CC BY
33
7. Компаративний або порiвнюючий метод базувався на пошуцi найважливших подiй та !х порiвняннi i також не враховував xронологiчний порядок.
8. Комбшацшний метод створив педагог Harnisch, який вс "реалй" сполучив пiд назвою "Weltkunde". Цей метод був ко-рисним при викладанш юторп рiдного краю у початкових класах.
9. Перепроваджуючий метод спирався на культурно -юторичному розвитку народу.
10. Кокцентричний метод передбачав вивчення того самого юторичного матерiалу з поглибленням на вищих ступенях. З вико-ристанням цього методу важливi iсторичнi моменти опрацьовувалися кiлька разiв.
З перелiчениx вище методiв I. Коссян вважав, що найбiльш доцiльним для народно! школи був бiографiчний метод, бо д^и з задоволенням слухали цiкавi розповiдi про князiв, гетьмашв геро!в, i за допомогою уяв-лень легко створювали образ минулого. Бю-графiчнi образи взаемодоповнювалися, а !х
Л1ТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
вивчення в хронолопчному порядку давало учням можливiсть орieнтуватися в чаш [5, 186-189].
В умовах обмеження шструкщями i приписами розкладу наукового матерiалу, кожного методичного кроку учителя, кшько-стi завдань, !х тематики, часу викладу мате-рiалу спостертався поступ у методицi ви-кладання предметiв у школах Галичини. Вчителi прагнули зробити процес навчання легшим та щкавшим, намагалися ввести гумористичну складову у навчальний процес, мали змогу подiлитися методичними порадами та вивчити зарубiжнi методики на сторшках часопису "Учитель". Методика викладання предметiв у школах Галичини базувалася на засадах викладання вщ прос-тiшого до складнiшого, застосовувався iнди-вiдуальний пiдхiд до учнiв. Завданням учи-телiв було створення в уявi дiтей асощаци мiж вивченим рашше та новим матерiалом. У початкових класах велику роль вщгравали наочнi завдання.
Гаврищук М. Методика науки в народнш школ!. Часть II. Наука навглядна. — Чершвщ, 1909. — 131 с.
Гаврищук М. Методика науки в народнш школ!. Часть III. Наука природописно! ютори. — Чершвщ, 1909. — 221 с.
Климко I. Про деяш полекш при науц! другого краевого язика в школах народних// Учитель. — 1905. — Ч.13. — С. 214-218.
Ковальов С. О методичномъ опрацьованю уступовъ въ читанкахъ школьныхъ // Учитель. — 1891. — Ч.12. — С. 183-185.
Коссак I. Методика всем1рно! югорш // Учитель. — 1904. — Ч.12. — С. 186-189. Савщкий I. Тема з конференцт повггово! в Чершвцях 1900 р. // Учитель. — 1901. — Ч.5. — С. 70-73. Тепершня метода научаня на перш1м степени науки в народнш школ! — а уклад "Букваря" // Учитель. — 1905. — Ч.17. — С. 267-270.
Щурат В. Гумор у школ! // Учитель. — 1908. — Ч.1. — С. 8-10.
Оксана ПОЯСИК
ВПЛИВ МОЛОД1ЖНИХ ОРГАШЗАЦШ НА РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ТА МОЛОД1
ГАЛИЧИНИ (1920-1930 рр.)
У cmammi проан^зовано низку apxieHux douyMenmie, Kompi висвтлювали питання музичного ви-ховання дтей та юнацтва галицького краю, розкрито вплив мoлoдiжних оргашзацш на розвиток музичного виховання молодого поколтня Галичини мiжвoeннoгo перюду.
У перюд становлення та розвитку ук- високоморальною громадською позищею та
ра!нсько! державносп i трансформацп суст- широким i вщкритим св^оглядом, справж-
льних вщносин особливо! актуальностi на- нього спадкоемця i продовжувача прогреси-
бувае проблема виховання особистосп з вних нащональних традицiй. Сьогоднi в
державi формуеться нова молодiжна пол^и-ка, що мае шдтвердити ранiше постiйно де-кларовану, але нереалiзовану практикою iстину, що молодь — це дшсно цiннiсть, а краша, що не мае власно! молодiжноl конце-пци розвитку, приречена на втрату майбут-нього.
