CC BY
13
УДК 349.2(477):341.24(477:4)
Н. П. Павл1в-Самош
Навчально-науковий iнституг права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри цившьного права та процесу
АНАЛ1З В1ДПОВ1ДНОСТ1 НАЩОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА РАТИФ1КОВАНИМ СТАТТЯМ eВРОПЕЙСЬКОÏ СОЦIАЛЬНОÏ
ХАРТIÏ (ПЕРЕГЛЯНУТОÏ)
© Павлгв-Само'гл Н. П., 2016
Дослщжено питання закршлення нормами нацiонального законодавства м1жнародних гарантш у сфер1 пращ. Характерним у цьому контекст е питання аналiзу вiдповiдностi норм нацiонального законодавства до норм бвропейськоТ сощальноТ харти (переглянутоТ).
Ключов1 слова: право на працю, евро1нтеграц1я, прац1вник, прац1вник з амейними обов'язками, основн1 трудов1 права.
Н. П. Павлив-Самоил
АНАЛИЗ СООТВЕТСТВИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА РАТИФИЦИРОВАНИМ СТАТЬЯМ ЕВРОПЕЙСКОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ХАРТИИ (ПЕРЕСМОТРЕННОЙ)
Статья посвящена исследованию вопроса закрепления нормами национального законодательства международных гарантий в сфере труда. Характерным в данном контексте вопрос анализа соответствия норм национального законодательства с нормами Европейской социальной хартии (пересмотренной).
Ключевые слова: право на труд, евро интеграция, работник, работник с семейными обязанностями, трудовые права.
N. P. Pavliv-Samoyil
ANALYSIS OF COMPLIANCE OF THE NATIONAL LEGISLATION WITH THE RATIFIED ARTICLES OF THE EUROPEAN SOCIAL
CHARTER (REVISED)
This article deals with the study of the issue of securing by the norms of the national legislation of international guarantees in the sphere of labor. Characteristic in this context is the issue of analysis of compliance of the norms of the national legislation with the norms of the European Social Charter (revised).
Key words: right to work, eurointegration, employee, employee with family commitments, basic labor rights.
Актуальшсть дослщження полягае в аналiзi норм чинного законодавства Украши на ввдповщшсть мiжнародним нормам тд час евроштеграци нашоï держави. У зазначений перюд, важливе значення мае ратифшацм Украшою Свропейсь^' соцiальноï харти (переглянуто1), що сприяе розвитку нащонально'' полггики у сферi сощального забезпечення ввдповвдно до европейських норм та стандарта, що дае шдстави шдтвердження европейського вибору нашо'' держави, забезпечення надшних передумов реалiзацiï прав та свобод громадян у вшх ïxmx проявах.
Постановка проблеми. З процесом вступу Украши у СС, окрiм ратифiкацii мiжнародних статей, важливе значення мае iмплементацiя iх у вiтчизняне законодавство та втшення у суспшьне життя. Одних европейських прагнень недостатньо, для ощнки поступовосп до европейських стандартiв потрiбно проаналiзувати вiдповiднiсть нацiонального законодавства ратифшованим статтям.
Метою щеТ статтi е дослвдження питання вiдповiдностi норм нацiонального законодавства до мiжнародних гарантiй у сферi працi, а саме Свропейськоi соцiальноi хартii (переглянутоi).
Стан дослгдження. У рiзнi часи проблемам мiжнародних гарантш у сферi працi, визначення 1'хньо1' вiдповiдностi нормам нацiонального законодавства дослвджували фахiвцi права, зокрема: З. С. Богатиренко, В. Я. Бурак, Щ. С. Волхов, С. I. Запара, М. I. 1ншин, I. Я. Кисельов, З. Я. Козак, В. Костюк, Ж. М. Пустовгг, А. Р. Мацюк, П. Д. Пилипенко, С. С. Лукаш О. А. Хименко, Г. I. Чани-шева, В. I. Щербина, 1.1. Янкевич та деяю iншi.
Виклад основних положень. Проблема реально!' захищеносп та гарантованосп прав та свобод людини i громадянина безпосередньо пов'язана iз iсторичними етапами розвитку конкретноi держави, формою органiзацii державноi влади i соцiально-економiчним ладом, правосвiдомiстю суспшьства та його ментальнiстю.
Зазначенi чинники безпосередньо впливають на вiдповiднiсть нащонального законодавства мiжнародним стандартам у сферi прав i свобод людини.
