CC BY
10
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
УДК 346.546 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.144906
КВАЛ1Ф1КАЦ1Я МОНОПОЛЬНОГО СТАНОВИЩА НА РИНКАХ ТА П1ДСТАВИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ НИМ
Швидка Тетяна Izopiena,
канд. юрид. наук, асистент кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-6152-2705
теоретичш й практичш питання визначення монопольного становища суб'eктiв господарювання та застосування вiдповiдальностi до правопорушник1в за зловживання ним. Основним спрямуванням конкурентног полтики е оптимальне узгодження ттереЫв суб 'ектiв господарювання i споживачiв, недопущення монополiзму та олiгархiзму в ринковому середовищi. Реалiзацiя конкурентног полтики потребуе чткого закртлення на законодавчому рiвнi, в тому чи^i й конституцтному, гарантт i принцитв забезпечення конкурентного середовища та механiзмiв боротьби з монопол1зованими ринками.
Ключов1 слова: економ1чна конкуренщя; правовий захист економ1чно'1' конкуренцп; монопольне становище; монополiзм; домшування; зловживання монопольним становищем; вщповщальшсть; склад правопорушення.
\ О. щ|Г - \\ч V & /
Постановка проблеми. Р1вень монопол1зованих ринюв та сектор1в
економжи в Украш1 залишаеться вкрай високим. Але справжшм лихом е велика
кшьюсть зловживань з боку монопольних утворень. Для подолання р1вня
монопол1зованост1 та забезпечення функщонування нормального ринкового
середовища на основ1 чесних метод1в конкурентноi боротьби вкрай необхщним
завданням для Антимонопольного комггету е впровадження д1евих метод1в i
механ1зм1в притягнення до вщповщальност за конкурентнi правопорушення,
зокрема за зловживання монопольним становищем. Крiм того, необхщним i
актуальним е перегляд дiючоi Методики та впровадження ефективних
механiзмiв визначення монопольного положення.
Анал1з останн1х досл1джень. Теоретичну основу даного дослщження
склали науковi працi економiстiв i правникiв, зокрема таких учених, як
З. М. Борисенко [1], Д. В. Задихайло [2], В. Магас [3], I. Рудяга [11]
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
K. О. Стадник [13], Т. Г. Удалов [14] та iH.
Мета статт полягае в дослщженш механгзмгв застосування вгдповгдальностГ за зловживання монопольним становищем.
Виклад основного матерiалу. Антимонопольна полiтикa держави спрямована на забезпечення нормального конкурентного середовища на основi чесних методiв конкурентно!' боротьби та недопущення зловживань з боку монополiстичних утворень. У всьому свт проблема боротьби з монополiзaцiею ринкiв i попередження створення монопольних формувань е вкрай актуальною, як i застосування дiевих мехaнiзмiв притягнення до вiдповiдaльностi за конкурентнг правопорушення. Водночас для притягнення до будь-яко! вiдповiдaльностi та застосування певних санкцш мають бути чiтко встановленг пiдстaви та визначений склад правопорушення.
Це стае можливим лише за умови застосування чгтких мехaнiзмiв конкурентно! полгтики держави та розроблення i запровадження дiевих методiв конкурентно! боротьби й закршлення !х на законодавчому рiвнi. Важливим завданням АМКУ е не просто боротьба iз зловживаннями з боку монополiстiв та застосування до них санкцш, а регулювання, захист i стимулювання
\ \\ \ _ __, - 7 /1 я
конкурентного середовища. Важливим е також збалансування карально! й превентивно! функцiй з боку АМКУ як налагоджене поеднання принцитв заборони i контролю.
Антимонопольне законодавство рiзних кра!н характеризуеться власними
правилами та спрямуванням, а також особливостями реалгзацп
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
антимонопольно! полггики. Так, метою американсько! моделi е боротьба з монополiями, тодг як европейська модель спрямована на боротьбу гз зловживаннями з боку монопольних утворень. У свою чергу укра!нська модель конкурентного права бгльш тяжге до европейсько!. Наприклад, за укра!нським законодавством не заборонено займати монопольне становище на ринку, а правопорушенням визнаеться лише зловживання монопольним становищем, за що Законом Укра!ни «Про захист економгчно! конкуренцп» [6] (далг - Закон) передбачено вгдповгдальнгсть у виглядг накладення штрафу [10].
