CC BY
64
УДК 657.1
Гарасим П.М., д.е.н., професор, Лобода Н.О., к.е.н. ([email protected]) ©
Лъвгвсъка державна фтансова академ1я
ЛОГ1СТИКА 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА П1ДПРИСМСТВ1: ОБЛ1КОВО-АНАЛ1ТИЧНИЙ АСПЕКТ
У статт1 розглянуто актуалъш питання розвитку /нвестицтног дгялъностг в Украгнг. Уточнено сутшстъ та класифгкацгю гнвестицт для оргатзацп бухгалтерского облгку та здтснення гх економгчного анал1зу за умов трансформацтногекономЫи.
Визначено мсце та роль гнвестицтног дгялъностг серед тших видгв звичаиногдгялъностг тдприемств.
Дослгджено та запропоновано шляхи удосконалення методики облгку та анал1зу фтансових гнвестицт.
Ключое1 слова: катталъм ¡нвестщп, фтансов1 гнвестицИ, Iнвестицтна д\ялън1стъ, Iнвестицтт ресурси, обл\к, анал1з, Iнвестицтна приваблив1стъ, ефектившстъ гнвестицт.
Постановка проблеми. Необхщною умовою розвитку будь-яко! галуз1 народного господарства е цшеспрямована швестицшна д1яльшсть. Значения швестицш для суб'екпв пщприемницько! дшльносп важко переоцшити, оскшьки саме вони дозволяють усшшно та високоефективно забезпечити розв'язання багатьох проблем вщтворювального процесу. 1нвестици е джерелом поповнення й оновлення основного катталу, буд1вництва багатьох важливих об'екпв каттального иризначення, иридбання технологи тощо. Особливо зросла роль швестицш в умовах заировадження в економку Украши ринково! модел1 госиодарювання. Идеться про значне розширення самостшносп суб'екив господарювання в процеа прийняття ршень розширення та оновлення д1яльност1, учасп багатьох тдприемств у штеграцшних процесах, швидке оновлення та запровадження нов1тшх досягнень науки та техшки, що потребуе вкладення й залучення значних фшансових ресурЫв.
Потреба в швестищях обумовлюеться також загостренням конкурентно! боротьби не лише в межах краши, а й на св1тових ринках товар1в I послуг. Значний вплив на пожвавлення швестицшно! д1яльност1 спричиняе також високий р1вень мшливост1 пол1тично! та економ1чно! д1яльност1, шфляцшш процеси. В умовах невизначеност1 та пщвищеного ризику саме швестици дозволяють багатьом суб'ектам пщприемницько! д1яльност1 усшшно здшснювати свою д1яльшсть. Залучення швестицш у вщтворювальний процес тдприемств значною м1рою залежить вщ швестицшного кл1мату. Сприятливий швестицшний кл1мат, що формуеться завдяки впливу внутршшх I зовшшшх чинниюв, допомагае усшшно залучати фшансов1 ресурси в м1ру !х потреби на розв'язання економ1чних, еколопчних та сощальних потреб суспшьства.
© Гарасим П.М., Лобода Н.О., 2014
84
В умовах становления та розвитку Украши як незалежно! держави з ринковою моделлю господарювання, коли господарююч1 суб'екти самостшно виршують проблеми фшансового забезпечення власно! виробничо-господарсько! та швестицшно! д1яльност1, значно зростае роль своечасного та яккного анал1зу фшансового стану оргашзацш, оцшки i'x л1квщност1, платоспроможност1 та пошуку шлях1в пщвищення i змщнення фшансово! стабильность
Анал1з останн1х дослщжень. Важливкть проблеми полшшення швестицшного кл1мату иривертае постшну увагу до ще! теми вчених в Укра!ш та за И межами. Значний внесок у розробку теоретичних i методичних иитань облшу фшансових швестицш зробили таю впчизняш вчеш, якФ.Ф. Бутинець, Б.1. Валуев, С.Ф. Голов, ЯД. Крупка, ПО. Куцик, СВ. Мних, М.С. Пушкар, B.C. Рудницький, В.В. Сопко, О.М. Чабанюк та iHmi. Серед визнаних заруб1жних науковщв, яю займалися проблемами швестицш, необхщно вщзначити У. Шарапа, Т. CaaTi, М. Алексеева, X. Андерсона, В. Бочарова, Л. Птмана, В. Ковальова, Ч. Хонгрена, C. Lawrence, C. Camerer R. Thaler, A. Shleifer та iHmi. Вщдаючи належне науковим напрацюванням в1тчизняних i заруб1жних вчених у дослщженш означено! проблематики та високо оцшюючи i'x внесок, варто все-таки зауважити, що на сьогодш ряд теоретичних i практичних питань не знайшли свого повного виршення та залишаються дискусшними. Реформування системи бухгалтерського облжу i зв1тност1 вщповщно до м1жнародних стандарте ставлять HOBi завдання Tai вимагають комплексного щдходу до розв'язання поставленим проблем.
