CC BY
6
УДК 340.1
Тарас Гарасимiв
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi,
д-р юрид. наук, проф. кафедри теорп та фшософп права Garasumiv_@ukr.net
ПРАВО СОЩАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРАВА
© Гарасим1в Т., 2018
УкраТна, ставши на шлях незалежност та побудови правовот держави, спрямувала свою дiяльнiсть на формування нацюнального права. А звщси вивчення проблем формування та розвитку такот галузi права як соцiальне забезпечення - одне з головних завдань юридичнот науки. Це зумовлено тим, що за допомогою норм щет галузi проходить реалiзацiя людиною та громадянином свотх найважлив1ших соцiальних прав. Поряд iз цим, успiшне вирiшення завдань правотворчот та правозастосовнот дiяльностi в сферi соцiального забезпечення великою мiрою залежить вiд стану галузевот правовот науки. Вона покликана доводити нерозривний зв'язок уах елементiв предмета регулювання щет галузi права, наявнiсть загальних принцип1в правового регулювання, обгрунтувати допустиму галузеву диференщащю за об'ективними ознаками, що в кшцевому результатi дасть можливкть сконструювати единий галузевий кодифжа-ц1йний нормативний акт, з вщповщним обгрунтуванням кожного його положення.
Ключовi слова: право соцiального забезпечення; система права; нащональне право; юридична наука; нормативне закршлення; iнститут соцiального забезпечення; правовi норми.
Тарас Гарасымив
ПРАВО СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАК ОТРАСЛЬ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРАВА
Украина, став на путь независимости и построения правового государства, направила свою деятельность на формирование национального права. А отсюда изучения проблем формирования и развития такой отрасли права как социальное обеспечение - одна из главных задач юридической науки. Это обусловлено тем, что с помощью норм данной отрясли проходит реализация человеком и гражданином свотх важнейших социальных прав. Наряду с этим, успешное решение задач правотворческой и правоприменительной деятельности в сфере социального обеспечения в большой степени зависит от состояния отраслевой правовой науки.
Она призвана доказывать неразрывную связь всех элементов предмета регулирования данной отрасли права, наличие общин принципов правового регулирования, обосновать допустимую отраслевую дифференциацию по объективным признакам, что в конечном итоге даст возможность сконструировать единственный отраслевой кодификационный нормативный акт, с соответствующим обоснованием каждого его положения.
Ключевые слова: право социального обеспечения; система права; национальное право, юридическая наука нормативное закрепление; институт социального обеспечения; правовые нормы.
Taras Harasymiv
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc.D., Prof
THE RIGHT OF SOCIAL SECURITY AS A NATIONAL LAW
Ukraine, having become the path of independence and the construction of a law-governed state, directed its activities on the formation of national law. From here, the study of the problems of the formation and development of such a branch of law as social security is one of the main tasks of the legal science. This is due to the fact that, through the norms of this industry, the realization of the most important social rights by a person and a citizen takes place. In addition, the successful resolution of the tasks of law-making and law-enforcement activities in the field of social security depends to a large extent on the state of branch legal science. It is intended to prove the inextricable connection of all elements of the subject of regulation of this branch of law, the existence of general principles of legal regulation, to justify admissible sectoral differentiation on objective grounds, which ultimately will make it possible to construct a single sectoral codification normative act, with an appropriate justification of each of its provisions.
Key words: social security right; system of law; national law; legal science; regulatory consolidation; Social Security Institute; legal norms.
Постановка проблеми. Становлення та формування громадянського суспшьства нерозривно пов'язаш 3i зростанням штересу до сощальних проблем, а також комплексу питань, пов'язаних i3 виникненням, розвитком та вдосконаленням шститупв сощального забезпечення. Неабияке мюце посщае вивчення такого шституту права сощального забезпечення як принцип права, зокрема !х дослщження як керiвних засад. Сьогодш устшне виршення завдань правотворчо! та право-застосовно! дiяльностi в сферi сощального забезпечення великою мiрою залежить вщ стану галузево! правово! науки.
