CC BY
44
УДК 343.161.1
Михайло Гузела
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшального права i процесу mhuzela@gmail. сот
ДО ПИТАННЯ ПРО СУД ПРИСЯЖНИХ ЗА КРИМ1НАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРА1НИ
© Гузела М., 2017
Розглянуто теоретичш та практичш проблеми участi народу у здшсненш правосуддя в УкраТнь
Проаналiзовано розвиток суду присяжних в УкраТш як форми участi народу у здшсненш правосуддя на основi континентальноТ (европейськоТ) та англосаксонськоТ правових систем.
Розкрито законодавчi закрiплення суду присяжних в УкраТш, зокрема за Конститущею УкраТни та чинним Крим1нальним процесуальним кодексом УкраТни. Критично дослiджено проблематику добору присяжних, а також безпосередньоТ участ присяжних у судовому провадженнi та в разi прийняття р1шення у нарадчш кiмнатi.
Ключовi слова: участь народу у здшснеш правосуддя; суд; суд присяжних; законодавство; ршення; правосуддя.
Михаил Гузела
К ВОПРОСУ О СУДЕ ПРИСЯЖНЫХ ПО УГОЛОВНОМУ ПРОЦЕССУАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ УКРАИНЫ
Статья посвящена теоретическим и практическим проблемам участия народа в осуществлении правосудия в Украине.
Проанализировано развитие суда присяжных в Украине, как формы участия народа в отправлении правосудия в разрезе континентальной (европейской) и англосаксонской правовых систем.
Раскрыто законодательные закрепления суда присяжных в Украине, в частности в Конституции Украины и действующем Уголовном процессуальном кодексе Украины. Критически исследована проблематика отбора присяжных, а также непосредственного участия присяжных в судебном производстве и при принятии решения в совещательной комнате.
Ключевые слова: участие народа в осуществлении правосудия; суд; суд присяжных; законодательство; решения; правосудия.
Mykhailo Huzela
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure PhD, Associate Professor
ON THE JURY FOR CRIMINAL PROCEDURAL LEGISLATION
OF UKRAINE
The article is devoted to theoretical and practical problems of people's participation in implementation of justice in Ukraine.
The development of a jury in Ukraine as a form of popular participation in the administration of justice in the context of continental (European) and Anglo-Saxon legal systems.
Exposed legislative confirmation of the jury in Ukraine, including the current Constitution of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine. Critically examined issues of jury selection, and direct participation in jury proceedings and in the decision in the retiring room.
Key words: people's participation in implementation of justice; court; jury; legislation; decision; justice.
Постановка проблеми. Одшею з важливих ланок реформи судово1 системи стало створення i законодавче закршлення в Украш суду присяжних. Фундаментальним кроком до поставлено!' мети стало прийняття нового Кримшального процесуального кодексу, в якому вперше за юторда незалежно1' Украши закршлено шститут безпосередньо1' учасп народу у здiйсненнi правосуддя - суд присяжних. Саме тому юнуе нагальна потреба у грунтовному аналiзi здiйснення правосуддя в кримiнальному провадженш за участю присяжних, що максимально гарантувало б рiвнiсть громадян перед законом, створило б умови для дшсно1 змагальностi та реалiзацiï презумпцп невинуватостi. Тому одним з найважливших законодавчих положень е залучення представниюв народу - громадян Украши до розгляду нарiвнi i разом з професшними суддями окремих категорiй судових справ.
Аналiз дослiдження проблеми. Рiзнi аспекти багатогранноï проблеми участi народу у здшсненш правосуддя у своïх працях дослiджували бiльшою чи меншою мiрою такi вченi: I. Я. Фойницький, В. М. Савицький, М. К. Свиридов, О. В. Смирнов, Н. В. Обшьов, В. С. Стефанюк, М. С. Строгович, В. Я. Тацш, Ю. М. Тодика, О. П. Тьомушкш, Г. О. Фшмонов, М.Ф.Чистяков, Г. I. Чангул^ Н. М. Чепурнова, В. I. Шишкш, А. П. Шуригiн, Н. С. Юзикова, П. Арчер, У. Бернем, Р. Коллшсон, Д. Мщорок, Б. Футей.
Метою цiеï статп е з'ясування з критичного погляду законодавчоï регламентацiï залучення народу до здшснення правосуддя в Украïнi у формi суду присяжних.
Виклад основного матерiалу. Справедливiсть правосуддя, здiйснюваного судом присяжних, певною мiрою залежить вщ вимог, якi ставляться до кандидата у присяжш, а також вщ процесуально1' процедури 1'х залучення до вщправлення правосуддя. У юридичному словнику суд присяжних визначено як один з демократичних шститупв судово1' системи, що уособлюе принцип участi народу у здшсненш правосуддя [9, с. 390].
