CC BY
11
Шарапова Свплана Володимирiвна,
кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри земельного та аграрного права,
На^ональний юридичний ушверситет
iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0001-6731-7772
doi: 10.21564/2414-990x.144.156329 УДК 349.4
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ НЕВИСНАЖЛИВОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Досл1джено актуальш питання щодо визначення поняття невиснажливого використання земель, а також особливост1 такого використання. Визначено необх1дшсть законодавчого закр1-плення поняття «невиснажливе використання», що допоможе уникнути юридичних прогалин у механгзм1 регулювання земельних в1дносин. Наголошуеться, що невиснажливе використання земель - це використання, яке пов'язане в першу чергу зг збереженням ятсного стану земель. Невиснажливе використання земельнихресурав забезпечуе стшке сгльськогосподарське виробниц-тво, лгсове господарство та пгдвищення продуктивност1 Грунтгв.
Ключовi слова: невиснажливе використання; земельш ресурси; ввдновлення; ввдтворення; природт ресурси.
Шарапова С. В., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры земельного и аграрного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-6731-7772
Правовые аспекты неистощительного использования земель
Исследуются актуальные вопросы определения понятия неистощительного использования земель, а также особенности такого использования. Обусловлена необходимость о закреплении на законодательном уровне понятия «неистощительное использование» земель. Отмечается, что неистощительное использования земель - это использование, которое связано в первую очередь с сохранением качественного состояния земель. Словосочетание «истощительное использования» связано с такими категориями как: уменьшение количественных и качественных показателей при использовании земель и других природных ресурсов, уменьшение продуктивности земель, потеря плодородия почв, использование земель способами, которые ухудшают их природные качества. Таким образом, неистощительное использование должно быть направлено в первую очередь именно на сохранение и восстановление как земель, так и других природных ресурсов.
Ключевые слова: неистощительное использование; земельные ресурсы; восстановление; воспроизводство; природные ресурсы.
Вступ. Земля е незамшним природним ресурсом i ТТ розумне використання вiдiграe важливу роль для шдтримки якiсного стану як земельних ресурсiв, так i навколишнього природного середовища в цiлому. Земельнi дiлянки, якi належать до конкретних категорш земельного фонду УкраТни, використову-ються для рiзного щльового призначення. В одних випадках земельш дiлянки виконують роль територiального базису, в шших - основного засобу виробни-цтва. В останньому разi вiдповiднi земельнi дiлянки характеризуються певним яюсним станом, який може змшюватися в результатi антропогенноТ дiяльностi людини.
Трансформащя землекористування у процесi земельноТ реформи спричинила активiзацiю деградацiйних та ерозшних процесiв, що зумовлена нехтуванням еколопчноТ придатностi земель для вирощування основних сшьськогосподар-ських та iнших культур. Крiм ерозiйних процесiв, спостерiгаеться зниження вмкту гумусу в Грунтах, а також попршення фiзичних та фiзико-хiмiчних властивостей земель. Названi процеси обумовлеш також науково необгрунто-ваним i виснажливим використанням земель.
Отже, невиснажливе використання земельних ресурсiв забезпечуе стшке сiльськогосподарське виробництво, лiсове господарство та шдвищення продук-тивностi Грунтiв.
Аналiз лтературних даних. Проблема щодо невиснажливого використання земель, ввдновлення Тх якiсних показникiв тою чи шшою мiрою розгля-далася у працях таких науковщв, як: М. В. Шульга (М. V. 8Ьи1Ьа), В. Л. Мунтян (V. Ь. Мипиап), Т. В. Лiсова (Т. V. Ывоуа) та iн. Однак сутшсть та розумiння поняття невиснажливого використання земель не були однозначно встановлеш й дослщжеш.
Метою статтi е спроба розглянути сутшсть та розумшня поняття невис-нажливого використання земель.