Ми спробували розкрити право сощального забезпечення як окрему галузь нащонального права, що зумовлено практичною значимютю розгляду сустльно-теоретичних питань, яю належать до права сощального забезпечення.
Аналiз дослщження проблеми. Бшьшють авторiв розглядають не весь комплекс проблем, яю належать до права сощального забезпечення, а лише окремi його аспекти. Серед них: С. I. Астрахан, В. С. Андреев, К. С. Батигш, А. Д. Зайюн, М. Л. Захаров, Р. I. 1ванова, Л. Г. Коняхш, М. I. Полупанов, В. С. Созанов, Я. М. Фогель, А. А. Карухш, П. М. Марпев, В. А. Тарасова, В. М. Шайхатдшов та багато шших. Ми не претендуемо на ршення в останнш шстанцп.
Мета статт - на основi грунтовного науково-методолопчного аналiзу сучасно! iсторюграфiчно-джерельноi бази розкрити право сощального забезпечення як окрему галузь нащонального права.
Виклад основного матерiалу. З ушх функцш держави чи не найважлившою е захисна, а особливо сьогодш - в час природних катаклiзмiв, полггичних баталш та економiчних криз. Адже
хто, як не держава, повинна захистити того, хто ш служить, кому, як не державу створити Bei необхщш умови для впевненосп людини в завтрашньому днi. I цю впевненiсть допоможе вселити в людей сощальне забезпечення.
Отже, назрiла необхщшсть переосмислення взаемодопомоги держави та особи, принцитв ïx взаeмодiï, вироблення новоï концепцiï функцiонування однiеï з найважливших ланок, що, своею чергою, вимагае радикального перегляду юнуючо1' нормативно-правово1' основи оргашзацп та дiяльностi тако1' функци держави, як захист, i його правовий прояв - сощальне забезпечення.
Ось чому Украша, ставши на шлях незалежносп та побудови правово1' держави, спрямувала свою дiяльнiсть на формування нащонального права. А звщси вивчення проблем формування та розвитку тако1' галузi права як сощальне забезпечення - одне з головних завдань юридично1' науки. Це зумовлено тим, що за допомогою норм ще1' галузi вщбуваеться реалiзацiя людиною та громадянином сво1'х найважливiшиx сощальних прав. Поряд з цим, устшне вирiшення завдань правотворчо1' та правозастосовно1' дiяльностi в сферi соцiального забезпечення великою мiрою залежить вiд стану галузево1' правово1' науки. Вона покликана доказувати нерозривний зв'язок ушх елеменпв предмету регулювання цiеï галузi права, наявнють загальних принципiв правового регулювання, обгрунтувати допустиму галузеву диференцiацiю за об'ективними ознаками, що в кшцевому результат дасть можливють сконструювати единий галузевий кодифiкацiйний нормативний акт, з вщповщним обгрунтуванням кожного його положення.
У чому суть розбiжностей рiзниx, часто протилежних точок зору на проблему сощального забезпечення людини? Чи можливо досягти згоди в цш сферi? Чи iснують единий i абсолютний критерш оцiнки повноти реалiзацiï того чи iншого виду сощального забезпечення? Ймовiрно, що в такому випадку якнайкраще пiдxодить правило: скшьки людей, стiльки й думок. Але поряд з тим обмеження таким тлумаченням було б досить легковажним. Та i не в цьому суть вщмшностей. Рiч не в уподобаннях чи шшо1' особи. Коршня розбiжностей йдуть углиб, змют пiдxоду до проблеми загалом, ïï концептуально!' основи. Не уяснивши, що таке сощальне забезпечення i яким повинен бути його правовий статус та зовшшнш вираз, важко не тшьки виробити нормативну базу галузi права сощального забезпечення, але i гщно ощнити концепци загалом.