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
Але для притягнення суб'екта господарювання за зловживання монопольним становищем необхгдно довести факт займання цим суб'ектом монопольного (домгнуючого) положення. Процес визначення монопольного становища передбачае здгйснення поетапно! спецгально! процедури, пгсля проведення яко! робиться висновок про наявнють чи вгдсутнгсть монопольного (домгнуючого) пгдприемства на ринку. Даний процес визначений у спецгальному нормативно-правовому актг - Методицг визначення монопольного (домгнуючого) становища суб'ектгв господарювання на ринку вгд 05.03.2002 р. № 49-р [4]. Як зазначае З. М. Борисенко, довести факт зловживання монопольним становищем на ринках, якг не перебувають у станг природно! монополг!, практично неможливо через багатоетапнгсть дослгдження та необхгдшсть урахування при цьому велико! кглькостг ргзнопланових
факторгв [1, с. 25, 30].
/ lb) / \ II / |\ / \ II \ ^^ \
Одним з етапгв визначення монопольного становища е окреслення
/ ^^^^ Г^ w S¥!4J\ \\ / / г W ^Д О- \
товарних меж ринку, що вгдбуваеться шляхом формування групи взаемозамгнних товаргв i передбачае можливгсть споживача легко перейти за звичайних умов вгд споживання одного товару до гншого. Методика надае
\ ^Л /а г г
перелгк ознак, за якими товари вважаються взаемозамгнними, зокрема:
подгбнгсть призначення споживчих властивостей, умов використання, фгзичних
i технгчних властивостей тощо. Важливою ознакою е також вгдсутнгсть значно!
ргзницг в цгнах, що становить 5 % [4]. Але споживачг можуть мати ргзнг вимоги
до товару, особливостей його використання та гн. Законодавством
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
передбачений унгфгкований тдхгд до визначення й окреслення товарних меж ринку. Але, на жаль, для правильного визначення товарних меж необхгдно передбачати сегментацгю споживача та диференцгйовано пгдходити при визначеннг взаемозамгнних товаргв, особливо коли йдеться про малозабезпеченг верстви населення або людей, котрг мають потребу, скажгмо, у певних лгках чи продуктах з вгдповгдними гнгредгентами або ж без них з огляду на !х непереносимгсть (лактоза, глютен, цукор та гн.). Наприклад, хворг на цукровий дгабет мають щоденно споживати гнсулгн, а держава, у свою чергу, повинна
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
забезпечити 1'х цими лжами. Але така ситуащя не завжди мае мюце, тому люди вимушеш купувати лiки самостiйно. У цих умовах шсулш вiтчизняного виробника мае нижчу цшу, нiж аналопчш iмпортнi препарати, якi також присутш на ринку, але е значно дорожче. Тому говорити про взаемозамшнють немае сенсу. В цьому випадку вггчизняний виробник е абсолютним монополютом з точки зору цiнового критерш.
Поряд з описом товарного ринку, важливо правильно й рацiонально визначити територiальний ринок, яким може бути територiя краiни, областi, мiста, частини мюта, району тощо. У кожному конкретному випадку територiальний ринок визначаеться шдивщуально, з урахуванням певних особливостей. Суб'екти господарювання можуть займати незначну частку на свгговому або нащональному ринку, тим не менш бути абсолютними монополiстами в межах локального ринку.
Необхщно зазначити, що юнують сфери, де наявнiсть конкуренцii е нерентабельною i дiяльнiсть одного тдприемства е бiльш економiчно вигiдною для нащонально!' економiки. Маються на увазi сфери, де дiють суб'екти природних монополш, що потребують спецiального мехашзму регулювання та
\ ^Л /а г г
контролю. Специфiчне регулювання суб'еклв природних монополiй i сумiжних ринкiв передбачено у Законi Украши «Про природнi монополп» [9], де ст. 4
\ уЛ 'W /\ Vs. f /f n \ - 0ЩУ / ^Ч /
визначено, що державне регулювання дiяльностi суб'ектiв природних монополiй здшснюеться нацiональними комiсiями регулювання природних монополш. Регуляторами у сферi природних монополш е Нащональна комiсiя,
»1 |7/П/7ППП||»
що здшснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Нащональна комiсiя, яка здiйснюе державне регулювання у сферi зв'язку та шформатизацп [7-8]. Водночас нацiональних комiсiй, що здiйснюють державне регулювання у сферi транспорту, створено не було. З огляду на це I. Рудяга наголошуе на необхщносп створення тако!' спещально!' нацiональноi комiсii [11, с. 100], оскшьки вона могла б забезпечувати виконання положень економiчноi й транспортно1' полiтики держави, що у свою чергу трансформуеться в засоби ii господарсько-правово1' полiтики. Як зазначае
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
Д. В. Задихайло, це е необхщною умовою ефективност модершзацп вiдносин господарювання, а вiдтак i ефективност функцiонування нащонально1' економiки [2, с. 30].
