CC BY
35
Павленчик А.О., к.е.н.1®, Скупейко В.В., здобувач2 1Лъвгвсъкий нацюнальнииушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого 2Львгвськииунгверситет бгзнесу та права
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ В АПК: ЙОГО СУТН1СТЬ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ
Анал1зуютъся тдходи вчених до розумтня сутност1 поняття „/неестицтний клгмат " та чинники, що його формуютъ.
Ключое1 слова: ¡нвестщп, тдприемства, /неестицтний кл1мат, чинники, /нвестицшна приваблив1стъ, ризики, оподаткування, амортизащя.
Постановка проблеми. Структурна перебудова пщприемств, найчастше у випадку створення нових виробництв, потребуе значних швестицшних вкладень. 1нвестици е незамшимим джерелом фшансування основних фонд1в, здшснення науково-дослщних розвщок, виконання пошукових та конструкторських роб1т, формування об1гових засоб1в, що надае !м статус фундаментального чинника економ1чного зростання пщприемств та штенсифжацп виробництва. Зростання штенсивност1 вкладення кошт1в потребуе I вщтворювальний процес, робочо! сили, економ1чних вщносин, валового продукту й социального розвитку пщприемств.
Виршити зазначеш завдання можна шляхом мобшзацп внутр1шшх резерв1в I залученням зовшшшх швестицш. Для цього необхщно формувати в кра!ш сприятливий швестицшний кл1мат, що пщ силу зробити лише державг Проте, пщхщ до розумшня поняття швестицшного кл1мату у багатьох учених-економ1ст1в неоднаковий. Значна частина науковщв ототожнюють його ¿з швестицшною привабливктю. Це обумовлено тим, що категорп „швестицшний кл1мат" й „швестицшна привабливкть" не мають ч1тко визначеного економ1чного I юридичного тлумачення.
Анал1з останшх дослщжень. Дослщження в1тчизняних вчених свщчить, що р1вень швестицш в аграрний сектор економжи краши значною м1рою визначаеться швестицшним кл1матом. Цьому питанию значну увагу придшяли М. Борщ, Д. Бурковський, 3. Васильченко, В. Геець, М. Герасимчук, Б. Губський, О. 1ртищева, М. Кисшь, В. Клочан, Г. Козаченко, С. Криклш, I. Лукшов, Н. Макарш, С. Мочерний та шшг 1х дослщження спрямовувалися на вивчення рол1, значения та умов формування швестицшного кл1мату. Проте, у наукових працях в1тчизняних учених недостатньо придшялося уваги розкриттю сутност1 поняття „швестицшний кл1мат" та чинникам, що його формують.
Формування швестицшного кл1мату для Украши мае бути невщкладним завданням у зв'язку з1 скороченням власно! сировинно! бази, високою енергетичною залежшстю вщ шших кра!н, зростанням нестач1 фшансових
® Павленчик А.О., Скупейко В.В., 2011
148
pecypciB та виникненням у перехщному nepiofli до ринкових умов господарювання багатьох сощально-економ1чних проблем таких, наприклад, як безроб1ття, бвдшсть, пол1тична нестабшьшсть тощо.
Мета статт1. Проанал1зувати пщходи вчених до розумшня поняття „швестицшний кл1мат", узагальнити ix та розкрити чинники, що сприяють його формуванню.
Виклад основного матер1алу. Багато в1тчизняних автор1в у пщручниках, монограф1ях та наукових працях з питань швестування сутшсть швестицшного кл1мату сприймають як сукупшсть пол1тичних, правових, економ1чних та сощальних умов, що сприяють i забезпечують швестицшну д1яльшсть пщприемствам або сукупшсть чинниюв економ1чного, поличного, правового та социального характеру, яю беруться до уваги i виступають для швестора мотивом з прийняття ршення щодо реал1заци швестицш. На вщмшу вщ однакового чи схожого пщходу до тлумачення швестицшного кл1мату, поняття швестицшно! привабливост1 у багатьох автор1в штерпретуеться 3i значними вщмшностями.
Наприклад, вчений Н.Макарш вважае, що „швестицшна привабливкть -це справедлива кшьккна i яккна характеристика зовшшнього i внутршнього середовищаоб'екта потенцшно можливого швестування" [7, с. 52 ].
Методичний пщхщ вченого Г. Козаченко до трактування швестицшно! привабливост1, яке вш подае, як сукупшсть об'ективних i суб'ективних умов, що сприяють або перешкоджають процесу швестування нацюнально! економжи на макро-, мезо- i макрор1внях [5, с. 143] е досить узагальненим i не стосуеться пщприемств, де здшснюються швестицшш процеси.
