CC BY
62
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
Марiя ЧЕП1ЛЬ
педагог1ка пласту (перша третина хх ст.)
У статтi розкрито змкт, форми i методи виховно'1 дiяльностi Пласту у Галичинi упродовж 1910-1939 рр. Зроблено висновок, що Пласт був школою виховання духовно багатих, здорових i сильних, нацюнально свiдомих украiнцiв, активних громадян самостшног Укратсько! держави.
В Укра!ш методолопчною основою виховання як сощального явища визнано щеолопю державотворення. Отож, гостро постае питання про виховання громадянина ново! формаци, нацюнально свщомого, творчого, готового до плщно! пращ в рiзних сферах суспшьного життя. Громадськi оргашзаци е важливим джерелом певно! громадсько! та нацюнально! думки. Вони, зокрема, впливають на формування особистост дитини. Соцiально активш дiти i молодь можуть брати участь у громадсько-патрютичних, екологiчних, спортивних та шших органiзацiях.
У сферi громадського життя формуеться почуття власно! гiдностi, вмiння користуватися громадянськими правами i свободами, розвиваеться почуття обов'язку та вщповщальносп тощо. На дитячi та юнацькi роки припадае знайомство з нацюнальною i державною символшою. Щодо цього практичною допомогою став би досвщ виховно! роботи укра!нських дитячо-юнацьких i молодiжних органiзацiй, яю дiяли в Укра!ш в першш третинi ХХ ст., зокрема Пласту.
Мета статт — розкрити змют, форми i методи виховно! дiяльностi Пласту у Галичинi упродовж 1910-1939 рр.
На початку ХХ ст. на захщноукра!нських землях насущною стала потреба в юнуванш оргашзаци укра!нсько! молодi, котра плекала б у не! ще! любовi до рщно! наци i прагнення служити Батьювщиш. Саме з ще! потреби при львiвських укра!нських середнiх школах — академiчнiй пмнази, учительськiй семшари, а також при руханково-спортивному товарисга «Сокш» виникли першi пластовi гуртки. Оргашзаторами пластового руху в 1911 р. стали професор О. Тисовський i студенти П.Франко та I. Чмола. Як згадуе син I. Чмоли 1гор, вони ч^ко розумiли, що «тшьки в сво!й державi укра!нський народ буде мати змогу жити вшьним життям; для здобуття держави треба нам свого вшська, а кандидата на укра!нського вояка може виховати тшьки укра!нська органiзацiя молодЬ> [3, 250]. У 1910-1912 рр., О.Тисовський перешс на укра!нський грунт щею англiйського скаутизму з його випробуваними методами виховання молодi на характерних, чесних, корисних i вiрних своему народовi громадян, i разом зi сво!ми однодумцями заклав основи ново! виховно! молодiжно! органiзацi! Пласт. «Пластова щея, — вказував О. Тисовський, — мае вести нас вперед, допомогти стати правдивими i чесними синами свого народу» [11, 4].
В основу дiяльностi Пласту покладена щея скаутизму, яка в цей час почала поширюватися в Англи, Франци, США та шших кра!нах. Зразок англiйського скаутизму, — зазначав О. Тисовський, «створив рамки, яю ми наповнили укра!нським змютом, доповнили i пристосували докладно i самостiйно до потреб i своерщних прикмет нашо! молодi, користуючись при цьому великим досвщом нашо! вчительки: ютори укра!нського народу» [11, 127]. Укра!нський Пласт, в основу дiяльностi якого покладено службу Богу й Батьювщиш-Укра!нi, поеднав морально-етичне виховання з штелектуальним i фiзичним в одне цше. «Маемо бути сильш i тiлом, i умом», — вщзначали його засновники. Цiнним е те, що Пласт зумiв поеднати «чистий» скаутизм iз нацiональними традищями виховання молодi, державницькою i
народною традицiями. «Своерщно-укра!нський ... виховний характер» Пласту пояснюсться тим, що вiн прагнув прищепити укра!нськш молодi кращi нацiональнi звички, чесноти, цшносп [6, 215].