Виклад основного матерiалу. Термш «невиснажливе використання» дуже часто вживаеться в чинних нормативно-правових актах поряд з термшами «ращональне використання», «вщтворення», «збереження» тощо. Так, ввдпо-вiдно до розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 22 жовтня 2014 р. № 1024, яким схвалено Концепщю боротьби з деградащею земель та опусте-лювання [1], одним iз напрямiв вирiшення проблеми деградацп та опустелю-вання визначено удосконалення пол^ики у сферi охорони i невиснажливого використання земельних та шших природних ресур^в, збереження Грунтiв i вiдтворення Тх родючостi.
Завдання законодавства про екомережу вiдповiдно до ст. 2 Закону УкраТни «Про еколопчну мережу УкраТни» [2] полягае в регулюванш сусшльних вiдносин у сферi формування, збереження та ращонального, невиснажливого використання екомережi як одше'Т з найважливiших передумов забезпечення сталого, еколопчно збалансованого розвитку УкраТни, охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економiчних, сощальних, еколопчних та iнших iнтересiв суспiльства.
Примiром, метою дiяльностi держлкоохорони вiдповiдно до Постанови Кабшету MimcTpiB УкраТни «Про затвердження Положення про державну люову охорону» вiд 16 вересня 2009 р. № 976 [3] виступае здшснення правових, люоохоронних та iнших заходiв, спрямованих на збереження, розширене ввд-творення, невиснажливе використання лкових ресyрсiв та об'еклв тваринного свiтy. Крiм цього, шдвищення ефективност yправлiння лiсовим господарством передбачае: запровадження принцишв невиснажливого лiсокористyвання та екосистемного шдходу в процесi реформування i збалансованого розвитку люового господарства [4].
Як бачимо, земельне та еколопчне законодавство широко оперуе словоспо-лученням «невиснажливе використання», проте його правовий змкт взагалi не розкриваеться. Крiм цього, термiн «невиснажливе використання» використано в нащональному законодавствi без наповнення його конкретним змктом.
На жаль, словниковi джерела не мютять визначення поняття «невиснажливе», отже, необхщно звернути увагу на антипод аналiзованоï категорп -«виснажливе використання». Так, словники украшсько1 мови зазначають такi варiанти тлумачення слiв «виснажувати», «виснажити»: дуже ослабляти, знеси-лювати кого-, що-небудь (про втому, голод, хворобу i т. ш.); засiвами, посадками без угноення, добрив позбавляти Грунти родючостi [5, с. 491]. «Виснажуватися», «виснажитися»: дуже ослаблятися, втрачати сили, знесилюватися; втрачати родючiсть (про Грунти); ставати вичерпаним, втрачаючи якi-небyдь сво1 запаси [6, с. 347].
Словник-довщник термiнiв екологiчного та природоохоронного змюту надае визначення термiна «виснаження природних ресyрсiв», розкриваючи його як зменшення кiлькостi та зниження якост природних ресyрсiв пiд впливом гос-подарсько1 дiяльностi людини до рiвня, коли порушуеться рiвновага, що забез-печуе стiйкiсть природного середовища i життя на Земл^ або коли добування й переробка ресyрсiв стають економiчно нерентабельними [7, с. 12].
Отже, можна зробити висновок, що словосполучення «виснажливе використання» пов'язано з такими категорiями як: зменшення кшьшсних та яюсних показниюв при використанш земель та iнших природних ресyрсiв, зменшення продyктивностi земель, втрата родючост Грyнтiв, використання земель у спосiб, що погiршyе ix природну яюсть тощо. Таким чином, «невиснажливе використання» повинно бути спрямоване в першу чергу саме на збереження та вщнов-лення як земель, так i шших природних ресyрсiв.
У спещальнш лiтератyрi iнодi невиснажливе використання розглядаеться у складi поняття ращонального використання природокористування. Як стверд-жують yкраïнськi вченi-економiсти, ращональне природокористування забез-печуе максимальний економiчний ефект при збереженнi екологiчноï рiвноваги у природних i антропогенних системах (геоекосистемах, ландшафтах), тобто сумарне навантаження на екосистеми не перевищуе ïx рорегенерацшно1 здат-ностi, тим самим величина навантажень не перевищуе рiвень гранично допу-стимих антропогенних навантажень. Це контрольоване, нормативне (ощадливе,
невиснажливе) освоення (використання) природних ресур^в, попередження можливих негативних наслвдыв дiяльностi людини, шдтримання (пiдвищення) продуктивностi й привабливостi природних компле^в i окремих природних об'еклв [8, с. 30].