Однак, не можна не погодитись з Т. Ю. Дашо, що спроби перемютити украшську правову систему в площину iнших цiнностей та суто механiчно перенести на украшський грунт захвдно-европейську концепцiю прав i свобод людини, основану на природно-правовш доктринi, може призвести до кризи в украшськш правосвiдомостi, а в тдсумку - навiть до применшення самоi iдеi прав i свобод людини i громадянина. Тому, визнаючи значення системи прав i свобод людини i громадянина, яку розробила захвдноевропейська правова думка, треба шукати й власне обгрунтування, доповнювати й тими iдеями, насичувати тими вдеалами, що визначаються особливостями украшського менталггету [1, с. 110].
Ключовим моментом у юторй суспшьства вiдзначаеться 1789 р. ухваленням Декларацй прав людини та громадянина. Цим актом на законодавчому рiвнi закршлеш принципи рiвностi громадян перед законом, якi стали основою формування унiверсальноi концепцii прав людини. Проголо-шувалась свобода людини у широких й проявах: свобода совкт^ слова, недоторканнiсть особи та й майна, а також встановлювалися обов'язок держави забезпечувати та гарантувати права i свободи людини. Визнавався принцип: "дозволено все, що прямо не заборонено законом".
У 1948 рощ Оргашзацм Об'еднаних Нацш прийняла Загальну декларащю прав людини -перший ушверсальний документ , який на мiжнародному рiвнi встановив стандарти та вдеали, яким i сьогодт прагнуть слiдувати усi краши свггу. Загальна декларацм прав людини закршила осно-воположнi принципи реалiзацii права на працю. Так, у декларацй закршлено право кожно!' людина на працю, на вшьний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi та на захист ввд безробiття, кожна людина, без 6удь-яко!' дискримшацй, мае право на рiвну оплату за рiвну працю, кожний пращвник мае право на справедливу i достойну винагороду працi, яка забезпечуе достойне юнування громадянина i його сшЧ i на додатков^ за необхiдностi, iншi засоби сощального захисту, кожна людина мае право створювати i вступати до профспшки для захисту сво'х iнтересiв, кожна людина мае право на ввдпочинок i дозвглля, враховуючи розумне обмеження робочого дня та перюдичш ввдпустки. Закрiпленi права одночасно визнаються основними принципами мiжнарод-ного трудового права.
Упродовж ХУШ-Х1Х ст. iдеi прав i свобод людини все бшьше реалiзовувались у нормотворчу практику держав. А на початку ХХ ст. з появою Лта нацш та Мiжнародноi оргашзацй працi, права людини на працю перейшли в площину мiжнародно-правового регулювання.
У XX ст. розвиток трудових прав ввдбувався у двох основних напрямах. По-перше, до се-редини XX ст. зростала роль держави у забезпеченш трудових прав пращвниюв, вiдбувалося
розширення трудових прав, пвдвищення рiвня ïxhîx юридичних гарантiй. З друго!' половини XX ст. змшилася роль держави у регулювання трудових прав, вона виступила соцiальним партнером представникiв пращвниюв i роботодавцiв. По-друге, XX ст. ознаменувалося формуванням мГж-народних стандарта трудових прав, як мiстяться в актах ООН, МОП, регюнальних оргашзацш (Ради Свропи, Свропейського Союзу та ш.) [2, с. 6].
Загалом уш права людини у сферi пращ можна подшити на двi групи: тi, якi закрiпленi мiжнародними актами про права людини, та як проголошет в актах нацiонального законодавства.
Укра'на на конституцiйному рiвнi закршила гарантiï у сферi реалiзацiï права на працю. Стаття 43 Конституци Украши визначае, що кожен мае право на працю, що передбачае можливють заробляти собi на життя працею, яку вiн вшьно обирае або на яку вшьно погоджуеться [3].
У перюд евроштеграци важливе значення ввдирае ратифшацм Укра'ною Свропейсько' соцiальноï хартiï (переглянуто'), що сприяе розвитку нащонально' полiтики у сферi соцiального забезпечення вiдповiдно до европейських норм та стандарта.
Приеднання Украши до Свропейсько' сощально' харти (переглянуто') (далi Хартя) дае пiдстави шдтвердження европейського вибору нашо!' держави, забезпечення надшних передумов реалiзацiï прав та свобод громадян у вшх 1'хшх проявах.
