CC BY
25
KJIEHIH O.B.
5, Кирич H.Б. В1д стабшзацп суспшьного виробницт-ва — до сталого розвитку суспшьства: Монография.— 1ерно1пль: 1ДТУ, 2003.- 203 с.
6. ОлШник С., Шматкова Г., Маринченко П., Бугнк О. 1нноващйт прюритети галуз! // Харчова промис-ловють — Î2006.— Ni 5,— С. 4-7.
7. XapiB U.C., Ащфуцшв Б.М., Кирич Н.Б. Економжа тдприемств.— Тернопшь: Екоыомгаа думка, 2000.— 442 с.
8. Щербак I.A. Держание регушоваиня шноващйного розвитку трудового потенщалу м1жнародыих транспорт-лих коридор1в Украши// Вюник сконом1чно1 науки Украши,- 2007,- № 1.- С. 171-174.
О.В. Клетн
м. MapiynoAb
ПЕРСПЕКТИВИ 1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ
шдприемств ДОНБАСУ
Проблема економ!чного зростаиня, як в po3pisi територн', нацюнального господарства, так и на piBHi ок-ремого пщпрйемства, Ticno иов'язана з наявшетю ресурсов для розвитку, Найважлившим джерелом еконо-Miquoro зростання е швестици. ввропейський виб1р Украши i, вщповщно, необхщшеть Н штеграцп у висо-котехнолопчне конкурентне середовище зумовили необхщшеть формування шноващйно! модел: розвитку, в якш головним джерелом тривалого еконошчного зростання е науков1 придбання та 1хне технолопчне засто-сування, яке дасть можливють шдвищити конкуренто-спроможнють економ1ки краши взагал^ а також еконо-мки репону, мюта та окремого пщпрйемства.
Р1зним теоретико-методолопчним аспектам швес-тидШних процеав, пшоващйно-швестищйного розвитку як на piBHi пщприемств, так i на pieni репону, краЗйаи присвячено пращ багатьох дослщниюв: А. Мерзляка, I. Сергеева, О. Удалих, 10. Федорчука [1-4]. В той же час недостатньо розкритими та дискусшними залишаються до цього часу питания пошуку джерел фшансування шноващйного розвитку та вщтворення основного кат-талу вшгизняних промислових тдприемств.
У зв'язку з цим метою робота е анал1з проблем i перспектив гановащйно-швестищйного розвитку промислових пщприемств у великому промисловому peri-OHi (на приклад1 пщприемств м. Донецька i Донецько! област1) та розробка на цьому rpymi пропозищй щодо удосконалення управлшня швестгадйними та вщтворю-вальними процесами.
Термш «швестици» походить вщ латинського слова «invest», що означае вкладати. У загальноприйнятому тракгуванш швестици — це вкладання кошпв в основ-ний каттал з; метою отримання прибутку.
Економ1чну природу швестищй зумовлено законо-м!рностями процесу розширеного вщтворення. Вона по-лягае у використант додатково! частки суспшьного продукту, нацюнального доходу для збшьшення кшькостс та якосп елеменив продуктивних сил суспшьства.
Закон Украши «Про швестищйну д1яльшсть» вщ 18 вересня 1991 р. дае визначення швестищй як грошових, майнових, штелектуалыгах цпшостей, що вкладаються в об'екти тдприемницько! та шших вдщв д1яльносп з метою отримання прибутку чи досягиення сощального ефекту.
У першому випадку швестици розглядаються як зас1б збшьшення катталу, а у шшому — як зас1б надан-ня сощальних послуг, яю у кшцевому рахунку сприяти-муть сощально-економ1чному розвитку суспшьства.
Закон Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» [5] визначае швестицш як господарську операцио, яка передбачае првдбання основних фонд!в, нематер1альних активов, корцоративних прав I щнних папер1в в обман на кошти або майно.
1нвестищйна д1яльтсть — це послщовна, цшеспря-мована д^яльнють, що полягае в каптиизацц об'егспв вдасносп, у формувагаи га використанш швестищйних ресурав, регулюванш процеав швестування 1 м1жнарод-ного руху швестищй та ¡швестищйних товарш, створенш вщповщного швестищйного юпмату 1 мае на мет1 отримання прибугку або певного сощального ефекту. Вона е найбшыл потужною формою реашзаци економ1чних шгересш.
