CC BY
31
УПРАВЛ1ННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПТАЛОМ I МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ
УДК 364:004 Э01: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).80-88
Ольга Федорiвна Новикова
д-р екон. наук, проф. ОКСЮ 0000-0002-8263-1054,
Людмила МиколаТвна Логачова
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0002-7211-8265,
Ямна €вгетвна Красулта,
1нститут економти промисловостi НАН Украти, м. Кшв
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СОЩАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. Цифровiзацiя трансформуе суспшьства i економiки у всьому свт в безпрецедент-них масштабах i темпах. Слiдом за автоматизащею i цифровiзацiею з'явилися новi форми зайнятоси в рiзних професiях i секторах, таких як економiка циф-рових платформ. З появою нових форм зайнятоси ю-нуючi системи соцiального захисту не спрацьовують, вони повинш адаптуватися до нових умов, особли-востей та реалiй i вiдповiдати потребам страхування ризиюв та небезпек, реатзацп прав людини на шно-вацiйнi форми соцiапьного забезпечення.
Головним ризиком цифрово! трансформаций еко-номiки на початковому 11 етат е неминуче зростання рiвня безробитя, наслiдком чого е зниження або втрата доходу, що постае серйозним викликом для системи сощального захисту. Тривалi за часом та масштабы за обсягом недоотримаш внески в систему сощ-ального страхування за цих та шших причин суттево послаблять дiевiсть фшансових механiзмiв соцiального забезпечення.
В останнi два десятилитя вiдбулись суттевi змiни в функщонуванш системи соцiального страхування, яю обумовили значне послаблення його дiевостi, а саме:
— соцiально-трудовi вiдносини мiж найманими працiвниками i роботодавцями при швидкому роз-повсюдженнi нових форм зайнятоси не отримали за-конодавчого закрiплення;
— вщбулося все бшьш широке застосування гнуч-ких i неповних форм зайнятостi, зниження частки найманих працiвникiв, зайнятих на постшнш основi, в загальнiй чисельностi працездатного населення;
— тдвищилася питома вага неформально зайнятих (21,6% до усього зайнятого населення у в1щ 1570 роив у 2018 р.) та занятих на пщприемствах неформальному сектс^ (14,6% до уетх зайнятих на пщприемствах) [1, с. 100];
— зросла юльюсть пращвниюв, яю залученi до дистанцшно! форми зайнятостi без гарантш соцiаль-ного страхування.
Розгортання зазначених тенденцiй неповно!, част-ково!, неформально!, дистанцшно! зайнятоси обумов-люе зменшення частки застрахованих пращвниюв, що призводить до скорочення можливостей i обсягiв вне-сення страхових коштiв, як1 повиннi використовува-
тись на покриття соцiальних ризиюв через систему со-цiального страхування.
Актуальним постае пошук механiзмiв, завдяки яким системи соцiального захисту можуть адаптуватися до мiнливих форм зайнятоси, щоб забезпечити повне й ефективне охоплення працiвникiв у ветх формах зайнятоси, в тому чист в «нових» формах зайня-тостi.
Метою статтi е визначення основних проблем та перспективних напрямiв розвитку системи сощаль-ного страхування як дiевого механiзму протидп соща-льним ризикам цифрово! економiки.
Аналiз актуальних дослiджень i публiкацiй. Тенденций розвитку цифрово! економiки, зв'язок процеав цифрово! трансформаций економiки з розвитком бiз-нес-моделей, як1 використовують цифровi платформи, можливостi розвитку цифрово! економiки в Укра!нi, яю пов'язаш з розширенням використання цифрових платформ, викладено у монографп В. I. Ляшенка та О. С. Вишневського [2].
Особливостям сучасних шформацшно-комушка-цшних технологiй та !х ролi у розвитку цифрово! еко-номiки, впливу процесiв цифровiзацi! на результати економiчно1 дiяльностi, присвячено колективну моно-графда за редакцiею В. П. Вишневського та С. I. Князева [3].
Трансформащя сощально-трудових вщносин в цифровш економiцi достатньо активно висвгглюеться вiтчизняними та заруб1жними дослiдниками. Проблемам розвитку ринку пращ, появi нових форм зайнятоси присвячено публжащ! вiдомих вчених, таких як О. О. Герасименко, А. М. Колот [4; 5], О. Ф. Новжова [6] та шшь Нащональну специф^ структурних зру-шень у зайнятоси, !х вiдповiднiсть свiтовим тенден-цiям та рiвню економiчного розвитку кра!ни дослщжу-вала I. М. Новак [7; 8].
Наростання сощальних ризиюв у сферi сощаль-но-трудових вiдносин у процесi становлення цифрово! економiки вiдзначають у сво!х роботах так! дослщники як Л. Г. Стожок [9, с. 285-287], О. Ф. Новжова [10, с. 1-10], О. О. Хандш, Л. Л. Шамшева [11, с. 181-188] та ш.
Чинники формування соцiально-економiчних ризиюв у системi соцiально-трудових вiдносин за умо-ви цифровiзацi! економiки дослщжують О. О. Хандiй
та Л. Л. Шамшева [11]. Вони обгрунтовують, що ри-зики втрати роботи i основних джерел життезабезпе-чення, втрати можливоси сощального захисту та сощ-ального забезпечення належать до найбшьш вагомих i в1рогщних сощально-економ1чних ризиюв цифрово! економ1ки.
Сощально-економ1чш проблеми, яю виникають у сощально-трудовш сфер1, обумовлюють поглиблення сощально! поляризащ! в суспшьста, зменшують чи-сельшсть середнього класу, що одночасно супро-воджуеться блокуванням сощальних л1фт1в i регресив-ною сощальною мобшьшстю, поширенням процес1в прекар1защ! та зниженням сощального захисту працю-ючих. Дослщження процес1в, яю пов'язаш з поширенням прекар1защ! економ1чно активного населення вщ-стежуються м1жнародною оргашзащею пращ [12], а також росшськими вченими Л. В. Логшовою [13], О. I. Шкаратаном [14], А. В. Кученковою [15] та ш.
Найбшьш повна система ознак прекар1ата представлена О. I. Шкаратаном, В. В. Карачаровським, О. М. Гасюковою, яю на пщстав1 емтричного анал1зу обГрунтували теоретичш пщходи його виникнення та становлення. До числа ознак прекар1ату вони включили таю: (1) нестабшьшсть зайнятосп або вщсутшсть гарантш зайнятосп; (2) нестабшьшсть змюту пращ; (3) нестабшьшсть середньомюячно! заробино! плати та доходу («вар1ювання доходу вщ мшмального р1вня, характерного для культури бщносп, до мед1анного р1вня в певнш територ1альнш спшьнотЬ); (4) вщсутшсть «подушки безпеки» (майно, нерухомють, фшан-сов1 активи та ш.); (5) реципрокш обмши i взаемодо-помога; (6) низька позищя у владнш 1ерархп суспшь-ства i компанИ / оргашзацп; (7) стиль життя i само-щентифжащ! людини, що дестабЫзують становище пращвника на ринку пращ i в суспшьств1; (8) тривале перебування в умовах нестабшьноси (вщ 5 i больше роив) [14, с. 101-102].