Серед значноï кiлькостi дефiнiцiй, якими послуговуеться сучасна правова наука, соцiальне забезпечення в Украш належить до найменше розвинутих категорiй. У правовiй та економiчнiй науках його використовують у рiзниx значеннях, а звiдси й рiзнi тлумачення та трактування.
У зв'язку з цим, нам видаеться за необхщне розглядати сощальне забезпечення краши у таких аспектах, як: функщю держави; державну систему; реалiзацiю одного з найважливших сощально-економiчниx прав людини; особливу форму вщносин, якi складаються при розподiлi суспшьних фондiв споживання; суспiльно-iсторичний тип матерiального забезпечення пристарiлиx, тимчасово та повнютю недiездатниx; правову форму матерiального забезпечення ошб, якi володiють соцiально-правовими основами такого забезпечення; форму опосередкованого стимулювання активноï учасп громадян у соцiально-економiчному життi; галузь украшського нацiонального права; систему нормативно-правових акпв, що регулюють щ вiдносини; галузь науки та рiзниx дослiджень; правову дисциплiну в юридичних закладах. I цей перелш на сучасному етапi не може бути вичерпаним, оскшьки соцiальне забезпечення щодня набувае все модерних форм, а звщси -нових втшень у життя та нових значень.
Але, на жаль, до предмету нашого дослщження не входить вивчення вшх проблем, пов'язаних з правом сощального забезпечення. Ми лише спробуемо дати загальнотеоретичну характеристику права сощального забезпечення як галузi в сучасний перюд. Ми зупинимося на таких критерiяx, яю дозволяють нам пщшти до висновку, що все-таки юнуе така галузь нацiонального права, як право сощального забезпечення Украши. Цими критерiями е система з ïï складовими елементами; предмет, метод, функци. Ми не будемо зупинятися на характеристик шших шститупв права сощального забезпечення, таких як система законодавства, вщповщальнють, органи та управлшня впровадження права сощального забезпечення в життя тощо, адже вони, на нашу думку, дотичш до проблеми галузi права сощального забезпечення i розкривають ïï суть лише опосередковано i в зв'язку iз тими елементами, яких ми торкнемося в своему дослщженш.
Ми ctoïmo на тих позищях, що все-таки icHye така галузь права Украши - як право сощального забезпечення. Нашi мiркyвання грунтуються на такому. В Украш icHye право, яке складае не хаос, а систему. Система мае ieрархiчнy будову i не найнижчу сходину займае право cоцiального забезпечення. Отже, будучи само складовою частиною нацiональноï системи права, право сощального забезпечення мае i свою систему - внутршню систему права.
Звщси можна зробити перший висновок про те, що юнуе система в œ^^i i система права сощального забезпечення в c^T^i нащонального права взагалг Цей висновок грунтуеться на такому.
В Украш юнуе система права. Ми вважаемо, що система права характеризуеться визначеною узгодженютю норм мiж собою, що юнуе залежнють норм права вщ економiчного та полiтичного устрою, що подш норм права на окремi елементи мае засновуватися на цих критерiях, що систему права утворюють предмет, метод та функцп i сюди також входять шститути та норми права.
Нашi мiркyвання cхожi з мiркyваннями А. Д. Зайкша, який вказуе, що пщ "Системою права в юридичнi наущ розyмiють об'ективно icнyюче складання права, яке виражаеться в розподшенш единого права на окремi частини (галуз^, зв'язанi мiж собою" [1, с. 7-8].
Аналопчне тлумачення за сутнюним значенням подае В. I. Столярчук: "В юридичнш наyцi прийнято рахувати, що система права - це розподш чинних норм, що об'ективно склалися у визначених галузях права, а вже сам подш по галузях права обумовлений характером загальних вщносин - економiчним базисом суспшьства" [2, с. 8].