Реформуванням национально! системи обтку i звггносп е складовою частиною заход1в, спрямованих на розвиток ринкових вщносин. Побудова нових економ1чних стосунюв неможлива без актив1зацп швестицшних процеав i полшшення якост1 управлшня ними на piBHi окремих суб'екив господарювання. Отже фшансов1 швестици е основою розвитку пщприемства, окремих галузей та економжи Укра!ни в цшому. Вщ умшня швестувати залежить розкв1т власного виробництва, можливост1 виршення сощальних й еколопчних проблем. Без надшних основ швестицшно! д1яльност1 важко спод1ватися на сталий розвиток в1тчизняного виробництва, науково-техшчний прогрес, а з ним i на належне мкце у св1товому господарствг
Мета статт1 - розкриття теоретичних аспекта та особливостей облжу фшансових швестицш на пщприемствах Украши та внесения пропозицш та рекомендацш у напрям1 удосконалення облшу i анал1зу фшансових швестицш в Укра!ш з огляду на сучасш пщходи до лопстики як одного i3 ключових елемент1в менеджменту.
Виклад основного матер1алу. Передумовою вщображення того чи шшого економ1чного явища у бухгалтер ському облшу та проведенш економ1чного анал1зу е його загальноеконом1чна характеристика. Тому зосередимо увагу на економ1чнш cyTi та тенденщях розвитку швестицш, як1 мають значения для дослщження його обл1ку й анал1зу.
85
Дослщження швестицшно1 д1яльносп пщприемств доцшьно розпочати i3 визначення економ1чно1 сутност1 KaTeropiï «швестици». Слщ зазначити, що серед багатьох вщомих вчених не мае едино! думки, пщходу до тлумачення дефшщп «швестици». Так, на зазначену обставину звертае увагу у свош пращ вчена Л.С. Вовк. Вона пропонуе визначити поняття швестицш як "вкладення засоб1в з метою забезпечення ïx збшьшення у майбутньому" [1, с. 5]. Вчений Г.В. Строкович визначае поняття швестицш дещо шакше як "вкладення катталу з метою його наступного збшьшення або досягнення сощального ефекту", а саму швестицшну д1яльшсть - як об ективну едшсть процеЫв вкладення ресурЫв i одержання прибутку або социального ефекту [2, с. 4-5]. Разом з тим, вчений Г. Л. Арнаутов дещо шакше пщходить до визначення поняття швестицш, яке вш розглядае як "економ1чш ресурси, що вилучаються з поточного o6iry й спрямовуються на формування основних та оборотних кошт!в суб ект1в господарсько! д1яльност1 з метою отримання р1зних вигод" [3, с. 6]. Вчений C.B. Рилеев зазначае, що швестици - це вкладення грошових, майнових, штелектуальних цшностей державою, ф1зичними та юридичними особами у створення нових пщприемств, розширення, реконструкцш та техшчне переозброення дшчих, придбання нерухомост1 (за винятком "споживчих швестицш"), корпоративних прав, цшних nanepiB та шших актив1в з метою отримання економ1чно1 вигоди у вигляд1 прибутку (доходу) i (або) досягнення сощального, еколопчного або шшого ефекту" [4].
