Научная статья на тему 'Законодательное регулирование иностранного инвестирования в Украине'

Законодательное регулирование иностранного инвестирования в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
138
69
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗАКОНОДАВСТВО / РЕГУЛЮВАННЯ / іНВЕСТУВАННЯ / УКРАїНА / ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО / РЕГУЛИРОВАНИЕ / ИНВЕСТИРОВАНИЕ / УКРАИНА / UKRAINE / LEGISLATION / REGULATION / INVESTMENT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Жижко К. В.

В данной статье рассмотрены основные нормативные документы, которые регулируют иностранные инвестиции на территории Украины, и приведены рекомендации касательно их усовершенствования. Рассмотрены основные недостатки текущей ситуации, которые сдерживают вливание инвестиций в Украину.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGISLATIVE REGULATION OF FOREIGN INVESTMENT IN UKRAINE

In this article the basic regulatory documents controlling the foreign investments in Ukraine are considered and the recommendations for their improvement are proposed. Main disadvantages of present situation retarding the investing in Ukraine are analyzed.

Текст научной работы на тему «Законодательное регулирование иностранного инвестирования в Украине»

УДК 330.322.2:351.82

К. В. ЖИЖКО (Дншропетровський нацюнальний унiверситет iM. О. Гончара)

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1

В данш статп розглянуто основш нормативш документи, як1 регулюють шоземш швестицп на територп Укра!ни, та наведено рекомендацп щодо !х вдосконалення. Розглянуто основш недол1ки сучасного стану, що стримують значний приплив швестицш до Украши.

В данной статье рассмотрены основные нормативные документы, которые регулируют иностранные инвестиции на территории Украины, и приведены рекомендации касательно их усовершенствования. Рассмотрены основные недостатки текущей ситуации, которые сдерживают вливание инвестиций в Украину.

In this article the basic regulatory documents controlling the foreign investments in Ukraine are considered and the recommendations for their improvement are proposed. Main disadvantages of present situation retarding the investing in Ukraine are analyzed.

Завдяки геопол^ичному розташуванню Укра!на знаходиться на шляху мiжнародних транспортних коридорiв мiж Сходом i Заходом, а також, з урахуванням тенденцш щодо еврош-теграци, викликае штерес не тшьки у втизня-них, а i у шоземних компанш для розвитку д> лових контакпв i налагодження бiзнесу. Розви-ток техшки i технологiй вимагае додаткових капiтальних вкладень, або, iншими словами, швестицш. Рiзноманiтнiсть форм i видiв швес-тицшно! дiяльностi в основному зводиться, як правило, до залучення шоземних швестицш.

1ноземш швестици вщграють важливу роль в успiшному розвитку св^ово! економiки. Без них неможливе сучасне створення капiталу i забезпечення конкурентоспроможност товаро-виробникiв на зовшшшх i внутрiшнiх ринках. Iноземнi швестици стають одним з виршаль-них чинниюв вше! економiчно! полiтики бага-тьох держав. Без них не вдаеться швидко дола-ти економiчнi кризи i виходити на рубеж1 еко-номiчного зростання, тдвищення оплати працi до рiвня стимулювання його високо! продуктивной! i ринково! платоспроможностi [1].

Сьогодш для здiйснення перетворень в еко-номiцi Укра!ни потрiбнi значнi каштальш вкла-дення. Потрiбно вiдзначити, що таю процеси, як структурне i якiсне оновлення виробництва i створення ринково! шфраструктури вщбува-ються практично повшстю шляхом i за рахунок швестування.

Сучаснi умови економiчного розвитку вима-гають проведення активно! полгшки iз залучення iноземних швестицш. Вщ ефективностi iнвестицiйно!' полiтики залежать стан виробництва, положення i рiвень технiчного оснащення

основних фондiв пiдприeмств, вирiшення сощ-альних i екологiчних проблем. Iнвестицii е основою для розвитку шдприемств, окремих га-лузей i економiки в цшому [2].

