CC BY
41
УДК 343
О. М. Гумш
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор завiдувач кафедри кримшального права та процесу
КРИМ1НОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬСТВА У CIM'I ЩОДО НЕПОВНОЛ1ТН1Х
© Гумт О. М., 2016
Дослщжено об'ективне вираження насильницьких злочишв щодо неповнолiтнiх, а саме психолопчний вплив та фвичш дй. Окрiм того, автор аналiзуe поняття ам'я в контекст кримшально-правово! науки та практичного його застосування як термшу з прив'язкою до нeповнолiтнiх у законодавствi Укра'ши. На пiдставi вивчення термшо-логiчного пiдходу до моделювання насильницько! повeдiнки щодо нeповнолiтнiх автор також робить висновок про замшу тих чи шших термшв у межах кримшального права.
Ключовi слова: насильство, неповнолггнш, злочин, малолiтнiй, амейно-побутове насилля.
O. М. Гумин
КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛИЯ В СЕМЬЕ В ОТНОШЕНИИ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ
В статье исследуется объективное выражение насильственных преступлений в отношении несовершеннолетних, а именно психологическое воздействие и физические действия. Кроме того, автор анализирует понятие семья в контексте уголовно-правовой науки и практического его применения как срока с привязкой к несовершеннолетним в законодательстве Украины. Также, на основании изучения терминологического подхода к моделированию насильственного поведения в отношении несовершеннолетних, автор делает вывод о замене тех или иных терминов в пределах уголовного права.
Ключевые слова: насилие, несовершеннолетний, преступление, молодой, семейно-бытовое насилие.
O. Humin
CRIMINOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DOMESTIC VIOLENCE ON MINORS
In the article the objective expression of Juvenile violent crime, namely psychological impact and physical action. In addition, the author analyzes the concept of the family in the context of criminal law science and practice its use as a term of reference to minors under the law of Ukraine. Also, a study of terminological approach to modeling violent behavior for juveniles, the author concludes that the replacement of certain terms within the criminal law.
Key words: violence, juvenile, crime, juvenile, family and domestic violence.
Постановка проблеми. У кримшолопчнш наущ, на ввдмшу ввд вивчення злочинносп неповнолггшх, недостатню увагу звернуто на проблему захисту неповнолггшх ввд зазiхань на ixTC
життя, здоров'я i нормальний розвиток. У реальному житп неповнолiтнiй е особливо вразливим суб'ектом права через нескладшсть заподiяння йому шкоди.
Аналiз дослщжувано! проблеми.Теоретичним дослiдженням насильницьких злочинiв проти особи займалися видатш украiнськi та росшсью кримiнологи i кримiналiсти: С. М. Абельцев, Ю. М. Антонян, В. О. Василевич, I. Н. Даньшин, А. I. Долгова, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелшський, О. М. Костенко, Н. К. Кудрявцев, Ф. А. Лопушанський, В. Г. Лихолоб, В. Т. Маляренко, П. П. Михайленко, Е. П. Побтайло, Л. В. Сердюк, Л. В. Франк, iншi автори.
Не виршет рашше проблеми. Недостатньо висвггленими залишились проблеми сiмейного насильства щодо неповнолiтнiх, визначення його детермiнант та напрямiв попередження тощо. У юридичнш науцi, таким чином, iснуе ввдчутна прогалина в комплексному кримiнологiчному вивченш питань захисту прав та iнтересiв дiтей у сiмейному середовищi.
Мета дослвдження полягае у висвiтленнi об'ективноi' сторони насильницьких злочинiв, скоених у сш% окрiм того, подано кримшолопчну характеристику особи неповнолiтнього та й диференцiацiю в межах рiзних термшолопчних пiдходiв.