Зупинимось коротко на найбшьш часто вживаних поняттях KaTeropiï «швестици». По-перше, швестици розглядаються лише як довгостроков1 фшансов1 вкладення в основш засоби, придбання шновацшних продукта, каштальне буд1вництво тощо. До певно! м1ри поняття «швестици» в даному випадку ототожнюеться з каттальними вкладеннями. Разом з тим, в практищ господарсько! д1яльност1 за рахунок швестицш може покриватися потреба в короткострокових фшансових вкладеннях, депозитних сертифжатах, що знаходяться в o6iry до одного року. По-друге, тлумачення поняття швестици, як нами зазначалось, часто ототожнюеться з каттальними вкладеннями. Однак, швестици по вщношенню до каттальних вкладень е бшьш мютке поняття, оскшьки вони спрямовуються як вкладення не лише в основш, а й обертов1 активи, окрем1 види нематер1альних актив1в, в pi3Hi фшансов1 шструменти. KpiM того тлумачення дефшщи «катталовкладення» передбачае лише вкладення ïx у вщтворення основних засоб1в як виробничого, так i невиробничого призначення. По-трете, часто швестици пов'язують лише з грошовим вкладеннями, з чим не можна погодитись, оскшьки зазначене поняття втшюе в co6i не лише форму грошових кошта, а й р1зних фшансових шструмент!в, майна, нематер1альних актив1в, штелекту. По-четверте, швестици пов'язують лише як вкладення катталу для потреб д1яльност1, що не пов'язана безпосередньо з вщтворювальним процесом. Бшьше того, таю вкладення спричиняють до вимивання катталу та прибутковш д1яльност1 пщприемства. По-п'яте, швестици розглядають виключно як будь-яке вкладення катталу, що призводить до зростання обсягу прибутку. Однак це не так. В даному випадку
86
спрямування швестицш охоплюе лише економ1чш штереси д1яльносп залишаючи поза увагою шш1 сторони вщтворювального процесу (економ1чш, сощальш). По-шосте, швестицп ототожнюють з швестицшним процесом. 1нвестици, на наше переконання, слщ розглядати як разову акцш вкладення в той чи шший швестицшний проект. Щодо швестицшного процесу, то вш включае в себе цший комплекс заход1в, починаючи вщ разового вкладення до отримання вщповщного результату д1яльносп (економ1чного, еколопчного, сощального).
Отже, в умовах стабшьного розвитку економши швестици вщшрають важливу роль у здшсненш шдивщуального I суспшьного вщтворення. Вони, по-перше, забезпечують економ1чне зростання економжи. По-друге, швестици дають можливють формувати структуру нацюнально! економжи, що вщповщае вимогам ринково! кон'юнктури. По-трете, вони служать засобом для вир1внювання сощально-економ1чного розвитку регюшв. По-четверте, швестицп використовуються суб'ектами господарювання для досягнення стабшьност1 виробництва I конкурентоспроможност1, а державою - для забезпечення економ1чного зростання й усшшного виршення сощальних проблем. По-п'яте, швестицп необхщш для впровадження досягнень науково-техшчного прогресу. По-шосте, вони допомагають забезпечити неухильний рют р1вня I якост1 життя як мети суспшьства.
На пщстав1 проведеного дослщження видшено основш ознаки категори "швестицп"', яю мютяться у м1жнародних стандартах бухгалтерского обл1ку та чинному законодавств1 Украши, що регулюе швестицшну д1яльшсть, фшансовий та податковий обл1к (табл. 1).
Основний показник, який характеризуе ринок швестицш в украшськш держав! - це великий попит та незначна пропозицш. Потреба в швестищях для оновлення основних засоб1в в Укра!ш - близько 170 млрд. дол. Головним джерелом швестицш в основний каттал за джерелами фшансування з 2007 до 2013 року залишаються власш кошти пщприемств та оргашзацш (56,5% та 61,2% вщповщно). Кр1м того, важливими джерелами швестицшних ресурЫв е кошти державного та мкцевого бюджет1в, кредитш ресурси банюв та шших фшансових установ, кошти населения на буд1вництво житла, кошти шоземних швестор1в.
Слщ вщзначити, що у розпал фшансово-економ1чно! кризи вагомкть швестування власних кошт1в пщприемств р1зко зросла (63,3 % у 2009 р.), що було зумовлено насамперед зменшенням бюджетного фшансування та ускладненням доступу до кредитних швестицшних ресурЫв. Слщ вщзначити також значне зростання частки каттальних швестицш за рахунок залучених кредитних кошт1в у 2011-2012 рр. (!х частка становила вщповщно 17,9 % та 15,7%).
