CC BY
37
УДК 340.6:343.226 Н. В. Лесько
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "ЛьвГвсь^ полиехшка", кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри адм^стративного та iнформацiйного права
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ Д1ТЕЙ В1Д НЕГАТИВНОГО
ВПЛИВУ 1НТЕРНЕТУ
© Лесько Н. В., 2016
Стаття присвячена дослвдженню проблем правового регулювання захисту д1тей в1д негативного впливу Гнтернету. Розглянуто м1жнародний досввд вирпнення вказаного питання на нормативно-правовому р1внь
Ключов1 слова: д1ти, неповнолггш особи, Гнтернет, захист прав, 1нформац1йна безпека, правопорушення.
Н. В. Лесько
ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ЗАЩИТЫ ДЕТЕЙ ОТ НЕГАТИВНОГО ВЛИЯНИЯ ИНТЕРНЕТА
Статья посвящена исследованию проблем правового регулирования защиты прав детей от негативного влияния Интернета. Рассмотрены международный опыт решения указанного вопроса на нормативно-правовом уровне.
Ключевые слова: дети, несовершеннолетние лица, Интернет, защита прав, информационная безопасность, правонарушения.
N. V. Lesko
LEGAL REGULATION OF CHILDREN PROTECTION FROM THE INTERNET NEGATIVE IMPACT
Problems of legal regulation of children's rights from the negative effects of the Internet are considered in the article. International experience in solving the given issue at the legal level is considered.
Tags: children, non-adults, Internet, rights protection, information security, offenses.
Постановка проблеми. Частина 3 ст. 51 Конституцй Украши гарантуе, що шм'я, дитинство, материнство i батьювство охороняються державою [1]. З огляду на викладене, дитина як пов-нощнний громадянин Украши мае право бути захищеною ввд будь-якого негативного впливу, що може завдати шкоду й фiзичному та психiчному здоров'ю. В сучасному свт юнуе безлiч небезпек для дггей i одну з серйозних загроз представляють засоби масово1 iнформацii, зокрема, 1нтернет.
Саме тому метою ^ei статтi е дослвдження правових засад захисту прав дггей вiд негативного впливу шформаци в мережi 1нтернет.
Анал1з дослвдження проблеми. Проблему впливу 1нтернету на сввдомють дiтей вивчали такi зарубiжнi та впчизнят вченi, як: B. C. Батиргареева, О. В. Волянська, В. В. Голша, Б. М. Головкш, В. Г. Гончаренко, О. В. Гордякова, I. М. Даньшин, А. I. Долгова, О. Ю. Дроздов, С. Н. Ешклопов, В. В. Костицький, Д. Майерс, О. Р. Михайленко, М. М. Назаров, В. В. Пушкарь, Д. Рiчардсон, М. О. Семчик, Д. Н. СрГ6няк, К. А. Тарасов, А. П. Тузов, I. К. Туркевич, В. I. Шакун та шшГ автори. Проте, у впчизнянш юридичнш лiтературi проблеми правового регулювання захисту дией вед негативного впливу !нтернету дослвджувались недостатньо.
Виклад основного MaTepiaiy. Слово "Internet" (походить ввд англшського "International Net") перекладають як Всесвiтня (Мiжнародна) мережа. Витоки комп'ютерних мереж можна знайти з 60-х роив попереднього столiття, коли американськ науковцi проводили експерименти з поеднання комп'ютерiв мiж собою через телефонш лiнii. Пiд час цих експерименпв виникла необхiднiсть створення таких протоколiв зв'язку, якi б дозволили з'еднувати комп'ютери мiж собою через складш мережi. Для пересилання шформаци через цi мережi розробили метод, суть якого полягае в упакуванш шформаци у невелик пакети на ввдправному кiнцi та розпакуваннi ix на приймальному кiнцi. Цей метод покладено в основу Протоколу управлшня пересилання iнформацii' TCP (Transmission Control Protocol) та протоколу 1нтернету IP (Internet Protocol) - TCP/IP [2].
1нтернет, як ми вже зазначили, юнуе вже багато роив, проте лише в останш кшька роив спостерiгаеться гiгантське його зростання. Це пов'язано з появою Всесвiтньоi павутини www (World Wide Web), коротко павутини (Web), з якою, останшм часом, асоцiюеться i сам 1нтернет. Нинi Всесвiтня павутина - це пгантське неорганiзоване зiбрання гiпермедiйниx документа, як загалом мiстять зв'язки (Links) з базами даних, сторшками, звуковими файлами тощо.
