CC BY
11
УДК 343.155
В. Навроцька
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ,
канд. юрид. наук, доц. кафедри кримiнально-правових дисциплш
ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ УГОДИ ПРО ВИЗНАННЯ ВИНУВАТОСТ1 ОСОБОЮ, ЯКА НЕ е II УЧАСНИКОМ
© Навроцька В., 2016
Звернуто увагу на суперечност норм КПК Укра'ни, одна i3 яких надае право на оскарження вироку на пiдставi угоди лише обвинуваченому та прокурору, а в шшш -йдеться про право на перегляд вироку, що стосуеться прав, свобод чи iнтересiв судом вищого р1вня будь-якою особою, незалежно вiд ii' участi у судовому розглядь Доведено, що спiвучасники злочину, кримшальне провадження щодо яких видшено окремо, е суб'екти права на оскарження вироку на пiдставi угоди навггь тодi, коли вони не брали участ в ii' укладеннь
Ключовi слова: суб'ект права на апеляцшне та касацiйне оскарження, угоди у криминальному провадженш, вид1лення справи.
В. Навроцкая
ПРАВО НА ОБЖАЛОВАНИЕ СОГЛАШЕНИЯ О ПРИЗНАНИИ ВИНОВНОСТИ ЛИЦОМ, НЕ ЯВЛЯЮЩИМСЯ ЕГО УЧАСТНИКОМ
Обращено внимание на противоречия норм УПК Украины, одна из которых предоставляет право на обжалование приговора на основании соглашения только обвиняемому и прокурору, а в другой - речь идет о праве на пересмотр приговора, касающегося прав, свобод либо интересов судом высшего уровня любым лицом, независимо от его участия в судебном разбирательстве. Доказано, что соучастники преступления, уголовное производство в отношении которых выделено отдельно, являются субъектами права на обжалование приговора на основании соглашения, даже если они не участвовали в ее заключении.
Ключевые слова: субъект права на апелляционное и кассационное обжалование, соглашения в уголовном производстве, выделение дела.
V. Navrotska
RIGHT OF APPEAL OF AGREEMENT ABOUT CONFESSION OF GUILTINESS BY PERSON THAT IS NOT ITS PARTICIPANT
Attention is concentrated on contradiction of norms of Criminal Procedural Code of Ukraine, one of that gives a right of appeal of sentence on the basis of agreement only to the
defendant and public prosecutor, and in other - it is marked a right on the revision of sentence, constrained rights, freedoms or interests of cramps of higher level by any person, regardless of her participating in a judicial trial. It is well-proven that companions in a crime, criminal proceeding in relation to that is distinguished separately there are legal subjects on the appeal of sentence on the basis of agreement even then, when they did not participate in its conclusion.
Key words: subject of appeal, agreements in criminal proceeding, separation (severance) of cases.
Постановка проблеми. Практика судового розгляду кримшальних проваджень щодо забезпечення права на оскарження судових ршень засввдчила наявшсть проблеми правильного застосування багатьох нормативно-правових акпв. Йдеться, зокрема, про п. 8 ч. 2 ст. 128 Конституцй Украши (стосовно забезпечення апеляцiйного та касацшного оскарження рiшення суду, крiм випадюв, встановлених законом), ч. 4 ст. 394 КПК Украши (з приводу визначення права на оскарження вироку на пiдставi угоди лише обвинуваченим, його захисником, законним представником та прокурором, але не шшою особою, прав, свобод та iнтересiв яко'' стосуеться вирок на пiдставi угоди), ст. 24 КПК Украши (у якш йдеться про право на перегляд вироку, що стосуеться прав, свобод чи iнтересiв особи, судом вищого рiвня незалежно вiд того, чи брала така особа участь у судовому розглядГ), п. п. 1, 2, 10, 17 ч. 1 ст. 7 КПК Украши (верховенство права, законшсть, презумпцм невинуватосл та забезпечення доведеносп вини, забезпечення права на оскарження процесуальних ршень).
Аналiз дослщження проблеми. Аналiзована у цiй робоп тема е нерозробленою у юридичнш лiтературi. Наразi не iснуе жодно' публiкацii, у якш би прямо чи опосередковано йшлося про можливють особи, яка не була учасником угоди про визнання винуватостi, у подальшому (в апеляцiйному чи касацшному порядку) оскаржувати вирок, яким затверджена ця угода.