Верховною Радою Украши 14 вересня 2006 року прийнятий Закон Украши "Про ратифшащю Свропейсько' сощально' хартй' (переглянуто')". Вiдповiдно до нього, Укра'на взяла на себе зобов'язання вважати частину I Хартй' декларащею цшей, до здiйснення яких вона прагнутиме всiма вiдповiдними засобами, а також зобов'язання вважати обов'язковими для Украши таю статп та пункти частини II Хартй': п. 1, 2, 3, 4 статп 1; п. 1, 2, 4, 5, 6, 7 статп 2; п. 1, 2, 3, 4 статп 3; п. 2, 3, 4, 5 статп 4; стаття 5; п. 1, 2, 3, 4 статп 6; п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 статп 7; п. 1, 2, 3, 4, 5 статп 8; стаття 9; п. 1, 2, 3, 4, 5 статп 10; п. 1, 2, 3 статп 11; п. 1, 2 статп 14; п. 1, 2, 3 статп 15; стаття 16; п. 1, 2 статп 17; п. 1, 2, 3, 4 статп 18; стаття 20; стаття 21; стаття 22; стаття 23; стаття 24; п. 1, 2 статп 26; п. 1, 2, 3 статп 27; стаття 28; стаття 29; стаття 30; п.1, 2 статп 31 [4].
Проаналiзовано ввдповвдшсть норм нащонального законодавства до норм хартй'.
Стаття 7 Хартй', визначае не тшьки мтмальний вш працевлаштування а й заборону виконання робгг визнаних важкими роботами, як завдають шкоди здоров'ю дггей, гхнш моралi або освт [5]. Зазначена стаття також визначае обов'язок забезпечити особливий захист дггей та падлигав, зосереджуе увагу на 'хнш захист не тшьки вед ФГзичних а й моральних ризиюв, на як вони наражаються, i зокрема вед тих ризиюв, що безпосередньо або опосередковано випливають з виконувано' ними роботи. Норма захисту дней та падлигав щодо морально!' безпечносп тд час виконання ними роботи, чинними нормами законодавства Украши не передбачено. Цю прогалину пропонуеться усунути у проекп Трудового кодексу Украши низкою статей: стаття 20, яка визначае основш права пращвника, зокрема, i право неповнолптх на особливий захист вед ФГзичного та морального ризику у зв'язку з трудовими ввдносинами; стаття 280 забороняе використання пращ неповнолптх осГ6, якщо це завдае шкоди 'хньому здоров'ю, моральности навчанню, ФГзичному i духовному розвитку, на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози ФГзичного, психолопчного чи сексуального насильства, або виконання яких може завдати шкоди 'хньому здоров'ю, призвести до негативних наслвдюв у моральному розвитку (роботи у сферi грального 6Гз^су, роботи з пере-везення та продажу алкогольних напо'в, тютюнових виро6Гв, медичних препарата тощо), забороняе прийняття неповнолптх ошб на навчання професям, що пов'язаш з роботами, виконання яких може завдати шкоди 'хньому здоров'ю або призвести до негативних наслвдюв у моральному розвитку, забороняеться [7].
Стаття 26 Хартй' визнае право на гвдне ставлення на робой та зобов'язання щодо забезпечення цього права. Так з метою забезпечення ефективного здшснення права вшх пращвниюв на захист 'хньо' Ндносп на робой Сторони зобов'язуються, консультуючись з оргашзацмми роботодавщв i пращвниюв:
1) поглиблювати пошформовашсть, поширювати шформащю про сексуальш домагання на робочому мгсщ або у зв'язку з виконанням роботи, сприяти запобтанню таким домаганням i вживати вшх ввдповщних заходiв для захисту пращвниюв вед тако' поведшки;
2) поглиблювати пошформовашсть, поширювати iнформацiю про систематичш непоряднi або явно негативш та образливi дii щодо окремих пращвниюв на робочому мiсцi або у зв'язку з виконанням роботи, сприяти запобшанню таким дмм i вживати всiх вiдповiдних заходiв для захисту пращвниюв вiд тако!' поведшки [5].
