CC BY
6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 346.2:330.33 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.127823
ОСНОВН1 ДИСФУНКЦП ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ ПРО ОБ'СДНАННЯ П1ДПРИСМСТВ ХОЛДИНГОВОГО ТИПУ
Мешв Ярослава OneucaHdpieHa,
астрант кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний университет 1мен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: yaroslava n3luba@ukr.net ORCID 0000-0001-9824-4449
Статтю присвячено питанням створення в Украгт холдингових структур серед господарських оргатзацш великого б1знесу. Особливу увагу придыено правовому забезпеченню д1яльност1 об'еднань асоцтованих тдприемств холдингового типу та оптим1зац1я чинного законодавчого регулювання створення i функцюнування холдингових компанш.
Ключов1 слова: господарська оргашзащя; холдинг; eKOHOMi4Ha концентращя; правовий статус компанш великого 6i3Hecy.
Вступ. Доводиться констатувати, що сучасн економ1чш системи
провщних держав свггу характеризуются високим р1внем ттеграцп
^Ь» 1 -—v • \ Yv I I tf\ /
господарюючих структур, наявтстю тюно! виробничо!', господарсько! та
фшансово! взаемодп. Кр1м того, перехщ до пост1ндустр1ального сустльства
призв1в до змти конкурентних вщносин на св1тових ринках. Тому нацюнальт
економ1чн1 системи постають перед вибором оптимально! модел1 розвитку, що
мае враховувати особливост 1х господарсько! еволюцп.
Г/1П C7 f| f"
Це зумовлено тим, що устх господарюючих оргатзацш на м1жнародних ринках залежить вщ 1хньо1 ефективно! взаемодп з вертикально пов'язаними тдприемствами. Як показуе практика, тдвищення конкурентоспроможност даних тдприемств досягаеться завдяки юнуванню саме штегрованих структур в УкраА'ш, що, кр1м того, свщчить про вигоди для зростання галузевих ринюв. Саме тому в кра!ш спостер1гаеться тендентя до формування р1зних вид1в об'еднань тдприемств.
З огляду на це важливим науковим i практичним завданням е здшснення
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
анаизу окремих питань господарсько-правового статусу об'еднань тдприемств холдингового типу, як набувають усе бiльшого поширення як форма концентрацп приватного катталу. Адже головним стимулом для вертикально!' iнтеграцii тдприемства е можливiсть скоротити операцшт витрати та збiльшити прибутки. Основним прившеем вищезгадано! iнтеграцii, як зазначае К. В. Плавшуда, е скорочення за ii допомогою трансакцтних витрат та зменшення непрямого оподаткування [4, с. 96].
Досвщ краш з розвиненою економiкою свiдчить про те, що саме об'еднання тдприемств холдингового типу е одтею з оргатзацшно-правових форм функцiонування господарських оргатзацш великого бiзнесу - драйверiв глобально! економши, включаючи транснацiональнi компанп. Це зумовлюе актуальнiсть даного дослiдження. Крiм того, вбачаеться необхiднiсть у видшенш унiверсальних критерпв для виокремлення компанш холдингового типу серед шших юридичних конструкцiй.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. У сучаснiй юридичнш лiтературi дослiдженню даного питання придшяли увагу такi вченi, як
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
О. Вiнник, С. Грудницька, Д. В. Задихайло, I. В. Лукач, В. Михайлюк,
i\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// '' I
К. В. Плавшуда, К. Стадник, I. С. Шиткiна та iн.
Метою статп е оцiнка правового регулювання дiяльностi об'еднань асоцiйованих тдприемств холдингового типу та оптимiзацiя чинного законодавчого регулювання створення i функцюнування холдингових компанiй.
^/7/П{7ПГ1
Як вбачаеться, без орiентацii на створення великих нацюнальних iнтегрованих структур, якi здатт ефективно функцiонувати в умовах свггово! технологiчноi конкуренцп, виникае загроза перетворення вггчизняних пiдприемств на периферiйнi виробничi потужностi для обслуговування мiжнародних альяншв. Це матиме негативнi наслiдки для економiчного розвитку держави, нацiональних iнтересiв та iнновацiйноi безпеки [5]. Крiм того, становленню вертикально1' iнтеграцii перешкоджае вiдсутнiсть законодавчо1' бази для здшснення ефективного державного управлiння.