Серед усiх глобальних процесiв, що останшм часом спостерiгаються в украшсь-кш державi, найпомiтнiшим i вiдчутним е змша свiтоглядних орiентацiй та установок молодого поколшня. У цьому плат вкрай необхщним е прилучення молодi до традицiй рiдного народу, юторичного досвiду укра!н-сько! держави. Орiентацiя на виховання гар-монiйно розвинено! особистостi, 11 духовно-естетичних потреб е одним iз методолопч-них принцитв пошукiв, актуальних для на-цюнально1 науки.
Огляд юторико-педагопчно1 та науко-во методично].Чттератури свiдчить, що проблема музичного виховання молодi на нащ-ональних музично-педагогiчних традищях, здобутках укра1нсько1 народно1 творчостi завжди була актуальною, розглядалась як важлива складова тдготовки гармонiйно розвинено1 особистосп — об'екта досль дження у втизнянш педагогiчнiй науцi та мистецтвознавствi.
Значний внесок у розробку И теорети-ко-методичних основ зробили видатш пред-ставники укра1нсько1 культури, передовсiм iсторики (В. Антонович, Б. Гршченко, Я. 1саевич, I. Крип'якевич), музикознавцi (В. Барвiнський, В. Витвицький, Б. Кудрик, З. Лисько), педагоги (С. Русова, Я. Четга, I. Ющишин). Iсторiя музичного виховання в Украш дослiджуеться в юторико-педагопчних роботах Т. Грищенко, Л. 1ваново1, А. Калениченко, А. Сергiенко, С. Федотова, Л. Фшпченка, якi лише принап-дно торкалися проблем музичного виховання на захщноукрашських землях, зокрема Гали-чини. Значне мiсце у вивченш юторп музич-но! осв^и та виховання галицького краю належить сучасним науковцям. У 1хньому доробку представлено юторичний аспект становлення украшського шкiльництва (Л. Ба1к, Г. Бшавич, С. Вдович, I. Курляк,
Б. Савчук, Б. Ступарик); нащонального виховання (I. Андрухiв, О. Винничук, Н. Сабат, М. Чепшь).
Недостатне висв^лення проблеми музичного виховання сучасного молодого по-колiння i зумовило актуальнiсть нашого дос-лщження, що мае на метi розкрити дiяльнiсть молодiжних органiзацiй i това-риств Галичини мiжвоенного перiоду у розвитку музичного виховання д^ей та юнацтва краю.
Пiсля Першо1 свггово1 вiйни почали вiдновлювати свою роботу молодiжнi орга-шзаци ("Сокш", "Оч", "Пласт"), якi зi ще бшьшим ентузiазмом продовжили роботу на тереш нацiонального вiдродження. Вони вiдiграли дуже важливу роль у розвитку музичного виховання (жанр стршецько1 шсш) учшв i молодi галицького краю у мiжвоенну добу.
Однiею з таких молодiжних оргашза-цiй було руханково-спортивне товариство "Сокш". У його статуй записано: "Цiллю товариства е дбати про фiзичний, духовний i моральний розвiй сво1х членiв i учасниюв" [13, 11]. Для И досягнення застосовували такi види роботи:
"а) наука музики i спiву, устроення хору i аматорського гуртка;
б) устроення концер^в, вечорниць, фестинiв, аматорських вистав та шших законно дозволених забав в цiли побiльшення фоцщв товариства" [13, 12].
Товариство складалося з членiв: а) дiйсних; б) спомагаючих; в) почесних; г) учасниюв. Дiйсним членом були фiзичнi особи, як досягли 18-рiчного вiку. Слщ вщ-значити, що нешкiльна молодь вшом вiд 14 до 18 роюв належала до товариства як учас-ник тiльки за згодою старшин i за дозволом родичiв або опiкунiв. Усi члени, ^м учас-никiв, мали право "особисто1 участi в Зага-льних Зборах Товариства з ршаючим голосом та активне i пасивне виборче право до його установ" [13, 12].
