CC BY
17УДК 347.77.028:631.526.32.(477)
ПРАВОВА ОХОРОНА СОРТ1В РОСЛИН В УКРА1Н1
В. В. Волкодав, член-кореспондент УААН Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Серед об'екпв штелектуальноТ' власносп, на як права охороняються вiдповiдними мiжнародними угодами i законодавчими актами держави, бюлопчш об'екти, зокрема сорти рослин, вщносяться до особливоТ форми штелектуальноТ' власностк Особливють полягае в тому, що на вщмшу вiд промислових об'ек^в штелектуальноТ' власностi, якi шсля Тх розробки здобувають закiнчену форму i в процесi використання не змшюються, бiологiчнi об'екти змiннi. Особливо це стосуеться рослин, використання яких потребуе багаторазового вщтворення за допомогою репродукуючого матерiалу. У випадку правовоТ охорони сортiв рослин сам об'ект правовоТ охорони вiдокремлений вiд свого матерiального носiя, репродуктивного матерiалу, об^ якого потребуе також спецiальних законодавчих ак^в. З iншого боку, чим бтьше область географiчного поширення сорту,
98
тим складшше пщтвердити дiйснiсть його правовоТ охорони, часом з урахуванням фенотиповоТ мiнливостi сукупностi тих ознак, у межах яко'Г йому надана охорона.
В УкраТн Закон "Про охорону прав на сорти рослин" був прийнятий у 1993 р. [1]. Протягом десяти л^ цей Закон дiяв недостатньо ефективно. За цей час селекцюнери УкраТни надали заявки на отримання патенту всього лише на 164 сорти, позитивний висновок експертизи отримано на 55 сор™, видано патенти на 33 сорти, з шших сор^в експертиза продовжуеться. Причини такоТ слабкоТ активностi селекцiонерiв у бажаннi отримати патент на свш сорт очевиднi, а саме: селекцюнер не бачить реальноТ вигоди вщ патенту, оскiльки не мае можливосл контролювати ринок насiння i впливати на поширення посiвного матерiалу свого сорту законним шляхом. Такий стан привiв до перегляду законодавства УкраТни у сферi охорони прав на сорти рослин.
Тема. Висв^лення основних положень Закону УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин", який регулюе майновi i немайновi вщносини, що виникають у зв'язку з набуттям, здiйсненням та захистом прав на сорти рослин.
Верховною Радою УкраТни 17 ачня 2002 р. прийнятий в новш редакци Закон УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин" (Закон) [2]. В основу нового Закону закладен положення МжнародноТ конвенци з охорони нових сор^в рослин у редакци 1991 року [3] i Директиви Ради еС № 2100 [4], якими регламентуеться режим охорони нових сор^в рослин в европейському Союзк
Фактично це принципово новий Закон, який, на нашу думку, дасть змогу виправити ситуацш, що склалася. Закон складаеться з 60 статей, згрупованих у 9 розд^в. У першому розд^ Закону викладен загальн положення, зокрема визначення термЫв. Необхiдно вiдмiтити, що в Закон вiдсутнiй узагальнений термш "селекцiонер", а видiлено окремi поняття " автор сорту ( селекцюнер) - особа, яка безпосередньо створила сорт", i "заявник - особа, яка надала заявку". Пщ термшом "особа" маеться на увазi як фiзична, так i юридична особи. Охоронним документом, який засвщчуе прюритет, авторство i право власностi на сорт, Закон визначае патент.
Поряд з термшом "використання сорту - будь-яка дiя вщносно сорту, яка потребуе дозволу його власника" в Закон уведено поняття "поширення сорту - комерцшне поширення сорту, занесеного в Реестр сор^в".
Стаття 3 першого роздту визначае сферу використання Закону i зобов'язуе застосовувати його положення до вах родiв i видiв рослин. Задекларувавши таку сферу використання Закону, законодавець у 9 розд^ ( заключн положення), передбачив можливють нормативним
99
документом, затвердженим Кабшетом МУс^в УкраТни, на п'ять рош обмежити кiлькiсть родiв i видiв сортiв рослин, на як поширюеться право власностi сорту, що не суперечить третш статп МiжнародноТ конвенцiТ з охорони нових сор^в рослин у виданнi 1991 р., i дае можливiсть вщповщним компетентним органам, якi проводять експертизу сорту, пщготуватися технiчно до використання норм Закону вщносно всiх родiв i видiв культурних рослин УкраТни.
