CC BY
54
9. Моделi гармошзацп нацiональних i мiжнародних стандарта освгги у контекстi Болонського процесу // Матерiали М!жнародного семiнару 27-28 травня 2004 року, проведеного у Львшському нацiональному унiверситетi ш. 1вана Франка . — Львiв: Лггопис, 2004.
10. Платонов К. К. Структура и развитие личности. / Под ред. А.Д.Глоточкина. — М.: Наука, 1986.
11. Психолопя: Пвдручник / За ред. Ю. Л. Трофiмова. — 3-е вид. — К.: Либвдь, 2001.
12. Пехота О. М. Професшна iндивiдуальнiсть майбутнього вчителя // Педагопка i психологш. — 1994. — № 4.
13. Сухомлинский В. А. Избранные произведения: В 3 т. — М., 1981.
14. Сисоева С. О., Поясок Т. Б. Психолопя та педагопка: Шдручник для студента вищих навчальних закладiв непедагогiчного профшю. — К.: Мiленiум, 2005.
15. Фролов И. Т. О человеке и гуманизме. — М.: Политиздат, 1989.
16. Фролов И. Т. Социология и этика познания жизни и человека / Пути интеграции биологического и социогуманитарного знания. — М.: Наука, 1984.
Надш ДУДНИК
ДРАМАТИЧН1 ТВОРИ А. ЛОТОЦЬКОГО ЯК ЗАС1Б ПАТР1ОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ УЧН1В
У статтi показано вплив на патрiотичне виховання i формування особистостi учня окремих драматичних творiв А. Лотоцького. Зазначено, що на^онально-виховний потенщал творчог спадщини письменника всебiчно впливае на духовний розвиток дтей, зумовлюе в них позитивш емоци, вiдповiдаe ¡хтм ттересам.
Завданням укра!нсько! педагопчно! науки на початку нитшнього тисячолитя е вдосконалення змюту, форм i методв виховання тдростаючого поколшня, здатного забезпечити устх державного будiвництва i вихвд Укра!ни на свiтовий рiвень. Молода Укра!нська держава повинна створити всi умови для виховання сво!х громадян. Духовно й матерiально багату, процвiтаючу незалежну Укра!ну збудують лише и патрiоти, об'еднат нацiональною щеею.
У зв'язку з цим важливим i невiдкладним завданням нацюнально! системи освии е виховання справжнього громадянина i патрiота рвдно! землi [1, 15]. Його концептуальне осмислення воображено, зокрема, у творчому доробку А. Волошина, М. Галущинського, М. Свшана, I. Ющишина та iнших представнишв укра!нсько! педагопчно! думки перших десятилпь ХХ ст. Проблемою виховання, вважали вони, е створення нового грунту тд виховання — укра!нсько! нацюнально! вде!, що покликана стати «новою релшею», джерелом виховання iдеалу укра!нця, котрий повинен реалiзувати силу, правду, волю народу. 1дея суверенностi Укра!ни змiстила акценти в змiстi виховання ввд глибоко! релiгiйностi (i тотожних з нею iдеалiв правди й добра) до нацюнально! сввдомосп.
Серед укра!нських педагога i письменнишв цього перюду чiльне мiсце займае Антш Львович Лотоцький (1881-1949). Його виховш вде! у контекстi культурно-освiтнього руху першо! половини ХХ ст. в Укра!ш, участь у просвiтницьких, культурних заходах «Молодо! Сiчi», виданнi часопиив, написаннi творiв для дiтей тощо заслуговують на увагу в сучаснш педагогiчнiй практицi укра!нсько! школи.
Важливють вивчення творчостi педагогiв i культурно-освишх дiячiв засвiдчуе вихiд у сви двотомного навчального посiбника «Укра!нська педагопка в персоналiях» за редакцiею О. Сухомлинсько!. В цiй працi висвилено життевий i творчий шлях 166 педагопв. Однак, на жаль, постать педагога i письменника А. Лотоцького у цьому виданш не висвплюеться. Фактично поза увагою дослiдникiв юторп педагогiки залишаеться його внесок у розвиток теори i практики нацюнально! освии. Окремi аспекти просвiтницько! дiяльностi А. Лотоцького та змiсту його творiв частково розкрито у працях В. Качкана, М. Комаринця, Р. Коритка, Б. Якимовича. Ступiнь вивченосл дослiджувано! теми незначний, хоча життя вимагае !! наукового аналiзу. С вс пiдстави вважати актуальною юторико-педагопчною проблемою розгляд педагогiчного i лпературного доробку, художнiх творiв для дией, публiцистичних виступiв, громадсько-просвiтницько! роботи А. Лотоцького.