У робота А. В. Кученково! [15] розглядаються три приклади вим1рювання прекар1защ! зайнятосп на ш-дивщуальному р1вш, яю набули поширення у захщнш л1тератур1 та практищ, i можуть виступати як р1зш шкали або шдекси прекар1зацп. Ш1сть шдекс1в за шкалою прекар1защ! зайнятосп EPRES (Employment Pre-cariousness Scale), об'еднуються в единий штегральний показник прекар1защ1, на основ1 значень якого вид1-ляються три категорИ пращвниюв: без прояв1в прека-р1зацп, з низьким-середшм i з високим р1внем прека-р1зацп.
Розробники шдексу Employment Precarity Index наголошують, що прекар1защя визначаеться не тшьки через зайнятють, а й в умовах трудово! д1яльносп: вщсутшсть сощальних гарантш, непостшшсть робочих годин, вщсутшсть впевненосп в можливоси продов-жувати роботу у роботодавця ще мшмум протягом року. Вщсутшсть показниюв сощально! захищеносп (наявшсть сощальних благ i гарантш, залучешсть до систем сощального страхування) в анкетах для ощнки шдикатор1в и побудови шдекс1в свщчить про недо-статне науково-методичне забезпечення проблеми сощального захисту не тальки прекар1ату, а й взагал1 пра-цюючих в умовах трансформаций сощально-трудових вщносин.
М1ждисциплшарнш тем1 цифрово! економ1ки та сощального забезпечення присвячено Спещальний випуск М1жнародно! асощащ! сощального забезпе-
чення (вересень 2019 р.). Окрем1 статп, у яких висвп-люеться ця проблема, пропонують ряд р1зних точок зору на змшу глобальнш зайнятосп та гщних робочих мюць у найближче десятир1ччя. Ряд статей присвячено забезпеченню сощального захисту пращвниюв цифро-вих платформ, регулюванню охорони пращ в еконо-мщ1 онлайн-платформи [16].
Перехщ економ1ки з шдустр1ально! стадИ роз-витку в постшдустр1альну обумовлюе змшу вщносин м1ж пращвниками i роботодавцями. На це звертають увагу як МОП, так i в середовищ1 наукових дослщни-юв з трудового права, економ1ки та сощологп прац1. Все част1ше п1дн1маються та ставляться питання про те, як саме змшиться регламентащя в1дносин у сфер1 прац1 в XXI столгтп. Цьому питанню присвячено до-повщь генерального директора М1жнародного бюро пращ 2015 г. «Майбутне сфери пращ» [17], доповщь Глобально! ком1с1! з питань майбутнього сфери пращ (вийшла на початку 2019 р.) [18], а також значна кшь-юсть наукових публжацш. У межах бвропейського Союзу в тепер1шний час обговорюеться прийняття ново! велико! рамково! Директиви 6С, пов'язано! з впли-вом 1нформац1йних технолог1й на ринок пращ та з трансформащею трудових вщносин, пщ робочою назвою «Про прозор1 i передбачуван1 умови пращ в бвропейському Союз1» [19].
Доповщь «Працювати заради кращого майбут-нього» актуальна насамперед постановкою питання про перспективи розвитку сфери прац1 i необх1дност1 нових формат1в сп1вроб1тництва та сощального д1алогу суб'ект1в соц1ально-трудово! сфери. У зв'язку з цим цшком обГрунтований акцент МОП на трьох ключо-вих «точках зростання»: розвиток людського потенщ-алу в широкому сенс1; модерн1зац1я 1нститут1в прац1, здатних забезпечити захист вщ зростаючих сощальних ризик1в, економ1чну стаб1льн1сть i р1вшсть; забезпечення г1дно! i стабильно! зайнятост1, формування правил i стимул1в з метою узгодження економ1чно! i соц1-ально! пол1тики i д1лово! практики [18, с. 11-15].
У доповда «Працювати заради кращого майбутнього» наголошуеться на необхщносп розробки м1ж-народно! системи регулювання платформ цифрово! прац1, яка закршить певн1 м1н1мальн1 права прац1вни-юв i зобов'яже !х (i !х кл1ент1в) дотримуватися певних м1н1мальних прав i заход1в захисту.
Невирiшенi рашше проблеми. Правова регламента-ц1я цифрового розвитку в Укра!н1 вже мае тривалий терм1н дИ, але !! використання в практиц1 управл1ння термшолопчного та категор1ального апарату вводилось до шформацшного сусп1льства, запровадження та використання Internet та комп'ютерно! грамотность Певним здобутком Укра!ни була прийнята у 2018 р. Концепщя розвитку цифрово! економ1ки та суспшь-ства Укра!ни на 2018-2020 рр. (схвалена розпоряджен-ням КМУ в1д 17.01.2018 р. № 67-р) [20], яка визначила i конкретизувала правов1 та орган1зац1йно-управл1н-ськ1 засади розвитку цифрово! економ1ки та суспшь-ства. Визначен1 в КонцепцИ цт цифрового розвитку були ор1ентован1 на економ1чне зростання, конкурен-тоспроможн1сть, цифрову модершзащю промислово-ст1, цифрову шдустр1ю та цифрове п1дприемництво, а також на модершзащю освгги на потреби цифрово! економ1ки. Концепц1я не мютила положень щодо трансформацИ у сфер1 прац1 та зайнятост1, соц1ального страхування та сощального захисту, подолання нер1в-носп тощо. Не торкалася Концепщя i нових форм та
MexaHÎ3MÎB оподаткування при цифровому розвитку. Взагал! адресного тклування про людину працi, ïï особисту безпеку та запобiгання ризиюв при ïx на-станнi у процес працi шкоди здоров'ю, втрати роботи та доходу тощо в цьому правовому документ! не пе-редбачено. Перш за все це обумовлюе соцiальну неза-xищенiсть вггчизняно1 робочо'1 сили пiд час роботи, у випадках реалiзацiï виробничих ризиюв та вщшкоду-вання заподiяноï шкоди. Одночасно це е перешкодою для входження на свггсда ринки пращ, яю вимагають вiд держав додержання певних конвенцш, рекоменда-цiй, стандарта.
Аналiз наукових публiкацiй дозволяе констату-вати, що серед дослiдникiв поки не сформувалося щ-лiсне розумшня концепцп регулювання iнновацiйниx форм сощально-трудових вщносин в умовах цифровь зацп.
Невирiшеним та позбавленим наукового обГрун-тування залишаеться питання соцiального захисту тих категорш економiчно активного населення, яю за-лученi до трудово'1 дiяльностi не за наймом. Впро-вадження ново'1 цифрово'1 iндустрiï супроводжуеться появою нових форм зайнятостi, на яю не поширю-еться сощальне страхування. Потребують дослiдження проблеми трансформаций меxанiзмiв та iнструментарiю соцiального страхування для рiзниx видiв зайнятостi в цифровш економiцi.
