CC BY
26
ПБШКО А.В.
под общ. ред. Дашкова Л.П.— 4-е изд., испр. и доп.— М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг»,' 1998 - 404 с.
12. Фишер С, Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика/ Пер. с англ. Со 2-го изд.- М.: «Дело ЛТД», 1993,- 864 с.
13. Морозова Т. Г. Региональная экономика: Учебник/ Т.Е Морозова, М.П. Победила, Г.Б. Поляк и др.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.- 519 с.
14. Краткий экономический словарь / Под ред. Велика Ю.А, и др.— 2-е изд., доп.— М.: Политиздат, 1989.— 399 с.
15. Макаревич Л.М. Управление эффективностью компании: (надежная гарантия прибыльности бизне-
са) / Л.М. Макаревич.— М.: ООО «Вершина», 2004.— 192 с.
16. Бланк И.А. Торговый менеджмент: Учебный курс,— К.: Эльга, Ника-Центр, 2004.— 488 с.
17. Печаткин В.В. К вопросу оценки экономического потенциала регионов // Воспроизводственный потенциал региона: Материалы III Международной научно-практической конференции, 24-26 мая 2007 г. Ч. I.— Уфа: РИЦ БашГУ, 2007.- С. 261.
18. Кокинз Г. Управление результативностью: как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процессами / Гэри Кокинз; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2007.— 315 с.
А.В. Пешко
академ(к АЕН Укршни, д-р екон. наук
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЩЙНО! Д1ЯЛЫЮСТ1 В УКРАЙИ
Осногап перешкоди надходжеиня шоземного кага-талу в економ1ку крагаи, спрямованого на модертзацпо галузей, сощальний розвиток та загальне економхчне зростання, дослщжуються в р1зних аспектах багатьма ук-рашськими та шоземними спещалютами. При цьому Ух думка повшстю зб!гаеться в одному: основний чинник, який вщлякуе швестор1в та змушуе и шукати альтерна-тивт шляхи реал!заци швестищйних можливостей по-в'язаний з недосконалютю правового регулювання пщприемницько! та швестищйно! даяльност!, нестабшь-шстю законодавчо! бази та невщповщшстю п свгговим правовим стандартам.
Результата дослщжень м1жнародних рейтингових агентств, зустр!1и свяових оргашзацШ свщчать, що на даному етат найбшыпий штерес до Укршни у швестор1в викликають конкретш строки введения м1жнародних стандарт1в бухгалтерського облку та реформування ко-мерщйного права. Приток приватних швестищй надае кршш можливють збшыыити вкладення в шфраструк-туру, стимулювати безперервний цикл стабшьного притоку катталу, загального економ1чного зростання краь ни. Саме тому, за рекомендащею самих швестор1в, для успшного залучення коптв та фшансування економь чного рознитку в крапп, найважлившим е створення стабшьно! правово! системи та захист прав акцюнер1в, включаючи д)юч1 догов1рш положения, надойш мехашз-ми забезпечення виконання зобов'язань та ефективно-го судового захисту.
В умовах перехщного перюду та початкових стадь ях становления економ1чно1 стчйкосп краши швес-тищйш потоки повинш мати особливу структуру 1 суп-роводжуватись однаковими стимулюючими заходами залучення як шоземного, так 1 нацюнального кашталу. В Украш залучення довгосгрокових ирямих шоземних та ветчизняних швестищй особливо гостро потребують стратепчно важлив1 галуз1, до яких належать машино-будування, вупльна промисловкть та сшьське господар-ство. Сьогодшшшй реалы-шй стан галузей екоиомпси
гостро потребуе модершзацп, реконструкцита оновлен-ня вщповщно до кануючого технолопчного р1вня розви-иутих краш. Адже свп-овий досвщ свщчить, що збшыпення реального ВВП на 30—40 % залежить вщ швестищй в людський фактор та науково-техтчний потенщал.