Украiна, безперечно, володiе великим швес-тицiйним потенщалом, що випливае з наявностi вщносно дешевоi робочоi сили, багатих приро-дних ресурсiв, вигiдного географiчного положення, ринку збуту. Тим часом, разом з об'ективними чинниками, на розвиток шоземних швестицш ютотно впливають i чинники суб'ективного порядку, що включають дiяль-нiсть людей, суспшьних груп, полiтичних сил. До них також вщноситься i чинне законодавст-во у сферi пiдприемницькоi дiяльностi.

Основнi умови здiйснення iнвестицiйноi д> яльностi в Украiнi, незалежно вiд нащонально-стi iнвесторiв, визначеш у Законi Украши вiд 18 вересня 1991 р. «Про швестицшну дiяль-шсть». Особливостi регулювання шоземних швестицш передбачеш Законом Украши вщ 19 березня 1996 р. «Про режим шоземного швес-тування» (дат - Закон про iнвестицii) i розд> лом 38 Господарського Кодексу Украши вщ 16 сiчня 2003 р. Ряд шших законiв i пiдзаконних нормативних актiв в тому або шшому ступенi також регулюють порядок здшснення шозем-них швестицш [3].

Вщповщно до вказаних Закошв, iноземнi ш-вестицii можуть реалiзуватися у виглядi:

1) 1ноземно1' валюти, яка визнаеться конвер-тованою Нащональним банком Украши. Здшс-нення шоземним iнвестором iнвестицiй у гро-шовш формi в Украiнi регулюеться двома ос-новними документами: Ухвала Нацбанку Укра-ши вiд 14.10.2004 № 482 «Про затвердження

© Жижко К. В., 2009

Положення про порядок здшснення в грошовш формi iноземних iнвестицiй до Украши i пове-рнення iноземному iнвесторовi його швестици, а також репатрiацil прибуткiв, доходiв, iнших засобiв, отриманих вiд швестицшно1 дiяльностi в Украш» i Ухвалою Нацiонального банку Украши вщ 18.03.1999 р. № 127 «Про затвер-дження Правил здшснення операцш на мiжбан-кiвському валютному ринку Украши». Вщпов> дно до вказаних документiв:

а) для здшснення швестицшно! дiяльностi iноземнi iнвестори повинш вiдкрити в Украш банкiвськi рахунки, як в шоземнш валютi, так i в украшських гривнях;

б) кошти, внесенi на банкiвський валютний рахунок iноземного iнвестора, повиннi бути конвертоваш в украшську валюту. Для цього шоземному iнвесторовi треба вщкрити банюв-ський рахунок у гривнях, з якого вш згодом зможе здшснити швестици в Украш;

в) при вщчуженш швестици або отриманш доходiв, дивiдендiв або iншого прибутку, що вiдносяться до такого виду швестицш, гривневi надходження вiд вщчуження iнвестицiй або отримання доходiв спочатку спрямовуються на гривневий рахунок шоземного iнвестора, пiсля чого цi кошти можуть конвертуватися в шозе-мну валюту i репатрiюватися за кордон [4, 5];

2) Валюти Украши - при решвестищях в об'ект первинного iнвестування або в будь-яю iншi об'екти iнвестування вiдповiдно до зако-нодавства Украши за умови сплати податку на прибуток;

3) Будь-якого рухомого i нерухомого майна i пов'язаних з ним майнових прав;

4) Акцш, обл^ацш, iнших цшних паперiв, а також корпоративних прав, виражених в конве-ртованiй валютi;

5) Грошових вимог i права вимоги виконан-ня договiрних зобов'язань, гарантованих пер-шокласними банками i що мають вартiсть в конвертованiй валют^ пiдтверджену згiдно законам (процедурам) краши iнвестора або мiж-народним торговим звичаям;

6) Будь-яких прав штелектуально! власностi, вартють яких в конвертованiй валютi шдтвер-джена згiдно законам (процедурам) краши ш-вестора або мiжнародним торговим звичаям, а також шдтверджена експертною оцiнкою в Украш;

7) Прав на здшснення господарсько1 дiяль-носп, включаючи права на користування над-рами i використання природних ресурав, нада-них вiдповiдно до законодавства або договорiв;

8) 1нших цшностей вiдповiдно до законодавства Украши. Вщповщно до ст. 3 Закони Украши «Про режим шоземного швестування» шоземш швестици можуть здiйснюватися в наступних формах [6, 7]:

- пайова участь в шдприемствах, що ство-рюються спiльно з украшськими фiзичними i юридичним особами, або придбання частки пiдприeмств, що ддать;

- придбання незабороненого законами Украши нерухомого або рухомого майна, включаючи будинки, квартири, примщення, устаткування, транспортш засоби та iншi об'екти власносп;

- придбання самостiйне або за участю укра1нських юридичних або фiзичних осiб прав на користування землею i використання природних ресурав на територil Укра1ни [7].

