CC BY
36
IV. Висновки
Таким чином, ринкова цiна - це кшцева форма прояву вартост товару, та вартiсть, яка складаеться на ринку в момент кушвльпродажу пiд впли-вом об'ективних i суб'ективних чинникiв. Об'ективними е ri чинники, якi формують цшу виробництва, а суб'ективними - ринкова кон'юнктура, те спiввiдношення попиту i пропозици, яке склалося на конкурентному ринку на сьогодш, пiд впливом того, що товар хоч i вироблено у достатнш кшькос-ri, але зараз його не вистачае, або навпаки, е в надмiрнiй кшькоси через нес-тачу покупщв тощо. Саме цей суб'ективний тимчасовий чинник i призводить до вщхилення ринкових щн вiд свое1 основи - цши виробництва.
Отже, з'ясувавши загальнi положення формування цiни, ми можемо дослщити механiзм та джерела формування абсолютно: i диференщально1 ренти. Адже щна е тим засобом, за допомогою якого не тшьки реалiзуються товарнi вiдносини у суспшьств^ а й здiйснюеться розподiл i перерозподш створено1 вартостi на користь тих чи шших суб,ектiв ринку.
Лггература
1. Мочерний С.В. Полггична економ1я: Навч. пос. - К.: Знання-Прес. 2002. - С. 131.
2. Полггична економ1я: Навч. пос./ За ред. К.Т. Кривенка. - К.: Либщь, 2001. - 196 с.
3. Павлишенко М.Н. Товарные отношения в условиях социализма. - Львов: Вища шк., 1987. - С. 7-133.
4. Павлишенко М.М. Роздержавлення i приватизащя: новий погляд на проблему// Еко-номка Украши. - 1994, № 9. - С. 59-69.
5. Павлишенко М.М. Законом1рносп розвитку форм власносп i аграрна реформа// Еко-номка АПК. - 2005, № 4. - С. 23-31.
6. Павлишенко М. Товарне виробництво i законом1рносп його розвитку. - Льв1в: Св1т, 1998. - 324 с..
7. Павлишенко М.М. Модифiкацiя вартосп товару// Економка Украши. - 2001, № 7. - С. 57-68.
8. Павлишенко М.М. Суть едносп товарного i грошового об^// Економка Украши. -2004, № 9. - С. 61-71.
9. Економ1чна теорiя: макро- i мкроекономка. - К.: Альтернативи, 2001. - С. 75, 468-479.
УДК 338.24 П.Ю. Лазур - ВНЗ "Львiвський кооперативный
коледж економжи i права"
ШСТИТУЦШНА СТРУКТУРА ТА ГОЛОВН1 ЕЛЕМЕНТИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
Визначено найважливiшi риси свггового досвiду у сферi конкурентно! пол^и-ки. Окреслено оптимальш шляхи активiзащi полiтики формування конкурентного середовища у пiдприeмницькiй дiяльностi в Укрш'ш.
P. Yu. Lazur - H.S. "L 'viv cooperative college of economics and law" The institutional structure and general elements of the competition sphere
It is appointed the general lines of the world experience in sphere of competition politics. The optimal ways of activation politics forming competition sphere in the enterprise activities in Ukraine have been outlines.
I. Вступ
Надання Укра'ш статусу кра'ни з ринковою економiкою, вступ у СОТ, посилення вектора европейсько! i евроатлантично! спiвпрацi вимагають на-укового обгрунтування оптимальних шляхiв створення ефективного конкурентного середовища. Природно, що науковий iнтерес до ще! проблематики в украшськш економiчнiй науцi зростае. Заслуговують на увагу дослiдження у цш сферi таких укра'нських економю^в, як: В. Базилевич, В. Геець, А. Заго-роднiй, С. Реверчук, М. Крупка, О. Кузьмш, Г. Лозова, I. Михасюк, Л. Семенова та ш. Водночас яюсно новий етап, в який вступае укра'нська економiка, вимагае якiсно нових дослщжень у цiй сферi.
II. Постановка завдання
Метою статт е окреслити найцiннiшi риси свiтового досвiду у сферi конкурентно! полiтики та оптимальш шляхи активiзацii полiтики формування конкурентного середовища у шдприемницькш дiяльностi в Укра'ш.