Виклад основного матерiалу. Кримшолопя, яка взаемодiе з низкою правових та сощолопч-них наук, на стику яких вона розвиваеться, найпстше пов'язана з кримшальним правом. Кримь нально-правова теорiя та заснований на нш кримiнальний закон визначають юридичну характеристику злочинiв та злочинцiв, яю е обов'язковими для кримiнологii. Таю кримшально-правовi поняття, як злочин i його види, злочинцi та iхнi категорii та iншi, е вихвдними для кримiнологii, вони багато в чому формують коло проблем, що вивчаються цiею наукою. Тому тд час визначення поняття "насильницька злочиншсть" доцшьно виходити з кримшально-правового розумiння цього термiна. Зокрема, слвд грунтуватися на традицiйному визначеннi в кримшально-правовiй науцi насильницького злочину як злочину, пов'язаного з фiзичним або психiчним насильством [1, с. 13].
Основним безпосередтм об'ектом будь-якого насильницького злочину е суспшьш ввдносини, що забезпечують життя, здоров'я або тшесну недоторканiсть особи. Посягання на гвдшсть, свободу чи iншi блага особи без безпосереднього впливу на оргашзм людини або загрози такого впливу не е насильством.
Якщо в разi вчинення насильницького злочину насильство спрямоване не тшьки на життя, здоров'я або тшесну недоторкашсть особи, але водночас i на шший об'ект, то такий злочин буде двооб'ектним. Бшьшють насильницьких злочинiв е двооб'ектними. Фiзичне або психiчне насильство виступае в них як зашб досягнення злочинних цшей.
Об'ективну сторону насильницьких злочишв, тобто характеристику iз зовнiшньоi сторони, утворюе, перш за все, суспшьно небезпечне дмння. У кримшальному правi термiн "дмння" означае сввдому, вольову, суспшьно-небезпечну поведiнку людини, що виражаеться у формi дй або наслiдку. Цi ознаки дмння обов'язковi для всiх злочинiв i складають необхiдну основу для встановлення об'ективно!' сторони конкретного складу злочину.
Об'ективна сторона насильницьких злочишв, скоених у сшЧ, характеризуеться, як правило, суспшьно небезпечною дiею. Д1я - це активна форма поведшки, яка полягае в фiзичних зусиллях. Дiею е i проголошення слiв. У рвдюсних випадках вчинення вказаних злочишв можливе через безд1яльшсть. Бездiяльнiсть як пасивна форма поведшки полягае в невчиненш особою тих дш, яю вона повинна була i могла вчинити в силу покладених на неi обов'язкiв. Так, судовiй практищ вiдомi випадки, коли мати навмисне йде на смерть своеi дитини, залишивши й без iжi й допомоги одну в замкненш квартирi на тривалий час. У цьому разi пiд час настання смери дитини й бездiяльнiсть можна обгрунтовано квалiфiкувати як вбивство.
Крiм зазначених типових ознак, дмння у кожному злочиш мае iндивiдуально певнi риси, що характеризують зовнiшнiй вияв конкретного злочинного посягання. 1ндиввдуальш ознаки дмння дають змогу встановити безпосереднiй об'ект злочину, ввдмежувати цей злочин ввд злочинно!' поведiнки iншого виду.
Варто також розмежувати правомiрний примус як зашб сiмейного виховання та протиправ-ний вияв насильства щодо неповнолггшх у сiм'г. Як уявляеться, критер1ями розмежування вказаних д1й слiд вважати:
- наявшсть чи вiдсутнiсть шкоди для здоров'я дитини;
- мету вчинення вказаних дш (в iнтересах дiтей чи у власних штересах);
- вiдповiднiсть етичним нормам, що склалися у суспiльствi;
Як зазначено, насильство тд час вчинення злочину може виражатись у фiзичнiй або психiчнiй формi. У кримiнально-правовiй лiтературi зовнiшня сторона фiзичного насильства визначаеться по-рiзному: застосування мускульног сили до тша (корпусу) iншоi' особи (В. I. Симонов, Н. I. Коржанський); застосування фiзичноi' сили до шшог людини (Р. Л. Базаров); фiзичний вплив на тшесну сферу (бюлопчну пiдструктуру) людини (Н. I. Панов), на тканини людини (В. I. Ткаченко); вплив на оргашзм людини (Л. Д. Гаухман, I. Я. Козаченко, Р. Д. Сабiров, Т. В. Кондрашова); вплив одного суб'екта на шшого (В. Г. Бужор).
Очевидно, що для вшх визначень загальними е два моменти: 1) фiзичне насильство - це вплив на живий оргашзм; 2) живий оргашзм - це шша людина.