Попри те, що сфери, де дшть суб'екти природних монополш, не передбачають наявнiсть конкуренцп' i мають специфiчний механiзм регулювання та контролю, це не дае ïm права зловживати своïм (хоч i «законним») монопольним положенням. У той же час процедура притягнення до адмiнiстративноï вщповщальност суб'ектiв природних монополш також потребуе вдосконалення.
Як уже зазначалося, головним завданням АМКУ е не просто боротьба i3 зловживаннями з боку монополюпв та застосування до них санкцш, а й регулювання, захист i стимулювання конкуренцп [14]. При цьому важливе збалансування каральноï й превентивноï функцiй АМКУ, як i налагоджене поеднання принципiв заборони i контролю. Водночас, зазначае В. Магас, потрiбно зрозумгги, що АМКУ не в змозi самостiйно виршити питання демонополiзацiï ринкiв без здшснення системно!' економiчноï полiтики, спрямовано!' на усунення причин, що сприяють монополiзацiï [3, с. 58].
\ ^Л /а г г
Важливим моментом у дiяльностi АМКУ е налагодження системи спiвпрацi з iншими державними органами та антимонопольними органами шших держав.
\ \ ч^го^ \ ^ \ N \ yii ' : j У ш /
Актуальнють вдосконалення системи боротьби з монополiзованими
ринками i механiзму притягнення до вщповщальност за порушення
конкурентного законодавства е очевидною. Монополiзацiя ринкiв i галузей
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
економiки погiршуе стан вшьно1' конкуренцiï i заважае розвитку конкурентного середовища, обмежуючи права деяких суб'еклв господарювання.
Сьогоднi монополiзовано ринки металургшно1' промисловостi, хiмiчноï, сфери електроенергетики, послуг авiаперевезень тощо. Спостерiгаеться олiгополiзацiя ринкiв мобiльного зв'язку, телекомунiкацiй, соняшниково1' олiï, цукру, курятини, кондитерських виробiв, нафтопродуктiв та iн. Це створюе бар'ери виходу на ринок нових суб'еклв та шкодить подальшому розвитку конкуренцп'. Монополiзацiя певних секторiв економжи може призвести до
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
попршення якост продукцп або певних негативних явищ як для споживачiв, так i для суб'еклв господарювання. З огляду на це К. Стадник пропонуе встановити певш обмеження щодо надання дозволiв на концентрацiю в секторах, як мають тенденцiю до монополiзацiï [15, с. 8].
Будь-яке правопорушення характеризуеться посяганням на певний об'ект i передбачае завдання йому шкоди. Для правильноï квамфшаци правопорушення та визначення тдстави для притягнення до вщповщальност необхiдно встановити його склад, що являе собою об'ект, об'ективну сторону, суб'ект i суб'ективну сторону. Вщповщно до теорп права об'ект правопорушення - це суспшьш вщносини, на як посягае правопорушення. У даному випадку шкода заподшеться суспiльним вщносинам, якi складаються у сферi господарсько!' дiяльностi на основi ринкових вщносин й охороняються державою в штересах усього суспiльства. Так, Т. Удалов визначае об'ект
/ \\ / \ II
конкурентних правопорушень суспiльно-економiчнi вщносини, що виникають при функцiонуваннi ошб на ринку [14]. У даному випадку об'ект родовий -суспiльно-економiчнi вщносини у сферi захисту економiчноï конкуренцiï, захисту прав та охоронюваних законом iнтересiв суб'ектiв господарювання i споживачш.
Об'ективна сторона будь-якого правопорушення - це зовшшнш акт, що полягае в посяганш на об'ект, який охороняеться нормами права, завдае йому шкоду або створюе загрозу заподiяння шкоди. Вона складаеться з дiяння,
суспшьно небезпечних наслiдкiв i причинно--наслщкового зв'язку [12].