Розглянемо основт законодавч1 нормативт акта, яю регулюють здШснення швестищйно! д1яльносп в Украхш. Взагат, термш «швестици» трактуеться декшь-кома нормативними актами. Так, Закон Укршни «Про оподаткування прибутку шдприемсгв» визиачае швес-тицш як господарську операцпо, що передбачае прид-бання основних фондав нематер1альних актив1в, корпо-ративних прав та щнних папер1в в обмш на грошов1 засоби або майно [1]. Законодавч1 акта, яи безпосеред-ньо регулюють швестащйну дояльшсть (Закони Украь ни «Про швестицшну дояльтсть» та «Про режим шоземного швестування»), характеризуют швестици з точки зору отримання прибутку вщ ще! даяльность
На сьогодшшшй день в УкраМ законодавчо виз-начеш наступш гаранти захисту шоземних швестищй:
— 1ноземш швестици не пщлягають нацюнал1зацп, пщ якою розумпогь примусове вилучення шоземних швестищй та передачу и у власшсть держави, а також шнп заходи, що мають ефект прямого або опосередко-ваного вщчуження. На осиов1 цього принципу Грунту-ються вс1 двосторонт угоди, вщповщнодо яких шоземш iнвecтицil не можуть бути експропрШоваш, нацюнат-зоваш або та не можуть пщпадати пщ ¡нш1р1вноцшн1 заходи, за вииятком тих випадив, коли тага заходи не-обхщ1п для суспшьиих щлей. Такими ц1лями можуть бути стих1йш лиха, аварп, епщемп та т.п.;
— Безперешкодний переказ за кордон прибутку та шших засоб1в в шоземтй валют1, отриманих в результат! швестищй, теля сплати передбачених законом обов'язкових шктямв;
— Можливють ре1нвестування прибутку шоземного швестора в економ1ку Укршни та шип. .
2008/№1
97
ПЕШКО А.В.
Вщповщно до Положения про порадок державио1 реестрацп шоземних швестищй, затвердженого поста-новою КМУ вщ 07.08.1996 № 928, державна реестращя шоземних швестищй здШснюеться протягом трьох ро-бочих дав июля фактичного }'х внесения Радою мшнупмв АРК, обласними, Кшвською та Севастопольською шськими держадмшстращями [2]. Вщсутшсть реест-раци швестищй позбавляе права на одержання п(льг чи тараний, передбачених законодавством Украши, зокре-ма, права на цереказ за кордон доходов, одержаних вщ здШснення швестищй, повернення швестищй тощо. Тому в штересах нерезидента, необхщно в уах випадках рееструвати шоземш швестици з метою уникнення проблем з репатр1ащею доходав.
Господарський кодекс Украши, також мютить спе-щальний роздал, присвячений швестищям. В ньому виз-начаються основт правила та гаранта здШснення шо-земного швестування в УкраМ. Вщповщно до ГКУ, шоземш швестори мають право здШснювати швестици на територй Укра'пш у вигода шоземно'1 валюта, рухомого 1 нерухомого майна, майнових прав; ¡нших цшностей (майна). При цьому ощнка шоземних швестищй, вклю-чаючи внески до статутних фондов, здШснюються в ¡но-земшй валют та у гривнях [3]. Огже, кодекс передбачае можливють внесения ¡ноземним швестором швестищй лише в шоземшй валют! I це стосуеться не лише внесюв до статутного фонду. Розрахунки за кожною операщею, що пщпадае пщ швестищю (иридбання акщй чи шших щнних папер!в, нерухомого або рухомого майна, майнових прав), також повииш здайсгаоватись в шоземшй валюп (ст. 392 ГКУ). Иедотримання ще! вимоги може призвести до визнання договору недШсним, а також вщповщальтсть сторш договору за порушення валютного законодавства.
На територй Украши д1е нацюнальний режим швес-тицШно1 даяльноси, хоча ГКУ передбачае можливють вста-новлення додаткових пшьг для суб' екпв господарювання, що реал1зуклъ шоземш швестици в прюритетш галуз1 еко-ном1ки та сощальну сферу в межах державних програм.
