CC BY
59
УДК 343.9
О. М. Гумш
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", проф. кафедри кримшального права i процесу
ПОНЯТТЯ КРИМ1НАЛЬНО1 НАСИЛЬНИЦЬКО1 ПОВЕД1НКИ ТА II ВИДИ
© Гумт О. М., 2014
Розглядаеться питання криминальной' насильницько!' поведшки, яка проявляеться в ycix сферах суспшьства. Дослщжуються питання класифжацц насильницько!' поведшки у р1зни\ галузях нрава та визначаються три види ще1' новедiнки, серед яких: фiзичне, сексуальне та економiчне насильство.
К'лючов1 слова: кримшальна насильницька поведшка, насильство, класифжащя, види насильницько!' новед1нки.
А. М. Гумин
ПОНЯТИЕ УГОЛОВНОГО АГРЕССИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ И ЕГО ВИДЫ
Рассматривается вопрос об уголовном агрессивном поведении, которое проявляется во всех сферах жизни общества. Рассматривается классификация агрессивного поведения в различных областях права, а также определяются три типа насилля: физическое, сексуальное и экономическое.
Ключевые слова: уголовное насильственное поведение, насилие, классификация, типы агрессивного поведения.
А. М. Gumin
THE CONCEPT OF CRIMINAL VIOLENT BEHAVIOR AND ITS TYPES
The paper addresses the issue of criminal violent behavior, which manifests itself in all spheres of society. The author examines the classification of violent behavior in different areas of law, and defines three types of behavior, including physical violence, sexual and economic.
Key words: violent criminal behavior, violence, classification, types of violent behavior.
Постановка проблеми. Сьогодт ми, на жаль, констатуемо, що кримшогенна ситуацм в Укра'ш е складною, напруженою, а й негативш тенденцй не тшьки збертаються, а й поширюються [1, с. 31]. На сучасному етат розвитку в усiх сферах сощально!' дшсносл (економша, полггика, армм, виробництво, побут, дозвшля тощо), коли можна простежити перехвд ввд старого до традицшно складного нового, проблема кримшально!' насильницько!' поведшки виходить на переднш план. Невмшня конструктивно вибудовувати взаемостосунки призводить до того, що насильство е прийнятним шляхом до виршення проблем на мшро- та макрорiвнях держави, суспшьства i окремо!' особи [2, с. 127].
Аналiз оcтаннiх доcлiджень та нублiкацiй. Вагомий внесок у теоретичш розробки проблем запобтання насильницькiй поведiнцi зробили росшсью та вiтчизнянi вченi: О. М. Бандурка, В. О. Глушков, В. В. Голша, В. К. Грищук, Н. О. Гуторова, Л. М. Давиденко, П. С. Дагель, А. I. Долгова, О. М. Джужа, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелшський, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцев, П. П. Михайленко, Г. М. Мшьковський, Л. В. Франк та багато шших.
Формулювання цШ статтi. З'ясувати теоретичний змкт понять "насильство" та "кримшальне насильство", розглянути концептуальнi питання вiдповiдно до специфiчних ознак вказаних понять iз використанням досягнень наук кримiнального права; здшснити аналiз норм кримiнального законодавства, що передбачають кримiнальну вiдповiдальнiсть за злочини iз застосуванням фiзичного, психiчного, а також комбiнованого (поеднаного) - сексуального та економiчного насильства, яю можуть бути Г'х складовими.
Виклад основного матерiалу. Багато сучасних учених, якi дослiджують проблеми насильства, розглядають його як невiд'емний i навпъ необхiдний елемент суспшьного життя [3, с. 91; 4, с. 353]. П. Хамфриз i Е. Юрцоглоу вважають, що обмеженiсть матерiальних i соцiальних ресурав передбачае конкуренц1ю, боротьбу за них, i як насшдок, - насильство. Дж. Аттрид-Штирл1нг стверджуе, що поняття "насильство" не може бути чгтко визначене, оскльки змшюеться вщ сусшльства до сусшльства, залежно вщ прийнятих у тому чи шшому суспiльствi етичних принцишв [3, с. 91].
