CC BY
18
УДК 342.26
I. Й. Магновський
Нащональний ушверситет "Одеська юридична академм", професор кафедри загальноправових та гуматтарних дисциплш, доктор юридичних наук, доцент
ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ РЕГ1ОНАЛЬНОГО П1ДХОДУ В РЕФОРМУВАНН1 ТЕРИТОР1АЛЬНОГО УСТРОЮ УКРА1НИ
© Магновський I. Й., 2016
У статт в правовому аспект розглянуто регiональний пщхщ реформування територiального устрою УкраТни, як один iз можливих вар1ант1в його удосконалення. Висвiтлено розумiння такоТ багатоаспектноТ категори як регiон. З урахуванням кторичного досв1ду, сучасних полiтичних реалш та перспектив майбутнього, обгрунтовано тенденщю щодо оптимiзацu територiального устрою держави, зокрема доцшьност укрупнення адмiнiстративно-територiальних одиниць шляхом утворення вщповщних регюшв. Визначено територiальне укрупнення i розмежування регш-нальних кордошв за критерiями Тхшх особливостей: iсторико-полiтичнi; сощально-економiчнi; географiчнi та клiматичнi; етнiчнi та нащонально-культурнь Наведено складовi сукупного потенцiалу регшну, зокрема: трудовий, споживчий, шфраструк-турний, виробничий, шновацшний, фшансовий, шституцшний та природно-ресурсний. Констатовано, що регiоналiзацiя територiального устрою УкраТни мае оптимiзований та децентралiзований характер i дае змогу ефективно здшснювати державну полiтику в краТн у поеднаннi з розвитком самоврядування, а також забезпечить пропорцшний соцiально-економiчний i нацiонально-культурний розвиток регюшв, збереже Тхню самобутнiсть та забезпечить полггичну стабiльнiсть у суспiльствi загалом. Запро-вадження та розширення процесу регюналiзацu в УкраТш сприятиме подальшому поглибленню демократизаци суспiльства.
Ключовi слова: регюн, територiя, адмiнiстративно-територiальний подiл, тери-тор1альннй устрiй, репоналващя, глобалiзацiя.
И. И. Магновский
ПРАВОВОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ РЕГИОНАЛЬНОГО ПОДХОДА В РЕФОРМИРОВАНИИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО УСТРОЙСТВА
УКРАИНЫ
В статье в правовом аспекте рассмотрен региональный подход реформирования территориального устройства Украины, как один из возможных вариантов его совершенствования. Освещено понимание такой многоаспектной категории как регион. С учетом исторического опыта, современных политических реалий и перспектив будущего, обоснованно тенденцию оптимизации территориального устройства государства, в частности целесообразности укрупнения административно-территориальных единиц путём образования соответствующих регионов. Определены территориальное укрупнение и разграничение региональных границ по критериям их особенностей: историко-политические; социально-экономические; географические и климатические; этнические и национально-культурные. Приведены составляющие совокупного потенциала региона, в том числе: трудовой, потребительский, инфраструктурный, производственный, инновационный, финансовый, институциональный и природно-ресурсный. Констатировано, что регионализация территориального устройства
Украины носит оптимизированый и децентрализованный характер и позволит эффективно осуществлять государственную политику в стране в сочетании с развитием самоуправления, а также обеспечит пропорциональное социально-экономическое и национально-культурное развитие регионов, сохранит их самобытность и обеспечит политическую стабильность в обществе в целом. Внедрение и расширение процесса регионализации в Украине будет способствовать дальнейшему углублению демократизации общества.
Ключевые слова: регион, территория, административно-территориальное деление, территориальное устройство, регионализация, глобализация.