Статтею 4 Закону задекларований прюритет норм мiжнародних договорiв УкраТни над нормами втчизняного Закону.
Статтi з 6 по 9 розподтяють повноваження державних оргашв при виконаннi Закону. Законодавець вважае доцтьним створення спе^альноТ' установи - урядового органу державного управлшня (ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин), повноваження якого викладеш у 9 статп. Вш забезпечуе реалiзацiю Закону i всiх нормативно-правових актiв з охорони прав на сорти рослин.
Умови надання прав на сорт викладеш у другому розд^ Закону. Вщповщно до статп 10 на сорт рослини можуть бути надаш власне немайнове право авторства i майнове право власностк Таю права надаються на сорт, який вщповщае критерiям, визначеним Законом, i якому надана назва. Об'ем правовоТ охорони сорту, на який видано патент, визначаеться сукупнютю ознак, викладених в опис сорту i занесених до Реестру патен^в. Критери придатностi сорту до правовоТ охорони викладеш у статп 11 ^ практично, не в^зняються вщ критерiТв, викладених у статп 5 МiжнародноТ конвенцiТ з охорони нових сор^в рослин в редакцп 1991 р., тобто сорт вважаеться придатним до правовоТ охорони, якщо вш новий, вирiзняльний, однорiдний i стабiльний. При цьому в Законi маеться на увазi, що рiзновидами сорту, на який може надаватися правова охорона, е клон, лУя, пбрид першого поколiння i популя^я.
Вимогам новизни вiдповiдае сорт, який до дати подачi заявки не продавався заявником чи шшою особою з його згоди, а також матерiал соту шяким чином не передавався для комерцшного використання протягом року на територГТ УкраТни або чотирьох рош на територп шшоТ' держави. Для деревних, чагарникових i винограду цей строк складае шють рокiв.
Сорт визнаться вирiзняльним, якщо за виявленням ознак вш ч^ко вiдрiзняеться вiд будь-якого iншого сорту, широко вщомого до дати, на яку заявка подана. Сорт вважаеться однорщним, коли, з урахуванням особливостей розмноження, його рослини залишаються достатньо схожi за своТми ознаками, наведеними в описк Вiн е стабтьним, якщо його основнi ознаки залишаються незмшними пiсля неодноразового розмноження, а у випадку особливого циклу розмноження, у кшф кожного такого циклу.
100
OKpiM критери'в придатностi сорту до правовоТ охорони в Закон 3Ha4eHi умови державно!' реестраци' сорту, тобто отримання зволу на комерцшне поширення його на територи' УкраТни. У статт 12 Закону визначено, що сорт може бути занесений до Реестру ;ртГв (що i визначае можливють його комерцiйного поширення), :що вш вiдповiдае критерiям надання правовоТ' охорони (стаття 11), придатний до поширення вщповщно вимогам статп 14 i йому присвоена назва.
Стаття 14 установлюе умови придатност сорту до комерцшного поширення в УкраМ Законодавець указав, що сорт може бути придатним до комерцшного поширення, якщо при використанн його для задоволення потреб сусптьства вш не створюе загрози життю i здоров'ю людей, не наносить шкоди тваринному i рослинному свГту i збереженню навколишнього середовища. Держава, в особi ДержавноТ' служби з охорони прав на сорти рослин, мусить розробити критери заборони поширення сортГв. Мшютерству аграрноТ полiтики УкраТни доручено затвердити ц критери'. У статтi вiдображений вщомий демократичний принцип - дозволено все, що не заборонено.
Третш роздт Закону формулюе порядок надання прав на сорт. Встановлено (стаття 15), що права на сорт в УкраМ надаються шляхом подачГ в Державну службу з охорони прав на сорти рослин заявки, проведення експертизи заявки i здшснення державноТ реестраци' прав. При цьому надання права на сорт в шшш державi вщбуваеться незалежно вГд надання прав на цей сорт в УкраМ
Законом установлено, що право на подачу заявки на сорт належить авторовi сорту. Якщо сорт створений зусиллями дектькох чоловк, то право на подачу заявки мае весь колектив авторiв, i вщмова одного з них не поширюеться на шших. Ус взаемовiдносини мГж спiвавторами сорту регулюються угодою мГж ними. Угода мае визначати хто з авторiв буде безпосередньо отримувати патент, осктьки пунктом 4 статп 35 встановлено, що патент на сорт видаеться особГ, яка вказана в заявцГ першою, якщо угодою мГж заявниками непередбачено Гнше.