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Виклад основного матерiалу. Свггова економша переживае сьогоднi епоху глобально!' конкуренцп'. Вступ Украши до СОТ, до складу яко1 входять yci економiчно розвиненi держави, призвiв до того, що втратили свою актуальнють i вiдiйшли в минуле закрит нацiональнi системи економiки. Данi процеси, як показуе практика, зумовили необхщтсть випуску конкурентоспроможного на мiжнародних ринках товару. Крм того, ефективно дiяти в умовах свiтовоi глобалiзацii, як засвщчуе досвiд розвинених кра!н, можуть переважно господарськ органiзацii великого бiзнесy, якi спроможнi акумулювати значнi фiнансовi ресурси й можуть працювати з дуже великими обсягами ушкально! продукцп, зберiгати та розвивати високi технологи, концентрувати групи висококваифжованого персоналу, створювати умови для високоефективно! працi. Системи суб'еклв господарсько! дiяльностi великого бiзнесy здiйснюють узгоджену економiчнy дiяльнiсть, що спрямована на посилення економiчного впливу на ринку шляхом економiчноi концентрацп, яка за таких умов набувае позитивного значення. Це вщбуваеться у встановлених законом правових формах, а саме через створення так званих
7 г- I I, Д \\ /Шßf \ \л\\
асоцiйованих пiдприемств, що дозволяе господарським органiзацiям великого
i\ \ I \ \\ \ JJ I У/ —J f I
бiзнесy створювати у цiлiй низцi галузей вiтчизняноi економiки олiгополiстичнi
структури розподiлy потужностей шляхом об'еднанням економiчних активiв.
Слiд зазначити, що на законодавчому рiвнi визнано декiлька форм
концентрацп' катталу. Так, у гл. 12 Господарського кодексу Украши
«Об'еднання тдприемств» зазначено таю органiзацiйно-правовi форми, в яких
^/7/П{7ПГ1
можуть здшснювати господарську дiяльнiсть оргатзацп великого бiзнесy: концерн, асощаци, корпорацп, консорцiyми, об'еднання тдприемств холдингового типу та iншi об'еднання. Отже, законодавець залишае цей перелж вiдкритим, що дае можливiсть у перспективi унормувати та утворювати об'еднання й шших типiв.
Проте найчастше органiзацii великого бiзнесy створюються у формi об'еднання компанiй холдингового типу з розгалуженою системою корпоративних (дочiрнiх) пiдприемств, об'еднаних холдинговою компанiею, за
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
рахунок тюного взаемозв'язку корпоративного типу мiж ними, що е найефектившшим iнструментом досягнення стратегiчно-тактичних цшей пiдприемств з потужною концентрацiею катталу. Це зумовлено тим, що господарськ органiзацii великого бiзнесу, як правило, акумулюють значний капiтал, а тому переваги створення холдингових i дочiрнiх компанiй пов'язанi з ефектом масштабу виробництва. Об'еднуючи виробничий потенцiал рiзних пiдприемств i господарських органiзацiй, холдинговi компанп можуть досягти за рахунок зменшення витрат i перерозподiлу прибутку бiльшоi ефективностi у своiй дiяльностi [3, с. 9]. Крiм того, об'еднання в холдингову групу дозволяе консолщувати значш кошти, що у свою чергу полегшуе проведення деяких процешв у бiзнесi фiрми, наприклад, рекламноi компанп, розробки шновацшно1' продукцп та налагодження випуску iнновацiйноi продукцп. Особливо1'
актуальностi холдингова форма набувае у випадку транснащональних
/ 1\ / \ [ компанiй, чш корпоративнi пiдприемства утворюють виробничi ланцюги у
глобальному масштаб^
Передумовами ж утворення холдинпв е обставини, що дозволяють однш
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
юридичнiй особi визначати рiшення iнших формально незалежних юридичних
i\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// '' I
осiб або мати над ними економiчний контроль [7, с. 54]
Слщ визнати, що господарськ об'еднання, якi функцiонують у виглядi
асоцiацiй, бiльш пристосованi до вимог й особливостей ринково1' економши.