I. Y. Mahnovskyi
THE LEGAL INTERPRETATION OF A REGIONAL ACCESS IN FORMATION OF THE TERRITORIAL MECHANISM OF UKRAINE
In the article in legal aspect considered regional approach of reforming of the territorial mechanism of Ukraine, as one of the possible options for improvement. Highlighted understanding such multifold category as region. With a glance to historical experience, modern political realities and future prospects, tend was valid for the optimizing of the territorial mechanism of Ukraine, including the feasibility of consolidation of administrative units by the formation of prorated regions. Defined territorial enlargement and consolidation of regional boundaries by the individual criterions: historical and political; socio-economic; geographic and climatic; ethnic and national-cultural. Brought the element of the aggregated potential of the region: labor, consumer, infrastructural, productive, innovation, financial, institutional and natural resources. Stated that the regionalization of the territorial mechanism of Ukraine has optimized and decentralized nature and will allow effectively realize national policy in the country, coupled with the development of government and provide proportional socio-economic and cultural elaborateness of the regions preserve their identity and ensure political stability in society in general. The introduction and expansion of the process of regionalization in Ukraine will contribute to further deepening democratization of society.
Key words: region, territory administrative-territorial division, territorial structure, regionalization, globalization.
Постановка проблеми. Удосконалення територiального устрою Украши на сучасному еташ е одним i3 прюритетних напрямiв ïï розвитку як демократично!', правово!' держави. За чашв незалежносл Украши як самостшно'' держави науковщ та законотворщ започаткували певну кшьюсть проекпв щодо реформування ïï' територiального устрою, але наразi проблема залишилася невиршеною. Тому сьогодт юнуе витребувана часом нагальна потреба у новггтх пiдходах проведення ефективноï реорганiзацiï адмiнiстративно-територiального подшу Украïни, що породжуе актуальнiсть та необхiднiсть виршення цiеï проблематики.
Аналiз досл1дження проблеми. Сьогодт популярт серед полiтикiв i науковцiв Украïни iдеï самоврядування великих репошв на основi об'еднання кшькох сучасних областей. Так в даному ракурс присвятили своï творчi напрацювання дослiдники з рiзних галузей науки (С. В. Адамович,
0. В. Батанов, С. О. Бша, П. П. Бшик, Я. В. Верменич, М. I. Карлш, В. В. Кравченко, В. С. Кравщв,
1. I. Мельник, П. I. Надолшнш, А. П. Пономарьов), бшьшою мiрою ютори, полiтологiï, регiональноï економiки та економiчноï географiï, меншою - юриспруденции що спонукае до правового осмис-лення заданих пiдходiв.
Метою i завданням ща статтi е висвгглення у правовому аспектi регiонального тдходу щодо реформування адмiнiстративно-територiального устрою Украши.
Виклад основного MaTepiaiy. У зв'язку з цим варто ввдзначити Закони Укра'ни "Про стимулювання розвитку регюшв" ввд 8 вересня 2005 року [1], що визначае принципи реалiзацii державно'' регiональноi полiтики щодо стимулювання розвитку регютв та подолання депре-сивносп територiй та "Про засади державно'' регюнально'' полггаки" вiд 5 лютого 2015 року, який спрямований на регюнальш стратеги розвитку [2]. Також уряд Укра'ни напередодт затвердив державну стратегто регiонального розвитку до 2020 року, необхвдшсть яко'' викликана об'ективними i суб'ективними причинами, що ушбрала в себе кращий досвiд европейських зразюв подiбних стратегiй розвитку територш [3].
До останнього часу, як пвдкреслюе О. В. Батанов, у впчизнянш науковiй лiтературi ви-значенню i дослiдженню категори "регюн" не придшялося належно'' уваги, хоча в останш роки в цьому напрямку i зробленi певнi кроки. Зараз проблематика регюну iнтенсивно розробляеться широким колом дослщниюв. Питання регiональноi' полггаки поступово стають тематикою полiтичних документа, вистутв, звернень державних дiячiв, акпв посадових осiб та органiв влади, що е складовою частиною багатьох полгтичних дискусiй, отримавши нове висвгтлення у контекстi проблем глобалiзацii [4, с. 643].
Наприклад, пiд регюном П. П. Бглик розумiе територто, яка володiе сукупнiстю загальних, взаемопов'язаних характеристик. Деяю автори вважають регюном частину народногосподарського комплексу з певними ландшафтом, кшматом, корисними копалинами, а також зi специфiчною виробничою спецiалiзацiею, яка залежить вiд щiльностi населення, характеру його поселень, традицшних занять, ввдносин з жителями iнших регютв, що великою мiрою визначаються етно-нацiональним, конфесiйним, лiнгвiстичним складом жителiв конкретно'' територи, мiграцiйними процесами, статевовшовою структурою та характером вiдтворення населення тощо. Для при-хильникiв цього шдходу головне значення мае природна, географiчна, демографiчна та економiчна самобутшсть територй [5, с. 32].