Своею чергою, пункт 2 статп 2 Кодексу законiв про працю Украши (далi - КЗпП Украши) визначае основнi трудовi права пращвниюв. Вiдповiдно до зазначеноi статп, працiвники мають право на ввдпочинок вiдповiдно до законiв про обмеження робочого дня та робочого тижня i про щорiчнi оплачуванi ввдпустки, право на здоровi та безпечш умови працi, на об'еднання в професшш спшки та на виршення колективних трудових конфлiктiв (спорiв) у встановленому законом порядку, на участь в управлшш пвдприемством, установою, оргашзащею, на матерiальне забез-печення в порядку сощального страхування в старосту а також у разi хвороби, повно!' або частковоi втрати працездатносл, на матерiальну допомогу в разi безробiття, на право звернення до суду для виршення трудових спорiв незалежно вiд виду виконуваноi роботи або займаноi посади, крiм випадюв, передбачених законодавством, та iншi права, встановлет законодавством [6]. У цш статтi взагалi не йдеться про гвдне ставлення на роботi, про особиспст зв'язки мiж працiвником i роботодавцем, нi мiж працiвниками загалом.
Однак уже у проектi Трудового кодексу Украши статтею 20 запропоновано до основних прав пращвниюв включити право на повагу до його гвдносп i честi, конфiденцiйнiсть особисто!' шформаци та гхнш захист [7].
Окремо визначет Хартiею право пращвниюв iз сiмейними обов'язками на рiвнi можливостi та рiвне ставлення до них статтею 27 [5]. Ввдповвдно до зазначеноi статтi Харти, з метою забезпечення здшснення права працюючих чоловтв та жiнок iз сiмейними обов'язками на рiвнi можливостi та рiвне ставлення до них, а також мiж такими працiвниками та шшими працiвниками, зобов'язуе визначити гаранпею у нацiональному законодавствi забезпечити, щоб сiмейнi обов'язки як такi не були поважною причиною для звшьнення. Законодавством Украши на цьому етат поняття "пращвник iз сiмейними обов'язками" не застосовуеться, тшьки стаття 42 КЗпП Украши, коли визначають перелш ошб, у яких переважне право на залишення на роботi у разi вившьнення працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi за рiвних умов продуктивности працi i квалiфiкацii, до перелшу таких осiб належать "шмейш - за наявностi двох i бшьше утриманщв", згадуеться поняття "шмейний" [6].
Ретельнiше i вiдповiдальнiше ввдповвдшсть норм Хартii опрацювали автори проекту Трудового кодексу Украши. Так стаття 272 проекту надае визначення кола осiб з сiмейними обов'язками. Ввдповвдно до зазначеноi статп проекту, пращвниками iз сiмейними обов'язками визна-ються мати, батько, усиновлювач, откун, пiклувальник, прийомнi батьки, а в окремих випадках, передбачених цим проектом, - шший член сшЧ [7].
Проектом Трудового кодексу Украши, низкою статей закршлеш права пращвниюв iз сiмейними обов'язками, а саме: статтею 20 також запропоновано право пращвниюв iз сiмейними обов'язками на захист ввд дискримiнацii та узгодження в мiру можливостi iхнiх трудових обов'язюв iз сiмейними, стаття 91 зазначае перелш осiб, яким надано переважне право на залишення на робой у разi проведення скорочення, так за рiвних умов щодо квалiфiкацii та продуктивносп працi перевага в залишенш на роботi надаеться пращвникам iз сiмейними обов'язками - за умови наяв-ностi в них двох i больше утриманцiв, а стаття 92 надае переважне право на поворотне прийняття на роботу зазначенш категори осiб, стаття 130 забороняе залучення до роботи в шчний час працiвникiв iз шмейними обов'язками, якi мають дiтей вшом до п'ятнадцяти рокiв, дитину-iнвалiда чи здшснюють вiдповiдно до медичного висновку догляд за хворим членом сiм'i, до роботи в шчний час без 'хньо!' письмово!' згоди про залучення до такого виду робгг, стаття 171 передбачае надання щорiчноi трудово!' вiдпустка повно!' тривалостi до настання шестимкячного строку безперервно!' роботи в перший рш роботи за бажанням пращвника надаеться працiвникам iз сiмейними обов'язками, стаття 172 надае пращвнику iз сiмейними обов'язками, яю мають двох i больше дггей вiком до п'ятнадцяти рокiв або дитину-швалвда, якi самостiйно (без подружжя) вихо-вують одну дитину або бшьше вiком до п'ятнадцяти роюв, право на щорiчну трудову ввдпустку за