Виклад основного мат^алу. На етапi шдустр!аль зацп, який кардинально змiнив роль наймано'1 пращ i всього комплексу соцiально-трудовиx вщносин, ви-никла потреба у принципово новш формi соцiального захисту, базисними принципами яко'1 е особиста вщ-повiдальнiсть, соцiальна справедливiсть i солщарна взаемодопомога. Найбшьш ефективними ïx формами стали шститути обов'язкового соцiального страхування, яю дозволяли досить ефективно забезпечувати соцiальний захист працiвникiв, пщтримуючи тим самим безперервнiсть процесу вщтворення робочо'1 сили.
Базовий в оргашзацп соцiального захисту принцип особисто'1 вiдповiдальностi був доповнений принципом солщарно'1 взаемодопомоги працiвникiв (м1ж собою) i принципом солiдарноï вщповщальноси робо-тодавцiв за соцiальний захист найманих ними пращвниюв.
На цих принципах були створеш мехашзми вели-комасштабного резервування значних за обсягом фь нансових ресурсiв, призначення яких полягало в компенсаций наслiдкiв масових соцiальниx ризиюв, а фь нансове навантаження розподшяеться м1ж трьома су-б'ектами — роботодавцями, пращвниками та державою. Фшансовий потенцiал соцiального страхування забезпечував прийнятний рiвень захисту працiвникiв i тим самим дозволяв вирiшувати завдання шдустрь алiзацiï в сферi соцiально-трудовиx вщносин.
Економiчними передумовами виникнення шсти-туив обов'язкового соцiального страхування виступа-ють постшний характер трудово'1 дiяльностi, зростаюча складшсть працi i зростання квалiфiкацiï працiвникiв, величезнi масштаби випуску продукцп. Масовiсть ви-робництва забезпечувалася, в тому числ^ i безпе-рервшстю процесу вiдтворення робочо'1 сили. Скла-лися принципово новi економiчнi, оргашзацшш та правi меxанiзми, яю дозволяли, з одного боку, вироб-ляти накопичення значних за обсягом фшансових ре-суретв, з iншого — реалiзовувати застрахованим пра-
цiвникам пенсшш та iншi страxовi права протягом тривалих перiодiв часу.
Основним результатом шдустр!ального перiоду в соцiально-трудовиx вщносинах е формування суспшь-ства наймано'1 працi, яке в нових умовах, на пост-iндустрiальному етапi, починае ютотно змiнюватися. За влучним визначенням В. Д. Ро'ша суспшьство наймано'1 працi, як i ранше, не стае нi однорiдним, ш мирним, але його антагонiзми шшого типу [21]. Вщ-буваеться боротьба не м1ж пiдприемцями та найма-ними працiвниками, а всерединi само'1 наймано'1 працi: боротьба за робочi мiсця i посади розгортаеться в про-цесi дедалi большого подшу працi в свiтовому масштабу за бшьш високе статусне положення в сощальнш iерарxiï постiндустрiального суспшьства, яке все бшьш атсмзуеться. Политика експорту виробництва в краши з бшьш дешевою робочою силою, якою керуються велик! корпорацп, приводить до великих змш в перероз-подМ джерел робочих мюць [21, с. 81].
На думку автора книги «Четверта промислова ре-волющя» К. Шваба необxiдно привернути увагу до питань щодо всеосяжностi та швидкосп розвитку четвертей технолопчно'1 революцп та ïï наслiдкiв. Зокрема, вш зазначае, що новий технолопчний прорив у жит-тедiяльностi сучасного суспшьства зумовлюе необхщ-шсть формування у людини нових свггоглядних наста-нов. Разом з тим, К. Шваб пщкреслюе, що з широкоï соцiальноï точки зору одним з найбшьш значних (i найбшьш помггаих) ефектiв переходу до цифрових технологш стала поява суспшьства, сконцентрованого на соб!, заснованого на iндивiдуалiзацiï та появ! нових форм причетностi i ствюнування спшьнот. Як наго-лошуе у свош робот К. Шваб [22], на вщмшу вщ того, як це було в минулому, уявлення про належшсть до спшьноти сьогодш бшьш визначаються особистими проектами та шдивщуальними щнностями та штере-сами, а не просторовими мiркуваннями (ствтова-риство в певнiй мюцевосп), роботою i сiмейними вщ-носинами.
Як зазначае I. М. Новак, у процеа трансформацп стандартноï зайнятостi в нестандарты та нестабiльнi форми вщбуваеться вiдмова вщ колективного на ко-ристь iндивiдуального, з сфери трудових вщносин практично виключаеться частина економiчно активного населення, зайнята в неформальному сектор!, юнують тiньова зайнятють i приxованi трудов! вщно-сини [8, с. 93]. Також у цш робот! наголошуеться на тому, що для держави й суспшьства найбшьш важли-вими е ризики, пов'язаш з ускладненням щентифша-цп роботодавця й визначенням статусу зайнятоси пращвниюв, вщ яких залежать способи сплати податюв та внесюв. Саме вони призводять до формування небез-печних умов життед!яльносп, загроз для безпеки i здо-ров'я третах оаб (зокрема, внаслщок понаднормовоï роботи), а також фшансових втрат бюджепв i системи загальнообов'язкового державного сощального страхування [8, с. 97].
Посилення зазначених тенденцш обумовлюе зростання актуальносп перегляду основних положень системи сощального захисту, зокрема таких, як тради-цшна концепщя сощальних прав; солщарний принцип сощального страхування; ефектившсть системи перерозподшу; перелш нужденних категорш; щеолопя соцiальноï допомоги; роль держави у виконанш сощ-альних функцш суспшьства. Це потребуе усвщом-
лення необхщностГ перегляду принцитв, функцш, ме-ханiзмiв соцiального захисту, умов функцiонування ш-ститутiв соцiального страхування.
Доповщь МГжнародно! асощацГ! соцiапьного забезпечення (МАСЗ) «10 глобальних викликГв перец со-цiапьним забезпеченням — бвропа» [23] показуе, що соцiальне забезпечення в кра!нах регiону стикаеться з викликами в цемографiчнiй сферi, на ринках пращ та в сферi технологш. В числi цих викликГв таю:
1. Лiквiцацiя прогалин в охопленш соцiальним забезпеченням.
2. Охорона зцоров'я та довготривалий догляд.
3. Технолопчний розвиток.
4. Зростаючi очiкування населення.
5. Старшня населення.
6. Ринки пращ та цифрова економша.
7. Зайнятють молодих працiвникiв.
8. Нерiвнiсть протягом життя людини.
9. Новi ризики, катаклiзми i екстремальнi поди.
10. Захист трудових мiгрантiв.
Поширення процесiв мГжнародно! трудово'1 мГгра-цГ!, розповсюдження цистанцiйних форм працевлаш-тування, новi форми зайнятостi в економщ цифрових платформ в глобалiзацiйному контекси пiцвищують значимiсть мГжнародних домовленостей та правових мГждержавних цокументiв у сферi трудових вiцносин.