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
Об'ективною стороною, згiдно зi ст. 13 Закону, е дiя або бездiяльнiсть суб'екта господарювання, який займае монопольне становище, що призвело або може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренцп, або ущемлення iнтересiв iнших учасникiв ринку або споживачiв [6]. З дефшщп даноï статтi випливае, що настання наслщюв i встановлення причинно -наслщкового зв'язку не е обов'язковою ознакою для притягнення до вiдповiдальностi, а отже дане правопорушення може мати як формальний, так i матерiальний склад. Довести факт настання або не настання наслщюв саме вщ
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
зловживання монопольним становищем дуже важко, так само як i встановити точний предмет i об'ект, якому було завдано збитюв. Необхщно зазначити, що незаконш дп завдають руйшвш впливи на одну з важливих сфер суспшьного життя - господарську i порушують суб'ективнi права суб'еклв господарювання та споживачiв. Обов'язковою ознакою суб'екта даного правопорушення е займання ним монопольного (домшуючого) положення на ринку.
Законом визначено поняття «монопольне становище суб'екта господарювання» як таке, що дозволяе йому визначати умови обороту товарiв на ринку. Це може бути одиничний або груповий суб'ект, але при цьому обов'язковою ознакою е вщсутшсть у нього конкуренлв на ринку, або вш не повинен зазнавати значно1' конкуренцп внаслщок обмеженого доступу шших суб'еклв на ринок, тобто внаслщок певних бар'ерiв, створених даним суб'ектом господарювання. Законом передбачено вiдсотковi долi суб'екта господарювання на ринку - для одиничного суб'екта - це 35 % i бшьше, для двох-трьох суб'еклв господарювання - 50 % i бшьше, для трьох-чотирьох -70 % i бшьше [6]. Але у будь-якому раз^ навпъ якщо вiдсотковi частки мають i меншi показники, суб'ект повинен довести, що вш не зазнае значно1' конкуренцп. Поняття «значна конкуренщя» законом не визначено, що дозволяе трактувати його на свш розсуд.
Отже, видiливши основнi складовi даного правопорушення, можна дшти висновку, що притягнення справжнiх монополюлв до вiдповiдальностi - вкрай
важке завдання для АМКУ. Для кваифшацп даного правопорушення як
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
зловживання монопольним становищем передуе важливий етап - визначення монопольного становища суб'екта господарювання, i тшьки полм постае питання застосування вщповщальносл за зловживання.
Законом передбачено два види вщповщальносл - штраф i примусовий подш суб'екта господарювання. Штраф передбачений у розмiрi до 10 % доходу за рш [6], а отже визначено лише крайню межу, що дае можливють АМКУ призначати рiзнi суми штрафу за однаковi правопорушення. На нашу думку, при визначенны розмiру суми штрафу обов'язково мають бути враховаш
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
наслщки, завдаш певним об'ектам, i вщ цього повинна залежати сума штрафу.
Законом також передбачено примусовий подш суб'екта господарювання, який зловживае монопольним становищем, як вид вщповщальност за дане правопорушення. Але детально визначено1' процедури проведення примусового подшу не зазначено. Процедура здшснення примусового подшу визначена вкрай поверхнево, тому можна стверджувати про вщсутшсть прецедентiв застосування примусового подшу до суб'еклв-монополюлв, принаймнi користуючись шформащею з публiчних джерел.
Законом визначено також випадки, коли примусовий подш не застосовуеться, зокрема у разi неможливост вiдокремлення пiдприемств, структурних тдроздшв чи структурних одиниць, наявностi тюного технологiчного зв'язку пiдприемств, та iншi випадки, якi охарактеризовано дуже поверхнево, що дае можливють вказувати на наявнють даних обставин i неможливють застосування до суб'екта даного виду вщповщальносл. По-перше, проведення процедури примусового подшу фактично лежить на самому монополют та дае йому можливють здшснення його на власний розсуд. Подруге, бракуе часу на проведення ще1' процедури. Фактично Законом
\ ^Л /а г г
передбачено проведення примусового подiлу у строк до 6 мюящв.
Висновки.
1. Сьогодш iснуе проблема високо1' монополiзацii ринкiв як в межах нацюнально1' економiки, так i з точки зору глобально1' економiки. Завданнями
антимонопольних оргашв е, зокрема, контроль за концентращею та
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \
недопущення зловживань з боку монопольних утворень. Але, на жаль, нинiшнiй стан вггчизняно1' економiки дае можливiсть стверджувати про необхщнють перегляду механiзму боротьби з монопольними правопорушеннями та застосування бшьш дiевих методiв.