Допомiжною формою роботи для досягнення поставлено1 мети було, як зазначе-но в статут товариства, створення хорових колективiв. До хору включали тшьки тих
спiвакiв, якi не були членами шшого хорового колективу. До репертуару належали на-самперед шсш, "потрiбнi в сокальськiй правд, чи то при вправах, чи в походГ' [18, 39]. Крiм того, два рази на тиждень у сокальсь-ких гнiздах проводили "руханки", якi скла-далися "з впорядку, проруху, приладiвки та рухових забав та ^ор." При !х проведеннi обов'язковими були привiтання, "вщсшван-ня" пiсень та реестр присутшх [18, 19]. То-вариство постшно проводило окружнi "здви-ги" серед молод^ в яких брали участь рiзнi сокальськi вiддiли. Такi свята, основу яких складали укра!нсью народш пiснi, забави, iгри, сприяли шднесенню музичного виховання пiдростаючого поколшня краю.
Наприклад, 29-30 червня 1935 року у Станiславi вiдбулося "Свято МолодГ', влаштоване заходом "Сокола" та фши това-риства "Просвiта". Метою "Свята", в першу чергу, було: зактивiзувати молодь пов^у; залучити И до змагань на рiзних дшянках украшського життя; дати !й "повний образ суспшьно! працi" товариств; самим святом тдбадьорити молодь до подальшо! працi [16, 167].
Перший день свята ("Конгрес Молодi") вiдбувся у залi "Сокола". Другий день був присвячений "на фiзичний попис молодi й вiдбувався на площi "Каси Ощадности". У дiйствi взяли участь 2961 особа з "Сокола", "Просвгш", "Рщно! школи", "Каменярiв" i "Украшського Спортивного Союзу", якими керував проф. Заславський, а директором Свята було обрано п. Трача. До Свята було залучено 5 оркес^в, найкращим з яких признано колектив з Хоиня (бшя Калуша). Зве-дений хор (139 осiб) тд батутою Л. Крушельницького виконав кантату Ю. Недiльського на слова В. Павлусевича "Ми молодi". Опiсля 56 дiвчат з Ганусiвець, Ямницi й Стриганець вивели "Гагшки". Найкращим номером програми був танець "Чумак", який виконало 15 мужчин iз Пiдпечар, в бiлих селянських строях, з соломяними капе-люхами на головах та баижками в руках. Пю-ля "Чумака" вщбулися змагання в ратищi й диску". Поим хор тд керуванням дир. Воро-нчака (68 спiвакiв зi "Станiславського Бояна",
"Думки", Бельведер, Прки, Надвiрноl й Млин) вiдспiвав "Вставай, Укра!но" у компо-зици Лопатинського. Завершилося "Свято Молодi" виконанням нацюнального гiмну. "Публiки на площi було дуже багато, понад 5000 оаб. Цше Свято Молодi залишило як-найкраще вражшня" [2, 5]. Цей факт ще раз пiдкреслив те, що сокальсью свята сприяли шднесенню музичного виховання молодого поколшня галицького краю, а !х масовiсть продемонструвала велику популярнiсть серед молодi та населення.
У вереснi 1937 року в Станiславi вщбу-вся "окружний здвиг молодi Сташс-лавсько! округи (разом з галицькою округою). До про-грами свята входили Служба Божа для вшх учасниюв, масовi вправи за участю оркестрiв, а пiсля обiду змагання продовжили показовi виступи: виконання вправ побратимiв та по-сестер, масовi сiмковi вежi, вправи на прила-дах, веж1 довiльнi великi, нацюнальш танцi (до танцiв належали масов^ найменше 20 пар), бiг на 3 км та 10 км" [18, 37].
Таким чином, дiяльнiсть украшського молодiжного товариства "Сокш" у повоен-ний перiод мала важливе значення у тому, що, завдяки проведенню рiзних свят, конце-р^в, конкурсiв, сприяла пiдтримцi розвитку музично! освiти та виховання молодi, вихо-вуючи свiдомого патрiота Укра!ни. Готувала молодь до боротьби за державну самостш-нiсть, сприяла захисту украшсько! музично! культури вiд асимiляторсько! пол^ики поль-ського уряду.