Так, законодавство Украши визначае ¡нвестищйну даяльшеть якпослщовну, щлссирямовану яльтсть, що полягае в каттал1зацп об'екпв власност1, у формуванш та використашп ¡нвестицШних ресурс1в, регулюванш процес1в 1нвестування 1 м1жнародного руху швестищй та гавестицШних товаров, створеню вщповущого швес-тицШного кл1мату, яка мае на мет отримання прибутку або певного сощальмого ефекту.
Реал1за1ия шновацШно! стратегй' економ1чного зростання потребуе прискореного розвитку високотехноло-пчних виробництв, спроможних виробляти наукоемну продукцио з високою доданою варпстю, формування ек-споргаого потенц1алу цих виробництв, пщвищення тех-нолопчного р1вня пщприемств завдяки прогресивним в1тчизняним 1 свЬовим науково-техтчним досягненням.
Для того, щоб постшно обновляти склад основних фовд1в, пщвищувати питому вагу активно! частини основних фонд ¡в, полшшувати використання основних фощцв, необхщно: по-нерше, забезпечити своечасне запровадження в д1ю \ повне освоения знову введених у дш основних фощцв 1 виробничих потужностей. Подруге, необхщно постйне пщвищення техшчного р1вня виробництва на баз1 впровадження ново! техьшеи [ технологи, для того, щоб витрати на ц1 цш1 в розрахунку на одиницю иродуктивнос-п, застосовуваного устаткуван-ня чи шшого корисного ефекту, знижувалися. При цьо-
54
ВIСНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРА1НИ Ф
г
КЛЕНШ О, В.
му пажливе значения мае удосконалення структури ос-иовних фондав, пщвищення питомо! ваги !хньо! актив-ног частный. Також важливим фактором пщвищення ефективносп е повне використання екстенсивних фак-тор1в, що пов'язано з полптшениям експлуатаци всього наявного устаткування.
Анал1з динамки швестищйних ироцес1в в м. До-нецьку та Донецьюй обласп дозволяв констатувати, що протягом 2007 р. 32 шдприемствами та оргашзац^ями м. Донецька здайснено розробку та впровадження 69 швестищйних проекта загальною вартютю 100,7 млн. грн. Реал1зац1я проекпв здШснювалась переважно за рахунок власних коптив пщприемств та оргашзащй (40,6 %), а також коптв замовшшв на проведения роб!т 1 наукових дослщжень та залучених грошових коптив (49,4 %). За рахунок державного бюджету профшансовано 10,0 % вщ вартосп освоених коптв. Найбшып сприятливими для впровадження шноващй були пщприемства обробно! промисловосл, машинобудування та металурги. Обсяг реал1зовано! шноващйно! продукцп, вироблено! пщприе-мствами мюта, склав понад 270 млн. грн. [б, с. 176-177].
В миш на протязг останшх рок1в спостеркаеться позитивна динамжа швестицш в основний кагпгал. У
2006 рощ обсяг каштальних вкладень збшыиився на 23,5 %. За 2007 р1к пщприемствами та оргатзащями-замовниками ycix форм власносп за рахунок у<лх дже-рел фшансування освоено 4705,2 млн. грн. капггальних вкладень в основний каттал. По обсягу швестащй в основний каттал мюто займае перше мище в обласп.
1нвестиц1йш процеси в Донецьюй обласп набира-ють також набирають темпи. У 2007 р. обсяг прямих шоземних швестищй в Донедьку область збшыпився в швтора рази 1 на 1 с1чня 2008 р. досяг 1,4 млрд. долар1в США. У 2007 р. швестицп поступали переважно у виг-ляд! грошових внесив (236 млн. долар1в, або 48 % вщ век надходжень), зокрема на суму 130 млн. долар1в шо-земними ¡нвесторами придбаш акцп пщприемств обласп. П'ята частина швестащй внесена у вигляда рухо-мого \ нерухомого майна. В цшому сума коптв, вкладе-них в промисловють облает, зросла на третину, але питома вага промислових вщцв д1яльносп в обласному обсяз1шоземних щвестицШ, що поступили протягом
2007 р., зменшилася з 64 до 55 % [7].