Кожна людина як член суспшьства мае право на сощальний захист. Ефективнi системи сощального забезпечення е потужними шструментами надання га-рантованого доходу, запобГгання бiцностi та нерГв-ностi, а також шструментом сприяння соцiальнiй ш-тегрованостi та гiцностi. Як важлива iнвестицiя у доб-робут пращвниюв та населення в цГлому, сощальне забезпечення пiцвищуе процукгивнiсть, зайнятють та пiцтримуе сталий економiчний розвиток, таким чином сприяе справедливш глобалГзацГ! iз гiцними стандартами життя для ветх.
Розумшня соцiального ризику як такого, що об'ективно виникае i визнаеться суспГльством соща-льно поважними обставинами, що викликае необхщ-нiсть пiцтримки громадянина з боку суспшьства, до-цГльно узгоджувати з мГжнародно-правовими документами в галузi прав людини.
Право на сощальне забезпечення е основопо-ложним правом людини, i кожнiй люцинi незалежно вiц того, де вона живе, мае бути гарантовано мш-мальний рiвень базового соцiального захисту. Вщпо-вiцнi гарантГ! перецбаченi саме в КонвенцГ! МОП № 102 про мшмальш норми соцiального забезпечення [24].
Конвенщя МГжнародно! оргашзацГ! працi № 102 «Про мшмальш норми сощального забезпечення» е мГжнародно-правовим актом, своерГдним шструмен-том, що визначае та встановлюе мiжнароцнi стандарти в сощальнш сферi для вiтчизняного законодавства з питань сощального захисту населення. При цьому слщ зазначити, що окремi особливост розвитку Укра'1ни не дають змогу автоматично перенести загальновизнанi мГжнародш акти з соцiального захисту населення в на-цiональне законодавство, оскГльки останнi розрахо-ванi переважно на кра!ни з розвиненою ринковою економшою.
Значення конвенцiй i рекоменцацiй МОП у правовому регулюванш сощального забезпечення в мГж-народному та внутршньодержавному масштабi до-цГльно ощнювати з позицiй штеграцГ! у розвинене
мГжнародне середовище. По-перше, у них мютяться соцiальнi стандарти, рiвню яких мае вiцповiцати законодавство ветх кра!н, як ратифiкували вiцповiцну кон-венцiю. По-друге, конвенцГ! та рекомендацГ! МОП сприяють утфГкацГ! (штернащоналГзацГ!) законодавства про сощальне забезпечення. Конвенщю МОП № 102 «Про мГшмальш норми сощального забезпечення» можна вщнести до категорГ! актiв ушверсаль-ного значення. Цей документ мютить основнi норми про види, розмiри й умови надання соцiального забезпечення. Укра!на приедналася до Конвенцп у 2016 р. i з набранням законно! сили Конвенцiею створилися передумови для приеднання Укра!ни до бвропей-ського кодексу соцiального забезпечення в цшому.
Пдписання Укра!ною бвропейського кодексу со-цiального забезпечення, який е орiентиром европей-сько! моделi соцiального забезпечення, засновано! на сощальнш справедливости, вiцбулося у листопацi 2016 р. З тдписанням цього Кодексу зроблено важли-вий крок до адаптацГ! нацiонального законодавства до европейських станцартiв, визначених багатосторон-нiми мГжнародними iнструментами Ради бвропи у сощальнш сферГ
Конвенцiя МОП 1982 р. №157 «Про встановлен-ня мiжнародно1 системи збереження прав у галузi со-цiального забезпечення» [25], нагадуючи принципи, закршлеш у Конвенцп 1962 р. № 118 про рГвноправ-шсть у галузi сощального забезпечення, яю стосу-ються не тшьки рiвностi ставлення, а й збереження набутих прав у ветх галузях сощального забезпечення, поширюеться на вет загальнi й спецiальнi системи сощального забезпечення, як обумовлет, так i необумов-ленi сплачуванням внескГв, а також на системи, пов'язаш з обов'язками, покладеними законодавством на пщприемства, стосовно будь-яко! галузi соцiального забезпечення.
Галузi соцiального забезпечення охоплюють при-наймнi види допомоги по швалщноси, старостi, у разi втрати годувальника та в разi трудового калiцтва i про-фесшного захворювання, зокрема допомогу у зв'язку зi смертю, медичне обслуговування, види допомоги на випадок хвороби, материнству i у разi трудового ка-лiцтва i професiйного захворювання.
КатегорГ! осiб, до яких застосовуються поло-ження КонвенцГ!, належать працiвники, яю працюють за наймом, охоплюючи, у разi потреби, працiвникiв прикордонних райошв г сезонних працiвникiв, а також члени !хнГх родин Г члешв тих родин, що втратили го-дувальника.
Система збереження набутих прав, у вщповщно-стГ до положень ще! КонвенцГ!, передбачае необхщ-нГсть тдсумовування перГодГв страхування, роботи за наймом, професшно! дГяльностГ чи проживання, на-громаджених на пГдставГ законодавства вщповщних членГв ОрганГзацГ!.
СоцГально-економГчнГ проблеми, якГ супроводжу-ють змГни на ринку пращ у зв'язку з цифровГзащею економГки, часто характеризуються як загроза зроста-ючо! нестабГльностГ. Метою глобально! полГтики зали-шаеться забезпечення стабГльного та адекватного со-цГального захисту для ветх.
Саме тому збереження прав на сощальне забезпечення не тшьки мае важливе значення для пращвниюв та члешв !хшх етмей, але й безперечно сприяе вГль-ному руху робочо! сили в межах та за межГ економГч-них зон, вгльному вибору форми працевлаштування,
забезпечуючи таким чином належне функщонування штегрованих ринюв працi.
Удосконалення координацп соцiального забезпечення шляхом укладання дво- i багатостороншх угод та ратифiкацiï вщповщних мiжнародних конвенцiй мае бути в чи^ прiоритетiв трансформаций сощально-тру-дових вщносин у процес цифровiзацiï та глобалiзацiï ринку працi. Для визначення перспектив сощального страхування в умовах цифрового розвитку в Украш доцшьно науково обГрунтувати та зважити позитивш сторони чинно'1 системи, яю рекомендован Бюро МОП для краш Центрально1 та Схiдноï бвропи для поширення гiдноï працi.
У рамках кожно'1 галузi соцiального забезпечення е рiзнi види систем, яю вiдрiзняються за методами фь нансування, статусом органу, що ïï адмiнiструе (дер-жавний або приватний), за способами виплати допо-мог у грошовш формi (перiодичнi чи одноразов^, за ступенем залежностi розмiру допомоги вiд рiвня по-передшх заробiткiв або поточного доходу.
У рекомендащях МОП для Украши розкрива-еться змiст та переваги таких видiв системи сощаль-ного забезпечення, як: сощальне страхування, всеза-гальний доступ, фонди страхових накопичень, щдивЬ дуальнi приватнi рахунки, покладення обов'язюв на пiдприемства, соцiальна допомога [26, с. 19-21].
Сощальне страхування — найбшьш поширений вид сощального забезпечення, включае системи, що базуються на критерп зайнятостi, яю адмiнiструе держава i яю фiнансуються в першу чергу за рахунок внесюв, що к сплачують працiвники i роботодавщ.
