CC BY
21
Гольонко Руслан Анатолшович,
здобувач кафедри еколог1чного права, Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, старший викладач кафедри еколог'Иi права, Чернвецький факультет НТУ «ХП1», Украна, м. Чернiвцi e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-5950-9985
doi: 10.21564/2414-990x.135.82352 УДК 349.6(477:4)
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ НАЦИОНАЛЬНО! ЕКОЛОПЧНОУ МЕРЕЖ1 УКРАНИ ЯК СКЛАДОВОУ ЗАГАЛЬНО€ВРОПЕЙСЬКОУ ЕКОМЕРЕЖ1
Проанал1зовано м1жнародно-правов1 вимоги до формування Загальноевропейськог екологгч-ног мереж1, стандарти та нормативне регулювання формування еколог1чног мереж1 Natura 2000, Смарагдовог мережь Окреслено перспективы напрями удосконалення нащонального законодав-ства Украгни щодо формування еколог1чног мереж1 з метою його гармонгзацп гз законодавством 6С у частиш створення безпечного й сприятливого загальноевропейського екологгчного простору. Встановлено необх1дн1сть впровадження в Украгн концепцп охорони природних середовищ гсну-вання тварин, зростання рослинних угруповань. Обгрунтовано доцгльнгсть внесення змт до чинного законодавства, що регулюе питання розбудови нащональног еколог1чног мереж1 Украгни.
Ключовi слова: Загальноевропейська еколопчна мережа; охорона природних середовищ проживання тварин; охорона природних середовищ зростання рослин; еколопчна мережа; при-родно-заповвдний фонд; охорона природи.
Голёнко Р. А., соискатель кафедры экологического права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, старший преподаватель кафедры экологии и права, Черновицкий факультета НТУ «ХПИ», Украина, г. Черновцы.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5950-9985
Правовое регулирование формирования национальной экологической сети Украины как составляющей Общеевропейской экосети
Проанализированы международно-правовые требования к формированию Общеевропейской экологической сети, стандарты и нормативное регулирование формирования экологической сети Natura 2000, Изумрудной сети. Определены перспективные направления совершенствования национального законодательства Украины относительно формирования экологической сети с целью его гармонизации с законодательством ЕС в части создания безопасного и благоприятного общеевропейского экологического пространства. Установлена необходимость введения в Украине концепции охраны естественных сред обитания животных, произрастание растительных сооб-
ществ. Обоснована необходимость внесения изменений в действующее законодательство, регулирующее вопросы развития национальной экологической сети Украины.
Ключевые слова: Общеевропейская экологическая сеть; охрана природных сред обитания животных; охрана природных сред произрастания растений; экологическая сеть; природно-запо-ведный фонд; охрана природы.
Вступ. Формування нащонально! еколопчно! мережi УкраТни мае важливе значения для збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття i ство-рення системи територш з природним станом ландшафту та шших природних компле^в i ушкальних територiй, створення на !х осиовi природних об'екпв, якi пiдлягають особливiй охороиi, що, в свою чергу, сприяе зменшенню, запо-бiгаиию та лiквiдацi! негативного впливу господарсько! й iишо! дiяльностi людей на навколишне природне середовище, збереженню природних ресурсiв, пiдтриманню балансу мiж використанням суспiльством корисних властивостей природи та збереженням багатства та генетичного фонду живо! природи.
Як ввдомо, Законом Укра!ни вщ 16 вересня 2014 р. № 1678-У11 [1] була ратифiкована Угода про асощащю мiж Укра!ною, з одше! сторони, та бвро-пейським Союзом, бвропейським спiвтовариством iз атомно! енергп та !хнiми державами-членами, з шшо! сторони. Угодою передбачено поступове набли-ження законодавства Укра!ни до права та полггики бвропейського Союзу (далi - 6С). Так, визначено мету сшвробпництва з питань охорони навколишнього середовища, а саме - «збереження, захист, полшшення i вщтворення якостi навколишнього середовища, захист громадського здоров'я, розсудливе i ращ-ональне використання природних ресур^в та заохочення заходiв на мiжна-родному рiвнi, спрямованих на вирiшення регiональних i глобальних проблем навколишнього середовища, ^егаНа, крiм iншого, й у таких сферах як охорона природи, зокрема, збереження i захист бюлопчного та ландшафтного рiзнома-шття (екомереж^».