Найголовшшим та найскладншгам аспектом фшан-сово1 та швестицШно'1 дшльносп являеться особливють оподаткування залученого капралу. Як правило, каш-таловкладення тягнуть за собою виникнення у сторш швестицшних правовщносин ряд зобов'язань з випла-ти податюв та податкових платеж1в (збор1в) перед дер-жавним бюджетом, мюцевими бюджетами та державни-ми щльовими фондами. При цьому основиими, найбшып значними у грошовому вираз1 являються зобов'язання з податку на прибуток пщириемств та пода-ток на додану вартють [4]. Дат зобов'язання регулюють-ся вщповщно Законами Украши «Про оподаткування прибутку пщириемств» вщ 28.12.1994 № 334/94-ВР та «Про податок на додану вартють» в1д 03.04.1997 № 168/ 97-ВР. Для стратепчно! д1яльност1швестор1в та шших учасниюв швестищйного процесу необхщно зггати спе-циф1ку даних закошв та 1'х поширення в конкретних ситуац1ях.
Досить складним та проблематичним являеться трактування Закону «Про податок на додану вартють». Вщповщно до цього Закону, платниками податку на додану вартють е будь-яка особа, яка здайснюе або пла-нуе здайснювати господарську деяльнють та рееструеть-
ся за сво1м добровшьним ршенням як платник цього податку, ¡мпортуе товари (супутш послуги) в обсягах, що пщлягають оподаткуванню цим податком [5].
Серед операщй, яй не належать до об'ектав оподаткування, пщпункт 3.2.8 пуншу 3.2 стагп 3 даного Закону визначае передачу основних фощцв в якост1 внеску до статутного фонду юридично'1 особи. Таким чином, внесения в статугний фонд нематер1альних ак-тив1в 1 матер1альних актив1в, вщмшних вщ основних засоб1в, фактично належить до об'екпв оподаткування. Це е недоцшьним, оскшьки пщприемство, щлм основних засоб1в, в р1вшй мipi потребуе оборотних акпшв, нематер1альних акпшв, до яких належать об'екти ште-лектуально! власносп, що шодо мають вирцпальне значения дом конкурентоспроможноси пщприемства, його рентабельное^ та перспективного розвитку.
До того ж, текст даного щдпункту М1стить деюлька невдалих та неточних визначень. Наприклад, фраза «продаж за компенсацно» не мае лопчного змюту, оскшьки сам по соб1 продаж передбачае вздплаау, а тому слово «продаж» у цьому контекст! варто було б замши-ти словом «передача» [6, с. 70].
Бшын вагомим недол1ком Закону Украши «Про податок на додану вар псть» е вщсутюсть пшьг при опо-даткуванш операщй з замши морально та ф1зично зно-шеного устаткування та придбаиня нового обладнання з метою розвитку виробництва, удосконалення вироб-ничих процес1в та оновлення виробничо! бази. Така передбачена законодавством умова змогла б актив1зува-ти вггчизняних та ¡ноземних швестор1в та стимулювати залучення ¿нвестигцй у розвиток на оновлення галузей украшсько'( екоиом1ки.
Податок на додану вартють мае негативну юторпо для шоземних ¡явестор!в та учасниюв експортиих опе-рацШ. Деюлька рок1в тому мало м1сце багато судових розгляд1в, що вир1шували питания вщшкодування Г1ДВ. Для ексиортер1в це питания являеться вщкритим й дом.
Досить вагоме значения для шоземних швестор1в вадграе Закон Украши «Про оподаткування прибутыв пщприемств», який встановлюе норми оподаткування прибутк1в пщприемств та регулюе процедуру репатр1аци доход1в. Так, Закон передбачае фактично подвШну сплету податку на прибуток за ставкою 25 % вщ об'екта оподаткування, тобто спочатку сплачуеться податок на весь прибуток, поим за його частину у вигляд1 див1-денд1в. Звюно, це призводить до невиплати дивщендав аитцонерам, що вреигп-решт призводить до вчрати ¡нте-рес1в 1нвестор1в вкладати кап1тал в реальний сектор економ1ки Украши.
