CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 343.195
Галина Попадинець
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка",
канд. фшос. наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу 1нституту права, психологи та шновацшно! осв^и
popadynets2010@ukr.net
ПРАВОВИЙ СТАТУС 1НСТИТУТУ ПРИСЯЖНИХ У КРИМ1НАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВ1
http://doi.org/10.23939/law2022.35.368
© Попадинець Г., 2022
Проаналiзовано правовий статус шституту присяжних у кримшальному судочинствi УкраТни. Зазначено, що шсля здобуття незалежностi система правосуддя УкраТни фак-тично перебувае у сташ постiйного реформування. Внаслiдок реформи 2016 р. внесено змши до Конституцп УкраТни щодо правосуддя, ухвалено нову редакщю Закону УкраТни "Про судоустрш i статус суддiв".
Важливим елементом системи правосуддя е iнститут присяжних, який був закрш-лений в нормах Конституцп 1996 р. У процеа судового шзнання брали участь народш засiдателi. З прийняттям у 2012 р. нового Кримшально-процесуального кодексу УкраТни шститут народних засiдателiв було лжвщовано, натомiсть впроваджено механiзм колеп-ального розгляду крим1нальних справ - шститут суду присяжних, тобто континентальну систему, де разом iз професшними суддями [.мшення ухвалюють присяжнь Новим кодексом було встановлено коло злочишв, р1шення за якими може виносити суд присяжних. До таких належать т злочини, за як передбачена найвища мiра покарання - довiчне позбавлення волi.
З'ясовано, що запровадження iнституту присяжних в УкраТш загалом вiдповiдае свiтовiй практицi. Кримшально-процесуальним кодексом УкраТни встановлено коло злочишв, ршення за якими може виносити суд присяжних, процедуру вщбору присяжних, склад, процесуальш права i обов'язки, причини усунення вiд участ в судовому роз-глядi кримшального провадження тощо.
Водночас дiевiсть шституту присяжних доа залишаеться маловiдомим i дискусш-ним питанням, оскiльки вщсутшсть вщповщноТ традицп зводить до мтмуму кiлькiсть судових розглядiв кримшальних проваджень за участю присяжних та потребуе додатко-воТ роз'яснювальноТ кампанп щодо його специфжи та можливостей застосування.
Зазначено, що в рамках судовоТ реформи шститут присяжних також потребуе реформування щодо оновлення законодавчоТ бази з урахуванням кращого зарубiжного досвщу, ч^юшого розмежування повноважень суддiв та присяжних, розширення пере-лiку справ, якi розглядаються присяжними, унеможливлення впливу профес1йних суд-дiв на ухвалення р1шень присяжними та доцiльностi збшьшення кiлькостi присяжних у судовому процесь
Ключовi слова: судова реформа, правосуддя, кримшальне судочинство, потерш-лий, обвинувачений, кримшальне провадження.
Постановка проблеми. Загальновщомо, що у правовш державi без належного функщонуван-ня судово! влади неможливий захист прав людини i громадянина. В Украш, вщ моменту набуття
державою незалежносп, система правосуддя фактично перебувае у сташ постшного реформування. Як правило, кожна реформа ще! сфери проходить пiд гаслами забезпечення незалежностi судово! влади, наближення нацюнально! судово! системи та судочинства до мiжнародних стандартiв.
Важливим напрямом судово! реформи було впровадження в судову практику суду присяжних. Водночас мало яю правовi iнституцi!' в системi кримiнального судочинства викликали та виклика-ють стiльки суперечливих, часто абсолютно протилежних думок. Тому необхщно з'ясувати правовий статус шституту присяжних у кримшальному судочинствi та запропонувати шляхи його удосконалення.
Аналiз дослщження проблеми. Суд присяжних як шститут правосуддя, що вiдповiдае демократичности прозоростi, гласностi та безпосередньо! участ народу в судочинствi, дослiджувався такими вченими, як: Ю. Асадчев, Н. Ахтирська, А. Бiла, А. Борисенко, Н. Захарченко, О. Культен-ко, С. Лукашова, С. Оверчук, С. Теньков, В. Тертишник, Б. Футей, В. Шишленко та iн. Однак у су-часних умовах реформування судово! системи Укра!ни суд присяжних також потребуе реформування, а тому заслуговуе особливого дослщження.