Вказiвка в разi характеристики зовшшньог сторони фiзичного насильства на предмет впливу мае сенс. Будь-яю сощально значущi зусилля людини, яю е у гг поведiнцi, мають предмет (об'ект) свого застосування. Цим предметом можуть бути люди, реч^ тварини, iншi об'екти матерiального свгту. Предмет людськог дiяльностi iндивiдуалiзуе поведшку, е критерiем для розмежування людських вчинкiв. Предмет (об'ект) дiяльностi нерозривно пов'язаний зi самою активнiстю людини, характеризуе його дмльшсть i е гг елементом [2, с. 16].
Так, даш медико-бiологiчних наук, судово-медичш спостереження пiдтверджують правиль-нiсть висновку про те, що у разi завдання фiзичноi' шкоди психiчним травмуванням потерпшого iснують усi необхiднi ознаки об'ективносп насильницького злочину: дм (шформацшний вплив на психiчну сферу шшог людини), наслвдки (патологiчнi змiни в органiзмi того, що зазнав - смерть, розлад здоров'я), причиновий зв'язок (шюдливий психофiзiологiчний процес, опосередкований сильними психiчними переживаннями - емоцiйним шоком,стресом).
Психiка - форма активного ввдображення суб'ектом об'ективног дiйсностi, що виникае гад час взаемоди високоорганiзованих живих ютот iз зовнiшнiм свiтом i здiйснюе в гхнш поведiнцi (дмльносл) регулятивну функцiю. Поняття психiки багатогранне i охоплюе собою весь спектр психiчних явищ (свiдоме i несввдоме, волю, емоци, психiчнi стани тощо). Психша у всiх формах е своервдним функцiональним органом людини, який будуе його поведшку [3, с. 291-292]. Психiчна сфера людини охоплюеться поняттям оргашзму як цшсног системи, виступае його особливим елементом.
Так, психша, хоч i становить одну з важливих функцш людського органiзму, тим не менш не е фiзiологiчною. Особливiсть щег функци та специфша способiв впливу на нег дають шдстави вважати, що предметом фiзичного насильства психiка бути не може. Вона - предмет психiчного насильства.
Отже, психiчний вплив - е вплив на оргашзм шшог особи за допомогою впливу на гг психшу. Здшснення такого впливу можливе за допомогою психiчних чинникiв зовнiшнього середовища i становить змiст психiчного насильства [4, с. 46-50].
Елементом, що характеризуе об'ективну сторону низки складiв насильницьких злочишв, е такий рiзновид психiчного насильства, як загроза застосування насильства, гад якою в кримшально-правовш науцi розумiеться залякування потерпшого, д1ями або висловлюваннями, якi висловлюють намiр застосувати до нього фiзичне насильство, тобто позбавити потерп]лого життя, завдати шкоди його здоров'ю або порушити т]лесну недоторканiсть [5, с. 31-37].
Насильницька злочиншсть з кримшолопчного погляду - рiзновид загальног злочинностг 1г не можна розглядати абстрактно стосовно конкретно!' територи (крагна, область, мюто, район, мiкрорайон) i певного часу (тиждень, мюяць, квартал, рш, п'ять рокiв тощо). Вона мютить сукупнiсть злочинiв та осiб, яю гх вчинили, з кiлькiсно-якiсними характеристиками.
Отже, насильницьку злочиншсть можна визначити як сукупшсть суспшьно-небезпечних i кримiнально-караних умисних дiянь (д1й чи бездiяльностi), яю зазiхають на суспiльнi вiдносини, що забезпечують такi блага особи, як життя, здоров'я або тшесну недоторканшсть, з'еднаних з енергетичним впливом на органи i тканини (ïxm фiзiологiчнi функци) органiзму iншоï особи через використання винним матерiальних факторiв зовшшнього середовища (механiчних, фiзичних, хiмiчних i бюлопчних) або загрозою такого впливу чи з впливом на оргашзм iншоï особи через вплив на його психшу за допомогою психiчних факторiв зовнiшнього середовища, скоених проти волi останнього за певний вiдрiзок часу на конкретнiй територiï, та ïx учасникiв з кшьюсно-яюсними характеристиками.
