CC BY
17
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 346.548: 351.746
Б. Байда
Академм рекреацшних технологш i права, канд. екон. наук, доц.
КОНКУРЕНЦ1Я У СФЕР1 ГОСПОДАРЮВАННЯ
© Байда Б., 2016
Дослщжено процес формування i п1дтримки державою конкуренцн як змагання м1ж суб'ектами господарювання, що забезпечуе завдяки 1'хшм власним досягненням здобуття ними певних економiчних переваг, внаслщок чого споживачi та суб'екти господарювання отримують можливкть вибору необхiдного товару, й окремi суб'екти господарювання не визначають умов реалiзащí товару на ринку.
Ключовi слова: конкуренцiя у сфер1 господарювання, обмеження монополiзму в економнм, природш монополи, дискримшацш суб'ектiв господарювання, дшова репутац1я.
Б. Байда
КОНКУРЕНЦИЯ В СФЕРЕ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
Исследуется процесс формирования и поддержки государством конкуренции как соревнование между субъектами хозяйствования, что обеспечивает благодаря их собственным достижениям получение ими определенных экономических преимуществ, вследствие чего потребители и субъекты хозяйствования получают возможность выбора необходимого товара и при этом отдельные субъекты хозяйствования не определяют условий реализации товара на рынке.
Ключевые слова: конкуренция в сфере хозяйствования, ограничения монополизма в экономике, естественные монополии, дискриминация субъектов хозяйствования, деловая репутация.
B. Bayda
COMPETITION IN ECONOMIC ACTIVITY
The article examines the formation and support of the state competition as a competition between entities providing through their own achievements attainment of certain economic benefits, resulting in consumers and business entities are able to choose the desired product while individual entities do not define the conditions of implementation of the goods on the market.
Key words: competition in economic activity, restriction of monopolies in the economy, natural monopolies, discrimination entities, business reputation.
Постановка проблеми. Органам державно!' влади i органам мюцевого самоврядування, що регулюють ввдносини у сферi господарювання, забороняеться приймати акти або вчиняти ди, що
визначають прившейоване становище суб'екпв господарювання т1е'' чи шшо'' форми власносп, або ставлять у нер1вне становище окрем1 категори суб'екпв господарювання чи шшим способом порушують правила конкуренци. У раз1 порушення ще'' вимоги органи державно' влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'екти господарювання можуть оспорювати таю акти в установленому законом порядку.
Уповноважет органи державно' влади й органи м1сцевого самоврядування повинш здшснювати анал1з стану ринку 1 р1вня конкуренци на ньому 1 вживати передбачених законом заход1в щодо упорядкування конкуренци суб'екпв господарювання.
Держава забезпечуе захист комерцшно'' таемнищ суб'екпв господарювання ввдповщно до вимог Господарського кодексу та шших закотв.
Аналiз дослщження проблеми. Под1бних дослщжень у юридичнш наущ багато. Однак вдалося виявити низку нових шдход1в щодо цього питання. Щнними здобутками е науков1 пращ в галуз1 господарського права та фшософи. Однак у статп використано деяю положення професор1в: С. Сливки, В. Ортинського, Т. Гарасим1ва, М. Кельмана, З. Варналм, Г. Гееця, В. Горфшкеля, I. Дмитр1ева, В. Зубова, В. Колота, Л. Кривеги, С. Покровського, С. Реверчука, Н. Романенко, В. Сизоненко, С. Соболя, Н. Тягунова, В. Шевчука й шших.
Мета статть Розкрити процес формування 1 тдтримки державою конкуренци як змагання м1ж суб'ектами господарювання, що забезпечуе !м завдяки 1хшм власним досягненням здобуття певних економ1чних переваг. Довести, що правове тзнання сприяе правом1рн1й методологИ' у наукових досл1дженнях, внасл1док чого споживач1 та суб'екти господарювання отримують можлив1сть вибору необх1дного товару, а окрем1 суб'екти господарювання не визначають умов реал1заци товару на ринку.