Учений Л.М.Борщ розглядае швестицшний кл1мат i привабливкть пщприемств в однш площиш i стверджуе, що для з'ясування швестицшно! привабливост1 пщприемств будь-яко! кра!ни доцшьно розглянути р1вень макроеконом1чно! збалансованост1 в державг З'ясування i усунення причин i джерел макроеконом1чного дисбалансу дасть змогу створити привабливий швестицшний кл1мат [1, с. 5].
3 точки зору вченого Г.Строковича, забезпечення максимального прибутку е одшею i3 найважливших ознак в iepapxii, яю приваблюють iHBecTopiB. BiH вважае, що „привабливють швестицшна - характеристика пщприемства чи будь-якого суб'екта господарсько! д1яльност1, яка враховуе суперечлив1 цш швестора: максимальний прибуток за мш1мального ризику на певному об'ект1" [4].
Своерщне розумшня визначення швестицшно! привабливост1 подае професор В. Федоренко. BiH припускае, що швестицшну привабливють вщдзеркалюе „економ1чний паспорт" кожного пщприемства, який включае систему економ1чних показниюв, що характеризують його виробничу потужшсть i господарську д1яльшсть [15, с. 275]. Вчений О.Удалих швестицшну приваблившть формулюе як сукупшсть р1зних об'ективних ознак, кошт1в, можливостей та обмежень, що обумовлюють штенсившсть залучення швестицш в економ1чну систему [14, с. 277].
149
Натомють С. Мочерний, Я.Ларша, \ О.Федоришин "швестицшний кл1мат" трактують, як "сукупшсть об'ективних та суб'ективних умов, яю сприяють (гальмують) процесу швестування народного господарства (на макрор!вш) та окремих пщприемств, компанш, галузей (на м1крор1вш)" [4].
В.Солдатенко, С.Федоренко вважають, „...що швестицшний кл1мат - це комплексне економ1ко-пол1тичне явище, яке формуеться пщ впливом велико! юлькост! чинниюв" I юльюсна !х оцшка може слугувати засобом щентифжаци р1вня швестицшно! привабливост! р1зних регюшв при !х пор!внянш [13, с. 17].
Сутшсть швестицшного кл1мату окрем! науковщ розглядають у формат! площин: швестицшного потенщалу та швестицшного ризику. Б. Губський вважае, що до швестицшного потенщалу можна в!днести об'ективн!, переважно юльюсш умови швестування та швестицшний ризик з оц!нкою здеб!льш добротних пол!тичних, економ!чних та соц!альних характеристик з приводу умов втрати швестицш чи доходу вщ них [3, с. 134].
Ряд учених намагаються розглядати сутн!сть швестицшного кл!мату з позици умов його формування. Так, А. Криклш, 3. Васильченко, А. Алексеенко, А. Боров!кова подають ! менш вагом! умови впливу на швестицшний кл!мат так!, наприклад, як недостатня економ!чна ефективн!сть ¿нвестиц!йних проект!в, слабкий захист кап!талу, в!дсутн!сть ринково! шфраструктури та д!евих механ!зм!в щодо здшснення повернення кап!талу [6, с. 21].
Значна частина цих умов ! нин! е характерною для украшського сусп!льства на м!кро- ! макрор!вш. Як зазначають досл!дники 1.Бурковський ! 0.1ртищева в аграрному сектор! економжи Укра!ни, де ще в!дбуваеться становления ринкових в!дносин, на формування швестицшного кл!мату мае в!дчутний вплив "надто затяжний ! непосл!довний характер ринкового формування економ!ки; правова, економ!чна й пол!тична нестаб!льн!сть; недосконала ф!нансово-кредитна ! податкова система; низький р!вень розвитку ринково! ¿нфраструктури" [2, с. 72].
На нашу думку, викладеш чинники (рис. 1) в сукупност! можуть найб!льш влучно й об'ективно дати уяву ! характеристику ¿нвестиц!йного кл!мату нашо! кра!ни в ц!лому ! будь-якого рег!ону, зокрема. Проте видшити та показати окремо вплив кожного ¿з зазначених в т!й чи шшш м!р! не представляеться можливим ¿з-за в!дсутност! у багатьох з них к!льк!сних характеристик.