При встуш до Пласту не iснувало ш сощально!, нi релтйно!, нi статево! рiзницi. До уваги бралися шдивщуальш здiбностi. Для того, щоб стати пластуном-учасником, потрiбно було скласти юпит, а також отримати письмову згоду батьюв, рекомендацп двох пластунiв. Тодi пластун-учасник приймав присягу i давав письмове «Слово чесп», в якому зобов'язувався дотримуватись Пластового закону.
У Пласт була добре налагоджена система самоосвiти i фахово! пiдготовки. Учня, котрий мав незадов№ш оцiнки бiльше нiж з трьох предмета, до Пласту не приймали, а пластун, який мав незадов№ну оцiнку, не мiг безкарно залишитись у пластовому гуртку, бо це «тдривало економiчнi та моральнi сили в нашiй боротьбi. П!сля того як пластун складав iспит певно! складностi, йому пiдвищували звання: вовченя — прихильник — пластун-учасник — розвщник — пластун-скоб. Щоб отримати найвище пластунське звання гетьманський пластун, треба було пластуновьскобу скласти на вибiр п'ять фахових iспитiв (медицину, бджолярство, слюсарну справу тощо), яю приймали вiдповiднi спецiалiсти. Пластунiв залучали до глибокого тзнання рщного краю, читання географiчних карт, вивчення тваринного i рослинного свiту, туристично! роботи й ш., вважаючи, що усвщомлення власно! територи е пiдгрунтям патрютизму. Велике значення у Пластi прищляли вихованню любовi до працi й безкорисливо! добродiйностi [11, 10-65].
Оскшьки у школах на той час панував «польський дух», був постшний контроль шкшьно! адмшютраци, та Пласт дiяв винятково за межами школи. «Тшьки цiлковите вiдмежування Пласту вщ школи може щойно виявити правдиву практичну вартють Пласту i принести наглядш, тривалi успiхи», — зазначалося у циркулярi Верховно! Пластово! Ради [5, 9]. Нацюнальний змiст дiяльностi Пласту визначався укра!нською виховною традищею i вiдображав И систему цшностей (загальнолюдських, нацiональних, громадянських, сiмейних та особистих). Ставши оргашзащею бездержавно! наци, Пласт мусив орiентуватися на виховання патрiотiв свое! Батькiвщини, готових у будь-який момент стати на И захист зi зброею в руках, тодi як iноземний скаутизм скеровував свою виховну традицiю на плекання поколiння добрих громадян свое! держави. Пласт дiяв як чинник молодiжного життя, що намагався плекати нацюнальну пам'ять i традици серед молодого поколшня, i в цьому вбачав свое найголовшше завдання. Проведений у лютому 1914 р. пластовий з'!зд висловився за об'еднання окремих пластових гуртюв в едину органiзацiю, що мало сприяти координаци зусиль i проведенню планомiрноl та цшеспрямовано! виховно! роботи [10, 46-49].
Пласт — цшсна морально-етична i педагогiчна система, що окреслювала спошб життя шдивща, його шлях до постiйного самовдосконалення, i грунтувалася на любовi i обов'язках перед Богом, Батькiвщиною, оточенням. Ццеолопя Пласту е вiдображенням системи цшностей укра!нсько! виховно! традицi!. В основу дiяльностi органiзацi! були покладеш три головнi обов'язки пластуна: вiрнiсть Боговi й Укра!нi, допомога шшим та дотримання Пластового закону. Останнш з них — дотримання пластового закону — вказував шлях служшня рщнш спiльнотi i давав нагоду пластуновi пiзнати найдорожчi скарби людського роду — Красу й Добро. За прикладом Львова пластовi гуртки скоро поширювалися в середнiх школах шших мiст Галичини.
