як найвищоГ соцiальноi цiнностi, яку може мати держава.
1. Бережное А. Г. Права личности: некоторые вопросы теории / А. Г. Бережное. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 142 с. 2. Борисов Г. А. Теория государства и права: учеб. / Г. А. Борисов. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. - 292 с. 3. Бурганова Л. А. Теория управления: учеб. пособ. /Л. А. Бурганова. -М.: Инфра-М. -168 с. 4. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державт фтанси Украгни / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. - К.: Вища шк., 1997. - 383 с. 5. Вопленко Н. Н. Источники и формы права: учеб. пособ. / Н. Н. Вопленко. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2004. -102 с. 6. Государсвенное регулирование
экономики: учеб. пособ. / Т. Г. Морозова, Ю. М. Дурдынев, В. Ф. Тихонов [и др.]. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 255 с. 7. Государственное регулирование рыночной экономики: учеб. / под общ. ред.
B. И. Кушлина. - М.: Изд-во РАГС, 2005. - 834 с. 8. Державне регулювання економжи: навч. поыб. /
C. М. Чистов, А. С. Никифоров, Т. Ф. Куценко та т. -К.: КНЕУ, 2004. - 440 с. 9. Иловайский С. И. Учебник финансового права / С. И. Иловайский; под. ред. Н. П. Яснопольского. - Одесса: Е. С. Иловайская, 1912. - 616 с. 10. Косов Н. С. Повышение действенности государственного регулирования инвестиционной сферы: моногр. /Н. С. Косов, С. А. Лютиков. - Тамбов: Изд. Тамб. гос. техн. ун-та, 2007.- 124 с. 11. Крохина Ю. А. Юридический конфликт в финансовой сфере: причины, сущность и процедуры преодоления / Ю. А. Крохина //Журнал российского права. - № 9. -2003. - С. 68-76. 12. Малько А. В. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: учеб. пособ. / А. В. Малько. - М.: Проспект, 2010. - 144 с. 13. Опарт В. М. Фтанси (Загальна теорiя): навч. поыб. /В. М. Опарт. - К.: КНЕУ, 2002. - 240 с. 14. Пыхтин В. Я. О двух сторонах денег / В. Я. Пыхтин // Науковi пращ Юровоградського нащонального техтчного утверситету: Економiчнi науки. - Вип 15. - Юровоград: КНТУ, 2009. - 412 с. 15. Про регламент Верховно!' Ради Укрални / Закон Укрални вiд 10.02.2010 № 1861-УТ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/page7. 16. Рассолов М. М. Актуальные проблемы теории государства и права: учеб. пособ. / М. М. Рассолов, В. П. Малахов, А. А. Иванов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. -447 с. 17. Сергеев И. В. Организация и финансирование инвестиций: учеб. пособ. / И. В. Сергеев, И. И. Веретенникова. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 271 с. 18. Соколова Э. Д. Правовое регулирование финансовой деятельности государства и муницыпальных образований / Э. Д. Соколова. - М.: Юриспруденция, 2009. - 161 с. 19. Финансы: учеб. / А. Г. Грязнова, Е. В. Маркина, М. Л. Седокова и др. - М.: Финансы и статистика, 2012. -496 с.