Щодо шновацШно-швестицШио! д1яльносп на реп-ональному р1вш, то прюритетт напрямки промислово! пол1тики визначено Програмою розвитку Донецько! обласп до 2010 року «Донецька область-2010». Зокрема, для машшюбудавного комплексу прюритетом е: реструктури-
защя виробничих потужностей пщгалузей та пщприемств вщповщно до кон'юнктури внутрппнього ринку, пщвищення конкурентноспроможно! продукцй шляхом змен-шення ресурсоемносп виробництва, виводу з експлуатаци морально застарших 1 ф1зично зношених агрегат, онов-лення виробничих фондш I в цшому проведения глибо-ко! структурно! та техтчно! перебудови галуз1 з метою рацюнального використання виробничих потужностей, оновлення виробничих потужностей 1 виробничих фондгв. Реструктуризация машинобу/цвельних, пщприемств повинна, перш за вс1 передбачити виведення з експлуатаци ф1зично 1 морально зношеного устаткування, яке не може забезпечити виробництво конкуренто-спроможно! продукцп та ефективне виробництво.
В умовах вщкритого ринку поспйно вщбуваеться процес витиснення з економ!ки вщетаючих малопродуктивна технологга 1 поширенняг щодо бшьш ефективних виробництв. Продуктивюсть технолопчно! системи виз-начаеться и здатнютю робйти продукпв ус1х вщцв бшьше, шж 1х затрачаеться на виробництво, на величину додано! вартосп. Високопродуктивна технолопчна система здатна робити щодо бшлпе додано! вартосп, ч*ш низько продуктивна. Пщвищення продуктивное« технолопчних систем супроводжуеться швестицШними процесами. Виникае питания про реальт оцшки дже-рел швестищй, !хшх обсяпв, частей 1 структури вщнос-но як величини доходов швестор1в, так 1 засоб1в виробництва. 1нвестищйний процес сприяе вщновленню виробничих фонд1в. Варто зауважити, що сам1 швестшщ ще не вир1тують проблеми структурно! перебудови виробництва. Ця задача може бути позитивно виршена тшьки на основ! створення нових технолопй 1 нових виробничих потужностей. В залежносп вщ ринково! кон'юнюури, пщприемства, що здцйсшоють виробничу даяльнють, можуть формувати 1нвестицШн1 процеси р1зно! штенсивносп 1 р1зних напрямюв. Найважлйвши-ми факторами при цьому вис'1упають власш фшансов1 ресурси й ¡нш1 джерела фшансування, що визначають можливосп швестування. Обмежувалыгами факторами е обов'язков1 платеяй пщприемства, що- скорочують можливосп швестування. Разом з там, швестищйш процеси на пщприемствах машшюбудавного комплексу Донецько! обласи, як евщчать даш табл. 1, е вкрай об-меженими, на ргвш 1-2% до основних фондав. 1нвести-щйне регулювання повинне здШснюватися на осшш абсолютних 1 вщносних швестищйних норматив1в, що визначають структуру доход1в 1 вюрат, виходячи з об-
сяпв 1нвестицш з розподшом IX у чаи.
Таблиця 1
Сшвв1дношешш балансового прибушу та вщрахувань, яш спрямовуються на развшок виробництва машинобуд!вних
гпдприсмств
гидприеиства Частка балансового прибутау, яка спрямовуегься ш розвиток виробництва, % Вщрахування на розвиток виробництва в %до основних фошив
ЗАТ «НКМЗ» 3,3 0,38
Концерн «Азовм.таг» 8,3 . 1.63
ВАТ «Стярокраматорський машинобушввльний завод» 40,9 1,68
Завод «Славважмаш» 28,7 0,51
ВАТ «Ясинуватоький машинобуд!вельний завод» 9,9 0,22
АТ «Донбаскабель» 3,36 0,35
ВАТ «Конотянтшйвоький завод високовольтно! апаратури» 13,5 0,66
Торезський электротехн!чний завод 24,4 1,88
Донецький енергозавод 4,9 0,17
ВАТ «Сшжнянськх1ммаш» 9.2 0,05
ВАТ «Краматорський завод важного станкобудування» 10.1 0.17
ВАТ.«Енергомашспецоталь» 3.1 0,06
ВАТ «Завод технологичного 1 спирального обладнання» 14,5 0,07
@,2006/№2
55
КЛБН1Н О.В.