Законодавш норми гарантують нерезидентам вшьну репа'ф1ац1Ю прибутюв, отриманих вщ господарсько! д1яльност1, з джерелом к походження в УкраМ, теля оплати податку на релатращю доход!в у розм1р! 15 % тако! виплати, якщо ¡нше не передбачено нормами м1жнародних угод, як1 набрали чиниосат [1]. При цьому не обкладаються податком доходи, отримаш:
— вщ внесения иортфельних 1нвестищй у процент облкацп або процента! казначейсью зобов'язання, ви-пущет за р!шенням резидента;
— доходи, отримаш нерезидентами у вигляд! про-центав або доходу на державьп щнн1 папери, розм1щеш (продат) за межами Украши;
98
В1СНИК ЕК0Н0М1ЧН01 НАУКИ УКРА1НИ Ф
ПЕШКОАЖ
— суми дохсдов нерезидентов, яга виплачуються резидентами в якоста оплати вартост фрахту транспортних засоб1в, обкладаються податком за ставкою б % вщ джерела виплати цих доходов;
— суми доходов нерезидент!в, отримаш. у виглядо страхових внесгав або платежзв, в тому числ1 страхування життя, на територи Шершни та ризиюв резидент! в за межами Украши обкладаються за 15-ти вщеотковою ставкою вщ джерела цих виплат та за рахунок цих виплат [1].
Вщповщно до п. 4 Постанови КМУ вщ 06.05.01 № 470, приводом для звшьнення (зменшення) вщ опо-даткування доходов з джерелом !х походження в Украйп являеться подання довщки особ1, що здШснюе виплату доходов, що заевщчуе належшеть нерезидента до крш-ни, з якою укладено м1жнародний догов1р [7].
На жаль, система вггчизняного оподаткування носить переважно фюкальний характер, що полягае у мак-сим1зацп платеж1в до державного бюджету, не врахову-ючи ефективност1 та результативное™ господарсько! /.Цяльносп. Водночас, юнуюча ситуащя змушуе пщприемщв шукати можлив1 шляхи уникнення подат-кового тиску за допомогою так званих шш, породжених недосконалютю законодавчих норм.
Податкова система мае забезпечити ефективнють, р1вшсть 1 простоту застосування. Запроваджения одна-кових правил гри вважаеться ознакою стабшзацп по-даткового законодавства, що може компенсувати гаозем-ним швесторам зроста1шя податкового тягаря [8].
Водночас, доевщ багатьох краш евщтать про те, що швестищйш шлми не належать до вирппального сти-мулюючого фактору, здатного зробити револющю на ринку катталовкладень, оскшьки переважаючим чин-ником все ж таки залишаеться стабшьтсть правово! бази та п гарантоване дотримання органами влади.
Динампса надходження кашталу в економку кра!-ни безпосередньо залежить вщ ступеня стабшьносп та прозоросп правового поля, впевненост! у завтрашньо-му дна. Потенщйш гавестори вимагають дотримання !х прав та гарантш захисту вкладених ними коптив. Тага права та гаранта потребують поступового розширення, але в жодному раз1 не змш чи скорочення, що може призвести до посилення непередбачуваност! ситуацп в майбутньому та, вщповщно, пщвищення ризикованосп швестищйних проекпв.
Слщ також пам'ятати, що правовий статус шозем-ного швестора визначаеться не лише внутршшм зако-нодавством Украши, але й м1жнародними договорами, пщписаними нею з багатьма крашами св1ту. Взагал1, система державних гаранпй прав та штерес1в шоземних швестор1в може надаватись на трьох р1вНях:
1) на нащональному ргвш, де штереси швестор1в регулюються законодавством приймаючо! краши. В да-ному випадку конфкжащя майна або Ьшшх актив1в здшсшоеться на пщстав1 ршення суду;
2) на багатосторонньому р1вш, що забезпечуе шве-стору дотримання прав та виршення суперечок на м^жнародному р1вш;
3) на двосторонньому р1вн1, переважно за допомогою укладення м1ж крашами угод про заохочення та захист швестищй [9].
М^жнародш багатосторошп угоди, як правило, ре-гулюють тага питания, як визначення швестищй та шве-
стор1в, умови ввозу црямих шоземних ¡нвестищй, заохочення швестищй, вимоги щодо результат господарсько! /дяльносп, норми поведшки корпоращй, виршення спор1в.