У юридичнш енциклопеди поняття "регюн" - [лат. regio (regionis) - область, район, напрямок, кордон] - частина територй кра'ни (район, область та ш.), що вiдрiзняеться сукупнiстю природних або юторично сформованих економiко-географiчних умов i нацiональним складом населення [6, с. 254].
В. В. Кравченко зазначае, що регюн - частина територй держави (будь-яке територiальне утворення всерединi кра'ни), яка характеризуеться комплексом притаманних 'й ознак (фГзико-географiчних, соцiально-економiчних, етнографiчних, ресурсних, соцiально-iсторичних та iн.). Регiонами можуть бути i офiцiйно адмiнiстративно-територiальнi одинищ, i неофiцiйнi тери-торiальнi одинищ - вшьш ареали, наприклад, вшьш економiчнi зони, зони стихiйного або еколо-гiчного лиха, басейни корисних копалин i т. iн. Ввдповвдно видгляють регiони: адмiнiстративний (полiтичний), соцiально-економiчний, географiчний i т. iн. УтГм, термiном "регюн адмтст-ративний" позначають вищу адмiнiстративно-територiальну одиницю держави (область, Автономна Республша Крим, мiсто-регiон), дляжителiв яко'' характерна наявнiсть загальних полггичних, економiчних i соцiальних iнтересiв, з метою представлення та задоволення котрих створюються органи регюнального управлшня або самоврядування [7, с. 373].
За визначенням О. М. Невелева, регюн - це складова територiального устрою держави, яка являе собою певну географiчну спшьшсть, територiальну та природно-господарську (зГ схожими умовами сощально-економГчного розвитку) цшсшсть та обумовлюе можливГсть створення системи оргашв управлшня, котрГ покликан здшснювати ефективне самоврядне i державне управлшня регюнальним розвитком у рамках едино'' державно'' сощально-економГчно'' полггаки. Тому регюн слад розглядати як завершений територГально-господарський комплекс [8, с. 15].
Слад зазначити позищю В. В. Шилова, де регюн - це сощально-економГчний проспр з певною природно-географГчною територГею, яка ввдзначаеться ввдповвдним характером виробництва, спе-цифГчними Гсторико-культурними та демографГчними особливостями, адмшГстративно-полггачною територГею i кордонами, а також однотипною нормативно-правовою базою [9, с. 51].
Враховуючи викладене вище, доцгльно запропонувати власне визначення поняття "регюн", який е ввдповвдною природно-географГчною територГею частини держави, з характерним ресурсним
потенщалом, з належними адмiнiстративно-територiальними одиницями, з притаманними уста-леними особливостями соцiально-економiчного розвитку, етнонацiональним складом населення, з наявними органами державно! влади та самоврядування, котрi здiйснюють регiональне управлшня.
У зазначеному контекстi слiд погодитися з росшським дослiдником-регiоналiстом О. М. Барбаковим у тому, що саме поняття регiону включае у себе кшька складових, що мають, своею чергою, системний характер [10]. Серед яких фiзико-географiчна структура регiону; його економiчна складова; складова, котра зумовлена полiтико-адмiнiстративним подшом територи регiону, його полггико-адмтстративною структурою; його етнiчна структура; сощокультурна складова; складовою "регюну" по ранжиру, але не за значенням, виступае нормативно-правова складова; полгтична складова, яка обумовлюе загальну полгтику його функцiонування, складаючи ввд-повiдну регiональну частину загально! полггачно! системи держави. У структурному вщношенш остання представляе цiлiсну, телеологiчно обгрунтовану, упорядковану сукупнiсть полiтичних iнститутiв, ролей, ввдносин, процесiв, принципiв полiтично! оргашзаци суспшьства в регiонах, тд-порядкованих прийнятим у конкретному суспiльствi полгтичним, соцiальним, юридичним, вдео-логiчним, культурним нормам, iсторичним традицмм i настановам полгтичного режиму [11, с. 5].