Мета роботи - визначити, чи можуть ствучасники злочину, кримшальне провадження щодо яких видшено окремо та якi не брали учасл в укладеннi угоди про визнання винуватосп, бути суб'ектами права на оскарження такого вироку.
Виклад основного матерiалу. Позицй вiтчизняних судiв (зокрема, найвищого рiвня) щодо питання можливосп оскарження вироку на пiдставi угоди про визнання винуватостi особою, яка не брала учасп у ii укладеннi, рiзняться кардинально.
Так, вироком Печерського районного суду м. Киева (якою затверджена угода про визнання винуватосп) Особу 3 визнано винним та засудженим за те, що вш, працюючи у прокуратурi Ктвсько' област на посадi начальника ввддшу нагляду за додержанням закотв, пiд час виконання судових ршень у кримiнальних провадженнях, а також при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особисто'' свободи громадян, за попередньою змовою з шшими особами сприяв суддi мкцевого суду - Особi 2 (матерiали щодо якого видiленi в окреме провадження) у постановленш заввдомо неправосудно'' ухвали стосовно Особи 4, засудженого за злочини, зокрема тяжю, що спричинили тяжк наслiдки [1].
На цей вирок Особа 2, вважаючи, що зазначене судове ршення порушуе його права, свободи та шгереси, подав апеляцшну скаргу про скасування зазначеного вироку суду з тдстав iстотного порушення кримiнального процесуального законодавства у частит неналежного виконання вимог ст. 474 КПК Украши, недоведеносп учасп Особи 3 у сприянш у постановленш заввдомо неправосудно'' ухвали, призначення занадто суворого покарання. Зазначена скарга ухвалою суддь доповвдача апеляцiйного суду м. Киева ввд 17.04.2015 р. була повернута на пiдставi п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК Украши як така, що подана особою, яка не мае права подавати скаргу в зазначеному
провадженш (оскшьки вона не е безпосередтм учасником кримiнального провадження щодо Особи 3) [2].
Ухвалою Вищого спецiалiзованого суду Украши з розгляду цившьних i кримiнальних справ (далi - ВССУ) ввд 24.07.2015 р. було вщмовлено у вiдкриттi касацiйного провадження за касацшною скаргою Особи 2 на пiдставi п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Украши. Суд касацiйноi iнстанцii в ухвалi зазначив про правомiрнiсть прийнятого апеляцшним судом рiшення (оскшьки згщно з ч. 4 ст. 394 КПК Украши Особа 2 не е учасником процесу у кримшальному провадженш щодо Особи 3, а тому не мае права подавати апеляцшну скаргу) [3].
Не погоджуючись iз таким ршенням, Особа 2 (у порядку глави 33 КПК Украши) подала до Верховного Суду Украши (далi - ВСУ) заяву, у якш було порушено питання про перегляд вказаного судового ршення суду першоi шстанци. За результатами розгляду ^ei заяви ВСУ скасував ухвалу Колеги суддiв судовоi палати у кримiнальних справах ВССУ, а справу направив на розгляд до суду касацiйноi шстанци зi стади вирiшення питання про вщкриття провадження.
Ухвалою ВССУ вiд 09.06.2016 р. ухвалу суддьдоповщача апеляцiйного суду м. Киева вщ
17.04.2015 р. про повернення апеляцшно!' скарги на вирок Печерського районного суду м. Киева вщ 04.03.2015 р. щодо Особи 3 скасовано, кримшальне провадження направлено апеляцшному суду для розгляду зi стади виршення питання про вщкриття апеляцiйного провадження за апеляцiйною скаргою Особи 2 [4].
Судова палата у кримшальних справах ВСУ у свош ухвалi вiд 03.03.2016 р. констатувала, що суд касацiйноi шстанци у цш справi неправильно застосував норми, передбачеш п.п. 1,2, 10, 17 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24, ч. 4 ст. 394 КПК Украши у зв'язку з обмеженням права Особи 2 як особи прав, свобод та iнтересiв яко!' стосуеться вирок на пiдставi угоди мiж прокурором та обвинуваченим Особою 3, на його апеляцшне оскарження. ВСУ дшшов висновку, що вщсутшсть "шших осiб" у вичерпному перелiку суб'еклв оскарження, передбаченому ст. 394 КПК Украши за умови, що судове ршення стосуеться 1хшх прав, свобод та iнтересiв, не е перешкодою у достут до правосуддя та зверненш до суду вищо!' шстанци, що передбачено ч. 2 ст. 24 цього Кодексу.
