CC BY
34
Науковий вкник, 2003, вип. 13.3
УДК 630* Б. Ф. Танцюра, канд. с.-г наук - НД1 лкшництва та декоративного садшництва НАУ; В.О. Рибак, канд. с.-г наук -БоярськаЛДСНАУ
ПРАЦ1 АКАДЕМ1КА П.С.ПОГРЕБНЯКА З ЕКОЛОГП ПОЛ1ССЯ
CocHOBi люи Полiсся е найбiльшим фактором регулювання еколопчно'1 piBHO-ваги Украши. Лicoва типoлoгiя екoлoгiчнoгo напрямку (Погребняка) створена в основному на Полюсь Науковщ Боярсько ЛДС НАУ вивчають проблеми люовщнов-лення та еколопчно'1 piвнoваги на Пoлicci.
Ключов1 слова: лicoва типология, еколопя Полсся, кoмплекcнi геoгpафiчнi cтацioнаpи.
B.F. Tanzjura - Institute for Forestry and landscape architecture;
V. O. Rybak - Bojarska Forest Experimental Statoin, NA UU
Academician P.S. Pohrebnjak works on Polissia ecology
Polissia pine forests are the most important factor of ecological stability Ukraine. Ukrainian ecological forest sites been created mainly in Polissia. The researchers of Bojar-ka forest research station of the national agricultural University investigate problems of afforestation and ecological stability in Polissia.
Key words: Forest site classification, ecology of Polissia, complex geographic samples.
Лю е могутньою рослинною формащею, яка усшшно утримуе зайняту територда i сприятливо впливае на довкшля. В Укршт головш масиви сосно-вих лшв зосереджеш на Полюсь Полюся е стабшзатором екoлoгiчнoi р1вно-ваги Украши, оскшьки звщси надходить основна частина вологи вщ р1чок, тут зволожуеться повггря. Вщрадним для Полюся е той факт, що люову типо-логда еколопчного напрямку (Алексеева-Погребняка) було створено голов-ним чином на ПолюЫ. Велик масиви малопорушених соснових лшв на р1в-ниш, а також примикання ix до лшв Бiлopуcii й Польшд, до тайгових лшв Ро-cii, - все це зумовило специфжу дослщжень украшських типолопв. Погреб-няк вщомий не лише як теоретик лшвництва, але та як географ та грунтозна-вець. Завдяки такому всеб1чному шдходу до природи люу йому вдалося зро-бити визначш висновки та узагальнення, що знайшли формал1зований вираз в едаф1чн1й сггщ тишв люу.
Вщомо, що основою украшсько1" школи люово!" типологи були пращ вггчизняних науковщв i люничих, а також загальна схема тишв люу проф. G.B. Алексеева. Проте варто зазначити, що становленню сучасних понять типологи найбiльше посприяли комплексы дocлiдження трьох молодих дослщ-ниюв - П.С. Погребняка, Д.В. Воробйова i П.П. Кoжевнiкoва, якi кшька poкiв (1926-29 рр.) вивчали еколопю i pocлиннicть Пoлiccя. Окpiм загальних люо-типoлoгiчниx oпиciв i таксацшних дocлiджень, вони мали свою cпецiалiза-цiю. П.С. Погребняк вивчав грунти, а Д.В. Воробйов i П.П. Кожевшков - рос-линний покрив. Про piвень ixнix дocлiджень можна судити з перших праць П.С. Погребняка i Д.В. Воробйова. У них вщображено люорослинш умови Полюся, типи лicу i pocлиннi асощаци Пoлiccя [1]. Це були одш з перших праць украшських лiciвникiв з таких важливих напpямкiв.