Саме полггична система в регюш, на думку О. М. Барбакова, оргашзовуе системнi вiдносини мiж суспшьством i державою, визначае стан полгтичних процесiв, що включають шститу-цiоналiзацiю влади, характеризуе стан полггачно! дмльносп, рiвень полггачно! мотиваци та полггачно! творчосп в суспгльствГ, характер полггачно! участi, неiнституцiоналiзованих полгтичних ввдносин [12].
Пвдкреслюючи роль поняття "регiон" в управлшш, деякi дослвдники навiть походження термша "регiон" починають пояснювати не тгльки в традицiйному ключг вед латинського regio (напрямок, межа), а й вед regere (вести, направляти, керувати). Тим самим наголошують, що семантика такого поняття мае двГ взаемопов'язаш складовi: основну - просторову, i метафоричну, що передбачае почуття влади [13, с. 24].
Слад зазначити, що бгльшГсть учених у процеш визначення дослiджуваного термiна акцентують увагу переважно на органiзацiйних структурах, на як покладено функци управлшня на рГвш peгioнiв. Наприклад, дослвдник Т. М. Безверхнюк розглядае наступш типи структур регiонального управлiння, як державне управлшня (на регюнальному рГвш), державне регулювання регiонального розвитку, регюнальне управлiння [14]. 1ншГ придгляють увагу принципам i методам регiонального управлшня, аналiзують галузеву i функцiональну структуру господарства peгioну, як об'екта управлшня [15]. Питанням управлшня регюнальним розвитком i його нормативно-правовим забезпеченням в останш роки присвячено низку дисертацшних дослiджень, зокрема таких учених, як М. С. Дейч [16], В. C. Куйбвда [17], А. В. Мерзляк [18].
За сввдченням О. В. Молодцова, перспективи вдосконалення полгтико-правових шститупв мГсцевого самоврядування та регюнального управлiння, змiна !хнього конституцшно-правового статусу як головних суб'ектiв адмiнiстративно-територiального подглу е об'ективною основою активiзацi! дослiдження проблематики регiонального розвитку. Проввдне мiсце в нш займае саме вдея регiоналiзацii Укра!ни, процеси здшснення яко! стають принципово шшими в умовах глобалiзацii економiки та формування шститупв iнформацiйного суспшьства. Щ екзогенш фактори значною мГрою впливають на модертзащю оргашв публГчного управлшня Укра!ни, змшу мехашзмГв регулювання регюнального розвитку. Цей процес ввдбуватиметься на основГ шсти-туцюнальних змш, як заплановаш полгтичною та адмшГстративно-територГальною реформами [19, с. 318]. При цьому слад тдтримати думку В. М. Шкабаро в тому, що сьогодт характерними проблемами адмшГстративно-територГального устрою Укра!ни е, зокрема, законодавча неврегульовашсть правового статусу адмшГстративно-територГальних одиниць та !х недостатне забезпечення фшансово-економГчно! та сощально! самодостатносл [20, с. 59].
Розробляючи критери формування регютв у процеш адмшГстративно-територГально! реформи, М. П. Круглов констатуе, що ввдповвдно до популярно! сучасно! методики, сукупний потенщал регюну обчислюеться з восьми окремих потенщалГв: трудового, споживчого, шфра-структурного, виробничого, шновацшного, фшансового, шституцшного та природно-ресурсного
характеру [21, с. 8]. При цьому П. П. Бшик зазначае, що природно-клГматична, економГчна, сощальна неоднорвдтсть регюшв обумовлюе Гснування у них об'ективних розбГжностей мГж умовами життед1яльносп населення. А це породжуе необхвдшсть здшснення диференцшовано' полггаки, спрямовано'' на сощально-економГчний розвиток кожного регюну [5, с. 34].
