CC BY
78
УДК 336.74:657.6:004
Томчук В.В., acnipaHT * ® ННЦ "1нститут аграрногекономжи", м. Кш'е
НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОК1В ЯК 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IX ОБЛ1КУ ТА КОНТРОЛЮ
У cmammi розглянуто роль тформацшного забезпечення облгку та контролю грошовых nomoKie щодо нормативного регулювання.
Ключое1 слова: грошов1 потоки, ф1нансова звтшстъ, нормативне регулювання, грошовии nomiK eid операцшног, фтансово! та iнвестицшног д\ялъност1.
Постановка проблеми. Яюсна шформащя е чи не единим джерелом та важелем урегулювання конфлжт1в, як1 часто загострюються, практично в ycix сферах суспшьного життя. li' значения иосилюеться саме сьогодш, в умовах фшансово-економ1чно! нестабшьност1, надзвичайного динам1зму сощально-економ1чного розвитку суспшьства. У систем! шформацшного забезпечення учасниюв економ1чних вщносин чшьне м1сце посщае нормативно-правове регулювання забезпечення облжу фшанансово-господарсько! д1яльносп пщприемств. Найбшьш гостро постають проблеми нормативного регулювання при вщображенш обл1ку та зв1тност1 грошових потоюв суб'ект1в пщприемницько! д1яльностг Ч1тка та визначена оргашзащя обл1ку та зв1тност1 грошових потоюв е необхщною умовою ефективного управлшня пщприемством. На достов1рному обл1ку грошових потоюв суб'екпв господарсько! д1яльносп базуеться державне регулювання грошово-кредитних вщносин, адже саме вш е мехашзмом запоб1гання фшансовим махшащям та правопорушенням.
Анал1з останн1х дослщжень. Питаниями обл1ку та зв1тност1 займались так1 в1тчизняш та заруб1жш вчеш-економ1сти I. Д. Бенько, I. Д. Ватуля, Ю. А. Верига, В. А. Дерш, 3. М. Левченко, М. Р. Лучко, Я. В. Соколов, О. В. Соловйова, П. Я. Хомин, а обл1ково-зв1тш аспекти грошових кошт1в дослщжували М. Т.Бшуха, Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голов, М. Я. Дем'яненко, I. В. Жиглей, 3. В. Задорожний, Г. Г. Юрейцев, Я. Д. Крупка, М. С. Пушкар, В. Г. Швець, О. В. Шевчук та rnmi. U,i вчеш-економкти у cboix наукових працях вщобразили теоретичш, методолопчш та оргашзацшш питания облжу та зв!тност! грошових кошт1в; збагатили обл1ково-зв1тну науку новими щеями, поняттями, методиками й практичними розробками, що вщповщають нишшшм реал1ям сучасно! економши Украши; з'ясували глибину зв'язюв u;iei науки з шшими науками, в тому числ1 тако!, як rpomi та кредит.
Мета статть Узагальнення нормативно-правових акт1в, що регулюють рух грошових потоюв. Анал1з економ1чних джерел шформаци щодо розкриття
* Науковий кер1вник -® Томчук В.В., 2012
д.е.н., академж НААН, профессор Дем'яненко М.Я. 303
порядку заповнення I розд1лу Зв1ту про рух грошових кошт1в. Анал1з суперечливих питань: чи вщносити витрати на сплату вщсотюв по банювських кредитах та грошов1 виплати по них до фшансово! д1яльност1 пщприемства та визнання вщсотюв по кредитах, що спрямовуються на фшансування необоротних актив1в пщприемства.