З урахуванням вимог ст. 127 Конституци Украши, яка чгтко вщмежовуе тiльки одну форму учасп народу в судочинствi (через суд присяжних), а також положень Кримшального процесуального кодексу Украши, Цившьного процесуального кодексу Украши та Закону Украши "Про судоустрш та статус сувдв", яю регламентують засади та процедуру судового провадження судом присяжних, ми можемо констатувати iснування в нашш державi одного з двох юторичних типiв судiв з участю народу: суду присяжних [1; 2; 3]. Треба наголосити, що шститут присяжних у кримшальному провадженш Украши не е класичним (лава присяжних), а присяжш здшснюють правосуддя нарiвнi i разом з професшними
суддями. Тому вважаемо, що iнститут присяжних в Укра1ш як самостiйний, вщокремлений процесуальний шститут, що потребуе подальшого законодавчого удосконалення. Адже, враховуючи чинну законодавчу регламентацiю дiяльностi суду присяжних, можна дiйти висновку, що суд присяжних в Украхт мало чим (х1ба що, крш назви) в1дазняеться вщ другого iсторичного типу суду з участю народу -суду шеффешв (народних засгдателгв).
У кримшальних провадженнях, що мають шдвищену сусшльну значущiсть, у разi вирiшення питань про виннiсть у нестандартних морально-конфлштних ситуацiях суд присяжних покликаний захищати права i свободи обвинуваченого й штереси суспiльства вщ обвинувального ухилу професiйного судщ, що iнколи наявне в процеа судового провадження. Про таке значення суду присяжних ще слушно висловлювався Л. С. Владимиров: "Тшьки в судi присяжних обвинувачений убезпечений вщ безсердечностi суддi, якому нечутливiсть дуже часто заважае розглянути ютину" [5, с. 96].
Судова колепя присяжних мае пiдвищену моральну й штелектуальну чутливiсть для правильного i справедливого вирiшення питань про виннють у нестандартних морально-конфлштних ситуацiях не як сукупнiсть окремих суб'екпв, а як група, що виробляе в процес групово! дискуси погоджене колективне рiшення про виннють пiдсудного. Для об'ективно! оцiнки потенщалу колеги присяжних особливо важливе значення мае врахування таких сощально-психолопчних чинникiв: 1) вiковий склад; 2) рiзнорiдний особовий склад колеги; 3) кшьюсний та якiсний склад; 4) рiвень соцiально-психологiчного розвитку колеги присяжних [7, с. 64].
Склад колеги присяжних, враховуючи вш присяжних, забезпечуе И формування зi суто ошб, якi мають достатню соцiальну, моральну й штелектуальну зршсть та емоцшно-вольову стiйкiсть, достатнiй запас здорового глузду, життево! мудростi, багатий життевий досвщ, що дае змогу правильно судити про факти справи та винносп обвинуваченого. Як правильно зазначав ще в кшщ Х1Х ст. С. I. Вшторський, для вирiшення питань, що стосуються фактично! сторони i винуватостi, найголовнiше - вмiння лопчно мислити i життевий досвiд, а в присяжних не можна вщняти першо! з цих якостей, на другу ж вони багатш^ шж короннi суддi, обставини життя яких набагато одноманiтнiшi, як у людей одного й того самого складу занять [4, с. 35].
Як зазначено вище, Конститущя Укра!ни передбачае, що народ безпосередньо бере участь у здшсненш правосуддя виключно через присяжних (п. 4 ст. 124), а правосуддя в Украш здшснюють професшш сувд та у визначених законом випадках до складу суду залучаються i присяжш (ч. 1 ст. 127), а також, що судочинство провадиться суддею одноособово, колепею судщв чи судом присяжних (ч. 4 ст. 129) [1; 3; 6, с. 23].
Чинний Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни, який визначив порядок кримшального провадження на територи Укра!ни встановлюе таю випадки учасп присяжних у кримшальному провадженш:
- у судi першо! iнстанцil щодо злочишв, за вчинення яких передбачено довiчне позбавлення волi, - судом присяжних у складi двох професшних суддiв та трьох присяжних (за клопотанням обвинуваченого);
- у кримшальному провадженш стосовно кшькох обвинувачених, - стосовно вшх обвину-вачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд [2].