Виклад основного матерiалу. Щодо обмеження конкуренци. Ршення або дИ орган1в державно'' влади та оргашв м1сцевого самоврядування, яю спрямован1 на обмеження конкуренци чи можуть мати наслвдком таю обмеження, визнають обгрунтованими у випадках:
- надання допомоги сощального характеру окремим суб'ектам господарювання за умови, що допомога надаеться без дискримшаци шших суб'екпв господарювання;
- надання допомоги за рахунок державних ресуршв з метою в1дшкодування збитк1в, завданих стихшним лихом або 1ншими надзвичайними под1ями, на визначених ринках товар1в або послуг, перел1к яких встановлено законодавством;
- надання допомоги, зокрема створення пшьгових економ1чних умов окремим регюнам з метою компенсацй сощально-економ1чних втрат, спричинених важкою еколог1чною ситуащею;
- зд1йснення державного регулювання, пов'язаного з реал1защею проект1в загальнонац1онального значення [2].
А ось умови та порядок обмеження конкуренци встановлюються законом ввдповвдно до Господарського кодексу.
Щодо обмеження монопол1зму в економщ1, то монопольним визнаеться домшуюче становище суб'екта господарювання, яке дае йому можлив1сть самостшно або разом з шшими суб'ектами обмежувати конкуренц1ю на ринку певного товару (робгг, послуг).
Монопольним також е становище суб'екта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищуе розм1р, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'екпв господарювання на ринку товару за наявносп шших умов, визначених законом.
У конкретному раз1 суспшьно' необхвдносл та для усунення негативного впливу на конкуренщю органи державно' влади здшснюють стосовно наявних монопольних утворень заходи антимонопольного регулювання ввдповщно до вимог законодавства та заходи демонопол1заци економ1ки, передбачен1 ввдповвдними державними програмами, за винятком природних монополш.
Отже, органам державно! влади та органам мкцевого самоврядування забороняеться приймати акти або вчиняти дй, спрямованi на економiчне посилення суб'ектiв господарювання-монополк™ та утворення без достатнiх тдстав нових монопольних утворень, а також приймати ршення про виключно централiзований розподш товарiв.
Щодо природних монополш, то стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку е ефектившшим за умови ввдсутносп конкуренцii внаслiдок технологiчних особливостей виробництва (у зв'язку з ютотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукцii в мiру збшьшення обсяпв виробництва), а товари (послуги), що виробляють суб'екти господарювання, не можуть бути замшет у споживаннi шшими, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить ввд змiни цiн на таю товари, шж попит на iншi товари (послуги), - вважаеться природною монополiею [5, с. 112-113].
А от суб'ектами природно! монополй можуть бути суб'екти господарювання будь-яко! форми власностi (монопольнi утворення), яю виробляють (реалiзують) товари на ринку, що перебувае у станi природно! монополii.
Так, законом про природш монополii визначаються сфери дiяльностi суб'екпв природних монополiй, органи державно! влади, органи мюцевого самоврядування, iншi органи, як регулюють дiяльнiсть зазначених суб'екпв, а також iншi питання регулювання вiдносин, що виникають на товарних ринках Укра!ни, якi перебувають у сташ природно! монополii, та на сушжних ринках за участi суб'екпв природних монополiй.
Зловживанням монопольним становищем на ринку вважають:
- нав'язування таких умов договору, якi ставлять контрагента у нерiвне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, зокрема нав'язування товару, не потрiбного контрагенту;
- обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарiв з обороту з метою створення або шдтримки дефщиту на ринку чи встановлення монопольних щн;
- iншi дй, мета яких - створити перешкоди для доступу на ринок (виходу з ринку) суб'екпв господарювання;
- встановлення монопольно високих або дискримшацшних щн (тарифiв) на сво! товари, що призводить до порушення прав споживачiв або обмежуе права окремих споживачiв;
- встановлення монопольно низьких щн (тарифiв) на сво! товари, що призводить до обмеження конкуренцй [2].
Неправомiрними угодами мiж суб'ектами господарювання визнаються угоди або погоджет дй, спрямоваш на:
- встановлення (пвдтримання) монопольних цiн (тарифiв), знижок, надбавок (доплат), нащнок;
- розподш ринюв за територiальним принципом, обсягом реалiзацii чи закупiвлi товарiв, !х асортиментом або за колом споживачiв чи за шшими ознаками - з метою !х монополiзацii;
- усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавщв, покупцiв, шших суб'ектiв господарювання [2].