На думку В. Франкла, насильство розглядаеться як зневага до загальнолюдських ц1нностей, як спроба людини втекти вщ вiдповiдальностi перед шшими, як утеча вщ свободи, як вщсуттсть сенсу життя [5, с. 42].
У мiжнародних документах зазначаеться, що кримшальне насильство, будучи злочинним дмнням, становить процес, який проходить на шдиввдуальному рiвнi, на рiвнi суспшьства i е дуже поширеним на свiтовiй аренi [6, с. 5].
Кримшальне насильство створюе атмосферу страху, невпевненосл у своГ'й безпещ, хвилювання за близьких, тому теоретичне формулювання та законодавча захищенiсть ввд прояву кримiнальноi насильницькоГ поведiнки дасть змогу почувати себе безпечнiше у власнш державi.
Крим1нальна насильницька поведшка, окрш "повсякденноГ функцй", виконуе певну роль i в перiоди загострення соцiальних суперечностей, що призводять до сощальних конфлжпв, негативнi наслщки яких iстотно погiршують соцiальнi умови жиподяльносп людей. Це, як правило, зумовлюе появу таких негативних явищ, як громадянсью в1йни, збройнi конфл1кти, масовi повстання, зростання насильницькоГ злочинностi. Однак зауважимо, що крим1нальна насильницька поведшка не може самостшно проявитись тшьки як насшдок соцiальних суперечностей чи конфлжпв. Основна ii опора - це сощальна деформацк.
Насильницька поведшка мае свою сутшсть, яка проявляеться "в едносп усiх рiзноманiтних та суперечливих форм його буття" [7, с. 665]. В. I. Даль визначав насильство як "примушування, неволю..., дто сором'язливу, образливу, незаконнута свавшьну" [8, с. 468].
Осюльки насильство вчиняеться людиною проти людини або спшьноти людей, поняття "насильство" повинно враховувати сутшсть шдиввда, яку, ввдповвдно, неможливо з'ясувати без урахування його психiчноi основи.
Отже, злочинне насильство може бути спрямоване проти життя, психжи особи, й тшесноГ' недоторканносп, включаючи вплив на 11 внутршт органи, i вчинене всупереч й волi. Воно здатне завдати людит певних психiчних травм, органiчнi та фiзiологiчнi пошкодження, обмежити свободу Г! волевиявлення чи дii, утискати й' гiднiсть, статеву свободу, честь та добре ш'я, свободу совiстi та вiросповiдання, недоторканнiсть житла, iншi особист немайновi права чи нематерiальнi блага, а також права власносп.
У теори кримiнального права насильство традицшно розглядаеться як запод]яння фiзичноi або психiчноi шкоди здоров'ю людини. Такий шдхвд до вивчення насильства не випадковий, адже кримшальний закон захищае суспiльнi вiдносини, центральними явищами яких е права i свободи особи, властсть, громадський порядок та громадська безпека, навколишне середовище, конституцiйний лад УкраГни, а також забезпечення миру i безпеки людства. Об'ектом насильницьких посягань у Кримшальному правi е людина. Вважаемо такий подш насильства на види цшком закономiрним, але не довершеним, осюльки вш не повною мiрою вiдображае суть кримiнальноi насильницькоi поведiнки та Гг' прояву - кримшального насильства.
Варто зазначити, що класифшацм застосовуеться в усiх науках, зокрема i в кримшологй. Як вiдомо, класифiкацiя - це подш предмета, явищ або понять на певш класи, групи - залежно ввд Гх основних ознак. Тому ознаки прояву кримшальноГ насильницькоГ поведiнки зберiгають свiй сенс та яюсш вiдмiнностi i пiд час розгляду 11 форм.
Як влучно зазначае А. П. Закалюк, поведшка, на перший погляд, мае 6ути насамперед диференцшована за сво!'ми якiсними вiдмiнностями на вчинок та дмльшсть [9, с. 142]. Mабyть, i кримiнальна насильницька поведiнка повинна дшитись на кримiнально-насильницький вчинок та кримiнально-насильницькy дiяльнiсть. Mи частково погоджyeмось iз наведеним положенням наyковця, зазначаючи, що поведшка подшяеться на вчинок як одноразовий акт та на сукупшсть вчинюв.