На наше переконання, в адмшГстративно-територГальному подш Укра'ни на сучасному етап мае бути покладена i конституцшно закршлена ввдповвдна система, в основГ яко'' мае бути обгрунтування територГального укрупнення i розмежування регюнальних кордошв за критермми 'хшх особливостей: 1) Гсторико-полггачш; 2) сощально-економГчш; 3) географГчш та кшматичш; 4) етшчш та нащонально-культурнг
Ураховуючи динамГчш процеси господарсько'' штеграци i, у зв'язку з цим, агломераци та урбашзаци, сощально-господарсью вщносини давно вийшли за межГ управлшня ними в рамках областей. Про це сввдчить i практика сощально-економГчних зв'язюв Донбасу, i шших мега-регютв, таких як Галичина, ввдмежоване вГд не'' прськими хребтами Закарпаття та шшГ територи Укра'ни. Така ситуацм зумовлена, передусГм, кторико-полггачним минулим регюшв Укра'ни, як перебували у складГ шших держав, що вплинуло на 'х нащональний i сощальний склад населення, економГчш зв'язки, структуру господарювання, етнокультурш традици i т. ш.
Зрештою, як зазначае В. В. Фесенко, глобалГзацм економГчного розвитку мае важливГ наслвдки для держави. В умовах демократизаци центральна влада обумовлена виражати i проводити в життя загальнонащональш штереси, враховуючи регюнальш. Однак центр не завжди може врахувати 'х специфГчшсть, особливо в тих випадках, коли 'х реалГзацм вимагае виходу за межГ державних кордошв. Пад впливом глобалГзаци в кожнш окремш кра'ш створюються сво'' ядра, натвперифери i перифери. Саме через ядра - мегаполГси або найрозвинетшГ регюни кра'ни, а не через нащональш органи влади, здшснюеться залучення останньо'' до свгтових та глобалГзацшних процешв [22, с. 67].
Таю процеси найхарактертшГ для тако'' багатонащонально'' i географГчно велико'' держави Схвдно'' Свропи, як Укра'на. Об'ективне кнування регюшв впчизняш вчеш виявили вже давно, i воно тГею чи шшою мГрою ввдображено в доробках сучасних дослвдниюв, що говорить про гостру обумовлетсть розробки конституцшно-правового реформування територГального устрою Укра'ни. РегюналГзм як феномен, констатуе I. Т. Зварич, вже став реальшстю сучасного буття суспшьства [23, с. 4]. Тому науковГ пращ вчених, насамперед, важливГ своею критерГальною основою регю-нального розвитку.
За твердженням дослвдниюв, регюн е природним економшо-адмшГстративно-управлшським територГальним утворенням. У бшьшосл випадюв географГчно територГальш межГ регюшв при-родно пов'язаш з Гсторичними адмшГстративними кордонами областей Укра'ни, яю можуть стати базовими регюнальними структурами держави. Тому пропозици щодо перегляду адмшГстративно-територГального уявлення регюшв вимагають зваженого пвдходу i детального аналГзу [24].
Висновки. Отже, регюналГзацм територГального устрою Укра'ни мае оптимГзований та децентралГзований характер i дае змогу ефективно здшснювати державну полггаку в кра''ш у поеднанш з розвитком регюнального та мГсцевого самоврядування, а також забезпечить про-порцшний сощально-економГчний i нащонально-культурний розвиток регюшв, збереже 'хню самобутшсть та забезпечить полггачну стабшьшсть у суспшьствГ загалом.
При цьому вчеш констатують, що розширення процесу регюналГзаци в Укра'ш сприятиме подальшому поглибленню демократизаци суспшьства. На пвдставГ цього перспективними i актуальними е подальшГ науковГ дослвдження впливу внутршшх та зовшшшх чинниюв на процеси регюналГзаци в Укра'ш [25, с. 151].
1. Закон Украгни "Про стимулювання розвитку регютв" в\д 8 вересня 2005 року // Вгдомостг Верховног Ради Украти (ВВР), 2005, № 51. - Ст. 548. 2. Державна стратеггя регюнального розвитку до 2020 року / Затверджена Кабтетом МШстргв Украти в\д 21 листопада 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.kmn.gov.ua/control/publish/article? art_id=246872049. - Назва з екрана. 3. Закон Украти "Про засади державног регюнальног полтики" вiд 5 лютого 2015року //Вiдомостi Верховног Ради Украгни (ВВР), 2015, № 13. -Ст. 90.