2. Для притягнення суб'екта господарювання за такий вид правопорушення, як зловживання монопольним становищем, необхщно довести факт займання 1'м монопольного становища на ринку. Таку процедуру передбачено у спещальному документ - Методищ визначення монопольного
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
(домшуючого) становища суб'еклв господарювання, затвердженою АМКУ у 2002 р. Теоретичш й практичш аспекти визначення монопольного становища, передбачеш дшчою Методикою, зокрема мехашзм окреслення ринку, визначення його товарних i територiальних меж та вш супутш процедури потребують модершзацп та орiентацiю на диференцшований пiдхiд залежно вiд рiзних критерпв. Не можна застосовувати унiфiкованi критерп для всiх ринкiв та вшх видiв суб'ектiв господарювання. Це надае можливють уникнути багатьом суб'ектам-монополiстам вщповщальносл завдяки неодназначностi трактовки законодавчих норм.
3. Закон мае багато оцгночних понять, таких як значна конкуренщя, недопущення, усунення та обмеження конкуренцп, суттеве обмеження конкурентоспроможносл шших суб'еклв господарювання та ш, що дозволяе трактувати щ поняття на свш розсуд як суб'ектам господарювання, так i АМКУ. Отже, уточнення даних понять надасть можливють уникнути неоднозначного трактування даних понять.
4. Вчинення такого правопорушення, як зловживання монопольним становищем, передбачае два види вщповщальносл: штраф та примусовий
\ ^Л /а г г
подiл. Але точного механiзму застосування даних видiв вiдповiдальностi немае. Необхщним вбачаеться розроблення спецiальноï Методики розрахунку штрафiв за конкурентнi правопорушення з урахуванням об'ективних i суб'ективних сторш даного правопорушення, ^iM того, на розмiр штрафу обов'язково
повинш впливати наслiдки. Водночас процедура примусового подшу потребуе
iy ill ГУ (7 Г1С11 \ \ детаизацп та закрiплення чiткого алгоритму ïï застосування.
Список л1тератури:
1. Борисенко З. М. Конкурентна пол1тика держави як фактор розвитку економши Украши. Кшв : Таксон, 2004. 322 с.
2. Задихайло Д. В. Господарсько-правове забезпечення економ1чно'1 пол1тики держави: монограф1я. Харк1в : Юрайт, 2012. 456 с.
3. Магас В. Конкуренщя - головна мета економ1чно'1 пол1тики. Стратег1я реал1зацИ конкурентног полтики Украши в контекстг еврогнтеграцтних викликгв : матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 27 квгг. 2017 р.). Кшв : КНУБА, 2017. С. 57-60.
4. Методика визначення монопольного (домшуючого) становища суб'еклв господарювання : затв. розпорядженням Антимонопольного ком1тету Украши вщ 05. 03.2002 р. № 49-р. Офщйний в1сник Украши. 2002. № 14.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14)
ISSN 2225-6555
5. Про Антимонопольний комггет Украши : Закон Украши вщ 26.11.1993 р. № 3659-XII. В1домост1 Верховног Ради Украши. 1993. № 50. Ст. 472.
6. Про захист економiчноi конкуренцп : Закон Украши вщ 11.01.2001 р. № 2210-III. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2001. № 12.
7. Про Нацюнальну комюю, що здшснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг : Закон Украши вщ 22.09.2016 р. № 1540-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2016. № 51. Ст. 833.
8. Про Нацюнальну комюю, що здшснюе державне регулювання у cферi зв'язку та шформатизацп : Указ Президента Украши. Положення вщ 23.11.2011 р. № 1067/2011. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1067/2011/stru2#Stru (дата звернення: 10.10.2018).
9. Про природш монополп : Закон Украши вщ 20.04. 2000 р. № 1682-III. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2000. № 30. Ст. 238.
10. Ршення Вищого Господарського Суду Украши вщ 25.11.2009 р. № 01-08/627. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_627600-09 (дата звернення: 10.10.2018).
11. Рудяга I. М. Господарсько-правове забезпечення функцюнування залiзничного транспорту Украши в умовах реформування : монографiя. Харюв : Юрайт, 2017. 196 с.
12. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права : пщручник. Харюв : Консум, 2001. 656 с.
13. Стадник К. О. Господарсько-правова пол^ика в cферi законодавства про економiчну концентращю : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук. Харюв, 2016. 22 с.