Всезагальний доступ забезпечуеться системами, яю фiнансуються за рахунок надходжень до державного бюджету. Допомога надаеться всьому населенню, тобто особам, яю задовольняють вимоги, визначенi в рамках системи (наприклад, мiнiмальний вiк, мш-мальний перiод проживання в краш та iн.). Допомога у грошовш формi в рамках системи всезагального доступу зазвичай мае фшсований розмiр, який не зале-жить вiд розмiру попереднiх доходiв.
Фонди страхових накопичень — це системи обов'язкових колективних накопичень, якими управ-ляе держава i яю фшансуються за рахунок внесюв пращвниюв i/або роботодавцiв, а також за рахунок дохо-дiв на швестицп, що к робить фонд. Внески, яю ро-бить член фонду або яю робляться вiд його iменi, на-копичуються на рахунку такого члена фонду, на них також нараховуеться частка доходiв на швестицп, про-порцiйна до суми сплачених внесюв, що знаходяться на рахунку.
1ндивщуальш приватш рахунки — це системи пен-сiйних заощаджень, як схожi на фонди страхових накопичень у тому сенет, що вони фшансуються за рахунок внесюв пращвниюв i/або роботодавщв, i щ внески зараховуються на рахунки пращвниюв. На рахунки також зараховуються доходи вщ швестицш на поперед-нi внески. На вiдмiну вщ фонду страхових накопичень, системи шдивщуальних рахунюв адмiнiструються при-ватними структурами, але регулювання i контроль за 1хньою дiяльнiстю здiйснюють державнi структури, i учасник тако'1 системи мае можливiсть вибирати ком-панiю, яка iнвестуватиме кошти на його рахунок. Зазвичай у таких системах передбачеш певш податковi пiльги.
Системи, в яких покладаються обов'язки на пщ-приемства — це системи, в рамках яких кожен робото-
давець зобов'язаний забезпечувати допомогу або по-слуги найманим пращвникам при настаннi подш, що обумовлюють виплату допомоги, наприклад, при при-пиненнi трудових вiдносин у випадку трудового каль цтва або професшного захворювання. На вiдмiну вщ систем соцiального страхування, в яких ризики розпо-дiленi мiж уама задiяними роботодавцями, в системах, у яких обов'язки покладаються на пщприемства, iнди-вщуальш роботодавцi несуть повну вщповщальшсть. Вони можуть купувати страховi полiси, щоб забезпе-чити покриття свое'1 вiдповiдальностi.
Системи соцiальноï допомоги — це системи, в рамках яких надаеться допомога, що призначаеться за критерiем рiвня доходу одержувача або сiм'ï (тобто вона виплачуеться особам, що живуть за межею бщ-носп), або в рамках яких використовуеться подiбна форма адресноси, наприклад, коли цшьовою групою е особи, що пройшли опосередковану перевiрку на нужденнiсть.
Угоди, яю укладаються з метою координацп сощального забезпечення, можуть включати будь-який iз шести видiв систем, описаних вище. Починаючи з ХХ столггтя i до тепершнього часу було укладено ба-гато угод, яю включають системи соцiального страхування i системи всезагального доступу, а деяю угоди включають системи, в яких обов'язки покладаються на пщприемства. Останшми роками зростае кшьюсть угод, яю також включають системи приватних шдивь дуальних рахунюв i системи сощально'1 допомоги. Разом з тим, до нашого часу не укладено жодно'1 угоди про сощальне забезпечення, яка б включала фонд страхових накопичень [26, с. 22].
Розглянуи вище мiжнароднi документа у сферi працi здебшьшого стосуються пращвниюв-м^ранпв i регулюють охоплення певних категорш працюючих iснуючими програмами соцiального забезпечення, як обумовленими сплатою страхових внесюв, так i фшан-сованих в шший споетб.
Цифровий розвиток обумовлюе суттевi трансформаций у трудовш сферi, що передбачае змiни у трудових вщносинах щодо сощального захисту й загаль-нообов'язкового державного сощального страхування. Ратиф^щя Украшою Конвенцп МОП № 102 [27] та пщписання европейського кодексу сощального забезпечення обумовило взаемозв'язок у системi державного регулювання трудових вщносин та сощального страхування. В чиннш системi трудових вщносин пра-щвник i роботодавець мають статус застраховано'1 особи та страхувальника при дп загальнообов'язкового державного соцiального страхування. У разi настання нещасного випадку на виробнищта, хвороби, швалщ-ностi, безробггтя тощо працiвник отримуе страховi ви-плати. Роботодавець як страхувальник е платником единого страхового внеску.
Державне соцiальне страхування на випадок без-робiття дае право роботодавцю, який перебувае у тяжкому фшансовому сташ отримувати пшьги при сплатi единого соцiального внеску при створеннi нових робочих мюць, у тому числi для внутршньо перемiщених осiб, а також отримувати дотацп у зв'язку iз частковою зайнятiстю працiвникiв.
Для формування ново'1 системи соцiального забезпечення в умовах цифрового розвитку доцшьно зберегти та модифiкувати переваги системи страхування, врахувати мiжнародний досвщ та адаптувати його до умов Украши.
Нов! технологи вщкривають можливосп для тд-вищення ефективносп, продуктивносп пращ i навгть для розвитку нових форм зайнятоси. З шшого боку, цифрова економ!ка i зростаюча автоматизащя створю-ють проблеми з точки зору адекватного i сталого охо-плення сощальним страхуванням. У м!ру розширення використання нестандартних форм зайнятоси це може звужувати ефективний доступ до сощального забезпе-чення.
Проблеми сощального забезпечення працюючих в цифровш економщ неможливо виршувати !зольо-вано вщ шших проблем у сфер! сощально-трудових вщносин. 1снукч системи сощального страхування створювалися перш за все як шститути сощального захисту працюючих за наймом. Фшансову основу стано-вили страхов! внески, обсяг яких обумовлений р!внем оплати пращ, юльюстю платниюв внесюв. Глибока трансформащя ринюв пращ, викликана технолопч-ними змшами i цифровою економшою, може обмежу-вати джерела надходжень до системи сощального забезпечення i тим самим впливати на ïï стшюсть, що з огляду на старшня населення та зростакч потреби у медичному обслуговуванш суттево посилюе тиск на фшансову систему сощального забезпечення.
Висновки. Цифровий розвиток вщбуваеться без належного визнання трудових вщносин, трудового договору, домовленосп щодо оплати пращ, мшмального робочого часу та його регулювання, оплачуваноï вщ-пустки, вщпустки по ваптносп та пологах, сощаль-ного захисту тощо.
Пращвники, як! зайняп на умовах нестандартноï зайнятоси зштовхуються з вщсутшстю можливосп ре-ал!зувати трудов! права, вщсутшстю можливосп брати участь у систем! сощального страхування вщ сощальних ризиюв в трудовш сфер!, i внаслщок цього, втра-чають сощальш гарантiï в сфер! медичного обслугову-вання та пенсшного забезпечення.