Тому аналiз основних тенденцiй та перспектив розвитку нащонального законодавства щодо формування еколопчно! мережi неможливий без дослЬ дження мiжнародно-правових стандартiв формування бвропейсько! еколопчно! мережi i е дуже важливим для подальшо! гармонiзацi! законодавства Укра!ни та 6С у частиш створення безпечного й сприятливого загальноевропейського еколопчного простору.
Аналiз лШературних даних i постановка задачi дослiдження. До питання охорони навколишнього природного середовища загалом, а також тери-торш та об'екпв природно-заповiдного фонду Укра!ни, тваринного, рослинного свiту, зокрема, зверталися таю учеш-правознавщ у галузi екологiчного права, як: В. I. Андрейцев, А. П. Гетьман, Б. В. брофеев, О. М. Ковтун, В. В. Петров, А. К. Соколова та ш. Проблемним питанням формування нащонально! еколопчно! мережi Укра!ни, у тому числ в мiжнародно-правовому аспект^ присвяченi працi А. П. Гетьмана, М. А. Дейнеги [15], В. I. Лозо, О. В. Лозо, О. М. Ковтун. Щ питання також активно дослщжують учеш-природознавщ, як-от: О. О. Кагало [9], О. В. Мудрак та ш.
Слад указати, що питанням удосконалення законодавства про формування нащонально! еколопчно! мереж^ охорони щнних природних територш та запро-вадження в Укра!ш концепцй охорони природних середовищ iснування видiв присвячено чимало наукових праць, проте щ проблеми залишаються досить актуальними i потребують подальшого вивчення й аналiзу результатiв наукових пошуюв з огляду на поступове наближення законодавства Украши до права та полггики бвропейського Союзу, визначення курсу на розбудову нащонально! еколопчно! мережг в контекст функщонування Загальноевропейсько! еколопчно! мережг активну участь нашо! держави у ргзномангтних европейських гнгцгативах у сферг охорони природи тощо.
Мета i завдання публгкацп - проаналгзувати мгжнародно-правовг вимоги до формування еколопчно!' мережг, особливостг правового регулювання питання розбудови нащонально! еколопчно! мережг як складово! Загальноевропейсько! еколопчно! мережг, окреслити напрями гармошзацп законодавства Украши та бС про охорону природних середовищ проживання тварин, зростання рослин, а також з'ясувати шляхи впровадження в Украшг оселищно! концепцй на при-кладг успгшного досвгду гноземних кра!н.
Основний виклад. Питання формування еколопчно! мережг ниш вже вийшло далеко за межг державних кордонгв i стало одним гз напрямкгв мгжнародного спгвробгтництва у сферТ охорони природи. Так, усвгдомивши невпинне виснаження природного ргзномашття бвропи, значш втрати цгнних г характерних природних середовищ на всьому континент^ як призводять до скорочення ргзномангття, чисельностг та ареалгв багатьох видгв, оселищ та ландшафтгв, появи реально! загрози традицшним антропогенним ландшафтам, урядовг органи, громадськг оргашзацп та окремг особи об'еднали сво! зусилля з метою формування загальноевропейсько! еколопчно! мережг, збереження та збалансованого використання бгологгчного та ландшафтного ргзномангття.
Украша поставила перед собою одним гз завдань подальше опрацювання, вдосконалення та розвиток екологгчного законодавства вгдповгдно до реко-мендацш Всеевропейсько! стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного ргзномашття (далг - Стратепя), прийнято! Радою бвропи у 1995 р. [2] щодо питання формування Загальноевропейсько! еколопчно! мережг як едино! про-сторово! системи територш кра!н бвропи з природним або частково змшеним станом ландшафту.
Стратеггя покликана сприяти збереженню екосистем, середовищ гсну-вання, видгв та !х генетичного ргзномангття, а також ландшафтгв европейського значення шляхом створення Загальноевропейсько! еколопчно! мережг. Так, Стратепею визначено таю основш напрями дгяльност як: формування Загальноевропейсько! еколопчно! мережг, стимулювання зусиль щодо формування нащональних екомереж г змгцненню !х зв'язкгв гз Загальноевропейською еко-лопчною мережею, збереження ландшафтгв та всге! ргзномангтностг природних екосистем.