До м!жнародних акттв, що регулюють шоземне шве-сгування можна вщнести: Звщ принцишв { правил з обмеження дшово! практики ЮНКТАД, М1жнародний кодекс поведшки при передач! технологий ЮНКТАД, Кодекс поведшки ТНК ООН, Антський пакт, Принци-пи дой ОЕСР тощо. Розв'язання спор1в здойснюе надна-цюнальна структура — МНжнародний центр урегулюван-ня швестицганих спор1в, створений у 1965 рощ [9]. Важливим правовим документом, який регулюе взаемо-вщносини м1ж суб'ектами швестищйно! д1яльносп, яв-ляються м1ждержавш угоди «Про сприяння та взаемний захист швестицШ», яга виступають гарантом дотримання справедливого статусу швестищй та !х захисту на територи шшо'1 держави. Вони пщписат з 44 крашами свету [10]. Положения названих м1жнародних договор1в певною м1рою компенсують недолжу внутршнього шве-стищйного законодавства Украши.
Анал1з практики регулювання ¡поземного швесту-вання в бшыноста кра'шах евпу евщчить, що д1яльшсть шоземних гавестор)в пщпадае пщ нащональний режим, тобто '¿X д!яльнють регламентуеться нащональними законами та постановами, що розповсюджуються здебшьшого на вс1х економ1чних суб'ект1в. Окремих за-кошв, що розповсюджуються лише на шоземних шве-стор1в, зазвичай, не юнуе. Нащональний режим ство-рюе однаков1 умови для вггчизняних та ¡ноземних суб'ект1в господарювання, покращуючи при цьому конкурентне середовищета надаючи р1вн1 можливосп реал1зацп сво!х прав.
Отже, без удосконаленого правового регулювання, вирплити проблему нестач1 фшансових ресурс1в та сприяти залученню шоземних швестищй в крашу до-сить складно. Тому для Украши на цьому етат необхщ-ним е поступове реформування правовог системи з метою и вщповщносп евповим ставдартам та водночас з урахуванням внутрппшх особливостей розвитку. Серед необхдаих кроив правового характеру, здатних актив1зувати швестищйну д1ялыпсть, можна видшити насту пн1:
— скасування чинного обмеження з оподаткування решвестованого прибутку й замша ще! пшьги шве-стицШним податковим кредитом;
— введения «податкових катпкул» на строк 3-5 рогав для пщприемств, що впроваджують нов1 технологи та устаткування;
— зв1льнення вщ ПДВ 1 митних платеж1в ¿мпорто-ваного технолопчиого устаткування [6];
— удосконалення порядку вщшкодування податку на додану вар'псть суб'ектам пщприемницько1 Д1яль-ност, зокрема по експортним операцшм.
Л1тература
1. Закон Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» вщ 28.12Д994 № 334/94-ВР.
2. Постанова КМУ «Положения про порядок державно! реестраци шоземних швестищй» вщ 07.08.1996 № 928.
3. Господарсъкий кодекс Украши вщ 16.01.2003 № 436-1У.
© 2008/№1
99
РАЙКОД.В.
4. Самойлежо В. Особенности налогообложения привлеченного капитала// Бизнес — 2000.— № 1-2.— С. 53-54.
5. Закон Украши «Про податок на додану вартють» вщ 03.04.1997 № 168/97-ВР.
6. Червова Л.Г., Назарчук М.1. Правове регулювання швестицШно! дояльнос-п// Фшанси Украши.— 2005.— №4.— С. 68-73.
7. Постанови КМУ вщ 06.05.01 № 470.
8. Литвиненко €.0. Податкове стимугповання щвес-тищйшм Д1Яльносп промислових пщприемсгв // Фшанси Украши.— 2004,- № 11.- С. 33-399. Захарш C.B. Державие регулювання шоземного швестування // Фшанси УкраТни. 2302.— № 1.— С. 93-101.