Виклад основного матер1алу дослвдження. Вперше про необхщшсть складання зв1ту про рух грошових кошт1в заговорив в 1973 p. neppi Мейсон, що вважав дану зв1тну форму головною складовою фшансово! зв1тностг Трохи шзшше В. Томе найбшьш повно з наукового погляду обгрунтував дане твердження, на пщстав1 того, що принцип щентифжаци (за формою нарахувань) занадто умовний, тому що мае таю недолши:
^ фжсуе зобов'язання, виходячи з юридичних подань про господарську д1яльшсть i бухгалтерський облж, i не бере до уваги реальний рух грошових потоюв;
^ штучно роздшяе господарсью цикли, наприклад, необхщшсть нарахування амортизаци протягом ряду роюв, тод1 як rpomi на придбання об'ект1в позаоборотних актив1в витрачеш у званому перюдц
^ спотворюе подання користувач1в шформаци про дом1ршсть i вщповщшеть витрат i доход1в, вимагаючи показувати в даному nepiofli тшьки Ti витрати, яю забезпечили одержання прибутку, але на практищ досить складно визначити, яю саме конкретш витрати привели до утворення прибутку.
На противагу даним зауваженням можна цитувати слова Я.В. Соколова: "...проти методу нарахувань заперечують, вказуючи, що при ньому прибуток вщображаеться до того, як надходять rpomi. Однак це не недол1к, а перевага методу тому, що вш змушуе продавати матер1альш цшност1 тим, кому продавець дов1ряе" [11]. Вщповщно, "базою фшансового благополуччя пщприемств е надходження кошт1в" [12], що являе собою Hi що шше, як чистий грошовий пот1к, або нетто-надходження, нетто-доход.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок облшу та зв!тност! грошових потоюв е Закон Украши "Про бухгалтерський обл1к та фшансову звпшеть" вщ 16.07.1999 p. №996-XIV i3 змшами та доповненнями, П(С)БО 3 "Зв1т про фшансов1 результати" затверджено наказом МЫстерства фшанЫв Украши вщ 31 березня 1999 р. N 87 i3 змшами, внесеними наказом Мшфшу вщ 26.09.11 р. № 1204, П(С)БО 4 "Звп- про рух грошових кошт1в" затверджений наказом Мшктерства фшанЫв Украши вщ 31 березня 1999 р. № 87 i3 змшами, внесеними наказом Мшфшу вщ 10.06.2010 р. № 382, а також МСФО 7 "Зв1т про рух грошових кошт1в" [1, 2, 3, 4].
На жаль, назван! П(С)БО не до юнця узгодженш м1ж собою, зокрема це стосуеться класифжаци господарсько! д1яльност1 пщприемства, а в деяких випадках суперечать принципам бухгалтерського обл1ку [5].
Фшансова зв1тшсть е шформацшною базою для фшансово-економ1чного анал1зу. Складання фшансово! зв1тност1, зокрема зв1ту "Про рух грошових кошт1в" е завершальним етапом облжового процесу. Вона е публ1чним, загальнодоступним джерелом шформаци про д1яльшсть пщприемства. За И
304
допомогою на перюдичнш основ! защкавлеш особи мають змогу отримувати вщомосп фшансового \ нефшансового характеру про результата минулих господарських операцш пщприемства, його поточний фшансово-майновий стан \ перспективи продовження д1яльност1 в майбутньому. На основ! фшансово! зв1тност1 користувач1 анал1зують ефектившсть розмщення й концентраци економ1чних ресурЫв у певнш сфер1 господарських вщносин на догов1рних умовах, оцшюють економ1чний потенщал зростання вщдач1 вщ 1х подальшого перебування в господарському об1гу й роблять вщповщш прогнози. Основна мета И використання - прийняття обгрунтованого ршення, так чи шакше пов'язаного з пщприемством [8].
Анал1з економ1чних джерел шформаци дозволяе зробити висновок, що основною вимогою фшансово! зв1тност1 в Укра!ш повинна бути И адекватшсть сучасним вимогам, тобто вщповщшсть визначеним параметрам суспшьно-господарського розвитку. При цьому досить важливу роль в удосконаленш вщ1грае модифжащя складових зв1тност1, оскшьки вони вщдзеркалюють метод олопчний аспект само! системи звпностг
Слщ зазначити, що у зв'язку з реформуванням в1тчизняного бухгалтер ського обл1ку на засадах м1жнародно! гармошзаци та стандартизацп до форм фшансово1 зв1тност1 було внесено значш змши [9].