Щоб визначити коло насильницьких злочишв, скоених у шм'!', як стали предметом нашого дослiдження, необхвдно розкрити поняття "шм'я".
Так, фактично в рiзниx галузях украшського права юнуе свое, особливе поняття шм"и Це пояснюеться тим, що цш i завдання рiзниx галузей права не однаков1 Загалом пiд час визначення сшЧ та чи шша галузь украшського права виходить з необхвдносп надшення ïï членiв певними правами або покладання на них певних обов'язюв у межах свого предмета правового регулювання. Що стосуеться цього дослвдження, то за характеристики поняття "шм'я" ми не будемо брати за основу факт виникнення або припинення мiж членами сшЧ тих чи iншиx правових ввдносин, а будемо виходити з особливих емоцшно-психолопчних взаемин, що складаються мiж людьми в результатi виникнення мiж ними на основi шлюбу, ствжиття, спорiдненостi та iншиx сiмейниx ввдносин, оскшьки деструктивнiсть останнix покладено в основу мехашзму вчинення в сшЧ насильницьких злочинiв та ïx причинового комплексу. У цьому сенсi сiмейнi вiдносини не припиняються, наприклад, у результат розiрвання шлюбу, позбавлення батьювських прав тощо. У таких випадках припиняються певш правовi вiдносини мiж членами сiм'ï, а емоцiйно-псиxологiчнi ввдносини, що мають особливий особистiсно-довiрчий характер, продовжують iснувати. Вони лише видозмшюються з плином часу.
Тому в нашому дослiдженнi сiм'я визначаеться досить широко, до ïï члешв належать (незалежно ввд факту ïx спшьного проживання) особи, якi перебувають або рашше знаходилися мiж собою в юридичному або фактичному шлюбi (подружжя i сшвмешканщ, зокрема колишнi), в сташ спорiдненостi i незалежно ввд характеру i ступеня (дiти, батьки, рвдш брати i сестри, дiдусi та бабусi, дядьки й тетки, прадiдусi i прабабусi тощо), властивосп (батьки та iншi родичi подружжя, сшвмешканщ; пасинок i падчерка, ветчим i мачуха тощо); особи, сшейт ввдносини, мiж якими виникли в результат усиновлення, опiки чи тклування або iншоï' форми прийняття детей, якi залишилися без пiклування батьюв, на виховання в сiм'ю, зокрема в результат здiйснення фактичного виховання i утримання неповнолiтнix дiтей; а також iншi особи, що знайшли притулок в iншиx осiб i потрапили в матерiальну, псиxологiчну або шшу залежнiсть вiд них внаслвдок нездатностi забезпечити догляд за собою, самостшно захищати своï' права через неповнолеття.
Резюмуючи вищесказане, сiмейнi ввдносини можна визначити як вид особливих взаемин мiж суб'ектами - членами шм% що об'еднаш сп1льними правами i обов'язками, яю зумовленi юридичними фактами виникнення шм'к шлюб, ствжиття, батьювство та iнша спорiдненiсть.
Об'ектом сiмейного насильства можуть бути будь-яю члени сiм'ï. Найвдалiшою вважаемо таку класифшащю типiв сiмейноï' жорстокостi, проведену П. О. Власовим та А. В. Левковим:
1) подружжя (чоловш - дружина). Здебшьшого насильство чинить чоловш, хоча трапляються i протилежш випадки;
2) батьки - неповнолггш дгги. Насильство можуть чинити як батько, так i мати. У тих випадках, коли мати сама е жертвою насильства, вона може бути "передавальною ланкою" насиль-ства, прагнучи компенсувати свое принижене становище жертви утиском ще слабших - дггей;
3) ороси дгти - батьки. Насильство можуть чинити як дороот дгти стосовно батьюв, так i навпаки, хоча перший випадок е поширешшим. Досить типовою е ситуацм, коли дни, якг виросли в атмосферi насильства, встановлюють своï стосунки з батьками на тих самих засадах насильства. Насильницьке ставлення до батьюв може виникнути i в сгм'ях, де дни виросли в атмосферi уседозволеносл;
4) насильницьк стосунки мiж дiтьми в однш cîm'ï. TaKi стосунки, як правило, виникають на фонi насильницьких стосункiв мiж дорослими членами шм'г' i можуть бути рiзними. Стaршi дiти можуть чинити насильство над молодшими, брати над сестрами, дгти можуть об'еднуватись для насильства над кимось одним з дгтей; можливе насильство мiж зведеними братами i сестрами;
5) насильство мiж шшими членами сiм'ï. Це нaсильницькi стосунки мiж тещею або тестем i зятем, свекром або свекрухою i невГсткою, онуками i дiдусем та бабусею тощо;
6) насильство проти хворих, немiчних члетв сiм'ï, члешв сiм'ï - iнвaлiдiв [6, с. 12].