Важливу роль у розвитку нацюнально! свiдомостi молодi краю вщграло молодiжне руханково-пожежне товариство "Сiч". З ще! органiзацi! згодом було сформоване нацюна-льне вiйсько — Укра!нсью Сiчовi Стрiльцi (УСС). Пiсля Першо! свiтово! вiйни, як i ва нацiональнi органiзацi!, "Сiч" вирiшила вщ-новити свою дiяльнiсть. Саме в цих органi-зацiях виховувалося та гартувалося молоде поколiння укра!нцiв. Молодь захоплювалась юторичними, похiдними та бойовими тсня-ми, якi були складовою у всiх !! походах, змаганнях, забавах. В. Витвицький писав, що у цьому середовищi в укра!нсько! молод^ "вироблялось i звiдти поширювалося зами-
лування до iсторичних, походових та бойо-вих пiсень" [3, 356]. Очовий рух залишив свш слiд у пiсеннiй творчостi. Першою шчо-вою пiснею, яку написав з нагоди створення "Сiчi" в селi Заваллi К. Трильовський, була шсня "Про Сiч славну, Запороже" на вiдому мелодiю "Козак пана не знав вшу". Пюня, що И сшвали чи грали до шчових вправ, — це "^човий поклик", тобто "Не миритись, милi браття, а боротись нинi нам!..", слова В. Лебедово1 (К. Малицько1) на музику "Гей, не дивуйтесь". До типу народних мелодш можна рахувати шчову пiсню "Ой, зацвила черемшина..." (слова К. Трильовського), "Гей, та вставаймо, руськи люди!.." (мелодiя вщомо1 козацько1 пiснi "Гей, не дивуйтесь, добри люди...", слова О. Шпитька), "Чом, чом, земле моя" (В. Лебедова). Дуже поши-реною сiчовою тснею-маршем була "На вулицi сурма грае..." слова К. Трильовського й О. Довганюка. Очовий марш "У "Сiчi!" У "Сiчi!" (В. Лебедова) ствали на мелодiю сокiльського маршу "Соколи, Соколи...". Справжнiм сiчовим гiмном була тсня "Гей, там на горi "Сiч" iде!..", мелодiя невiдомого автора [17, 281].
У шсш Вiри Лебедово1 "В "Сiч" ставай!" звучать слова:
В кого стане сили 7 охоти, В кого чесним жаром серце б 'е, До борби за волю, до роботи В "Оч " нов1тну з нами хай стае! У здоров1м тм — дух могутний птах ШдШме високо вол1 стяг. А хто рабськи спину вниз схиляе, Хто ворожт сил1 йде тд лад, Для такого мгсця в нас немае, Трус / зрадник тдлий нам не брат! Наше товариство не згинае пл1ч! Вольна буде славна "С1ч "! Сильм тыом, завзятущ1 духом Викуемо племя молоде, Що не впаде тд кат1в обухом I на службу зрад1 не тде! Розб 'е кайдани, в1дворожить тьму, Верне Украгш свободу! [9, 204].
Таким чином, сiчовi шсш мали велике виховне значення у формуванш нащонального характеру тдростаючого поколшня Галичини. Через них "Оч" мала значний вплив на розвиток нацюнально1 свщомосп молодi краю, закликала И до утвердження украшських традицш, до вщстоювання свое1 украшсько1 наци.
Продовжуючи дiяльнiсть "^чей", яю на вимогу польсько1 влади почали припиня-ти свою роботу, новостворене молодiжне товариство "Луг" мало також пожежно-руханковий та культурно-просв^ницький характер. Головним завданням його була допомога при пожежах i повенях, а також поширення просв^и й "замилування до ру-ханкових вправ i спортивних ^ор, шддержу-вання товариського життя" [1, 60]. Для дося-гнення ще1 мети товариство практикувало рiзнi форми роботи, як-от: "уладжування публiчних лекцiй, викладiв, концертiв, ама-торських вистав театральних, курсiв для не-грамотних; удержування хору; уладжування публiчних фестишв i забав з танцями; уладжування пожарних, пмнастичних i просв№ нiх курсiв" [1, 61].