Майже щентичною пропонуеться С. Козловим група чинниюв для характеристики швестицшного кл!мату у виданш [16]. Автор зазначае, „...аби дати оц!нку ¿нвестиц!йного кл!мату, треба охарактеризувати п'ять найб!льш важливих складових: пол!тичну обстановку, правове середовище, макроеконом!чш чинники, податкове оточення, регуляторний вплив". На його думку з причин нестабшьност! пол!тично! ситуац!! та низько! дов!ри до влади нац!ональн! швестори намагаються приховати й вивезти каттал за кордон. Причиною е те, що протягом рок!в незалежност! Украши вектор напряму м!жнародного сп!вроб!тництва ! в!дносин з! Сходу на Захщ зм!нювався дек!лька раз!в. 1ноземн! швестори, з цього ж мотиву - схиляються до вибору кра!н з!
150
стабшьним пол1тичним становищем \ прагматичною нормативно-правовою базою.
Для шоземних швестор1в стабшьшсть у пол1тичнш та законодавчш сферах сприймаеться бшьш важлившою гарант1ею, шж демократизация суспшьства. Прикладом може слугувати р1вень приросту шоземного швестування в економшу Китаю. В середньому на душу населения тут щор1чно приходиться близько 230 долар1в США, тод1 як в Укра!ш, за роки незалежност1, цей показник найбшьше було доведено до 150 долар1в.
Чинники, що обумовлюють швестицшш ризики
____
Економ1чна ситуащя
п
Зовшшньо-економ1чна Макро-економ1чш Законо-давча Аморти-зацшна Оподат-кування Ддяльшсть баншвсько!
д1яльшсть показники база политика системи
\1_____1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ_КЛ1МАТ_____
Политична стабтътстъ \ I Сощальтумови
Громад- Зовшшш Стабшь- Одновек-
СЬК1 конфлж- Н1СТЬ торн1сть
заворуш- ти влади ПОЛ1ТИЧНОГО
ення устрою
Демогра- Бюрократ- Сощаль- Нащо-
изм та на нальш
ф1чна корумпова- шфрастр звича! та
ситуащя шсть уктура традицп
ЧИНОВНИК1В
1 I
Чинники що формують ¡нвестицшну приваблив1сть
Ефектив- ний стратепч- ний менеджмент Природно-ктматичш умови Розвиток шфрастру ктури Висока л1кввд-шсть проекту Ресурсне забезпе-чення Фшансо-ва ста-бшьшсть 1нновацш шсть проекту Сприятли ВИЙ термш окупносп швести-цш
Рис. 1. Чинники формування ¡нвестицшного кшмату
Несприятливими для внутршшх й шоземних швестор1в е I макроеконом1чш показники краши. Зношешсть матер1ально-техшчно! бази пщприемств в сшьськогосподарському виробництв1 становить близько 90%, зменшилася кшькють працездатного населения, вщбувся занепад виробничо! та сощально! шфраструктури, знизився р1вень продуктивное^ пращ, зросла шфлящя, з'явилися кризов! явища в економщ як наслщок, знизилися обсяги
151
виробництва валового та валового внутршнього продукту, посилився дисбаланс ¿мпорту й експорту не на користь останнього. Ц1 обставини спричинили занепад сшьського господарства. Виробництво основних вид1в продукцп зменшилося в два 1 бшьше рази, а досягнув позицп Украши серед кра!н Свропи з виробництва цукру, молока, м'яса та шшо! продукцп були втрачеш. У бшьшост1 сшьськогосподарських пщприемств виробництво стало збитковим. За таких умов послабився швестицшний кл1мат в аграрному сектор! економжи й вщбувся процес призупинення надходжень швестицш внутршнього I зовшшнього характеру.
Вагомим чинником впливу на швестицшний кл1мат I приваблив1 умови швестування е стабшьна, виважена нормативно-правова база. На законодавчому й урядовому р1вш протягом часу незалежност1 було прийнято низку нормативно-правових I законодавчих акт1в з питань регулювання швестицшно! д1яльност1 пщприемств. Це Закони Украши „Про швестицшну д1яльшсть", „Про шоземш швестищ!", „Про режим шоземного швестування", затверджена Урядом Програма розвитку швестицшно! д1яльност1 на 2002-2010 роки та ш. Проте, до зазначених закошв часто вносилися змши I доповнення, певш коригування !х положень, в тому числ11 тимчасов!, на вимогу лобютських груп в парламент!, що спричиняло нестабшьшсть чинного законодавства. Неймов1рно, але зростання швестицшно! активност! у 2003 р., коли обсяги прямих I портфельних шоземних швестицш в Укра!ш зросли майже на 28% в пор1внянш з 2002 р., можна пояснити, напевне, стабшьшстю правово! ситуаци, осюльки у 2002 р. парламент не займався законотворчою д!яльшстю.