Полюся розташоване на пiвнoчi Украши i займае 37 % плoщi держави. Cocнoвi лicи Пoлiccя становлять 34,9 % вщ плoщi уcix сосняюв, тут знахо-диться 17 % лiciв першо!" групи. Вказанi цифри свщчать про велике значення
1. Лкова типологiя, екологiя та бюлопя лiсу
55
Полiсся в екологи Украши. Академiк П.С. Погребняк, працюючи над теоре-тичними проблемами украшсько1 та свггово1 екологи, постшно надавав уваги до регiону Полюся, використовуючи сво! та iншi пращ з ще1 проблеми як ба-зовий матерiал для висновкiв i рекомендацiй. Почавши з широкопланових експедицшних дослiджень, вiн уже через 10 роюв зробив необхiднi висновки про особливост взаемоди рослинних асоцiацiй з довкшлям, i у подальшому спрямував увагу на вивчення балансу речовини й енерги на ключових точках мюцевость Вiн розробив програму i методику дослiджень на комплексних географiчних стацiонарах (КГС) [2].
Лiсовi екосистеми е досконалими i доступними для спостереження взiрцями взаемоди рослинних асощацш iз середовищем. Полiськi сосняки зручш для дослiдження тим, що у них дещо спрощена структура порiвняно з дiбровами чи ялинниками. П.С. Погребняк на прикладi полюьких борiв побу-дував гiгрогенний ряд лiсiв, на схемi якого чггко i наочно прослiдковуеться залежнiсть росту рослин вщ змiни екологiчних умов. Полюью грунти пiщанi, тому у них порiвняно мала родючiсть i вологомiсткiсть. Волога у пiщаних грунтах швидко iнфiльтруеться, а тому за достатньо! кiлькостi опадiв на окре-мих дiлянках рослини перiодично потерпають вiд нестачi вологи. Це дало тдстави П.С. Погребняку видiлити боровий пдрогенний ряд лiсiв, а також зробити висновок, що на Полюс провщний екологiчний фактор - зволожен-ня [3]. Працюючи разом з П.С. Погребняком на комплексних стащонарах, ми переконались, що для загально! еколопчно! характеристики мiсцевостi це по-ложення вiрне, проте на окремих дшянках, коли доводиться вивчати вплив факторiв середовища на просторову структуру, провщним фактором найчас-тiше виступае свггло [4].
При дослщженш праць П. С. Погребняка на Полюс простежуеться !хня докладнiсть, що у поеднанш з широтою мислення давала йому змогу робити визначш узагальнення. Так, 1929 роцi вiн у видшив у пiдзолотворчому процесi два велик цикли рiзного напрямку i швидкостi. Перший цикл - це надходжен-ня органiчного вiдпаду у верхнш шар грунту, створення у ньому запасв гумусу. Другий цикл складаеться з процесiв промивання грунту низхщним водяним током i кореневого виносу речовин з грунту [5]. Отже, уже у 1929 рощ П.С. Погребняк мислив не лише як лiсiвник, але i як грунтознавець, як дослщ-ник геохiмiчного колообiгу речовин. А едафiчна сiтка була вперше опрацьова-на у виглядi двомiрноl системи у 1926 рощ, тд час експедицшних дослщжень типiв лiсу Правобережного Полюся. Цiкавий феномен: Погребняк, добре воло-дiючи поняттями геохiмil, в той же час при ощнщ добротност умов мюцеви-ростання вiддавав перевагу таксацшним показникам деревостанiв. При цьому вш посилався на положення К. А. Тiмiрязева i В.Р. Вiльямса про те, що найточ-нiшим критерiем родючостi для речовин, клiмату i грунтiв е врожай сшьсько-господарських культур [6]. Ми знаемо, що у лiсi показником родючост грун-тiв е бонiтет i продуктившсть бiомаси. Отже, лiсовий фiтоценоз, тобто, його видовий склад, видова i просторова структура - все це у комплекс дае вщпо-вщь на питання про сприятливiсть умов мюцевиростання для росту i розвитку даного деревостану. Тому, при вмшому застосуванш методiв оцiнки продук-тивност лiсiв, i при врахуваннi показниюв родючостi грунту - можна скласти досить чiтку картину потенцшно1 продуктивное!! умов мiсцевиростання.