З цього приводу, О. М. Стефаныв (О. М. Stefankiv) та О. М. Максимович (О. М. Maksymovych), наводячи аргумента шших вчених, зазначають: «При ращональному природокористуваннi економiчна дiяльнiсть орiентуеться на ресурсозбереження, доцiльнiсть використання природно-ресурсного потенщалу i застосування найновiших маловвдходних чи майже безвiдходних технологiй, що дасть змогу не лише ютотно покращити стан довкiлля, а й отримати значний економжо-еколопчний ефект. При цьому невиснажливе природокористування передбачае використання природно-ресурсного потенщалу територп за принципами еколопчност та дощльноси, як дають змогу обмежити виробничу дiяльнiсть, виходячи iз реального стану природних та антропогенних систем» [9, с. 9-10].
Забезпечення ращонального використання земель - це один iз головних принцишв земельного законодавства (ст. 5 ЗК УкраТни). Також принцип ращонального використання земель розглядаеться як один iз спещальних принцишв земельного права. Його сутшсть полягае в забезпеченш результативного використання земельних ресурсiв з одночасним забезпеченням Тх ефективноТ охорони. Законодавством встановленi спещальш вимоги з метою збереження Грунтового шару земель, шдвищення Тх родючосп, збереження i вiдтворення природних властивостей земельних ресурсiв, екологiчноТ цiнностi природних i набутих якостей земельних дiлянок. Наведенi заходи суттево впливають на стан забезпечення щльового i ращонального використання земельних ресур^в як одного з основних принцишв земельного права [10, с. 16].
Необхщно зазначити, що земельне законодавство не мктить визначення поняття ращонального використання земель. Вщповвдно до Державного стандарту 26640-85 «Земль Термши та визначення» (не застосовуеться на територп УкраТни вщ 17.03.2017 р.) [11] ращональне використання земель розглядалося як забезпечення всiма землекористувачами в процесi виробництва максимального ефекту в здшсненш щлей землекористування з урахуванням охорони земель та оптимальноТ взаемодГТ з природними факторами.
В економiчнiй лiтературi зустрiчаються рiзнi погляди щодо визначення ращонального використання земель. Так, на думку деяких вчених, ращональним повинно вважатись тшьки таке використання земель, при якому поряд iз вироб-ництвом економiчно доцiльноТ кiлькостi продукцГТ зберiгаеться екологiчна рiв-новага всiх природних чинникiв [12, с. 130]. Для шших дослщнишв рацiональне землекористування означае максимальне залучення до господарського об^у всiх земель та Тхне ефективне використання за основним щльовим призначенням, створення найсприятливiших умов для високоТ продуктивностi сшьськогоспо-дарських упдь i одержання з одиницi плошд максимальноТ кiлькостi продукцГТ за найменших затрат працi та коштiв [13, с. 152].
Представник еколого-правово!" науки В. Л. Мунтян (V. L. Muntian) вважав, що принцип ращонального та ефективного використання природних об'екпв вщо-бражае економiчний аспект екологокористування, що виражаеться в намаганш з мшмальними витратами отримувати найбшьший ефект вiд господарсько!" екс-плуатацп природних ресyрсiв, не завдаючи при цьому економiчноï та еколопчно1 шкоди [14, с. 151]. На думку О. В. Луньово'1, рацiональне використання вщнов-люваних i не вщновлюваних природних ресyрсiв мае iстотнi вщмшность Як юри-дичний критерiй ращонального використання вщновлюваних природних ресyрсiв необхщно застосовувати нарощування стшкосп природних еколопчних систем, природних i природно-антропогенних об'екпв. Для рацiонального використання не вщновлюваних природних ресyрсiв правовими критерiями е: максимально повне ix використання та / або вилучення, економне витрачання з найменшими втратами при юнуючому рiвнi розвитку теxнiки i технологи [15, с. 70].
