CC BY
9
УДК 342.56
Олег Гуменний
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", аспiрант кафедри теори та юторп держави i права; юторп полiтичних i правових учень, помiчник суддi Збаразького районного суду Тернопшьсько! областi
ПРАВОСУДДЯ ЯК ОСНОВНА ФУНКЦ1Я СУДОВО1 ВЛАДИ
© Гуменний О., 2018
У статт розглянуто важливу проблему - правовий мехашзм реалiзащ"! основно"! функщ"! судово"! влади правосуддя. З'ясовано роль iнших функцш судово"! влади в забезпеченнi здшснення правосуддя. Аргументовано конституцiйну правову природу правосуддя, що пiдтверджуe i"i виключшсть серед функцiй судово"! влади.
Ключовi слова: функщ"! судово"! влади; арбггр; держава; суспiльство.
Олег Гуменный
ПРАВОСУДИЕ КАК ОСНОВНАЯ ФУНКЦИЯ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ
В статье рассмотрено важную проблему - правовой механизм реализации оснвной функции судебной власти - правосудия. Определена роль других функций судебной власти в обеспечении правосудия. Аргументировано конституционную правовую природу правосудия, что подтверждает ее исключительность среди функцш судебной власти.
Ключевые слова: функции судебной власти; арбитр; государство; общество.
Oleh Humennyi
post-graduate student of the Department of Theory and History of the State and rights; the history of political and legal studies Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University assistant to the judge of the Zbarazh district court Ternopil region
JUSTICE AS THE BASIC FUNCTION OF THE JUDICIAL UTHORITY
An important problem - legal mechanism of realization of basic function of department judicial of justice is considered In the article. A role of other functions of department judicial is in providing of realization of justice. Argued, constitutional legal nature of justice which confirms its exceptional nature among the functions of department judicial.
Key words: functions of department judicial; arbiter; state; society.
Постановка проблеми. Вже на перших етапах незалежносп в Украш було проведено подш державно! влади на три гшки: законодавчу, виконавчу та судову. Реалiзацiя принципу подшу влади передбачае забезпечення збалансованосп повноважень, недопущення зосередження вше! повноти у вщанш одного органу чи посадово! особи. При цьому забезпечуеться правило, зпдно з яким три гшки влади не повинш бути повнютю роз'еднаш або, навпаки, об'еднаш тд единим началом. Це
дае змогу кожнш iз гiлок державно! влади ефективно здшснювати сво! повноваження з метою забезпечення штерешв людини, народу, а також соцiального прогресу суспшьства. Суб'екти судово! влади, незважаючи на свою незалежнiсть, поеднанi численними вертикальними та паралельними зв'язками iз законодавчою та виконавчою владою. Взаемодiя судово! влади з законодавчою та виконавчою владою вщбуваеться на основi системи стримувань i противаг.
Разом з тим, якщо основним завданнями законодавчо! влади е прийняття закошв, виконавчо! -органiзацiя виконання закошв, то безумовно основним завданням судово! влади е розв'язання правових конфлшив, яю виникають тд час прийняття та виконання закошв, тобто здшснення функцп правосуддя.
Сьогоднi правосуддя визнаеться одним iз видiв державно! дiяльностi. З урахуванням цих обставин науковщ починають порiвнювати функцi!' судово! влади iз функцiями держави, оскiльки правосуддя, як i будь-який iнший вид державно! дiяльностi е здiйснення функцш держави. Незважаючи на те, що суд незалежний навiть вiд держави, вш е структурною частиною !! владного механiзму. Разом iз тим функци судово! влади не пов'язуються лише з одним поняттям правосуддя як засобом реалiзацi! судово! влади, оскшьки в межах правосуддя суд мае велику кшьюсть процесуальних функцш, яким передуе оргашзацшно-правова його функщя.
Аналiз дослiдження проблеми. Цi питання знайшли висвiтлення у працях таких дослщниюв -Ю. Барабаша, О. Борисова, В. Городовенка, К. Гусарова, В. Ковальчука, В. Комарова, О. Колюника,
B. Ковальського, Р. Куйбщи, М. Курила, I. Марочкша, М. Онщука, О. Улютшо!, В. Чiркiна,
C. Штогуна та iнших.
Виклад основного матерiалу. Дреньогрецький фiлософ i вчений Платон писав, що державш функцi! потрiбно роздiлити мiж окремими органами (посадовими особами). Для збшьшення ефективносп державного управлiння Платон запропонував видшити такi особливi функцi!: управлшня, законодавство, суддiвство та вшсько'васправа. Притому вш цi функцi! повиннi бути роздшеш залежно вiд природних можливостей ошб, якi будуть !х виконувати, таке розподшення вiдповiдае певнiй доброчинносп. Платон, розмiрковуючи про тиранiю та причини !! виникнення, звертае увагу на те, що вона починаеться тод^ коли вш починають робити все, тобто вш видають закони, вш управляють i кожен мае повноваження судити.