Основними напрямками швестищйно! д1яльноеп шдприсмства е, по-пергае, поточне швестування для пщтримки, модершзацц 1 замщення використовуваних засоб1В виробнщтва без ютотно! змши основно! д1яль-носп; по-друге, перспективне швестування в но!П засо-би виробництва з ¡стотною змшою характеру \ змкту 0СН0ВН01 дшльност! на основ1 оригшальних швестищй-них проект. Як вже зазначалося, джерелами швестищй
можуть бути власш доходи власниюв пщприемств I влас-ниив акщй, а також залучеш на звороттй основь Нормативу прямих шпестшцй у виробництво, що рекомеи-дуються для гадприемств машинобудовельного комплексу ДоиецькоТ обласи, приведен! в табл. 2. В основу моделей швестищйного регулговання 1 формування норма-'пшв покладеш наявш зв'язки 1 сшввщношення в ре-альних господарських процесах.
Таблица 2
Нормативе прямих !нвестиц1й у виробниитво, рекомендован! для пЦцфиемств машинобудовного комплексу Доноцько! облает! (в процентах до середньор1чпоТ вартосп осиовиих фоцщв)
Об'ещч каштальних вкладень Джерела ¡нвеотищй
АмортизацШний фонд 1 виробнич! заощадження Прибуток Акцюнерний каттал Субоиди Кредити 1 иозики Боргов! зобов'язания Воього
Шддержання потужноотей, що екоплуатуютьоя, в робочому отан1 8 8
Стаорення додаткових виробничих потужноотей 1 1 1 1 4
Покращсния якосп продукту, отаорення додаткових опоживчих влаотивоотей 1 1 1 3
Створенйя прннцнпово нового продукту, нових технологш 1 нових виробничих потужноотей 4 4 1 2 2 13
Сервюне оболуговування вироб1в довгоотрокового кориотуванкя 1 1 2
Прндбання прав та штелекгуально! влаоноол 1 1 1 3
Покращення заотооовувано! техиолоп!виробництва 1 1 2
Розвнток виробничо! 1 ринково! ¡нфраотруктури 1 1 2 1 1 1 7
Вони иосять прогнозний характер ! мютять класи-фжацШш критериддя обГрунтування обласп застосуваи-ня, тимчасово! побудови, швестищйних цшей ! засоб!в и досягнення, величини ! сшввщношення швестищй ! доходов, ступеню надайносп реал!зацп, точносп результат. При цьому розглядаегься щеальна модель з наегуи-ною п реал!защею в конкретних швестищйних проектах, даеться абсолютна ! пор!вняльна оцшка приватних 1 загальних ршень. 1нвестищйн1 нормативи можуть виступати у вид! р!зних фшансових коефвдентсв, що встановлюють сп!вв!дношення м1ж окремими компонентами швестищй.
Недостатн» темпи оновлення виробничих основних фондов, технолоий ! продукци приводять до швидкого старшня устаткування ! не дозволяють тдприемству устшно конкурувати на товарних ринках. Таке положения в кшцевому рахунку веде до втрати фшансових ресурс ! катталу. Низька ефектившеть виробництва, в даний час, бшыпост! пщприемств Донецько! облает! зумовлена саме цими причинами.
Найважлившою умовою ефективного функцюну-вання пщприемств у ринковому середовшщ е забезпе-чення принципу самофшансування, що передбачае здойснення господарсько! дшльноеп за рахунок власних джерел (амортизацп ! нерозподоленого прибутку), а також притягнутйх кредигних ресурмв. Серед запропоно-ваних джерел швестищй, представлених у табл. 2, най-бшыпа питома вага припадае на амортизацшний фонд.
Серед джерел ¡нвестищйного ресурсу амортизащйш вщрахування займають головне мкще завдяки синхрон-
ност! мЬк кругооб^ом основних фондов ! формуванням амортизащйиого фовду, т меншо! схильносп до кон'юи-ктурних коливань, що пов'язан! з результатами госпо-дарсько!'д!яльност!. Вони в бшышй м!р!, шж прибуток, можуть бути фшансовою базою самоспйност! пщприемств у сфер! вщгворення основних фондов. Тому не випадково в економвд розвинутих кра'ш самофшансування вщнрае визначальну роль. Так, у Япони частка власних джерел фшансування оновлення основного катталу складае 68,9 %, залучених — 31,1 %, у США, вщповщно, — 63,5 %! 36,5 %, у Великобританп — 62,1 % ! 37,9 %, у ФРН - 55,3 % ! 44,7 %. Тобто практично у вс!х розвинутих кра'шах бшышеть потреб у фшансуванш каштальних вкладень забезпечуеться на основ! самофшансування.
Таким чином, в сучасних умовах амортизацШш вщрахування — це головне джерело фшансування каш-таловкладень. На них приходиться 2/3 валових швестищй у розвинутих крашах.