Вважаемо, що невиснажливе використання земель не може розгляда-тися як складова ïx ращонального використання. Ращональне використання земель полягае у забезпеченш землекористувачами в процесi господарсько'1 та шшо'1 дiяльностi максимального ефекту в здшсненш цiлей землекористування, з обов'язковим урахуванням вимог щодо охорони земель, еколопчно'1 безпеки тощо. Що ж стосуеться невиснажливого використання земель, то воно спрямо-ване в першу чергу на збереження яысного стану земель.
Так, О. В. Луньова (O. V. Lunova) зауважуе, що варто вiдрiзняти правовий змют ращонального ввд невиснажливого (рос. «неистощительного») використання природних ресyрсiв. Ращональне використання природних ресyрсiв е бшьш результативним (максимально ефективне), шж невиснажливе (ефективне, але не максимально). Невиснажливе використання природних ресyрсiв - про-сте ввдтворення спожитих природних ресyрсiв, без нарощування ïx кшьысних, якiсниx i видових характеристик [15, с. 69].
У деяких дослвдженнях економюпв акцентуеться увага на тому, що «вщ-новлювашсть» рiвнозначне поняттю «невиснажливе використання», тобто фактично мова йде про тотожшсть цих понять. Так, А. В. Прокш (A. V. Prokip), дослщжуючи систему принципiв використання вщновлюваних енергоресyрсiв, розглядае принципи екологiчностi, вщновлюваноси (невиснажливого використання), релевантностi (врахування технолопчних та теxнiчниx можливостей використання певного ввдновлюваного енергетичного ресурсу для конкрет-них потреб), максимiзацiï еколого-економiчного ефекту) тощо [16]. На думку автора, принцип вщновлюваноси (невиснажливого використання) передбачае використання конкретного вщновлюваного ресурсу в масштабах, яю забезпечу-ють вщновлення цього ресурсу та не обмежують можливоси його споживання в майбутшх перiодаx. Метою цього принципу виступае забезпечення потрiбноï кiлькостi ресурсу для забезпечення майбутшх потреб [17, с. 85].
Проектуючи означеш шдходи до визначення поняття «невиснажливе використання земель», складно погодитися з такими твердженнями щодо тотожносп понять «вщновлювашсть» та «невиснажливе використання».
Так, Т. В. Люова (T. V. Lisova), дослщжуючи проблеми вщновлення земель та шших природних pecypciB, вказуе на дощльшсть вважати вiдновленням земель систему заходiв, спрямованих на вiдновлення яшсного стану земель, утраченого через дш антропогенних або природних (стихiйних) факторiв, шляхом рекультивацп порушених земель, консервацп деградованих i малопро-дуктивних земель, мелюрацп земель тощо [18, с. 720]. Як слушно пiдкреслюe науковець, що при ввдновленш йдеться не тшьки про полiпшення якiсного стану та шдвищення продуктивной земель, а й про iншi параметри, наприклад, вщновлення Грунтового покриву порушених земель, тобто 1хню рекyльтивацiю. Крiм цього, термш «вщновлення» видаеться ширшим, шж «вщтворення». Проте у певних випадках йдеться про вщтворення земель як складову ïx вiдновлення. Так, можна вести мову про ввдтворення земель у разi вiдшкодyвання втрат сшьськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, штучного створення земельних дшянок тощо [18, с. 715].
Отже, вщновлення земель пов'язане в першу чергу з яюсним станом земельних дшянок. Що стосуеться «ввдтворення», то зазначене поняття можна роз-глядати тiльки в аспект кiлькiсниx показникiв, що в силу особливостей землi як природного ресурсу, не завжди можливо.
Таким чином, навряд чи правильно зводити поняття «невиснажливе вико-ристання земель» до поняття «ввдновлення». Незважаючи на те, що в першому та у другому випадку мова йде про яюсть земель, щ поняття не е тотожними.
