CC BY
16
Л1ТЕРАТУРА
1. Альманах "Сокш-Батько" — спортивно-руханкова товариство у Львовi (1894-1994). — Львiв: РВО "Основа", 1996. — 257 с.
2. Базилевич Анатоль М. Введення у твори Митрополита Андрея Шептицького. — Торонто, 1965. — 237 с.; Репринтне видання. Монастир Монахiв Студшського Уставу "Свiчадо". — Львiв, 1993.
3. Боберський 1ван. Щоденник, 1918-1919 рр. / Упоряд. Ю. А. Мицик. — К.: Вид. дiм "КМ Академiя", 2003. — 250 с.; Украшський спорт: Покажчик книжкових видань з фiзичного виховання та спорту в Украш (1922-1941) // Уклад. та автор передм. О. Вацеба. — Львш: Видавничий центр ЛНБ ш. I.Франка, 2002. — 120 с. (Нова серiя; Ч. 2).
4. Вацеба Оксана. Нариси з кторп спортивного руху в Захвднш Украш. — Ьано-Франювськ: Лшея-НВ, 1997. — 230 с.
5. Д-р Грицай Остап. Свген Коновалець. // Пробоем. — Прага, 1941. — С. 347; Трофим'як Богдан. 1ван Боберський — вихователь ново1 генераци укра1нсько1 молодi // Матерiали 1-о1 республжансько! конференцп мшстерства освiти Укра1ни. — Волинський державний ушверситет ш. Лесi Укра1нки. — Луцьк, 1994. — С. 350-352.
6. Грушевський М. 1люстрована ктс^я Укра1ни. — Киiв-Львiв, 1913. — 524 с.
7. Грушевський М. Сучасне сокшьство i наука нашо1 минувшини // Громадський вiсник. — 1923, 17 мчня.
8. Др. 1ван Копач. З мо1х сокшьських спомин1в. (На 40-лiтнiй ювилей украшського "Сокола". — У Львовi 1934. Накладом Сокшьських Вктей. — 17 с.; Др. 1ван Копач. 1868-1908. — "Сч". Альманах в пам'ять 40-х роковин основания "Сiч" у Ввдш. — Зiбрали i видали: Зенон Кузеля i Микола Чайювський. У львовi 1908. — 126 с.
9. Леник Володимир. Украшська органзована молодь (молодечi органзаци вщ початюв до 1914 р.). — Мюнхен-Львiв, 1994. — 181 с.
10. Огляд д1яльности Спортового Товариства "Укра1на" в Торонтi, Канада. За роки 1948-1949. — Торонто, 1950. — 43 с.
11. Перший Украшський просвiтньо-економiчний конгрес... 654 с.
12. "Сокш-Батько" Спортивно-руханкове товариство у Львовг Альманах 1894-1994. — Львiв: РВО "Основа", 1996. — 267 с.; Головацький 1ван. Дмитро Вгговський — органiзатор Листопадового Чину. — Львiв, 2003. — 64 с.
13. Трофим'як Богдан. Гiмиастично-спортивнi оргатзацй у нацiонально-визвольному русi Галичини (друга пол. XIX ст. — пер. пол. ХХ ст.): Монографiя. — Тернопшь: Екожмчна думка, 2001. — 694 с.
14. Трофим'як Богдан. 1ван Боберський — вихователь ново! генерацй украшсько! молодi // Матерiали I-о1 респубткансько! конференцп мшстерства освпи Укра1ни. — Волинський державний ушверситет ш. Лесi Укради. — Луцьк, 1994. — 515 с.; Фiзичне виховання i спортивний рух у Захiдиiй Украш (з поч. 30-х рокв XIX ст. до 1939 р.). Навчальний поЫбник МО Укра!ни. — К., 1997. — 420 с.; Пмнастично-спортивш органзаци у нацюнально-визвольному русi Галичини (друга пол. XIX ст. — пер. пол. XX ст.): Монограф1я. — Тернопшь: Екожмчна думка, 2001. — 694 с.; Тернопшьський Енциклопедичний Словник. — Тернотль: Збруч, 2004. — Т. 1. А-Й. — 696 с.
15. Чайковський Андрш. — "Дшо", Львiв, 16.XII.1912 р.
16. Часопис "Високий замок". — 2004, 22 кит.