В умовах нестшкост1 фшансового становища бшьшост1 пщприемств це створюе ризики управлшня кашталом на пщприемствах, оскшьки вимагае постшно! пщтримки кредитоспроможност1 та забезпеченост1 власними коштами з метою збереження можливост1 продовжувати свою д1яльшсть.
87
Таблиця 1
Основш ознаки поняття "¡нвестнщя", якч мктяться
в МСБО та чинному законодавств1 Укра'ши*_
Ознака МСБО Закон Украти "Про бухгалтерский облгк та фтансову звШшстъ в Украгт" Податковий кодекс Украти Закон Украти "Про швестицшну дгялътстъ"
1. 1нвестищя -це... Актив Господарська операщя по обм1ну Каштальш вкладення
Ф1зичш \ юридичш
2. Суб'екти Юридичш особи особи Украши та шоземних держав
3. Об'екти
швестування
• ОСНОВН1 + + +
засоби Лише в розр1з1
• немате- тих, що
р1альш активи + шдлягають амортизаци ввдповвдно до +
• щнш норм ПКУ
папери + + +
• виробнич1 - - +
запаси
4. Мета Прир1ст кашталу Придбання щнностей Отримання прибутку або досягнення сощального ефекту
*Прими,ка. Складено за результатами проведеного досл1дження
Кр1м того, переважання у структур! кредитних зобов'язань пщприемств короткострокових кредитних ресурав може призвести до зниження л1квщност1 фшансових актив1в пщприемств внаслщок необхщносп погашения кредиторсько! заборгованост1 у короткостроковому перюд1 (табл. 2) [5].
Тому вважаеться слушним положения економюта 1.В. Бондарчука про те, що "усшшшсть швестицшно! пол1тики залежить вщ ефективност1 використання обмеженихкредитнихресурав" [6, с. 9].
Процесу залучення та вкладення швестицш у реальш проекти обов'язково передуе фшансово-економ1чна оцшка доцшьност1 !х проведения. Без такого анал1зу прийняте ршення щодо доцшьност1 швестування мае високий стутнь ризику. Идеться про те, що попередня оцшка швестицшного проекту слугуе основою зменшення або унеможливлення ризику в процеЫ прийняття ршення про вкладення кошт1в у операци з реальними активами.
1нвестицшний проект не може бути прийнятий до виконання за умови, що не буде забезпечено виконання прийнятих умов власником та споживачем швестицшних кошт1в.
88
Таблиця 2
Структура ¡нвестицш в основннй каштал за джерелами фшансування
в Укршш у 2007 - 2012 рр. *
Джерела швестування Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Кошпв Держбюджету 5,6 5 4,4 6,3 7,5 5,4
Кошпв м1сцевого бюджету 3,9 4,2 2,7 2,9 2,9 2,5
Власних кошпв шдириемств 56,5 56,7 63,3 55,7 54,0 61,2
Кошпв шоземних швестор1в 3,5 3,3 4,5 2,3 3,1 -
Кошпв населения тд житло 4,5 5,0 3,6 10,7 7,2 8,1
Кредипв баншв 16,6 17,3 14,2 13,7 17,9 15,7
1нших джерел 9,4 8,5 7,3 8,4 7,4 7,1
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
*Примггка. Складено за результатами проведеного дослщження
Тшьки взаемовигщний штерес учасниюв слугуе основою прийняття ршень щодо початку швестицшного процесу, який мае забезпечити:
а) повернення швестованого катталу за рахунок доход1в вщ пщприемницько! д1яльностц
б) прибуткову д1яльшсть, що забезпечуе рентабельшсть швестицш на встановленому пщприемством р1вш;
в) окупшсть швестицш у термш та строк, що прийнятий для продуцента та споживача швестованого катталу.