Основи формування европейсько1 еколопчно1 мережi визначають Дирек-тиви 6С, зокрема, Директива 79/409/6ЕС вiд 2 квггня 1979 р. «Про збереження природних видiв птаxiв» [3], пiсля поправки - Директива 2009/147/EC «Про охорону диких птахiв» [4] (далi за текстом - Пташина Директива) та Директива 92/43/6ЕС вiд 21 травня 1992 р. «Про збереження природних середовищ та видiв природно!" фауни та флори» (далi за текстом - Оселищна Директива) [5] Ï3 змiнами i доповненнями, внесеними Директивами 97/62/6С, 2006/105/6С та Регламентом (6С) 2003/1882.
Варто звернути увагу на те, що вказанi Директиви 6С е документами, обов'язковими для держав-члешв бвропейського Союзу, проте розробленi та закршлеш в них ключовi положення щодо формування екологiчноï мережi використовуються для формування Загальноевропейсько1 екомережi також i державами, яы не е членами 6С.
Стратегiею передбачено й функщонування европейсько1 екологiчноï мережi бвропейського Союзу Natura 2000. Особливiстю ще'1 екомережi е те, що мережа спещальних природоохоронних територiй запроваджуеться в рамках Natura 2000 кожною крашою-членом 6С згiдно iз Оселищною та Пташиною Директивами. Так, зпдно зi ст. 3 Оселищно1 Директиви на територп краïн-членiв бвропейського Союзу «мае бути створена щлкна европейська еколопчна мережа територш з особливим статусом збереження шд назвою Natura 2000» [5]. 1ншими фундаментальними мiжнародними правовими основами розвитку екомережi е Конвенщя про збереження мiгруючих видiв диких тварин вiд 23.06.1979 р. (Украша приедналася 18 березня 1999 р.) [6] та Конвенщя про водно-болотш упддя, якi е середовищем iснування водоплавних птахiв вiд 02.02.1971 р. (Украша приедналася 29 жовтня 1996 року) [7].
Указан Директиви 6С визначають базовi критерп вщбору природних ядер у мережi Natura 2000, якими е: 1) можливють 1хньо1 iнтеграцiï в бвропейську еколопчну мережу; 2) ступiнь природностi територп та ïï рiзноманiття; 3) рщ-кiснiсть рiзноманiття; 4) наявнiсть ендемiчних, релiктових i рiдкiсних видiв; 5) репрезентатившсть рiзноманiття; 6) оптимальнiсть розмiру i природнiсть меж; 7) антропогенно змшеш, але багатi на рiзноманiття територп.
На пiдставi цих критерпв держави-члени проводять класифiкацiю територш, що пропонуються у нацiональний перелж як такi, що мають право на щентифжащю як територй", що становлять особливий штерес для бвросоюзу вiдповiдно до ix вiдносноï щнност для збереження кожного типу вказаних природних оселищ.
Головним засобом для виконання завдань, окреслених Оселищною Директивою, е визначення територш, важливих для 6С - об'екпв природи загальноевропейського значення (Sites of Community Importance), яю разом зi спещальними природоохоронними територiями (Special Protection Areas), визначеними вщ-повiдно до Пташино1 Директиви, утворюють мережу Natura 2000.
Як стверджують Г. ЗшГстра, О. Кагало, В. Костюшин, Л. Мочарська, Б. Проць, мережа Natura 2000 - це природоохоронна територiя, спрямована на
пгдтримку бгоргзномангття шляхом збереження окремих визначених типгв бго-тошв та окремих видгв дико! флори г фауни на територп бвропи. Мережа Natura 2000 не обмежуеться ключовими районами, що мають виняткове значення для збереження бгоргзномангття, а включае й буфернг зони та екологгчнг коридори, необхвдш для збереження мпруючих видгв [8, с. 28].
Ми подгляемо думку О. О. Кагало, що в основг концепцй' формування еколопчно! мережг, яка закладена Стратепею, лежить щея збереження ргзномашт-них типгв оселищ (бготопгв) як середовищ гснування певних видгв, що мають важливе значення для збереження бюргзномашття краш-члешв бС. В основг европейських програм, що випливають гз Стратеги, лежить принцип видглення дглянок земно!" поверхш, що визначаються за певними властивостями чи характеристиками, якг вгдповгдають цгнностям европейського природоохоронного значення (мкцезростання чи кнування видгв рослин г тварин, мкцезнахо-дження ргдкгсних типгв угруповань тощо). Категоргя оселища («бютопу») у цьому контекстг перетворюеться на своергдний гнструмент виявлення важливих для збереження дглянок, для яких характерна наявнгсть вгдповгдних умов для формування та гснування об'ектгв охорони [9, с. 12].