1нший вiдомий давньогрецький фшософ Аристотель вважав, що держава - едине цше, еднiсть у множит, вона складаеться з рiзних, несхожих частин:
- Перша частина - "законорадчий" орган - у здшсненш його функцiй беруть участь уш вiльнi громадяни;
- Друга частина - адмшстративний чи урядовий елемент - основне повноваження видавати накази;
- Третя частина - судовi органи, яю здiйснюють правосуддя.
Найкращий державний устрiй Аристотель називае "полтя", для цього устрою необхiдно, щоб усi цi функцi! виконували рiзнi органи. Найважливiшим аргументом, який тдтверджуе цю думку, е мiркування ефективносп виконання цих функцiй, адже нечасто можна зустргги в однiй особi стiльки мудростi i доброчинностi, щоб вона могла однаково устшно видавати закони, виконувати !х та приймати справедливi судовi рiшення [46; 8]. Отже, Аристотель розрiзняв законодавчу, адмшстративну (виконавчу) та судову гiлки влади.
Проблеми становлення судово! влади в Укра!ш як незалежно! i самостшно! гiлки державно! влади обrрунтованi й привертають увагу сучасних дослiдникiв до вивчення i класифiкацi! функцiй судово! влади. Вказану проблему й дотепер в повнш мiрi не усвщомила i не розробила вiтчизняна правова наука. Ця обставина утруднюе створення ефективно ддачо! демократично! судово! влади. З огляду на це, принципового значення набувае визначення ролi судово! влади, !! функцш у демократичнш, правовш державi.
Незважаючи на те, що дослщженням цього питання займалося багато науковщв в юридичнiй наущ, немае едино! позицi! з цього питання. Думки науковщв, яю займаються дослщженням
функцш судово! влади, можна подшити на двi групи. До першо! групи належать дослщники, яю вважають, що судова влада виконуе тiльки одну функцш. На думку В. О. Лазарево!, функщею судово! влади е судовий захист прав i свобод людини та громадянина, а правосуддя е формою реалiзацiï ще! функци. I. Л. Петрухiн вважае, що функци судово! влади можна ототожнювати з ïï завданнями. В його розумшт функцiя судово! влади - це виршення соцiально-правових суперечок, а також встановлення юридичних фактiв шляхом здшснення правосуддя. I. С. Марочюн у сво!х працях зазначае, що функщею судово! влади е виршення сощально важливих справ, якi мають юридичнi наслiдки [4, с. 77]. Деяю вченi вважають, що единою функщею судово! влади е здшснення правосуддя, а судовий контроль в ушх його формах - прояв ще! функци. Представники друго! групи дотримуються позици, що функцiï судово! влади не можна розглядати лише як здшснення правосуддя та виршення юридичних справ. Однак вчет видшяють рiзну кiлькiсть функцiй. Бiльшiсть учених пiдтримують позицiю, що судова влада виконуе двi функцiï: здiйснення правосуддя та судовий контроль. Деяю науковщ роздiляють судовий контроль на: контроль судiв загально!' юрисдикцiï та контроль Конституцшного Суду Укра!ни, таким чином видшяючи три функцiï. Ряд дослщниюв, окрiм вiдправлення правосуддя та судового контролю, видшяють ще або функщю управлiння, або функцiю тлумачення. В. Д. Бринцев видшяе такi функци: правосуддя, судовий контроль, судовий нагляд та судове санкщонування. С. Штогун вважае, що функци судово! влади можна подшити на таю групи:
- пов'язаш iз здшсненням правосуддя;
- функци судового контролю;
- оргашзацшш функци;
- функци, пов'язаш iз забезпеченням виконання судового ршення.
Так само, як немае спшьно! думки щодо кiлькостi функцiй судово! влади, в юридичнш науцi немае i единого визначення поняття "функци судово! влади". Досить точне визначення у сво!х працях пропонуе А. А. Герашмова. На !! думку, функщями судово! влади е тюно пов'язанi з функцiями держави i права, юридично закршлеш напрями ïï дiяльностi, в яких вiдображаеться ïï змют та призначення, що здшснюються з метою захисту прав, свобод та законних штерешв суб'ектiв права. З наведеного визначення можна видшити таю ознаки цих функцш:
1) вони формуються на основi загальних функцш держави i права;
2) вони виражають змют i значення судово! влади;
3) вони е об'ективно необхщними, юридично оформленими напрямами дiяльностi судово! влади;
4) розвиваються та змшюються вщповщно до суспшьних потреб;
5) реалiзацiя функцш забезпечуеться певними юридичними методами та iз застосуванням заходiв примусу.