Крiм того, якщо асоцiйованi тдприемства характеризуються наявнютю
вiдношення контролю-пiдпорядкування мiж членами, то господарськi
^/7/П{7ПГ1
об'еднання шших типiв не мають тако1' характеристики. У холдингових компанiй це вщбуваеться на основi органiзацiйно-господарських повноважень, як виникають шляхом отримання корпоративних прав.
Також слщ зазначити, що корпоративна система холдингу орiентована на вертикальну iнтеграцiю для пiдтримки процешв управлiння верхнього рiвня, таких як стратепчне планування, управлiння iнвестицiями, фшансами i ризиками, а також охоплювати дiяльнiсть дочiрнiх пiдприемств з огляду на управляння матерiальними ресурсами i витратами, що сприяе проведенню
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
единоi виробничо1' та збутково1' полггики [1, с. 41].
Враховуючи вищевикладене, метою законодавчого регулювання правових форм об'еднання господарських тдприемств великого бiзнесy мае бути створення умов для перетворення холдинпв на утверсальну правову форму економiчноi концентрацп.
Нормативне регулювання дiяльностi компанш холдингового типу закршлено у Законi Украши «Про холдинговi компанп Украши» вiд 15.03.2006 р. (дай - Закон), проект якого на виконання Указу Президента Украши «Про невщкладш заходи щодо впорядкування дiяльностi державних(нацiональних) акцiонерних та холдингових компанш» розробив Кабшет Мiнiстрiв Украши у 2003 р. Крiм того, окремi положення щодо об'еднань тдприемств, як стосуються i правового статусу холдинпв, мютяться у Господарському кодекс Украши (далi - ГК), Закон Украши «Про акцiонернi товариства» i в деяких
/ ^^ № У 1 II / \ ! \ \ II \v\ tl» \
тдзаконних нормативно-правових актах.
Слiд зазначити, що до прийняття Закону дат вщносини регулював Указ Президента Украши «Про холдинговi компанп, що створюються у процес
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
корпоратизацп та приватизацп» вiд 11.05.1994 р. № 224/94 (дай - Указ), який
^Ь» V \ 1 / : \ \\ \ ' /// Г I
втратив чиннiсть 2007 р. Слiд зазначити, що цей Закон фактично дублюе
положення вищевказаного Указу. Проте його завданням було визначення
порядку створення та дiяльностi державних холдингових компанiй, що
утворилися у процес корпоратизацп та приватизацп. Тобто фактично
предметом цього Закону стала специфiчна ситyацiя реформування структур
^/7/П{7ПГ1
планово1' економiки на структури економжи ринкового типу в процес приватизацп. Данi положення на практиц неможливо застосувати до дiяльностi приватних холдингових компанiй, якi, як показуе практика, утворювалися еволюцiйним шляхом або шляхом економiчноi експансп. Тому законодавець, приймаючи цей Закон, створив вакуум правового регулювання функцюнування компанш, як концентрують великий приватний каштал. Таким чином, чинна редакшя даного Закону вже вичерпала свiй ресурс у процес приватизацп левово1' частини державних виробничих активiв i сам Закон вторично вичерпав
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
або майже вичерпав свш регулятивний потенщал.
Крiм того, певний вщбиток на процедуру створення холдингово1' компанп накладае конкурентне законодавство, що пояснюеться можливiстю монополiзацii ринку внаслщок утворення холдингу. Засновник холдингово1' компанп зобов'язаний дютати згоду Антимонопольного комггету Украши на створення холдингово1' компанп. Проекти установчих документiв i плани розмщення акцiй холдингових компанiй тдлягають узгодженню з Антимонопольним комiтетом Украши. Слiд зазначити, що данi вимоги передбачеш й нормами Закону Украши «Про захист економiчноi конкуренцп», який передбачае одержання дозволу Антимонопольного комггету Украши на концентрацш суб'ектiв господарювання. З вищезазначеного можна зробити висновок, що в Укра1ш на сьогодшшнш день процедура створення холдингових компанш е врегульованою на законодавчому ргвнг [6, с.136].