Отже, в основг видглення територш, перспективних для включення до еколопчно! мережг бС Natura 2000 ввдповщно до Директиви, лежить видглення дглянок земно! поверхш, що визначаються певними конвенцшно погодженими властивостями чи характеристиками (наявнгстю бготичних та абготичних скла-дових), що вгдповгдають цгнностям европейського природоохоронного значення (мгсце зростання видгв рослин чи помешкання видгв тварин, мгсцезнаходження ргдкгсних типгв угруповань тощо).
Шдкреслимо, що еколопчна мережа Natura 2000 е складовою Загальноевропейсько! еколопчно! мережг г передбачае функщонування у державах-членах бС територш особливого природоохоронного значення. Проте таю територп створюються й державами, якг не е членами бС, але функцгонування природо-охоронних територгй таких держав бвропи здгйснюеться в рамках Загальноев-ропейсько! екомережг вщповщно до Стратеги.
Так, вщповщно до положень Конвенцп про охорону дико! флори г фауни та природних середовищ юнування в бврош (Бернська конвенщя 1979 р.) [10], Рекомендацп № 16 «Про територп особливого природоохоронного значення» вед 1989 р. [11] та Резолюцп № 3 вед 1996 р. [12] створюеться Смарагдова мережа (Emerald Network), яка е аналогом програми Natura 2000 та дге за межами бС, розвиваючи спгльний европейський пгдхгд щодо охорони природних територгй особливого значення.
Згщно гз Законом Украши «Про приеднання Украши до Конвенцп 1979 року про охорону дико! флори г фауни та природних середовищ юнування в бврош» вед 29 жовтня 1996 р. № 436/96-ВР [13] Украша стала Договгрною Стороною Конвенцп про охорону дико! флори та фауни г природних середовищ юнування в бврош. Ця Конвенщя мае на мен охорону дико! флори та фауни та !хшх природних середовищ юнування (оселищ). Особлива увага придгляеться
видам, яким загрожуе зникнення, та вразливим видам, включаючи мiгруючi види.
Слщ вказати, що зпдно з останшм на сьогодш оприлюдненим Звггом про хiд виконання Загальнодержавно1 програми формування нащонально1 еколопч-но1 мережi Украши за 2015 р. [14], наданим Мшютерством екологп та природних ресурсiв Украши, станом на 01.01.2015 р., Украша подала до Ради бвропи пропозищю щодо 169 Смарагдових об'екпв, до складу яких, зокрема, входять нащональш природнi парки, бюсферш та природнi заповiдники. Вщповщш структури Ради бвропи здiйснюють перевiрку запропонованих об'ектiв на вщ-поввдшсть критерiям об'ектiв Смарагдово!" мережi, 151 з яких уже мають статус об'екпв-кандидапв (територiй спецiального iнтересу щодо ïx збереження) Сма-рагдово'1 мережi бвропи. Протягом 2016 р. плануеться завершити iдентифiкацiю iншиx потенцiйниx Смарагдових об'екпв.
Для Украши участь у створенш Смарагдово'1 мережi вiдiграе важливу роль, оскшьки надання статусу Смарагдового об'екта нащональним природоохорон-ним територiям та прийняття вiдповiдноï законодавчо'1 бази 1'хнього функщону-вання встановить визнанi мiжнародною спiльнотою стандарти у сферi охорони природи та запровадить загальноевропейський шдхщ до охорони природних середовищ.
Отже, як бачимо, Бернська конвенщя та Пташина Директива i Оселищна Директива бС збiгаються у цiляx. Ц мiжнародно-правовi документи спрямованi на збереження природно'1 флори, фауни та оселищ. 1х основнi вiдмiнностi поля-гають у територiяx застосування (директиви для члешв бС, а Конвенцiя - для бвропи у щлому, включаючи краши - члени бС, та частини Швшчно'1 Африки, та у тому, що Директива бшьш детально розроблена для збереження оселищ.
Щодо нащонального законодавства, то слщ погодитися iз М. А. Дейнегою, В. А. Маевським, яы зауважують про фактичне пнорування у законодавствi Украши «оселищних («бютопних») критерпв» вибору складових елеменпв й абсолютизацiю значення територш та об'екпв природно-заповщного фонду як основи еколопчно1 мережi з подальшим залученням природоохоронних тери-торiй шшого статусу як елементiв допомiжного рангу: буферних зон, вщновних
територiй, екокоридорiв [15].