3 наведеного перелшу штереав видно, що в систем! управлшня реальними швестищями оцшювання ефективност1 швестицшних проекпв е одним з найважливших завдань фшансового анал1зу. Идеться про те, що об'ективне оцшювання швестицшного проекту слугуе основою вщповвд на запитання, що стосуються строюв повернення вкладеного катталу, додаткового отримання прибутку пщприемством у перспектив!, альтернативное^ вар!анту швестування тощо. Зважаючи на важлив!сть та значущ!сть попередньо! оц!нки швестицшного проекту (проекта) коротко охарактеризуемо ¿снуюч1 ниш теоретичт та методолопчш засади оцшювання 1х ефективностг Насамперед зупинимось на характеристик основних принцитв оцшювання. По-перше, оцшка ефективност1 реальних швестицшних проект1в повинна проводитись шляхом пор1вняння обсягу швестицшних втрат ¿з сумами та строками його повернення. Щодо швестицшно! д1яльност1, то даний принцип анал1зуеться зктавленням прямого й зворотного потоюв швестованого катталу. По-друге, в процеЫ оцшювання ефективност1 реальних швестицшних проекпв повинт враховуватись ус1 прям1 й непрям! витрати грошових кошпв, а також ус1 види ресурав. Це означае, що оцшка обсягу швестицшних витрат мае акумулювати в соб1 всю сукупшсть ресурав, що задшються в процеЫ реал1заци проекту. Потрете, в основ! оцшювання повернення швестованого катталу мае бути покладений показник «чистого грошового потоку», який формуеться за рахунок
89
сум чистого прибутку та амортизацшних вщрахувань тд час здшснення швестицшного проекту. Такий показник оцшки можна розглядати як середньор1чний або диференцшований за окремими етапами експлуатаци швестицшного проекту. По-четверте, оцшювання сум швестицшних витрат \ чистого грошового потоку слщ здшснювати, попередньо прив1вши !х до поточно! (нишшньо!) вартостг По-п'яте, виб1р дисконтно! ставки в процеа проведения окремих показник1в до сучасно! вартост1 мае бути диференцшований для р1зних швестицшних проекта. Наведеш принципи оцшки ефективност1 реальних швестицшних проекта пропонуються вченим I. Бланком [7]. В практищ оцшки реальних швестицшних проекта в1тчизняш та заруб1жш вчеш виокремлюють два методи. В основу першого методу покладена облшова, другого - дисконтована оцшка ефективност1 швестицш
Методи, в основу яких покладена облкова оцшка, передбачають розрахунок таких показнимв, як перюд окупност1 швестицш та облжову норму прибутку. При цьому до уваги фактор часу не береться, це означае, що в бухгалтерскому обл1ку швестицшш витрати й доходи вщображаються без !х дисконтування. Що стосуеться другого методу оцшки ефективност1 швестицш, то вш, на вщмшу вщ першого, передбачае запровадження обов'язкового дисконтування швестицшних витрат { доход1в, тобто до уваги береться чинник часу. Зазначимо, що бшьш широке використання в практищ оцшки ефективност1 швестицшних проекта одержав другий метод, оскшьки нишшнш перюд розвитку економши е надзвичайно мшливим, ризикованим \ непередбачуваним.
1нвестицшна д1яльшсть, як правило, пов'язана з певною невизначешстю та ризиком. У зв'язку з цим процесу реал1заци швестицшних проекта передуе попереднш анал1з окремих його сторш Зокрема, це стосуеться оцшки каштальних та поточних витрат, обсяпв б1знесово! д1яльност1, щново! пол1тики, порядку взаеморозрахунюв, введения швестицшних потужностей, визначеност1 часу швестування. Зрозумшо, що оцшка цих та шших важливих складових швестицшного проекту часто зазнае впливу внутршшх та зовшшшх чинниюв, як1 не завжди вдаеться врахувати у процеЫ реал1заци швестицшного проекту. Таким чином виникае невизначешсть та ризик (в основ1 критерш подшу ознак за ступенем ризику швестици можуть бути покладеш: 1) ймов1ршсть втрати вЫе! суми розрахункового прибутку - допустимий ризик; 2) ймов1ршсть втрати не лише прибутку, а й розрахункового валового доходу теля реал1заци проекту - критичний ризик; 3) ймов1ршсть втрати вЫх актив1в { банкрутство швестора -катастроф1чний ризик).