Наймаш пращвники стали першою з уах груп економ!чно активного населення, щодо якоï були встановлеш гарантп сощального забезпечення в сучас-ному значенш цього термша. Цим пояснюеться те, що найбшьш глибоку розробку отримали саме питання сощального страхування як органiзацiйноï форми сощального забезпечення. Набагато менше уваги до останнього часу придшялося проблемам сощального забезпечення самозайнятих громадян (у тому чист в порядку сощального страхування) i оаб, що володдать спещальними публ!чно-правовим статусом.
Цифрова економ!ка вщкривае широк! можливосп для самостiйноï зайнятоси, яка може здшснюватися в р!зних формах, яю припускають формал!защю правового статусу громадянина (тобто державну реестращю та (або) лщензування здшснюваних ним вид!в д!яль-носп), так i не обумовлеш такою. Дохщ самозайнятих громадян не е гарантованим. Вони здшснюють свою д!яльшсть на принципах свободи i несуть самостшну вщповщальшсть за страхування свои ризиюв. Сощальш ризики у таких категорш населення тюно пов'я-заш з шшими ризиками, властивими для вщповщних вид!в д!яльносп, наприклад пщприемницьким ризи-ком, ризиком професiйноï вщповщальносп. Назван! ризики можуть взаемно посилювати один одного, що передбачае необхщшсть створення для таких категорш громадян мехашзм1в захисту вщ сощальних ризиюв i облш зазначених обставин при вибор! форми реал!-
зацiï права на працю. Нерозвинешсть трудового зако-нодавства Украïни, неприйняття за роки незалежносп Украïни правового документу у сфер! пращ вимагае при його формуванш врахувати особливосп трудових i цифрових вщносин у сполученш з вимогами сощального страхування i сощального захисту.
Реформування сучасноï системи сощального страхування, яюй притаманш певш досягнення i про-рахунки, залежатиме вщ концептуального бачення шлях!в та заход!в, яю здшснюються з щею метою. Принципи i засади, на яких побудована сучасна система сощального страхування, потр!бно розвинути з урахуванням структурних зрушень в зайнятосп населення, як! неминуче вщбудуться в процес цифров!за-ц!1 економ!ки i суспшьного життя. Для цього в Украш необхщно: до проекту Закону Украши «Про працю» (або Трудового кодексу), яю знаходяться у стадп розробки, включити окрему Главу «Державне сощальне страхування та сощальний захист»;
забезпечити правову визначешсть збалансовано-сп политики управлшня фондами загальнообов'язко-вого державного сощального страхування;
визначитися з видами та мехашзмами реал!зацп сощальних гарантш, яю забезпечуються сощальним страхуванням;
вдосконалити фшансов! мехашзми вид!в сощального страхування на пщстав! формування оптимального навантаження суб'екпв страхування, поеднанш мехашзм!в, що передбачають сплату внесюв з шшими практиками сощального захисту;
розробити мехашзми стимулювання самозайнятих в фшансуванш системи сощального страхування;
з урахуванням м1жнародних правових документа у сфер! трудових вщносин та европейськоï практики поширити укладання дво- та багатостороншх угод з метою збереження прав у галуз! сощального забезпечення, ратиф!кувати вщповщну Конвенщю МОП.
Окрем! локальш удосконалення системи сощаль-ного страхування можуть дати лише частково ефекту та покращення ступеню захисту. Вочевидь назрша ак-туальшсть розробки Концепцiï реформування сощального забезпечення в умовах цифров!зацп Украши. Вона мае мютити: мету, структуру, завдання та прю-ритети шституту сощального страхування на коротко-та середньострокову перспективу; принципи та ос-новш напрями за якими проводитиметься удосконалення системи сощального страхування; узгоджений м1ж суб'ектами правовщносин у систем! сощального страхування (державою, роботодавцями та роб!тни-ками) розподш фiнансовоï учасп в формуванш фон-д!в; модель нацiональноï системи сощального страхування з визначенням функцш окремих ïï шститута.
Широке коло економ!чних, соц!альних i пол!тич-них питань, як! пов'язат з розробкою заход!в, спря-мованих на реформування системи сощального захисту в умовах цифров!зацп економ!ки та суспшьного життя вимагае подальших досл1джень та науково-тео-ретичного обГрунтування з розробки практичних ре-комендац!й щодо трансформацп базисних принцитв соц!ального захисту, пошуку ефективних соц!ально-страхових програм.
Список використаних джерел
1. Економ!чна активн!сть населення Украши 2018. Статистичний зб!рник. Киïв, 2019. URL: ukr-
stat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_EAN_20 18_pdf.
2. Ляшенко В.1., Вишневський О.С. Цифрова мо-дернiзацiя економ1ки Укра!ни як можливiсть прорив-ного розвитку: монографiя / НАН Укра!ни, 1н-т еко-номiки пром-сп. Ки!в, 2018. 252 с.
3. Цифровiзацiя економiки Укра!ни: трансформа-цiйний потенщал: монографiя / В.П. Вишневський, О.М. Гаркушенко, С.1. Князев, Д.В. Липницький, В.Д. Чеюна; за ред. В.П. Вишневського та С.1. Князева; НАН Украши, 1н-т економiки пром- Ti. Ки!в: Академ-перiодика, 2020. 188 с.
4. Колот А.М., Герасименко О.О. Сощально-тру-довий розвиток у ХХ1 столгт: до природи глобальних змiн, нових можливостей, обмежень i виклиюв. Демо-графiя та сощальна полтика. 2019. № 1 (35). С. 97-125.
5. Колот А. М. «Праця 4.0» як модель та платформа ново! (цифрово!) економiки. Сфера зайнятостi i doxodie в умовах цифровое економжи: мехатзми регулю-вання, виклики та домнанти розвитку : зб. тез доп. учасниюв М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Ки1в, 23— 24 жовт. 2019 р.). Ки!в: КНЕУ, 2019. С. 13-28. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2018/31176/Sz_ 19-1.pdf.
6. Новшова О.Ф., Шастун Г.Д. Стратепчш прю-ритети державно! полiтики щодо розвитку цифровiза-щ! економiки та суспшьства. Сфера зайнятoстi i дохо-дiв в умовах цифровое економжи: мехатзми регулювання, виклики та домтанти розвитку: зб. тез доповщей учасниюв М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Ки!в, 23— 24 жовт. 2019 р.). Ки!в: КНЕУ, 2019. С. 216-221.
7. Новак 1.М. Струкгурш зрушення в зайнятостi населення. Демoграфiя та сощальна полтика. 2015. № 3. С. 185-198. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_ 2015_3_16.
8. Новак 1.М. Сощальш iнновацi! на ринку працi: флексибМзащя та прекарiзацiя зайнятостi в Укра!ш. Вкник екoнoмiчнoi науки Украши. 2016. № 1. С.92-97. URL: http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2016_1_16.
9. Стожок Л.Г. Сощальш ризики у трудовш сферi в умовах цифрово! економiки. Сфера зайнятoстi i до-xoдiв в умовах цифровог економки: механзми регулювання, виклики та домшанти розвитку: зб. тез доповь дей учасниюв М1жнар. наук.-практ. конф. (м.Ки!в, 2324 жовт., 2019). Ки!в: КНЕУ, 2019. С. 285-287.