Мета статтi — розкрити змют драматичних творiв для дией А. Лотоцького, !х вплив на патрютичне виховання i формування особистосп.
А. Лотоцький як дитячий письменник i педагог чудово розум1в необхiднiсть творення украшсько! лiтератури для молодших школярiв. Письменницькою даяльтстю вiн займався з раннього вщу, мав неабияю успiхи — друкувався в тогочаснiй пресi, видав кшька збiрки прози й вiршiв для датей. Його творч1сть була багатогранною i водночас глибокою та досконалою як стосовно змiсту, так i форм викладу. Твори А. Лотоцького, присвячен1 датям молодшого вшу, можна згрупувати за жанрами: вiршi, iсторичнi оповадання, краeзнавчi оповiдання, п'еси, казки, байки, легенди. За виховною метою вони ввдповщають вимогам тогочасного сусп1льства, тобто плекають у душах датей основи християнсько! моралi, виховують любов до свое! Вiтчизни, формують характер.
Доказом цього е численн позитивнi вiдгуки на твори А. Лотоцького ввдомих лiтераторiв (В. Шевчука, I. Михалевського, М. Залiзняка, Б. Якимовича й iн.) i редакцш педагогiчних видань («Шлях виховання й навчання», «Учительське слово» тощо). Так, в одному з номерiв «Учительського слова» за 1923 р. в опублшованш рекламi нового видавництва говорилося: «Спещальну увагу вчительства належить звернути на багатство в нас дитячо! лтаратури... Ми поручаемо чуйнiй увазi наших виховник1в i вчителiв дуже цiннi i симпатичнi видавництва Михайла Таранька «Молода Укра!на» i «Св^ дитини». Як1 скарби духовних роскошiв мiстять в них для наших маленьких громадян, як1 далековиднi овиди щей та свиогляду розкривають вони перед укра!нським дитячим свiтом» [13, 68]. I далi подано перелш книжок для дитячо! бiблiотеки, як вийшли. Серед 17 запропонованих до огляду творiв 6 належать А. Лотоцькому: «Чорнокнижник з Чорногорки», «Вшьгельм Тель», «Червона шапочка», «Коник Стрибунець», «Гостина святого Миколая», «Вифлиемська зоря».
Письменник був переконаний, що художня дитяча лiтература мае велике значения для формування духовно! культури особистосп. Усвiдомлюючи !! виховну роль, будучи дитячим лиератором i практикуючим педагогом, патрютом укра!нсько! освiти, вiн створив чимало драматичних творiв для рiзновiково!' дитячо! аудиторi!. Практично всi вони ставилися на сцен юними артистами. П'еси для дией А. Лотоцького в 1920-1930 рр. друкувалися в часописах i видавались окремими книжечками i збiрками, а потiм перевидавалися в емпраци, що св!дчить про !х велику потребу i популяршсть.
Згадан твори — це сцетчт картинки до дня святого Миколая, вертепи i п'еси до Рiздвяних свят, драматизоваш байки й казки, сцетчт смiховинки. Маючи на мел виховання молодших школяр1в засобами театрального мистецтва, педагог i письменник сподвався за допомогою маленьких «артиста» у недалекому майбутньому в кожн1й мюцевосп Зах1дно! Украши заснувати аматорськ театри як осередки культури. Видавництво «Свгг дитини», крiм публiкацiй творiв А. Лотоцького у своему журнал^ друкувало окремi збiрки дитячих сцеиiчиих п'ес. Видаючи твори А. Лотоцького окремими книжечками, яю коштували невелик! грош^ воно давало можливiсть придбати !х шкшьним бiблiотекам, вчителям, працiвиикам громадських оргатзацш.