Поведiнковий акт може 6ути простим, тобто складатись iз одного вчинку, або складеним - iз двох або бшьше вчинюв. Своею чергою, сyкyпнiсть поведiнкових акпв, якi органiчно пов'язанi мiж собою, утворюють певну логiчнy систему дш, яка називаеться дiяльнiстю. А тому подш поведiнки на вчинок та дмльшсть не е виправданим, осюльки дiяльнiсть - ширше поняття.
Спробуемо припустити, що поведшка все таки включае дiяльнiсть, тодi твердження В. В. Тщенка, що злочинна дмльшсть бувае тривала (до двох роюв) та довготривала (понад два роки), сввдчить про стiйкiсть антигромадських iнтересiв злочинця, його (або 1'х) згуртовашсть, професiоналiзм, вчинення злочинцем(ями) багатьох злочишв, якi, зазвичай, впродовж такого ввдриву в часi вкрай важко виявити [10, с. 35]. Виходить, що тривало!' поведшки не може бути, осюльки з плином часу вона перетворюеться у довготривалу дмльшсть, yрiзнобарвлюючись складом групи та мотивацieю кожного учасника.
Враховуючи наведене та зважаючи на твердження А. Ф. Зелшського i M. Й. Коржанського, що для кримшолого-психолопчного аналiзy доцшьно враховувати форми множинностi [11, с. 28], кримшально-насильницьку поведiнкy за критерieм яюсних вiдмiнностей можна подшити на: кримшально-насильницький вчинок як одноразовий акт та на сукупшсть кримшально-насильницьких вчинюв.
А. I. Бойцов з цього приводу зазначае: "...будь-який злочин (принаймш, умисний) являе собою рiзновид антисоцiальноï поведiнки людей, що посягае на життево важливi умови iснyвання людського суспшьства, може бути охарактеризований як спроба змшити насильницьким шляхом юнуючий у сyспiльствi порядок суспшьних ввдносин" [12, с. 136]. Тому подшяемо позицiю, що "поведшка" здебшьшого ототожнюеться iз поняттям "дмння".
Як наслвдок, за критерieм реалiзацiï насильницького намiрy можна виокремити незакiнченy (пiдготовка до злочину та замах на його вчинення) та заюнчену кримшально-насильницьку поведшку.
Наступний критерiй, який сприятиме подшу кримiнально-насильницькоï поведiнки на певнi види, - це критерш активностi дш, коли наявне активне прагнення людини заподмти комусь шкоду. Активна поведшка полягае, як ввдомо, у вчиненш дiй, а пасивна - у бездмльносл.
Безперечно, зазначений подш кримiнальноï насильницькоï поведiнки - це початкова класифiкацiя, яка лише дае кримшологи певне запозичення критерив з уже кнуючого под1лу, без внесення чогось нового, актуального, яке б ввдображало суть кримiнальноï насильницькоï поведiнки загалом.
На думку В. К. Грищука, кримшальне насильство за формою вияву може бути правомiрним (необхiдна оборона, затримання злочинця, крайня необхвдшсть, виконання службового обов'язку, проведення хiрyргiчноï операци, науковий експеримент тощо) або протиправним, кримшальним (зокрема, при вчиненнi таких злочишв, як бандитизм, розбш, умисне вбивство, умисне запод]яння т1лесних ушкоджень, згвалтування, грабiж, вимагання та ш.) [13, с. 501].
Водночас в окремих випадках можуть вiдбyватись, на перший погляд, ненасильницью злочиннi ди - вчинення насильницького злочину за згодою чи на прохання потерпшого. Наприклад, еутаназ]я, яка сьогоднi викликае багато дискyсiй з метою ïï офiцiйного законодавчого закрiплення. У цих випадках згода або прохання особи не усувають сyспiльноï небезпечносл та кримiнальноï протиправностi вчинених винним дмнь.
Отже, при еyтаназiï не можна говорити про ввдсутшсть насильницького злочину, осюльки факт вчинення незаконного насильства - це вже насильницький злочин, на ввдмшу ввд обставин, що виключають злочинне д]яння.