В УкраЫ останшм часом прийнятий рад заходов щодо впорядкува!ШЯ системи амортизацШних списань ! вико-ристання коптв амортизацШних фондов. Однак впровад-ження дтемчшм системи прискореного амортизащйиого списания основного катталу е одшею з найважлив!-ших задач державного регулювання економнеи.
Держава придшяе таку велику увагу заходам щодо стимулювання швестищйно!' д!яльност! з огляду на той факт, що швестицц е виршальним чинником довгост-рокового економ1чиого зростаиня. Державна швестищй-на полиика е визначальною, вона покликана встанов-
56
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ Ф
КЛЕШЕ О.В.
лювати цивидзоваш правила гри в галуз1 швестищй, захищати права швестор!в та штереси держави при здайсненшшвестищйно! дольное«, сприяти актатазащ! швестищйних процеыв на вЫх р1внях. Тобто швестищй-на полгшка на макрор!вт повинна сприяти пожвавлен-ню швестищйно! д1яльносл на регюнальному \ мжрор1вш.
Управления ¿нвестищями з боку репональних оргашв держано! влади [ мюцевого самоврядування зу-мовлена необхщшстю формування 1 забезпечення ращ-онального 1 ефективного використання швестищйних ресурс1в регюну. Слад зазначити, що реиональна швес-тищйна пол1тика у велиий м1р! детермшована загаль-нодержавними заходами щодо регулювання умов здШснення швестищйно! дшльность Таким чином, полем д1ялъносп репональних оргашв держано! влади I мюцевого самоврядування при здгйсненш швестищйно! пол1тики е заходи щодо оптимального використання юнуючого в реп от виробничого потенщалу.
Ефективним заходом щодо укршлення фшансгв господарюючих суб'екпв е застосування прискорено! амортизащ! основних фовддв. Ёконом1чний ефект вщ застосування методу прискорено! амортизацп — це до-датков! кошти, яга залишаються у рознорядженш пщприемств. Через мехашзм прискорених амортизащй-них списань основний каштал вщтворюеться у вартк-ному вщношенш cкopiшe, чим вш зношуеться ф1зично 1 морально. Вщбуваеться штенсивне розширене вщтво-рення капралу.
Прискорене амортизащйне списания е одтею ¿з форм каттал1заци прибутку. Таке перетворення прибутку на кшптал е одним ¿з найдешевших, зручним 1 швидким, тому, що воно не опосередковано ш залучеиням коптв з ринку шльного кашталу, ш вшхлатохо дивщендав акщонерам по акцшм, 1, саме головне, воно не супроводжуеться сплатою податив до бюджету. Досвщ держаного регулювання еко-номчних процемв в розвинутих краднах свщчить, що в сучасних умовах прискорене амортизащйне списания основного кашталу швидше вщображае масштаб держаного регулювання вщтворення з метою звшьнення прибутюв вщ податив за умови гх обов'язкового швестування, чим дайсний процес зносу обладнання, споруд.
Масове застосування дозволеного державою при-скореного амортизащйного списания основного капталу мае таи наслщки:
— зростають дайсш чист1 прибутки господарюючих суб'екта за рахунок укриття !х в амортизащйному фонда вщ податив. При шших р1вних умовах чистий прибу-ток зростае на розм1р податку з частки прибутку, яка була укрита в амортизащйному фонда;
— прискорюеться оборотшсть кашталу. 1ехшчний зное його, природно, зостаеться таким, як 1 ратше, але вартюний об1г вщбуваеться скорпие;
— зростають темпи 1 доля накопичення в нацюналь-ному дохода у зв'язку з тим, що укритий в амортизащй-ному фонда прибуток вилучаеться ¡з розподшу на накопичення 1 сноживання; цiлкoм ще на накопичення у виглдаз економ1чно примусових кашталовкладень;
— головиий вплив прискореного амортизащйного списания на економку — можливгсть вщриву мотивацп кашталовкладень вщ стану кон'юнктури, що перетворюе норми 1 порядок амортизащйного списания основного
Ф 2008/№1
кашталу на потужний шетрумент державного регулювання економки. Який може застосовуватися для впли-ву на стан економжи як в цшому; так 1 диференщйова-но у чаа, щодо галузей 1 регютв;
— прискорене амортизащйне списания зумовлюе вщрив балансово! вартосп основних фонда вщ к ринково! вартосп. Так, у розглянутому приклада, остаточний ефект вщ застосування прискорено! амортизацп склав 11738,3 грн., що складе 5 % вщ балансово! вартосп верстата.