Для швестор1в ¿, особливо нерезидент, досить важливим регуляторним чинником видаеться амортизацшна пол1тика держави. 1нвестор1в задовольняе лише така, яка створюе умови для процесу простого вщтворення основних фонд1в. В Укра!ш при планово-економ!чнш систем! використовувався лише л!н!йний метод нарахування амортизацп. Це був простий метод, який, певною м!рою, враховував процес р!вном!рного зносу за весь терм!н !х використання. За рахунок цих кошив створювався амортизац!йний фонд на реновацш основних фонд ¿в.
Перех!д Укра!ни на ринков! умови господарювання ! згщно Закону „Про оподаткування прибутку пщприемств" амортизащя стала нараховуватися до залишково! вартост! в установлених нормах за окремими трупами й до уваги не брався терм!н експлуатац!! окремих об'ект!в. Могли мати м!сце випадки, коли об'екти перенесли свою варткть на виробництво продукту, але продовжували експлуатуватись. Зовс!м не враховувалися техшко-економ!чш характеристики об'ект!в, тривал!сть, штенсившсть, середовище й умови експлуатац!!. Досить обмеженою була практика застосування методу прискорено! амортизац!!.
До числа найважлив!ших чинниюв формування сприятливого швестицшного кл!мату належить законодавчо-нормативна база з оподаткування. Встановлеш податки повинн! стимулювати швестицшний кл!мат, зокрема бути сприятливим для шоземних швестор!в. Оподаткування прибутку п!дприемств з шоземними швестищями мало б здшснюватися за спрощеною системою
152
оподаткування, облшу та зв1тносп суб'ект1в малого пщприемництва, а також передбачати надання чи скасування галузевих та зональних податкових пшьг у формат! можливого. Бо недосконалкть чинного законодавства призвела до того, що створюючи пшьгов! режими для залучення кошт1в на терени Укра!ни, використовувався \ нелегальний вв1з товар1в, що шдлягали квотуванню й оподаткуванню митом, чим наносився збиток державг
Серед шших важливих чинниюв, що негативно вплинули на зниження швестицшного кл1мату в аграрному сектор! економжи, слщ видшити д!яльшсть банюв. Економ1чш кризи спричинили дефщит кошт1в у виробничому сектор! \ наявност! велико1 кшькост! надлишку вшьних актив1в у банмвськш систем!. Проте уособлене становище банюв ¿з вщдшеним банювським катталом !х ш до чого не зобов'язувало. Банки иосилаючись на високу ризиковашсть вкладень \ значну тривалкть об1гу кошт1в у сшьськогосподарськш галуз! не долучалися до активно! ствпращ з аграр1ями. Безумовно, у б1знес1 виникають ситуаци будь-якого характеру, коли нав1ть устшно дшче пщприемство може збанкрутувати \ тод1 з'являються труднощ! з1 своечасним иоверненням грошей. Тим бшьше це стосуеться пщприемств у сшьському господарств!, яке значною м1рою залежить вщ природних умов. Банки ж сшвпрацювали лише з великою вигодою для себе на умовах високих кредитних ставок, яю школи сягали близько 40 вщсотюв. За тако! ситуаци, швестици не лише не могли сприяти ефективному розвитку виробництва, а й ставили пщприемства у боргову залежшсть.
Отже, на нашу думку, прерогатива \ завдання швестицшно! привабливост!, яку належить формувати пщприемству, полягае не в тому, щоб змшити власника, а вщнайти швестора, який окр1м бажання отримати максимальний прибуток \ цшсний контроль над об'ектом швестування, защкавлений був вкладати кошти в модершзацш машин \ обладнання, впровадження нових технологш у виробництво та системи управлшня вщповщно до вимог ринково! економ1ки. Зростання ж швестицшного кл1мату це завдання держави. Формування швестицшного кл1мату мае вщбуватися на засадах проведения комплексних прозорих \ послщовних ринкових реформ, яю створять умови для перетворення потенцшних джерел швестування у реальш \ гарантуватимуть швесторам та суб'ектам швестицш стабшьшсть розвитку, розширене вщтворення, економ1чну { правову безпеку.
Особливо це мае велике значения в робот! з шоземними швесторами. Усшшне виршення завдання ¿з залучення та накопичення шоземних швестицш, може забезпечити Укра!ш пропорцшне сшввщношення розвитку р1зних галузей И народного господарства, що стане пщгрунтям внутршньо! стабшьност! розвитку держави \ И усшху у зовшшньоеконом!чнш д!яльносп. 3 цих мотив1в залучення швестицш завжди е \ буде залишатися актуальною проблемою для в1тчизняного б1знесу.
Р1вень швестування шоземно! держави у економ1ку кра!ни, вибудуваний на основ! двостороншх договор1в, е оцшкою ступеня встановлення м1жнародних контакив I розвитку економ1чно! штеграцп. Його вщносять до найважливших показнимв комплексно! оц!нки визначення, так званого ¿ндексу глобал!зац!!, !