III. Результати
В Укра'ш центральне мiсце у системi органiв контролю у сферi еконо-мiчноi конкуренцй посiдае Антимонопольний ком^ет Укра'ни (АМКУ), ут-ворений 1993 р. Його правове становище визначено Законом Укра'ни "Про Антимонопольний комггет Укра'ни". Згiдно з цим законом АМКУ е держав-ним органом зi спецiальним статусом, метою дiяльностi якого е забезпечення державного захисту конкуренцй у пiдприемницькiй дiяльностi i, передусiм, малих i середнiх шдприемств.
Головними завданнями АМКУ визначено таю:
• здшснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економ1чно!' конкуренцй на засадах р1вност1 суб'екпв господарювання перед законом та прюритету прав споживач1в, запоб1гання, виявлення i припинення порушень законодавства про захист економiчноi конкуренцй;
• контроль за концентращею, узгодженими дями суб'екпв господарювання та ре-гулювання цш на товари, що виробляються суб'ектами природних монопол1й;
• сприяння розвитку добросовюно!' конкуренцй.
У всiх регiонах держави функцюнують територiальнi вiддiлення АМКУ. Органи комггету, до яких входять адмшютративш колеги, державнi уповноваженi, територiальнi вщдшення, дослiджують i розслiдують справи про порушення конкурентного законодавства i за результатами розгляду приймають обов,язковi до виконання рiшення, у тому чи^ про примусовий подш монопольних утворень, припинення антиконкурентних дш, подають правоохоронним органам матерiали про порушення чинного законодавства за наявност ознак кримiнальних проявiв, накладають штрафи у випадках, пе-редбачених законодавством (рис. 1).
Велике значення для формування шституцшно! структури конкурентного середовища мають професшш неурядовi об'еднання (асощацп) у сферi захисту та розвитку конкуренцй в Укра'ш. Таких об'еднань в Укра'ш ще не створено. Такi об'еднання могли б створюватися у розрiзi галузей. Кожне та-ке об'еднання з урахуванням специфжи ще! галузi, розробляло б програму розвитку конкурентного середовища, реалiзовувало б етичш правила у конкурентны боротьбi.
Рис. 1. Оргашзацшна структура та головш тдроздти Антимонопольного комьтету Украти
На нашу думку, розроблення таких програм сприятиме надежному розвитку конкуренцй в Укршш. У таких програмах важдиво акцентувати ува-
гу на шдивщуальност галуз^ ставити завдання, яю потребують негайно вирь шення, вiдображати заходи економiчного та оргашзацшного характеру.
У пiдсумку розроблення програм сприяло б створенню умов, за яких держава дае змогу представницьким оргашзащям самим формувати опти-мальш умови розвитку конкуренцii у певнш галузi, якi, безумовно, вплива-ють на стан конкуренцii загалом.
Розвиток мiжгалузевоi конкуренцii не можливий без функщонування фондового ринку. Тому шституцшну структуру регулювання конкуренцii в Украш доцiльно доповнити фондовим ринком i необхiдним е застосування системи його ефективного регулювання, насамперед з боку держави.
Для наочност пропонуемо розглянути шституцшну структуру фун-
кщонування конкурентного середовища в Укра1ш (рис. 2).
Рис. 2.1нституцшна структура та головм елементи конкурентного
середовища Украти
Правовою формою реалiзацii конкурентноi пол^ики в Укра1ш е зако-нодавство про захист економiчноi конкуренцii, яке грунтуеться на нормах, встановлених Конститущею Украши i складаеться iз Закошв Украши "Про захист економiчноi конкуренци" (2001 р.), "Про Антимонопольний ком^ет Украши" (1993 р.), "Про захист вщ недобросовiсноi конкуренцii" (1996 р.), нормативно-правових аклв, прийнятих вiдповiдно до цих закошв. З прийнят-тям зазначених закошв було створено правове поле функщонування конкурентного середовища.
Стаття 42 Конституци Украши закршлюе принцип державного захис-ту конкуренци у шдприемницькш дiяльностi, а вiдповiдно до частини ^ршо' ст. 92 Конституцii Украши правила конкуренци та норми антимонопольного регулювання визначаються винятково чинним законодавством [1, с. 18; 2]. У ст. 85 i ст. 106 Конституци Украши також мютяться важливi положення щодо порядку призначення та звшьнення голови АМКУ.
Якщо проаналiзувати змiст Закону Украши "Про захист економiчноi конкуренцii", то побачимо, що законодавець охоплюе всю рiзноманiтнiсть правових норм у сферi антимонопольного i конкурентного регулювання по-няттям "законодавство про захист економiчноi конкуренцii".