другий та наступш роки в будь-який час ввдповвдного робочого року за погодженням i3 робото-давцем у зручний для нього час, стаття 188 передбачае надання вiдпустка без збереження заробггао'' плати за бажанням пращвникам i3 сiмейними обов'язками, як мають двох i бшьше дгтей вiком до п'ятнадцяти рокiв або дитину-швалвда, - тривалiстю до 14 календарних дшв протягом робочого року, пращвникам iз сiмейними обов'язками у разГ, якщо дитина потребуе домашнього догляду -тривалiстю, визначеною в медичному висновку, але не бшьше тж до досягнення дитиною шестирiчного вiку, працiвникам iз сiмейними обов'язками, для догляду за дитиною вшом до 14 роив на перюд оголошення карантину на вiдповiднiй територи, стаття 187 надае право на сощальну вiдпустку працiвникам iз шмейними обов'язками, якi мають двох i бшьше дггей вiком до п'ятнадцяти роюв або дитину-iнвалiда, одинокш матерг батьку, усиновлювачу, опшуну, яю виховують дитину вшом до п'ятнадцяти роюв, щороку надаеться оплачувана соцiальна ввдпустка тривалiстю 10 календарних дшв без урахування дшв державних i релшшних свят, а за наявностi декшькох пiдстав для надання ввдпустки ïï загальна тривалiсть не може перевищувати 17 календарних дшв, вона надаеться понад тривалГсть щорiчноï трудовоï ввдпустки та заохочувальноï ввдпустки i переноситься на шший перюд або продовжуеться, стаття 242 забороняе скеровувати у ввдрядження пращвниюв Гз шмейними обов'язками, як мають дiтей вшом до п'ятнадцяти роюв, дитину-iнвалiда, здшснюють догляд за хворим членом сГм'!' ввдповвдно до медичного висновку, без 'хньо'' письмово'' згоди, якщо шше не передбачено трудовим або колективним договором [7].
Беззаперечно, що ратифшацм Харти та особливо дотримання ïï норм i стандарта е одтею з умов устшно'' реалГзаци европейських прагнень Украши. Однак одних европейських прагнень недостатньо, для ощнки поступовосп до европейських стандарта потрГбно провести аналГз ввдповвдносп нащонального законодавства ратифшованим статтям.
Свропейський комгтет Гз сощальних прав у 2013 р. провГв аналГз ввдповвдносп нащонального законодавства ратифшованим статтям.
Свропейський комгтет Гз сощальних прав, проаналГзувавши надану шформащю за вшма ратифшованими Укра'ною статтями Харти, визнав, що ситуацм в Укра'ш ввдповвдае нормам Харти за 19,2 % пункта, не ввдповвдае за 10 пунктами (13,7 %). Нащональна ситуацм ввдповвдае положенням Харти лише за 2 пунктами (18,2 %) за тематичною групою "Охорона здоров'я, сощальне забезпечення та сощальний захист", 5 пунктами (25 %) за тематичною групою "ТрудовГ права", 7 пунктами (30,4 %) за тематичною групою "Дни, шм'я, миранти". Неввдповвдшсть положенням Харти встановлено за 1 пунктом (9,1 %) за тематичною групою "Охорона здоров'я, сощальне забезпечення та сощальний захист", 4 пунктами (20 %) за тематичною групою "ТрудовГ права", 5 пунктами (21,7%) за тематичною групою "Дни, шм'я, миранти". За 67,1 % ратифшованих положень Харти Свропейський комгтет Гз сощальних прав не визначився та запитав додаткову шформащю [8].
Висновок. АналГз ввдповвдносп нащонального законодавства ратифшованим статтям дае тдстави робити висновки про значне ввддалення норм нащонального законодавства ввд мГжнарод-них гарантш у сферГ пращ i сощального захисту. На зазначену проблему необхвдно звернути увагу саме у контекст вступу Украши у СС.