Згщно з м1жнародною практикою бухгалтер ського облжу, грошов1 потоки пщприемства вщ окремих вид1в господарсько! д1яльносп подшяють на грошов1 потоки вщ звичайно! та надзвичайно! д1яльностг У свою чергу, грошов1 потоки в межах звичайно! д1яльност1 подшяють на грошов1 потоки вщ операцшно!, фшансово! та швестицшно! д1яльностг
Грошов1 потоки вщ операцшно! д1яльност1 - це надходження та витрачання грошових кошт1в унаслщок здшснення пщприемством свое! основно! д1яльност1 щодо виробництва та реал1заци продукцп, надання послуг тощо. Вщтж кошт1в вщ операцшно! д1яльност1 передбачае виплати постачальникам сировини I матер1ал1в, що використовуються в основнш д1яльност1; зароб1тну плату персоналу, зайнятого в операцшнш д1яльност1, а також в управлшш нею; податков1 платеж! до бюджет1в уЫх р1вшв I фонд1в сощального страхування; шш1 операцшш виплати. Водночас операцшш грошов1 потоки - це надходження грошових кошт1в вщ покупщв продукцп; вщ бюджет1в ус1х р1вшв у випадках, передбачених законодавством; вщ погашения деб1торсько! заборгованост1 та шш1 надходження вщ основно! д1яльностг
Грошов1 потоки вщ фшансово! д1яльност1 включають надходження та витрачання грошових кошт1в, пов'язаних з1 створенням джерел фшансування пщприемства. Надходження кошт1в вщ фшансово! д1яльност1 - це внески до власного кашталу, залучення позикових кошт1в, а також доходи, пов'язаш з фшансовими швестищями пщприемства в цшш папери держави та шших суб'ект1в пщприемницько! д1яльностг Вщт1к грошових кошт1в вщ фшансово! д1яльност1 охоплюе повернення внесюв учасникам, погашения банювських кредиив, кушвлю цшних папер1в, виплату дивщенд1в I вщсотюв по ем1тованих пщприемством цшних паперах тощо.
305
Грошов1 потоки вщ швестицшно! д1яльност1 пов'язаш з формування необоротних актив1в пщприемства та здшсненням ним довгострокових швестицш. Витрачання грошових кошт1в у процеЫ швестицшно! д1яльност1 спрямоване на придбання необоротних актив1в, довгострокових фшансових швестицш, а також здшснення каттального буд1вництва. Надходження вщ швестицшно! д1яльност1 мктять виручку вщ реал1зацп необоротних актив1в, довгострокових фшансових швестицш тощо [5].
Одшею з форм pi4HOi фшансово! зв1тносп yci пщприемств, а кр1м малих, та основним нормативно-правовим документом, що визначае порядок вщображення у зв1тност1 пщприемства його грошових потоюв, е зв1т про рух грошових кошт1в, який надае користувачам повну, правдиву, змютовну та достов1рну шформацш про рух грошових кошт1в протягом званого перюду. Зв1т про рух грошових кошт1в вщображуе вплив операцшно!, фшансово! та швестицшно! д1яльност1 пщприемств на стан його грошових кошт1в та ix екв1валент1в за визначений перюд часу i дае змогу пояснити змши грошових кошт1в за цей перюд.
1нформацш про господарську д1яльшсть пщприемства можна отримати з шших зв!т!в, але Зв1т про рух грошових кошт1в узагальнюе всю шформацш про д1яльшсть, яка впливае на грошов1 кошти та потоки. Кер1вництво пщприемства може використовувати цей Зв1т пщ час розрахунку показниюв л1квщност1 пщприемства, визначенш достатност1 грошових кошт1в для погашения кредиторсько! заборгованост1, виршенш питания щодо збшьшення або зменшення розм1ру виплачуваних дивщенд1в, оцшки впливу на загальний стан пщприемства прийнятих р1шень про додаткове швестування в iHmi пщприемства, прогнозування швестицшно! та фшансово! пол1тики пщприемства.
В Укра!ш Зв1т про рух грошових кошт1в е пор1вняно новою формою зв!тност!, його запроваджено з 2000 р. з переходом до ведения обл1ку згщно з м1жнародними стандартами. Складання Звпу регламентовано Положениям (стандартом) бухгалтерского обл1ку 4 "Зв1т про рух грошових кошт1в", яке було затверджено одним i3 перших у 1999 р. [3].