/ fits 111 / |\ II V [II v» \
Аналiз чинного законодавства, а саме Закону Украши «Про холдинговг компанп», доводить наявшсть в його текстi значних прогалин i недосконалостей. Як вбачаеться, Закон було прийнято для регулювання
;',■ j ' \ \\ V__1 //iT \
особливостей створення i функцiонування фактично державних компанiй, що
i\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// '' I
створювалися внаслiдок корпоратизацп та приватизацп цтих секторiв в
нацюнальнш економiцi.
Вгдповгдно до ст. 1 Закону холдингова компашя - це вдарите акцiонерне
товариство, яке володiе, користуеться i розпоряджаеться холдинговими
корпоративними пакетами акцш (часток, па1'в) двох або бiльше корпоративних
^/7/П{7ПГ1
тдприемств. А холдинговим корпоративним пакетом акцш Закон визначае пакет акцш(часток, па1'в) корпоративного пiдприемства, що перевищуе 50% чи становить величину, яка забезпечуе право виршального впливу на господарську дгяльшсть корпоративного пiдприемства.
Анаиз законодавства GC показуе, що чпгсе визначення поняття «холдингова компашя» вщсутне, хоча воно використовуеться. Холдингова компашя за своею суттю не може бути об'еднанням тдприемств, оскшьки в американському та англiйському правi - це компашя, яка здшснюе контроль
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
над дочiрнiми компашями. Бшьш того, компашя в англосаксонськш системi права - це юридична особа, а група тдприемств на чолi з холдинговою компатею не тшьки не е юридичною особою, але вiдсутнiсть такого статусу е одтею з ii переваг [8].
Слщ зазначити, що викликае сумнiви необхщнють введення нового термiна «корпоративне тдприемство». Крiм того, iз визначення поняття холдингово1' компанп, що мiстилося у п. 5 ст. 126 ГКУ, яка була змшена Законом Украши «Про холдинговi компанп в Укршш», стае зрозумшим, що до складу холдингово1' компанп входило дочiрне пiдприемство, що е акцюнерними товариствами, тобто по суп е дочiрнiми пiдприемствами корпоративного типу. Змши ж, якi були внесет Законом, поглибили колiзii статусу господарського товариства, дочiрнi пiдприемства якого не е акцюнерними товариствами, тобто за своею юридичною природою е дочiрнiми тдприемствами унитарного типу. Отже, спостерпаеться ситуацiя, коли дочiрнi тдприемства створюються одним засновником, який керуе тдприемством, але статутний фонд не подшено на частки.
/ fW i/X \\ Kl » гJprfiSy /ЙЯ\\ \ и \
Постае питання щодо спрощення так звано1' холдингiзацii. На практицi
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
виникають ситуац^', коли одна особа е власником декiлькох чи багатьох приватних тдприемств i в результатi багатьох угод отримуе значний дохщ. У даному випадку вщбуваеться концентрацiя великого катталу, яку неможливо зафiксувати як едину систему. Насправдi ж уш цi пiдприемства працюють за одтею стратепею iнвестора.
^17/П{7ПГ1
Крiм того, законодавець обмежуе можливють створення холдингово1' компанп з дочiрнiми пiдприемствами лише у формi публiчних акцiонерних товариств, що мають корпоративт права. Проте для сучасних органiзацiйно-правових форм великого бiзнесу характерний еволюцiйний сценарш розвитку. Тому часто виникае ситуашя, коли пiдприемства холдингову типу утворюються стихшно, шляхом об'еднання декiлькох господарюючих суб'екпв, якi не завжди функцюнують у формi публiчного акцiонерного товариства. Це можуть бути i просто приватт пiдприемства. Господарська органiзацiя, що створена у
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
будь-якгй шшш оргашзацшно-правовш формг, нгж публiчне акцiонерне товариство, навгть за умови володгння, користування та розпорядження холдинговими корпоративними пакетами акцш (часток, па1'в) надзвичайно велико1' кшькостг вгдповгдних пiдприемств, не може бути квашфгкована як холдингова компанiя. Це не перешкоджае визнавати такi компанп асоцiйованими пiдприемствами, пов'язаними особами зггдно гз ГК Украши, Законом Украши «Про акцюнерш товариства», Податковим кодексом Украши тощо.
