CC BY
21
Уи ц та iншi фактори повинш братися до уваги ще до того, як розпочнеться ввдкрита кампашя щодо вiдкликання директора. Учасникам слщ пам'ятати, що директор - це ключова фiгура в структурi управлшня товариством, тому його звiльнення неодмшно ввдб'еться на основнiй дiяльностi товариства. Непродуманi ди можуть призвести до втрати бiзнесу.
1. Констит^я Украти, 28 черв. 1996 р. // Вiдомостi ВерховноI Ради Украти. — 1996. — № 30 — Ст. 141. 2. Цивыьний кодекс Украти вiд 16 Ычня 2003 року // Вiдомостi ВерховноI Ради Украти (ВВР). — 2003. — № 40—44. — Ст. 356. 3. Цивыьний процесуальний кодекс Украти: Закон Украти, 18 березня 2004 р. //Вiдомостi ВерховноI Ради Украти. — 2004. — № 40—41. — Ст. 135.
УДК 34:341 М. Блiхар
Нащональний ушверситет '^bBiBCbKa полггехшка"
ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОР1В, ЯК1 ОПОСЕРЕДКОВУЮТЬ ЗД1ЙСНЕННЯ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЦШ
©Блiхар М, 2014
Розглядаеться правове пвдгрунтя здшснення шоземних iнвестицiй в Укра'шь Дослщжуеться практика виконання мiжнародних договорiв та формулюються завдання, виконання яких допоможе гармошзувати спiввiдношення норм мiжнародного та внутршнього права стосовно договорiв шоземних швестицш.
Ключовi слова: право, мiжнароднi договори, прямi iноземнi швестищ!', швести-цшна дiяльнiсть.
M. Blikhar
THE LEGAL NATURE OF CONTRACTS THAT MEDIATE FOREIGN INVESTMENT
Examines the legal framework for foreign investment in Ukraine. Investigate the practice and implementation of international treaties formulated tasks that help harmonize the ratio of international and domestic law regarding foreign investment contracts.
Key words: law, international treaties, foreign direct investment, investment activity.
М. Блихар
ПРАВОВАЯ ПРИРОДА ДОГОВОРОВ, ОПОСРЕДУЮЩИХ ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ
Рассматривается правовая основа осуществления иностранных инвестиций в Украину. Исследуется практика выполнения международных договоров и формулируются задачи, решение которых поможет гармонизировать соотношение норм международного и внутреннего права относительно договоров иностранных инвестиций.
Ключевые слова: право, международные договоры, прямые иностранные инвестиции, инвестиционная деятельность.
Постановка проблеми. Необхвдшсть дослвдження правово! природи та особливостей договорiв у сферi шоземно! ^естицшно! дiяльностi на укра!нському ринку визначаеться, низкою теоретичних i практичних проблем правового регулювання у цiй сферi. По-перше, процес юридично! регламентацп умов забезпечення правомiрностi та результативностi договорiв за участю
204
шоземник швеск^т пеpебyваe пiд сильним впливом комплексy ноpм i пpинципiв пyблiчно-пpавового, договipно-пpавового та мiжнаpодно-пpавового pегyлювання, зyмовлениx глобальними пpоцесами. По-дpyге, сyчаснi договipнi вiдносини y сфеpi шоземжй iнвестицiйноï дiяльностi спpичинили необxiднiсть pозpобки новиx теоpетичниx пiдxодiв до pозyмiння сyчасноï пpиpоди iнвестицiйниx пpавовiдносин щодо забезпечення умов стабiльностi надання та заxистy iноземниx iнвестицiй.
Отже, актуальним постаe питання залучення iноземниx ^естицш, яке залежить пеpедyсiм вiд дж>чю у кpаïнi iнвестицiйного клiматy, договipно-пpавового та законодавчого pегyлювання дiяльностi iноземниx iнвестоpiв, пpавовиx гаpантiй, що надаються iноземномy iнвестоpy, способiв заxистy iнтеpесiв iноземниx iнвестоpiв тощо.