Продовжуючи розгляд цього питання, треба зазначити, що кримiнaльно-прaвовий захист шм'г'
та неповнолiтнiх здшснюеться за допомогою багатьох норм, у яких передбачено ввдповщальшсть за посягання на щ ввдносини. Основна частина таких норм спрямована на охорону неповнолггшх вщ злочинних посягань на 'х життя, здоров'я, нормальний фГзичний, сощальний, духовний, статевий розвиток. Проте лише окремi норми мГстять вiдповiдaльнiсть за посягання на шмейш ввдносини.
Як уявляеться, термш "домашне насильство" дещо нечiткий i не вказуе учасниюв такого насильства, обмежуючи насильницький акт домашньою територiею. Поняття "насильство в шм'г'" та "шмейне насильство", що приймаються як синотми, е розширеними, що мГстять усГ аспекти агресивного примусового впливу, що завдае рГзт збитки члену сГм'', i поширет в мiжнaродних актах.
У теори кримiнaльного права та у кримшолопчнш нaуцi iснуе плутанина щодо вживання понять "дитина" та "неповнолггаш". Поняття "дитина", подане у Зaконi Украши "Про охорону дитинства" практично повшстю збiгaеться Гз положеннями Конвенцiï ООН "Про права дитини". Вщповщно до ст. 1 дитина - особа вшом до 18 роив (повнолптя), якщо згвдно з законом, засто-совуваним до неï, вона не набувае прав повнолiтньоï рашше [7].
Вважаемо, що термши "дитина" та "неповнолггаш" е аналопчними за змГстом, оскгльки збшаються за вшовими межами, i тому, з метою тдвищення ефективносл ди кримшального закону доцгльно дотримуватись едино' термшологи, а саме вживати термш "неповнолггаш" Гз зазначенням конкретних вшових меж у нормах де необхщно диференщювати потерпглих.
Неповнолггаш (у розумшш "недосягнення 18-ти роив") - за кримшальним законодавством Украши е обставиною, що пом'якшуе покарання (п. 3 ст. 66 КК Украши), i наявшсть ïï сввдчить про гумашзащю кримшальног' полпики держави. Проте неповнолгття потерпшого вГд злочину не е обставиною, що обтяжуе покарання. Такою обставиною е лише малолгтство потерпшого, тобто недосягнення ним 14-ти роюв. Кримшальний закон фактично надае перевагу неповнолгтньому злочинцевГ перед неповнолпшм потерпглим.
Виникае запитання: чому законодавець, який замшив термш "неповнолггаш" на "дитина" у бшьшосл нормативних акпв, не зробив це у вшх випадках? На нашу думку, обставиною, що обтяжуе ввдповвдальшсть у бшьшосл злочишв, передбачених КК Украши мае бути не тгльки вчинення злочину щодо малолгтнього, а й щодо неповнолгтнього. Це випливае, насамперед, з того, що втягнення неповнолгтнього у злочинну дГяльшсть саме по собГ е злочином, а вчинення злочину щодо нього не обтяжуе ввдповщальшсть.
Зазначимо, що це зовсГм не единий стрний момент у трактуванш понять "малолггаш" та "неповнолггаш". Виникае низка неточностей у разГ визнання вшових критерив потерпшого як квалГфшуючих ознак злочишв, у яких застосовуеться насильство.