Звгдси доходимо висновку, що феномен холдингових груп законодавцем ураховано лише формально. Проте застосувати на практицг створену конструкцгю для консолгдацп економгчних активгв немае можливостг.
Аналгз Закону дозволяе зрозумгти, що законодавець не передбачив такий спосгб утворення холдингово1' компанп, як поглинання одного господарського суб'екта гншим шляхом придбання контрольного пакета акцгй першого, що здгйснюеться в тому числг в процесг приватизацп, в результат якого суб'ект господарювання, що поглинае визнаеться холдинговою компангею, а
/ fW i/X \\ Kl » г JprfiSy IИ М\Л \ 1а \
поглинутий вгдповгдно - дочгрнгм пгдприемством. На вгдмгну вгд нацгонального
i\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// '' I
законодавства, в мгжнародному правг вгдомий такий спосгб утворення
холдингу, як укладення мгж пгдприемствами пгдприемницького договору про
встановлення виргшально1' залежностг.
Кргм того, виникае питання, чи е компангя холдинговою, якщо
управляюча компангя володге не 100 % акцгй дочгрнгх тдприемств, а,
^/7/П{7ПГ1
наприклад, 60 %, коли дге не так звана «чиста» схема утворення холдингу.
Слгд зазначити, що недосконале правове регулювання дгяльностг великих суб'ектгв господарювання призводить до зниження ефективностг, а гнодг - до унеможливлення контролю за !х дгяльнгстю. Вгдтак залишаеться невиргшеним питання правово1' природи субхолдинггв, вертикальних холдинггв як ускладнено1' герархгчно1' структури. Закон не забезпечуе, як свгдчить практика, розумгння того, що насправдг вгдбуваеться у структург холдингового ланцюгу. До того ж, недосконалгсть Закону яскраво можна проглюструвати на
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
прикладi регулювання дiяльностi аптечного бiзнесy. Так, за даними IV Мiжнародного фармацевтичного форуму, рiвень конкуренцп в аптечному ритейлi посилюеться, вщбуваеться укрупнення бiзнесy, процеси консолщацп прискорюються [9].
Постае питання: якою мiрою Закон регулюе дiяльнiсть таких потужних суб'еклв господарювання? Адже мережi аптек на фармацевтичному ринку дшть як цшсш економiчнi системи-учасники ринку, як заснованi единим власником, а вщтак i проводять його виробничу й збутову политику. Тобто фактично це величезш холдинги, якi мають ознаки контролю-шдпорядкування у свош дiяльностi, але юридично в таку оргашзацшно-правову форму не оформлен й формально дшть на ринку як окремi тдприемства - юридичнi особи.
Справедливо зазначити, що застосувати Закон до регулювання дiяльностi таких фармацевтичних компанш не вбачаеться можливим. Адже вимогу Закону до оргашзацшно-правово1' форми корпоративного типу до дочiрнiх тдприемств на практиц неможливо застосувати до аптечного бiзнесy. Наприклад, один iз
7 г / ' I \ \\ у. i-Е^Я^И У // п \ \ л\\
лiдерiв аптечного бiзнесy з отримання доходiв «Аптека «Магнолiя»» займае
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
бiльше 7 % ринку. Компанiя розвивае на вiтчизняномy ринку мережi «Аптека низьких цш», «Копiйка» i «Благодiя», загальна кiлькiсть торгових точок яких наичуе 441 [10].