Загальновiдомо, що сучасний теxнологiчний розвиток на перше мкце висунув проблему правового забезпечення iнформацiйноi безпеки держави, неодмiнною складовою яко' е шфор-мацiйна безпека молодого поколшня. При цьому весь суспшьний обiг iнформацii регулюеться багатьма видами сощальних норм, основними серед яких е: правовi та моральнi. Однак, якщо в минулi столiття правовий об^ iнформацii охоплював лише найважлившу частину суспшьного обь гу шформаци, то в сучасних умовах назрша нагальна необxiднiсть розширення кола шформацшно-комунiкативниx вiдносин, що мають тдпадати пiд правове регулювання. Особливо ця проблема стосуеться проблем правового регулювання шформацшного обку та комушкаци у всесвишй мережi 1нтернет, до яко' в наш час долучаються вже навпъ дiти з дошкшьного вшу.
Слад наголосити, що складнiсть забезпечення ефективносп правового регулювання мережi 1нтернет не стшьки полягае у ввдсутносл систематизованого або узгодженого законодавства, що регулюе ввдповвдш види вiдносин у Всесвггнш мережi, скшьки в об'ективних особливостях та закономiрностяx функцiонування самого 1нтернету, якi фактично "дозволяють" будь-кому анотмно робити в цiй шформацшнш мережi загального користування що завгодно. Саме фактична неможливють законного притягнення до юридично' вiдповiдальностi правопорушникiв у мережi 1нтернет, що особливо проявляеться на прикладi адмiнiстративноi та кримiнальноi вiдповiдальностi, зумовлюе майже безмежну свободу дш, яку нинi можна спостершати у вiртуальному кiберпросторi.
Враховуючи те, що будь-яка дитина внаслвдок об'ективно' недостатньо' сформованостi свое' свiдомостi е вразливою, а отже, значно бшьше за дорослих та дiездатниx ошб дитина пiддаеться впливу з боку вщповвдних джерел iнформацii, в сучасних умовах уже фактично побудованого глобального шформацшного суспшьства потрiбно ретельно шдходити до питання захисту дiтей ввд iнформацii, яка може завдати шкоди 'х здоров'ю та розвитку. У таких умовах особливо не-безпечною для дитини е саме Всесвггня мережа 1нтернет, яка i дотепер у будь-якш сучаснiй державi залишаеться фактично неконтрольованим "шформацшним майданчиком", на якому мае мкце абсолютно вшьне поширення 6удь-яко' iнформацii. Складнiсть виршення вказаних проблем за допомогою формально визначених правових норм полягае насамперед у тому, що в 1нтернел чи не найбшьше мае мкце "зггкнення" протилежних iнтересiв вiдповiдниx суб'екпв, у зв'язку з чим навпъ сьогодт ця проблема поки що е лише предметом численних дискусш, а не практичних дш.
У цьому контекст цiкавим е розгляд мiжнародного досвiду спроб виршити вказане питання на нормативно-правовому рiвнi. Зокрема, 3 грудня 2009 року Мiжпарламентська асамблея держав-учасниць СНД прийняла Модельний закон "Про захист дггей вщ iнформацii, що завдае шкоду 'х здоров'ю та розвитку" [3], який встановлюе правовi та оргашзацшш основи державноi полiтики i мiжнародного спiвробiтництва держав-учасниць СНД у сферi забезпечення iнформацiйноi безпеки дггей з урахуванням загальновизнаних принципiв i норм мiжнародного права, в тому чист закрiплениx в Конвенцй ООН про права дитини та Модельному закот держав-учасницьСНД "Про основнГ гаранти прав дитини в державi".
Найважлившими, на нашу думку, положеннями цього Модельного закону е встановлення 11 принцитв державноi полГтики у сферi захисту дитини вГд iнформацii, що завдае шкоду 'х здоров'ю та розвитку; нормативне визначення на мГжшродному рГвш таких понять, як: "вшова категор1я
шформацшно!' продукцй", "вшова класифiкацiя iнформацiйноi продукцй", "демонстрацм жорсто-косп", "демонстрацм насильства", "доступ дитини до шформацй", "доступний для дитини час", "шформацшна безпека дггей", "iнформацiйна продукцiя, призначена для дггей", "iнформацiя, що дискредитуе сощальний статус сiм'i", "iнформацiя, що завдае шкоду здоров'ю та розвитку дггей", "iнформацiя, що провокуе дiтей на антисуспшьш та протиправнi дй", "шформащя, що провокуе дiтей на дй, потенцiйно небезпечнi для iх життя Г здоров'я", "iнформацiя, що провокуе дней на кримiнально карат дмння (злочини)", "шформащя, що включае в себе ненормативну лексику", "пропаганда антисуспшьних та протиправних дш", "пропаганда насильства та жорстокостГ', "пропаганда злочишв" тощо; закршлення критерiiв визначення iнформацiйноi продукцii для вiдповiдноi вiковоi категорй дней; визначення додаткових вимог до розповсюдження шформацшно!' продукцй' з використанням шформацшно-телекомушкацшних мереж загального користування, в тому чиош через мережу 1нтернет, а також додаткових вимог до розповсюдження комп'ютерних та шших електронних шор; встановлення вимог до експертизи шформацшно! продукцй' з метою здшснення 11 вшово!' класифшацй та маркування тощо.