153
включения краши в щ процеси. Проте економка Украши характеризуеться не дуже сприятливим швестицшним кл1матом i займае 46 мюце у св1товому сшвтовариствг До краш, що мають високий сприятливий швестицшний кл1мат i посщають nepmi м1сця у зазначеному рейтингу, належать 1рланд1я, Нщерланди, Сшгапур, Швейцар1я, Швещя, i ïx досвщ його формування може стати ор1ентиром для Украши.
Висновки. 1. KaTeropiï „швестицшний кл1мат" й „швестицшна привабливкть" об'еднують i мають спшьш компонента. ïx пор1внювати можна на piBHi краши, perioHy i пщприемства. На макрор1вш „швестицшна привабливкть" е одшею i3 складових бшьш широкого поняття "швестицшний кл1мат".
2. 1нвестиц1йний кл1мат - це сукупн1сть сформованих об'ективних i суб'ективних чинник1в, що позитивно характеризуют економ1чну, пол1тичну та сощальну ситуац1ю в KpaÏHi i виступають п1дгрунтям 1нвестиц1йно1 привабливост! п1дприемств.
Л1тература
1. Борщ Л. М. 1нвестици в Укра1н1: стан, проблеми i перспективи. / Л.М. Борщ. - К.: Знания, 2002. - 318 с.
2. Бурковський 1.Д. 1нвестиц1йне забезпечення економ1чного розвитку аграрного виробництва / 1.Д. Бурковський, O.I. 1ртищева // Економ1ка АПК. -2005. - № 12. - С. 71 - 73.
3. Губський Б. В. 1нвестицшш процеси в глобальному середовищ1 / В.Б. Губський. - К.: Науковадумка, 1998. - 390 с.
4. Економ1чна енциклопед1я : у 3 т. / редкол.: С. В. Мочерний (вщп. ред.) та îh. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2000 - 2001.
5. Козаченко Г. В.Управлшня швестищями на п1дприемств1 / Г.В. Козаченко, О. М. Ант1пов, О. М. Ляшенко - К.: Л1бра, 2004. - 368 с.
6. Криклш А.С. 1нвестиц1йна д1яльн1сть i каттал1защя банк1в: питания Teopiï i практики / А.С. Криклш, З.М. Васильченко, A.M. Алексеенко, А.Д. Боровкова // Економ1ка та держава. - 2005. - № 11. - С. 21 - 25.
7. Макарш Н. Оцшка 1нвестиц1йно1 привабливост! укра1нських п1дприемств. / Н.Макар1й // Ekohomîct. - 2001. - № 10. - С.52 - 60.
8. Про швестицшну д1яльн1сть: Закон Украши / 1нвестиц11, кредит i л1зинг в АПК: законодавч1 i нормативш акти. - К. : Задруга, 1998. - С. 61 - 66.
9. Про шоземш швестици: Закон Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?user=o2y2001
10. Про оподаткування прибутку пщприемств: Закон Украши // Звщ кодекав i законАв Укра1ни. - К. : Рада, 2007. - С. 446 - 482.
11. Про режим шоземного швестування : Закон Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
12. Програма розвитку швестицшно1 дАяльностА на 2002-2010 роки. Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin.
13. Солдатенко В.В. Анал1з швестицшного кл1мату Украши. / В.В. Солдатенко, C.B. Федоренко. // Економкатадержава. - 2005. - № 5. - С.17 - 21.
154
HayKoeuu eicnuK flHYBMBT iMeni C.3. fwuijbKozo
TOM 13 № 1(47) Hacmum 2, 2011
14. Yflannx O. O. YnpaB.rnHHa iHBecraujHHoro flianbHiciro npoMHonoBoro niAnpneMCTBa : HaBH. noc. / OOYflannx - K., 2006. - 292 c.
15. ^eAopeHKO B.r. iHBecTyBaHHa./ B. r. $e£0peHK0. - K. : A^epTa, 2006. -
443 c.
16. [E^eKTpoHHHHpecypc]. - Pe^HMAOCTyny: http://www.yur-gazeta.com/ua /oarticle/1112/
Summary Pavlenchik A.O.1, Skupeyko V.V.2
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskij 2 Lviv Institute of Business and Laws
Investment climate in apk: his essence and forming factors
Going of scientists near understanding of essence of concept „investment climate " and factors is analysed, that he is formed.
Cmammx nadiumna dopedaKtyi 08.04.2011 p.
y^K 631.153.3:631.95(477.61)
155