17. Часописи: "Руслан", "Дшо", "Вкти з Запорожа". — 27-29.У1. — 1910 р. Львiв.
18. Центральний державний iсторичний архiв Укра!ни у Львовi (далi ЦДIАУ у Львов^. — Ф. 410. — Оп. 1. — Спр. 111. — Арк. 20, 23; Ф. 205. — Оп. 1. — Спр. 491. — Арк. 180.; ж. "Укра!нське юнацтво". — 1935, мчень. — С. 11.; "Новий час". — 1938, 8.08.
19. Шаповал Юрш, Верба !гор. Михайло Грушевський. — К.: Видавничий дiм "Альтернативи", 2005. — 352 с.; Злупко С. М. !ван Франко-економкт. — Львiв: МП "Слово", 1992. — 208 с.
20. Шиманский Г. Н. Xристианская добродетель целомудрия и чистота по учению святых Отцов и подвижников церкви. — Москва, 1997. — 328 с.
Валентина ОЛ1ЙНИК
ПРАКТИКА РАДЯШЗАЦП ДИТЯЧИХ ТА ЮНАЦЬКИХ СВЯТ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРА1НИ В 30-1 РОКИ XX СТ.
У сучасних умовах загальноосвиня школа е важливим фактором вiдродження нацЦ, виховання у молода нацюнально! свiдомостi i гiдностi. У державнiй програмi "Освга — Укра!на XXI столiття" (1994 р.) наголошуеться на вiдродженнi та розбудовi нац1онально1 освiти як найважлившо! ланки виховання свiдомих громадян Украшсько! держави, формування освiченоi, творчо! особистосп, становлення 1! фiзичного та морального здоров'я, забезпеченщя прiоритетностi розвитку людини, вiдтворення й трансляцИ культури i духовностi в усiй
рiзноманiтностi вiтчизняних i свиових зразк1в [3, 6]. Одним iз поширених засобiв виховання особистосп, формування национально! свiдомостi, любовi до рвдно! землi та свого народу е шк1льне свято. Це актуалiзуе проблему його до^дження i класифшацп в юторичному контекстi.
Багатий теоретико-iсторичний матерiал щодо проведения свят знаходимо у вичизняному шкiльництвi 30-х рок1в XX ст.
У до^джуваний перiод проблемi шкiльного свята як важливiй умовi виховного процесу в навчальних закладах присвячеш працi А. Ландау, Д. Юрова, Д. Никифорова, П. Бшяева [1; 5; 6]. У них розкрип, як правило, сутнiсть i змiст революцiйних i радянських свят. Про влаштування у навчальних закладах новорiчного свята розповiли Л. Билеева, Т. Онегша, С. Шипк, В. Кулiченко [2; 4]. Проте щ роботи написанi в умовах надзвичайно! полиизацп педагогiки на комунiстичних засадах, а тому !м не вистачае об'ективносп.
Мета статтi — висвилити змiст й основнi етапи поширення практики святкування дитячих та юнацьких свят у навчальних закладах радянсько! Укра!ни в 30-i роки XX ст. i запропонувати !х класифшацш.
У дослiджуваний перiод виховання дией на революцiйних, бойових i трудових традицiях радянського народу було одним з найголовшших завдань школи, вчителiв, комсомольських i пiонерських органiзацiй, уих iдеологiчних працiвникiв. Важливим засобом виховання тдростаючого поколiния було свято.
У виховнш роботi навчальних закладiв вказаного перюду склалася насамперед система заходш щодо вiдзначення роковин Великого Жовтня вiдповiдно до вiкових особливостей дией i юнацтва. При проведеннi свята оргашзатори брали за основу традици, як1 склалися в радянський перюд. З перших рок1в радянсько! влади святкування роковин Великого Жовтня перетворилось у свято звшьнено! працi, демонстращю досягнень кра!ни та кожного колективу. Важливою ознакою святкування рiчницi Жовтнево! революци була комплекснiсть — проведення сери рiзних заходов, окремi з яких стали традицiйними й обов'язковими. Це були, зокрема, конференцл з ютори Жовтня, лекторп, конкурси комсомольсько! пiснi, урочисл збори, дитячi ранки тощо. Все це викликало позитивт емоцл, сприяло формуванню етичних, штелектуальних й естетичних почутпв, сощалютично! свщомосп молодi, комунiстичного ставлення до пращ i було важливим засобом патрютичного виховання в умовах радянсько! системи.