Iдейнi засади Пласту в основному закладеш у 1920-30-х роках у працях провщниюв органiзацi!., зокрема, «Життя в Пласп» О.Тисовського та «Велика гра» Ю.Старосольського. «Загальна цiль пластового виховання: дати свiтовi i батькiвщинi людину обов'язку», — писав Ю.Старосольський. Пластуни ставили перед собою завдання виховати чесних, здiбних до творчо! працi громадян з сильною волею i високою нацюнальною свiдомiстю. Пласт не мае пол^ично! чи партiйно! програми, вш виховуе людей для Укра!ни, а не для пол^ичних партiй, готуе патрю^в батькiвщини. Пласт у сво!х членiв розвивае такi здiбностi: помiчати все в навколишньому середовищi; шзнавати причинно-наслiдковi зв'язки мiж рiзними явищами; використовувати здобутий досвiд у боротьбi за iснування; творити правильнi естетичш та етичнi дi!; плекати свое здоров'я як основу всього в людиш; виробити в собi громадянсью чесноти: дисциплiнованiсть, точнiсть, послух законам тощо.
Як вiдзначав Ю. Старосольський, «в цьому порядку пластових обов'язюв супроти Бога, Батькiвщини, iнших i себе — ми схильнi вщчувати неначе степенування !х ваги... Але по суп, пластова система сперта на повнш гармонi! мiж цими обов'язками: вона все бачить цшсть, що зложена з частин — окремих обов'язюв. Без одно! хоч частини немае цшосп... А в пластовому виховному шляху — навпь такий порядок; через одиницю до ближшх, до батьювщини, до Бога» [8, 24]. Пластова система, середовище, дiяльнiсть сприяють виробленню пластового щеалу людини. Вони е неначе тугим коршням, що виростае й тягне соки на грунт пластування, а на тому стоять, за порiвнянням Ю. Старосольського, чотири дуби, що разом несуть гармоншно сплетену корону: пластовий щеал людини. Цими чотирма дубами е характер, здоров'я й сила, бистрота i зручшсть, суспшьний смисл [8, 31].
Велику виховно-просвпницьку роботу проводив укра!нський Пласт, коли ним керував викладач учительсько! семшари у Львовi П.Франко. Пласт юнував при кожнiй приватнiй учительськiй семшари УПТ «Рщна школа» i сестер василiянок.
У 1912 р. укра!нська молодь заснувала пластовий осередок «Пласт — Лев iм. Богдана Хмельницького в ДрогобичЬ», який налiчував 30 ошб (три гуртки). Цей осередок дiяв нелегально. Щосуботи i в свята збиралися пластуни на Залюш, а у дощовi днi i взимку сходилися в домi П.Знака i вивчали пластовi теоретичнi предмети, рщну мову та iсторiю Укра!ни, передусiм iсторiю свого патрона — Богдана Хмельницького, картознавство та ш. Вивченню цих предметiв придiлялась особлива увага, оскiльки у польськiй пмнази, де вчилися переважно пластуни, !х не вивчали [3, Т.1, 492]. Пластуни мали добре органiзований хор, який виступив у бурш мюта. До програми Шевченювського свята входив концерт i вистава «На Тарасовш могилi». Щоб закупити потрiбнi речi для органiзацi!, пластуни ходили колядувати на Рiздвянi свята, виступали з цим же концертом у сусщшх селах (Шшш, Снятинцi, Модричах, Колпщ, Губичах, Сiльцi) [3, Т.1, 486]. З початком свггово! вiйни влггку 1914 р., згадуе провiдник дрогобицьких пластунiв М.Мiнчак, майже всi пластуни, котрим дозволяв вш, поповнили ряди Укра!нський Сiчових Стрiльцiв [3, Т.1, 489].
Два пластовi гуртки — 18-й полк (куршь) пластунiв iм. 1вана Франка i 36-й полк (куршь) iм. Ольги Кобилянсько! (згодом iм. Людмили Старицько!-Черняхiвсько!) — дiяли в укра!нськiй приватнiй гiмназi! iм. 1вана Франка, в 1920-тi роки !х провiдником був проф. М.1ваненко. З лав пластунiв 18-го куреня вийшли два видатнi нацiоналiсти — крайовий провщник ОУН, органiзатор Карпатсько! Сiчi Зенон Коссак i генерал-хорунжий УПА Дмитро Грицай [4, 74-92]. При учительськш дiвочiй семiнарi! сестер василiянок дiяв 31-й курiнь iм. Софi! Галечко.