Термш "конкурентне законодавство" набув поширення у крашах За-хiдноï Свропи i вщображае початкову спрямованiсть законодавства на шд-тримку i розвиток конкуренцiï. У цьому дослщженш будемо використовува-ти термш "конкурентне законодавство", яке розумiемо як сукупнiсть право-вих норм, що враховують норми антимонопольного права i права природних монополш, права щодо захисту вiд недобросовiсноï конкуренцй та щодо розвитку конкурентних вщносин в Украïнi. Конкурентне законодавство виконуе головну роль у всьому законодавсга, що впливае на стан економжи, i е "кон-ститущею ринковоï економiки" [3, с. 25].
Конкурентне законодавство в Укршт е складним. У концептуальному планi воно найближче до европейсько1' моделi з окремими рисами амери-кансько1' моделi конкурентного права. У багатьох крашах конкурентне законодавство застосовуеться винятково до приватних суб'екпв господарювання. У крашах, що розвиваються та крашах з перехщною економшою - це законодавство застосовуеться i до державних оргашв. Його основними правовими принципами е законшсть, гласшсть та захист конкуренцй на засадах рiвностi штереЫв фiзичних та юридичних оЫб.
Одним з основних нормативно-правових аклв, який формуе влчизня-не конкурентне законодавство, е Закон Украши "Про захист економiчноï кон-куренцiï", який набув чинност 2 березня 2002 р. При його розробщ врахову-вався найкращий досвiд застосування конкурентного законодавства в Укршт та шших крашах свiту, зокрема США, Шмеччит та GC.
Правовi засади встановлення та розвитку чесних правил ведення конкуренцй при здшсненш шдприемницько1' дiяльностi визначае Закон Украши "Про захист вщ недобросовiсноï конкуренцiï" вщ 7.06.1996 р. З прийняттям зазначеного закону правове регулювання захисту суб'екпв господарювання i споживачiв вiд недобросовюно!' конкуренцiï було вiдокремлено вiд вггчизня-ного антимонопольного законодавства.
У свiтовiй практицi склалися рiзноманiтнi пiдходи до порядку захисту вщ недобросовiсноï конкуренцiï. У США, Япони, Канадi норми щодо бороть-би з недобросовюною конкуренцiею становлять частину антимонопольного законодавства, оскшьки сама нечесна конкуренщя розглядаеться як один з елемент1в монопольно!" практики. В европейських крашах недобросовюна конкуренцiя е частиною адмiнiстративно-правового та цивiльного регулювання, яке юнуе разом зi спещальним антимонопольним законодавством. У Францiï, 1тали використовують загальнi положення цивiльного права щодо тако1' вiдповiдальностi. В окремих крашах е спещальне законодавство, початок якому поклав нiмецький закон " Про недобросовiсну конкуренцiю" вщ 1909 р. Нинi у шмецькому законодавствi (також у законодавствах Швейцари, Австрiï, Iспанiï, Грецiï) зафiксовано загальне визначення недобросовюно1' конкуренцiï, вiдповiдно до якого здшснюеться квалiфiкацiя певних аклв. При цьому у деяких законах також вщзначено окремi конкретнi ïï види.
Законодавство Украши подае загальне визначення термшу "недобро-совiсна конкуренщя", а окремi складовi даного правопорушення подаються в iнших статтях. Встановлено також процесуальш засади розгляду справ про недобросовюну конкуренцiю.
Закон Украши "Про захист вiд недобросов1сно1" конкуренцiï" визначае так види правопорушень:
• неправом1рне використання дшово1 репутацп господарюючого суб'екта;
• створення перешкод господарюючим суб'ектам (тдприемцям) у процес конкуренци та досягненш неправом1рних переваг у конкуренцiï;
• непрaвомiрне збирання, розголошення та використання комерцшно1 таемнищ.
Отже, вiтчизняне законодавство не наводить вичерпного перелжу дiй, як е недобросовiсною конкуренщею.