Дискримiнацiею суб'екпв господарювання органами влади у Господарському коде^ визнано:
- заборону створення нових пвдприемств чи шших оргашзацшних форм господарювання в будь-якш сферi господарсько! дiяльностi, а також встановлення обмежень на здшснення окремих видiв господарсько! дiяльностi або виробництво певних видiв товарiв з метою обмеження конкуренцй;
- примушування суб'ектiв господарювання до прюритетного укладання договорiв, першочергово! реалiзацii товарiв певним споживачам або до вступу в господарськi оргашзацй та iншi об'еднання;
- прийняття рiшень про централiзований розпод1л товарiв, який призводить до монопольного становища на ринку;
- встановлення заборони на реал1защю товар1в з одного регюну Укра'ни в шший;
- надання окремим шдприемцям податкових та шших пшьг, яю ставлять 1х у прившейоване становище щодо шших суб'ектв господарювання, що призводить до монопол1заци ринку певного товару;
- обмеження прав суб'екпв господарювання щодо придбання та реал1заци товар1в;
- встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'ектв господарювання або груп пвдприемщв [ 2].
Отже, дискримшацм суб'ектв господарювання не допускаеться. Законом можуть бути встановлет винятки з метою забезпечення нащонально1 безпеки, оборони, загальносуспшьних штерес1в.
Недобросовкною конкуренщею визнають будь-яю ди у конкуренци, що суперечать правилам, торговим та шшим чесним звичаям у пвдприемницькш дмльност, яка спричиняе юридичну ввдповвдальшсть ос1б, якщо 1х ди негативно впливають на конкуренщю на територи Укра'ни, незалежно ввд того, де вчинено таю ди [4, с. 7-8].
Неправом1рним використанням дшово' репутаци суб'екта господарювання визнають: неправом1рне використання чужих позначень, рекламних матер1ал1в, упаковки; неправом1рне використання товару шшого виробника; коп1ювання зовн1шнього вигляду виробу шшого виробника; пор1вняльну рекламу [2].
Неправом1рним е використання без дозволу уповноважено'' на те особи чужого 1мет, комерц1йного найменування, торговельно'' марки, шших позначень, а також належних шшш особ1 рекламних матер1ал1в тощо, що може призвести до змшування з дмльшстю 1ншого суб'екта господарювання, який мае прюритет на 1х використання [2].
Отже, використання у комерцшному найменувант власного 1мен1 громадянина правом1рне, якщо до власного 1мен1 додаеться будь-який в1дм1тний елемент, що унеможливлюе зм1шування з д1яльн1стю 1ншого суб'екта господарювання.
Неправом1рним використанням товару шшого виробника е також введення у господарський об1г тд сво'м позначенням товару шшого виробника шляхом змш чи зняття позначень виробника без дозволу уповноважено'' на те особи.
Котюванням зовн1шнього вигляду виробу е вщтворення зовн1шнього вигляду виробу шшого суб'екта господарювання 1 введення його у господарський об1г без однозначного зазначення виробника копи, що може призвести до змшування з дмльшстю шшого суб'екта господарювання. Не визнаеться також неправом1рним котювання зовшшнього вигляду виробу або його частин, якщо таке котювання зумовлено лише 1х функц1ональним застосуванням.
С пор1вняльною реклама, що м1стить пор1вняння з товарами (роботами, послугами) чи д1яльн1стю шшого суб'екта господарювання. Не визнаеться неправом1рним пор1вняння в реклам1 у випадках, передбачених законом.
Створенням перешкод суб'ектам господарювання у процес1 конкуренци вважаються: дискредитацм суб'екта господарювання, нав'язування споживачам примусового асортименту товар1в (роб1т, послуг), схиляння до бойкоту суб'екта господарювання або дискримшаци покупця (замовника), або до роз1рвання договору з конкурентом, п1дкуп прац1вника постачальника або покупця (замовника) [5, с. 112-113].
А от дискредитащею суб'екта господарювання е поширення у будь-яюй форм1 неправдивих, неточних або неповних в1домостей, пов'язаних з особою чи дмльшстю суб'екта господарювання, яю завдали або могли завдати шкоди дшовш репутацй суб'екта господарювання.
Кутвлею-продажем товар1в, виконанням робгг, наданням послуг 1з примусовим асортиментом е кутвля-продаж одних товар1в, виконання робгг, надання послуг за умови куп1вл1-продажу 1нших товар1в, виконання роб1т, надання послуг, не потр1бних споживачев1 або контрагенту.