Вчений А. Ф. Шебанов зауважуе, що "система права, в юридичнш наущ i практищ розyмieтьcя як внутршня структура права, що виражае еднють та взаемозв'язок юридичних норм, що складають право i разом з тим 1'х диференщащю, розподш на галyзi та шститути згщно сфер та видiв суспшьних вщносин, що регулюються, об'ективно зумовлена економiчним та сощальним устроем суспшьства" [3, с. 16-17].
Дослщник О. А. Красавчшов вважае, що система права е, за своею суттю, об'ективно юнуючий взаемозв'язок правових норм [4, с. 68].
У контекст означеноï проблематики А. М. Васильев, даючи визначення системи права, виходить з ïï характерних особливостей : "Це е об'ективно юнуюча внутршня будова права певного юторичного типу, обумовлена системою спшьних вщносин, яка властива даному способу виробництва i виражаеться в об'еднанш та розподш проникнутих внутршньою еднютю, узгоджених юридичних норм по шститутах та галузях права у зв'язку з специфшою загальносуспшьних вiдноcин" [5, с. 477].
О. В. Смiрнов визначае систему права як сукупнють правил поведшки (норм), яка виражае волю державного суспшьства (класу), як встановлеш або cанкцiонованi державою для регулювання суспшьних вщносин в його штересах [6, с. 13]. Це едине визначення правовоï категори "системи права", де не визначають як характерну рису - внутршню еднють норм та 1'хню узгодженють, а також класифшащя 1'х за галузями права та правовими шститутами.
Система властива праву, складае його об'ективно якюну особливють, невiддiльнy закономiрнicть. Тому системнють являеться ознакою, яка входить у загальш дефiнiцiï права. Право дie завжди в образi - визначено1' системи юридичних норм i правових шститупв.
С. С. Алексеев зауважуе, що система права представляе собою членороздшьну еднють права [7, с. 9]. На тих самих позищях стогть i щла низка шших авторiв, серед яких А. Н. Сгоров та М. Л. Захаров. Останнш, наприклад, у визначенш системи вщзначае диференцiацiю норм права.
Ми запропонували низку визначень "система права", з яких можна зробити висновки, що не вш автори однозначно розумдать цю правову категорда. Тому ми вважаемо за необхщне розглянути риси, яю характеризують таку правову категорда, як "система права".
Першою рисою системи права е внутршня ieрархiчна структура, яка характеризуеться упорядкованютю, узгодженютю та взаемозв'язком.
Другою рисою системи права е наукова обгрунтованють, яка характеризуеться науковим пщходом до побудови та вщносин усередиш само1' системи.
Третьою рисою системи права е диференщащя, яка характеризуеться рiзноманiттям складових, 1хньою вщповщнютю одна однiй та до единого цшого.
Четвертою рисою системи права е втшення на практищ, яке характеризуеться нормативним закрiпленням.
П'ятою ознакою системи права е об'ективнють юнування, яка характеризуеться незалежним юторичним розвитком i зумовлена економiчним, сощальним, полiтичним та культурним розвитком.
Отже, на пiдставi згаданих основних ознак системи права можна дати ïï визначення. Системою права е внутршня iерарxiчна структура, яка характеризуеться упорядкованютю, узгоджешстю, взаемозв'язком, науковою обгрунтованiстю, диференщащею та нормативним закрiпленням й зумовлена економiчним, соцiальним, полiтичним та культурним розвитком.
Як бачимо, система права, як цше, дшиться на складовi частини (елементи). Найбiльшим елементом системи е галузь права. Одним iз таких елеменпв е система права сощального забезпечення. Чому система? Тому що вона також вщповщае вшм тим критерiям, якi характеризують систему права.
Отже, чи можна стверджувати, що юнуе система в система Це твердження грунтуеться на тому, що поняття системи окремих галузей права неопосередковано витшае з категори системи всього права, але мае своï специфiчнi риси, яю вiдображають особливостi.
Беручи до уваги окреслеш науковi думки, можна зробити висновок, про те, що право сощального забезпечення е системою права.