Окремою статтею (ст. 17) у Закош записано право роботодавця. У цм статп узаконено, якщо новий сорт, створений селекцюнером у зв'язку з виконанням службових обов'язш або за дорученням роботодавця Гз залученням обладнання, матерГальних i фшансових засобГв роботодавця, то право на подання заявки i, вГцповщно, отримання патенту на сорт належить роботодавцевк Регламентуються взаемовщносини автора сорту i роботодавця в процедурГ отримання права на сорт, при яких максимально захищаються штереси конкретно!' людини - автора сорту. Так, автор пюля створення сорту зобов'язаний письмово повщомити роботодавця про це, описавши сорт достатньо повно. Роботодавець зобов'язаний протягом 60 дшв
101
пюля отримання такого повщомлення подати в Державну службу з охорони прав на сорти рослин заявку на отримання патенту або передати право на його отримання шшш особк Роботодавець може прийняти ршення про збереження шформацп про сорт як конфщенцшно' i не подавати заявки. Таке ршення мае бути закртлене вщповщним документом. При цьому роботодавець повинен укласти з автором сорту письмовий договiр про розмiр i умови виплати йому справедливо!' винагороди вщповщно до економiчноï цiнностi сорту. Договiр необхiдний, якщо цi умови не обговорен в контрактi чи шшому документi, складеному мiж селекцюнером i його роботодавцем при прийнятт на роботу. Роботодавець мае право збер^ати конфiденцiйну iнформацiю про новий сорт, не подавати заявку на отримання патенту не бтьше чотирьох рош. Пюля закiнчення цього строку право на подачу заявки i отримання патенту переходить до автора сорту, а за роботодавцем залишаеться переважаюче право на отримання невикпючно' лiцензiï на використання сорту. Вс суперечки вщносно авторсько' винагороди i ïï розмiру розв'язуються в судовому порядку.
Законом установлено (стаття 19), якщо новий сорт створений двома чи групою авторiв незалежно один вiд одного (а таке може бути), тодi право на отримання патенту належить тому заявнику, заявка якого мае бтьш ранню дату подання; якщо заявлений прюритет - бтьш ранню дату прiоритету, за умови, якщо заявка не вызвана чи по нш не прийняте негативне ршення з видачi патенту.
Вимоги Закону до заявки викладеш в статтях 20-23, у них установлено, яка шформа^я мусить бути в заявщ як визначаеться дата подачi заявки в Державну службу з охорони прав на сорти рослин, як регламентуеться прюритет з дати подачi попередньо' заявки на цей сорт в шшш державi (конвенцшний прюритет) i умови конфщенцшност шформаци, яка мютиться в заявцк Заявнику надано право в^звати свою заявку в будь-який час з моменту прийняття остаточного ршення по нш.
Державна служба з охорони прав на сорти рослин зобов'язана провести експертизу отримано' заявки на сорт. Така експертиза складаеться з формально' i квалiфiкацiйноï. Експертиза проводиться уповноваженими органами Державно' служби з охорони прав на сорти рослин. Заявнику надано право приймати участь у розглядi питань, як виникли при проведены експертизи, вносити у заявку виправлення й уточнення вщносно ознак, наведених в опис сорту, якщо ц виправлення й уточнення надшшли до моменту прийняття остаточного ршення по заявцк
Вимоги до формально' експертизи документ викладеш в статп 26 Закону. Згщно з ^ею статтею формальна експертиза проводиться з метою встановлення вщповщност формальних ознак заявки до
102
вимог, ям окреслет Законом i Правилами складання та подання заявки на сорт. ПГд час ïï проведення встановлюеться дата подання заявки i, якщо заявлено конвенцшний прюритет, подана заявка перевГряеться на наявнГсть повного складу документГв. ЦГею ж статтею встановлюються необхщш строки на переписування Гз заявником пГд час проведення формально!' експертизи i виправлення можливих помилок. На Державну службу з охорони прав на сорти рослин покладено обов'язок видання вщомостей про заявку в своему офщшному видант й шформування компетентних оргатв шших держав про запропоновану заявником назву сорту. В Закош визначений той мшГмальний об'ем шформаци' по заявцГ, який, не дивлячись на вимоги до конфщенцшноТ' шформаци', Державна служба з охорони прав на сорти рослин зобов'язана видати у своему офщшному виданнГ. З шформацГею по заявцГ мае право, пюля ïï публГкаци', ознайомитись будь-яка особа. Об'ем такоТ' шформаци' визначаеться Держсортслужбою з урахуванням вимог до конфщенцшност i побажання заявника.