4. Конституцшне право Украгни. ÄKadeMiHnuü курс: тдручник: у 2-х т. - Т. 2. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2008. - 800 с. 5. Бтик П. П. Поняття та правова суттстъ уnравлiнськоí категоргг регюн" [Текст] / П. П. Бтик // Право Украгни: Юридичний журнал. - 2001. - № 11. - С. 32-35. 6. Юридична енциклопедiя: у 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко вдп. ред.) та т. - К.: "Укр. енцикл.", - 2003. - Т. 5: П - С. - 776 с. 7. Кравченко В. В. Конституцшне право Украгни: навчалъний поыбник. - Вид. 4-те, виправ. та доповн. - К.: Атжа, 2007. - 568 с. 8. Невелев О. М. Упорядкування адмтстративно-територгалъного устрою та вдосконалення системи мюцевого самоврядування в Укралнг // Еко-номiчний часопис ХХ1. - № 1. - 2004. - С. 12-16. 9. Шилов В. В. Три подхода к понятию "регион" /
B. В. Шилов // Регион: проблемы и перспективы. - 1997. - № 4. - С. 50-51. 10. Барбаков О. М. Регион как объект управления / О. М. Барбаков // Социол. исслед. - 2002. - № 7. - С. 97-99. 11. Борисов В. К. Теория политической системы/ В. К. Борисов. - М.: О-во Знание РСФСР, 1991. -36 с. 12. Барбаков О. М. Региональное управление: реалии и перспективы / О. М. Барбаков. - СПб.: Лань, 1999. - 288 с. 13. Клемешев Ä. П. Регион в условиях глобализации /Ä. П. Клемешев //Вестник ВГУ. Серия Гуманитарные науки. - 2005. - № 2. - С. 22-38. 14. Безверхнюк Т. М. Принципи регюналъного управлтня: порiвнялъний анал1з втчизняного та европейсъкого досвiду / Т. М. Безверхнюк // Ефективтстъ державного управлтня: зб. наук. працъ. - Вип.13. - Лъвiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2007. - С. 13-20. 15. Миронова Т. Л. Управлтня розвитком регюну [Текст] / Т. Л. Миронова, О. Л. Доброволъсъка, Ä. Ф. Процай, С. Ю. Колодш. - К.: Центр навчалъног лтератури, 2006. -328 с. 16. Дейч М. С. Розвиток корпоративних форм державного управлтня регюном: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: спещалътстъ 25.00.02 - мехатзми державного управлтня / М. С. Дейч: Донецъкий держ. ун-т управлтня. - Донецък, 2005. - 19 с. 17. Куйбiда В. С. Органна-цтно-функщоналът принципи i методи дiялъностi оргатв мкцевого самоврядування [Текст]: дис... д-ра наук з держ. упр.: спещалътстъ 25.00.04 - мкцеве самоврядування / В. С. Куйбiда: Нащоналъна академiя держ. Управлтня при Президентовi Укрални. - К., 2003. - 511 с. 18. Мерзляк Ä. В. Державне управлтня тоземними твестищями: регюналъний аспект [Текст]: дис. ... д-ра наук з держ. упр.: спещалътстъ 25.00.02 - мехатзми державного управлтня / Ä. В. Мерзляк: Нащоналъна академiя держ. Управлтня при Президентовi Укрални. - К., 2003. - 529 с. 19. Молодцов О. В. Поняття та суттстъ новоi регюналЬзащг // Вкник НащоналъноТ академи державного управлтня при Президентовi Укрални. - 2005. - № 4. - С. 318-324. 20. Шкабаро В. М. До питання реформування адмiнiстративно-територiалъного устрою Укрални // Вкник Днтропетровсъкого утверситету iменi Äлъфреда Нобеля. Серiя "Юридичт науки". - 2011. - № 1 (1). - С. 56-60. 21. Круглов М. П. Партiя знову посилае Давидова? / М. П. Круглов // Голос Украгни. - 22 червня 2005. - № 113 (3613). - С. 8. 22. Фесенко В. В. Регюналън вимгри глобалЬзацшних процеЫв: украгнсъкий контекст // Розвиток Украгни в регюналънш перспективi: полтичт, економiчнi, соцiалънi проблеми регюналЬзацп: конф. укр. випускниюв програм наук. стажування у СШЛ: Виступи учасниюв та дискуЫя, Харюв, 25-27 травня 2001 р. / Kennan Institute; Woodrow Wilson International Center for Scholars / вiдп. ред. О. Гаранъ. - К.: Стилос, 2002. - C. 63-78. 23. Зварич I. Т. РегюналъШ особливостi розвитку етнополтичних процеЫв в Украгт: автореф. дис... д-ра полт. наук: спещалътстъ 23.00.05. - етнополiтологiя та етнодержавознавство /1. Т. Зварич. 1нститут полтичних i етнонащоналъних до^дженъ iм. I. Ф. Кураса НЛН Украгни. - К., 2005. - 52 с. 24. Чернецъкий Ю. Регюн - мае звучати гордо //Денъ. - № 141. - 8 серпня 2000. - С. 3. 25. Горло Н. В. Моделiрегiоналiзацiг в захiдних крагнах i в Украгт: порiвнялъний аналiз //Грат. - №3 (65). - 2009. -