На жаль обмеженням щодо застосування прискорених амортизащйних списань може бути те, що при-скорена амортизащя дае переваги лише рентабельнйм пщприемствам.
В цшому прискорена амортизащя основного капггалу е потужним засобом держаного регулювання економиси, вплив якого на масштаби 1 структуру валових Кашталовкладень можна прогнозувати. I! Можна застосовувати як шетрумент репонального впливу на швестицШш прбце-си через запровадження норм 1 порядок амортизащйного списания основного кашталу. Млжнародний досвщ свщчить, що застосування прискорено! амортизацп забез-печуе вщ 2/3 до 3/4 валових швестищй [2, с. 224].
Таким чином слщ зазначити, що для економки Украши вкрай актуальна задача якюно! зм1ни структури виробничого ресурсу — це модершзащя основного кат-талу, розширення номенклатури, зниження ресурсо- та енергоемносп одинищ продукцп, зниження витрат, шдвищення конкурентоспроможноси, стимулювання прогресивних змiн в репональних 1 галузевих структурах. Для досягнення цих цшей значно ефектившшим у пор1вняшп ¡з централ1зованим фшансуванням е фшан-сування кагнталовкладень за рахунок внутрцпюх джерел, при якому держава будуе свою фюкальну систему таким чином, що значна частка прибутку у р1зних формах зостаеться у розпоряджент тдприемц1в на умовах швестування !х в сам1 коротю строки у виробничий капгеал. Тому, в сучасних умовах стимулювання самофшансуван-ня господарюючих суб'ект1в найбшьш повно вщповщае потребам розширеного вщтворення кашталу, мае забез-печити швидкий, зручний 1 дешевий шлях перетворення прибутюв на працюючий каштал. Хоча це зовЫм не виюпочае централ1зованого ф1нансування у галузях, де приватний кап ¡тал не виявляе достатньо! Мщативи: у галуз1 шфрасфуктури, наукових дослщжень, особливо фундаментальних, при пщготовщ кадр1в, деяких галузях добувно! промисловост1, енергетики.
Звичайний процес фшанеування кашталовкладень за рахунок коптв, яи залучеш з ринку вшьного капралу, вщбуваеться у наступи!й послщовносп: виробницт-во товар1в — реал1зац1я прибутку — сплата податив — розподш суми дивщенд1в на споживаему 1 частину, що заощаджуеться — придбання нй заощаджуему частину дивщендав акщй — швесгици. Замють придбання акцШ теля виплати дивщенд1в можуть бути друп ланки: роз-мщення кошттв на банивському рахунку — првдбання банком акщй або надання кредиту — швестици.
При самофшансування деилька ланок вилучають-ся 1 ланцюжок виглядае таким чином: виробництво то-вар1в — реа;пзащя прибутку — сплата податив з нероз-подшеного прибутку — швестици або реал1защя прибутку — укриття значно! частини прибутку вщ оподаткуван-ня в амортизащйному фонда — швестици.
57
КУКУРУДЗА LI.
Важливе значения мае не стшьки скорочення строив 1 спрощення процесу прирощення прибутку, сюльки зростання ефективноси капгшпзацп. За умови самофшансування не мае потреби сплачувати вщсотюв за кредитами 1 доход1в по цшиим паперам; частка дивь дендав у загальшй сум! прибутку скорочуеться за раху-нок збшыпення частки нерозподшеного прибутку, амор-тизащйного фонду 1 резерв1в. У пщсумку зростае доля I маса прибутку, який спрямовуеться на накопичення. Ьнвестицц стають «дешевшими»,
Стимулювання швестищй за рахунок власних коптив пщприемства е щструментом активно! державно! структурно! полтнси; дозволяючи окремим регю-нам, галузям або тднриемствам використовувати самофшансування у бшыпому або меншому ступеню, держава впливае на галузеву! репональну структуру госпо-дарства, У зв'язку з цим перспективи подалыних досл!-джень можуть бути пов'язаш з пошуком напрямгв та джерел фшансування техшчного переозброення промис-лових пщприемств та визначенням рол1 державних та мюцевих оргашв управлшня в цьому процесс
Л!тература
1. Мерзляк А. Теиденци 1 законом1рноси формуван-ня та використання внутршшх джерел швестищйних
pecypciß pei'iony // BicriHK Укра'шсько! Академа державного управлшня при Президентов! Украши.— 2002.— № 3.- С. 108-118.