КвалГфкацшна експертиза (стаття 27) передбачае проведення комплексу випробувань, потрГбних для пщготовки експертного висновку по заявцГ i прийнятт кшцевого рГшення вГдносно державноТ реестраци' сорту i прав на нього. Заявник мае право на подання клопотання про негайне проведення такоТ' експертизи або вщстрочки початку проведення квалГфГкацшноТ' експертизи на строк не бтьше трьох ромв.
Протягом уаеТ' квалГфГкацшноТ' експертизи ведеться i вГдповГдна робота з експертизи назви сорту. Вона окреслена окремою статтею (ст. 28), у якш наведет вимоги Закону до назви сорту i його експертизи. Ураховуеться назва сорту, зокрема ï'ï вщношення до знаш для товарГв, послуг та зазначень походження товарГв. У цш частит експертизи Державнш службГ з охорони сортГв рослин мае допомогти департамент штелектуальноТ' власностГ МГнГстерства освГти i науки УкраТни. Законом передбачаеться можливють подання будь-якою особою заперечень проти заявлено!' назви сорту, розгляд цих заперечень з боку заявника чи автора сорту i пропозицГя ними новоТ назви. Процедура прийняття новоТ назви повторюеться, i така робота може вщбуватись протягом усього проведення квалГфГкацшноТ' експертизи до моменту прийняття завершального рГшення по сорту.
Закон дае право Державнш службГ з охорони сортГв рослин i ïï експертним органам проводити квалГфкацшну експертизу сорту рГзними шляхами. Вона може проводитися або за документами заявки, або шляхом проведення державного випробування сорту. У статп 29 Мшютерству аграрноТ' полГтики УкраТни, за поданням Держсортслужби, дано право визначити перелГк родГв i видГв рослин,
103
сорти яких повинн пройти польовi випробування в процес квалiфiкацiйноï експертизи i визначення придатност 'х до комерцшного поширення в УкраМ. Сорти родiв i видiв рослин, не вказан в цьому перелiку, отримують патент (якщо це заявлено) i дозвт на комерцшне поширення у випадку пщтвердження ними в процесi квалiфiкацiйноï експертизи документiв заявки, ознак придатност до правово' охорони (новизни, вщмшносп, однорiдностi i стабiльностi).
На час проведення експертизи сорту на нього поширюються положення статп 32, яка регламентуе умови надання сорту тимчасово' правово' охорони. Тимчасова правова охорона настае з моменту вне-сення до Реестру заявок ведомостей про сорт, заявлений на отримання патенту, i полягае в тому, що заявник мае право одержати компенсацш за нанесены пюля видання шформаци' про заявку збитки вщ особи, яка знала й отримала письмове повщомлення з шформа^ею про номер заявки, тобто вщомосл щодо сорту, внесеного до Реестру заявок. Така компенса^я може бути одержана власником сорту ттьки пюля отримання патенту. Тимчасова правова охорона не поширюеться на сорти тих видiв i родiв рослин, сорти яких не проходять державних випро-бувань, тобто квалiфiкацiйна експертиза яких не займае багато часу.