У господарському житт застосування цього закону наштовхуеться на певнi труднощi, якi необхщно врегульовувати:
• низький р1вень прaвовоï об1знаност1 тдприемщв у питаннях можливого застосування законодавства до недобросовшних дш конкурентов;
• змшт окремих правопорушень та ïх регулювання мае загальний характер. Глава друга цього закону мае назву "Неправом1рне використання дiловоï репутацп господарюючого суб'екта", а вш стaттi (стаття 4-7) цiеï глави практично тчого сп1льного з дiловою репутaцiею не мають;
• загальною за змютом е стаття "Порiвняльнa реклама", в якш не вказуються усi засоби, якими укрaïнськi пiдприемцi вводять в оману споживaчiв. У нiй тчого не вказано, наприклад, про порiвняння цш, як встановлюють суб'екти господарювання;
• вказуються лише види i змшт вiдповiдaльностi, але не визначено умови, за яких настае вщповщальтсть за порушення законодавства про захист ввд не-добросовiсноï конкуренци;
• значною склaднiстю при розглядi заяв про недобросовюну конкуренцш е за-безпечення факту порушення доказами, оскшьки прaвовiдносини стосовно захисту вiд недобросовшно1 конкуренци мають елементи aдмiнiстрaтивного, авторського, патентного права, деяких цивiльно-прaвових ввдносин, що належать до об'екпв прав iнтелектуaльноï влaсностi.
Отже, як бачимо, законодавство про недобросовюну конкуренцш пот-ребуе вдосконалення, воно мае комплексно використовувати норми шших га-лузей права.
Д1ев1сть та ефектившсть функщонування конкурентного середовища залежить вщ належного державного контролю за сферою природних монополш. Держава мае зводити до мш1муму негативш економ1чш та сощальш нас-лщки д1яльност1 суб'екив природних монополш. Указом Президента Украши " Про заходи щодо реaлiзaцiï держaвноï пол1тики у сфер1 природних монополш" вщ 19.08.1997 р. визначено, що реформування галузей, яю належать до сфери природних монополш та сум1жних ринюв, мае бути спрямовано на:
• вдосконалення системи державного регулювання цш i тaрифiв;
• формування конкурентних вщносин на сумшних ринках;
• видшення iз суб'екпв природних монополiй непрофшьних виробництв i тд-приемств, д1яльтсть яких не належить до основной
• поступове припинення практики перехресного субсидування рiзних груп споживaчiв або одних видiв послуг за рахунок iнших тощо [4].
Правов1, економ1чш та оргашзацшш засади державного регулювання д1яльност1 суб'екив природних монополш визначено Законом Украши "Про природы монополи", прийнятим у квггш 2000 р. Ниш регулювання природних монополш мае недосконалий характер. Так, зпдно з законом передбаче-
но створення комiсiй регулювання природних монополiй. Такий орган сьогодш функцiонуе лише у нафтогазовому комплекс й електроенергетицi -Нацюнальна комiсiя з питань регулювання електроенергетики Украши. У сферах зв'язку i транспорту таю комiсiï ще не створено. Невиршеною проблемою е визначення незалежних регулюючих оргашв природних монополш у житлово-комунальному господарств^ що вiдображаеться на фшансово-еко-номiчнiй пiдтримцi розвитку малих i середшх пiдприемств.
Вiдсутнiй механiзм контролю, а також вщповщальшсть суб'ектiв природних монополш за дотриманням iснуючоï нормативно-правово1' бази. Фак-тично регулюються лише окремi фрагменти, контролюються лише окремi напрями, а досконало1' системи у стосунках мiж державою, споживачами i суб'ектами природно1' монополiï ще не юнуе, що, безумовно, впливае на ефек-тивнiсть функцiонування вiтчизняного конкурентного середовища i МСП.
Регулювання природних монополш передбачае таю варiанти [5, с. 24]: перший - залишити все без змш; другий - радикальний - створити максимально конкуренты вщносини у цiй сферц третiй - м'яке реформування -удосконалити тарифнi та iншi форми регулювання у поеднанш з максимальною прозорютю фiнансовоï звiтностi. Вважаемо, що найефектившшим варь антом е останнш - ввести у дда механiзм регулювання, який грунтуеться на встановленш цiнових обмежень та налагодженш контролю витрат. Запропо-нований мехашзм дасть змогу уникнути: необгрунтованого завищення тари-фiв на продукцiю суб'екпв природних монополiй; зловживання монопольним становищем; отримання надприбутюв та сприяння розвитку конкуренцй у су-мiжних i технолопчно не пов'язаних з природними монополiями галузях.