На основi положень ст. 384 КПК Украши прокурор, суд зобов 'язаш роз'яснити обвинуваченому у вчиненш злочину, за який передбачене покарання у виглядi довiчного позбавлення вол^ можливiсть та особливостi розгляду кримшального провадження стосовно нього судом присяжних у складi двох професшних суддiв та трьох присяжних. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливють, особливосп та правовi наслiдки розгляду кримшального провадження судом присяжних додаеться до обвинувального акта i реестру матерiалiв досудового розслщування, якi передаються до суду.
Сам обвинувачений у процеш судового провадження, якщо вш обвинувачуеться у вчиненш злочину, за який передбачене покарання у виглядi довiчного позбавлення вол^ мае право заявити клопотання про розгляд кримшального провадження стосовно нього судом присяжних.
Присяжний у сво1й безпосереднш судовш дiяльностi в структурi свого статусу мае низку специфiчних прав, а саме:
1) брати участь у дослщженш вшх вiдомостей та доказiв у судовому засiданнi;
2) робити нотатки шд час судового засщання;
3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпшому, свщкам, експертам, шшим особам, якi допитуються;
4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що пщлягають застосуванню пiд час виршення питань, юридичнi термiни i поняття, змiст оголошених у судовому засщанш документiв, ознаки злочину, у вчиненш якого обвинувачуеться особа.
Крiм цого, на присяжного тд час виконання ним обов'язюв у судовому провадженш покладаються такi обов'язки:
1) правдиво вщповюти на запитання головуючого i учасникiв судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його учасп в судовому розгляду його стосунюв з особами, яю беруть участь у кримшальному провадженнi, що пiдлягае розгляду, та пошформованосп про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхщну шформащю про себе;
2) додержуватися порядку в судовому засщанш i виконувати розпорядження головуючого;
3) не вщлучатися iз залу судового засщання пiд час судового розгляду;
4) не спшкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суп кримшального провадження та процесуальних дш, що здшснюються (здшснювалися) тд час нього;
5) не збирати вщомосп, що стосуються кримшального провадження, поза судовим засщанням;
6) не розголошувати вiдомостi, якi безпосередньо стосуються суп кримшального провадження та процесуальних дш, що здшснюються (здшснювалися) тд час нього, i стали вiдомi присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язюв.
Враховуючи аналiз розвитку i функцiонування судiв присяжних в шших крашах, сказати, яю саме питання ("факту" чи "права") виршуе суд присяжних у сучаснш Украши визначити важко. Однак, на основi положення ст. 368 КПК Украши та враховуючи наявшсть у складi суду присяжних професiйних сувдв вiдповiдь може стосуватися обох категорш питань, якi деталiзованi у зазначенш нормi чинного КПК Украши, зокрема:
1) чи було дiяння, у вчиненш якого обвинувачуеться особа;
2) чи мютить це дiяння склад кримшального правопорушення i якою статтею закону Украши про кримiнальну вщповщальшсть вiн передбачений;
3) чи винен обвинувачений у вчиненш цього кримшального правопорушення;
4) чи пщлягае обвинувачений покаранню за вчинене ним кримшальне правопорушення;
5) чи е обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, i яю саме;
6) яка мiра покарання мае бути призначена обвинуваченому i чи повинен вш и вiдбувати;
7) чи пiдлягае задоволенню пред'явлений цивiльний позов ^ якщо так, на чию користь, у якому розмiрi та в якому порядку;
8) чи вчинив обвинувачений кримшальне правопорушення у сташ обмежено! осудносп;
9) чи е пщстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримшальне правопорушення у сташ обмежено! осудносп, примусового медичного заходу;
10) чи слщ застосувати до обвинуваченого примусове лшування;
11) чи необхщно призначити неповнолггньому громадського вихователя;
12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами i документами;
13) на кого мають бути покладеш процесуальнi витрати i в якому розмiрi;
14) як вчинити iз заходами забезпечення кримшального провадження.
Уш питання вирiшуються простою бшьшютю голосiв. Головуючий голосуе останшм. Нiхто зi складу суду присяжних не мае права утримуватися вщ голосування, ^м випадку, коли виршуеться питання про мiру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разi голос того, хто утримався, додаеться до голошв, поданих за ршення, яке е найсприятлившим для обвинуваченого. У разi виникнення розбiжностей про те, яке ршення для обвинуваченого е сприятлившим, питання вирiшуеться через голосування. Коли серед бшьшосп складу суду, яка ухвалила рiшення, вщсутш професiйнi суддi, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенш судового ршення.
Кримшальний процесуальний закон надае право кожному i3 складу суду присяжних право викласти письмово окрему думку, яка не оголошуеться в судовому засщанш, а приеднуеться до матерiалiв провадження i е вiдкритою для ознайомлення [2].