10. Новiкова О.Ф. , Шамшева Л.Л. Оцiнка ризи-юв соцiально-економiчно! нестабiльностi для пращв-никiв при структурних трансформацiях на сучасному ринку працi. Сoцiальнo-трудoвi вiднoсини: теoрiя i практика. 2020. №1. С. 1-10.
11. Хандш О. О., Шамшева Л.Л. Вплив цифрових трансформацш на економ^ та сферу пращ: соща-льно-економiчнi ризики та наслщки. Екoнoмiчний вкник Донбасу. 2019. № 3(57). С. 181-188. doi: 10.12958/ 1817-3772-2019-3(57)-181-188.
12. Стендинг Г. Прекариат: новый опасный класс. URL: https://avidreaders.ru/download/prekariat-novyy-opasnyy-klass.html?f=txt.
13. Логинова Л. В. Прекаризация в системе социально-трудовых отношений: проблемы и перспективы институционализации. Вестник СПбГУ. Серия 12. Социология. 2016. Вып. 3. С. 34—47. doi: 10.21638/11701/ spbu12.2016.303.
14. Шкаратан О. И., Карачаровский В. В., Гасю-кова Е. Н. Прекариат: теория и эмпирический анализ
(на материалах опросов в России, 1994—2013^. Социологические исследования. 2015. № 12. С. 99—110.
15. Кученкова А.В. Прекаризация занятости: к методологии и методам измерения. Вестник РУДН. Серия: Социология. 2019. Том 19. №1. С. 134-143.
16. Special Issue: Social security and the digital economy. Volume 72, Issue 3. P. 3-140. July/September 2019. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/toc/1468246x/2019/ 72/3.
17. Доклад Генерального директора МБТ «Инициатива столетия, касающаяся будущего сферы труда». Международная конференция труда (104 сессия, 2015 г.). Женева: МБТ, 2015. URL: https://www.ilo. org/ moscow/news/WCMS_372776/lang--ru/index.htm.
18. Работать ради лучшего будущего. Доклад Глобальной комиссии по вопросам будущего сферы труда; Международное бюро труда. Женева: МБТ, 2019. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgre ports/—cabinet/documents/publication/wcms_662472. pdf.
19. European Commission. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on transparent and predictable working conditions in the European Union. Brussels, 21.12.2017 C0M(2017) 797 final 2017/ 0355(C0D). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content /en/TXT/HTML/?uri=CELEX: 52017PC0797&fr om=EN.
20. Концепщя розвитку цифрово! економiки та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки: Розпоряджен-ням Кабшету М1тс^в Укра!ни вщ 17 ачня 2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
21. Роик В.Д. Пути совершенствования социального страхования в современных условиях. Народонаселение. 2011. № 1. С. 76-83. URL: https://cyber leninka.ru/article/n/puti-sovershenstvovaniya-sotsialnogo-strahovaniya-v-sovremennyh-usloviyah.
22. Шваб К. Четвертая промышленная революция / пер. с англ. Москва: Эксмо, 2019. 209 c.
23. Достижения и переход. Новая эра для МАСО. Годовой обзор 2018/19. URL: https://ww1.issa.int/ sites/default/files/documents/publications/5-ISSA_AR_ 2018-19_WEB-258960.pdf.
24. Конвенщя МОП 102 «Про мшмальш норми сощального забезпечення» 1952 р. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_011.
25. Конвенщя МОП №157 «Про встановлення м1жнародно! системи збереження прав у галузi сощального забезпечення» 1982 р. Офщшний сайт Верховное Ради Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/993_012#Text.
26. Координащя сощального забезпечення : ком-плексний поабник для Укра!ни (Social Security Coordination: A comprehensive guide for Ukraine)/ Група техшчно! тдтримки з питань гщно! пращ та Бюро МОП для кра!н Центрально! та Схщно! бвропи. Ки!в: МБП, 2012. URL: http://ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/—ro-geneva/---sro-budapest/documents/publi cation/wcms_189518.pdf.
27. Про ратифжащю Конвенщ! Мiжнародно! ор-гашзащ! пращ про мшмальш рiвнi сощального забезпечення № 102: Закон Укра!ни Верховною Радою Ук-ра!ни вщ 16.03.2016 р. № 1024-VIII. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-19#Text.
References
1. Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy 2018 [Economic activity of the population of Ukraine 2018]. (2019). Statystychnyi zbirnyk. Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. 205 p. Retrieved from ukrstat.org/ uk/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_EAN_2018_pdf [in Ukrainian].
2. Lyashenko V.I., Vyshnevsky O.S. (2018). Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryv-noho rozvytku [Digital modernization of the economy of Ukraine as an opportunity for breakthrough development]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 252 p. [in Ukrainian].
3. Vyshnevskyi V.P., Harkushenko O.M., Kniaziev S.I. (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transfor-matsiinyi potentsial [Digitalization of the economy of Ukraine: transformational potential]. Kyiv, Akadempe-riodika. 188 p. [in Ukrainian].
4. Kolot A.M., Herasymenko O.O. (2019). Sotsialno-trudovyi rozvytok u XXI stolitti: do pryrody hlobalnykh zmin, novykh mozhlyvostei, obmezhen i vyklykiv [Socio-labor development in the XXI century: the nature of global change, new opportunities, constraints and challenges]. Demohrafiia ta sotsialna polityka — Demography and social policy, 1 (35), pp. 97-125. doi: https://doi.org/10.15407/ dse2019.01.097 [in Ukrainian].
5. Kolot A. M.(2019). «Pratsia 4.0» yak model ta platforma novoi (tsyfrovoi) ekonomiky ["Labor 4.0" as a model and platform of the new (digital) economy]. Sfera zainiatosti i dokhodiv v umovakh tsyfrovoi ekonomiky: mekhanizmy rehuliuvannia, vyklyky ta dominanty rozvytku — The sphere of employment and income in the digital economy: mechanisms of regulation, challenges and dominants of development, pp. 13-28. Abstracts of Papers of the International Scientific and Practical Conference. Kyiv, KNEU. Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2018/31176/ Sz_19-1.pdf [in Ukrainian].
6. Novikova O.F., Shastun H.D. (2019). Stratehichni priorytety derzhavnoi polityky shchodo rozvytku tsyfrovizatsii ekonomiky ta suspilstva [Strategic priorities of state policy for the development of digitalization of the economy and society]. Sfera zainiatosti i do-khodiv v umovakh tsyfrovoi ekonomiky: mekhanizmy rehuliu-vannia, vyklyky ta dominanty rozvytku — The sphere of employment and income in the digital economy: mechanisms of regulation, challenges and dominants of development, pp. 216-221. Abstracts of Papers of the International Scientific and Practical Conference. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
7. Novak I.M. (2015). Strukturni zrushennia v zainiatosti naselennia [Structural changes in employment]. Demohrafiia ta sotsialna polityka — Demography and social policy, 3, pp. 185-198. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ dse_2015_3_16 [in Ukrainian].