Пластову органiзацiю було створено у Рогатинськш гiмназi!. I! метою було формування у молодi почуття дисциплiнованостi, вiдповiдальностi, вiдваги, лицарських чеснот, любовi до Батькiвщини. Першим осередком був Пластовий Кружок «Запороже», яким керували учителi М. Бабин i Н. Гiрняк.
Перший з'!зд представникiв пластових вiддiлiв з рiзних мiсцевостей Галичини, на якому було створено Оргашзацшний пластовий комiтет, вщбувся у Львовi в 1913 р. У цьому ж рощ вийшли друком шдручник О.Тисовського «Пласт» та книжка П.Франка «Пластовi iгри i забави». Перша пластова зустрiч, змагання i участь пластунiв у ювшейному ^чово-Сокiльському крайовому здвизi у Львовi напередоднi Першо! свiтово! вшни (червень 1914 р.) перетворилися у велику машфестащю нацiонально! свiдомостi населення Галичини i його прагнення до повно! свободи укра!нського народу. У цш манiфестацi! взяло участь i 15 рогатинських пластунiв. Про високий рiвень нацiонально! свiдомостi свiдчить i те, що 250 гiмназистiв-старшокласникiв Рогатина разом зi сво!ми викладачами Н. Прняком, М. Венгжином, А. Лотоцьким поповнили ряди УСС. Пластуни довели свою готовшсть боротися за волю рщного народу та власну державу, адже виховання молодого поколшня прямувало до того, щоби покласти ус сво! сили i змагання за добро Укра!ни [1].
Зацiкавленiсть поляюв дiяльнiстю Пласту насторожувала укра!нцiв i змушувала молодих ентузiастiв до посилено! виховно-органiзацiйно! працi по лiнi! змагань до нацюнально! самостшносп. Тiльки два роки мала змогу пластова молодь проводити сво! пластовi заняття. У передвоенний перюд Пласт вiдiграв помину роль у шднесенш нацiонально! свщомосп молодi, утвердженнi укра!нських iдеалiв. Вибух Першо! свггово! вiйни 1914 р., мобшзащя до вiйська професорiв, виховниюв тощо перервали його роботу, але значна частина виплеканих ним
старших юнакiв вступила в Легiон УСС. Вiдзначимо, пластуни брали активну участь у творенш ЗУНР, ставали в оборону рщно! землi в рядах УГА.
У 1920 р. Пласт вщновлюе свою дiяльнiсть. Майже при кожнiй укра!нськiй середнш школi в Галичинi постають пластовi гуртки. Виходить пластовий журнал для юнацтва «Молоде життя», редактором якого став О. Тисовський, колишнш шдполковник австрiйсько! армi!, а згодом УГА, який багато сил та енерй! вщдав розвитку Пласту. Важливим засобом пластового виховання на початку 1920-х роюв було мац^вництво i таборування. Постiйнi лiтнi табори в Карпатах — «Сокш», «Остодiр» над Лiмницею, на площах, подарованих митрополитом Ац^ем Шептицьким, й лещетарськi та водш мандрiвки органiзували старшопластунськi куренi «Лiсовi чорти» пiд проводом А. Охримовича, А. П'ясецького, П. П'ясецького для пластушв i «Тi, що греблi рвуть» — для пластунок шд керiвництвом К. Палi!в, С. Мойсеович, Д. Навроцько! [9, 2103]. Одночасно з цим розвитком шло змагання за поглиблення щейного змiсту Пласту, серед членства якого все бшьшого впливу почала набувати нацюналютична щеолопя. Приналежнiсть деяких членiв Пласту до УВО й ОУН, !х участь у шдпшьних акцiях i особливо зростання впливу Пласту на укра!нську молодь того часу зумовила репресп з боку польсько! влади, а саме: заборони зв'язку пластових частин по державних школах з 1924 р., а згодом (з 1930 р.) i самого Пласту на вшх укра!нських землях шд Польщею.