14. Удалов Т. Г. Конкурентне право : навч. поаб. Кшв : Школа, 2004. 496 с.
References:
1. Borysenko, Z.M. (2004). Konkurentna polityka derzhavy yak faktor rozvytku ekonomiky Ukrainy. Kyiv: Takson [in Ukrainian].
2. Zadykhailo, D.V. (2012). Hospodarsko-pravove zabezpechennia ekonomichnoi polityky derzhavy. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
3. Mahas, V. (2017). Konkurentsiia - holovna meta ekonomichnoi polityky. Stratehiia realizatsii konkurentnoi polityky Ukrainy v konteksti yevrointehratsiinykh vyklykiv: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Kyiv, 27 kvit. 2017 r.) - Strategy of Implementation of Ukraine's Competition Policy in the Context of European Integration Challenges: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (2017). Kyiv: KNUBA, 57-60 [in Ukrainian].
4. Metodyka vyznachennia monopolnoho (dominuiuchoho) stanovyshcha subiektiv hospodariuvannia: zatv. rozporiadzhenniam Antymonopolnoho komitetu Ukrainy vid 05.03.2002 r. № 49-r. (2002). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 14 [in Ukrainian].
5. Pro Antymonopolnyi komitet Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 26.11.1993 r. № 3659-XII. (1993). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 50, art. 472.
6. Pro zakhyst ekonomichnoi konkurentsii: Zakon Ukrainy vid 11.01.2001 r. № 2210-III. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 12.
7. Pro Natsionalnu komisiiu, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferakh enerhetyky ta komunalnykh posluh: Zakon Ukrainy vid 22.09.2016 r. № 1540-VIII. (2016). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 51, art. 833.
8. Pro Natsionalnu komisiiu, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi zviazku ta informatyzatsii: Ukaz Prezydenta Ukrainy. Polozhennia vid 23.11.2011 r. № 1067/2011. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1067/2011/stru2#Stru.
9. Pro pryrodni monopolii: Zakon Ukrainy vid 20.04. 2000 r. № 1682-III. (2000). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 238.
10. Rishennia Vyshchoho Hospodarskoho Sudu Ukrainy vid 25.11.2009 r. № 01-08/627. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_627600-09.
11. Rudiaha, I.M. (2017). Hospodarskо-pravove zabezpechennia funktsionuvannia zaliznychnoho transportu Ukrainy v umovakh reformuvannia. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
12. Skakun, O.F. (2001). Teoriia derzhavy i prava. Kharkiv: Konsum [in Ukrainian].
13. Stadnyk, K.O. (2016). Hospodarsko-pravova polityka v sferi zakonodavstva pro
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14)
ISSN 2225-6555
ekonomichnu kontsentratsiiu. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
14. Udalov, T.H. (2004). Konkurentne pravo. Kyiv: Shkola [in Ukrainian].
Швидка Т. И. Квалификация монопольного положения на рынках и основания привлечения к ответственносты за злоупотребленеие им.
Рассмотрены теоретические и практические вопросы определения монопольного положения субъектов хозяйствования и применения ответственности к правонарушителям за злоупотребление им. Основным направлением конкурентной политики является оптимальное согласование интересов субъектов хозяйствования и потребителей, недопущения монополизма и олигархизма в рыночной среде. Реализация конкурентной политики требует четкого закрепления на законодательном уровне, в том числе и конституционном, гарантий и принципов обеспечения конкурентной среды и механизмов борьбы с монополизированными рынками.
Ключевые слова: экономическая конкуренция; правовая защита экономической конкуренции; монопольное положение; монополизм; доминирование; злоупотребление монопольным положением; ответственность; состав правонарушения.
Shvydka T. I. Qualification of the monopoly status on the markets and the reasons for responsibility for the abuse of it.ft
The article is devoted to the consideration of theoretical and practical questions of determining the monopoly status of economic entities and the application of liability to offenders for the abuse of it. The main focus of competition policy is the optimal coordination of the interests of business entities and consumers is the prevention of monopoly and oligarchism in a market environment. For successful implementation of the competition policy, they should be clearly established at the legislative level, including constitutional guarantees, and the principles of ensuring a competitive environment and mechanisms_ for combating monopolized markets.
Keywords: economic competition; legal protection of economic competition; monopoly position, monopoly; dominance; abuse of a monopoly position; responsibility; composition of the offense.
V^li \'v\ \ / /// УШ/ ft*
Надгйшла до редколегИ 19.10.2018 р.