Слщ зазначити, що у "Вiстях з Лугу" (письмо, присвячене луговим i сiчовим справам, просвiтi й наущ) за 1927 рiк були подаш розробки проведення вправ:
1. "Вправи 4-тактовi спшьш для Луго-вичок i Луговиюв.
2. Вправи вiльноруч 4-тактовi для Лу-говикiв.
3. Чотири вежi для Луговикiв.
4. 4-тактовi вправи тошрцями для Лу-говикiв.
5. 4-тактовi вправи хустинками для Луговичок.
6. Ршмчш вправи до пiснi "Ой, у лузi червона калина" для Луговичок.
7. 4-тактовi вправи для Малих Лугiв, т. е. для маленьких хлопщв i дiвчат".
Окремi з цих вправ проводили у су-проводi пiсень. Наприклад, вправи 1, 2, 4, 5 демонстрували пiд спiв пiсень "Гей, там на горi "Сiч" ще", "Гей, не дивуйтесь, добрil люди", "1хав козак за Дунай", "Не миритись,
милi браття", "Гей, нум, браття, до збро!", "Зеленая рута" [10, 4].
Велику увагу у сво!й робой члени то-вариства придшяли культурно-
просвiтницькiй дiяльностi серед населення. Луговики часто проводили рiзнi концерти, вистави, фестини, конкурси хорового сшву, оркестрiв, народних музик, танцювальш ве-чори, якi впливали на розвиток музично! освгш та виховання як учасниюв, так i слу-хачiв. Печенiжинське спортивно-культурне товариство "Луг", яке було створене 14 гру-дня 1925 року (Сташславське воеводство), вело "гумашстичну i культурно-освiтню" дiяльнiсть [15, 1]. У жовтш 1926 р. у читаль-нi "Просвiта" члени товариства зоргашзува-ли та провели танцювальний вечiр, доходи з якого передали на потреби "Рщно! школи" [15, 3]. 12 березня 1927 року в залi музичного товариства iм. М. Лисенка у Львовi було проведено Луговий Вечiр, в програму якого входили "вправи вшьноруч, на приладах для Луговикiв, ршмчш вправи Луговичок до пiсень "Летить Галка через Балку", "Журав-лГ' i новi ритмiчнi вправи укладу I. Мальчаювно! до пiснi "Ой, у лузi червона калина" [7, 13]. Як бачимо, мiж просвггаиць-кими та молодiжними органiзацiями юнува-ли тiснi зв'язки у налагодженш музично! освiти й виховання молод^ досягненнi сш-льно! мети — утвердження нацiонального духу укра!нського населення, особливо шд-ростаючого поколiння, через укра!нську тс-ню, укра!нську музику.
За роботою товариства постшно вело-ся спостереження з боку влади. Так, у чита-льнi "Просвга" в Лоевiй знаходилося това-риство "Луг". В одному з доношв у Городенювське староство було записано, що там сшвали пiснi тдбурюючого змiсту, спрямованого проти польського народу. В однiй з них звучали слова:
Гей, нум браття до зброг на герц погу-ляти, слави добувати,
Ой чи впав чи пропав, дв1ч1 не вмирати.
Нам допоможе святий Юр козакам на славу, турка звоювати,
Ой чи впав чи пропав, дв1ч1 не вмирати [12, 54].
Проте Василь Семенюк, голова това-риства, зазначав, що на зiбраннях вивчали лише шсш, дозволен цензурою. Тому не дивно, що шсш, як закликали народ до збро!, до незалежноси, викликали обурення й незадоволення з боку польсько! влади.
Великою популяршстю серед молодi користувалися Луговi свята, як проводили кожного року по всш Галичиш. У них брали участь не тшьки луговики, але й члени шших товариств, оскшьки щ свята обов'язково включали в себе й концертш програми за участю рiзних хорових колективiв, оркест-рiв, музичних ансамблiв. Як ми зазначали вище, хори читалень товариства "Просвга", а також товариства "Боян" завжди були уча-сниками цих свят, яю, пропагуючи укра!нсь-ку народну тсню серед широких мас населення, особливо серед молод^ утверджували нацiональну культуру краю. Це впливало на музичну освiту та виховання тдростаючого поколiння галицького краю.