Найбшьш поширеною формою здiйснення шоземних iнвестицiй е створення на територи Укра1ни представництв iноземних суб'ектiв господарсько1 дiяльностi. Реестрацiя представництв шоземних фiрм в Украlнi здiйснюеться Мшютерством економiки Укра1ни на пiдставi Закону Украши «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» i Наказу Мiнiстерства зовнiшньо-економiчних зв'язюв i торгiвлi Укра1ни «Про затвердження Iнструкцil про порядок реестрацil представництв шоземних суб'екпв господарсь-ко! дiяльностi в Украlнi».

Пiдприемством з шоземними iнвестицiями е пiдприемство будь-яко1 оргашзацшно-правово1 форми, створене вiдповiдно до законодавства Украши, шоземш швестици в статутному фон-дi якого, при його наявносп, складають не ме-нше 10 %.

Для пiдприемств з iноземними iнвестицiями, що органiзують свою дiяльнiсть в Украlнi, укра1нським законодавством передбачено ряд пшьг:

а) Майно, що ввозиться до Украши як вне-сок шоземного швестора до статутного фонду шдприемств з шоземними швестищями, окрiм товарiв для реалiзацil або власного споживання, звiльняеться вщ оподаткування митними збо-рами.

б) Продукщя пiдприемств з iноземними iн-вестищями не пiдлягае лiцензуванню i квоту-ванню за умови И сертифшаци як продукцil власного виробництва [8, 9].

Також реалiзацiя iноземних швестицш може здшснюватися за допомогою швестицшних до-говорiв. Основними видами таких договорiв, про якi йдеться в Закош Укра1ни «Про режим шоземного швестування», е:

- концесшний договiр;

- угода про роздш продукцп;

- договiр про спшьну iнвестицiйну дiяль-нiсть.

1) Концесшним договором е договiр, що укладаеться державою iз суб'ектом тдприем-ницько1 дiяльностi, як правило, шоземним шве-стором, на експлуатацiю промислових тдпри-емств або земельних дшянок.

Вiдповiдно до Закону Укра1ни «Про конце-си» шд концесiею розумiеться надання в цiлях задоволення суспшьних потреб уповноваженим органом виконавчо1 влади або органом мюце-вого самоврядування на пiдставi концесiйного договору на платнш i термiновiй основi юриди-чнiй або фiзичнiй особi права на створення (бу-дiвництво) i (або) управлiння (експлуатацiю) об'екту концесп (термiнове платне володiння) за умови оформленням суб'ектом тдприемни-цько! дiяльностi (концесiонером) на себе зобов'язань по створенню (будiвництву) i (або) управлшню (експлуатацп) об'ектом концесп, майново1 вiдповiдальностi та можливого шд-приемницького ризику.

Концесiйний договiр пiдлягае реестраци, при цьому, якщо об'ектом концесп е об'ект чи права державно1 власносп, то реестрацiю проводить Фонд державного майна Украши [10].

2) 1нший вид швестицшних договорiв - угода про роздш продукцп - регламентуеться Законом Украши вщ 14.09.1999 р. «Про угоди про роздш продукцп»: вщповщно до угоди про роздш продукцп одна сторона - Украша - доручае шшш сторош - iнвесторовi - на певний термш проведення пошуку, розвiдки i видобутку кори-сних копалин на певнш дiлянцi надр i ведення пов'язаних з угодою робiт, а швестор зобов'язуеться виконати дорученi роботи за свш рахунок i на свш ризик з подальшою компенса-цiею витрат i отриманням плати (винагороди) у вигщщ частини прибутково1 продукцп.