Квалiфiкацiйна експертиза заявки закшчуеться прийняттям остаточного ршення. Прийнявши вщповщне ршення, Державна служба з охорони прав на сорти рослин вносить вщомосл про сорт у Реестр патен^в або Реестр сор^в рослин, або i той i шший. У статп 33 Закону наведет умови державно' реестраци сорту i прав на нього, а також об'ем шформаци', яка мае бути занесена до Реестру сор^в i Реестру патен^в. Селекцюнерам слщ звернути увагу на пункт 6 ^е' статп. Вш гласить, якщо в заявц було виражене бажання заявника ттьки зарееструвати сорт, тобто включити сорт до Реестру сор^в, що передбачае отримання дозволу на його комерцшне поширення на територи Укра'ни, тодi цей сорт вщ дати реестраци' стае сусптьним надбанням, i його може використовувати будь-яка особа вiльно, з урахуванням статп 38, в якш регламентовано право на поширення сорту в УкраМ У пункт 2 статп 38 вщзначено, що комерцiйне поширення сорту в УкраМ, на який не поширюеться право власносп, здшснюеться будь-якою особою за умови пщтримання ним господарського обiгу сорту на умовах, визначених Державною службою з охорони прав на сорти рослин. I таю умови ще мають бути удосконалеш, щоб не обмежити прав авторiв сортв, як 'х створили, а також оаб ^зичних чи юридичних), якi вклали в створення цих сортв певнi кошти. У цтому ж ця стаття повинна стимулювати селекцiонерiв на отримання патентв на сво' сорти. У пункт 3 ^е' статтi Законом заборонено комерцшне поширення сортв, не внесених до Реестру сортв.
Майновим правом власника сорту Закон вважае його виключне
104
право на використання власного сорту i на дозвт чи заборону його використання шшими особами (стаття 39). Пунктом 2 цГеТ' статп окреслен дм, на якГ поширюеться майнове право власника сорту. Це право також поширюються на сорти, якГ е похщними вщ сорту, що охороняеться, якГ не чГтко вщрГзняються вГд цього сорту, виробництво яких потребуе багаторазового його використання. Майнове право власника сорту може бути предметом застави i використовуватись у сптьнш дГяльносл, зокрема бути внеском у статутний фонд або майно юридичноТ' особи i бути предметом Гншого комерцшного обГгу, не забороненого законодавством УкраТни. Це передбачае розроблення методГв оцшки вартост сорту, як об'екта власносп, нематерГального активу бухгалтерского облГку.
Майнове право на сорт може бути передано власником шшш особГ на основГ договору. Ця особа стае правонаступником власника. Майнове право на сорт може бути передано за заповГтом. Власник сорту може видати будь-якш особГ дозвт (лщензю) на використання сорту на основГ лщензшного договору. ВГдповГдно до договору власник сорту (лщензГар) передае право на використання сорту шшш особГ (лщензГату), яка бере на себе зобов'язання вносити зумовлену в договорГ плату i здшснювати шшГ ди', передбаченГ угодою. Така плата в свГтовш практицГ носить назву роялтк
ЗгГдно Гз Законом лщензГя може бути як виключна, так i невиключна. Виключна лщензГя передбачае передання лщензГаром права на використання сорту лщензГату на певнш територи', в певному об'емГ i на певний строк. ЛщензГар мае в цьому випадку право використовувати свш сорт у частит, що не передана лщензГату. При цьому лщензГар не мае права давати лщензш шшш особГ на цш територи' i об'емГ переданих лщензГату прав.
Невиключна лщензГя передбачае передання лщензГатом прав лщензГару на використання сорту, залишаючи при цьому за собою право на використання його i видання лщензш шшим особам.
Власник сорту може подати в Державну службу з охорони прав на сорти рослин для публГкаци' заявку про готовнють надати будь-якш особГ дозвт на використання сорту. Такий дозвт називаеться вщкритою лщензГею.
Будь-який лщензшний договГр, як i договГр про передачу права на сорт, уважаеться дшсним, якщо вш складений в письмовому виглядГ, пщписаний сторонами, зареестрований в Державнш службГ з охорони прав на сорти рослин i опублГкований в офщшному виданш.
На сорт може бути видана примусова лщензГя (стаття 43). Вона видаеться ттьки за рГшенням Кабшету МшютрГв УкраТни або ршенням суду. Вона може бути ттьки невиключною, з визначенням об'ему використання на певний строк. У нш встановлюеться розмГр i
105
порядок виплати роялт власниковi сорту. Законом передбачено, що Кабшет Мiнiстрiв Укра'ни може строком до чотирьох рош видати примусову лщензш на сорт, вирощування якого за дозволом його власника визнане недостатшм для задоволення потреби сусптьства.
Законом установлений строк дм патентно' охорони сорту. Для сортв деревних, чагарникових i винограду цей строк становить 35 календарних рош i 30 рош для сортв уах шших культур.