Так, законодавством Украши запроваджено iншi критерп до формування еколопчно1 мережi, визначенi у Законi Украши «Про еколопчну мережу Украши» [16]. Цей Закон закршлюе включення до складових структурних елеменпв екомережi наступнi територй' та об'екти: а) територй' та об'екти природно-запо-вщного фонду; б) землi водного фонду, водно-болотш упддя, водооxороннi зони; в) землi лiсового фонду; г) полезахисш лiсовi смуги та iншi захисш насадження, якi не вiднесенi до земель люового фонду; Г) землi оздоровчого призначення з ïx природними ресурсами; д) землi рекреацiйного призначення, яю використову-ються для оргашзацп масового вiдпочинку населення i туризму та проведення спортивних заxодiв; е) iншi природнi територй' та об'екти (дшянки степово'1 рослинностi, пасовища, сшожап, кам'янi розсипи, пiски, солончаки, земельш
дглянки, в межах яких е природш об'екти, що мають особливу природну щн-шсть); е) земельш дглянки, на яких зростають природш рослинш угруповання, занесен до Зелено!' книги Украши; ж) територп', яю е мюцями перебування чи зростання видгв тваринного г рослинного свпу, занесених до Червоно! книги Украши; з) частково землг сгльськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сгножатг тощо; и) радгоактивно забрудненг землг, що не використовуються та пгдлягають окремгй охоронг як природнг реггони з окремим статусом (ст. 5).
Таким чином, незважаючи на закргплення як структурних елементгв еко-мережг земельних дглянок, на яких зростають природнг рослиннг угруповання, занесенг до Зелено! книги Украши, та територш, яю е мюцями перебування чи зростання видгв тваринного г рослинного свпу, занесених до Червоно! книги Украши, все ж в нацюнальному законодавствг пгдхгд до формування еколопч-но! мережг базуеться не на критери видглення середовищ гснування (оселищ) як основи вибору складових елементгв екомережг, а екомережа створюеться на базг територгй та об'ектгв природно-заповгдного фонду як основи екомережг з подальшим залученням природоохоронних територгй гншого статусу (водоохо-ронних, рекреацгйних тощо).
Для подальшого вдосконалення та розвитку нацгонального екологгчного законодавства вщповщно до рекомендацгй Всеевропейсько! стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного ргзномашття, гармошзаци законодавства Украши та бС з метою створення безпечного й сприятливого загальноевропейського екологгчного простору доцгльно необхгдним внести змгни до законодавства Украши, яке регулюе питання створення та функщонування еколопчно! мережг, або ж розробити та затвердити нове законодавство щодо екомережг та охорони оселищ, яке б вщповщало вимогам зазначених Директив бС та Всеевропейськш стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного ргзномашття, перш за все, в частиш критерив вибору територш, що потребують особливо! охорони, для формування еколопчно! мережг та вимог щодо забезпечення охорони оселищ.
Також мае бути розроблено класифшатор тишв оселищ Украши та затвер-джено список типгв оселищ, якг потребують охорони, удосконалено управлгння шляхом адаптаци до вимог Директиви оргашзацшних структур Мшприроди, розроблено плани управлшня щодо збереження територш Смарагдово! мережг на основг рекомендацгй та досввду функщонування еколопчно! мережг бС Natura 2000, встановлено систему монгторингу природоохоронного статусу видгв та оселищ. Слгд також завершити формування списку потенцгйних територгй Смарагдово! мережг на базг наявних матергалгв й проведення !х ощнки вщпо-вгдно до процедур, затверджених Бернською конвенцгею, на основг досвгду й методологи Директив бС.
Закршлення на законодавчому ргвш критерив вибору територш, яю шдляга-тимуть особливш охоронг пгсля прийняття вгдповгдних перелМв видгв та типгв оселищ, надасть можливють науково обгрунтовано та послщовно аналгзувати характеристики тих чи гнших цгнних репрезентативних територгй та вживати
вщповвдних заxодiв охорони залежно ввд загрози видам тварин чи рослин, здатносп територй' забезпечити збереження видiв чи тишв оселищ.