Мета статт - на основi аналiзу сучасного стану правового статусу шституту присяжних виявити iснуючi проблеми в його дiяльностi та запропонувати напрями !х вирiшення, що дасть змогу вдос-коналити кримiнально-процесуальне законодавство у цш сферi та практику його застосування.
Виклад основного матерiалу. На сьогодш питання щодо здiйснення судочинства судом присяжних залишаеться предметом наукових дискусiй. Водночас вiдповiдь на питання щодо здшснен-ня судочинства судом присяжних дае Конститущя Укра!ни, в якiй закрiплено фундаментальнi по-ложення про суд присяжних, зокрема: народ безпосередньо бере участь у здшсненш правосуддя через присяжних (ч. 4 ст. 124); правосуддя здшснюють судщ, у визначених законом випадках правосуддя здiйснюеться за участю присяжних (ст. 127); судочинство провадиться суддею одно-особово, колегiею сувдв чи судом присяжних (ст. 129) [1] та Закон Укра!ни "Про судоустрш i статус судщв" вiд 02.06.2016 р., ст. 63-68 Глави 3 "Присяжний" [2]. Провадження в судi присяжних регламентуеться ст. 383-391 Кримшально-процесуального кодексу Укра!ни (далi - КПК Укра!ни) [3]. Таким чином ця iнституцiя закрiплена на законодавчому рiвнi.
На сьогоднi у мiжнародному законодавствi фактично сформувалися двi основнi системи суду присяжних: англо-американська i континентальна.
Фахiвцi загалом схиляються до думки, що лише суди англо-американсько! системи можна вважати насправдi судом присяжних у класичному розумшш, де колегiя засiдателiв (журi) незалеж-на у своему рiшеннi вщ професiйних суддiв. Натомiсть континентальна система не може вважатися повнощнним судом присяжних, осюльки засiдателi ухвалюють ршення разом iз професiйними суддями. Вщповщно до ч. 1 ст. 63 Закону Укра!ни "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 02.06.2016 р., "присяжним е особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за !! згодою вирiшуе справи у складi суду разом iз суддею або залучаеться до здшснення правосуддя" [2].
На думку юриста Ю. Асадчева, особливостями континентально! системи е загальна компетенцiя колегп професiйних суддiв i журi присяжних, яю одночасно вершать i "суд права", i "суд факту". Присяжш у цiй моделi володiють вшма правами суддiв, можуть задавати шдсудним запитання та зобов'язанi аргументувати ухвалеш рiшення [4].
Натомiсть англо-американська система (класична), яка е бiльш вщомою у свiтi, мiнiмiзуе кiлькiсть запитань з боку присяжних. За словами А. Бшо!, ршення про винуватють або невинува-тiсть пiдсудного приймае колегiя присяжних, а безпосередньо вирок i покарання проголошуе про-фесшний суддя. 1снуе практика "нулiфiкуючого вердикту" - правом присяжних на винесення виправду-вального вироку, який суперечить наведеним доказам [5]. Бшьшють професшних суддiв та юристiв
виступають проти цього права, обгрунтовуючи свою позищю тим, що присяжш е суддями "факту", а не емоцш, тодi як професшш суддi е суддями права [5].
У кримшальному судочинсга КПК Украши вiд 2012 р. впроваджено мехашзм колегiального розгляду кримiнальних проваджень, тобто шститут присяжних, за цього лшвщовано шститут на-родних засiдателiв. Вважаеться, що впровадження суду присяжних обумовило створення ефектив-но1 системи захисту основних прав, свобод i законних штерешв людини, подолало проблеми, що юнували у сферi кримiнального судочинства та забезпечило подальший розвиток демократ та про-зоростi.
Кодексом встановлено коло правопорушень, рiшення за якими може виносити суд присяжних, та за яю передбачена найвища мiра покарання - довiчне позбавлення вол^ умисне вбивство, пося-гання на життя державного чи громадського дiяча, терористичний акт, фальсифiкацiя лiкарських засобiв, застосування збро1 масового вбивства, геноцид тощо.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 383 КПК Украши, суд присяжних утворюеться при мюцевому загаль-ному судi першо1 iнстанцiï [3]. Вщповщно до ст. 65 Закону Украши "Про судоустрш i статус суд-дiв" вiд 02.06.2016 р., присяжним може бути громадянин Украши, який досяг тридцятирiчного вiку i постшно проживае на територiï, на яку поширюеться юрисдикцiя вiдповiдного окружного суду [2].