Також у ВСУ вказано на преюдищю щодо винуватосл суддi - Особи 2 у вчиненш злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК Украши регламентованим ст. 7 КПК Украши щодо загальних засад кримшального провадження, зокрема, верховенства права, законности презумпци невинуватосп за забезпечення доведеносп вини [5]. Аналопчну позищю викладено в ухвалi ВССУ вiд
09.06.2016 р. [4].
Отже, позици двох вищих судiв - ВСУ та ВССУ - щодо питання про можливкть оскарження вироку на пiдставi угоди особою, що не е ii стороною, ктотно вiдрiзняються.
Генеральна прокуратура (яка зверталася за роз'ясненням з цього приводу до фахiвцiв у сферi кримшального процесуального права), фактично тдтримавши позищю, висловлену ВССУ, вказала на те, що у п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституци Украши регламентовано забезпечення апеляцшного та касацшного ршення суду, ^м випадкiв, встановлених законом. Таю винятковi випадки оскарження вироку на пiдставi угоди про визнання винуватосп передбачено ч. 4 ст. 394 КПК Украши, якою жодному з учасниюв процесу не надано право перегляду вироку на пiдставi угоди про визнання винуватосл з тдстав, зазначених Особою 2.
Далi Генеральна прокуратура як аргумент на користь такоi позицй (та водночас й позици ВССУ) посилаеться на те, що у практищ Свропейського Суду з прав людини (далi - ССПЛ) право на справедливий суд гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (^i - Конвенцм), розушеться з огляду на преамбулу Конвенци, у ввдповщнш частиш яко!' зазначено, що верховенство права е спшьною спадщиною Високих Договiрних Сторiн. Своею чергою, одним iз фундаментальних аспектiв верховенства права е принцип юридично!' визначеностi, який передбачае повагу до принципу res judicata - остаточносп ршень суду
(вщповщно до якого "жодна iз сторш не мае права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рiшення суду тшьки тому, що вона хоче домогтися нового слухання справи та нового 11 вирiшення").
Генеральна прокуратура вказала на те, що обвинувальний акт iз угодою про визнання винуватосп направлено до суду стосовно Особи 3, з яким була узгоджена мiра покарання, при цьому вш беззастережно визнав себе винуватим у вчиненш iнкримiнованих йому злочишв та погодився на укладення угоди. Вироком Печерського районного суду м. Киева вказану угоду визнано законною та затвердженою. Особа 3 вважае себе винним (зокрема у сприянш у винесенш заввдомо неправосудного ршення). Вирок Печерського районного суду м. Киева Особа 3 не оскаржував т в апеляцшному, нi у касацшному порядку. Особа 2 тсля винесення остаточного рiшення (ухвали ВССУ про ввдмову у вiдкриттi касацшного провадження у справi Особа 3) через поновлення строив на перегляд заяви ВСУ домкхя його перегляду, скасування ухвали апеляцшного суду та визнання Особи 2 "шшою особою", яка мае право оскаржити вказаний вирок. До того ж, на думку Генерально! прокуратури, е порушення прав Особи 3 (яка не бажае перегляду вироку, винесеного стосовно нього). Також звернуто увагу на те, що тд час досудового розслвдування кримшального провадження дотримано вимоги ч. 8 ст. 469 КПК Укра!ни стосовно укладення угоди з одним iз тдозрюваних та обов'язкового видшення в окреме провадження матерiалiв у разi, якщо кримiнальне провадження здшснюеться щодо кшькох осiб, як пiдозрюються у вчиненнi одного чи кшькох кримiнальних правопорушень, i згода щодо укладення угоди досягнута не з ушма пiдозрюваними.
Вказанi норми, а також положення ст. 475 КПК Укра!ни у !х сукупносл та взаемозв'язку визначають специфiку змкту та правово! природи iнституту провадження на mдставi угод (яка полягае у розглядi провадження щодо обвинуваченого, який уклав угоду, окремо вщ iнших спiвучасникiв злочину, без дослвдження та оцiнки судом доказiв вини особи, а отже, i опосередковано щодо можливих доказiв вини шших спiвучасникiв).