Слщ зазначити, що негрошов1 операцп не включаються до зв1ту про рух грошових кошт1в. Згщно П(С)БО 4 пщ "не грошовими операщями" слщ розум1ти операци, яю не потребують використання грошових кошт1в та ix екв1валент1в. А саме:
> бартерш операци;
^ надходження основних засоб1в на умовах фшансового л1зингу;
^ перетворення зобов'язань на власний каштал.
Для складання зв1ту про рух грошових кошт1в використовують показники балансу, зв1ту про фшансов1 результати та даш анал1тичного бухгалтерського обл1ку. Процес складання зв1ту про рух грошових кошт1в включае п'ять основних еташв (рис. 1).
У Зв1т1 про рух грошових кошт1в (ф. № 3) подають шформацш про суму чистого надходження або чистого видатку грошово! маси у пщприемства за piK у po3pi3i операцшно!, швестицшно! та фшансово! д1яльностг Така шформащя дае
306
змогу визначити здатшсть пщприемства своею д1яльшстю генерувати надходження грошових кошт1в, И використовують для оцшювання потреб суб'екта господарювання щодо напрям1в та обсяпв 1х витрачання. Незалежно вщ вид1в д1яльност1 така шформащя надае корисш для управлшня даш та пщвищуе зютавшсть зв1тност1 про результати д1яльност1 р1зних пщприемств.
1. Визначення змши залишшв грошових кошпв та 1х екв1валенпв
5. Подання узагальнено! шформаци у форм1 звиу про рух грошових кошпв
2. Визначення руху кошпв у результат! операцшно! д1яльност1
4. Визначення руху кошпв у результат! фшансово! д1яльност1
3. Визначення руху кошпв у результат! швестицшно! д1яльност1
Рис. 1. Етапн складання зв1ту про рух грошових кошт1в
Як вщомо, попередня редакщя Положения (стандарту) бухгалтерського обл1ку 4 передбачала застосування непрямого методу для визначення показниюв руху грошових кошт1в у результат! операцшно! д1яльност1 та прямого методу для визначення показниюв руху грошових кошт1в у результат! швестицшно! та фшансово1 д1яльностг Непрямий метод використовував готов! показники звпу про фшансовий стан пщприемства (Баланс - ф. №1) та Зв1ту про фшансов1 результати (ф. №2) для безпосереднього заповнення рядюв Зв1ту про рух грошових кошт1в (ф. № 3) або через визначення з них р1зниць для заповнення окремих рядюв I лише незначна юльюсть рядюв потребувала виб1рок з даних синтетичного або анал1тичного облшу [9].
Непрямий метод мае переваги для анал1зу показниюв д1яльност1 пщприемства, осюльки розкривае взаемозв'язок отриманого прибутку з1 змшою актив1в. Недолгом цього методу е вщсутшсть даних щодо реального надходження та витрачання грошових кошт1в у розр1з1 операцшно! д1яльност1 I вщповщно щодо безпосередньо грошових потоюв. Кр1м того, цей метод був досить незрозумшим I складним для в1тчизняних бухгалтер1в, тому не вс1 вони за попередш роки навчилися заповнювати Зв1т про рух грошових кошт1в у повнш вщповщност1 до правил його складання.
307
Прямий метод складання Зв1ту про рух грошових кошт1в е бшьш наочним, дае можливкть ч1тко видшити вщповщш напрями надходження й витрачання грошей, простежити рух грошових кошт1в та !х екв1валент1в на пщприемствг Кр1м того, змшена форма е доступшшою для сприйняття та заповнення. Висловлювалося застереження, що прямий метод потребуватиме збору даних щодо руху грошових кошт1в протягом усього року, внаслщок чого буде досить трудомктким. Проте згщно ¿з затвердженою новою формою Зв1ту застосування прямого методу складання Зв1ту про рух грошових кошт1в грунтуеться на безпосередньому використанш даних з репстр!в бухгалтерського облжу, а саме журнал1в, вщомостей та Головно! книги, е досить зручним \ наочним [7].