10. Инвестиционная среда: wwKoSjseiver.dp.ua/ua/ есопот/8/
Д.В. Райко
к. е. и., м. XapKie
СХЕМИ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА ТА РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО ЦЕНТРУ
У ÏX РЕГУЛЮВАНН1
Ветуд. В умовах жорстт ринково! конкуренци стра-тепчним приоритетом для пщприемства стае не залучен-ня нових тента, а утримання вже юнуючих. Тенденщ-ями сучасного розвитку ринюв е подальша еволющя в!д сегмента ригасових шш у бис обслуговувашш конкрет-них юиента, виведення на перший план кутвельно! ак-тивноеп та гнучке реагуваиня на вимоги споживач1в.
Анал1з лпгературних джерел. Переор1ентац1я з охоп-ления свтжих ринюв збуту на цшьов1 прюритетт сег-менти сприяла переходу вщ теорй масового маркетингу до маркетингу партнерських вщносин 1, як доводять результата дослщжень роб1т науковщв-маркетолопв [1,2,3,4,5,6,7,8,9,10], цей напрямок е провщним у су-часнШ наущ маркетингу.
Постановка задач1 Проведен! науково-теоретичш дослщження зумовило об'ективну необхщнють подаль-1.ПОГО вдосконалення теоретичних 1 методолоичних засад стратепчного управлшня маркетинговою д^ялыпстю вщповщно до ново!" парадигми на шляху до побудови партнерських вщносин, яка, в свою чергу, привела до розробки та об1рунтуваиня нового концептуального шдходу до процесу формування та управлшня парт-нерськими вщносинами на системному р1вш стратепчного управлшня пщприемством, який ураховуе ви наведет особливосй 1 базуеться на методологи стратепчного управМння, системного анал1зу, на сучаснШ теори пщприемства та на новШ парадигм! маркетингу.
Практачне використання запропонованого концептуального пщходу вимагае удосконалення та подальшого розвитку методичного забезцечення процесу формування системи «споживач—пщприемство-партнер». Як ме-тодолопчний базис побудови системи маркетингу вщносин пропонуються концепцц розвитку пщприемства, що вимагають застосування маждисциплшарного пщходу.
Результата. Розглядаючи можлив! вар!анти схем сшвробп'нйцтва елемента системи «споживач-пщприе-мство-партнер», необхщно зважити на таку характеристику, як фаза життевого циклу еиеменпв та само! системи в цшому. Оскшьки об'ектомданого дослщження е промислове пщприемство, то будемо дотримуватися тсеУ точки зору, що саме пщприемство виступае шщатором
створення партнерських вщносин. Тому доцшьно вихо-дита з прюритетност! цього елементу на початковому еташ розвитку системи партнерства. Через це лопчною е побудова схем сшвробтшцтва елемевпв системи з ор!ентащею на етапи життевого пакту пщприемства та його складов!, а саме пщроздолу 31 стратепчного управлшня маркетингом на пщприемстм. На рис. 1 показано модель еволюцй структури маркетингу, що створена за принципом моделей життевого циклу об'екгпв, яю ви-являють ознаки системносп [4, 11, 12,13,14].
Питон
Рис. 1. Модель еволюцИ структури маркетингу на тдприемствЬ в межах системы «споживач—шдприемство—партнер»
На першому еташ [*„-*,] пщприемство проходить перюд зростання як щодо розм1р!в, так! щодо зв'язюв з факторами мкро- та макросередовища. На цьому етап! пщприемство створюе базис розвитку маркетингу партнерських вщносин, що стае передумовою для змщнен-ня зв'язку, в першу черту, з1 споживачами. Таким чином, споживач ! його потреби стають центром б!знес-стра-тега пщприемства й узгоджуються з ус!ма елементами системи маркетингу партнерських вщносин: процесом, знаниями, технолопями, кадрами, структурою, керш-ництвом та суб'ективними факторами (рис. 2). Ьшшми словами, стосунки м!ж цими двома пщсистемами через транзакцп та довгос1роков! угоди перетворюються на партнерсыа вщносини з повною взаемною залежнютю.
100
В1СНИК EKOI-IOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ Ф