Традицшними стали окремi форми проведення свята Великого Жовтня: демонстраций карнавали на громадсько-полиичну тематику, тематичнi вечори, лтаратурно-музичш композицi!, де засобами мистецтва розкривалися головнi етапи становлення радянсько! влади в кра!ш, у рвдному селi чи мiстi.
Так, з нагоди 15-рiччя Великого Жовтня народний комiсарiат освiти (НКО) УРСР опубл^вав положення про святкування цiе! дати в навчальних закладах, яким передбачалося: органiзувати загальнi батьк1вськ1 збори, на яких прочитати доповiдь "Виконання постанов ЦК ВКП(б) з 5 вересня 1931 р. до 5 серпня 08 1932 р."; зробити виставку в однш 1з шк1л Киева; оргатзувати урочист1 дитяч1 ранки та вечори з художньою частиною (окремо з подарунками для учшв молодших i старших груп); учням взяти участь в урочистих зборах разом з дорослими i забезпечити на них колективт декламаци в1рш1в, показ коротких кшофшьм!в, виконання тсень в1дпов1дно! тематики; органiзувати в кожшй школ1 конкурс серед учн1в на кращий домашнiй куточок, присвячений Жовтневiй революци [11, 6-8]. Таке свято було тдсумком навчально-виховно! роботи школи за першу чверть. Спочатку проводилась тдготовча робота до нього. Попередньо складався шк1льний план вiдзначення 15-р!ччя Жовтня. Серед 1нших заходов вш передбачав, зокрема, випуск ст1нн1вки, збирання подарунюв для дiтей с1льських шкш, виступи п1д час свята ви!зних бригад. Учн1 святково прикрашали класт шмнати, виготовляли плакати i писали гасла для участ в демонстраций В школах Киева святкування вщбувалося так: ввечерi 6 листопада учт були присутн1 на урочистих засвданнях i зборах ро61тничих колективiв; вранщ наступного дня — загальномiська демонстращя, в як1й брали участь дати 4-!, 5-!, 6-! та 7-! старших груп, а для учшв молодшого вшу вчителi проводили дитячий ранок. Ввечер! школяр1 органiзовано вщвщували шнотеатри. 8 листопада проводився дитячий ранок для учшв вищевказаних старших груп, ввечерi — загальт збори для батьюв i представниюв громадських органiзацiй [8, 1].
У школах примюько! округи святкування проходило за таким планом: 10 жовтня вщбулось об'еднане заадання с1льських органiзацiй, на порядку денному якого розглядалося
питання про вiдзначения в школах 15-р1ччя Жовтнево! революци; було визначено термш здачi (до 15 жовтня) у ввддш осв1ти плану-сценарш проведення свята. У с1льських школах свято ввдбувалось у такш форми 6 листопада школи звiтували на урочистому засвданш про навчально-виховну роботу за I квартал навчального року; наступного дня проводилися дитяч1 ранки для датей 1-!, 2-! та 3-! молодших груп, п1сля яких учт брали участь у загальномасовш демонстраций Ввечерi 8 листопада 7-р1чш школа влаштувала святковий вечiр для батьшв та учн1в старших груп [8, 2].
Як правило, так свята проводились у пснш сшвпращ вчителiв, батькiв i мiсцевих ввддшв НКО.
У 1934 р. за спещально розробленою програмою в школах Киева й област проводилося свято "17-р1ччя Жовтнево! револющ!". Президiя Ки!всько! обласно! ради на засiданнi 2 жовтня цього року постановила створити мюьш, районш та с1льськ1 комюи для органiзацi! святкування 17-! р1чнищ Жовтня [9, 248]. Серед таких комюш була визначена окрема шкшьна дитяча ком1с1я, що займалась оргашзащею i проведенням свята в навчальних закладах [8, 15].
Обласний ввддш народно! осв1ти розiслав ус1м навчальним закладам листи про оргашзацш та проведення свята "XVII-рiччя Жовтнево! револющ!". В цих листах зазначалося, що свято повинно стати для дией незабутшм радiсним святковим днем i викликати почуття "лю6ов1 до Батьшвщини, до 61льшовицько! парти i до великого Сталша". Вчителi проводили сшвбеади з батьками щодо органiзацi! та проведення свята й тдготовки подаруншв для дiтей дома. Дiтям-сиротам i з малозабезпечених имей подарунки видавали тдприемства та органiзацi! (в селах — колгоспи).