Постае шше питання: Якщо особа самостшно щодо себе вчиняе насильницький злочин, то чи е це кримшальною насильницькою поведiнкою? Як влучно зауважуе з цього приводу В. К. Грищук, у цьому випадку ввдсутнш "законодавчий" потерпiлий, а тому це не е кримшально протиправним, проте таке дмння засуджуеться суспшьною мораллю [13, с. 501]. Крiм того, потрiбно врахувати, що насильство може виникнути тшьки пiд час взаемоди двох або кшькох сторiн. Якщо взаемодтоть двi сторони, то кожна з них мае свое розумшня поняття насильства, яке залежить ввд кшькосл чинникiв, що вкладають у це явище, вiд якостi цього поняття i сили кожного чинника [14, с. 37]. Насильницьке дкння - це не просто дк чи бездiяльнiсть суб'екта, а взаемодк м1ж учасниками [15, с. 24].
Отже, насильницьк дiяння заподiюються винятково одтею особою (суб'ектом злочину) щодо шшоГ особи (потерпшого).
Вiдзначимо, що у поняття "насильницький злочин" вкладаеться, на перший погляд, рiзноманiтний змют, але вiн визначаеться своерiдною однотипшстю.
О. М. Джужа, окреслюючи насильницьку злочиншсть, вiдзначае ïï як сукупшсть умисних посягань, спрямованих на втручання у фiзичну i психiчну цшстсть жертви злочину з метою заподмння ш смертi або тшесного ушкодження [16, с. 141].
На думку ж К. Бартола, тд насильницькими злочинами проти особи потрiбно розумгги нелегiтимнi, забороненi кримiнальним законом дмння, якi посягають на життя, здоров'я, фiзичну (зокрема, статеву) недоторканнiсть особи [17, с. 181]. А. А. Герцензон насильницький злочин трактуе як умисне вчинення всупереч волi потерпшого дмння, що посягае на охоронюваш кримiнальним законом суспiльнi вiдносини у сферi фiзичних благ (життя i здоров'я) та яке здшснюеться шляхом фiзичного насильства чи погрози його застосування [18, с. 565].
Як сввдчить аналiз судових рiшень у кримшальних справах про насильницькi злочини, суди при постановщ рiшень про дмння, де вiдбувалось насильство, найчастше вдаються до тлумачення його як фiзичноï дiï. Причому здебшьшого таке застосування ввдбуваеться при квалiфiкацiï злочишв, передбачених роздшами IV (злочини проти статево!' свободи та статево!' недоторканносп особи), II (злочини проти життя та здоров'я особи) та VI (злочини проти власносп) Особливоï частини Кримшального кодексу Украши. Рiдше суди виокремлюють поняття психологiчного чи сексуального насильства. Таке поняття, як економiчне насильство, взагалi е новим для судовоï системи Украши. В результат проведеного аналiзу Единого державного реестру судових ршень, iз понад 657 тис. документа лише у двох посилаються на вчинення економiчного насильства, причому постановлен цi вироки у 2010 рощ.
Характерною особливютю судових ршень е те, що шд час 1х винесення суд завжди посилаеться на застосування фiзичного насильства. У справах, де трапляються iншi види насильни^^ поведiнки, суд вказуе на них, але з обов'язковою прив'язкою до певних фiзичних дш [19]. Як бачимо, у процесi дослвдження не траплялося випадкiв, коли б суди постановляли вирок iз вказуванням лише, наприклад, на економiчне, сексуальне чи психiчне насильство.
Отже, поняття насильницького злочину науковщ пов'язують iз заподмнням шкоди життю та здоров'ю, тобто певним фiзичним благам. На наш погляд, така позицм е дещо спрощеною, оскшьки повшстю не охоплюе поняття кримiнального насильства, яке е доволi широким. Об'ектом посягання кримшального насильства, на нашу думку, виступають не тшьки фiзичнi блага, а й психiчне здоров'я, матерiальний добробут, сексуальна свобода та сексуальна недоторканшсть.