Виховання зпдно iз пластовими засадами Ю. Дзерович вважав «знаменитим засобом» шдготовки молодi до громадянського життя [2, 146]. Через пластовi табори щорiчно проходили сотнi укра!нських юнаюв, отримуючи вишкiл та незабутнi хвилини перебування у дружньому середовищi серед природи. Вони стали мюцем, де вщбувалися численнi зустрiчi, конференцi! проводу, вишколи виховниюв тощо. 1дея залишалась та сама: «Тiльки свiдома, сильна духом i фiзично здорова молода людина зможе здобути Укра!ш волю. Пластовi табори тих часiв — це на дш дуже гос^ кiлькатижневi вишколи», — згадуе 1.Чмола [3, Т.4, 255]. Проводили водш табори на рiчках Днiстер i Буг.
Аналiз джерельно! бази дае тдстави стверджувати, що пластуни активно включались в оргашзащю i проведення просвiтницько! дiяльностi серед населення краю. Вони оргашзовували читальнi, бiблiотеки, аматорсью гуртки, хори, пiдтримували фiнансово та оргашзацшно укра!нськi часописи тощо. Для укра!нсько! молодi Пласт був школою, яка готувала !х до державного життя, вчила шдпорядковувати сво! власш iнтереси загальнiй справi боротьби за кращу долю Укра!ни, усвiдомлювати свое мюце у цiй боротьбi. Доречною, на нашу думку, е оцшка дiяльностi Пласту Р.Драгана : «Пласт Дрогобиччини i Бориславщини дав кшька сотень високо нацiонально свiдомого й суспшьно вихованого пластового молодняка, що майже в цшому включився в нашу визвольну боротьбу, що саме розгорталася все ширше i все завзятше. Взорами !м свiтили Мазепа, Коновалець, Петлюра. Багато з них перейшло в нацюналютичне пiдпiлля. Багато загинуло шзшше в боях iз ворогом, по тюрмах, концтаборах польських, большевицьких, нiмецьких i в УПА. Безсмертною славою вкрились геро! нашо! визвольно! iсторi! — Зенон Коссак iз Дрогобича, Мирослав Тураш iз Борислава, Бiлас i Данилишин iз Трускавця» [3, 506. — Т. 1].
Сказане вище дае тдстави стверджувати, що дiяльнiсть Пласту у 20-3 0-т роки ХХ ст. була спрямована на тднесення нацюнально! свщомост молодi, утвердження укра!нських iдеалiв. Участь у роботi Пласту сприяла соцiалiзацi! вихованцiв, становленню особистостi, прищепленню високо! нацiонально! свiдомостi. Укра!нський Пласт мае свою пластову педагопку. Виховання здшснювалося у дусi козацько! педагопки, дотримання укра!нських чеснот та норм християнсько! моралi, вимог европейсько! культури. Пласт допомагав юнакам та дiвчатам виробляти характер, бути добрими дтми свое! нацi!, вiрно любити Укра!ну, а також був школою виховання розумних, км^ливих, здорових i сильних, духовно багатих, нацiонально свiдомих укра!нщв, вiльних, активних громадян самостiйно! Укра!нсько! держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галущинський М. З Укра!нськими Счовими Стршьцями: Спомини з рр. 1914-1915 // Дшо. —
1934. — 15-16 ач.
2. Дзерович Ю. Педагопка. — Льв1в: Накл.Греко-катол.Богословсько!' академп, 1937. — 240 с.
3. Дрогобиччина — земля 1вана Франка. — Нью-Йорк — Париж — Сидней — Торонто, 1973. —
Т. 1. — 856 с.; Дрогобич: Ввдродження, 1997. — Т. 4. — 776 с.
4. Животко А.Рукописнi часописи украшсько'' молодi // Шлях виховання i навчання. — Львiв. —
1938. — Кн. 1. — С. 74-92.
5. Молоде життя. — ЛьвГв, 1923. — № 1-3. — С. 9.
6. Огляд педагопчного, виховного й освгтнього руху // Шлях виховання i навчання. — Львiв. —
1936. — Ч. 4. — С. 215-218.
7. Шдручна книжечка пластуна i пластунки. — Нью-Йорк: Вид. Гол. Пласт. Булави, 1990. — 126 с.
8. Старосольський Ю. Велика гра. — Детройт, 1975. — 79 с.
9. Старосольський Ю. Пласт // Енциклопедiя украшознавства: Словникова частина / За ред.
В.Кубшовича: В 10-ти т. — Львiв, 1994. — Т. 6. — С. 2101-2107.