3 часом запровадження нових (34) та змш чинних (7, 15, 16, 17, 19, 27) Положень (стандарив) бухгалтерського обл1ку юльюсть рядюв, яка потребувала виб1рок з даних синтетичного та/або анал1тичного облжу, зростала \ застосування непрямого методу, що ставало не таким переконливим (з оцшки на простоту та витрати щодо складання зв1ту) вщносно застосування прямого методу. Змша методу потребувала змш показниюв роздшу I Зв1ту про рух грошових кошт1в (ф. № 3), але це забезпечило скорочення форми з чотирьох показникових граф до двох { юлькост! показниюв у цьому звт на 20 вщсотюв та при цьому збережено коди бшьшост! рядюв роздшу I та абсолютно вшх рядюв роздЫв II 1 III цього зв1ту.
Застосування прямого методу складання зв1ту грунтуеться на безпосередньому використанш даних з репстр!в бухгалтерського облжу щодо дебетових або кредитових оборота грошових кошт1в (рахунки 30 "Каса" I 31 "Рахунки в банках" за званий перюд у кореспонденци з рахунками бухгалтерського облжу операцш, актив1в або зобов'язань (рахунки 14, 15, 18, 3437, 39, 41, 45, 46, 47, 48, 50-53, 55, 60-69, 70,71,73,74,75, 76).
Внутршш змши у склад! кошт1в (з каси у банк, з поточного рахунку в банку на депозитний, акредитивний рахунки I рахунок л1м1тованих чекових кни-жок, I навпаки) до цього зв1ту не включаються.
Операцшною Ыялътстю (роздгл I) вважають операци з надходження \ видатку грошових кошт1в у результат! основно! та шших вид1в д1яльност1, що не е швестицшною та фшансовою д1яльшстю.
Основною д\ялътстю вважають операци з виробництва й реал!заци продукци (роб1т, послуг), що е предметом створення пщприемства.
1нвестицтною Ыялътстю (розЫл П) вважають операци з отримання кошт1в вщ продажу необоротних актив1в (основних засоб1в, нематер1альних актив1в, довгострокових бюлопчних актив1в, цшсних майнових комплекав) I фшансових швестицш, яю не е екв1валентом кошт1в (акцш, обл^ацш, цшних папер1в, корпоративних прав на частку (пай) у статутному фонд!), а також про операци з витрачання кошт1в на придбання вищеперел1чених об'екив.
Рух кошт1в у процес! швестицшно! д1яльност1 визначаеться на пщстав! анал1зу змш у статтях роздш I Балансу "Необоротш активи", стата "Поточи!
308
фшансов1 швестищ!" роздш II "Оборотш активи" { роздЫ IV "Необоротш активи I групи вибуття" (п. 30 П(С)БО 3).
Фтансовою Ыялътстю (роздгл Ш) вщображаються операци надходження \ витрачання кошт1в у зв'язку з1 змшами статутного, пайового, додатково вкладеного катталу, погашениям неоплаченого катталу, а також операци з руху кошт1в вщ розмщення \ викупу акцш власно! емки, облкацш, а також погашения кредит1в банюв, виплати процента за фшансовими зобов'язаннями.
До Зв1ту не включаються внутршш змши у склад1 грошових кошт1в (наприклад, надходження кошт1в ¿з каси пщприемства на його поточний рахунок, ¿з поточного рахунка на депозит), а також негрошов1 операци (наприклад, бартерш) [10].
Рух грошових кошт1в у результат! операцшно! д1яльносп визначають за сумою надходжень вщ операцшно! д1яльност1 та сумою витрачання на операцшну д1яльшсть грошових кошт1в за даними по дебету або кредиту рахунмв 30 "Каса" та 31 "Рахунки в банках" у кореспонденци з вщповщними рахунками бухгалтерського облшу.