Вироблена продукцiя пiдлягае роздшу мiж державою й iнвестором зпдно умов угоди, якi повиннi передбачати умови i порядок:

- визначення загального об'ему проведено1 (здобутою) продукцп та И вартостц

- визначення частини компенсацшно1 продукцп;

- роздшу мiж державою й швестором при-бутково1 продукцп;

- передачi державi вiдповiдно до умов угоди частини вироблено1 продукцп, що !й належить, або И грошового е^валента.

Порядок визначення складу витрат, що шд-лягають вiдшкодуванню iнвесторовi компенса-

цiйною продукцiею, визначаеться угодою про роздш продукцп i повинен вщповщати наступ-ним вимогам:

а) Вiдшкодуванню пiдлягають лише витрати iнвесторiв на виконання передбачених угодою робгг.

б) Склад витрат, що вщшкодовуються ком-пенсацiйною продукщею, може вiдрiзнятися вiд передбаченого законодавством складу витрат, що вщносяться до валових витрат вироб-ництва та обпу.

в) Вiдшкодування витрат починаеться не ш-знiше шж перший розрахунковий перiод, якщо шше не передбачено угодою.

г) Вщшкодування витрат здiйснюеться шляхом передачi iнвесторовi права власностi на компенсацшну продукцiю.

Важливо вiдзначити, що до моменту роздiлу продукцil в пункп вимiрювання право власнос-тi на всю виготовлену за угодою продукщю належить державi, i лише з моменту роздiлу продукцil в пункп вимiрювання iнвестор набу-вае права власносп.

При виконаннi угоди про роздш продукцп швестор зобов'язаний буде сплачувати: пода-ток на додану вартють; податок на прибуток тдприемств; збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконаш за рахунок державного бюджету; внески на загальнообов'язкове державне сощальне страхування укра1нських працiвникiв i iноземних громадян, найнятих на роботу в Украш [11].

3) Договiр про спiльну iнвестицiйну дiяль-шсть. Iноземнi iнвестори мають право укладати договори (контракти) про спiльну швестицшну дiяльнiсть без створення юридично1 особи.

Як i у разi створення тдприемства з iнозем-ними швестищями i формування його статутного фонду, майно, що ввозиться до Украши шоземними швесторами на термш не менш 3 роюв з метою швестування на пiдставi зареест-рованих договорiв про спiльну швестицшну дiяльнiсть, звiльняеться вiд оподаткування ми-тним митом [7, 10, 11].

Договори про спшьну швестицшну дiяль-шсть пiдлягають державнiй реестрацil вщпов> дно до Положення про порядок державно1 ре-естрацil договорiв (контракпв) про спiльну дiя-льнiсть за участю шоземного швестора, i за-твердженню ухвалою КМУ вiд 30.01.1997 р. № 112. Державна реестращя таких договорiв е пiдставою для здшснення шоземного швестування за цими договорами вщповщно до статей 23 i 24 Закону Украши «Про режим шоземного швестування» [12].

Як бачимо, в Укра!ш створена чимала нор-мативно-правова база, що регулюе швестицш-ну дiяльнiсть. Проте надходження iноземних iнвестицiй залишаеться вельми малими. Звiсно це пояснюеться нестабiльною полгтичною си-туацiею в кра!нi та занепокоенням iнвесторiв. Наприклад, як швестор може бути впевнений у дотриманш його прав та стабiльностi, коли у кра!ш рiзнi гiлки влади проводять неузгоджену, а iнколи й протилежну полiтику? В даному ви-падку рiч iде про «приватизащю» Одеського припортового заводу, коли влада сво!ми дiями (Уряд наполягае на приватизаци та декларуе про готовшсть до !! проведення, а апарат Президента за деюлька дшв до процесу закликае учасникiв не брати учасп, адже приватизацiя незаконна, а шсля закiнчення процесу вже керь вництво Уряду нiбито не визнае результати i оголошуе про незаконнють процедури) проти-рiчить сама собь Як наслiдок подiбних дш, 90 % iноземних iнвесторiв вщмовляеться брати участь у тендерах (саме так було i з вищезгада-ним об'ектом). Звiсно !х можна зрозумiти, адже якщо почалися таю проблеми ще до приватизаци, то хтозна чого слщ очшувати шсля !! здшс-нення. Пiдводячи пiдсумок усього вищезазна-ченого, можна сказати, що влада в державi повинна бути хоч у яюйсь мiрi стабiльною, тшьки тодi можна очiкувати збiльшення обсяпв шо-земного iнвестування.