Механiзм регулювання мае враховувати особливост кожного ринку природних монополш та визначатися з врахуванням його специфжи i переду-Ым рiвнем розвитку МСП. Важливим е подальше вдосконалення порядку ль цензування дiяльностi суб'ектiв природних монополiй, вщпрацювання норма-тивно-методичних засад формування тарифiв.
Проблемi захисту конкуренцiï у шдприемнищш значна увага придiле-на у новому Господарському кодекЫ Укра1'ни, де цьому питанню вщведено навiть окремi глави (глава 3 " Обмеження монополiзму та захист суб'ектiв господарювання i споживачiв вiд недобросовiсноï конкуренцй", глава 28 "Вщповщальшсть суб'ектiв господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства"). За цими нормами захист конкуренцй визна-чаеться як полггика держави: " "держава здiйснюе антимонопольно-конку-рентну полггику та сприяе розвитковi змагань у сферi господарювання на ос-новi загальнодержавних програм, що затверджуються Верховною Радою Украши за поданням Кабшету Мiнiстрiв Укра1'ни" [6, с. 21].
Ст. 251 Господарського кодексу передбачае накладання штрафiв за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства; ст. 252 - адмшю-тративну вщповщальшсть громадян-шдприемщв та посадових оЫб; ст. 253 -вилучення незаконно отриманого прибутку (доходу); ст. 255 - вщшкодуван-ня збитюв [6].
Подальший вплив на розвиток в1тчизняного конкурентного законодавства буде мати розробка та прийняття Конкуренцшного процесуального кодексу Украши, створення якого передбачаеться розпорядженням КМУ вщ 18 березня 2002 р. "Про схвалення Концепци Конкуренцшного процесуального кодексу Украши". Зпдно з зазначеним нормативним актом, завданням кодексу е визначення порядку провадження у заявах i справах про надання дозволу на узгоджеш ди та концентращю, порушення вимог конкуренцшного законодавства [7]. У св1товш практищ таю питання вже давно врегульоваш. Комшею GC ще 1962 р. розроблено нормативний документ "Правило №17", який регулюе процедуру розсл1дування конкуренцшних порушень та накла-дання покарань за це.
Держава регулюе зовшшньоеконом1чну д1яльшсть малих i середшх шдприемств за допомогою р1зномаштних адмшютративних та економ1чних метод1в. Вщ спрямованост процесу регулювання зовшшньоеконом1чно1" дь яльност (експорту, 1мпорту) малих i середшх шдприемницьких структур за-лежить штенсившсть використання того чи шшого методу регулювання. Ко-жен метод передбачае використання певних шструменив, зокрема таких:
• митно-тарифш iнструменти;
• вaлютно-фiнaнсовi iнструменти;
• aнтидемпiнгове, спещальне та компенсащйне мито;
• встановлення техн1чних бар'ер1в, якi дають змогу контролювати тпортш поставки;
• квотування зовнiшньоторговельних оперaцiй, яке обмежуе експортш та iм-портнi поставки певною кшьюстю товaрiв;
• лiцензувaння, яке передбачае видачу уповноваженим на це органом виконав-чо1 влади дозволiв на здiйснення експортно-iмпортних операцш, тощо.
Для захисту нацюнальних виробниюв, передуЫм малих i середшх, держава може не тшьки обмежувати 1мпорт, але й регулювати експорт. Ос-новними засобами регулювання експорту майже у вЫх крашах ринково1' еко-номжи е адмшютративш: пряма заборона експорту, квотування, лщензуван-ня, встановлення мшмальних цш тощо. Серед них найпоширешшим у свгго-вш практищ адмшютративним методом е лщензування.
Масштаби використання того чи шшого шструменту у р1зних крашах неоднаков1 i змшюються залежно вщ загального стану економжи. Економ1чш методи, яю ддать через мехашзм щн, застосовуються рщше i використову-ються як додатковь
Ниш в Укршш актуальною е змша прюритет1в у зовшшнш пол1тищ: необхщно змшити пол1тику просування експорту (дотепер украшський Уряд i в1тчизняна наука використовували поняття та шструменти просування експорту) на полггику його стимулювання [8]. Полггика стимулювання експорту спрямовуеться на створення стимул1в для експорту, зближення за допомогою оргашзацшних засоб1в умов д1яльносп на внутр1шньому i зовшшшх ринках. Пол1тика стимулювання експорту посилюе м1жнародну конкуренщю, зокрема розвивае конкуренщю експорту. Перш1 кроки у цьому напрям1 вже зроблено: схвалено Програму стимулювання експорту продукци (розпорядженням КМУ вщ 26 жовтня 2001 р., № 498-р), в яюй закладено принципи побудови системи стимулювання експорту.