Невизначешсть е об'ективним явищем, яке властиве будь - якш сфер1 пщприемницько! д1яльностг Пщ нею розумшть непередбачуваний стан розвитку подш I явищ у майбутньому, в тому числ1 в процеЫ реал1заци швестицшних проекта. Повного унеможливлення ризику в процеЫ оргашзаци б1знесово1 д1яльност1, як правило, не вдаеться досягнути, оскшьки в цей процес можуть втрутитись чинники, яю часто е непередбачуваними та не пщдаються попередньому регулюванню. Учасники швестицшних проекта можуть лише
90
завдяки використанню певних прийом1в i метод1в, передбачувати pi3Hi сценари й piBHi ризиюв, вживаючи при цьому завчасно адекватних заход1в для ix зменшення. Идеться про ризик, що може мати мюце стосовно витрат та прибутку як продуцента швестицшного проекту, так i самого швестора, час та обсяги можливих збитюв.
1нвестицшний та фшансовий менеджмент пщ швестицшним ризиком вважають Mipy невизначеност1 в процеш отримання очжуваних вигод завдяки вкладенню швестици.
Зрозумшо, що Mipa та ймов1ршсть ризиково! д1яльносп спричиняеться внутршшми та зовшшшми умовами (чинниками), яю можуть по-р1зному впливати на швестицшний процес. Одш з них дшть позитивно, rnmi - навпаки. Треба зазначити, що ix тзнання часто ускладнюеться мшливютю, непередбачувашстю, неможливктю вчасно вживати заход1в, спрямованих на конструктивне ix регулювання.
У бухгалтерському облшу основним прюритетом е правильний облж вщображення д1яльност1 пщприемства для отримання шформацп щодо фшансового результату. Фшансов1 швестици як напрям отримання прибутку, також потребують наявност1 досконалого обл1ку.
Проанал1зувавши пращ провщних в1тчизняних i заруб1жних науковщв та економ!ст!в, ми вважаемо, що для адаптаци та пщвищення ефективностс бухгалтерського облжу фшансових швестицш необхщно:
• використовувати рекомендован! методи оцшки фшансових швестицш, яю сприяють трансформаци в1тчизняного обл1ку у св1тову систему вщповщно до вимог м1жнародних стандарта (згщно з дшчими м1жнародними стандартами бухгалтерського обл1ку у випадку повного контролю, кр1м обл1ку за методом участ1 в KaniTani, може застосовуватися шший пщхщ -вщображення за соб1вартютю чи сумою переоцшки згщно з облжовою пол1тикою материнсько! компанп для довгострокових швестицш. Саме тому, на наш погляд, у практищ пщприемствам доцшьно використовувати як базовий пщхщ, коли облш швестицш у доч1рш пщприемства здшснюеться за методом участ1 в KaniTani, так i альтернативш вар1анти - облж швестицш проводиться за фактичною соб1вартютю вкладеного катталу або переоцшеною вартютю, яка б вщповщала справедливш вартост1 об'екта на ринку);
• удосконалити методику обл1ку фшансових швестицш у систем! рахунюв (субрахунюв), яка правильно вщображае рух фшансових швестицш. Дане удосконалення вимагае бшьш ч1ткого та детал1зованого вщображення та розмежування в обл1ку i зв1тност1 шформащя Bcix складових фшансових швестицш, а також щодо визначення результата за окремими видами д1яльносп, зокрема, доход1в, видатюв i результата швестицшно! д1яльностг Саме тому доцшьно доповнити План рахунюв бухгалтерського обл1ку пщприемств i оргашзацш такими субрахунками: 741 «Дохщ вщ швестицшно! д1яльност1» - доцшьшсть ще! назви полягае в тому, що на даному рахунку облшовуються доходи, пов'язаш виключно з швестицшною д!яльшстю; 7931 «Результат швестицшно! д1яльност1», 7932 «Результат шшо! звичайно!