Усi цi суб'екти господарювання не е пiдприемствами корпоративного
типу, вони зареестроваш у формi приватних пiдприемств. Проте доводиться
^/7/П{7ПГ1
констатувати, що вш вони дшть за единою економiчною стратегiею i э по сyтi цiлiсними тдприемствами з вiдносинами контролю-пiдпорядкyвання фактично дочiрнiх пiдприемств з управляючою компанiею. Через недосконалосп правового регулювання нереально оцшити масштаби органiзацiйно-господарського впливу керуючого центру на дiяльнiсть кожного учасника мережi аптек.
Отже, Закон не мютить критер^'в для квалiфiкацii едино1' компанп, яка дiе як холдинг. Адже по суп законодавство повинно мютити обмеження правового
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
характеру, як б не давали можливост створювати единому засновнику безлiч малих тдприемств, яю дшть як единий господарюючий суб'ект, при цьому часто користуючись пшьгами, що надають малому бiзнесу. Очевидно, що держава мае фюкальний штерес для врегулювання дано1' прогалини у Закон через те, що утворюючи безлiч малих пiдприемств, засновник мае право отримувати пшьги вiд державних програм пiдтримки пiдприемств малого бiзнесу. Але насправдi цi ж малi тдприемства фактично дiють як потужний холдинг, який часто займае монопольне становище у тш чи шшш галузi економiки. Отже, чiтке видiлення кваифшацшних критерпв для суб'ектiв малого бiзнесу дозволить зробити !х дiяльнiсть бшьш прозорою.
Слiд наголосити, що сьогодт ускладнюеться прозорiсть правового регулювання дiяльностi величезних мереж, до складу яких входять велика
кшьюсть аптек, утворених у формi простих приватних тдприемств. У данш
/ пС/ 111 / \ I / \ II ЧУ\ \
ситуацп очевидний публiчний iнтерес держави в ефективному регулюванн
фармацевтичного бiзнесу, що виявляеться у конкурентоспроможност
фармацевтичних компанiй, !х можливостi домiнувати на ринку i зловживати
7 г / ' I \ \\ у. У // п \ \ \ I
монопольним становищем. Але вакуум правового регулювання оргатзацшно-
^Ь» \\ \ 1 : \ \\ \ ' /// '' i
правових форм функцiонування аптек не дозволяе зробити прозорим
фармацевтичний ринок. Крiм того, холдинг як правова форма юнування
господарських органiзацiй великого бiзнесу може стати ефективним
шструментом у боротьбi з трансфертним цiноутворенням.
Також недосконалють правового регулювання дiяльностi холдингових
^/7/П{7ПГ1
компанш ставить тд сумнiв очевидшсть важливого критерiю контролю-пiдпорядкування у вщносинах мiж управляючою компанiею та дочiрнiми пiдприемствами. Це стае особливо актуальним для вiдносин держави i господарсько1' органiзацii великого бiзнесу, яка фактично юнуе у формi холдингу. Адже вщбуваеться значна економiчна концентращя, за яко! пiдприемство виходить на макроекономiчний рiвень, а отже потрiбно враховувати можливiсть такого суб'екта господарювання впливати на певний сектор економши держави чи на нащональну економiчну систему в цiлому.
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Кргм того, у дангй ситуацп необхгдно враховувати особливий порядок переходу права власностг на пакети акцгй таких господарських оргашзацш. Фактично це питання нацюнально1' безпеки, щодо якого у Закон спостерггаеться вакуум правового регулювання.
Слгд зазначити, що завдання законодавства нашо1' держави полягае в тому, щоб стимулювати гнвесторгв до легально1' концентраций яка можлива лише при створеннг холдингових компангй, коли е гаранти економгчно1' безпеки.
Висновки. 1. Найчастгше оргашзаци великого бгзнесу створюються у формг об'еднання компангй холдингового типу з розгалуженою системою корпоративних (дочгрнгх) пгдприемств, об'еднаних холдинговою компангею, що е найефективнгшим гнструментом здобуття стратеггчно-тактичних цглей пгдприемств з потужною концентрацгею капгталу. У зв'язку з цим з точки зору
/ rl^ fity ||| 7 |\ / \ II v» \
правово1' полгтики держави у дангй сферг слгд зосередитись на суттевому вдосконаленнг законодавчого регулювання холдингових вгдносин на вгдмгну вгд спроб розробити оргашзацшно-правовг форми промислово-фгнансових груп або
7 г. I 1, Д \\ /ШЯ \ \л\\
господарських об'еднань пгдприемств.