КрГм того, Свропейський комгтет Гз сощальних прав вважае, що нащональна ситуацм не ввдповвдае статп 23 Харти через те, що рГвень мшГмально'' пенси за вшом (як за рахунок внесюв, так i сощально') вочевидь незадовшьний; пункту 7 статп 2 на пвдставГ того, що у законодавствГ ввдсутне положення про обов'язкове медичне обстеження осГб, як працюють у шчний час; пункту 4 статп 4 на пвдставГ того, що двомГсячний термш попередження про звшьнення з роботи е неприйнятним для пращвниюв, як мають стаж десять або бшьше роив; пункту 5 статп 4 на основГ того, що ввдрахування Гз заробггао'' плати е необгрунтованими i можуть позбавити пращвниюв та 'хшх утриманщв 'х украй обмежених засобГв до Гснування; пункту 4 статп 6 на пвдставГ того, що державним службовцям ввдмовлено в правГ на страйк; пункту 1 статп 7 на пвдставГ того, що визначення "легка" робота, на якш дозволяеться робота дп~ям молодшим ввд 15 роив, не е достатньо чгтким, оскшьки немае визначення титв робгт як можна вважати "легкими", або списку
тих, як такими не е; пункту 10 CTaTTi 7 на тдставГ того, що yci дiти вшом до 18 роив неефективно захищет вiд дитячо! проcтитyцii i дитячо! порнографii, просте збереження або виробництво дитячо! порнографii не е кримшальним злочином, а заходи, яких вживають для вирiшення проблеми безпритульних дггей, е недоcтатнiми i невiдповiдними цим обставинам; статп 16, оскшьки заходи, що спрямоваш на подолання насильства у сГм'!, були недоcтатнiми; пункту 1 статп 31, оскшьки не встановлено, що право на доступне житло ефективно гарантовано, та недостатньо вжито заходiв з боку держави, спрямованих на покращення житлових умов багатьох ромГв та кримських татар; пункту 2 статп 31 на тдставГ того, що право на притулок не гарантуеться особам, як незаконно перебувають в Украшу враховуючи дней, доти, доки вони е в ii юрисдикци [8].
1. Дашо Т. Ю. Захист прав i свобод людини та громадянина на emani формування громадянського сустльства // Вкник наукових праць Нащонального утверситету "Льbeiecbка полтехнка" сeрiя: юридичн науки. -Львiв, 2015. - № 813. - 380 с. 2. Краснов С. В. Основы mрудовi права: мiжнaроднi стандарти i законодавство Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 /Краснов Сгор Володимирович; Одеська нащональна юридична aкaдeмiя. - Одеса, 2008. - 20 с. 3. Конститущя Украгни Закон вiд 28.06.1996 № 254к. - [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр. 4. Про ратифтащю Свропейськог сощальног хартп (переглянутог): Закон Украгни вiд 14 вересня 2006 року"№ 137-V [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/137-16 5. Свропейська соцiaльнa хaрmiя: Рада Свропи; Хaрmiя вiд 18.10.1961 р. № ETS № 35 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/994_062 6. Кодекс закотв про працю Украгни вiд 10.12.1971 (з наст. змтами i доп.). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/322-08. 7. Трудовий кодекс Украгни : проект вiд 26.12.2014 № 1658 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ DH1A200I.html. 8. Реко-мендацгг учасниюв слухань у комimemi на тему "Про хiд виконання в УкраШ Свропейськог сощальног хартп (переглянутог)": Протокол Комтету ВРУ з питань сощальног полтики та пращ вiд 18.12.2013 № 21 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ rada/show/vr021450-13
REFERENCES
1. Dasho T. Yu. Zakhyst prav i svobod lyudyny ta hromadyanyna na etapi formuvannya hromadyans'koho suspil'stva [Protecting the rights and freedoms of man and citizen at the stage of civil society]. Visnyk naukovykh prats' Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika" seriya: yurydychni nauky, 2015, vol. 813, р. 110. 2. Krasnov Ye.V. Osnovni trudovi prava: mizhnarodni standarty i zakonodavstvo Ukrayiny. Avtoref. dys. kand. yuryd. nauk: 12.00.05. Odessa National Academy of Law. Ukr., Odessa, 2008, 20 р. 3. Konstytutsiya Ukrayiny. Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 roku. Available at:http://zakon.rada.gov.ua/go/254k/96-vr 4.Pro ratyfikatsiyu Yevropeys'koyi sotsial'noyi khartiyi (perehlyanutoyi): Zakon Ukrayiny vid 14 veresnya 2006 roku Available at:http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/137-16 5. Yevropeys'ka sotsial'na khartiya: Rada Yevropy; Khartiya vid 18.10.1961 roku Available at:http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/994_062. 6. Kodeks zakoniv pro pratsyu Ukrayiny vid 10.12.1971 roku (z nast. zminamy i dop.). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08. 7. Trudovyy kodeks Ukrayiny : proekt vid 26.12.2014 roku Available at:http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/ DH1A200I.html. 8. Rekomendatsiyi uchasnykiv slukhan' u komiteti na temu: "Pro khid vykonannya v Ukrayini Yevropeys'koyi sotsial'noyi khartiyi (perehlyanutoyi)": Protokol Komitetu VRU z pytan' sotsial'noyi polityky ta pratsi vid 18.12.2013 roku Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/ rada/show/vr021450-13.