91
д1яльносп»; 9711 «Соб1варт1сть реал1зованих фшансових швестицш» 9712 «1нш1 витрати швестицшно! д1яльностЬ>;
• удосконалити облж операцш з фшансовими швестищями в умовах застосування комп'ютерних технологш (як зазначають ряд вчених, система шформацшного забезпечення бухгалтерського обл1ку фшансових швестицш, повинна включати таю складов!, як ушфжована система формування довщниюв, система визначення облжових показниюв, ушфшована система документування. На нашу думку, впровадження тако! системи на пщприемствах забезпечить ряд переваг, зокрема дозволить спростити облшовий процес, а також отримати бшьш достов1рну облжову шформацш щодо фшансових швестицш Етапи облжового процесу в комп'ютеризованш систем! бухгалтерського обл1ку щодо вщображення операцш з фшансовими швестищями повинш передбачати: 1) документування господарських операцш щодо фшансових швестицш та формування шформацшно! бази даних -введения шформаци з первинних документа (договори кутвльпродажу щнних папер1в, бланки щнних папер1в, глобальш сертифжати тощо); контирування документа; формування бухгалтерских запис1в масиву шформаци про господарсью операци з фшансовими швестицшми; 2) узагальнення облжових даних щодо фшансових швестицш та формування облшових репстр1в; 3) завершения званого перюду, формування зв1тност1 \ анал1з отриманих результата - виконання процедур закриття мюяця; юнцевий розрахунок пщсумюв оборота та залишюв на рахунках, зокрема \ за фшансовими швестищями; формування юнцевого балансу, бухгалтерсько! та шшо1 зв1тност1; анал1з отриманих результата та пщготовка шформаци для прийняття ршень).
Висновки. Отже, враховуючи результата проведеного дослщження можна зробити висновок, що фшансов1 швестици, хоча \ набувають все бшьшого поширення, однак \ на сьогодшшнш день залишаються вщносно новим та недостатньо дослщженим явищем у д1яльност1 суб'екта господарювання. Тому зазначеш рекомендаци та шляхи удосконалення призведуть до найбшьш повного висв1тлення облжу \ анал1зу швестицшних процеав на пщприемств1, одержання достов1рно! шформаци про швестицшш доходи I витрати, ч1ткого розмежування результата кожного виду д1яльност1 пщприемства.
Л1тература
1. Вовк Л. С. Анал1з I ощнка швестицшно! д1яльност1 пщприемств (на приклад! електронно! промисловост1 Украши): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 "Бухгалтерский облш, анал1з та аудит" / Л. С. Вовк. - Тернопшь, 2000. - 19 с.
2. Строкович Г. В. Виб1р стратеги швестування пщприемств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економжа пщприемства та оргашзащя виробництва" / Г. В. Строкович. -Харюв, 1999. - 16 с.
92
3. Арнаутов Г. Л. Удосконалення оргашзацшно-економ1чного мехашзму швестицшно! д1яльност1 в промисловост1 (на приклад! харчово! галуз1): автореф. дне. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.01 "Економка промисловост1" / Г. Л. Арнаутов. - Одеса, 2000. - 19 с.
4. Крупка Я.Д. 1нвестицшна д1яльшсть пщприемств: порядок визнання та подання у фшансовш зв1тносп / Я.Д. Крупка // BicHHK Тернопшьського нацюнального економ1чного ушверситету. - 2008. - Вип. 3. -С. 92-99.
5. Офщшннй web-сайт Державно! службн статистики Укра!ни. Соц1ально-економ1чне становище Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Бондарчук I. В. Формування мехашзму реал1заци ¿нвестиц!йно1 пол1тики в Украшк автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управл1ння: спец. 25.00.05 "Галузеве управлшня: управл1ння економ1кою" / I. В. Бондарчук. - К., 2000. - 18 с.
7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: [учебный курс] / И.А. Бланк. - К.: Эльга-Н "Ника-Центр", 2001. - 448 с.
Аннотация
В статье рассмотрены актуальные вопросы развития инвестиционной деятельности в Украине. Уточнены сущность и классификация инвестиций для организации бухгалтерского учета и осуществления экономического анализа в условиях трансформационной экономики. Определены место и роль инвестиционной деятельности среди других видов обычной деятельности предприятий.
Исследованы и предложены пути совершенствования методикиучета и анализа финансовых инвестиций.
Ключевые слова: капитальные инвестиции, финансовые инвестиции, инвестиционная деятельность, инвестиционные ресурсы, учет, анализ, инвестиционная привлекательность, эффективность инвестиций.
Summary
The article deals with current issues of investment activities in Ukraine. The essence and the classification of investments for accounting and economic analysis of the implementation of the conditions for economy transformation have been detailed.
There have been determined the place and role of the investment performance for other types of ordinary activity.
The ways of improving the methods of recording and analysis of financial investments have been investigated in the article.
Key words: capital investment, financial investment, investment, investment resources, accounting, analysis, investment attractiveness, efficiency of investments.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
93