Не включаються до списюв присяжних громадяни, як визнанi судом обмежено дiездатними або недiездатними; якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання; якi мають незняту чи непо-гашену судимють; народнi депутати Украïни, члени Кабшету Мiнiстрiв Украïни, суддi, прокурори, пращвники правоохоронних органiв (органiв правопорядку), вшськовослужбовщ, працiвники апа-ратiв судiв, iншi державнi службовцi, посадовi особи оргашв мiсцевого самоврядування, адвокати, нотарiуси, члени Вищоï квалiфiкацiйноï комiсiï суддiв Украши, Вищоï ради правосуддя; особи, на яких протягом останнього року накладалося адмшютративне стягнення за вчинення корупцшного правопорушення; громадяни, якi досягли шютдесяти п'яти рокiв; особи, якi не володдать державною мовою [3].
За загальним визначенням шститут присяжних - це незалежна вщ сувдв колепя обраних громадян, якi внаслщок свое1' обiзнаностi з умовами мюцевого побуту, специфiки життя всiх суспшьних прошаркiв, якi вони представляють, повинш вирiшувати в судi питання наявност вини по факту вчиненого правопорушення чи його вщсутносп та виносити справедливий вирок.
Нормами кодексу передбачено склад суду присяжних, який затверджуеться на три роки i пе-реглядаеться в разi необхiдностi для замши ошб, якi вибули зi списку, за поданням територiального управлшня Державно1' судово1' адмiнiстрацiï Украши. 1нформащю, що мiститься у зазначеному списку, не може бути використано для цшей, що не пов'язаш iз добором присяжних [3].
Письмовий виклик вручаеться присяжному пiд розписку, не шзшше нiж за п'ять дшв до судового засiдання.
Вщповщно до ст. 386 КПК Украши, присяжний мае право: брати участь у дослщженш вшх вiдомостей та доказiв у судовому засiданнi; робити нотатки тд час судового засщання; з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпiлому, свiдкам, експертам, шшим особам, якi допитуються; просити головуючого роз'яснити норми закону, що шдлягають застосуванню тд час вирiшення питань, юридичнi термiни i поняття, змют оголошених у судовому засiданнi документ, ознаки злочину, у вчиненш якого обвинувачуеться особа [3].
Кожен iз присяжних мае право заявити про неможливють його участi в судовому розгляд^ вказавши причину та заявити про самовщвщ. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участ присяжного в судовому розглядi, прокурор, потерпший, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним вщповщш запитання.
Кримшально-процесуальним кодексом передбачено вiдбiр двох запасних присяжних, якi постшно присутш пiд час судового засщання до ухвалення вироку i можуть бути включен до складу основних присяжних у разi неможливост кого-небудь з основних продовжувати участь у судовому розглядг Про замну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляе ухвалу.
Психолопчним прийомом тдготовки присяжного до виконання його обов'язкiв у сферi судочинства та сумлшного виконання обов'язкiв е приведення до присяги [6, с. 86].
Обвинувачений у вчиненш правопорушення, за яке передбачене покарання у виглядi довiчно-го позбавлення волi, пiд час тдготовчого судового засiдання мае право заявити клопотання про ро-згляд кримiнального провадження стосовно нього судом присяжних [3].
У КПК Укра!ни передбачена можливють усунення присяжного вщ подальшо! участi в судовому розгляд^ а саме: у разi невиконання присяжним обов'язкiв; за наявносп обгрунтованих пiдстав вважати, що присяжний у результатi незаконного впливу втратив неупередженiсть, необхiдну для виршення питань кримiнального провадження вiдповiдно до закону; за шщативою головуючого ршенням бiльшостi вiд складу суду присяжних, яке приймаеться в нарадчiй юмнап та оформлю-еться вмотивованою ухвалою [3].
Щодо гарантiй, на час виконання присяжними обов'язюв iз здшснення правосуддя, на них поширюються установлен законом гарантi! незалежностi i недоторканност суддiв.