Мета дослщження - вивчити пpавовy пpиpодy договоpiв, якi опосеpедковyють здiйснення iноземниx ^естицш.
Стан дослiдження буде pозкpито у контекста його pоглядy.
Виклад основних положень. Miжнаpоднi iнвестицiйнi договоpи жфяд iз нацiональними законодавчими та ноpмативно-пpавовими актами e важливим джеpелом гфавового pегyлювання пpямиx iноземниx iнвестицiй в У^ашу. Miжнаpоднi iнвестицiйнi договоpи залежно ввд yчасникiв подiляються на: двостоpоннi, pегiональнi, багатостоpоннi договоpи.
Особливо слвд пiдкpеслити, що мiжнаpодно-пpавовi iнвестицiйнi жфми, закpiпленi в мiжнаpодниx yнiвеpсальниx, pегiональниx i двостоpоннix договоpаx, e складовою нащотльник пpавовиx систем та становлять гфавовий стандаpт для внyтpiшньодеpжавного швестицшного законодавства. До того ж, цей ^оцес вiдбyваeться не шляxом вилучення з чинного нацiонального законодавства вiдповiдниx внyтpiшнix пpинципiв i ноpм та замши ïx мiжнаpодно-пpавовими договipними жфмами, а шляxом гаpмонiзацiï спiльного гфавового pегyлювання в пpоцесi забезпечення пpавовиx гаpантiй iноземниx iнвестицiй.
У закон Укpаïни '"Про iнвестицiйнy дiяльнiсть" ввд 1S веpесня 1991 p. в ст. 9 йдеться ^о те, що основним пpавовим документом, який pегyлюe взаeмовiдносини мiж сyб'eктами швестицшжй дiяльностi, e договip (угода) [б], зввдси випливаe, що iнвестицiйний договip e самостiйним договipним видом. ^оте в юpидичнiй лiтеpатypi не сфоpмyвалося eдиноï думки щодо поняття ^естицшного договоpy.
Заслyговye на увагу визначення iнвестицiйного договоpy, pозpоблене I. В. Кондаковою, яка тpактye його як '^диний за своeю пpиpодою договip або сyкyпнiсть договоpiв, що pегyлюють напpямок дiй сyб'eктiв iнвестицiйниx пpавовiдносин щодо pеалiзацiï засобiв ... у piзнi об'eкти iнвестицiйноï дiяльностi на осжга ноpм диспозитивностi й iмпеpативностi" [4, с.1б]. О. В. Цегель-ник пpопонye опеpyвати теpмiном '^нвестицшне зобов'язання" i pозглядати його як "синошм поняття "договip" та як обов'язок в pамкаx договоpy", ^и цьому безпосеpеднiм пpедметом буде "вкладення iнвестицiй" [7, с. 4]. Своeю чеpгою, G. О. Сyxанов вiдзначаe, що договip e piзновидом угоди i xаpактеpизyeться двома основними pисами: по-пеpше, наявнiстю yзгоджениx дiй учасниюв, що виpажають ïx взаeмне волевиявлення; по-дpyге, спpямованiстю циx дiй (волевиявлення) на змiнy або пpипинення цивiльниx пpав та обов'язкiв стоpiн [1, с. 88]. Однак, що стосyeться швестицшного договоpy, то G. О. Сyxанов ствеpджye: "...немаe такого договоpy. За цим може стояти все що завгодно. 1нвестицп - це типове економiчне поняття. А екож^чш абстpакцiï пpидатнi для лозунга, для мiтингiв, для економiчниx статей, але в законодавствi абсолютно не годяться" [2].
Однак безпеpечним залишаeться те, що економiчний теpмiн '^нвестищя" не e пеpешкодою для дослвдження юpидичною наукою як цього теpмiна, так i поxiдного вiд нього - 'Чнвестицшний договip". Юpидична наука маe чималий досвiд викоpистання теpмiна "iнвестицiï" як на нацiональномy, так i на мiжнаpодно-пpавовомy piвняx. У кфидичнш наущ залишаeться потpеба взаeмодiï пpава та економiки, що забезпечить пеpеведення економiчниx висновкiв у кфидичну площину.