Наше суспгльство збентежене занепадом сторГччями сформованих, високих моральних щнностей щодо статевого виховання неповнолптх, непоодинокими випадками нехтування 'хньою статевою недоторканшстю. Зокрема i цим можна пояснити Закон Украши вГд 25 вересня 2008 р. № 600-VI "Про внесення змш до статей 155 та 156 Кримшального кодексу Украши щодо вадповадальносп за розбещення неповнолптх", яким значно шдвищена ввдповщальтсть за ненасильницьк статевГ злочини проти неповнолптх [8]. Так, якщо рашше за вчинення розпусних дш щодо особи, яка не досягла шктнадцятирГчного вшу, загрожувало покарання арештом на строк до шести мюящв або обмеженням волГ на строк до трьох роюв, то зараз воно караеться обмеженням волГ на строк до п'яти роив або позбавленням волГ на той самий строк. У ч. 2 ст. 156 КК замГсть обмеження волГ на строк до п'яти роив або позбавлення волГ на строк до трьох роив,
передбачаеться покарання позбавленням волГ на строк вед п'яти до восьми роив з позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дмльшстю на строк до трьох роив або без такого. КрГм того, розширено коло спещальних суб'ектГв цього злочину в ч. 2 ст. 156 КК, якщо ri самГ ди, вчинет щодо малолiтньоï особи батьком, матр'ю, ветчимом, мачухою, откуном чи тклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпшого або тклування про нього.
Ввдповвдно до пояснювальноï записки цей закон розроблено для уввдповвднення КК Украши Закону Украши "Про охорону дитинства" та СГмейного кодексу. Але чому до уваги взято тшьки двГ статп не зовсГм зрозумшо. Вважаемо, що якщо Верховна Рада прийняла цей закон, визнала, що кодекс треба привести у ввдповвдтсть до ЗУ "Про охорону дитинства" та СГмейного кодексу, то чому змши зазнали тшьки двГ статп, а не вш статп, як передбачають ввдповвдальтсть за насильницьк злочини: вбивство, тшесш ушкодження, згвалтування, незаконне позбавлення волГ?
У зв'язку з цим постае питання: чому законодавець у ч. 2 ст. 156 КК Украши "Розбещення неповнолеттх" визначае зазначет ди, "вчинет щодо малолiтньоï особи..." i далГ по тексту, обста-виною, яка обтяжуе ввдповвдальтсть, а по доведенню до самогубства m? КвалГфшуючою обстави-ною при доведент до самогубства (ст. 120 КК Украши) е вчинення зазначених дш тшьки щодо неповнолетнього (ч. 3).
ОкрГм того, тут е ще один стрний момент: доки ошб слад вважати батьками в кримшально-правовому сенсГ? Тому не зовсГм правильним буде формулювання вказаноï статп саме так, оскшьки стираеться межа щодо вшового цензу потерпшого.
До прикладу, малолетство визначаеться як квалГфшуюча обставина також при вчинент злочину, передбаченого ст. 115 КК Украши "Умисне вбивство". Проте, за вчинення злочитв, передбачених ст. 121 "Умисне тяжке тшесне ушкодження" та ст. 122 КК Украши "Умисне серед-ньоï тяжкосл тшесне ушкодження" ввдповвдальтсть настае на загальних пвдставах, незважаючи на статус та родинт зв'язки неповнолеттх потерпших Гз заподтовачем такого насильства.
Отже, "насильницький злочин, вчинений у сферГ шмейних ввдносин можна визначати як мГжособиспсний шмейний конфлшт, що виршуеться Гз застосуванням кримшально-протиправного енергетичного або шформацшного впливу на члена сш% який мГстить загрозу заподмння йому фiзичноï та (або) псиxiчноï шкоди. Видовою ознакою, що ввдрГзняе його ввд шших насильницьких злочитв, на нашу думку, треба вважати наявтсть мГж членами сiм'ï конфлштних, важко виршу-ваних суперечностей, яю Гснують об'ективно або уявно, та при ïx виршент призводять до застосування насильницьких засобГв впливу.