Свято пропонувалось провести окремо для датей молодших i старших клаив. Для учн1в 14 клаив воно вiдбувалося за таким планом: 7 листопада дией возили на машинах або тдводах, прикрашених прапорцями, плакатами i портретами вожд1в; наступного дня проводилися дитяч1 ранки з1 спiвами, танцями, розданням учням подаруншв, снiданкiв. Для учшв 5-10 клаив святкування було сплановано по-шшому: 7 листопада вранцi д1ти брали участь у демонстраци (окремою колоною), а вдень ввдбувалися спортивш змагання, 1гри, танцi; наступного дня — художш шк1льн1 вечори, вручення подаруншв тощо. Бесвди про Жовтневу революцш та соцiалiстичне 6уд1вництво вчигсл! проводили для школяров на заняттях, в1дводячи для учн1в молодших клас^в один урок, а для старших — 2-3 уроки.
План оргатзаци та проведення Жовтневого свята в школах Ки!всько! област передбачав: розробити i надiслати до вс1х райвно методичнi листи про його вщзначення; органiзувати ком1с1! щодо питань з проведення свята; в уах класах на уроках провести з дггьми бесвди про Жовтневу революцiю; оргатзувати участь вс1х дiтей у демонстраци (автоколони — учн1 1-4 клас^в, колони учшв — 5-10 клас^в). З нагоди 15-р1ччя Великого Жовтня в Кишськш областi було ввдкрито нов1 школи, зокрема 4-р1чну в с. Холосне Корсунського району, 4-р1чну в с. Демидово Дилерського району та 7-р1чну — в с. Колодашка Новогород-Волинського району [12, 26].
Широко й урочисто ввдзначалось 20-р1ччя Жовтнево! революци в 1937 р. Кожна школа розробляла св1й план святкування. З нагоди свята влаштовувалось сощалютичне змагання м1ж школами одного чи кшька районiв. Так, Ржищевський i Канiвський райони з нагоди святкування 20-! р1чнищ Великого Жовтня розпочали таке змагання школа з школою, клас з класом в1д початку навчального року [14, 21]. А вчитсл! школи в м. Чорно6ил1 до свята вивчили з учнями 24 п'еси, органiзували концерт музичних i сп1вочих гуртив [14, 17].
Одним з визначних радянських свят, яке мало виразне вдеолопчне спрямування, був день Червоно! арми. Так, у 1934 роц1 тд час вiдзначения 16-р1ччя Червоно! арми на заняттях вчителi розповiдали д1тям про роль парти, ЦК та вождя парти тов. Сталiна "у змщненш оборони кра!ни". Особливо наголошували на рол1 та заслугах Й. Сталша, К. Ворошилова, М. Фрунзе, С. Будьонного; д1тям розповщали !хш бiографi!. Були органiзованi вечори, на яш запрошували червоноармiйських командирiв, учасниюв громадянсько! в1йни, ро61тник1в i колгоспнишв. Запрошенi гост1 розповiдали (з власного досв1ду) про створення та бойовий шлях Червоно! арми. Деяк школи мали тдшефну в1йськову частину, тому разом з нею розробляли план святкування. В однш школ1 мюта виступив в1домий в1йськовий д1яч К. Ворошилов, який заявив, що учням потр16но вчитися лише на "ввдмшно", як на "в1дм1нно" виконуе сво! завдання Червона армiя [13, 5].
Традицiйно за заздалегiдь розробленим планом-сценарiем 24 лютого в школах проводився Всеукра!нський пiонерський ворошиловський день. О 10-й годин дiти приходили до школи, пiсля снiданку, о 10.30 год., проводилась урочиста шкшьна лшшка разом iз запрошеними вшськовими. На лiнiйка, що тривала 7-8 хвилин розповвдалось про рiчницю Червоно! армп. Пiсля лiнiйки звiтували загони про проведену виховну роботу, як готувались до свята, як заходи провели, як пiснi вивчили тощо. З 11.00 до 11.30 год. з учнями проводили бесiди командири Червоно! армп, зокрема, розповiдали про и бойову пiдготовку i технiчне озброення. Потiм проводили вiйськову гру пiд керiвництвом запрошених гостей. Слад зазначити, що вшськова гра з учнями молодших клаив проводилась окремо. Шсля обiду, о 14-й годиш, в шкшьнш залi розпочинався ранок для молодших школярiв, на якому виступали запрошенi партизани, розповiдаючи д^ям про роль Червоно! армп в громадянськш вiйнi та И внесок Червоно! Армп у соцiалiстичне будiвництво в кра!ш. Дiти ж давали концерт, тд час якого декламували вiршi, спiвали вiйськовi пiснi. О 16-й годиш цей захвд зашнчувався, через годину розпочинався вечiр для учшв старшого вiку [13, 8].