На наш погляд, такими основними критерiями мають стати, зокрема:
1) ступшь репрезентативной типу природного оселища на цш територй';
2) чисельнiсть (розмiр) та щшьшсть популяцй виду (видiв), який представлений у межах територй', у порiвняннi до розмiру та щшьносп популяцй' цього ж виду на рiвнi краши; 3) ступiнь збереження характерних рис оселища, яы е важли-вими для виду, про який вдеться, а також здатносп його до самовщновлення; 4) загальна площа територй'; 5) глобальна еколопчна щншсть територй' для пев-ного бiогеографiчного регiону та/або для всiеï територй' як щодо характерних або ушкальних аспектiв ÏT особливостей, так i ïx поеднання.
Безперечно, з метою запобпання декларативносп нормативних положень щодо охорони щнних видiв та оселищ необхщно законодавчо закрiпити порядок розроблення, оргашзацп та втiлення загальнодержавних та регюнальних планiв дiй щодо збереження видiв та оселищ.
Висновки. Таким чином, для подальшо'1 розбудови нащонально'1 еколо-гiчно'ï мережi Украши у контекст Загальноевропейсько'1 екологiчно'ï мережi слiд впровадити оселищну концепцiю формування екомереж^ вдосконалити меxанiзм управлiння еколопчною мережею, виробити принципи та критерп' вибору складових екомережi та стандарпв бС щодо збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття.
Подальше удосконалення i розвиток нащонального еколопчного законодав-ства Украши вщповщно до рекомендацiй Всеевропейсько'1 стратегй' збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття, його гармонiзацiя iз законодавством бС з метою створення безпечного й сприятливого загальноевропейського еко-лопчного простору можливе шляхом унесення змш до законодавства Украши, яке регулюе питання створення та функщонування еколопчно'1 мережi, або розроблення нового законодавства щодо екомережi та охорони оселищ, яке б вщповвдало вимогам зазначених Директив бС та Всеевропейськш стратеги збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття, перш за все, у частиш критерй'в вибору територiй, що потребують особливо'1 охорони, для формування еколопчно'1 мережi та вимог щодо забезпечення охорони оселищ.
Безперечно, наведет у статп пропозицп та перспективш напрямки удосконалення нацiонального законодавства Украши у дослвджуванш темi не е безсшрними. Перспективними аспектами дослвдження може бути вивчення можливих шляxiв запровадження оселищного пiдxоду в Укра1Ш, розроблення вiдповiдного нормативного регулювання питань забезпечення ефективносп вказано'1 концепцй", а не декларативно'1 охорони оселищ, визначення шдстав, порядку, обгрунтованостi проведення ввдбору територiй, що пiдлягатимуть особливiй охорош, порядку здiйснення монiторингу, розподiл повноважень та завдань мiж органами державно'1 влади, органами мiсцевого самоврядування, науково-дослщними установами щодо охорони територiй зростання рослинних угруповань, мюць проживання тварин, мпрацшних шляxiв та iн.
Список лггератури:
1. Про ратифгкацгю Угоди про асоцгацгю мгж Украшою, з однге'1 сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським спгвтовариством з атомно'1 енергп г 1хнгми державами-членами, з гншо1 сторони : Закон Украши вгд 16.09.2014 р. № 1678-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/1678-18.
2. Всеевропейська стратеггя збереження бгологгчного та ландшафтного ргзномангття : Стра-теггя вгд 25.10.1995 р., Рада бвропи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/994_711.
3. Про збереження природних видгв птахгв : Директива 79/409/бЕС, Мгжнародний документ вгд 2 квгтня 1979 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu.
4. Про охорону диких птахгв : Директива 2009/147/EC, Мгжнародний документ вгд 30.11.2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu.
5. Про збереження природних середовищ гснування дико'1 фауни та флори : Директива 92/43/бЕС, Мгжнародний документ вгд 21.05.1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu.
6. Про збереження мггруючих видгв диких тварин : Конвенцгя вгд 23.06.1979 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_136 .
7. Про водно-болотнг уггддя, якг е середовищем гснування водоплавних птахгв : Конвенцгя вгд 02.02.1971 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/995_031.
8. Рекомендацп щодо впровадження в Украшг Директиви про оселища бвропейського Союзу : стратеггчний план дгй (2012-2020) / Г. Згнгстра, О. Кагало, В. Костюшин, Л. Мочарська, Б. Проць. - Львгв : ЗУКЦ, 2012. - С. 28.