Умовно в цш робот припускаемо можливим вживання термтв "насильство в сшейнш сферГ', "шмейне насильство", "насильство в шм'Г, зважаючи на ïxню тотожтсть та взаемоза-мштсть, як з погляду кримшального права, так i у кримшолопчному плат. Поняття "насильницький злочин в шмТ', вживаеться нами в контекст визначення насильницького дмння в сшейнш сферГ, як кримшально караного.
Як видаеться, сукуптсть ознак шмейних насильницьких злочитв щодо неповнолетнього можна умовно роздшити на двГ групи: основт та додатковГ.
Основними ознаками цих злочитв е: а) наявтсть особисто-побутових ввдносин, що склалися мГж винним i потерпшим до вчинення злочину (об'ектом посягання виступають захищет кримшальним законом суспшьт ввдносини по забезпеченню найцштших фГзичних благ - життя й здоров'я особи); б) кримшогенний шмейний конфлшт, що його покладено в основу; в) протиправне дмння е неправомГрним виршенням конфлшту, конфлiктноï ситуацiï мГж людьми, пов'язаними саме сГмейними ввдносинами; г) четка особистсна спрямоватсть протиправних дш проти неповнолетнього - безпосереднього учасника кримшогенного конфлшту; д) ситуативний характер злочинного посягання.
До додаткових ознак зараховано: а) наявтсть тривалих дозлочинних конфлштних стосунюв мГж злочинцем та неповнолеттм потерпшим; б) мотиви особистсного характеру (неприязнь, помста, ненависть, користь, тощо); в) "пвдручтсть" знарядь злочину (спещально не пристосованих для цього).
У предмета нашого дослвдження повшстю не враховаш двооб'ектш насильницью злочини, тому що життя i здоров'я особи в цих злочинах е не основним, а додатковим, часто навиъ факультативним (необов'язковим), безпосередшм об'ектом. КрГм того, бшьшкть двооб'ектних насильницьких злочишв взагалГ не мае поширення в сферГ сГмейних ввдносин. КрГм того, в предмет дослвдження не увшшли таю, що мають певне поширення в сГм'', двооб'ектш насильницью злочини, як згвалтування i насильницью ди сексуального характеру (ст. 152, 154 КК Украши), адже чисельш дослвдження, зокрема i проведене нами, показують, що за своею генезою щ злочини становлять особливу групу насильницьких (посягань у сГм'' i тому потребують самостшного вивчення. З пег' ж причини не тддавалося аналГзу вбивство матГр'ю новонароджено' дитини.
Так, пвд час цього дослвдження кримшально-правового та кримшолопчного анашзу пвддалися так найпоширешшГ насильницьк злочини у сшейнш сферГ щодо неповнолптх, як становлять основний масив злочинносп цього виду: вбивство (ст. 115 КК Украши), вбивство, вчинене в сташ афекту (ст. 116 КК Украши), вбивство, вчинене в разГ перевищення меж необхвдног' оборони (ст. 118 КК Украши); доведення до самогубства неповнолггаього (ч. 3 ст. 120 КК Украши); умисне заподмння тяжко' шкоди здоров'ю (ст. 121 КК Украши), умисне заподмння середньо' тяжкосл шкоди здоров'ю (ст. 122 КК Украши), заподмння тяжкого i середньо' тяжкосп шкоди здоров'ю у сташ афекту (ст. 123 КК Украши), заподмння тяжкого i середньо' тяжкосп шкоди здоров'ю в разГ перевищення меж необхвдног' оборони (ст. 124 КК Украши), навмисне заподмння легко' шкоди здоров'ю (ст. 125 КК Украши), побо' (ст. 126 КК Украши), катування (ст. 127 КК Украши); погроза вбивством (ст. 129 КК Украши); неналежне виконання обов'язюв щодо охорони життя та здоров'я дней (ст. 137 КК Украши), злГсне невиконання обов'язюв щодо догляду за дитиною або за особою, щодо яко' встановлена отка чи тклування (ст. 166 КК Украши).
Висновки. Основними ознаками, як характеризують шмейне насильство щодо неповнолптх у вказаних злочинах е: мета такого насильства - домшування над неповнолпшм та контроль його поведшки; сГмейне насильство щодо неповнолггаього мае тенденщю до повторення (рвдко коли бувае одноразовим етзодом); воно е процесом, тобто розвиваеться поступово i мае цикшчний характер i за ввдсутносп протиди мае тенденщю до посилення.