Усi питання, пов'язанi iз судовим розглядом, професiйнi суддi та присяжш вирiшують спiльно. Для винесення вироку проводиться нарада суду присяжних, яким керуе голова - професш-ний суддя. Пщ час наради голова послiдовно ставить на обговорення питання, передбаченi ст. 368 КПК Укра!ни, проводить вiдкрите голосування та здшснюе вiдкритий пiдрахунок голосiв. Голова голосуе останшм. Рiшення з питань приймаються простою бшьшютю голосiв [3].
Водночас у теори кримiнального процесу висловлюють критичнi зауваження щодо суду присяжних. Критика, зазвичай, зводиться до критики здатност присяжних до правосуддя. За цього ^норуеться важлива обставина, що суд присяжних не е народним правосуддям, а процесуальною участю представника з народу, що забезпечуе принцип народовладдя, з роздшенням компетенцп мiж професшними i непрофесшними суддями, якi разом беруть участь у вщправленш правосуддя.
Необхiдно розум^и, що присяжнi не можуть приймати ршення з питань, якi вимагають вщ них правово! квалiфiкацi! дiяння, юридично! квалiфiкацi! статусу пiдсудного, а також шших питань, вирiшення яких вимагае юридично! оцшки. Такi питання можуть розглядати та приймати ршення лише професшш суддi на пiдставi закону, а також прав та штерешв учасникiв судочинства.
Варто також зазначити, що суть суду присяжних полягае у тому, що ршення присяжних грунтуеться лише на !хньому життевому досвiдi та уявленнях про справедливють, законнiсть i неупередженiсть, сформованих у суспшьствь Основне завдання, яке ставиться перед присяжними, -встановлення факту, тобто виршення питань про те, чи було саме правопорушення, чи здшснював його пщсудний, чи винен вш у його вчиненш та чи заслуговуе на поблажливють.
На пiдставi аналiзу правового статусу присяжних можна пщсумували, що шститут присяжних надшений великим спектром повноважень. З огляду на це, постае питання про можливють розвитку корупци, про законнють i справедливiсть прийняття рiшень, оскiльки фiнансове забезпечення ш-ституту суду присяжних в Укра!ш перебувае на низькому рiвнi. Недостатне фшансування може спричинювати брак рацюнального вiдбору кандидатiв, ухилення вiд виконання покладених на них обов'язкiв. У нормах КПК Укра!ни прописана заборона на спшкування присяжних iз тре^ми особами, проте закон передбачае лише вщсторонення вiд подальшо! участi в судовому розглядi присяжних, якi порушили законодавство.
Практичне застосування норм, що регламентують правовий статус шституту присяжних, дае можливють виявити переваги i недолши кримiнально-процесуального законодавства та шукати шляхи для його вдосконалення. Вважаемо за необхщне iстотно оновити законодавчу базу з враху-ванням кращого зарубiжного досвiду, чiткiше розмежувати повноваження суддiв та присяжних, унеможливити вплив професшних судщв на ухвалення ршень присяжними, розширити перелiк проваджень, яю розглядаються присяжними, збiльшити чисельнiсть присяжних у судовому процеш тощо. Зазначене стане вагомою складовою судово! реформи в Укра!ш, дасть змогу змщнити довiру до суду, гарантувати справедливють, захист прав i свобод людини та громадянина.
Висновки. 1з запровадженням iнституту присяжних у кримшальному судочинсга Украша зробила ще один крок до демократизацiï кримшального провадження, створила необхщш умови для подальшого втiлення iдей правово1' держави у сферi правосуддя. Водночас дiевiсть iнституту присяжних досi залишаеться маловщомим i дискусiйним питанням, оскiльки вщсутшсть вщповщ-но1' традицiï зводить до мшмуму кiлькiсть судових розглядiв кримшальних проваджень за участю присяжних та потребуе додатково1' роз'яснювально1' кампанiï щодо його специфши та можливостей застосування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конститущя Украши № 254к/96-ВР ввд 28.06.1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254к/96-вр.
2. Про судоустрш i статус судд1в : Закон Украши № 1402-VIII ввд 02.06.2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1402-19#Text.