C. 147-151.
REFERENCES
1. Zakon Ukrayiny "Pro stymulyuvannya rozvytku rehioniv" vid 8 veresnya 2005 roku [The Law of Ukraine On stimulating regional development on September 8 2005]. Supreme Council of Ukraine (VVR). 2005, Vol. 51. Art. 548. 2. Derzhavna stratehiya rehional'noho rozvytku do 2020 roku [National Strategy of Regional Development 2020]. Approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine of November 21, 2013. Availableat: http:// www.kmn.gov.ua/control/publish/article?art_id=246872049. 3. Zakon Ukrayiny "Pro zasady derzhavnoyi rehionalnoyi polityky" vid 5 lyutoho 2015 rok [The Law of Ukraine On Principles of State Regional Policy dated February 5,2015]. Supreme Council of Ukraine (VVR), 2015, Vol. 13. Art. 90.
4. Konstytutsiyne pravo Ukrayiny. Akademichnyy kurs: Pidruchnyk: u 2-kh T. [Constitution allaw of Ukraine Academic Course Tutorial in 2 T.T. 2]. Pod Society. Ed. YS Shemshuchenko. Kiev: of Publisher legal opinion Publ, 2008. 800 p. 5. Bilyk P. P. Ponyattya ta pravova sutnisf upravlins'koyi katehoriyi "rehion" [Theconceptandlegalnatureofcategorymanagementregion]. Law: Law Journal. 2001. Vol. 11. pp. 32-35. 6. Yurydychna entsyklopediya: V 6 t.[LegalEncyclopediaIn6 t.]. Redkol.: Y. S. Shemshuchenko (ed. Ed.) And others. Kyiv Eng. Entsykl Publ. 2003. Vol. 5: P - C. 776 p. 7. Kravchenko V. V. Konstytutsiyne pravo Ukrayiny: Navchal nyy posibnyk [Constitutional law of Ukraine Textbook]. Vyd.4 something correct. and fulfill. Kyiv: Atika Publ, 2007. 568 p. 8. Nevelyev O. M. Uporyadkuvannya administratyvno-terytorial noho ustroyu ta vdoskonalennya systemy mistsevoho samovryaduvannya v Ukrayini [Stream lining administrative and territorial structure and improving the system of local government in Ukraine]. Economic Journal XXI. Vol. 1. 2004. pp. 12-16. 9. Shilov V. V. Tri podkhoda k ponyatiyu "region" [Three approaches to the concept of region]. Region: Problems and Prospects. 1997. Vol. 4. pp. 50-51. 10. Barbakov O. M. Region kak ob"ekt upravleniya [The region as a control object Sotsiologicheskieissled]. 2002. Vol. 7. pp. 97-99. 11. Borisov V. K. Teoriya politicheskoi sistemy [The theory of the political system]. Moscow: awareness of the RSFSR Publ, 1991. 36 p. 12. Barbakov O. M. Regionalnoe upravlenie: realii i perspektivy [Regional Management Realitiesand Prospects]. SPb. Lan Publ, 1999. 288 p. 13. Klemeshev A. P. Region v usloviyakh globalizatsii [The region in the conditions of globalization]. Vestnik VSU. Series Humanities. 2005. Vol. 2. pp. 22-38. 14. Bezverkhnyuk T. M. Pryntsypy rehionalnoho upravlinnya: porivnyalnyy analiz vitchyznyanoho ta yevropeys' koho dosvidu [Principles of regional management comparative analysis of national and Europe an experience]. The efficiency of public administration: Coll. Science. works.Vol.13. Lviv, LRI NAPA, 2007. pp.13-20. 15. Myronova T.L. Upravlinnya rozvytkom rehionun [Development Management rehionu]. Kyiv Center of educational literature Publ, 2006. 