Регудюванню iмпорту бiдьше вiдповiдають економiчнi методи регулювання зовшшньо! торгiвдi. Годовним економiчним iнструментом регулювання iмпорту е митний тариф, одшею з функцiй якого е захист нацiонадьних виробниюв вiд шоземно! конкуренцй.
Сьогоднi в Укра!ш простежуеться тенденцiя зниження рiвня оподат-кування товарiв ввiзним митом i характеризуе на цей, час перехщ загадьного рiвня тарифного захисту вщ помiрного до вiдкритого. У рамках СОТ тд час Уругвайського раунду багатосторонтх торговедьних переговорiв (1994 р.) розробдено та ухвалено Угоду про захист заходи проти збшьшення iмпорту. У преамбудi до ще! Угоди наголошено на необхiдностi збшьшення, а не об-меженнi конкуренцй на мiжнародних ринках. Зокрема, зазначаеться, що заходи повинш застосовуватися лише в обсяз^ необхiдному для запоб^ання чи дiквiдацi! серйозно! шкоди та забезпечення пристосування гадузi до повних конкурентних вимог; заходи повинш застосовуватися тшьки впродовж пев-ного перюду, який дасть мождивiсть ураженш промисдовостi пристосуватися до пiдвищення конкуренцй шсля вiдмiни захисту тощо.
До економiчних iнструментiв регулювання iмпорту належать також прикордонш податки i збори. До специфiчних економiчних iнструментiв регулювання iмпорту, що виконують протекщошстсью функцi!, належать ком-пенсацiйнi збори i антидемпiнговi заходи.
В останш роки чимало кра!н дедадi ширше використовують у конку-рентнiй боротьбi рiзноманiтнi заходи просування вiтчизняно! продукци до iноземних ринкiв. Одним з таких заходiв е демпiнг, який е проявом щново! конкуренцi!.
Демшнг - продаж товарiв на зовшшньому ринку за нижчими цiнами, шж на внутрiшньому ринку. Демпiнгова практика досить часто пов'язана з моноподiзацiею товарних ринкiв та мождивiстю застосування монопольно високих щн. Тобто компашя-монополют на ринку базування сво!х виробни-чих потужностей мае змогу реалiзовувати продукцiю за монопольними цiна-ми, що приносить !й додатковий прибуток, який дае змогу застосовувати по-лпику штучно занижених цiн на шших зовнiшнiх ринках з метою витюнення конкурентiв. За таких умов виробники товару у кра!нi-iмпортерi завжди заз-нають втрат вiд iноземного демшнгу, намагаючись подолати жорстку цiнову конкуренщю. Проте кожна держава прагне захистити сво!х виробникiв, тож застосовуе певш заходи з метою протидi! демшнгу, що застосовуеться зару-бiжними експортерами.
Наприкшщ 2000 р. вС визнав Укра!ну державою з ринковою економь кою i поширив на не! дда спецiадьного режиму в антидемтнгових розслщу-ваннях [161]. Основними елементами мiжнародного антидемпiнгового законодавства е Угода з антидемшнгу, розроблена тд час Уругвайського раунду переговорiв ГАТТ (1994 р.) та Мiжнародний антидемшнговий кодекс, прийнятий на Женевськiй конференци ГАТТ (1967 р.).
Останнiй регламентуе процедури з'ясування i доказу факту демшнгу, а також засоби компенсаци збитюв фiрмам, що !х зазнали, та порядок застосування антидемшнгового мита.
Основним правовим актом СС щодо захисту вщ демшнгового 1мпорту ниш е Регламент Ради СС №384/96 вщ 22.12.1995 р. "Про захист вщ демшн-гового 1мпорту з краш, що не е членами СС".
Ниш актуальним у заруб1жних колах науковщв е питання про те, чи можуть конкурентне i антидемшнгове законодавства юнувати одночасно та доповнювати одне одного, а чи конкурентне законодавство мае замшити антидемшнгове. Ми схиляемося до думки, що щ дв1 полггики мають доповнювати одна одну i що потр1бно шукати мехашзми ïx гармошзаци. У сучаснш практищ е й приклади повно1' замши антидемшнгового законодавства на конкурентне, яю шдтверджують припущення, що можливють такого замщення юнуе в межах регюнальних штеграцшних угод.