Згвдно зГ статтею 7 Закону Украши "Про захист суспшьно! моралГ' вГд 20 листопада 2003 р. з метою захисту морального та фГзичного життя неповнолптх забороняеться [4]:
- втягнення неповнолптх у дмльшсть з виробництва й обшу продукцй сексуального чи еротичного характеру, порнографГчних матерГалГв, надання послуг, а також оргашзацй й про-ведення видовищних заходГв сексуального чи еротичного характеру;
- розповсюдження продукцй сексуального чи еротичного характеру, порнографГчних ма-терГалГв, надання послуг Г проведення видовищних заходГв сексуального чи еротичного характеру серед неповнолптх;
- використання образГв неповнолптх у будь-якш формГ в продукцй сексуального чи еротичного характеру Г проведенш видовищних заходГв сексуального чи еротичного характеру;
- виготовлення (виробництво), збершання, реклама, розповсюдження, придбання продукцй, що мГстить дитячу порнографто, ввезення, вивезення, транзит через територто Украши, поштова пересилка тако!' продукцй;
- пропонування або надання доступу до продукцй, що мктить дитячу порнографто.
Контроль за додержанням вимог Закону Украши "Про захист суспшьно!' моралГ' та шших
закотв у сферГ захисту суспшьно!' моралГ в межах свое!' компетенцй здшснюють Мтстерство внутршшх справ Укра1ни, центральний орган виконавчоi влади, що реалГзуе державну полпику у сферГ культури, центральний орган виконавчоi влади, що реалГзуе державну полпику у сферГ кшематографй, центральний орган виконавчоi влади, що реалГзуе державну податкову полпику, державну полпику у сферГ державноi митно!' справи, державну полпику у сферГ боротьби з правопорушеннями тд час застосування податкового, митного законодавства, Державний комитет телебачення Г радюмовлення Укра'ни та Нащональна рада Укра'ни з питань телебачення Г радюмовлення.
Вщзначимо, що Нащональна експертна комГшя Укра'ни з питань захисту суспшьно! моралГ, яка була створена Постановою Кабшету мшютрГв Украши вГд 17 листопада 2004 р., а лшввдована
5 березня 2015 року, була постшним державним експертним Г контролюючим органом у зазначенш вище сферГ. Комю1я причетна до скандального процесу закриття ресурсу 1пйэ81;оге за недоведеним у законодавчому порядку фактом розмщення порнографГчних матерГалГв. Дмльшсть КомГсй набула загрозливих рис шд час спроби змусити провайдерГв послуг контролювати дй укра'нських користувачГв в мережГ 1нтернет, однак подГбних змш до законодавства не було внесено у варГант, який пропонувався Комгаею [5].
В. В. Василевич з метою посилення захисту дней вГд шквдливо1 шформацй в мережГ 1нтернет пропонуе внести змши до Закону Украши "Про телекомушкацй" та передбачити окремГ норми, як
6 встановлювали ввдповвдальшсть власниюв веб-сайпв в украшськш частит мережГ за розмщення сайтГв, що можуть мютити шформащю, котра може негативно вплинути на дгтей. ОкрГм того, науковець зазначае, що необхщно зобов'язати 1нтернет-провайдерГв, як надають хостинг, шформувати сво'х користувачГв про необхвдшсть шдексацй сайту та про методику 11 здшснення. Вважаеться, що такий захвд може бути ефективним, оскшьки, як правило, сайти, як мютять шюдливу для дгтей шформащю, призначет для продажу або надання й дорослим покупцям.
Подiбна шдексацм сайтiв не суперечитиме комерцшним iнтересам iхнiх власникiв. Введення системи шдексацй дасть змогу легко видглити та, за необхiдностi, вiдфiльтровувати в мережi iнформацiйну продукцiю, не призначену для перегляду дгтьми [6, с. 4].