205
Розвиток мiжнародного ^естицшного спiвробiтництва, що виявився одним iз найважли-вiших чинниюв становлення ново1 моделi сучасного свпу, сприяе прагненню держав закрiпити сво1 вiдносини на основi багатостороннiх i двостороннiх договорiв. Тому мiжнародний договiр, будучи вираженням державно1 волi його учасниюв, правильно вщображае об'ективш закож^рност та тенденци розвитку мiжнародного та внутршнього права. Звiдси особлива значущкть й актуальнiсть iнституту мiжнародних договорiв, що став, незважаючи на новизну, одшею з найважливiших пiдгалузей мiжнародного економiчного права.
До особливостей швестищйного договору можна вiднести [3]: 1) передумову укладення договору - наявшсть iнвестицiйного проекту; 2) довготривалий характер ввдносин сторш; 3) обов'язкове здшснення швестицш у формi вкладення майнових та iнтелектуальних ценностей в об'екти тдприемницько1 та iнших видiв дiяльностi; 4) комерцiйна зацiкавленiсть або досягнення певного соцiального ефекту (за умови здшснення державних iнвестидiй); 5) цшьове використання коштiв iнвестора; 6) спшьна (часткова) власнiсть на вкладене майно i на результат ™естицшно1 дiяльностi; 7) за iнвестицiйним договором цшност у виглядi iнвестицiй, як правило, вкладаються в об'екти права, а не надаються суб'ектам права, як за шшими подiбними цивiльно-правовими договорами.
У цьому аспекта мiжнароднi двосторонш угоди Укра1ни з iншими державами про взаемне заохочення та захист ^естицш спрямованi на забезпечення мiжнародно-правового захисту, насамперед вiд некомерцiйних ризиюв. Установлення зрозумiлих, доступних i можливих щодо реалiзацil правил, якi полшшують iнвестицiйний клiмат i тим самим змщнюють довiру мiж державами, стимулюе iноземних iнвесторiв.
У заохоченнi iноземного капiталу важливим е не лише обов'язок сторш стимулювати сво1 компанй iнвестувати фiнансовi ресурси в шшу кра1ну, але й завдання залучення технологiй, ноу-хау, сучасного менеджменту.
Як правило, в мiжнародних (двостороннiх) договорах гарантуються основш права iноземних iнвесторiв, зокрема, повний захист 1хтх iнвестицiй. Ця гарантш полягае в тому, що держава, яка приймае, бере на себе зобов'язання [5]:
- компенсувати швестору будь-який збиток, заподiяний неправомiрними дiями чи бездiяльнiстю офщшно1 влади;
- справедливо i рiвно ставитися до Нестора;
- утримуватися вiд прийняття невиправданих або дискримiнацiйних заходiв, яю можуть завдати шкоди управлiнню та користуванню катталовкладеннями;
- здiйснювати дiяльнiсть в умовах ди режиму найбшьшого сприяння та рацiонального режиму;
- безперешкодно повернути доходи i катталовкладення;
- захищати вiд незаконно1 експропрiацil власност та компенсувати в разi 11 вилучення на недискримiнацiйнiй основi в публiчних iнтересах;
- врегульовувати спори у незалежному мiжнародному арбiтражi.