В. Василевич з цього приводу слушно зазначае, що умист злочинт ди, якi посягають на захищет кримiнальним законом суспшьш вiдносини, що покликанi забезпечити фiзичнi блага (життя та здоров'я) громадян, вчиняються всупереч волi потерпшого шляхом психiчного або фiзичного насильства i виникають, як правило, на грунт! особистоï неприязнi, помсти, ревнощiв, задоволення статевого потягу або з хушганських мотивiв, повнiстю вiдображають сутнiсть тяж^ насильницькоï злочинностi [20, с. 82-84].
Справд^ якщо розкрити значення поняття фiзичних благ, то посягання на них виступае, безумовно, як один iз найтяжчих злочинiв, а тому украшський законодавець винiс 1х на початок Кримшального кодексу, Особлива частина якого побудована у порядку спадання, починаючи iз найтяжчих злочишв.
Визначити, який злочин належить до насильницького посягання, можна лише, ввдстежуючи BKa3iBra законодавця на насильство у диспозици ввдповщно!' статп. Як свiдчить кримшолопчний аналiз, у Кримiнальному кодексi Украши склади злочинiв, якi вчиняються за допомогою насильства, описано не тшьки шляхом прямо!' вказiвки законодавцем у диспозици статп. Насильницький характер злочинних дш може випливати i з iнших способiв законодавчо!' технiки та термшологи.
Вiдтак влучно з цього приводу зазначае Л. Д. Гаухман, що в певних випадках законодавець передбачае ди, якi:
1) власне i е насильством;
2) можуть проявитись лише в насильстш;
3) перелiченi наслiдки насильства, наприклад, у виглядi запод1яння смертi чи тшесних ушкоджень [21, с. 74].
Тобто наявш ситуаци, коли, формуючи на державному рiвнi заборону на вчинення насильницьких дш, законодавець не використовуе сам термш "насильство", а вдаеться до шших засобiв опису складiв насильницьких злочинiв.
Отож, можна припустити, що в чинному КК Украши законодавець використовуе два способи вказiвки на насильство: 1) вказуе на ди, яю власне становлять насильство; 2) насильство виступае як альтернативний спошб вчинення злочину.
Варто погодитись iз думкою Н. I. Ветрова, який зазначае, що кримшальний закон виокремлюе насильницью злочини проти особи, людини i громадянина на основi такого критерто, як об'ект злочинних посягань та 1'х мотиващя [22, с. 111-112].
Переважно класифшащю злочишв за змютом мотиваци у ввдповвднш лiтературi умовно називають первинною, а за об'ектом посягання - вторинною. Зауважимо, що найадекватшше суть кримшального насильства вiдображаеться у змiстi видiв мотивацй' кримiнальноï насильницько!' поведiнки: насильницько!' та корисливо!'. На пiдтвердження ще!' тези, С. М. 1ншаков ввдзначае, що "...в кримiнологiï видшяються два типи насильницьких злочишв: насильницько-егоютичш та корисливо-насильницью. У першiй групi насильство виступае елементом мотиваци, а в другш -способом досягнення певного результату" [23, с. 67].
У лiтературi ввдстежуемо подш насильницьких злочишв на процесуальш та iнструментальнi. Першi приносять задоволення особистостi самим процесом 1х вчинення, другi ж виступають своерiдним iнструментом вирiшення тих чи шших проблем [23, с. 1].
Ввдтак, на наш погляд, необхвдно провести типолопзащю насильницьких злочинiв залежно ввд способу впливу на об'ект злочинного посягання. Незважаючи не те, що об'ект посягання, як уже наголошувалось, належить до категори другорядних критерив, проте це, на нашу думку, дасть змогу своервдно квалiфiковано зарахувати насильницькi злочини до окремих груп.
Як зазначалось, чинний КК Украши та багато мiжнародних документа на перше мiсце серед об'екпв охорони особистостi зараховують ïï життя, здоров'я, свободу та власнiсть [24, с. 3]. Захист цих благ е також першочерговим завданням пращвниюв мшщи, про що зазначено у нормативному документ^ який регулюе ïхню дмльшсть [25].
Тому залежно ввд об'екта посягання ми виокремлюемо таю види кримшального насильства, як фiзичне та психiчне, а також комбшоваш (поеднаш) види - сексуальне та економiчне насильство, якi можуть бути 1'х складовими.