Слвд зазначити, що в останш роки в Украт та свт почались проводитися масштабнi дослвдження впливу 1нтернету на безпеку дггей, на iхнi взаемоввдносини з батьками та навколишшм середовищем. Зокрема, вперше кафедра превентивноi роботи та соцiальноi полiтики ЮНЕСКО в Украiнi провела дослвдження щодо рiвня знань украшщв про безпеку дiтей в 1нтернетГ Результати показали, що переважна частина дггей (96 %) не знають про небезпеки, якi iснують в мережГ, майже половина дiтей перебувае в потенцiйнiй небезпецi, оскгльки регулярно розмщуе особист данi, а кожен п'ятий неповнолггаш уже опинявся в небезпечних ситуацмх, маючи безпосереднiй контакт зГ зловмисником [7].
Також один Гз найбгльших мобгльних операторГв Украши шщтовав проведення всеук-рашського сощолопчного дослвдження "Знання та ставлення украшщв до питання безпеки дней в 1нтернетГ\ Його результати показали, що 76 % батьюв навгть не знають, яю сайти ввдввдують гхт дгти. Понад 28 % опитаних дней готовГ надГслати сво!' фотокартки незнайомцям у мережг 17 % поввдомляли шформащю про себе Г свою родину незнайомцям: адресу, телефон, графш роботи батьюв [8, с. 10-11].
1нтернет-технологй стали природною частиною нашого життя Г дгти, як найактившша, така, що швидко розвиваеться аудитор1я, дуже часто рашше за дорослих знайомляться з новими можливостями, що надае всесвгтня мережа. Однак для батьюв головним завданням е створити таю умови, щоб 1нтернет не завдавав шкоди фГзичному та психГчному здоров'ю дитини.
Часто пвдлгшк, як найбгльш вразлива людина, поводиться в свгшвш мережГ вштимно, ненавмисно провокуючи вчинення протиправних дш. Мова може йти про встановлення з дитиною незаконного контакту (грумшгу) з подальшими злочинними дмми, юберпереслвдування, он-лайн насилля, шахрайство, порнографм та ш. Причому, шодГ може мати мГсце Г так звана "шверстя ролей", коли пвдлгток з жертви перетворюеться на порушника.
Також дуже небезпечним для психолопчного здоров'я дитини е встановлення так званого небажаного контенту, пвд яким фахГвщ розумтоть матерГали непридатного для дней та протизаконного змГсту - порнографГчш, таю, що пропагують наркотики, психотропш речовини й алкоголь, тероризм Г екстремГзм, ксенофобто, сектантство, нащональну, класову, сощальну нетерпимГсть, нерГвшсть, асощальну поведшку, насилля, агресто, сущид, азартш при, штернет-шахрайство [9, с. 19].
Особливу увагу слвд придглити комп'ютерним йрам Гз деструктивним, агресивним змГстом, до яких в мережах дуже легкий доступ. Таю при суттево впливають на сввдомкть дитини, вчать й виршувати проблеми силовими методами, викликають тривожшсть, жорстоюсть, дратливГсть, емоцшну неврГвноважетсть.
Виходячи Гз специфши дитячого вшу, слвд сказати, що у профшактичнш роботГ з такою групою велике значення мають, насамперед, заходи не правового характеру, а педагопчш, психолопчш, медичш [10, с. 69].
Науковець О. Ю. Юрченко наводить перелш головних загальних заходГв, яю мають здшснити батьки та педагоги для зниження рГвня вштимносп дней Г в звичайному житп, Г сощальних мережах:
1) догляд за нормальним розвитком дитини з метою раннього виявлення психГчних чи фГзичних вад;
2) правильне загальне та статеве виховання, формування культури спглкування;
3) прищеплення дитиш навичок поведшки в нестандартних, у тому числГ вштимогенних ситуацмх;
4) закладення основ правових знань, яю через засоби масовоi iнформацii та шшим способом повинш доводитись рГзними фахГвцями - юристами, психологами, педагогами;
5) роз'яснення батькам, що 1хня поведшка е головним зразком та авторитетом для дитини Г найкраща профилактика - це гхнш особистий приклад правильного поводження.
6) МВС Украши створено телефони довГри, на яю можна поввдомити про веб-сайти, що пропагують насильство Г жорстоюсть або розпалюють расову ненависть, дискримшащю,
займаються створенням чи розповсюдженням дитячоi порнографй, торгiвлею людьми i т. ш. [11, с. 336-338].