Крiм цього, необхвдно враховувати особливостi перекладу деяких слiв з украшсько1 мови на росшську i навпаки. «Невиснажливе» використання земель (рос. «неизнурительное», «неистощительное») - це використання, яке пов'язане зi збереженням яюсного стану земель. «Невичерпне» використання (рос. «неиссякаемое», «неисчерпаемое) - це використання, яке пов'язане з про-цесом вiдтворення (кiлькiсний аспект) i стосуеться тшьки тих природних ресур-сiв, якi можливо вщтворити природним або штучним шляхом (лiсовi ресурси, об'екти тваринного свiтy, об'екти рослинного св^у тощо). У цьому разi про-цес вiдтворення природних ресyрсiв забезпечуе невичерпне ïx використання. Ввдтворення насамперед пов'язане з таким поняттям, як «сталий розвиток». В юридичнш лiтератyрi воно розглядаеться як поновлюване природокористу-вання, збалансований розвиток економши i полiпшення стану навколишнього природного середовища [19, с. 58].
Як слушно шдкреслюють теоретики права, проблема однакового розумшня того чи шшого термiна е однiею з першорядних, до врегулювання яко1 прагне бшьшють учених, оскiльки вiдмiнностi в розумшш одного i того ж поняття або явища гальмують розвиток науки i законодавства [20, с. 2].
Висновок. Отже, ввдсутшсть законодавчого закршлення поняття «невиснажливе використання», «ращональне використання», «вiдновлення», «вщтво-рення» у сучасному земельному законодавствi спричиняе прогалини у меxанiзмi регулювання земельних вiдносин. Пропонуемо невиснажливе використання земель визначати як таке використання (спо^б використання), при якому
збер1гаються яюсш властивостi земель та яюсш й кiлькiснi показники шших природних ресурс1в, нерозривно пов'язаних Í3 земельною дiлянкою.
Список л^ератури:
1. Концепщя боротьби з деградащею земель та опустелювання : розпорядження Кабшету М1н1стр1в Украши ввд 22.10. 2014 р. № 1024. Офщйний вкник Украти. 2014. № 86. Ст. 2439.
2. Про еколопчну мережу Украши : Закон Украши ввд 24.06.2004 р. № 1864-IV. Офщшний в1сник Украти. 2004. № 29. Ст. 1950.
3. Про затвердження Положения про державну лкову охорону : Постанова Кабшету Mim-стр1в Украши ввд 16.09. 2009 р. № 976. Офщшний вкник Украти. 2009. № 71. Ст. 2447.
4. Концепци реформування та розвитку лкового господарства : розпорядження Кабшету Мшкс^в Украши ввд 18.04.2006 № 208-р. Офщшний вкник Украти. 2006. № 16. Ст. 1207.
5. Словник украшсько1 мови : в 11 т. / АН УРСР. 1нститут мовознавства ; за ред. I. К. Бшо-двда. Ктв : Наукова думка, 1970-1980. Т. 1. 799 с.
6. Новий словник украшсько1 мови у чотирьох томах. Т. 1. / yкладачi : Василь Яременко, Оксана Слшушко. Ктв : Акотт, 2000. 941 с.
7. Словник-доввдник сучасних еколопчних та природоохоронних термшв / yкладачi : Г. 6. Гончаренко, С. В. Совпра. Ктв : Наук. свгг, 2010. 106 с.
8. Приходько М. М. Управлшня природними ресурсами i природоохоронною дiяльнiстю /М. М. Приходько, М. М. Приходько (мол.). 1вано-Франювськ : Фолiант, 2004. 847 с.
9. Стефанюв О. М., Максимович О. М. Рацiоналiзацiя природокористування в АПК та фор-мування екологiчноi сввдомосп населення : монографiя. Iвано-Франкiвськ: Омик, 2012. 180 с.
10. Земельне право : пвдручник / М. В. Шульга, Н. О. Багай, В. I. Гордеев та im ; за ред. М. В. Шульги. Харюв : Право, 2013. 520 с.
11. Про визнання деяких аклв Украшсь^ РСР такими, що втратили чинтсть, та акпв Союзу РСР такими, що не застосовуються на територи Украiни : Постанова Кабшету Miнiстрiв Украiни ввд 23.11.2016 р. № 1066. Офщшний вкник Украти. 2017. № 22. Ст. 602.