В Украш основи правового режиму iноземних iнвестидiй визначаються:
- законами Укра1ни: главою 38 "1ноземт швестици" Цившьного кодексу Укра1ни; "Про режим iноземного ^естування"; "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"; "Про захист екож^чно! конкуренцп"; "Про природш монополп"; "Про цiннi папери i фондову бiржу"; "Про митний тариф Укра1ни";
- двостороннiми мiжнародними угодами про взаемне заохочення та захист швестицш за участю Укра1ни: договiр мiж Укра1ною та Сполученими Штатами Америки "Про заохочення та взаемний захист ^естицш" (ратифжований Законом № 226/94-ВР вiд 21.10.1994 р.). У Договорi зазначено, що режим, який надаеться Сполученими Штатами Америки щодо ^естицш та пов'язаною з ними дiяльнiстю громадян та компанiй Укра1ни буде не менш сприятливим, тж режим, який надаватиметься ними швестищям та пов'язаною з ними дiяльнiстю громадян США, що постiйно мешкають в iнших штатах, на теригс^ях або володiннях США...";
206
- багатостороншми ]шжнародними угодами: Вашингтонська конвенщя "Про порядок розв'язання iнвестицiйних конфлжтав мiж державами й iноземними особами" (1965 р.), укладена 18 березня 1965 року тд егiдою МБРР, тдписана 46 державами - членами МБРР, набрала чинност 14 жовтня 1966 р.; Сеульська конвенцiя "Про оргашзащю багатостороннього агентства по гаранлях ^естицш" (М1ГА) (1985 р.), укладена у вересш 1985 р., набрала чинност 12 квiтня 1988 р.
1снуе цiлий ряд багатостороннiх швестицшних угод в СНД. Наприклад, Угода про ств-робiтництво в галузi iнвестицiйноï дiяльностi вiд 1993 року (сьогодш у межах СНД вже укладено близько 10 мiжнародних договорiв з питань власностi та ^естицш держав - учасниць СНД та ïx суб'ектв на територiяx одна одно^, в Андськш (Картаxенськiй груш) було прийнято вдиний iнвестицiйний кодекс. У перелжу важливих документiв слвд вiдзначити i Договiр до Свропейсь^ Енергетичноï Хартiï (ДвЕХ), що е одшею з найважливiшиx ланок у довгому ланцкш зусиль 3i створення мiжнародного iнвестицiйного режиму.
Перелiчений нормативний матерiал вiдповiдного рiвня у сферi iноземниx iнвестицiй говорить сам за себе. До 1998 року у свт було укладено майже 1500 мiжнародниx двостороншх угод про взаемне заохочення i захист закордонних катталовкладень за участю 170 краïн. Дiе також низка багатостороннix договорiв, спрямованих на врегулювання вiдносин у сферi iноземниx iнвестицiй вiдповiдно до мiжнародниx стандарта.
Зростання значення мiжнародно-правовиx актав, що регулюють економiчнi вiдносини, посилюеться iнтеграцiею Украïни у свiтову економжу. Особливий iнтерес викликають питання мiжнародного iнвестицiйного спiвробiтництва. У данiй сферi мiжнародно-правове регулювання базуеться на мiжнародниx двостороннix договорах про заохочення i взаемний захист ^естицш та багатосторонтх мiжнародниx iнвестицiйниx угодах, пов'язаних iз дiяльнiстю мiжнародниx економiчниx органiзацiï. Включення Украïни до сучасного мiжнародного штеграцшного (зокрема, й iнвестицiйний) процесу актуалiзуе для вiтчизняниx фаxiвцiв проблему "входження" мiжнародниx правових актiв i норм у внутршне законодавство.
Водночас практика виконання мiжнародниx договорiв i ïx iмплементацiï натикаються на численнi перешкоди, складнощi юридичного, органiзацiйного, полiтичного та шшого порядку. Зокрема, необxiдним е системоутворювальний акт для того, щоб: 1) зробити ^естицшне законодавство зручним для практичного застосування; 2) створити стабшьну i взаемопов'язану iерарxiю аклв, за допомогою якоï можна було б отримати точнi данi щодо виршення питання в пiдзаконному нормуванш; 3) в iерарxiï нормативного регулювання витримати вимоги послiдовноï вiдповiдностi аклв нижчого рiвня актам вищого рiвня; 4) за рахунок створення загальжй частини iнвестицiйного законодавства забезпечити не тшьки еднiсть правового регулювання, а й зекономити нормотворчий матерiал, у якому принцижш положення не потребували б повтору в кожному шдроздЫ особливоï частини iнвестицiйного законодавства. Для виршення цих завдань необxiдно визначити мкце норм та джерел мiжнародного права у правовiй системi Украïни, а також спiввiдношення юридичноï сили норм мiжнародного права та внутршнього права, юридичних умов дiï норм мiжнародного права у внутрiшньодержавнiй сфер^ Особливо важливе практичне значення мае останне завдання, оскiльки дае змогу встановити, коли суди та iншi органи зможуть застосовувати тi чи iншi норми мiжнародного права у виршенш конкретних справ, наприклад, мiжнародниx iнвестицiйниx спорiв.