Кшвська мiська рада видала 10 лютого 1933 р. розпорядження вiддiловi народно! освiти провести в уих школах ворошиловську естафету, присвячену 15^ччю Червоно! армi! та обороноздатностi кра!ни, перевiрити стан пiдготовки до святкування ювiлею i пiдготувати звiт про навчально-виховний процес у школах, а також тдготувати фiзкультурну колону школярiв-лижиикiв (не менше 12 оиб) [9, 43].
24 лютого 1934 р. був оргашзований Всеукра!нський ворошиловський збiр пiонерiв, присвячений 16-й роковиш Червоно! армi!. Пiонери перевiряли роботу вшськових гуртив, зустрiчалися з учасниками громадянсько! вiйни, червоноармiйцями, органiзували вiйськовi походи, змагання, iгри.
Зазвичай тд час таких свят проводились спортивш змагання серед учнiв школи та мiж навчальними закладами. Вiдповiдно видавалися накази, розпорядження, постанови щодо проведення в школах спортивних свят, основною метою яких було оздоровлення дией. 31 травня 1937 р., зокрема, була прийнята спiльна постанова НКО та Укра!нського комiтету в справах фiзкультури i спорту при РНК УРСР про спортивно-масовi заходи серед школяр1в кра!ни [15, 135].
До проведення свята залучали шефiв i робiтникiв школи, учнiв забезпечували сшданками й обiдами [10, 7].
18 ичня 1934 р. згiдно з постановою кер1вних органiзацiй у Киевi проводилося дитяче фiзкультурне свято, присвячене вiдкриттю XII з'!зду КП(б)У. Його план складався з трьох вщдшв: I — з 11-! до 15-! години проходили масовi гуляння дiтей старшого вiку (на ковзанах, лижах i санчатах) в мюьких садах, скверах i парках, на сшгових гiрках. Орiентовними пунктами були Жовтшвка, Ленiнка, Петрiвка, Сталiнка; II — з 10-! до 14-! години запланована була загальномюька естафета-рапорт "Про зразкову оргатзацш дозвшля, присвяченого XII з'!зду КП(б)У"; III — з 14-! до 19-! години ввдбувалися районш масовi свята на Леншщ, Жовтнiвцi, Петрiвцi, Сталiнцi [9, 61].
В останньому номерi журналу "Шлях освии" за 1930 р. подано результати опитування дiтей навчальних закладiв про !х ставлення до революцшних i релiгiйних свят. Вони засвiдчили, що релiгiйнi свята подобалися тшьки 59% дiтей; лише в окремих мюцях цей показник тдвищувався на 10-11%. Решта дiтей ввдповвдали, що !м найбiльше подобаеться Перше травня, Жовтневе й iншi революцшт свята [7].
Таким чином, у 30^ роки XX ст. в радянськш Укра!нi склалася система вдеолопчного виховання учнiвсько! молодi на комушстичних засадах. Складовими елементами ще! системи були новi радянськ! свята. За тематичним спрямуванням !х можна подiлити на: революцiйнi (рiчниця Жовтнево! революцi!, День Червоно! армi!), громадсько-полиичш (1 Травня, Мiжиародний жiночий день), спортивно-масовi (приуроченi визначним датам), лиературно-мистецьк! (на пошану видатних дiячiв культури).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiляев П. Оргашзащя дитячого дозвiлля (Дозвiлля та розваги пiонерiв). — Xаркiв: Держ. вид-во
Укра!ни, 1930. — 84 с.
2. Былеева Л., Онегина Т., Шитик С. Новогодняя елка / Сборник для учащихся начальной школы. — М.: МГК ВЛКСМ, Мосгороно, 1936. — 31 с.