3. Кримшальний процесуальний кодекс Украши № 4651-VI вщ 13.04.2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17.
4. Асадчев Ю. Суд присяжних: загальна характеристика та особливосп 1мплементац11 в Укрш'ш. URL: http://lexliga.com/ua/novosti/sud-prisyazhnyix-obshhaya-xarakteristika-i-osobennosti-implementaczii-v-ukraine.
5. Бша А. Суд присяжних: шюзорне марення чи реальне iснування? Юридична Газета online. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/sud-prisyazhnih-ilyuzorne-marennya-chi-realne-isnuvannya.html.
6. Ахтирська Н. М. Становлення суду присяжних в Укрш'ш: вiд конституцiйного принципу до процесуально1 регламентации Бюлетень Мтктерства юстицИ' Украши. 2012. № 5. С. 83-89.
REFERENCES
1. Konstutytsiya Ukrainu No. 254к/96-ВР wid 28.06.1996 r. [Constitution of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
2. Pro sudoystriy i statys syddiv : Zakon Ukrainu No. 1402-VIII wid 02.06.2016 r. [On the Judiciary and the Status of Judges: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.
3. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy No. 4651-VI wid 13.04.2012 r. [Criminal Procedure Code of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
4. Asadchev, Yu. Syd prusyaznux: zagalna xarakterustuka ta osobluwosti implementatsii v Ukraini. [Jury trial: general characteristics and features of implementation in Ukraine]. URL: http://lexliga.com/ua/novosti/sud-prisyazhnyix-obshhaya-xarakteristika-i-osobennosti-implementaczii-v-ukraine.
5. Bila, A. Syd prusyaznux: ilyuzorne marennya chu realne isnywannya? [Jury trial: illusory delusion or real existence?] Yuruduchna gazeta online. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/sud-prisyazhnih-ilyuzorne-marennya-chi-realne-isnuvannya.html.
6. Axturska, N. M. (2012). Stanovlennya sydy prusyaznux v Ukraini: vid konstutytsiynogo pruntsupy do protsesyalnoi reglamentatsii [Formation of a jury trial in Ukraine: from the constitutional principle to procedural regulation] Byuleten Ministerstwayustutsii Ukrainu. No. 5. P. 83-89.
Дата надходження: 13.07.2022р.
Halyna Popadynets
Lviv Polytechnic National University, Cand. philos.
Institute of Law, Psychologists and Innovative Education
popadynets2010@ukr.net
LEGAL STATUS OF THE JURY INSTITUTE IN CRIMINAL JUDICIAL PROCEDURE
The article analyzes the legal status of the jury in the criminal proceedings of Ukraine. It is noted that after gaining independence, the justice system of Ukraine is in fact in a state of constant reform. As a result of the 2016 reform, amendments were made to the Constitution of Ukraine on justice, and a new version of the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" was adopted.
An important element of the justice system is the institution of juries, which was enshrined in the 1996 Constitution. People's assessors took part in the process of judicial knowledge. With the adoption of the new Criminal Procedure Code of Ukraine in 2012, the institute of lay judges was abolished, and the mechanism of collegial review of criminal cases was introduced - the institute of jury trial, ie the continental system where jurors make decisions together with professional judges. Experts are inclined to believe that only the courts of the Anglo-American system can be considered in fact a jury trial in the classical sense, where the jury (jury) is independent in its decision from professional judges.The new code established a range of crimes that can be decided by a jury. These include those for which the maximum penalty is life imprisonment.
It was found that the introduction of the jury in Ukraine is generally in line with world practice. The Code of Criminal Procedure of Ukraine establishes the procedure for selecting jurors, their composition, procedural rights and responsibilities, the reasons for exclusion from participation in the trial of criminal proceedings, etc. At the same time, the effectiveness of the jury is still a little-known and controversial issue, as the lack of tradition minimizes the number of jury trials and requires an additional awareness campaign on its specifics and possibilities of application.
It is noted that in the framework of judicial reform the jury also needs to reform the legal framework to better foreign experience, clearer delineation of powers of judges and jurors, expanding the list of cases heard by juries, preventing the influence of professional judges to increase the number of jurors. jurors in court.
Key words: judicial reform, justice, criminal proceedings, victim, accused, criminal proceedings.