Також схилянням до бойкоту суб'екта господарювання вважаеться спонукання конкурентом шшо! особи, безпосередньо або через посередника, до ведмови вед встановлення договiрних ведносин iз цим суб'ектом господарювання; схилянням постачальника до дискримiнацii покупця е спонукання, безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця певних переваг без достатшх на це тдстав; схилянням суб'екта господарювання до розiрвання договору з конкурентом шшого суб'екта господарювання е вчинене з корисливих мотивiв або в штересах трета осiб спонукання суб'екта господарювання (учасника договору до невиконання або неналежного виконання договiрних зобов'язань перед цим конкурентом з наданням або пропонуванням суб'екту господарювання - учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матерiальноi винагороди, компенсацй чи шших переваг.
Пiдкуп працiвника постачальника - це надання або пропонування йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матерiальних цшностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання пращвником постачальника службових обов'язюв, що випливають з укладеного чи пов'язаш з укладенням мiж постачальником i покупцем договору поставки товарiв, виконання робгт, надання послуг, що призвело або могло призвести до того, що конкурент покупця (замовника) отримае певш переваги над покупцем (замовником) [2].
До пращвника постачальника прирiвнюеться й шша особа, яка згвдно зi сво!ми повноваженнями приймае рiшення ввд iменi постачальника про поставку товару, виконання робгг, надання послуг, впливае на прийняття такого рiшення або якось пов'язана з ним.
Пвдкуп пращвника покупця (замовника) - це надання або пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матерiальних цшностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання пращвником покупця (замовника) службових обов'язюв, що випливають з укладеного або пов'язаш з укладенням мiж постачальником i покупцем договору поставки товарiв, виконання робгг, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником [2].
До пращвника покупця (замовника) прирiвнюеться й шша особа, яка згвдно зГ сво!ми повноваженнями приймае ршення ввд Гмеш покупця (замовника) про придбання товару, виконання робгт надання послуг, впливае на прийняття такого ршення або якось пов'язана з ним.
Досягненням неправомГрних переваг у конкуренци е отримання певних переваг стосовно шшого суб'екта господарювання з порушенням законодавства, яке пвдтверджене ршенням ввдповвдного органу державно! влади.
Також неправомГрним вважають збирання, розголошення та використання ведомостей, що е комерцшною таемницею.
Деяю вщомосп, що пов'язаш з виробництвом, технолопею, управлшням, фшансовою та шшою дмльшстю суб'екта господарювання, що не е державною таемницею, розголошення яких може завдати шкоди штересам суб'екта господарювання, можуть визнаватись його комерцшною таемницею. Склад Г обсяг ведомостей, що становлять комерцшну таемницю, спошб !х захисту визначае суб'ект господарювання ввдповвдно до закону.
НеправомГрним збиранням ведомостей, що становлять комерцшну таемницю, вважаеться здобування протиправним способом зазначених ведомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'екту господарювання.
А от розголошенням комерцшно! таемнищ е ознайомлення шшо! особи без згоди особи, уповноважено! на те, з ведомостями, що ввдповвдно до закону становлять комерцшну таемницю, з боку особи, якш щ ведомосп довГреш у встановленому порядку або стали ведомГ у зв'язку з виконанням службових обов'язюв, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'екту господарювання [5, с. 112-113].
Схилянням до розголошення комерцшно' таемнищ е спонукання особи, якш були дов1реш у встановленому порядку або стали ввдом1 у зв'язку з виконанням службових обов'язюв ввдомосп, що ввдповвдно до закону становлять комерцшну таемницю, до розкриття цих ведомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'екту господарювання.
Та неправом1рним використанням комерцшно' таемнищ е упровадження у виробництво або врахування пвд час планування чи здшснення пвдприемницько1 дмльносл без дозволу уповноважено'' на те особи неправом1рно здобутих ведомостей, що становлять ввдповвдно до закону комерцшну таемницю [5, с. 110-111].
Тобто за неправом1рне збирання, розголошення або використання ведомостей, що е комерцшною таемницею, для винних ошб встановлено законом ввдповвдальшсть.
Яка ж ввдповвдальшсть за недобросов1сну конкуренщю? Вчинення дш, визначених як недобросов1сна конкуренция, спричиняе ввдповвдальшсть суб'екта господарювання згвдно з Господарським кодексом або адмш1стративну, цившьну чи кримшальну ввдповвдальшсть винних ос1б у випадках, передбачених законом.