Висновки. Все сказане дае змогу зробити висновок, що для того, щоб захистити дней вед негативного впливу !нтернету, украiнське суспшьство повинне протистояти загрозам, як несе сьогодт iнформацiйний проспр, а державна полiтика мае бути спрямована на тдтримку духовного та культурного розвитку дгтей. Хоча всесвгтня мережа е важливою складовою сучасного життя, проте через недостатне правове регулювання захисту дгтей вГд негативного впливу !нтернету, вш стае зручним "плацдармом" для протиправноi дмльностг Варто наголосити, що !нтернет е площиною не лише для вчинення адмшГстративних, але й цившьних та кримшальних правопорушень. Сдиним шляхом виправлення ситуацй е якомога швидше внесення змш i доповнень у чинне законодавство.
1. Конституцгя Украгни в\д 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР// Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Булгаков В. Б. Золотой век бесплатного "Интернета" /
B. Б. Булгаков // Компаньон. - 1999. - №11(111) 15 марта - 19 марта. - 24 с. 3. Про захист дтей в\д гнформацгг, що завдае шкоду гх здоров'ю та розвитку: Модельний закон [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://jurconsult.net.ua/zakony-stran-sng. 4. Про захист сустльног моралг: Закон Украгни в\д 20 листопада 2003 р. // Вгдомостг Верховног Ради Украгни. - 2004. - № 14. - Ст. 192. 5. Див.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/.6. Василевич В. В. Зарубгжний досвгд кримгнологгчног полгтики захисту прав потертлих в\д поширення дитячог пор-нографг г у мережг 1нтернет / В. В. Василевич // Часопис Академгг адвокатури Украгни. - 2013. -№ 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua. 7. Чачанидзе I. Интернет: Правила безопасности / I. Чачанидзе [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.my-baby.info/news. 8. Голгна В. Проблеми боротьби з\ злочинтстю неповнолгтнгх з психгчними аномалгями / В. Голгна, В. Смелья-нов, П. Петрюк //Право Украгни. - 2005. - № 10. - С. 74-76. 9. Литовченко I. Дти в 1нтернетг: як навчити безпецг у вгртуальному свгтг: посгбник для батькгв / I. Литовченко,
C. Максименко, С. Болтгвець та 1н. - К.: ТОВ "Видавничий будинок "Аванпост-Прим", 2010. -48 с. 10. Веселуха В. Значення вгктимологгчног профглактики в системг запобггання злочинам / В. Веселуха // Право Украгни. - 1999. - № 10. - С. 67-73. 11. Юрченко О. Ю. Проблеми безпеки дтей в соцгальних мережах та 1нтернетг (вгктимологгчний аспект) / О. Ю. Юрченко // Поргвняльно-аналгтичне право: електрон. фахове наук. видання. - 2013. - № 3-1. - С. 336-338. -Режим доступу: http://pap.in.ua.
REFERENCES
1. "The Constitution of Ukraine as of June 28, 1996. No. 254к/96-БС" [Konstytutsiya Ukrayiny 1996. No. 254к/96-БС], Journal of the Supreme Council of Ukraine, 1996, No. 30, p. 141 2. Bulhakov V. B. (1999) "The golden age free "Internet" [Zolotoy vek besplatnoho Ynterneta] Companion, No.11(111), March 15, p. 24. 3. "Onprotection of children against information, which does harm to their health and development: Model act" [Pro zakhyst ditey vid informatsiyi, shcho zavdaye shkodu yikh zdorovyu ta rozvytku : Modelnyy zakon], аvailable at: http://jurconsult.net.ua/zakony-stran-sng (ukr). 4. "Onprotection of publicmorality: Act of Ukraine as of November 20, 2003 //" [Pro zakhyst suspil'noyi morali : Zakon Ukrayiny vid 20 lystopada 2003 r.], Journal of the Supreme Council of Ukraine, 2004, No. 14, p. 192. 5. See [Electronic resource]. - аvailable at: https://uk.wikipedia.org/wiki/. 6. Vasylevych, V. V. (2013) "Foreign experience of criminological policy inprotection of rights of victims from the distribution of children pornography in the Internet network" [Zarubizhnyy dosvid kryminolohichnoyi polityky zakhystu prav poterpilykh vidposhyrennya dytyachoyi pornohrafi yi u merezhi Internet], Periodical of the Academy of Legal Practice of Ukraine, No. 3, аvailable at: http://nbuv.gov.ua (ukr) 7. Chachanidze, I. "The Internet: Safety regulations" [Ynternet: Pravyla bezopasnosty], аvailable at: http://www.my-baby.info/new (ukr) 8. Holina, V. (2005) "Problems of struggle against the crimes committed by minors who are suffering frompsychological abnormalities" [Problemy borot'by zi zlochynnistyu nepovnolitnikh z psykhichnymy anomaliyamy ], Right of Ukraine, No, 10, p. 74-76 9. Lytovchenko, I. (2010), Maksymenko S., Boltivets S.