За таких обставин, як зазначае Генеральна прокуратура, затверджуючи вирок на mдставi угоди, суд у принцип не може порушити права, свободи чи штереси iнших осiб, зокрема спiвучасникiв злочину, зокрема право на презумпщю невинуватостi, а також на справедливий судовий розгляд, оскшьки, не ощнюючи докази по суп, вiн в такий спосiб не робить висновюв про доведенiсть вини, тобто навпъ теоретично не виршуе наперед питання про права, свободи чи штереси таких осiб, яю угоду не укладали, та не створюе преюдищю для них. При цьому було вказано на те, що ввдповвдна позицм повнiстю знайшла ввдображення у п. 9 постанови Пленуму ВССУ ввд 11.12.2015 р. № 13 "Про практику здшснення судами кримiнального провадження на mдставi угод" [6], згвдно з яким вирок, ухвалений на mдставi угоди стосовно однiеi з кшькох осiб, не мае преюдицшного значення для кримiнального провадження щодо шших ошб, а визнання винуватосп першою не е доказом вини решти. Генеральна прокуратура стверджуе, що ВСУ, приймаючи ршення на користь Особи 2 та стверджуючи, що ввдсутшсть "шших осiб" у вичерпному перелшу суб'ектiв оскарження, передбаченому ст. 394 КПК Укра1ни, не е перешкодою у достут до правосуддя та звернення до суду вищо! шстанцй (що регламентовано ч. 2 ст. 24 КПК Укра1ни), усупереч основним засадам кримiнального провадження фактично надшив уш суди апеляцiйноi' шстанцй дискрецшною (на розсуд суду) функщею у визначеннi "iнших осiб" (оскшьки точного визначення критерйв цього поняття закон не мiстить).
Генеральна прокуратура стверджуе, що в такий спосiб ВСУ створив небезпечний прецедент для шших суддiв, що може призвести до спотворення особливого порядку перегляду вироюв на шдст^ угод [7].
Висловимо свое бачення iз зазначеного питання.
У ч. 4 ст. 394 КПК Укра!ни право на оскарження вироку на mдставi угоди надано лише обвинуваченому (його захиснику, законному представнику) та прокурору iз чггко регламентованих
тдстав. Про шших осiб, прав, свобод та шгерешв яких стосуеться вирок на пiдставi угоди, тут не згадано (зокрема, про спiвучасникiв злочину, кримшальне провадження щодо яких видшено). Проте це не дае тдстав стверджувати, що такi особи не е суб'ектами права на апеляцшне та /чи касацiйне оскарження. Адже у ст. 24 КПК Украши прямо та однозначно йдеться про право на перегляд вироку, що стосуеться прав, свобод чи iнтересiв особи судом вищого рiвня незалежно вщ того, чи брала та особа участь у судовому розгляд1
Звюно ж норма ч. 2 ст. 24 КПК Украши перебувае у конкуренцй з нормою, закршленою у ст. 394 цього самого Кодексу (якою закрiплено вичерпний перелш суб'ектiв та пiдстав оскарження вироку на пiдставi угоди). Вважаемо, що за тако1 конкуренцii використовуеться застосування саме ст. 24 КПК Украши, оскшьки:
1) у протилежному випадку буде пдарване значення Загальних положень КПК як сукупносл положень, що поширюються на його норми, якi стосуються (окремих) часткових питань;
2) положення, викладет у зазначенiй статтi, - це не просто звичайш, рядовi положення, це положення однiеi iз засад кримiнального процесу (якi, як вщомо, мають фундаментальне значення для усього кримшального судочинства, визначають його спрямовашсть, побудову загалом, форму i змiст стадiй та iнститутiв та виражають пашвш у цiй державi iдеi, що стосуються завдань, способу формування i здiйснення правосуддя у кримшальних провадженнях). Тому якраз iз правовими принципами (засадами) потрiбно порiвнювати, "звiряти" усi iншi норми, що тдлягають застосуванню (i аж нмк не навпаки).