Отже, пвд шмейним насильством щодо неповнолптх розумГеться сукупшсть суспгльно небезпечних i кримшально-протиправних умисних дмнь (ди або бездмльносп) члешв сГм'' (незалежно ввд факту 'хнього сумГсного або роздгльного проживання); таких, як посягають на життя, здоров'я або тглесну недоторканшсть, що поеднуються Гз фГзичним або психГчним впливом щодо неповнолггаього попри волю такого потерпшого.
1. Побегайло Э. Ф. Избранные труды / Э. Ф. Побегайло. - СПб. : Изд-во Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2008. - 1066 с. 2. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. - М. : Наука, 1989. - 344 с. 3. Зинченко В. П. Психологический словарь / В. П. Зинченко, Б. Г. Мещеряков. - М. : Педагогика-Пресс, 1996. - 312 с. 4. Шарапов Р. Д. Физическое насилие в уголовном праве / Р. Д. Шарапов. - СПб. : Издательство "Юридический центр Пресс", 2001. - 295 с. 5.Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления / Л. Д. Гаухман. - М. : Юрид. лит., 1974. - 144 с. 6. Власов П. О. Насильство в сгм 'ï та дгяльтсть оргатв внутргштх справ по його подоланню: Iнформацшно-практичний посгбник / П. О. Власов, А. В. Левков. - Днтропетровськ : Днтропетровська мгська громадська организация "Жточий iнформацшно-координацшний центр", 2005. -106с. 7. Про охорону дитинства : Закон Укрспни вгд 26 квтня 2001 року № 2402 - III // Вiдомостi Верховно'! Ради Укрални. - 2001. - № 30. - Ст. 142. 8. Про внесення змт до статей 155 та 156 Кримшального кодексу Укрални щодо вiдповiдальностi за розбещення неповнолттх : Закон Укрални вгд 25.09.2008 № 600-VI // Вiдомостi Верховно! Ради Укрални. -2009. - № 13.- Ст. 445.
REFERENCES
1. Pobegajlo EH. F. Izbrannye trudy [Selectas] Publ. R.Aslanova "Yuridicheskij centr Press", 2008. 1066 p. 2. Rubinshtejn S. L. Osnovy obshchej psihologi [Fundamentals of general psychology] Moscow, Nauka Publ., 1989. 344p. 3. Zinchenko V. P. Psihologicheskij slovar' [Psychological dictionary] Moscow, Pedagogika-Press Publ., 1996. 312 c. 4. Sharapov R.D. Fizicheskoe nasilie v ugolovnom prave [Physical violence in criminal law] Publ. "Yuridicheskij centr Press", 2001. 295 p. 5. Gauhman L. D. Nasilie kak sredstvo soversheniya prestupleniya [Violence as a mean of crime] Moscow, Yurid. lit. publ., 1974. 144 p. 6. Vlasov P. O. Nasil'stvo v sim'i ta diyal'nist' organiv vnutrishnih sprav po jogo podolannyu: Informacijno-praktichnij posibnik [Family violence and bodies of internal affairs' activity regarding its overcome: informative practical guide] Dnepropetrovsk, Dnipropetrovs'ka mis'ka gromads'ka organizaciya "ZHinochij informacijno-koordinacijnij centr", 2005. 106p. 7. Pro ohoronu ditinstva: Zakon Ukrai'nivid 26 kvitnya 2001 roku № 2402 - III [On the protection of childhood: Law of Ukraine from 26.04.2001] Vidomosti Verhovno'i Radi Ukraini, 2001. vol. 30. P. 142. 8. Pro vnesennya zmin do statej 155 ta 156 Kriminal'nogo kodeksu Ukraini shchodo vidpovidal'nosti za rozbeshchennya nepovnolitnih: Zakon Ukraini vid 25.09.2008 № 600-VI [On the ammendments to the art. 155 and 156 of the Criminal Code of Ukraine regarding the liability for corruption of minors] Vidomosti Verhovno'i Radi Ukraini, 2009. vol. 13. P. 445.