У свгговш практищ уже давно визнано значимють рекламно1' д1яль-ност у реал1зац11" конкурентно:' пол1тики шдприемств. Чесна та правдива рек-ламна д1яльн1сть шдприемств формуе ефективне та д1еве конкурентне сере-довище.
Саморегулювання реклами набуло р1зноман1тних форм у р1зних крашах, але вс вони передбачають створення незaлежноï оргaнiзaцiï, яка шдля-гае втручанню з боку уряду та спещально зaцiкaвлениx груп. Такий незалеж-ний орган саморегулювання засновуеться i фшансуеться рекламним бiзнесом, несе вiдповiдaльнiсть за регулювання реклами, стежить за дотриманням рь шень тощо. До його складу входять виробники реклами, рекламодавщ, пред-ставники рекламних агентств, асощацш чи шших професiйниx об'еднань. Основним принципом системи саморегулювання е: законшсть, пристойшсть, чеснiсть, прaвдивiсть реклами, створеноï з почуттям вiдповiдaльностi перед споживачем i суспшьством.
Сьогоднi у багатьох крашах створеш тaкi незалежш оргaнiзaцiï: в Бельгiï саморегулюванням займаеться Журi з реклaмноï етики; у Дани - На-цiонaльнa рада з реклами; у Францн - Бюро з контролю за рекламою; в 1та-лн - 1нститут саморегулювання у реклaмi; у Швейцарн - Комiтет з чесноï реклами та ш. Рекламна дiяльнiсть краш-члешв СС контролюеться внутрш-нiми законами, нащональними саморегулюючими оргaнiзaцiями, а також за-конодавством СС. Зупинимось на особливостях регулювання реклaмноï дь яльност пiдприемницькиx структур в Укрaïнi i ix впливу на розвиток конкурентного середовища.
1996 р. почав дiяти Закон Украши "Про рекламу", який став основним нормативним актом, який регулював рекламну дiяльнiсть. Подальший розвиток рекламного ринку зумовив необхщшсть у конкретизацн та змш окремих положень вказаного закону. 2003 р. було прийнято Закон Украши "Про вне-сення змш до Закону Украши "Про рекламу", який ниш е одним з основних правових докумеипв у гaлузi реклами i створюе правове поле реклaмноï дь яльность
У ниш чинному Закош Украши "Про рекламу" визначено основш принципи та загальш вимоги до реклами. Закон легaлiзуе переривання рекламою юно- i телефiльмiв, а також концертно-видовищних i спортивних прог-рам, яке до цього Законом було заборонене. Встановлюеться вщповщна шка-
ла такого переривання. Обгрунтовано обмеження щодо реклами окремих ви-дiв продукцiï, зокрема алкогольних виробiв та тютюну. У закош визначено регулюючi та контролюючi повноваження органiв державно1' влади у сферi рекламно1' дiяльностi, а також основш засади реклами на телебаченш i радiо, реклами у друкованих засобах масово1' iнформацiï, зовнiшньоï реклами, реклами на транспорт тощо [9, 10].
Зупинимось детальшше на суперечностях та недолшах даного закону у контекст дiяльностi вiтчизняних малих i середнiх пiдприемств.
По-перше, окремi положення згаданого вище закону мають не ч^кий характер, а деяю термiни не тлумачаться. Саме трактування термiну "реклама" досить широке. Воно дае змогу, при бажанш, в будь-яюй публжаци знайти "ознаки" реклами, а вiдповiдно i трактувати iнформацiю як рекламу. Незрозумiлою е стаття 9 'Чдентифжащя реклами", а термши "спецiальнi вис-тавковi заходи", "заходи рекламного характеру" хоч i використовуються, але шяк не пояснюються. Тому доцшьно конкретизувати, що це за шформащя i яю ïï ознаки як реклами, чiтко окреслити щентифшащю реклами.
По-друге, положення цього закону здебшьшого випадкiв спрямованi на захист прав споживачiв реклами, а поза увагою залишилися iншi учасники рекламно1' дiяльностi (рекламодавцi, рекламнi агентства, виробники реклами).
По-трете, в Укршт набувае розвитку адресна реклама, але у закош про не1' шчого не згадуеться; не мютиться чггких критерiïв, за якими рiзнома-ттт акцiï, заходи можна вважати рекламою.