Висновки. Розглядаючи теоретичш та практичнi аспекти застосування договорiв у правовiй системi Украïни та в мiжнародно-правовiй системi загалом щодо мiжнародниx iнвестицiйниx договорiв можна зробити наступш висновки:
По-перше, у сучаснш мiжнароднiй практиц1 спостерiгаеться чiтка тенденция до зростання ролi мiжнародного договору, який е основним джерелом мiжнародного права. Цей процес особливо активно ввдбуваеться у сферi правового регулювання мiжнародниx економiчниx вiдносин. Наочним тдтвердженням цього е напрацювання Украïною й шшими державами угод про заохочення та взаемний захист ^естицш.
207
По-друге, активне залучення Укра!ни до ]шжнародного iнвестицiйного процесу зумовлюе тiснiшу взаемодж нацiонального та мiжнародного права. 1х взаемодiя стае важливим фактором розвитку як правово! системи Укра!ни загалом, так i нацiонального iнвестицiйного законодавства зокрема.
По-трете, принципи i норми мiжнародного права у встановлених межах мають пряму дiю та пiдлягають застосуванню в укра!нських державних органах, зокрема i в судах. Бiльше того, Консти-туцiя Укра!ни говорить про прюритет правил мiжнародних договорш щодо норм внутршньо-державного права: у р^ розбiжностей мiж ними застосовуються правила мiжнародного договору.
По-четверте, в сучаснш системi правового регулювання iноземних iнвестицiй внутршньо-державнi форми i методи деколи бувають недостатнiми. Тому сьогодш найважливiшим елементом ще! системи е мiжнародний договiр, оскiльки, на вiдмiну вiд внутрiшньодержавних актiв, мiжнародний договiр стосуеться як мiнiмум двох суб'екпв мiжнародного права. Вкрай важливим е те, що !х волевиявлення iснують не окремо один вщ одного, а узгоджено, маючи однакову спрямовашсть i одну мету.
1. Гражданское право: учеб.: в 4 т. / под ред. проф. Е. А. Суханова. — Т. 3. — М.: Волтерс Клувер, 2008. — 766 с. 2. Интернет-интервью с Е. А. Сухановым: Перспективы развития гражданского законодательства в России: планы и современные реалии. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.consultant.ru/law/ interview/sukhanov.html. 3. Кафарський В. В. 1нвестицшт договори в Укра1т: поняття, види, змiст, правове регулювання 2006р.: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В. В. Кафарський; НАН Украши. 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького. — К., 2006. — 20 с. 4. Кондакова И. В. Правовая реформа инвестиционной деятельности в Российской Федерации и зарубежных странах (Украине и Республике Беларусь): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 /И. В. Кондакова; Соврем. гуманит. акад. — М., 2009. — 29 с. 5. Международное экономическое право: учеб. пособ. / под. ред. А. Н. Вылегжанина. - М.: КНОРУС, 2012. - 272 с. 6. Про твестицшну дiяльнiсть: Закон Украти вiд 18 вересня 1991 р. // Вiдомостi Верховноi Ради Украши. — 1991. — № 47. — Ст. 646. 7. Цегельник О. В. Инвестиционное обязательство при купле-продаже предприятий, акций, принадлежащих государству, по конкурсу в процессе приватизации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Цегельник. — Минск: Белорус. гос. ун-т., 2008. — 26 с.
208