Розглянувши позицiï науковщв, ми вважаемо що все-таки основною функщею судово! влади е правосуддя, осюльки воно мае конституцшний характер, зокрема восьмий роздш Конституцiï не тшьки мае назву "Правосуддя", але конституцшними нормами прямо! дiï повнощнно регулюе здiйснення правосуддя в держава
Стаття 124 Конституцiï Укра!ни в новш редакцiï закрiплюе, що юрисдикщя судiв поширюеться на будь-який юридичний стр та будь-яке кримiнальне обвинувачення [1].
Причому специфша дiяльностi судово! влади полягае у тому, що виступаючи, так би мовити, "на бощ держави" (адже органи судово! влади, безумовно, належать до едино! i цшюно! системи оргашв державно! влади), вона у сво!й дiяльностi тдпорядковуються не тим чи шшим штересам держави, а виключно праву i закону, як вищш щнносп, яка регулюе державнi, суспiльнi вщносини, а також процеси взаемодiï держави i суспшьства.
Цей вид влади в^^зняеться вiд законодавчо! i виконавчо! чотирма аспектами. По-перше, судова влада виявляе свою "шщативу" опосередковано, тобто дiе у вiдповiдь на заяви, скарги, клопотання, матерiали кримiнальноï справи, що надшшли на !! розгляд. Судовий процес може розпочати особа, права яко! порушеш, або держава в особi прокурора. По-друге, судова дiяльнiсть пiдлягае бiльш жорстким правилам. Суди зобов 'язаш дiяти в суворш вiдповiдностi з процедурою,
встановленою вщповщними нормами процесуальних кодексiв. Причому порушення процедурних прав, як правило, тягне за собою порушення законних прав та штереив учасникiв процесу. Потрете, остаточне судове ршення, що набрало законно! сили, мае загальнообов'язкову силу для вшх громадян, установ i службових осiб будь-якого рiвня. По-четверте, судова дiяльнiсть здшснюеться, як правило, за умови гласносп [3, с. 443-444].
Висновки. Таким чином, серед вшх гiлок державно! влади, судова влада реалiзуючи свою основну функщю - правосуддя по-перше, виконуе роль арбiтра у взаеминах мiж державою та громадянським сустльством, а по-друге, - врегульовуе суперечки, яю виникають у самому громадянському суспшьсга щодо будь-яких порушень прав та свобод людини i громадянина.
Зрозумшо, що всi функцi! судово! влади е важливими в дiяльностi судово! влади, однак при глибокому аналiзi ми бачимо, що вс iншi функцi! судово! влади направлеш на сприяння здiйснення оперативного, справедливого i законного правосуддя.
Разом iз тим судова влада вiдповiдатиме сподiванням демократичного суспiльства тiльки за умови, що вона зможе повнощнно використовувати свою полггико-правову можливiсть впливу на ршення i дiяльнiсть законодавчо! та виконавчо! влади. Це дасть !й змогу стати гарантом захисту прав та свобод людини i громадянина, сощально! i полiтично! стабiльностi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституцiя Укра!ни. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 2. Про внесення змш до Конституци Укра!ни (щодо правосуддя): Закон Укра!ни вiд 02.06.2016 р. № 1401-VIII "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1401-19/paran2#n2.
3. Гузела М. В. Контроль за законнютю дш i рiшень органiв досудового розслщування як самостiйна функцiя суду. BicnuK Льв1вського университету. Сер1я юридична, 2004. Вип. 39. С. 443444. 4. Марочкш I. €., Обшьова Н. В., Тихий В. П. Оргашзащя судових та правоохоронних оргашв: [пiдруч.]; за ред. I. €. Марочкiна, Н. В. Сiбiльово!. Х.: ТОВ "Одюсей", 2007. С. 40.
REFERENCES
1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR). 1996. No. 30. p. 141. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 2. Pro vnesennja zmin do Konstytuciji Ukrajiny (shhodo pravosuddja) [On Amendments to the Constitution of Ukraine (on Justice)] : Zakon Ukrajiny vid 2.06.2016 р. No. 1401-VIII "Zakonodavstvo Ukrajiny" / ВР Укра!ни. URL:: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1401-19/paran2#n2. 3. Ghuzela M. V. Kontrolj za zakonnistju dij i rishenj orghaniv dosudovogho rozsliduvannja jak samostijna funkcija sudu [ Control over the legality of actions and decisions of the bodies of pre-trial investigation as an independent function of the cour]. Visnyk Ljvivsjkogho universytetu. Serija jurydychna. 2004. Vyp. 39. P. 443-444.
4. Marochkin I. Je., Sibiljova N. V., Tykhyj V P. Orghanizacija sudovykh tapravookhoronnykh orghaniv [Organization of judicial and law enforcement agencies] : [pidruch.]; za red. I. Je. Marochkina, N. V. Sibiljovoji. Kh.: TOV "Odissej"
Дата надходження: 18.10.2018р.