По-четверте, загальною та неконкретною е стаття 10 "Недобросовюна реклама". У визначенш "недобросовiсна реклама" подаються вимоги щодо "перебшьшення" та "замовчування". Вони не можуть бути вимогами, оскшь-ки, по-перше, за своею сутшстю реклама не е вичерпним описом продукту -вона лише шдкреслюе його переваги, а, по-друге, рекламi притаманне певне перебшьшення якостей продукту i тому, напевно, всю рекламу потрiбно вважати недобросовюною рекламою. Крiм цього, чинне законодавство не мю-тить статей, яю б запоб^али розвитку цього явища. Розмiр вщповщальност за розмiщення недобросовiсноï реклами не вщповщае характеру тако1' реклами i не може компенсувати завдано1' недобросовюною рекламою шкоди.
На рис. 3 подано шституцшну структуру та нацюнальну систему са-морегулювання рекламно1' дiяльностi в Украïнi.
Основними завданнями Ради з питань реклами е: розроблення пропо-зицш щодо вдосконалення системи державного регулювання дiяльностi у сферi реклами; координацiя дш органiв виконавчо1' влади щодо здшснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу; визначення прюритет-них напрямiв соцiальноï реклами; сприяння органiзацiï взаемоди мiж замов-никами, виробниками реклами, розповсюджувачами рекламно1' продукцiï та органами виконавчо1' влади [9].
В Украш, крiм названих вище шститу^в, функцiонують Громадська рада з реклами, Всеукрашська рекламна коалiцiя, Асоцiацiя тдприемств зов-нiшньоï реклами Укра1'ни (АПЗРУ) тощо.
Рис. 3. 1нститу-
цшне середовище рекламног дiяльностi в УкраЫ
IV. Висновки
Таким чином, проведений анамз дае шдстави стверджувати, що про-вщна роль у функцюнуванш здорового конкурентного середовища належить державi, яка здатна створювати уЫ необхiднi передумови для належного роз-витку конкуренцн в нацiональнiй економiцi та забезпечувати стшю позицн вiтчизняним пiдприемствам як великим, так i середнiм i малим. Нинi укра-ïнськiй державi для активiзацiï полiтики формування конкурентного середовища у шдприемницькш дiяльностi необхiдно:
1. Розвивати iнституцiйну структуру конкурентного середовища.
2. Удосконалювати правове поле функцюнування конкурентного середовища.
3. Реформувати сектор природних монополiй за допомогою мехашзму, який грунтуеться на встановленш цiнових обмежувачiв та контролювант витрат.
4. Оптимiзувати поеднання та використання шструменлв полiтики лiбера-лiзму та протекцiонiзму у сучасних украшських реалiях.
5. Застосовувати дiевi шструменти щодо змов учасникiв ринку з метою тд-вищення цiн.
6. Формувати систему саморегулювання рекламно1 дiяльностi.
Л1тература
1. Лакуста М.Г., Старостин Ю.Л. Малое предпринимательство. - М. : ИНФРА-М, 1998. - 320 с.
2. Государственная экономическая политика США: Современные тенденции. - М. : Наука, 2002. - 348 с.
3. Гоффе Н. Социальная составляющая региональной политики на Западе// МЭиМО. -2003, № 4. - С. 63-70.
4. Рикардо Д. Опыт о системе фондирования займов// Соч, т. 2. - С. 255-296.
5. Юрш C.I., Квасовський О.Р. Фюкальна i стимулююча ефективнють спрощених ре-жимiв оподаткування для приватних шдприемщв// Фшанси Украши. - 2002, № 8. - С. 63-70.
6. Господарський кодекс Украши: Офщ. видання. - К.: Вид. дiм "1нЮре", 2003. - 344 с.
7. Про схвалення Концепцп Конкуренцшного процесуального кодексу Украши: Розпо-рядження Кабмiну Украши вщ 18.03.2002// www.rada.kiev.ua
8. Лундешев В.М. Малий бiзнес? Солiдарний партнер!// Урядовий кур'ер. - 2002, № 231. - С. 13.
9. Про затвердження Положення про раду з питань реклами: Постанова Кабм^ Украши вщ 29.12.2003// www.rada.kiev.ua
10. Про затвердження Типових правил розмщення зовшшньо1 реклами: Постанова Кабмшу Украши вщ 29.12.2003// www.rada.kiev.ua