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.3
Суть наукового феномену академiка П.С. Погребняка не лише в тому, що вш переосмислив, формашзував i подав в упорядкованому виглядi еда-фiчну сiтку типiв лiсу. Справа в ^м, що вiн ïï обгрунтував, вивiв на рiвень фь лософп природи. Фiлософiя мае три частини: лопка, тобто порядок законiв; метафiзика, або порядок речей; етика - порядок вчинюв. Так от, четвертий закон лопки, або закон достатнього обгрунтування проголошуе: будь-яка думка, щоб стати достовiрною, мае бути обгрунтована iншими достовiрними думками. Петро Степанович Погребняк висунув основну думку: суть типу ль су визначае дiя двох провщних екологiчних факторiв - родючост грунту i його зволоження. I обгрунтував цю думку двома шшими достовiрними думками. Погребняк довiв, що вологiсть i трофшсть грунтiв у комплексi з шшими факторами формують фiтоценоз коршного типу лiсу, який е життездатний протягом десятюв тисяч рокiв (для тих, хто звик до тристушнчастого визна-чення: тип умов мюцевиростання, тип лiсу i тип деревостану). П.С. Погребняк дотримувався шшого положення. Вiн пояснив менi, що треба казати: тип люу, - свiжа дiброва - i цим сказано все). А от перший закон лопки - закон тотожност проголошуе: вiрна думка повинна бути визначеною i збер^ати однозначнiсть до кшця мiркування. Академiк П.С. Погребняк вщзначався чiткiстю мислення, i свою думку про первиншсть умов мюцевиростання у формуваннi типу лiсу вш ясно формулював, мотивував, i впродовж уЫх своïх виступiв i мiркувань вiн цю думку вiдстоював. От як мислили колись учет староï школи: випускники гiмназiï, ерудити i мислител^ iнтелiгенти i грома-дяни. Основою 1'хнього життя була гуманггарна освiта, набували вони в шсти-тутах i фахових навикiв. А решту - виробничу дiяльнiсть i творчють, - вони продукували самь Адже корифе1' вiтчизняного лiсiвництва B.C. Графф i Г.Ф. Морозов, Д.М. Кравчинський, Ю.М. Висоцький - тривалий час працю-вали лiсничими i в наукових експедищях, а вже по^м ставали професорами iнститутiв, формулювали та узагальнювали досягнення науки i практики, творили теорш природознавства.
Академж Петро Степанович Погребняк був не лише видатним ученим - природознавцем, але й вщомим громадським дiячем. Biн заснував ук-рашське товариство охорони природи, входив у комiсiю Земля - Космос при президи Академiï наук УРСР. Почавши з типологи i теорiï лiсiвництва, вiн з часом став вщомим ученим-географом, провiдним екологом Украши. I якщо першим дiтищем П.С. Погребняка була люова типологiя, то другим -комплексы географiчнi стацiонари. Услщ за вiдомими вiтчизняними i свгго-вими географами вiн визначив правила оргашзаци стацiонарiв та роботи на них. Стащонари закладаються на рiвнинних територiях плато, на ключових дшянках мiсцевостi. Стацiонари е опорною базою еколопчного монiторингу. Протягом 1967-70 рр. вiддiл географiï грунтiв пiд керiвництвом П.С. Погребняка заклав 8 стацiонарiв у Сумськiй, Киïвськiй, Вшницькш, Одеськiй i Хер-сонськiй областях. На двох полюьких стацiонарах тд Киевом ми з Ф.В. Вольвачем, В.К.М'якушком i Д.Ф. Деркачем працювали до 1981 р. Вщо-мий ландшафтознавець Володимир Тихонович Гриневецький з 1нституту географiï НАНУ вже 25 роюв працюе на Димерському стацiонарi (Кшвське
1. Лiсова типологiя, еколопя та бiологiя лiсу
57
Полiсся). В шститул географи В.М. Пащенко, В.Т. Гриневецький, В.С. Да-видчук, О.В. Петренко та iншi науковцi, як починали свою дiяльнiсть разом з П.С. Погребняком, продовжують дослiдження природи Укра!ни у планi базового землезнавчого мошторингу [7].