12. Бриндзя Г. З. Формування сталого еколого-ландшафтного середовища як основи ращонального землекористування. Наука й економжа. 2009. № 3 (15). Т. 2. С. 129-133.
13. Бочко О. I. Питання ращонального використання земельних ресурав в сучасних умовах. Економгка АПК. 2010. № 17 (1). С. 151-155.
14. Мунтян В. Л. Правовi проблеми ращонального природокористування : монографiя. Ктв : Вид-во Ктв. ун-ту, 1973. 184 с.
15. Лунева Е. В. Рациональное использование природных ресурсов: понятие и правовые критерии. Теоретические проблемы отраслей права. 2017. № 8 (129). С. 61-72.
16. Проюп А. В. Еколого-економiчна ощнка замщення неввдновлюваних енергоресурав бю-лопчно ввдновлюваними : автореф. дис. ... канд. екон. наук. Львiв, 2010. 25 с.
17. Проюп А. В. Еколого-економiчна ощнка замщення не ввдновлюваних енергоресурав бюлопчно ввдновлюваними : монографiя. Львiв : ЗУКЦ, 2010. 212 с.
18. Лкова Т. В. Теоретико-правовi проблеми ввдновлення земель та шших природних ресур-ав. Актуальт проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологгчних та природоре-сурсних вгдносин в Украгш : колективна монографiя / ввдп. ред. : Т. 6. Харитонова, I. I. Каракаш. Одеса : Вид. дiм «Гельветика», 2018. 722 с.
19. Боголюбов С. А., Позднякова Е. А. Правовые основы природопользования и охраны окружающей среды: учебник для академического бакалавриата. Москва : Юрайт, 2015. 395 с. Серия : Бакалавр. Академический курс.
20. Ефимова Е. И. Развитие эколого-правовой терминологии в эколого-правовых исследованиях. Экологическое право. 2003. № 3. С. 2-6.
References:
1. Kontseptsiia borotby z dehradatsiieiu zemel ta opusteliuvannia: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22.10.2014 r. № 1024. (2014). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 86, art. 2439.
2. Pro ekolohichnu merezhu Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 24.06.2004 r. № 1864-IV. (2004). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 29, art. 1950.
3. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro derzhavnu lisovu okhoronu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16.09.2009 r. № 976. (2009). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 71, art. 2447.
4. Kontseptsii reformuvannia ta rozvytku lisovoho hospodarstva: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18.04.2006 r. № 208-r. (2006). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 16, art. 1207.
5. Slovnyk ukrainskoi movy. (1970-1980). (Vols. 1-11); Vol. 1. I. K. Bilodid (Ed.). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
6. Novyi slovnyk ukrainskoi movy (2000). (Vols. 1-4); Vol. 1. Vasyl Yaremenko, Oksana Slipushko (Eds.). Kyiv: Akonit [in Ukrainian].
7. Slovnyk-dovidnyk suchasnykh ekolohichnykh ta pryrodookhoronnykh terminiv. (2010). H.Ye. Honcharenko, S.V. Sovhira (Eds.). Kyiv: Nauk. svit [in Ukrainian].
8. Prykhodko, M.M. (2004). Upravlinnia pryrodnymy resursamy i pryrodookhoronnoiu diialnistiu. Ivano-Frankivsk: Foliant [in Ukrainian].
9. Stefankiv, O.M., Maksymovych, O.M. (2012). Ratsionalizatsiia pryrodokorystuvannia v APK ta formuvannia ekolohichnoi svidomosti naselennia. Ivano-Frankivsk: Simyk [in Ukrainian].
10. Shulha, M.V., Bahai, N.O., Hordieiev, V.I. et al. (2013). Zemelne pravo. M.V. Shulha (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
11. Pro vyznannia deiakykh aktiv Ukrainskoi RSR takymy, shcho vtratyly chynnist, ta aktiv Soiuzu RSR takymy, shcho ne zastosovuiutsia na terytorii Ukrainy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.11.2016 r. № 1066. (2017). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 22, art. 602.