Ряд дш не визнаються порушенням майнового права власника сорту. Серед таких дш: вичерпання виключного права, право попереднього користувача i обмеження права власника сорту (статт 44-47). Виключне право власност на сорт не поширюеться на матерiал сорту i отриманий з нього продукт крiм дш, направлених на розмноження сорту без дозволу власника, i дш, пов'язаних з експортом посадкового матерiалу в державу, в якш не охороняються майновi права власност на сорт
Суть права попереднього користувача полягае в тому, що якщо до подання заявки на отримання патенту будь-яка особа використовувала в Укра'ы цей сорт або здшснила серйозну подготовку до його використання, то вона мае право на продовження такого використання без виплати власниковi сорту роялт пюля отримання ним патенту. Це ж положення прийнятно i стосовно особи, яка почала використання сорту в перюд мiж втратою прав на сорт i 'хым поновленням.
Законом установлен обмеження майнового права на сорт. Виключне право власност не поширюеться нади', як здшснюються як приваты, у некомерцшних цтях, в експериментальних цтях i цтях створення нових сортв на основi сорту, що охороняеться. Дозвт на розмноження в своему господарс^ для власних потреб сорту родiв i видiв, як перелiченi в статт 47 Закону. У Закон вказан принципи, якими мае керуватися держава, захищаючи штереси власника сорту або обмеження його прав. Законом установлено, що у випадках, коли дозволено вирощувати поавний (посадковий) матерiал сорту для власних потреб або за договором, розмiри дтянки не обмежуються i особа, яка вирощуе поавний (посадковий) матерiал на дтянц^ що не перевищуе площ^ необхщно' для виробництва 92 тонн зерна, не платить власниковi сорту роялт. За умов вирощування для власних потреб поавного (посадкового) матерiалу на площ^ яка перевищуе вказану, особи зобов'язан платити власниковi сорту роялт. Сума ^е' виплати мусить бути меншою за прийняту в лщензшнш практик його регюну. Весь контроль за дотриманням норм ^е' статтi Закону покладений на власника сорту.
На власника сорту Законом також покладен певш зобов'язання, основним з яких е збереження сорту або його вихщних компонентв. Державна служба з охорони прав на сорти рослин мае право в будь-
106
який момент усього строку дм патенту запросити вщ власника сорту шформацш чи зразки поавного (посадкового) матерГалу для перевГрки збереження сорту, оновлення офщшного зразка або порГвняльноТ' експертизи сортГв. Держсортслужба може накласти зобов'язання Гз збереження сорту на його власника.
Майнове право на сорт може бути призупинено або признане недшсним. Цш процедурГ присвячений п'ятий роздт Закону. Чиннють патенту на сорт може бути вщмшена достроково у випадках вщмови власника вщ патенту або невиплати збору за пщтримання сорту. МГнГстерство аграрноТ' полГтики УкраТни своТм рГшенням достроково може вщмшити чиннГсть патенту у випадку: якщо сорт втратив свою однорщнють або стабтьнють у результат його поганого збереження власником, що було пщтверджено; якщо власник сорту своечасно не надав Державнш службГ з охорони прав на сорти рослин документи, матерГали, зразки для перевГрки збереження сорту. ЧиннГсть патенту на сорт може бути поновлена, якщо причини, за якими вона вщмшена, усунеш.
У випадку вщмови власника сорту вщ патенту переважне право на отримання цього патенту мае автор сорту ( якщо вш не е власником патенту на нього).
Патент може бути признаним як недшсний ттьки в судовому порядку (стаття 52). Особа, яка подала заяву до суду про признання патенту недшсним, повинна довести, що сорт був не вщмГтним на дату подачГ заявки або сорт не був новим на дату подачГ заявки, або, за умови видачГ патенту на основГ документГв заявника, сорт не був однорГдним чи стабтьним на дату подачГ заявки, або право власника сорту надано особГ, яка не мае на це права за умови, що воно не передаеться особГ, яка мае на це право.