Серед представниюв права сощального забезпечення немае единоï думки щодо поняття системи права сощального забезпечення. Питання ускладнюеться i тим, а це неможливо не врахувати, що окремi вчеш заперечують визнання права сощального забезпечення окремою галуззю права. Також не юнуе единих поглядiв серед прихильниюв самостшносп права сощального забезпечення щодо основних концешгв теори. Тому, як визначають С. Г. Азарова та А. С. Козлов, мае мюце "нерозроблена теорiя сощального забезпечення, питання про правову та економiчну природу, про головш завдання i функци" [8, с. 44]. До того слщ додати, що суперечливим залишаеться питання про форми кодифшаци законодавства щодо сощального забезпечення.
На нашу думку, основним повинно бути вироблення правильного уявлення про сутнють такого багатоаспектного явища, як система права сощального забезпечення в меxанiзмi трансформаци правових норм, яю регулюють сощальне забезпечення в œ^^i чинного нащонального права.
Надалi йтиметься про систему галузевого права, оскшьки ми стгамо на позищях, що таки юнуе самостшна галузь украшського права - право сощального забезпечення.
Ми вважаеио, що для видшення окремоï системи галузi права як цшсного елемента з загальноï системи права необхщш певш критери, або, як пише I. В. Павлов, "...наявнють об'ективних передумов, яю полягають у защкавленосп та необхщносп видшення самостiйноï галузi права" [9, с. 9].
Грунтуючись на загальновизначенiй ^^mi права, а також аналiзi науковоï лiтератури, можемо зауважити, що система права галузi соцiального забезпечення характеризуеться такими рисами, як внутршня будова (загальна та особлива частини), свш предмет регулювання (вщносини), специфiчний метод регулювання (сукупнють прийомiв та способiв), функцiï (основнi напрямки дiяльностi), принципи (керiвнi засади).
У науковiй лiтературi склалося декiлька концепцiй поняття системи права сощального забезпечення. Наприклад, В. С. Адреев дае таке визначення: "Система права сощального забезпечення - це науково обгрунтована, об'ективно юнуюча послщовнють зв'язюв iнститутiв та норм права сощального забезпечення, яю становлять едину галузь права. [10, с. 36]. Даш В. С. Андреев розумiе це, як складну систему забезпечення громадян рiзноманiтними видами пенсш, допомог та послуг, якi здшснюють державнi та громадськi органи, а також спецiалiзованi установи.
Дещо в шшому руслi розглядають систему права сощального забезпечення М. С. Ланцева [11]. Це i е друга концепщя. Його системний пщхщ, а також пщхщ В. Г. Афанасьева [12] передбачае, що всяка система складаеться з структурних одиниць, яю взаемоддать одна з одною й
утворюють щлюнють та еднють мiж конкретним цшим та його частинами i повинно юнувати вiдношення рiвноcтi та едносп, (на вiдмiнy вiд першо1' концепцiï-диференцiацiï), i що особливо тдкреслюеться - протирiччя. М. Л. Захаров у визначенш системи вiдмiчаe i диференщащю норм права cоцiального забезпечення [13].
На аналопчних позицiях стогть цiлий ряд iнших авторiв, таких як А. Д. Зайкш, К. С. Батигш, О. В. Смiрнов, В. I. Смолярчук, А. М. Васшьев, Р. I. 1ванова, В. А. Тарасова, А. Н. Сгоров додае ще сюди диференщащю норм права [14].
Отже, тд системою права сощального забезпечення необхщно розумгти сукупнють норм, яю регулюють вщносини, що торкаються cоцiального забезпечення, захисту та страхування i перебувають у зв'язках мiж собою, створюють щлюнють. Право cоцiального забезпечення повнicтю вщповщае ознакам системи. Це цiлicне утворення (перша ознака), складаеться з елеменпв (друга ознака), як перебувають у взаемозв'язку (третя ознака).