Висновки. За нишшшх соцiально-економiчних умов в Украш проведено велику роботу щодо завершення бущвництва iнститутiв судово! влади, якi покликаш забезпечити незалежнiсть суддiв (суду) тд час вчинення ними правосуддя вщ будь-якого впливу держави та посадових ошб, що дае пiдстави сподiватись на справедливе та об'ективне правосуддя. Практика доводить, що процес змагальносп мiж адвокатом та прокурором на процес за участю присяжних засiдателiв будуеться рiвною мiрою, як на оголошенш фактiв слiдства, так i на емоцiйному впливовi на присяжних. Ми погоджуемось з думкою тих правознавщв, яю вважають, що суд присяжних переважно спрямований на визначення вини обвинуваченого [8]. Отже, в цш ситуацп доля обвинуваченого безпосередньо залежить вщ красномовства захисника, його вмшня вплинути на психолопю присяжних. Крiм цього, вважаемо, що для сучасного суду присяжних в Украш не вистачае: а) розмежування компетенци мiж професiйними суддями i присяжними (присяжш визначають доведенiсть дiяння, виннють пiдсудного i можливiсть засудження його з полегюстю, а суддi ведуть засщання, вирiшують юридичнi питання, враховуючи призначення покарання); б) оргашзацшне вщокремлення колеги присяжних вiд професiйних сувдв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Конституця Украгни (Прийнята на п 'ят1й сесгг Верховной Ради Украгни 28 червня 1996року (iз змтами i доповненнями)) / zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр 2. Кримiнальний процесуальний кодекс Украгни (станом на 29.01.2017 р.) / zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 3. Закон Украгни "Про судоустрт i статус cyddie" eid 02.06.2016 р. / zakon.rada.gov. ua/laws/show/4651-17 4. Викторский С. И. Русский уголовный процесс. - 2-е изд., испр. и доп. / С. И. Викторский. - М. : Право, 1912. - 402 с. 5. Владимиров Л. Е. Уголовный законодатель как воспитатель народа / Л. Е. Владимиров. - М. : Право, 1903. - 153 с. 6. Куцин М. Суд присяжних: законодавче закртення i проблеми впровадження у кримшальному cyдочинcтвi Украгни / М. Куцин // Юридична газета № 20 (80) / 2013. - С. 18-20. 7. Мельник В. В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. - М. : Дело, 2000. - 496 с. 8. Радутная Н. В. Суд присяжных в континентальной системе права /Н. В. Радутная //Российская юстиция. - 1995. - № 1. - С. 8-10. 9. Юридичний словник / За ред. В. Г. Гончаренка. - К. : ФОРУМ, 2005. - 473 с.
REFERENCES
1. Konstytutsiya Ukrayiny [The Constitution of Ukraine] (Pryynyata na p'yatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 28 chervnya 1996 roku (iz zminamy i dopovnennyamy)). zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254k/96-vr 2. Kryminal'ny protsesual'nyy kodeks Ukrayiny [The Criminal Procedure Code of Ukraine] (stanom na 29.01.2017 r.). zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 3. Zakon Ukrayiny Pro sudoustriy i status suddiv [The Law of Ukraine On the Judicial System and Status of Judges] vid 02.06.2016 r. zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 4. Vyktorskyy S. Y. Russkyy uholovny protsess [Russian criminal process]. 2-e yzd., yspr. y dop. M.: Pravo, 1912. 402 p. 5. Vladymyrov L. E. Uholovnuy zakonodatel' kak vospytatel' naroda. [Criminal legislature as an educator of the people]. M. : Pravo, 1903. 153 p. 6. Kutsyn M. Sud prysyazhnykh: zakonodavche zakriplennya i problemy vprovadzhennya u kryminal'nomu sudochynstvi Ukrayiny [The jury, legislative consolidation and implementation issues in criminal proceedings Ukraine]. Yurydychna hazeta No 20 (80) / 2013. P. 18-20. 7. Mel'nyk V. V. Yskusstvo dokazuvanyya v sostyazatel'nom uholovnom protsesse. [Evidence ай in adversarial criminal proceedings.] M.: Delo, 2000. 496 p. 8.Radutnaya N.V. Sud prysyazhnukh v kontynental'noy systeme prava [The jury in the continental law system]. Rossyyskaya yustytsyya. 1995. No 1. pp. 8-10. 9. Yurydychnyy slovnyk [Legal Dictionary]. Za red. V.H. Honcharenka. Kiev: "FORUM" Publ, 2005. 473 p.
Дата надходження: 05.01.2017р.