Отже, для формування першо! частини Зв1ту про рух грошових кошт1в можна використовувати шформацш з облжових репстр1в - Головно! книги, жур-нал1в (насамперед 1 \ 2) та вщомостей до них. Водночас за окремими рахунками необхщна бшьша детал1защя - за видами цшьового фшансування, за видшенням сум податку на додану вартшть, повернених з бюджету, ¿з дебетових оборот1в за субрахунком розрахунюв з бюджетом з ПДВ, за видшенням по дебету субрахунку 372 повернених пщзв1тних сум пращвниками тощо. Для цього необхщно скористатись даними з шших журнал1в та вщомостей, в окремих випадках - даними анал1тичного обл1ку. Враховуючи структуру фор ми № 3, доцшьно видшити окрем1 субрахунки другого порядку для вщображення тих платеж1в, як1 видшено в окрем1 рядки ще! форми, якщо на рахунках бухгалтерського облшу !х вщображують загальною сумою.
Даш про рух грошових кошт1в пщ час здшснення фшансово! та швестицшно! д1яльност1 також визначають виб1ркою даних про !х витрачання \ надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у репстрах бухгалтерського облшу грошових кошт1в.
Отже, ¿з затвердження ново! редакцн Зв1т про рух грошових кошт1в надае користувачам фшансово! зв1тност1 бшьш повну та суттеву шформацш про рух грошових потоюв. Саме прямий метод складання роздшу I Зв1ту про рух грошових кошт1в вщображуе реальш потоки грошових кошт1в вщ операцшно! д1яльност1 на пщприемств1, що дае змогу визначити структуру та спрямовашсть грошових потоюв. Кр1м того, нова редакщя форми № 3 е зручшшою для складання та наочшшою [7].
Розглянувши методику заповнення зв1ту про рух грошових кошт1в, можна стверджувати про позитивш його змши. Однак, суперечливим залишаеться питания: чи вщносити витрати на сплату вщсотюв по банювських кредитах та грошов1 виплати по них до фшансово! д1яльносп пщприемства. Деяю в1тчизняш науковщ, а саме: Р. Грачова, О. Папирша та ш. - вважають, що оскшьки
309
банювсью вщсотки е витратами по залученню позикового кашталу, то вони мають вщображатися як фшансов! витрати пщприемства, а I. Бланк, О. Деменша вщносять банювсью вщсотки до витрат операцшно! д1яльност1 пщприемства.
Для виршення цього питания необхщно взяти за онову один ¿з основних принцишв бухгалтерського облжу - принцип нарахування та вщповщност! доход1в I витрат, що визначений М1жнародними стандартами бухгалтерського облшу, Законом Украши "Про бухгалтерських облш та фшансову зв!тшсть в Укра!ш" № 966-Х1У ¿з змшами та доповненнями вщ 16.07.1999 р. та П(С)БО 1 "Загальш вимоги до фшансово! зв1тност1", затвердженим наказом Мшктерства фшанЫв Укра!ни вщ 31.03.1999 р. № 87, згщно з яким, пщприемство мае в1дображати витрати в тому перюд1, в якому отриман1 доходи, пов'язаш з цими витратами, через що дуже важливо визначити мету залучення банк1вського кредиту [1].
Короткостроков1 кредити залучаються переважно для авансування оборотних актив1в п1дприемства, що використовуються в його звичайн1й виробнич1й чи комерц1йн1й д1яльност1. В1дсотки по цих кредитах е витратами, необх1дними для здшснення основно! д!яльност! п!дприемства ! мають визнаватися в момент отримання доходу в!д реал!зац!! виготовлено! продукци чи наданих послуг. У цьому випадку банк!вськ! в!дсотки е частиною операц!йних витрат п!дприемства ! мають впливати на результат операц!йно! д!яльносп п!дприемства. Зважаючи на р!зноман!тн!сть напрям!в використання банк!вських кредит!в, вони мають визнаватися як операцшш витрати перюду, а також одночасно з адмшютративними витратами й витратами на збут списуватися на ф!нансовий результат перюду. Повна соб!варт!сть виготовлено! продукц!! мае формуватися з урахуванням витрат на сплату в!дсотк!в по операц!йних банмвських кредитах. Ц! твердження також е справедливими для довгострокових кредит!в, що спрямовуються на ф!нансування операц!йно! д!яльност! п!дприемства [5].