Фiзичне насильство, як правило, проявляеться у примусовому впливi на тшесну будову або на т. зв. фiзичнi блага. До фiзичних, або, iнакше кажучи, природних благ зараховуемо насамперед життя та здоров'я. Ще свого часу на важливоси фiзичних благ наголошував Т. Гоббс, який акцентував увагу на "свободi всякоï людини застосовувати власш сили на власний розсуд для збереження своеï природи, тобто власного життя" [26, с. 49].
Найпоширенiшi форми психiчного насильства - поводження, що принижуе людську гвдшсть; залякування, погрози, у тому числi щодо близьких людей; шантаж [27, с. 26].
Сексуальне насильство - це шдиввдуальний, сввдомий людський вчинок; його вчиняють фiзично осуднi особи, що досягли певного вшу. Шкода, заподiяна цими злочинами, може бути не
лише моральною, а й матерiальною, фiзичною тощо. Найсерйознiшi наслiдки - смерть потерпшого, психiчнi розлади та захворювання. Водночас зi згвалтуванням пов'язанi не тшьки тшесш i психiчнi травми для жертви, а й сощальш труднощi в шлюбi, сiм'ï, у взаеминах iз сусiдами, у трудовому колектив^ що може призводити i до розiрвання шлюбу, i навпъ до самогубства.
Необхiдно розрiзняти два види сексуального насильства (як складовоï комбшованого (поеднаного) насильства) - без фiзичноï взаемодiï i з фiзичною взаемодiею.
Висновок. Пiд насильницькою злочиншстю пропонуеться розумiти iсторично мiнливе, сощальне та кримiнально-правове явище, яке становить систему форм кримшального насильства, що кнуе в певний час, на певнш територи i мае властивi ш кiлькiснi та якiснi показники.
Аналiзуючи види насильницькоï поведiнки, можна припустити, що:
- фiзичне насильство - умисне порушення фiзичного здоров'я чи посягання на життя (фЬичт блага), сутшсть якого полягае у завданш одтею особою шшш побо1в, тшесних ушкоджень, незалежно вiд 1х тяжкостi, позбавлення волi чи заподмння смертi;
- сексуальне насильство (як комбшований (поеднаний) вид насильства) - це насильницьке посягання однiеï особи на статеву свободу, статеве здоров'я чи статеву недоторканшсть iншоï особи, що здшснюеться всупереч ïï вол1 Сексуальне насильство посягае на три основш блага: статеву свободу, статеву недоторканшсть та статеве здоров'я, i, як правило, здшснюеться всупереч волi потерпшого, що заподтое йому рiзного роду шкоду;
- пвд економiчним насильством (як комбiнованим (поеднаним) видом насильства) пропонуемо розумгги умисне незаконне позбавлення чи обмеження одтею особою iншоï особи майнових прав, на як постраждалий мае передбачене законом право, що може призвести до його смерт, викликати економiчну недостатшсть, порушення фiзичного чи психiчного здоров'я. Економiчне насильство пов'язане iз порушенням прав та iнтересiв людини через незаконне позбавлення або обмеження його майнових прав. Зарахування економiчного насильства до категори кримiнального зумовлено настанням певноï шкоди, яка варiюе ввд економiчного пригнiчення до настання смерп;
- термiн "психiчний" стосуеться як способу, так i предмета та об'екта впливу, а також тих змш, як вони викликають у психщ людини. Тому пiд поняттям психiчного насильства розумiемо умисний вплив, пов'язаний з дiею однiеï особи на психшу iншоï шляхом шформацшного психiчного впливу, яким може завдаватися або завдаеться шкода фiзичному чи психiчному здоров'ю, економiчнiй незалежностi чи сексуальним благам.