Щодо правила професшно1 етики у конкуренци. Суб'екти господарювання за сприяння защкавлених оргашзацш можуть розробляти правила професшно' етики у конкуренци для ввдповвдних сфер господарсько'' дмльносп, а також для певних галузей економши. Правила професшно1 етики у конкуренци погоджують з Антимонопольним комгтетом Украши.
Правила профес1йно1 етики у конкуренци можуть використовуватися п1д час укладання договор1в, розроблення установчих та шших документ1в суб'ект1в господарювання.
Захист прав споживач1в на територИ' Укра'ни. Споживач1, як1 перебувають на територИ' Украши, пвд час придбання, замовлення або використання товар1в (робгт, послуг) з метою задоволення сво'х потреб мають право на:
- державний захист сво'х прав;
- гарантований р1вень споживання;
- належну яюсть товар1в (роб1т, послуг);
- безпеку товар1в (роб1т, послуг);
- необх1дну, доступну та достов1рну 1нформац1ю про кшьюсть, як1сть 1 асортимент товар1в (роб1т, послуг);
- в1дшкодування збитк1в, завданих товарами (роботами, послугами) неналежно'' якосл, а також шкоди, запод1яно1 небезпечними для життя 1 здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом;
- звернення до суду та шших уповноважених оргатв влади за захистом порушених прав або законних штерес1в [2].
Тобто з метою захисту сво'х прав та законних штерешв громадяни можуть об'еднуватися на добров]льн1й основ1 у громадсью орган1зацй споживач1в (об'еднання споживач1в).
I наша держава забезпечуе громадянам захист 1хшх 1нтерес1в як споживач1в, надае можлив1сть вгльного вибору товар1в (роб1т, послуг), набуття знань 1 квал1фшаци, необх1дних для прийняття самостшних р1шень п1д час придбання та використання товар1в (роб1т, послуг) ввдповвдно до 1хн1х потреб, 1 гарантуе придбання або одержання шшими законними способами товар1в (роб1т, послуг) в обсягах, що забезпечують р1вень споживання, достатнш для п1дтримання здоров'я 1 життед1яльност1 [1].
Щодо прав споживач1в механ1зм реал1зацй захисту цих прав та ввдносини м1ж споживачами товар1в (роб1т, послуг) 1 виробниками (виконавцями, продавцями) регулюеться законом про захист прав споживач1в та шшими законодавчими актами.
Тобто, якщо чинним м1жнародним договором, згоду на обов'язков1сть якого надала Верховна Рада Украши, встановлено шш1 правила, шж т1, що е в законодавстш Укра'ни про захист прав споживач1в, то застосовуються правила м1жнародного договору.
Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, тобто захист штересГв пвдприемщв та споживачГв вГд його порушень здшснюе Антимонопольний комгтет Укра!ни ввдповвдно до його повноважень, визначених законом.
Тобто, щоб запобкти монопольному становищу окремих суб'еклв господарювання на ринку створення, реоргашзацм та лшввдацм суб'ектГв господарювання, придбання !хшх активГв, часток (акцш, па!в) господарських товариств, а також утворення об'еднань пвдприемств або перетворення оргашв влади на зазначет об'еднання у випадках, передбачених законодавством, здшснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комгтету Укра!ни. А пвдстави для надання згоди на концентращю суб'еклв господарювання визначено законом.
Якщо ж суб'екти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комгтет Укра!ни мае право прийняти ршення про примусовий подш монопольних утворень, Г строк виконання такого ршення не може бути меншим вГд шести мгёящв.
Примусовий подш не застосовуеться у разг
- неможливосл оргашзацшного або територГального ввдокремлення тдприемств або структурних падроздЫв;
- наявносп тГсного технолопчного зв'язку пвдприемств, структурних пвдроздшв, якщо частка внутршнього обороту в загальному обсязГ валово! продукци пвдприемства (об'еднання тощо) становить менше ввд тридцяти ввдсотюв [2].
Та реоргашзацм монопольного утворення, що пвдлягае примусовому подшу, здшснюеться на розсуд суб'екта господарювання за умови подолання монопольного становища цього утворення на ринку.
Щодо Антимонопольного комгтету Укра!ни та його територГального ввддшення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовГсну конкуренщю та шшГ справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачет законом.