9. Кагало О. О. Розбудова екологгчно'1 мережг : принципи, проблеми, перспективи / О. О. Кагало // Науковг основи збереження бготично'1 ргзномангтностг : зб. матергалгв дев'ято'1 науково'1 конференцп молодих учених (м. Львгв, 1-2 жовтня 2009 р.). - Львгв : 1н-т екологп Карпат НАН Украши, 2009. - С. 12.
10. Про охорону дико'1 флори г фауни та природних середовищ гснування в бвропг : Конвенцгя, Мгжнародний документ вгд 19.09.1979 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.
11. Про територп особливого природоохоронного значення. Рекомендацгя № 16 (1989) [On areas of special conservation interest] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://wcd.coe. int/wcd/ViewDoc.jsp?id=1485727&Site=DG4- Nature&BackColorInternet=DBDCF2&BackColorI ntranet=FDC864&BackColorLogged=FDC864.
12. Щодо створення Загальноевропейсько1 екологгчно1 мережг. Резолюцгя № 3 (1996). ^onceming the setting up of a pan-European Ecological Network] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://wcd.coe.int/wcd/ViewDoc.jsp?id=1475203&Site=DG4Nature&BackColorInternet =DBDCF2&BackColorIntranet=FDC864&BackColorLogged=FDC864.
13. Про приеднання Украши до Конвенцп 1979 року про охорону дико'1 флори г фауни та природних середовищ гснування в бвропг: Закон Украши вгд 29.10.1996 року № 436/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436/96-%D0%B2%D1%80.
14. Звгт про хгд виконання Загальнодержавно1 програми формування нацгонально'1 еко-логгчно'1 мережг Украши за 2015 ргк. Офгцгйний веб-сайт Мгнгстерства екологп та природних ресурсгв Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.menr.gov.ua/protection/ protection6/formuvannya/920-zahalnoderzhavna-prohrama-formuvannia-natsionalnoi-ekomerezhi-na-2000-2015-roky
15. Дейнега М. А. Проектування нацгонально'1 екологгчно'1 мережг у контекстг стратеги сталого розвитку : правовий аспект / М. А. Дейнега, В. А. Маевський // Науковий вгсник Нацгонального унгверситету бгоресурсгв г природокористування Укра1ни. - 2014. - Вип. 197, ч. 2. - С. 131-137.
16. Про екологгчну мережу : Закон Украши вгд 24.06.2004 р. № 1864-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1864-15.
References:
1. Pro ratyfikaciju Ugody pro asociaciju mizh Ukrai'noju, z odnijei' storony ta Jevropejs'kym Sojuzom, Jevropejs'kym spivtovarystvom z atomnoi' energii' i i'hnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi' storony: Zakon Ukrai'ny vid 16.09.2014 № 1678-VII zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1678-18 [in Ukrainian].
2. Vsejevropejs'ka strategija zberezhennja biologichnogo ta landshaftnogo riznomanittja: Strategija vid 25.10.1995. Rada Jevropy. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/994_711 [in Ukrainian].
3. Pro zberezhennja pryrodnyh vydiv ptahiv: Dyrektyva 79/409/JeES, Mizhnarodnyj dokument vid 02.04.1979. Retrieved from: http://ec.europa.eu.
4. Pro ohoronu dykyh ptahiv: Dyrektyva 2009/147/EC, Mizhnarodnyj dokument vid 30.11.2009. Retrieved from: http://ec.europa.eu.
5. Pro zberezhennja pryrodnyh seredovyshh isnuvannja dykoi' fauny ta flory: Dyrektyva 92/43/ JeES, Mizhnarodnyj dokument vid 21.05.1992. Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu.
6. Pro zberezhennja migrujuchyh vydiv dykyh tvaryn: Konvencija vid 23.06.1979. zakon4.rada. gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_136 [in Ukrainian].
7. Pro vodno-bolotni ugiddja, jaki je seredovyshhem isnuvannja vodoplavnyh ptahiv: Konvencija vid 02.02.1971. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_031 [in Ukrainian].
8. Zing'stra G., Kagalo O., Kostjushyn V., Mochars'ka L., Proc' B. (2012). Rekomendacii' shhodo vprovadzhennja v Ukrai'ni Dyrektyvy pro oselyshha Jevropejs'kogo Sojuzu: strategichnyj plan dij (2012-2020). L'viv : ZUKC [in Ukrainian].