Як бачимо, питання системи права сощального забезпечення досить складне, а отже, викликае дискуси i в наущ, i на практищ. З одного боку, не виршено до кшця питання про мюце того чи шшого правового шституту i в значенш знаходження його в загальнш чи особливш чаcтинi, i його мюце знаходження всередиш тieï чи шшо1" частини. З iншого боку, право сощального забезпечення е недавно видшеним, тобто стало самостшною галуззю нещодавно, тому дискусшним е питання про наявнють того чи iншого правового шституту. Але ми не розглядаемо конкретного змюту кожного правового шституту, тобто це не входить безпосередньо в предмет нашого дослщження. Ми лише спробуемо обгрунтувати наявнють самостшно1' галyзi права сощального забезпечення.
1снування в нашш краïнi едино1' державно1' системи права сощального забезпечення та ïï структура сьогодш законодавчо закршлена Конститущею Украши вiд 28 червня 1996 р.
Аналiз статей 15, 16, 19 Конституци Украши показуе, що до компонента системи сощального забезпечення належать: тюна пов'язанють мiж видами сощального забезпечення з джерелами або видами (способами), за рахунок яких вони утворюються, а також мiж нормативно-правовою регламентащею сощального забезпечення i органами, як його здшснюють.
Висновки. Отже, тд системою права сощального забезпечення необхщно розумгти сукупнють норм, як регулюють вщносини, що торкаються сощального забезпечення, захисту та страхування i перебувають у зв'язках мГж собою, створюють щлюнють. Право сощального забезпечення повнютю вщповщае ознакам системи. Це щлюне утворення (перша ознака), складаеться з елеменпв (друга ознака), яю перебувають у взаемозв'язку (третя ознака). Вщтак ми пщшшли до висновку про те, що ця система сощального забезпечення все ж таки юнуе, i це юнування закршлене у виглядГ державно1' системи сощального забезпечення або, шшими словами, у виглядГ нормативно-правово1' регламентации
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Основы трудового законодательства СССР: учеб. пособие неюрид. спец. вузов / А. Д. Зайкин, Е. И. Войленко, Гейхман. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Высшая школа, 1985. 240 с. 2. Смолярчук В. И. Источники советского трудового права. М.: Юрид. лит, 1978. 168 с. 3. Шебанов А. Ф. Система отрасли законодательства, основа построения. Правоведение. 1976. № 4. С. 15-25.
4. Красавчиков О. А. Система права и система занонодательства (общественно-правовой аспект). Правоведение, 1975. № 2. С. 62-71. URL: http://www.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1135857.
5. Теория государства и права / под ред. К. А. Мокичева. М., Изд. "Юридическая литература", 1965, 519 с. URL:http://www.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1132115.6. Смирнов О. В. Основные принципы советского трудового права. М.: Юридическая литература, 1977, 215 с. 7. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права: Курс лекций: учеб. пособ.: В 4-х вып. Свердловск, 19631966. Вып. 1: Введение; Сущность социалистического права. 1963. 265 с. 8. Проблемы общей части права сощального обеспечения. Акатнова М. И., Антипьева Н. В., Астраханцева Е. В., Благодир А. Л., Сулейманова Ф. О. / под общ. ред.: Э. Г. Тучкова. М.: Изд-во Проспект, 2017. 459 с. 9. Павлов И. В.
О системе советского социалистического права. Советское государство и право. 1958. № 11. С. 318. URL:https://lawbook.online/istoriya-prava/stati4221.html. 10. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. М., Юрид. лит., 1980. 311 с. URL:https://www.twirpx.com/file/2592852/. 11. Ланцев М. С. Социальное обеспечение в СССР (экономический аспект). М.: Економика, 1976. 142 с. 12. Афанасьев В. Г. Системность и общество. М.: Политиздат, 1980. 334 с. 13. Захаров М. Л. Предмет и система права социального обеспечения. Вопросы социального обеспечения. Вып. IX. М, 1976. С. 7-14. 14. Благодир А. Л. Система права сощального обеспечения: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. Специальность 12.00.05 "Трудовое право"; "Право сощального обеспечения". М., 2014. 50 с. URL:http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1580201.