В Нащональному аграрному унiверситетi лiсiвничi й еколопчш дослщ-ження П.С. Погребняка продовжують науковцi Боярсько! люово! дослщно! станци. Так, М.1. Ониськiв, М.1. Гордiенко i В.О. Рибак розробили технологш створення лiсових культур, при якш ряди сосни чергуються з рядами листяних порщ. Перед посадкою пт зрiзують врiвень з землею, шдготовку грунту роб-лять борознами [8]. Екологи 1.П. Бондар i A.G. Червонний працюють над проблемами колооб^у елементiв i родючост грунтiв Полiсся. Опрацьовуються технологи внесення у грунт нетрадицiйних оргашчних добрив, створених на базi подрiбненоl деревини гiлок, з додаванням гумюолу i компостiв [9].
Ми заклали у сосняках Боярсько! ЛДС 8 постшних пробних площ, на них закартовано дерева i групи кущiв та трав, а також елементи мжро-рельефу. На цих стащонарних дiлянках вивчаються особливостi просторово! структури деревостанiв, вплив прямого сонячного осв^лення на формування структури. Ведуться фенолопчш спостереження.
На закiнчення наведемо яскравий приклад плщного спiвробiтництва двох видатних лiсiвникiв-екологiв П.С. Погребняка та А. П'ясецького, Пог-ребняк товаришував з П'ясецьким, кiлька разiв пршжджав до нього у Львiв, вони разом працювали на класичному профш П'ясецького у Страдчанському лiсництвi. Природш умови Iвано-Франкiвського лiсгоспу близькi до по-лiських, тому два видатш лiсоводи на цьому профiлi зробили багато щнних спостережень i висновюв.
Л1тература
1. Погребняк П.С. Люорослинш умови Правобережного Полюся Укра!ни// Труди з люово! досвщно! справи на Укра1ш. - 1927, вип. 7. - Харюв. - С. 5-58.
2. Погребняк П.С., Вольвач Ф.В. Методика дослщжень на комплексних географ1ч-них стацюнарах (КГС)// Ф1з. географ1я та геоморфология. - 1972, вип. 7. - С. 14-25.
3. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос. - 440 с.
4. Танцюра Б.Ф. Еколопчш аспекти ф1тосоцюлоги люу// Наук. вюник НАУ: Зб. наук.-техн. праць. - Лю1вництво, вип.17. - С. 101-104.
5. Погребняк П.С. Стввщношення цикл1в обм1ну речовин у степових та люових ландшафтах i ценозах// Геох1м1я ландшафтйв. - 1970. - С. 5-24.
6. Погребняк П.С. Дослщження грунпв i кореневих систем у люах Полюся Укра1ни// Пр. 1н-ту лю1вництва АН УРСР. - 1951, т. 2. - С. 5-18.
7. Гриневецький В.Т. Базова природничо-географ1чна шформащя у структур1 комплексного мошторингу столичного регюну Укра!ни// Кшвський географ1чний щор1чник. - К.: Обри, 2002. - С. 152-162.
8. Ониськив Н.И., Рыбак В.А., Болилый В.И. Технология создания культур сосны обыкновенной механизированным способом// Совершенствование ведения лесного хозяйства. - К.: Изд-во УГАУ, 1992. - С. 125-136.
9. Червонний A.C., Рибак В.О. Природоохоронна технология використання подр1б-нено! деревини гшок// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2000, вип. 10.1. -С. 176-184.