До п'ес з тематики християнських свят належать «Вифлиемська зоря» [3], «Гостина святого Миколая» [4], «В шч святого Миколая» [2]. Щ твори, укладеш ввдповвдно до вимог сцени, наповнеш iдеями морального виховання, мають тзнавальний характер. Творами для репертуару дитячого театру е також драматизоваш казки А. Лотоцького «Дика рожечка» [5], «Казка про Шевчика Копитка та про качурика Квака» [6], «Червона шапочка» [11]. Вони написаш в оригiнальному укра!нському колорип з повчальним змютом, наповнеш жартами, не позбавлеш виховного впливу. П'еси-казки були цiкавими й потр!6ними для шк1льних театрiв. Не випадково !х перевидавали в Галичинi та укра!нськш дiаспорi.
Для малих читач1в А. Лотоцький писав твори, змют яких пронизаний iдею державотворення. Тема боротьби добра i зла вщображена в казщ «Чорнокнижник з Чорногорки», де добро вщстоював головний герой [12]. Сили в 6ороть6! вш черпав з розумно! книжки, тобто юторп про свш народ. Це допомагало йому протистояти злу й обергати свою крашу ввд лиха — духовного занепаду. Головна думка державотворення тдсилюеться: добро треба творити на сво!й землi, зввдки сам отримав силу, допомагати своему шродов! [12, 70]. Поняття добра й науки переплггаються в п'есi «Перша кривда», в якш автор закликав укра!нських датей вчитися, бо навчання — це благо для майбуття рдаого народу. «Не дамо пропасти Правда, шш! предки боролися — за волю, нацюнальну культуру, мову», — стверджуе письменник [9, 6].
У жанрi сценiчно! байки А. Лотоцький написав п'есу «Коник Стрибунець» [7]. Автор дотримуеться ввдображення в алегоричнш форм! життевих проблем, характерiв, ввдносин,
оргашзовуе в сюжета рольов! постановки, зберiгаючи суть байки. До театралiзованих творгв педагога i лiтератора належить пластова гра у п'яти д!ях «Сон мюячно! ночЬ» [10], сценiчна картина з життя Т. Шевченка «Перша кривда» [9], а також малi сцешчш вистави до святкування Дня Матер!, яке почали широко вiдзначати в Галичиш наприкiнцi 1920-х рок1в.
Одтею з байок А. Лотоцького, присвячених темi формування позитивного ставлення до пращ, була укра!тзована вiдома казка «Ют у чоботях». Автор виводить мораль у переосмисленш героем свого способу життя — неробства. Як i кожна байка, вона мае повчання: «Андршко був добрим царем — гостро карав нероб, лшюх!в, дармо!д!в. У державi мо!й не смiе бути ш одного л1нюха, бо вони — загибель держав, народав» [8, 64]. Будь-яка корисна праця е великим добром i для окремо! особи, i для всього народу. У сво!х байках А. Лотоцький вдало поеднуе виховання таких моральних рис, як навчання та працьовипсть, i спонукае читача до думки, що у формуванш цих чеснот — запорука будавництва держави з достойними громадянами.
Вищеназваш твори написан А. Лотоцьким з метою популяризацп укра!нознавчо! тематики серед народу, адже аматорськ1 дитяч! колективи збирали на сво!х виступах велику аудиторш глядачiв. Журнал «Учительське слово», ввдзначаючи, що книжки «для дитячих бiблiотек i театрального репертуару здобули соб! в школах читачгв та акторiв заслужену популярнють» [13, 69], називав серед твор!в для дитячих театрiв й л, як1 належали перу А. Лотоцького. Сам письменник вважав !х одшею з ефективних форм творчосп й розвитку дитини.
А. Лотоцький використовував р!зш форми драматизаци, як1 властив! культурам р!зних народав: !мпров!защю, шсцетзашю, драматичну композищю та ш. Як ! I. Ющишин, вш був переконаний, що драматизащя мае великий виховний ! насамперед естетичний вплив. Театральш постановки повинш мютити нацiональиий елемент, бо в епоху найтяжчого нашого пол1тичного поневолення тогочасна школьна освиа, науков! програми «ввдгравали велику роль у боротьб! за збереження нацюнального «Я» в юних громадян держав; датей» [14, 12]. Систематичне плекання патрютичних почутпв малого громадянина е обов'язком кожного укра!нського вчителя.