1. Коваленко В. В. Деяю висновки щодо гснування организовано'! злочинностг та заходи протиди // Роль оргатв внутршюх справ у сферг запобкання та протиди насильству в сустльствг: матер. М1жнар. наук.-практ. конф. / В. В. Коваленко. - Льв1в, 2000. - С. 31-35. 2. Ищенко М. В. Социальные практики предотвращения домашнего насилия над женщинами: дисс. ... канд. соц. наук: спец. 22.00.04. / М. В. Ищенко. - Саратов, 2005. - 150 с. 3. Attride-Stirling J. On Becoming Natural: PhD thesis / J. Attride-Stirling. - London: University London, 1997. - 223 р. 4. Auburn Т. "You punched him, didn't you?": versions violence in accusatory interviews / Т. Auburn, С. Willig. & S. Drake // In Discourse and Society, 1995. - № 6. - P. 353-386. 5. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл; пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 367 с. 6. Минская В. С. Поведение потерпевшего в генезисе преступлений против личности: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / В. С. Минская. - М., 1972. -317 с. 7. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 815 с. 8. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. / В. И. Даль. - М., 1998. - Т. 3. -556 с. 9. Закалюк А. П. Курс сучасно'г укралнськог кримтологи: теоргя i практика: у 3 кн. / А. П. Закалюк. - К.: Видавничий Дiм "1н Юре", 2007; Кн. 1: Теоретичт засади та iсторiя укралнськог кримiнологiчноï науки. - 424 с. 10. Тщенко В. В. Концептуальш основи роз^дування корисливо-насильницьких злочитв: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 /В. В. Тщенко. - Одеса, 2003. - 444 с. 11. Зелiнський А. Ф. Корислива злочинна дiяльнiсть / А. Ф. Зелiнський, М. Й. Коржанський. - К.: Генеза, 1998. - 144 с. 12. Бойцов А. И. Понятие насильственного преступления / А. И. Бойцов // Криминологические и уголовно-правовые проблемы борьбы с
насильственной преступностью. - Л., 1988. - С. 136. 13. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН Украти Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ "Вид-во "Юридична думка", 2007. - 992 с. 14. Шиканов В. И. Криминалистическая виктимология и практика расследования убийств: учеб. пособ. / В. И. Шиканов. - Иркутск: Иркутск. гос. ун-т, 1979. - 45 с. 15. Войтенко С. Г. Криминологическое исследование виктимности потерпевших / С. Г. Войтенко. - Белгород, 2000. - 169 с. 16. Криминология: навч. посгб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. 1ванов, П. М. Опанасенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; за заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Прецедент, 2004. - 208 с. 17. Бартол К. Психология криминального поведения / К. Бартол. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. - 352 с. 18. Мгжнародна полщейська енциклопедгя: у 10 т. / в\дп. ред. Ю. I. Римаренко, Я. Ю. Кондратьев, В. Я. Тащй, Ю. С. Шемшученко. - К.: Концерн "Видавничий Дгм "1н Юре", 2005. - Т. II. Права людини у контекстI полщейськог дгяльностг. - 1224 с. 19. Анал1з судових ргшень по кримтальних справах про насильницькг злочини. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.reyestr.court.gov.ua. 20. Василевич В. Поняття крим1нолог1чноХ характеристики насильницьких злочитв / В. Василевич // Право Украти. - 1997. - № 12. - С. 82-84. 21. Гаухман Л. Д. Борьба с насильственными посягательствами / Л. Д. Гаухман. - М.: Юридическая литература, 1969. - 146 с. 22. Ветров Н. И. Уголовное право. Общая и Особенная части / Н. И. Ветров. - М.,
1999. - 468 с. 23. Иншаков С. М. Криминология: учеб. / С. М. Иншаков. - М.: Юриспруденция,
2000. - 432 с. 24. Кримшальний кодекс Украти: наук.-практ. коментар. - 2-е вид., перероб. та доп. / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тацгя. - X., 2004. - 435 с. 25. Новий тлумачний словник украгнськог мови: у 3 т. /уклад.: Я. В. Яременко, О. М. Слтушко. - 2-ге вид. - К.: Аконт,
2001. - Т. 3. - 862 с. 26. Гоббс Т. Избранные произведения: в 2-х т. / Т. Гоббс. - М., 1964. - Т. 1. -583 с. 27. Права людини в Укралн\-2004. Доповгдь правозахисних орган1зац1й / за ред. С. Захарова, I. Рапп, В. Яворського; худ.-оформ. Б. Захаров / Укралнська Гельстська стлка з прав людини. -Хартв: Фолю, 2005. - 312 с.