9. Kagalo O.O. (2009). Rozbudova ekologichnoi' merezhi : pryncypy, problemy, perspektyvy. Naukovi osnovy zberezhennja biotychnoi' riznomanitnosti : Proceedings of Scientific Conference. L'viv: In-t ekologii' Karpat NAN Ukrai'ny [in Ukrainian].
10. Pro ohoronu dykoi' flory i fauny ta pryrodnyh seredovyshh isnuvannja v Jevropi: Konvencija, Mizhnarodnyj dokument vid 19.09.1979. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon.rada.gov. ua. [in Ukrainian].
11. Pro terytorii' osoblyvogo pryrodoohoronnogo znachennja. Rekomendacija № 16(1989) [On areas of special conservation interest]. Retrieved from: http://wcd.coe.int/ViewDoc. jsp?p=&id=1485727&Site=DG4%20%20%20%20%20Nature&BackColorInternet=DBDCF2&BackC olorIntranet=FDC864&BackColorLogged=FDC864&direct=true
12. Shhodo stvorennja Zagal'nojevropejs'koi' ekologichnoi' merezhi : Rezoljucija № 3 (1996) [Concerning the setting up of a pan-European Ecological Network]. Retrieved from: http://wcd.coe. int/ViewDoc.jsp?p=&id=1475233&Site=DG4-Nature&BackColorInternet=DBDCF2&BackColorIn tranet=FDC864&BackColorLogged=FDC864
13. Pro pryjednannja Ukrai'ny do Konvencii' 1979 roku pro ohoronu dykoi' flory i fauny ta pryrodnyh seredovyshh isnuvannja v Jevropi: Zakon Ukrai'ny vid 29.10.1996 № 436/96-VR. zakon4. rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
14. Zvit pro hid vykonannja Zagal'noderzhavnoi' programy formuvannja nacional'noi' ekologichnoi' merezhi Ukrai'ny za 2015 rik. menr.gov.ua. Retrieved from: http://www.menr.gov.ua/protection/ protection6/formuvannya/920zahalnoderzhavna-prohrama-formuvannia-natsionalnoi-ekomerezhi-na-2000-2015-roky [in Ukrainian].
15. Dejnega M.A. Majevs'kyj V.A. (2014). Proektuvannja nacional'noi' ekologichnoi' merezhi u konteksti strategii' stalogo rozvytku: pravovyj aspekt. Naukovyj visnyk Nacional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny. Issue 197, 2, 131-137 [in Ukrainian].
16. Pro ekologichnu merezhu: Zakon Ukrai'ny vid 24.06.2004 № 1864-IV. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 [in Ukrainian].
Holonko R. A., researcher of the Department of Environmental Law of Yaroslav Mudryi National Law University, Senior Professor of Ecology and Law Department of Chernivtsi faculty of National technical university «KhPI», Ukraine, Chernovtsy
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5950-9985
Legal regulation of the Ukrainian national ecological network formation as the component of European ecological network
Formation of the national ecological network is of fundamental importance for the conservation of biological and landscape diversity and creating a system of territories with natural conditions of landscape and other natural complexes and unique areas.
Ukraine states that one its main aims is the gradual approximation of national legislation to the law and policy of the European Union. The author points out that for the further development of the Ukrainian national ecological network in the context of the European ecological network, it is necessary to: establish the habitat concept of the ecological network formation; improve the management mechanism of ecological network; introduce the principles and criteria for selecting components of the ecological network and EU standards of biological and landscape diversity.
After the adoption of the relevant lists of species and habitat types, it is proposed to enshrine in the Ukrainian legislation among many possible scientifically based criteria of selecting territories under special protection, the following: 1) representativeness degree of the type of natural habitat on this territory; 2) quantity (size) and population species density, which is represented within the territory, in comparison to the size and density of population of the same species at the country level; 3) degree of preservation of the outstanding habitats characteristics that are important for the valid species and for their ability for self-regeneration; 4) total area of the territory; 5) global ecological value of the territory for a biogeographic region and / or for the entire territory on a specific or unique aspect of its features and their combinations.
Keywords: European ecological network; protection of animals' natural habitats; protection of plants' growth natural habitats; Ukrainian ecological network; natural-reserved fund; environmental protection.
Надшшла до редколегй 07.11.2016 р.