\ \\ \ I ft" \ Х\ vt Г /// ' /1 / у/ D^S /
2. На жаль, чинна редакцгя Закону вже вичерпала свгй ресурс у процесг
приватизаци левово1' частини державних виробничих активгв. Закон гсторично
вичерпав або майже вичерпав свгй регулятивний потенцгал, а для регулювання
холдингових вгдносин у приватному секторг нацюнально1' економгки даний
нормативно-правовий акт фактично не пристосований.
^/7/П{7ПГ1
3. Феномен холдингових груп законодавцем ураховано лише формально: а) законодавець обмежуе можливгсть створення холдингово1' компанп з
дочгрнгми пгдприемствами лише у формг публгчних акцгонерних товариств, що мають корпоративнг права. Проте для сучасних оргашзацшно-правових форм великого бгзнесу характерний еволюцгйний сценаргй розвитку. Тому часто виникае ситуацгя, за яко! пгдприемства холдингового типу утворюються стихгйно, шляхом об'еднання декглькох господарюючих суб'ектгв, якг не завжди функцгонують у формг публгчного акцгонерного товариства. Це можуть
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
бути i просто приватш тдприемства. Отже, фактично таю тдприемства виконують функцш холдингу. Тому, як вбачаеться, доцшьно закршити на законодавчому рiвнi умови, за яких тд холдинги мають тдпадати всi тдприемства, мiж якими е вiдносини контролю-тдпорядкування i якi виступають за узгодженою стратегiею на ринку, як едине господарське тдприемство;
б) залишаеться невиршеним питання правово1' природи сyбхолдингiв, вертикальних холдингiв як ускладнено1' iерархiчноi структури. Закон не забезпечуе, як свщчить практика, розyмiнню того, що насправдi вiдбyваеться у стрyктyрi холдингового ланцюгу. Крiм того, у данiй ситуацп постае питання вщповщальноси холдингово1' компанп за зобов'язаннями так званих дочiрнiх, а iнодi внучатих, пiдприемств;
в) значна економiчна концентрацiя капiталy виводить господарське тдприемство на макроекономiчний рiвень, а отже потрiбно враховувати можливють такого суб'екта господарювання впливати на певний сектор
економши держави, а в окремих випадках - i на нацюнальну економiчнy
7г / i< А\\ //Д I \ л\\
систему в цiломy. У данш ситуацп потрiбно враховувати особливий порядок
\ ^i* \\ \ I li~ ~ \ Х\ vt Г /// /I / /
переходу права власностi на пакети акцiй таких господарських оргатзацш. Це
фактично е питання нацюнально1' безпеки й пiдтверджyе наявнiсть пyблiчного
iнтересy держави в регyлюваннi дiяльностi пiдприемств великого бiзнесy.
Проте у даному аспекл спостерiгаеться вакуум правового регулювання у
законодавствт
®»I [у С? П С" а 11V »
Список л1тератури:
1. Господарський кодекс Укра'1ни: Закон Укра'1ни в1д 06.01.2018 р. № 436-IV. В1домост1 Верховног Ради Украши. 2003. № 18-22. Ст. 144.
2. Про холдингов! компанп в Укрш'ш: Закон Украши вщ 15.03.2006 р. № 3528-IV. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2006. № 34. Ст. 291.
3. Про холдингов1 компанп, що створюються у процес1 корпоратизацп та приватизацп: Указ Президента Украши вщ 11.05.1994 р. № 224/94. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/224/94 (дата звернення: 17.03.2018).
4. Плавшуда К. В. Формування вертикально штегрованих холдингових структур у металургшнш промисловосп Украши. Юрист Украгни. 2013. № 2 (23). Ст. 96-101.
5. Лазаренко М. П. 1нтеграцшш процеси корпоративних структур в систем1 економ1чних вщносин. Всеукрагнський науково-виробничий журнал. № 5. 2013. С. 100.