10. Тисовський О. Другий пластовий з'.'зд у Львовi // Наша школа. Львш. — 1914. — Кн. 1. — С. 46-49.
11. Тисовський О. Пласт. — Львiв: Б.в., 1913. — 45 с.
Свгглана ВИХОР
Гендерний аспект у працях к. д. ушинського
У cmammi розглянуmi погляди К. Д. Ушинського на проблему pieHocmi статей, особливостей чоловiчоï i жточо'1 освiти в ргзних европейських крашах у Х1Х ст., ставлення до виховання хлопчиюв i dienam. Звернення до спадщини педагога зумовлено проблемами сучасно'1' освiти, необхiднiстю враховувати гендерну складову у нaцiонaльному конmексmi.
Людиноцентризм, як парадигма сучасно'' освпи, е невщ'емною складовою спадщини К. Д. Ушинського (1824-1870), засновника педагопчно'' антропологи. На його думку, в центрГ наук про людину повинна бути сама людина i цшсне знання про не!. 1де'' педагога е теоретичним i свпоглядним тдгрунтям змюту, цшей i завдань освгти. ïх аналГз дос залишаеться недостатньо дослщженим, зокрема гендерний аспект. Сучасна освГта переживае певну кризову ситуащю. 1снуе рГзноголосся поглядГв на спшьне i роздшьне навчання хлопчиюв i дiвчаток, у навчально-виховному процесi разом Гз полГтикою рГвних прав i можливостей для кожно'' статГ Гснують елементи сексизму.
ВГдповгдГ на окремГ питання, поставленГ сьогоденням, деяю шляхи вирГшення означених вище проблем ми знайшли у теоретичнш спадщинГ К. Д. Ушинського. Приваблюе те, що видатний педагог не лише висловлювався про проблеми виховання хлопчиюв i дГвчаток крГзь призму народносп, а й глибоко вивчав ix, використовуючи широкий арсенал науково-педагогГчних методГв дослГдження: спостереження, штерв'ю, порГвняльний аналГз. На початку 1859 р. К. Д. Ушинський був призначений шспектором класГв Виховного товариства благородних дГвиць i Смольного шституту. Ця обставина актуалГзувала його штерес до проблем жшочо'' освГти. Перебуваючи на цш посадГ до березня 1862 р., вш був вщряджений за кордон (з липня 1862 по травень 1867 рр. перебував у Австри, Бельги, Швейцари, Франци, НГмеччинГ) для «огляду закордонних жшочих навчальних закладГв».
Стаття ставить за мету проаналГзувати погляди К. Д. Ушинського на проблему рГвностГ статей, його спроба виявити особливостГ чоловГчо'' i жшочо'' освГти в рГзних европейських крашах, ставлення до виховання дГвчаток i хлопчиюв.
Погляди педагога на жшочу освГту перегукувалися з щеями його попередникГв насамперед французьких просвГтникГв. Так, XVIII ст. Д. Дщро припускав, що принижене Гснування жГнки е наслГдком певних громадських законГв i звича'в, а К. Д. Ушинський бачить в жшщ «единого провщника успГхГв науки та цившзацп у звича'' та життя суспшьства» [3, 190]. Якщо Ж. ЛаметрГ, К. ГельвецГй доводили, що неосвГчешсть жГнки викликана передусГм недолГками ïï виховання, то К. Д. Ушинський знаходив причини i вказував альтернативш шляхи ]'х усунення. Зайвим буде наголошувати на тому, насюльки прогресивними в той час були щ ще].', коли суспГльна роль жшок обмежувалася виконанням репродуктивноï функци, а рГвень освГти був примГтивним.
ГуманГстичнГ настанови педагога, побудова педагопчного процесу на засадах рГвностГ, подолання стереотитв щодо дГяльностГ та поведшки статей е актуальними у формуванш гендерно'' культури сучасно'' молодГ. «Поняття виховано'' людини — дуже широке поняття. 1нодГ добре вихованою людиною звуть того, хто вмГе гарно зав'язати галстук, поводиться по модГ, вмГе балакати Гноземними мовами, тдтримувати розмову у вГтальнГ, подобатися дамам та