Зауважимо, що погляди А. Лотоцького сшвзвучш з вдеями А. Волковича щодо рол! ! значення книги у виховант датей. Книга повинна бути щкавим ! корисним товаришем для малого читача, вести дитину шляхом розвитку !! розумових зд!бностей, виховувати волю, характер, правдивють, добро, красу. Справжня лиература, безперечно, впливае на р!зш складов! духовного розвитку — релшйт, моральш, нацiональиi, свиоглядт, плекаючи в душах основу гуматстичного вдеал!зму, розбуджуе почуття прекрасного, доброго, правдивого, поступово формуе людину-гуматста. Книга покликана ознайомлювати малого читача з реальним життям, а не приховувати в!д нього горе, страждання, б!дшсть ! нещастя. Ц думки перегукувалися з твердженнями Б. Грiиченка, У. Чайк1вського, О. Тарновича, котр! ввдзначали, що саме так дитина навчиться бачити й людське щастя, ! нещастя, навчиться ствчувати, сшвпереживати.
Анал!з джерельно! бази, вивчення лиератури досл!джуваного перюду ! сучасних навчальних програм з читання показують, що серед автор!в, твори яких рекомендуються для вивчення в 1-4 класах, разом !з такими представниками укра!нсько! дитячо! л!тератури, як Олена Пчшка, I. Франко, Л. Гл!бов, Б. Лепкий, Олександр Олесь, е й А. Лотоцький. До перелшу основних ! додаткових твор!в, змют котрих сприяе патрютичному вихованню молодших школяр!в, входять твори письменника «Дитинство княгиш Ольги», «Мудра володарка», «Про козацького отамана Iвана Шдкову», «Про славних козак!в-запорожщв та про !хнього першого кошового Дмитра Байду-Вишневецького». Засобами художнього слова вони сприяють духовному збагаченню ! вихованню школяр!в.
Дитяч! драматичш твори А. Лотоцького мютять нацюнально виховний потенщал, впливають на духовний розвиток учшв, несуть !м вдею любов! до правди, добра та краси; зумовлюють позитивш емоцп. Не будучи пройнятими явною морал!защею, вони розвивають штереси юних громадян, е для них правдивими ! зрозумшими.
Використання творчо! спадщини письменника в навчально-виховтй робот! сприятиме в справ! перетворення вiтчизияно!' школи в нацiональиу, здатну виховати патрютгв Украши. Iсторичний досввд нашого народу, воображений у л1тературних творах А. Лотоцького, е важливим джерелом збагачення теорп та практики виховання учшвсько! молод! в сучасних умовах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна нацюнальна програма «Освгга» (Укра!на XXI столптя). — К.: Райдуга, 1996. — 62 с.
2. Лотоцький А. В шч святого Миколая. — Львiв: Сви дитини,1931. — 40 с.
3. Лотоцький А. Вифлиемська зоря. — Львiв: Свгг дитини, 1922. — 79 с.
4. Лотоцький А. Гостина святого Миколая. — Львiв: Свгг дитини, 1922. — 22 с.
5. Лотоцький А. Дика рожечка. — Рогатин-Кшв, 1941. — 16 с.
6. Лотоцький А. Казка про шевчика Копитка та про качурика Квака. — Львш: Свiт дитини, 1924. — 32 с.
7. Лотоцький А. Коник Стрибунець. — Львiв: Свгт дитини, 1922. — 28 с.
8. Лотоцький А. Котик у чобгтках. — Львiв: Свгт дитини, 1926. — С. 58 — 64.
9. Лотоцький А. Перша кривда. — Львiв: Свгт дитини, 1938. — 16 с.
10. Лотоцький А. Сон мюячно! жш. — Львiв: Свгт дитини, 1925. — 48 с.
11. Лотоцький А. Червона шапочка. — Львiв: Свгт дитини, 1921. — 36 с.
12. Лотоцький А. Чорнокнижник з Чорногори. — Львiв: Свгт дитини, 1921. — 71 с.
13. Прикрий об'яв // Учительське слово. — 1923. — Ч. 5. — С. 67-69.
14. Ющишин I. Драматизацш в школi //Шлях виховання й навчання. — 1927. — № 9. — С. 4-7.