2. Сергеев И.В., Веретенникова И.И. Организация и финансирование инвестиций: Учеб. пособие.-- М.: Финансы и статистика, 2000,— 272 с,
3. Удалых O.A. Управление инвестиционной деятельностью в промышленном регионе: Дис.... канд. экон. наук: 08.02.03 / HAH Украины, ИЭ1Т- Д., 2002,- 188 с.
4. Федорчук Ю.М. Логистическая концепция управления потоками инвестиционных ресурсов через систему свободных экономических зон: Автореф. дис.... канд. экон. наук: 08.00.05.— Саратов: Саратовский гос. техн. ун-т, 2001,- 22 с.
5. Закон Украши Про внесения змш до Закону Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» в!д 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР // Вадомостг Верховно! Ради Украши вщ 22.08.1997 - 1997 р., № 27, стаття 181.
6. Програма економ!чного i сощального розвитку м. Донецька на 2008 рк,— Донецьк: Донецька мшька рада, 2007,- 413 с.
7. Иностранные инвестиции растут, а их структура продолжает меняться. Електронний ресурс. Режим доступу до сайту: http: //www. donetskstat. gov. ua/region/ index, php — Заголовок з екрану.
I,It Кукурудза
д-р екон. мук, академж АЕН Украти,
м. Черкаси
ПРОБЛЕМЫ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОД1 В СУЧАСН1Й УКРАЙН ТА ШЛЯХИ ÏX ВИР1ШЕННЯ
Про залежшсть результата господарсько! д!яльност! вщ р!вня осв!ти пращвниюв знали ще у давш часи. Так, Платон зазначав, що освгга мае високу економшну ц!нн1сть, оскшьки робить громадян «розсудливими», тобто вш вважав, що освгга формуе економ1чне мислсн-ня. Щкав! думки щодо взаемовпливу освпи та економь ки висловив А- Сшт, котрий, зокрема, писав, що затрата на освпу людини можна класифжувати як кащталов-кладення, яке з часом обернеться для не! бшып висо-кою заробшвдо платою. Якщо слова класика перекла-сти на нишшню фразеологию, то можна сказати, що в його висловлюванш мютиться зародок поширено! в наш час в крашах'Заходу теорп людського кагпталу. I! суть дуже коротко можна розкрити тезою про те, що освгга пщвищуе здатюсть людини до пращ, внаслщок чого стае можливим економ1чне зростання.
В умовах значного поширення освпи проблеми впливу знань на яюсть робочо! сили та и продуктивнюгь у процеа пращ посийно перебувають в цешр1 уваги багатьох вичизняних 1 заруб1жних вчених, в тому числ1 й таких, як Г. Беккер, 36. Бохняж, 0.Гршнова, С. До-рогунцов, Р. Лукас, К. Маркс, А. Маршалл, I. Шамова, Т. ШульЦ та шип. У !хгах працях розглядаються пробле-
ми трансформування у людський кагптал, як правило, вищо! га професгйно-техтчно! освгга, причому не зав-жди гшьки економ1чно!. Так, директор Центру нащй 36. Бохняж (США) зазначае, що «швестування в людський кагптал е найважлившшм чинииком подолаиня економтних, сощальних та еколопчних негаразд^в 1 заснування розвинутого й заможного суспшьства. Досвщ Сполучених Штата виразно свщчить, що понад 60 вщсотюв услх багатств досягнуто завдяки людському капггалу» [1, с. 3].
Проте з початком ринкових перетворень у колишшх сощалгстичних крашах значно зросла потреба передуЫм в економчних знаниях, з якими багато хто пов'язуе можливють займатися власним 61знесом або влаштува-тися на бшьш гхрестижну роботу. Переконливим дока-зом небувалого зростання попиту на економ1чну освпу в Полыщ, пише Дж. Радзшовський (Мшнесотський ушверситет), е те, що за десять роюв гпсля початку ринково! трансформацп юльюсть студента, котр! вив-чають економжу та управлшня нею, збшьшилась на деншй форм1 навчання у ам раз1в, на веч1рнШ форм1 та навчанш у вихщш дш— бшьш шж у 17 раз^в, тодд як загальне число студента збшьшилось лише у 3,5 раза [2,
58
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРА1НИ Ф