Виникае питання про те, чи не будуть порушен приватнi iнтереси пiдозрюваного - учасника угоди у разi допуску судом до розгляду та подальшого перегляду судом апеляцiйноi' iнстанцii' скарги його ствучасника. Звiсно ж пiдозрюваному такий варiант розвитку ситуацii е не вигвдний та не бажаний. Але безсумшвним е й те, що шгереси його спiвучасника i такого самого рiвнозначного iз ним учасника кримшального провадження теж страждати не повинш.
Що ж стосуеться защкавленосп особи, що не е учасником угоди про визнання винуватосп шдозрюваного у вчиненш злочину, кримiнальне провадження щодо якого видшено окремо вщ провадження, де фкуруе iнший ствучасник цього злочину, то такий його правовий шгерес безсумнiвний. Адже затвердження угоди призведе (чи може призвести) до виникнення преюдицй щодо не!.', хоча така особа стороною угоди не була i у ввдповвдному провадженш сво'' iнтереси об'ективно обстоювати не могла.
Видаеться цшком обгрунтованою iснуюча практика, за яко'' суди ввдмовляють у затвердженнi угоди iз посиланням на п.3 ч. 7 ст. 474 КПК Украши, тобто з огляду на порушення й умовами прав, свобод чи iнтересiв iнших ошб тодi, коли в угодi викладет обставини, якi вказують на причетшсть до вчинення iнкримiнованого обвинуваченому злочину шших ошб, статус обвинуваченого яким по справi не був наданий [8-10]. Частково пвдставними е аргументи ВССУ про те, що винуватють Особи 2 у скоеннi шкримшованого йому злочину може бути встановлена лише вироком суду щодо нього, а не вироком про затвердження угоди мiж прокурором i Особою 3 (з огляду на вимоги ч. 2 ст. 6 Свропейсько'' конвенцй про захист прав людини та основоположних свобод, ч. 1 ст. 62 Конституцй Украши та ч. 1 ст. 17 КПК Украши). Однак чи багато в Укра'ш знайдеться таких суддiв, як готовi бути причетними до створення патово!' ситуацй, за яко!' у подальшому (пiсля попередньо винесеного ними самими або ж ''хшми колегами вироку про затвердження угоди (де констатована наявшсть пособництва у вчиненш злочину) визнають, що самого злочину по суп й не було).
Висновки:
1. Норми, передбачеш ч. 2 ст. 24 КПК Украши та ст. 394 КПК Украши, не суперечать одна однш. Мiж ними немае колiзii, проте кнуе конкуренцм, яка повинна бути виршена на користь норми, яка регламентуе загальш засади (принципи) провадження у кримшальних справах.
2. Приватш штереси учасника угоди у разi допуску судом до розгляду апеляцшно'' скарги iншого пiдозрюваного - його ствучасника, щодо якого видшено кримiнальне провадження, можливо й будуть порушенi (якщо е iнтерес уникнути всебiчного, повного та об'ктивного розгляду справи та зберегти правовi наслвдки угоди про визнання вини, укладено'' без врахування позицii та забезпечення прав шшо'' особи). Проте одонозначно, що у протилежному разi, за недопуску до розгляду апеляцшной скарги, будуть ютотно порушенi права ствучасника. Отже, ми маемо справу з колiзiею iнтересiв двох рiвнозначних учасниюв процесу. Визначаючи прiоритет, потрiбно враховувати ще й публiчну (суспшьства та держави) защкавлетсть у встановленнi ктини по справi, необхiднiсть реалiзувати право на справедливий суд, яке охоплюе i право на оскарження судових ршень, що стосуються iнтересiв особи.
3. Пвд час перегляду справи за апеляцшною скаргою "шших ошб" потрiбно керуватися нормою, передбаченою ч. 2 ст. 24 КПК Укра'ни, як такою, що регламентуе загальш засади та е прюритетною над нормами, що стосуються окремих правових ситуацш.