8. Novak I.M. (2016). Sotsialni innovatsii na rynku pratsi: fleksybilizatsiia ta prekarizatsiia zainiatosti v Ukraini [Social innovations in the labor market: flexibilization and precarization of employment in Ukraine]. Visnyk ekono-michnoi nauky Ukrainy, 1, pp. 92-97. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2016_1_16 [in Ukrainian].
9. Stozhok L.H. (2019). Sotsialni ryzyky u trudovii sferi v umovakh tsyfrovoi ekonomiky [Social risks in the labor sphere in a digital economy]. Sfera zainiatosti i dokhodiv v umovakh tsyfrovoi ekonomiky: mekhanizmy rehuliuvannia, vyklyky ta dominanty rozvytku — The sphere of employment and income in the digital economy: mechanisms of
regulation, challenges and dominants of development, pp. 285-287. Abstracts of Papers of the International Scientific and Practical Conference. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
10. Novikova O.F., Shamileva L.L. (2020). Otsinka ryzykiv sotsialno-ekonomichnoi nestabilnosti dlia pratsivnykiv pry strukturnykh transformatsiiakh na suchasnomu rynku pratsi [Assessment of risks of socio-economic instability for workers in structural transformations in the modern labor market]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia i praktyka — Socio-labor relations: theory and practice, 1, pp. 1-10 [in Ukrainian].
11. Khandii O.O., Shamileva L.L. (2019). Vplyv tsyfrovykh transformatsii na ekonomiku ta sferu pratsi: sotsialno-ekonomichni ryzyky ta naslidky [The impact of digital transformation on the economy and labor: socio-eco-nomic risks and implications]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3(57), pp. 181188. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-188 [in Ukrainian].
12. Stand G. Precaria: The New Dangerous Class. (n.d.). avidreaders.ru. Retrieved from https://avidread-ers.ru/download/prekariat-novyy-opasnyy-klass.html?f=txt [in Russian].
13. Loginova L. V. (2016). Prekarizatsiya v sisteme sotsial'no-trudovykh otnosheniy: problemy i perspektivy institutsionalizatsii [Precarization in the system of social and labor relations: problems and prospects of institutionalization. Saint Petersburg State University]. Vestnik SPbGU. Seriya 12. Sotsiologiya — Bulletin. Series 12. Sociology, Issue 3, pp. 34-47. doi: 10.21638/11701/ spbu12. 2016.303 [in Russian].
14. Shkaratan O. I., Karacharovskiy V. V., Gasyukova Ye. N. (2015). Prekariat: teoriya i empiricheskiy analiz (na materialakh oprosov v Rossii, 1994—2013) [Precaria: theory and empirical analysis (based on surveys in Russia, 1994—2013)]. Sotsiologicheskiye issledovaniya — Sociological research, 12, pp. 99—110 [in Russian].
15. Kuchenkova A.V. (2019). Prekarizatsiya zanyato-sti: k metodologii i metodam izmereniya [Precarization of employment: towards methodology and measurement methods]. Vestnik RUDN. Seriya: Sotsiologiya — RUDN Bulletin. Series: Sociology, Vol. 19, No 1, pp. 134-143 [in Russian].
16. International Social Security Review. Special Issue: Social security and the digital economy. (2019). Volume 72, Issue 3, pp. 3-140. Retrieved from https://onlineli-brary.wiley.com/toc/1468246x/2019/ 72/3.
17. Report by the Director-General of the Office on the Centenary Initiative for the Future of Work. International Labor Conference (104 session, 2015). Geneva, ILO. Retrieved from https://www.ilo.org/ moscow/ news/WCMS_372776/lang--ru/index.htm [in Russian].
18. Work for a better future. Report of the Global Commission on the Future of Work. (2019). International Labor Office. Geneva, ILO, Retrieved from https: //www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---ca binet/documents/publication/wcms_662472.pdf [in Russian].
19. European Commission. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on transparent and predictable working conditions in the European Union. Brussels, 21.12.2017 COM(2017) 797 final 2017/ 0355(COD). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/le-gal-content/en/TXT/HTML/?uri=CELEX:52017PC0797 &fr om=EN.
20. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky: Rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 sichnia 2018 r. № 67-r
[The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of January 17, 2018 № 67-r]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
21. Roik V.D. (2011). Puti sovershenstvovaniya sotsial'nogo strakhovaniya v sovremennykh usloviyakh [Ways to improve social insurance in modern conditions]. Narodonaseleniye — Population, 1, pp. 76-83. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/puti-sovershenstvo-vaniya-sotsialnogo-strahovaniya-v-sovremennyh-usloviyah [in Russian].
22. Schwab K. (2019). The Fourth Industrial Revolution. Trans. from English. Moscow, Eksmo [in Russian].
23. Dostizheniya i perekhod. Novaya era dlya MASO [Achievements and transition. A new era for ISSA]. Annual Review 2018/19. Retrieved from https://ww1.issa.int/ sites/default/files/documents/publications/5-ISSA_AR_ 2018-19_WEB-258960.pdf [in Russian].
24. Konventsiia MOP 102 «Pro minimalni normy sotsialnoho zabezpechennia» [ILO Convention 102 "On Minimum Social Security Standards"]. (1952). Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_011 [in Ukrainian].
25. Konventsiia MOP №157 «Pro vstanovlennia mizhnarodnoi systemy zberezhennia prav u haluzi sotsialnoho zabezpechennia» [ILO Convention №157 "On the Establishment of an International System of Preservation of Rights in the Field of Social Security"]. (1982). Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/993_012#Text [in Ukrainian].
26. Koordynatsiia sotsialnoho zabezpechennia: kom-pleksnyi posibnyk dlia Ukrainy [Social Security Coordination: A Comprehensive Guide for Ukraine]. Social Security Support Group and the ILO Bureau for Central and Eastern Europe. Kyiv, IBE [in Ukrainian]. Retrieved from http://ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-ge neva/—sro-budapest/documents/publi cation/wcms_189 518.pdf [in Ukrainian].
27. Pro ratyfikatsiiu Konventsii Mizhnarodnoi orha-nizatsii pratsi pro minimalni rivni sotsialnoho zabez-pechennia № 102: Zakon Ukrainy Verkhovnoiu Radoiu Ukrainy vid 16.03.2016 r. № 1024-VIII [On Ratification of the International Labor Organization Convention on Minimum Levels of Social Security № 102: Law of Ukraine by the Verkhovna Rada of Ukraine of March 16, 2016 № 1024-VIII]. Retrieved from https: //zakon.rada. gov.ua/laws/show/1024-19#Text [in Ukrainian].
GraTra Hagiömna go pega^ïi 29.06.2020
Формат цитування:
Новжова О. Ф., Логачова Л. М., Красулша Я. С. Проблеми та перспективи розвитку системи сощального забезпечення в умовах цифрово'1 економiки. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 80-88. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).80-88
Novikova O. F., Logachova L. М., Krasulina Ya. Ye. (2020). Problems and Prospects of Social Security System Development in the Digital Economy. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 80-88. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).80-88