328 p. 16. Deych M. Ye. Rozvytok korporatyvnykh form derzhavnoho upravlinnya rehionom: avtoref. dys... kand. nauk z derzh. upr.: spetsial' nist' 25.00.02 - mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya [The development of corporate governance forms a region Thesis Thesis candidate Science of the state Exercise specialty 25.00.02mechanisms of public administration. Donetsk State. University of Management. Donetsk, 2005.19 p. 17. Kuybida V. S. Orhanizatsiyno-funktsional'ni pryntsypy i metody diyal'nosti orhaniv mistsevoho samovryaduvannya: dys... d-ra nauk z derzh. upr.: spetsial' nist' 25.00.04 - mistseve samovryaduvannya [Organizational and functional principles and methods of local government dis Dr Sciences of state Exercise specialty 25.00.04 local government]. National Academy of state. Office of the President of Ukraine. Kyiv, 2003. 511p. 18. Merzlyak A. V. Derzhavne upravlinnya inozemnymy investytsiyamy: rehional nyy aspekt: dys. ... d-ra nauk z derzh. upr.: spetsial nist 25.00.02 - mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya [State Department foreign investments regional aspect the dissertation Dr Sciences of state Exercise specialty25.00.02 mechanisms of public administration]. National Academy of State. Office of the President of Ukraine. Kyiv, 2003. 529 p. 19. Molodtsov O. V. Ponyattya ta sutnisf novoyi rehionalizatsiyi [The concept and essence of the new regionalization]. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. 2005. Vol. 4. pp. 318-324. 20. Shkabaro V. M. Do pytannya reformuvannya administratyvno-terytorial noho ustroyu Ukrayiny [On the issue of administrative-territorial structure of Ukraine]. Herald Alfred Nobel University. Series "Jurisprudence". 2011. Vol. 1 (1). pp. 56-60. 21. Kruhlov M. P. Partiya znovu posylaye Davydova? [PartysendsDavidback]. Voice of Ukraine. 22 June 2005. Vol. 113 (3613). p. 8. 22. Fesenko V. V. Rehionalni vymiry hlobalizatsiynykh protsesiv: ukrayins'kyy kontekst [Regional dimensions of globalization Ukrainian context]. Development of Ukraine in regional perspective: political, economic and social problems of regionalization: Conf. Ukrainian. Alumni of Sciences. training in the United States: Presentations and discussion participants, Kharkiv, 25-27 May 2001. Kyiv: Stylos Publ, 2002. pp. 63-78. 23. Zvarych I. T. Rehionalni osoblyvosti rozvytku etnopolitychnykh protsesiv v Ukrayini:avtoref. dys... d-ra polit. nauk: spetsial ' nist ' 23.00.05 - etnopolitolohiya ta etnoderzhavoznavstvo [Ukraine Author dis Dr flight science sspecialty 23.00.05 Ethnic Political and etnoderzhavoznavstv]. Institute of Political and Ethnic Studies. Ivan Kuras National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2005. 52 p. 24. Chernets' kyy Yu. Rehion - maye zvuchaty hordo [Region a sound proudly]. Day. Vol. 141. 8 August 2000. p 3. 25. Horlo N. V. Modeli rehionalizatsiyi v zakhidnykh krayinakh i v Ukrayini: porivnyalnyy analiz [Models of regionalization in Western countries and in Ukraine: comparative analysis]. Faces. Vol. 3 (65). 2009. pp. 147-151.