А ось ршення Антимонопольного комгтету Укра!ни та його територГальних ввддшень можна оскаржувати до суду. Збитки, завдаш незаконними ршеннями Антимонопольного комгтету Укра!ни або його територГальних ввддшень, ввдшкодовуються з Державного бюджету Укра!ни за позовом защкавлених ошб у порядку, визначеному законом.
Щодо Антимонопольно-конкурентного законодавства, то воно регулюе ввдносини, яю виникають у зв'язку з недобросовГсною конкуренщею, обмеженням та запобГганням монополГзму в господарськш дмльносп, складаеться з Господарського кодексу, закону про Антимонопольний комгтет Укра!ни, шших законодавчих актГв.
Та законом можуть бути визначет особливост регулювання ввдносин, пов'язаних з недобросовГсною конкуренщею та монополГзмом на фшансових ринках Г ринках цшних паперГв.
Висновки. На основГ вищевикладеного можемо стверджувати, що правовий господарський порядок в Укра!ш формуеться на основГ оптимального поеднання ринкового саморегулювання економГчних ввдносин суб'еклв господарювання та державного регулювання макроекономГчних процешв, з урахуванням конституцшно! вимоги ввдповвдальносл держави перед людиною за свою дмльшсть та визначення Укра!ни як суверенно! та незалежно!, демократично!, сощально!, правово! держави.
1. Конституция Украгни // Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 1996. - № 30. - Ст. 41.
2. Господарський кодекс Украгни // Вгдомостг Верховног Ради Украти. - 2003. - № 18-22. - Ст. 144.
3. Господарський процесуальний кодекс Украгни // Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 1992. -№ 6. - Ст. 56. 4. Економгчна безпека тдприемництва Украгни: теоргя, практика, напрями змщнення: монографгя / З. Юринець, Б. Байда. - Львгв. нац. ун-т 1м. 1вана Франка. - Львгв :
ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2014. - 184. 5. Байда Б. Ф. Регюнальний брендинг як тструмент залучення ресурсгв i тдвищення катталгзацп / Соц1ально-економ1чн1 проблеми сучасного перюду Укрални. Управлтня активами регюну на omoei ïx катталЬзацп: зб. наук. праць. - Львiв: НАНУ1РД. - 2009. -Вип. 3(77). - С. 108-115. 6. Doing business in 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/data/exploretopics/paying-taxes 7. Global Risks 2016 Report. A Global Risk Network Report / World Economic Forum. - January. - 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.globalriskguard.com/ 8. The 2015 NGO Sustainability Index for Central' and Eastern Europe and Eurasia // USAID. - 2015. - Seventh Edition (June 2015).
REFERENCES
1. Konstytutsiya Ukrayiny [The Constitution of Ukraine] // Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny. -1996. - № 30. - St. 41. 2. Hospodarskyy kodeks Ukraine [Economic Code of Ukraine] // Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny. - 2003. - № 18-22, 144 St. 3. Hospodarskyy protsesualnyy kodeks Ukrayiny [Economic Procedural Code of Ukraine]// Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny, 1992, № 6, 56 p.
4. Ekonomichna bezpeka pidpryyemnytstva Ukrayiny: theory, practice, strengthening areas: monograph [The economic security of business Ukraine: theory, practice, strengthening areas: monograph] / Z. Yurynets, B. Bayda; Lviv. Nats..un-named Ivan Franko ... - Lviv, LNU.. Ivan Franko, 2014 - 184 p.
5. Baida B.F. Regionalny branding yak instrument zaluchennya resursiv i pidvischennya kapitalizatsiy [Regionalny branding] / Zbirnik nauk. prats "Sotsialno-ekonomichni problemi Suchasnyj periodu Ukraine. Upravlinnya assets regionu on osnovi ïh kapitalizatsiï". - Lviv: NASUIRD. - 2009 - (77). - P. 108-115.
6. Doing business in 2014 / [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://www.doingbusiness. org/data/exploretopics/paying-taxes 7. Global Risks 2015 Report. A Global Risk Network Report / World Economic Forum. - January. - 2015 / [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: <http://www.globalriskguard.com/>8. The 2015 NGO Sustainability Index for Central' and Eastern Europe and Eurasia // USAID. - 2015. - Seventh Edition (June 2015). [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: <http://www.globalriskguard.com/>