Будь-яка дГя вщносно сорту, на який виданий патент, з перелГку дш, викладених в статп 39 Закону, уважаеться порушенням майнового права на сорт. Власник сорту може вимагати: призупинити дм, якГ порушують його права чи створюють загрозу порушення його прав; вщшкодувати нанесет збитки, включаючи не отриманн доходи; компенсувати моральн збитки. Ус суперечки щодо порушення прав власника на сорт вирГшуються в судовому порядку. Особа, яка порушила право власника сорту, зобов'язана на його вимогу призупинити порушення прав. Така деталГзацГя в Закош викликана тим, що на практицГ зазвичай порушенням прав власника сорту е виявлення незаконних насшницьких поавГв сорту, що охороняеться. Осктьки вщ моменту виаву до збору проходить значний час, то можна вимагати знищення поавГв. Стаття 55 Закону, встановлюючи вщповщальнють за порушення прав, дае можливють судовим органам (пункт 3 статп 55) винести судову постанову про видалення з комерцшного обГгу чи
107
конфiскацiю незаконно отриманого матерiалу сорту i вилученн i (чи ) конфюкаци' матерiалiв i (чи) обладнання, як були використанi для незаконного виготовлення сорту.
У перехщних положеннях Закону визнаеться дшснють патенту у вщповщносп до законодавств, що дiють до прийняття цього Закону, визнаеться дшснють авторських свщоцтв СРСР i Укра'ни. Даеться можливють обмiну вже отриманих авторських свщоцтв про авторство на сорт, яке видаеться згщно iз Законом. Заявки на отримання патенту на сорт, надан до прийняття Закону, розглядаються у встановленому Законом порядку.
Висновки:
1. Науковi та правовi засади державно' реестраци сорлв рослин, як об'ектв iнтелектуальноï власносп, фунтуються на:
- ботанiцi, частковш морфологи', фiзiологiï рослин, систематицi, бюх1мп, загальнiй бюлогп, аналiтичнiй хiмiï, землеробам та рослинництвi;
- майнових i немайнових правах, як з'являються в процес 'х набуття та реалiзацiï, а також володiння, використання, вщчуження, оренди, заповiту, дарування, продажу, передачi в управлiння, лiзингу та шше.
Biдносини, що виникають при цьому мiж роботодавцем i автором сорту, власником i його користувачем забезпечують постшне полшшення нацiональних сортових ресурав основного бiологiчного засобу збiльшення виробництва сировини та продуктв харчування, справедливого розподту прибуткiв.
2. Визначення критери'в охороноспроможностi сорту вирiзняльностi, однорiдностi та стабтьност - надае сорту статусу товару, який мае штелектуальну господарсько-бюлопчну та споживчу вартiсть.
3. Правове забезпечення державно' реестраци' сортiв рослин е основою сучасного насшництва та розсадництва.
Використана л^ература:
1. Закон Укра'ни "Про охорону прав на сорти рослин" // Вщомосп Верховно' Ради Укра'ни. - 1993.- № 21. - Ст. 218.
2. Закон Укра'ни "Про охорону прав на сорти рослин" в редакци вщ 17 ачня 2002 p. № 2986-III // Biдомостi Верховно' Ради Укра'ни. - 2002.-№23. - Ст. 163.
3. Мiжнародна конвен^я з охорони нових сортв рослин / Публка^я УПОВ. - Женева, 1997. - № 221 (R).- 26 с.
4. Директива ради 6С "Права на сорти рослин Сптьноти" № 2100/94 вщ 27 липня 1994 р.// Офщшний журн. бвроп. Спiльноти. -Брюссель, 1994. - № 227 - С. 1-30.
УДК 347.77.028:631.526.32.(477)
Волкодав В.В. Правова охорона сортГв рослин в УкрашГ//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1 .-С. 98-109.
ВисвГтлен основы положення Закону УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин", якГ регулюють майновГ i немайновГ вщносини, що виникають у зв'язку з одержанням, використанням, охороною, вщчуженням i припиненням дм права на сорти рослин у державк
Ключовi слова. Закон, стаття, право, заявка, назва сорту, реестрацГя сорту, патент, лщензГя, власник сорту, роялтк
УДК 347.77.028:631.526.32.(477)
Волкодав В.В. Правовая охрана сортов растений в Украине // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1.- С. 98109.
Освещены основные положения Закона Украины "Об охране прав на сорта растений", регулирующих имущественные и неимущественные отношения, которые возникают при получении, использовании, охране, отчуждении и приостановке действия прав на сорта растений в государстве.
УДК 347.77.028:631.526.32.(477)
Volkodav V., Legal protection for plant varieties in Ukraine // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 98109.
Interpretation of the main regulations of low of Ukraine "About protection of rights for plant varieties", regulating property and unproperty relations, which arise while reception, use, protection, alienations and stopping of act of right for plant variety in state.