12. Bryndzia, H.Z. (2009). Formuvannia staloho ekoloho-landshaftnoho seredovyshcha yak osnovy ratsionalnoho zemlekorystuvannia. Nauka y ekonomika, issue 3 (15), Vol. 2, 129-133 [in Ukrainian].
13. Bochko, O.I. (2010). Pytannia ratsionalnoho vykorystannia zemelnykh resursiv v suchasnykh umovakh. Ekonomika APK, issue 17 (1) [in Ukrainian].
14. Muntian, V. L. (1973). Pravovi problemy ratsionalnoho pryrodokorystuvannia. Kyiv: Vyd-vo Kyiv. un-tu [in Ukrainian].
15. Luneva, E.V. (2017). Racional'noe ispol'zovanie prirodnih resursov: ponjatie i pravovye kriterii. Teoreticheskie problemy otraslej prava, issue 8 (129), 61-72 [in Russian].
16. Prokip, A.V. (2010). Ekoloho-ekonomichna otsinka zamishchennia nevidnovliuvanykh ener-horesursiv biolohichno vidnovliuvanymy Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].
17. Prokip, A.V. (2010). Ekoloho-ekonomichna otsinka zamishchennia ne vidnovliuvanykh ener-horesursiv biolohichno vidnovliuvanymy Lviv [in Ukrainian].
18. Lisova, T.V. (2018). Teoretyko-pravovi problemy vidnovlennia zemel ta inshykh pryrod-nykh resursiv. Aktualni problemy pravovoho rehuliuvannia ahrarnykh, zemelnykh, ekolohichnykh ta pryrodoresursnykh vidnosyn v Ukraini. Odesa [in Ukrainian].
19. Bogoljubov, S.A., Pozdnjakova, E.A. (2015). Pravovye osnovy prirodopol'zovanija i ohrany okruzhajushhej sredy Moscow: Jurajt [in Russian].
20. Efimova, E.I. (2003). Razvitie jekologo-pravovoj terminologii v jekologo-pravovyh issledo-vanijah. Jekologicheskoepravo, issue 3, 2-6 [in Russian].
Sharapova S. V., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Land and Agrarian Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-6731-7772
Legal aspects of non-exhaustive use of land
The problem of the non-exhaustive use of land, the restoration of their qualitative indicators, the reproduction of natural resources in one way or another were considered in the writings of scientists, but
the essence and understanding of the concept of non-exhaustive use of land was not analyzed. The article emphasizes that current land and environmental legislation widely uses the phrase "non-exhaustive use", but its legal content is not disclosed at all. In addition, the term "non-exhaustive use" is used in national legislation without filling it with any content.
The article emphasizes that the term "exhausting use" is associated with such categories as: reduction of quantitative and qualitative indicators in the use of land and other natural resources, reduction of land productivity, loss of soil fertility, land use in a way that impairs their natural quality, etc. Thus, "non-exhaustive use" should be aimed primarily at the preservation and restoration of both land and other natural resources.
The article is devoted to the research of topical issues concerning the definition of the non-exhaustive use of land and the peculiarities of such use. The article defines the need for legislative consolidation of such concepts as "non-exhaustive use", "rational use", "restoration", "reproduction", which leads to the emergence of legal gaps in the mechanism of regulation of land relations. The author of the article emphasizes that non-exhaustive use of land is a use which is connected, first of all, with the preservation of a qualitative state of land. Non-exhaustive use of land resources provides sustainable agricultural production, forestry and soil productivity.
It is proposed to consider non-exhaustive use of land as a use (mode of use), which preserves the qualitative properties of land and qualitative and quantitative indicators of other natural resources, inextricably linked with the land.
Keywords: non-exhaustive use; land resources; restoration; reproduction; natural resources.
Рекомендоване цитування: Шарапова С. В. npaBOBi аспекти невиснажливого використання земель. Проблеми законность 2019. Вип. 144. С. 100-108. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x. 144.156329.
Suggested Citation: Sharapova, S.V. (2019). Pravovi aspekty nevysnazhlyvoho vykorystannia zemel [Legal aspects of non-exhaustive use of land]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 144, 100-108. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.144.156329 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 11.02.2019 р.