REFERENCES
1. Osnovu trudovoho zakonodatelstva SSSR [Fundamentals of labor legislation of the USSR]: ucheb. Posobye neiuryd. spets. vuzov / A. D. Zaikyn, E. Y. Voilenko, Heikhman. 2-e yzd., pererab. y dop. Moskva: Vbisshaia shkola, 1985. 240 p. 2. Smoliarchuk V. Y. Ystochnyky sovetskoho trudovoho prava [Sources of Soviet labor law]. M.: Yuryd. lyt, 1978. 168 p. 3. Shebanov A. F. Systema otriasly zakonodatelstva, osnova postroenyia [System of the branch of legislation, the basis of the construction]. Pravovedenye. 1976. No. 4. P. 15-25. 4. Krasavchykov O. A. Systema prava y systema zanonodatelstva (obshchestvenno-pravovoi aspekt). [The system of law and the system of legalization (social-legal aspect)] Pravovedenye, 1975. No. 2. P. 62-71. URL: http://www. law. edu. ru/article/article. asp?articleID=1135857. 5. Teoryia hosudarstva y prava [The theory of state and law]. Pod red. K. A. Mokycheva. M., Yzd. "Iurydycheskaia lyteratura", 1965, 519 p. URL:http://www. law. edu. ru/article/article. asp? articleID=1132115. 6. Smyrnov, O. V. Osnovnbie pryntsypu sovetskoho trudovoho prava [The basic principles of Soviet labor law]. M.: "Iurydycheskaia lyteratura", 1977, 215 p. 7. Alekseev S. S. Obshchaia teoryia sotsyalystycheskohoprava . [The general theory of socialist law]: Kurs lektsyi: Uchebnoe posobye: V 4-kh vbip. Sverdlovsk, 1963-1966. Vbip. 1: Vvedenye; Sushchnost sotsyalystycheskoho prava. 1963. 265 p. 8. Problembi Obshchei chasty prava sotsialnoho obespechenyia [Problems of the General Part of the Right to Social Security]. Akatnova M. Y., Antypeva N. V., Astrakhantseva E. V., Blahodyr A. L., Suleimanova F. O. Pod obshchei redaktsyei: Э. H. Tuchkova. M.: Yzdatelstvo Prospekt, 2017. 459 p. 9. Pavlov Y. V. O systeme sovetskoho sotsyalystycheskoho prava. [On the system of Soviet socialist law. ] Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1958. No. 11. P. 3-18. URL:https://lawbook. online/istoriya-prava/stati4221. html. 10. Andreev V. S. Pravo sotsyalnoho obespechenyia v SSSR. [The right to social security in the USSR]. M., Yuryd. lyt., 1980. 311 p. URL:https://www. twirpx. com/file/2592852/. 11. Lantsev M. S. Sotsyalnoe obespechenye v SSSR (эkonomycheskyi aspekt). [Social Security in the USSR (Economic Aspect)]. M.:Ekonomyka, 1976. 142 p. 12. Afanasev V. H. Systemnost y obshchestvo [System and society]. M.:Polytyzdat, 1980. 334 p. 13. Zakharov M. L. Predmet y systema prava sotsialnoho obespechenyia. [Subject and system of social security law]. Voprosbi sotsialnoho obespechenyia. Vbip. IKh. M., 1976. p. 7-14. 14. Blahodyr A. L. Systema prava sotsialnoho obespechenyia [Social Security Law System]: avtoreferat dyssertatsyy na soyskanye uchenoi stepeny doktora yurydycheskykh nauk. Spetsyalnost 12. 00. 05 - trudovoe pravo ; pravo sotsialnoho obespechenyia. M., 2014. 50 p. URL:http://law. edu. ru/book/book. asp?bookID=1580201.
Дата надходження: 29.11.2018р.