Ще одн!ею проблемою е визнання в!дсотк!в по кредитах, що спрямовуються на фшансування необоротних актив!в п!дприемства. Це, перш за все, стосуеться довгострокових кредит!в, проте на в!тчизняних п!дприемствах досить часто короткостроков! кредити також спрямовуються на фшансування необоротних актив!в. Зг!дно з альтернативним п!дходом МСБО 23 "Витрати на позики", дозволено в!дносити вщсотки по кредиту на придбання необоротних актив!в до соб!вартост! таких необоротних актив!в. Пот!м ц! в!дсотки амортизуються у процес! використання необоротних актив!в ! включаються до соб!вартост! продукци, виготовлено! за допомогою цих необоротних актив!в. У цьому випадку виплата в!дсотк!в по кредитах е грошовим потоком !нвестиц!йно! д!яльност!.
Зг!дно з П(С)БО 3 "Зв!т про фшансов! результати", господарська д!яльн!сть п!дприемства подшяеться на звичайну та надзвичайну. У звичайнш д!яльност! вид!ляють операц!йну та шшу д!яльн!сть. Ч!тко в!докремлюеться лише операцшна д!яльн!сть п!дприемства. Ф!нансова д!яльшсть в!дображуеться окремими статями в рамках шшо! д!яльност!. Окремого в!дображення результату
310
вщ фшансово! д1яльносп не передбачено. Що ж до швестицшно! д1яльносп, то вона взагал! не знаходить вщображення у в1тчизняному Звт про фшансов! результати. Доходи й витрати, що за cboim характером е швестицшними, згщно з П(С)БО 3, повинн! розкриватися у статях "1нш1 доходи" та "1нш1 витрати" разом доходами й витратами, що не належать Hi до операцшно!, Hi до фшансово!, Hi до швестицшно! д!яльностг
Структура Зв!ту про фшансов! результати не забезпечуе повного розкриття шформаци щодо результата швестицшно! та фшансово! д1яльност1 пщприемства, чим порушуеться принцип повноти розкриття шформаци у фшансовш зв!тност!. Користувач! не можуть оцшити ефектившсть швестицшно! та фшансово! д1яльност1 пщприемства. Отже, така класифжащя доход1в i витрат не тшьки не забезпечуе розкриття ¿нформац!! щодо результата фшансово! та 1нвестиц1йно1 д1яльност1, а й суперечить класиф1кац11 господарсько! д1яльност1, наведен1й у П(С)БО 4 "Зв1т про рух грошових кошта". У цьому стандарт! господарську д!яльшсть п!дприемства ч!тко класиф!ковано на операцшну, !нвестиц!йну та ф!нансову. 3 огляду на це Зв!т про рух грошових кошта бшьше в!дпов!дае м!жнародним стандартам обл!ку та зв!тност!.
Ще одна розб!жн!сть, пов'язана з класифжащею господарсько! д!яльност!, полягае у вщображенш результат!в в!д надзвичайних под!й. Вщповщно до П(С)БО 3 "Зв!т про фшансов! результати", надзвичайна д!яльн!сть е окремим видом д!яльност! п!дприемства поряд 3i звичайною д!яльн!стю. П!дприемство повинно окремо в!дображувати результати надзвичайних подш у Зв!т! про ф!нансов! результати. Разом з тим П(С)БО 4 "Зв!т про рух грошових кошта" не видшяе окремо звичайну та надзвичайну д!яльн!сть п!дприемства. Зг!дно з цим стандартом, п!дприемство повинно зв!тувати про надзвичайн! под!! в рамках операцшно!, швестицшно! та ф!нансово! д!яльностг Таким чином, передбачаеться класиф!кац!я надзвичайно! д!яльност! на операц!йну, !нвестиц!йну та фшансову, чого немае у Звт про ф!нансов! результати.