Висновки

Таким чином, можна робити висновок, що з точки зору законодавства в Укра!ш створеш сприятливi умови для шоземного швестування, i це шдкршлюеться цiлою купою нормативних актiв, яю повнiстю регламентують взаемовщ-носини учасниюв iнвестицiйних процесiв. Але крiм законодавчого регулювання iноземного iнвестування, не останню роль вщграють супу-тнi фактори, основним з яких е стабшьшсть по-лiтично! ситуацi! i адекватнють та послщов-нiсть дiй рiзних гiлок влади. З урахуванням кризових явищ в економiцi не тшьки Укра!ни, а й iнших держав, обсяги швестування значно зменьшилися через брак вшьних коштiв у шве-сторiв та в банкiвський сфер^ Але потреба в iнвестицiях не зменшуеться, а тiльки зростае. Тому головним завданням на сьогоднi е змен-шення ризику для iнвесторiв рiзними можли-вими шляхами, що дають можливють залучити кошти з метою розвитку певних галузей еконо-мiки держави.

Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК

1. Choose and estimation of perspective industrial objects for involving foreign investment [Текст] // Proc. of the 6th Int'l scientific conf. «Transbaltica 2009» (Vilnius, 22-23.04.2009). - Lithuanian Ministry of Transport, Vilnius Gediminas Technical University (VGTU).

2. Кишко, О. Б. Правовое регулирование инвестиций в Украине [Сощальна мережа правового регулювання] [Электрон. ресурс] / О. Б. Кишко. - 2003. - Режим доступа: http://www. jurenergo.kiev.ua/statti/ur5.doc

3. Правовая база иностранных инвестиций [Электрон. ресурс] [Официальный сайт компании Euro Holding Invest]. - 2008. - Режим доступа: http ://www.euroholding.com.ua/?id=82

4. Постанова Правлшня НБУ вщ 14.11.2004 № 482 «Про затвердження Положення про порядок здшснення в грошовш формi шоземних швестицш до Украши i повернення шоземному шве-сторовi його швестици, а також репатрiацii прибутшв, доходiв, шших засобiв, отриманих вщ швестицшно! дiяльностi в Укрш'ш» [Текст].

5. Ухвала НБУ вад 18.03.1999 № 127 «Про затвер-дження Правил здiйснення операцш на мiжбан-кiвському валютному ринку Украши» [Текст].

6. Закон Украши ввд 18.10.1991 «Про швестицшну дiяльнiсть» [Текст] / Верховна Рада Укра!ни. -^блютека офiцiйних видань).

7. Закон Укра!ни вiд 19.03.1996 «Про режим шоземного швестування» [Текст]. - ^блютека офщшних видань).

8. Панасюк, С. О. Законодательное регулирование иностранного инвестирования в Украине [Электрон. ресурс] // Бизнес-партнер [Сева-стопальская торгово-промышленная палата] / С. О. Панасюк. - Май 2005. - Режим доступа: http://www.stpp.org.ua/magazine.php?id=71&story =269

9. Закон Укра!ни вiд 1991 р. з доповненнями вiд 04.02.2009 «Про зовнiшньоекономiчну дiяль-нiсть» [Текст]. - ^блютека офiцiйних видань).

10. Закон Украши вщ 1991 р. «Про концесп» [Текст]. - (Бiблiотека офщшних видань).

11. Закон Украши вщ 14.10.1999 «Про угоди про роздш продукцп» [Текст]. - (Бiблiотека офщшних видань).

12. Панасюк, С. О. Законодательное регулирование иностранного инвестирования в Украине, [Электрон. ресурс] // Бизнес-партнер [Севасто-пальская торгово-промышленная палата] / С. О. Панасюк. - Июль 2005. - Режим доступа:http:// www.stpp.org.ua/magazine.php?id=72&story=278

Надшшла до редколегi! 15.09.2009. Прийнята до друку 23.09.2009.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.