1. Вирок Печерського районного суду м. Киева в\д 04.03.2015 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/42987287. 2. Ухвала Апеляцшного суду м. Киева в\д 17.04.2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/ 43794624. 3. Ухвала Вищого спецгалгзованого суду Укрални з розгляду цивтьних i кримтальних справ в\д 24.07.2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/ 47464651. 4. Ухвала Вищого спещалЬзованого суду Укрални зрозгляду цивтьних i кримтальних справ вiд 09.06.2016 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/ 58300768. 5. Постанова Вищого спецЬалЬзованого суду Укрални з розгляду цивтьних i кримтальних справ вiд 03.03.2016р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/ 56939749. 6. Постанова Пленуму ВССУ вiд 11.12.2015 р. № 13 "Про практику здшснення судами кримтального провадження на пiдставiугод " // Часопис цивтьного i кримтального судочинства. -2016. - №1. - С.8-24. 7. Запит Генерального прокурора Укрални права на оскарження угоди про визнання винуватостi особою, яка не е и учасником №101112-26071-15 вiд 09.08.2016 р. 8. Ухвала Ялтинського мского суду Автономноi Республти Крим вiд 17.10.2013 р. (№ судовог справи 121/8795/13-к; № провадження 1-кп/121/475/13). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua. 9. Ухвала Крюювського районного суду м. Кременчука Полтавськог областi вiд 22.03.2013р. (№ судовог справи 537/1326/13-к) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua. 10. Ухвала Крюювського районного суду м. Кременчука Полтавськог областi вiд 22.03.2013року (№ судовог справи 537/1327/13-к; № провадження 1кп/537/84/2013) [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
REFERENCES
1. Vyrok Pechers'koho rayonnoho sudu m. Kyyeva vid 04.03.2015 [Judgement of Pecherskyy Regional Court of Kiev City of March 3, 2015]. Available at: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/42987287 2. Ukhvala Apelyatsiynoho sudu m. Kyyeva vid 17.04.2015. [Decision of the Court of Appeal of Kiev City of April 4, 2015]. Available at: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/43794624 3. Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrayiny z rozhlyadu tsyvil'nykh i kryminal'nykh sprav vid 24.07.2015. [Decision of Higher Specialized Court of Ukraine of July 24, 2015]. Available at: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/47464651 4. Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrayiny z rozhlyadu tsyvil'nykh i kryminal'nykh sprav vid 09.06.2016. [Decision of Higher Specialized Court of Ukraine of June 9, 2016]. Available at: http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/58300768 5. Postanova Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrayiny z rozhlyadu tsyvil'nykh i kryminal'nykh sprav vid 03.03.2016. [Ruling of Higher Specialized Court of Ukraine of March 3, 2016]. Available at:
http://reyestr.court.gov.ua/Rewiew/56939749 6. Postanova Plenumu VSSU vid 11.12.2015 №13 "Pro praktyku zdiysnennya sudamy kryminal'noho provadzhennya na pidstavi uhod" [Ruling of Supreme Court of Ukraine of December 11, 2015, №13] // Chasopys tsyvil'noho i kryminal'noho sudochynstva. - 2016. -№ 1. - S. 8-24 7. Zapyt Heneral'noho prokurora Ukrayiny prava na oskarzhennya uhody pro vyznannya vynuvatosti osoboyu, yaka neyeyiyi uchasnykom № 101112-26071-15 vid 09.08.2016 [Inquiry of General Prosecutor of Ukraine of August 9, 2016, № 101112-26071-15] 8. Ukhvala Yaltyns'koho mis'koho sudu Avtonomnoyi Respubliky Krym vid 17.10.2013 roku (№ sudovoyi spravy 121/8795/13-k; № provadzhennya 1-kp/121/475/13). [Decision of the Yalta City Court of Krimea Republic of October 17, 2013, Case № 121/8795/13-k]. - Available at: http://www.reyestr.court.gov.ua 9. Ukhvala Kryukivs'koho rayonnoho sudu m. Kremenchuka Poltavs'koyi oblasti vid 22.03.2013 roku (№ sudovoyi spravy 537/1326/13-k) [Decision of the Kryukivskyy Regional Court of Kremenchuk City of March 22, 2013]. - Available at: http://www.reyestr.court.gov.ua 10. Ukhvala Kryukivs'koho rayonnoho sudu m. Kremenchuka Poltavs'koyi oblasti vid 22.03.2013 roku (№ sudovoyi spravy 537/1327/13-k; № provadzhennya 1kp/537/84/2013) [Decision of the Kryukivskyy Regional Court of Kremenchuk City of March 22, 2013, Case № 537/1327/13-k]. - Available at: http://www.reyestr.court.gov.ua.