1снуе також розб!жн!сть м!ж П(С)БО 3 "Зв!т про ф!нансов! результати» та П(С)БО 4 "Зв!т про рух грошових кошта" стосовно в!днесення в!дсотк!в по кредитах банмв до операц!йно! чи ф!нансово! д!яльност!. Зг!дно з П(С)БО 3 банк!вськ! в!дсотки е фшансовими витратами п!дприемства i мають вщображаатися у склад! ф!нансово! д!яльност!. П(С)БО 4 передбачае в!дображення сплачених вщсотюв по банк!вських кредитах у склад! операцшно! д!яльност! п!дприемства.
Погоджуючись з думкою В. Варавки питания про природу вщсотюв по банювських кредитах е дискус!йним, проте в межах едино! системи ф!нансово! зв!тност!, якою е Нац!ональн! стандарти бухгалтерського облжу Укра!ни, класиф!кац!я господарських операц!й за видами д!яльност! мае бути единою. [62].
Висновки. Зм!ни, що вщбулись у нормативному регулюванн! грошових поток!в, а саме у Зв!т! про рух грошових кошт!в е позитивними з точки зору подання в ньому ¿нформац!! для користувач!в фшансово! зв!тносп. Це посилить анал!тичну та шформацшну функц!! ф!нансово! зв!тност!, дасть змогу виявити
311
причини незадовшьного стану грошових потоюв без надм1рного вникнення в даш бухгалтерського обл1ку. Прямий метод складання I роздшу Зв1ту про рух грошових кошт1в вщобразить реальш потоки грошових кошт1в пщприемства вщ операцшно1 д1яльностг
Л1тература
1. Закон Украши "Про бухгалтерський облж та фшансову звпшсть" вщ 16.07.1999 p. №996-XIV i3 змшами тадоповненнями.
2. МСФО 7 "Зв1т про рух грошових кошт1в" [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://kchp.com.ua/blanks/MSBU/MSFZ_%207.pdf
3. П(С)БО 4 "Зв1т про рух грошових кошт1в" затверджений наказом М1н1стерства фшанс1в Украши вщ 31 березня 1999 р. № 87 i3 змшами, внесеними наказом Мшфшу вщ 10.06.2010 р. № 382
4. П(С)БО 3 "Зв1т про фшансов1 результати" затверджено наказом МЫстерства фшанЫв Укра!ни вщ 31 березня 1999 р. N 87 i3 зм1нами, внесеними наказом Мшфшу вщ 26.09.11 р. № 1204.
5. Варавка В. Нормативно-правове забезпечення обл1ку грошових поток!в пщприемств // В1сник КНЕУ. - 2006. - № 5. - С. 47 - 55.
6. Головащенко О. М. Удосконалення ф1нансово! зв1тност1 у напрямку гармон1зац1! з МСФЗ. [Електронний ресурс]. - Режим flocTyny:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2010_30_1/Golovash.pdf
7. Гура Н., Кащенко О. Порядок заповнення зв1ту про рух грошових кошт1в прямим методом // Бухгалтерський обл1к i аудит. - 2011. - № 1. - С. 25-30.
8. iBaxiß Ю. Фшансове зв1тування як система розкриття ¿нформацЬ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/P0RTAL/Soc_Gum/Skhid/2011_5/9.pdf68/
9. Пархоменко В. Подання ¿нформацЬ про рух грошових кошт1в // Бухгалтерський обл1к i аудит. - 2010. - № 8. - С. 20-22.
10. Св1рська С. Звп- про рух грошових кошт1в // Баланс-агро. - 2011. - № 4 (232). - С. 14 - 19.
11. Соколов Я. В., Семенова М. В. XXI Европейский конгресс бухгалтеров // Бухгалтерский учет. - 1998. - № 8. - С. 102 - 105.
12. Ефимова О.В. Финансовый анализ. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет, 1998. - 319 с.
Summary Tomchuk V.V.
The National Scientific Center "Institute of Agrarian Economics"
NORMATIVE REGULATION OF CASH FLOWS AS INFORMATION PROVISION OF THEIR ACCOUNTING AND CONTROL
The importance of normative and legislative basis of accounting and control of cash flows is considered in the article «Normative regulation of cash flows as information provision of their accounting and control» written by Victor Vasyliyovych Tomchuk from the National Scientific Center «Institute of Agrarian Economics».
Рецензент - д.е.н., проф. Музика П.М.
312