3. Державна нацюнальна програма "Освгга — Укра!на XXI столiття". — К.: Райдуга, 1994. — С.6.
4. Кулiченко В. Постишевська ялинка. — Xаркiв: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. — 93 с.
5. Ландау А., Юров Д. Внешкольная работа в политехнической семилетке. — Ленинград: Гос. учебно-педагогическое изд-во, 1931. — 96 с.
6. Никифоров Д. Двадцатипятилетие революции 1905 года. Методическое письмо. — М., 1930. — 39с.
7. Теорiя освгга, методолопя, освггая практика, побут // Шлях освгга. — 1930. — №12. — С.16.
8. Державний архiв мкта Киева (далГ ДАМК). — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 211.
9. ДАМК. — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 208.
10. ДАМК. — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 259.
11. Державний архГв Кшвсько! област (далГ — ДАКО). — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 1037.
12. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 204.
13. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 205.
14. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 594.
15. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 2158.
Тетяна МАЦЕЙК1В
НАЦЮНАЛЬНА ШКОЛА I ВИХОВАННЯ В РОКИ ДРУГО1 СВ1ТОВО1 В1ЙНИ
вторична наука, осягаючи певний фактолопчний матерГал, безумовно переломлюе його через визначеш вдеолопчш конструкцп та аксюлопчну систему. Тому в моменти глобальних сустльних перетворень, коли докоршно змГнюються духовш орГентири, загострюються суперечки навколо ощнки тих чи шших подш, якг ввдбулися в Гстори, особливо подш доленосних. Це стосуеться й Друго! свГтово! вшни, зокрема життя украшщв Г розвитку !х освГтньо! справи на окупованш територп в цей перюд.
Укра!нськг дослвдники М. Гриценко, В. Бондар, М. Сворак, Ю. Шаповал, М. Ковальчук та шшг в сво!х наукових розввдках торкалися певною мГрою питань освГти й виховання тд час Друго! свГтово! вшни. В деяких працях (передусГм написаних у радянський перюд) щ питання висвГтленГ з тогочасних вдеолопчних позицш. За останн десятилГття появилася тенденщя до розкриття !х у бшьш рГзнобарвному свиль
Мета статт1 — показати, що в перюд 1941-1943 рр. на окупованих укра!нських землях зусиллями вчителГв-патрюпв, дГячГв громадських оргашзацш була зроблена спроба ввдновити систему освГти на нацюнальних засадах, витоки яко! сягають перюду визвольних змагань 19171920 рр.
Шсля окупаци Укра!ни в 1941 р. шмецько-фашистсьш загарбники намагалися застосувати на !! територп власну освГтньо-виховну систему, доктрина яко! базувалася на положеннях, висвГтлених А. Птлером у його книзГ "Моя боротьба". Вш пропонував перебудувати державну шкгльну систему в Шмеччит у бш посилення фГзичного виховання Г зменшення обсягу гуматтарних Г точних наук. Особливих заперечень тут не може бути, бо в юторп ведомо чимало реформаторГв шкгльно! освгга, котрГ повертали !! в той чи шший бш. Справа лише в тому, якгй мет тдпорядкована освГтянська реформа, Г це головне. Однозначно виявляеться, що фашистським лщером вона замислювалася як складова його базово! концепци про перевагу аршсько! раси над уама Гншими народами. "Шд цим кутом зору ми повинн переглянути ва навчальн програми, — писав А. Птлер, — Г поступово реоргатзовувати справу виховання так, щоб молода людина, закiичуючи школу, виходила з не! справжшм тмцем... Вшцем усГх завдань нашого виховання мае бути те, щоб чГтко поставити перед усГею молоддю насамперед проблему раси. Жодний юнак, жодна дГвчина не мають покинути школу, не зрозумГвши до к^ндя, яке величезне, виршальне значення мае питання про чистоту кровГ [1, 356].
Розглядаючи проблему освГти Г виховання молодГ з тако! позицп, з'ясовуеться, що мова йде по суп про дм концепцп шкгльно! реформи: для вищо! Г нижчо! рас.
План розвитку шкгльно! справи на майбуттх загарбаних слов'янських землях накреслений у книзГ А. Птлера в загальних рисах. Але потгм, в умовах окупаци, вш перетвориться в чита таемн шструкщ! :" Було б помилкою дати освиу мюцевим людям. !дея створення унгверситету в КиевГ