6. Лукач I. В. Правове становище холдингових компанш: монограф1я. Кшв: Юршком
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
1нтер, 2008. - 240 с.
7. Шиткина И. С. Правовое регулирование организации и деятельности холдинга как формы предпринимательского объединения: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Москва, 2006. 54 с.
8. Хрептак В. I. Правовий статус холдинговое.' компанп в Укршш. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4589/1/Hreptak.pdf (дата звернення: 17.03.2018).
9. Горбунова К. Аптеки свггу-2017: перетворення фармринку тсля кризи. URL: https://www.apteka.ua/artide/415328?print (дата звернення: 17.03.2018).
10. Шомш Михайло. Правовий статус холдингових компанш: проблеми та перспективи. URL: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2285 (дата звернення: 17.03.2018).
11. Т0П-10 самых доходных аптек Украины. URL: https://delo.ua/business/top-10-aptechnyh-setej-ukrainy-324373/ (дата звернення: 17.03.2018).
References:
1. Hospodarskyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 06.01.2018 r. № 436-IV. (2003.). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 18-22, 144.
2. Pro kholdynhovi kompanii v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 15.03.2006 r. № 3528-IV. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 34, art. 291.
3. Pro kholdynhovi kompanii, shcho stvoriuiutsia u protsesi korporatyzatsii ta pryvatyzatsii: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 11.05.1994 r. № 224/94. URL: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/224/94.
4. Plavshuda, K.V. (2013). Formuvannia vertykalno intehrovanykh kholdynhovykh struktur u metalurhiinii promyslovosti Ukrainy. Yuryst Ukrainy, 2 (23), art. 96-101 [in Ukrainian].
5. Lazarenko, M.P. (2013). Intehratsiini protsesy korporatyvnykh struktur v systemi ekonomichnykh vidnosyn. Vseukrainskyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal, 5, 100 [in Ukrainian].
6. Lukach, I.V. (2008). Pravove stanovyshche kholdynhovykh kompanii. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
7. Shitkina, I.S. (2006). Pravovoe regulirovanie organizatsii i deyatelnosti holdinga kak formyi predprinimatelskogo ob'edineniya. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
8. Khreptak, V.I. Pravovyi status kholdynhovoi kompanii v Ukraini. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4589/1/Hreptak.pdf [in Ukrainian].
9. Horbunova, K. Apteky svitu-2017: peretvorennia farmrynku pislia kryzy. URL: https://www.apteka.ua/article/415328?print.
10. Shomin Mykhailo. Pravovyi status kholdynhovykh kompanii: problemy ta perspektyvy. URL: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2285 [in Ukrainian].
11. TOP-10 samyihkh dokhodnyihkh aptek Ukraynyi. URL: https://delo.ua/business/top-10-aptechnyh-setej-ukrainy-324373/ [in Russian].
Менив Я. А. Основные дисфункции законодательства Украины об объединениях предприятий холдингового типа.
Статья посвящена вопросам создания в Украине холдинговых структур среди хозяйственных организаций крупного бизнеса. Особое внимание уделено правовому обеспечению деятельности объединений ассоциированных предприятий холдингового типа и оптимизация действующего законодательного регулирования создания и функционирования холдинговых компаний.
Ключевые слова: хозяйственная организация; оргашзационнно-правовая форма; холдинг; экономическая концентрация; правовой статус компаний большого бизнеса.
Meniv Ya. O. Main dysfunctions of the legislation of Ukraine on association of holding type enterprises.
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — 2018. - Bun. 1 (13)
ISSN 2225-6555
The article is devoted to the questions of creation of holding structures in Ukraine among large business enterprises. Particular attention is paid to the legal maintenance of associations of associated enterprises of holding type and optimization of the current legislative regulation of the creation and operation of holding companies.
Keywords: economic organization; holding, economic concentration; legal status of large business companies; the legal status of large business companies.
Hadiurnrn dopedKornziï 20.04.2018 p.
© Menie H. O., 2018
14