У 1930-х роках у Галичиш були ство-реш осередки "Союзу укра!нсько! поступо-во! (передово!) молодi iм. М. Драгоманова" ("Каменярi"), якi дiяли на територi! усього краю. У Статуп, затвердженому рескриптом Львiвського воеводського уряду з грудня 1930 року (Ь.Б.Р. 34/810^^/1930), зазначено, що мета Союзу полягала у сприяннi культу-рно-освiтньому, громадсько-суспiльному й фiзичному розвитковi та вихованню укра!н-сько! молодь Досягнення мети здiйснювало-ся за допомогою: „оргашзування культурно-освiтньо! та фiзично-культурно! самопомочi укра!нсько! молодi; уладжування публiчних лекцiй i викладiв, лтературних i вокально-музичних продукцiй, концер^в, театральних аматорських i кiнематографiчних вистав, забав, вечерниць, чайних вечерiв, фестишв, прогульок в державi i заграницю; плекання спiву i музики через закладання та ведення хорiв; видавання всякого роду книжок i ча-сописiв, журналiв та !х поширювання" [14, 3].
Однiею з численних дитячих органiза-цiй Галичини був "Пласт", оргашзований ще у 1912 рощ проф. О. Тисовським. Вш сприяв поширенню серед молодi товариськоси й
приязнi, формував у не1 потребу взаемодо-помоги, готовнiсть до самопожертви. Спшь-нi фiзичнi вправи, життя в пластових таборах, прогулянки й праця на свiжому повiтрi поеднували молодь з природою, додавали !й життевого досвiду. У молодi утверджувались почуття краси, розвивалася образшсть, шви-дкiсть розуму. Зникала зневiра, а на И мюце приходили вiдвага й рiшучiсть, вiра в добро й поступ, радють життя й оптимiзм. "Пласт" виховував пошану до батьюв, був i школою працi [6, 4]. Головною метою "Пласту" було виховання громадянина, який любить свш народ i готовий служити його благу. На сто-рiнках часопису "Молоде життя" писалося, що пластуни повиннi усвщомити собi зна-чення кожного для долi народу, "вхопити перли нашого життя у власш крiпкi руки i дiгнати у скромнiм розвитку наших вродже-них здiбностей иншi культурнi народи, якi нас так випередили, що вже стратили нас з очей як нарщ — отсе цiль нашого украшсь-кого Пласту" [4, 2]. На VII з'1зд старших пластушв було зазначено, що, окрiм пластових обов'язюв, кожен мае бути членом "Просв^и", "Рщно1 школи", активно пропа-гувати спорт [11, 27]. А це означало, що вс члени "Пласту" мусять брати активну участь у культурно -просв^ницькш роботi не тшьки свое1 оргашзаци, але й шших товариств.
У 1928 рощ в Галичиш iснувало 80 пластових вщдшв. Були спроби органiзувати "Пласт" iз числа нешкшьно1 молодi. Першi такi гуртки органiзовували мiщанин М. Гор-бовий в Косовi та парох Ю. Гiрняк в Ямнищ [6, 20]. "Членами гурткiв були селянсько-мiщанськi дiти, а пластовий куршь був поза-шкiльним. Вечорами i святами улаштовували сходини, прогулянки, лгтературш вечори, спiв" [6, 17].
26 травня 1929 року 25-й пластовий куршь м. Косова оргашзував i провiв "Свято матерi". У програму входили: "Спiви "Мамо, моя люба", "Гей, юнаки", "Гей, не дивуйтесь", "Над все кохай". Декламацп "Сирть-ка думка", "Матерi в день И свята" i "Благословенна будь, матусенько моя". Реферат про "Значшня "Свята Матерi" для нас" виголо-сила наша письменниця О. Дучимшська.
Були ще: вправи вiльноруч i вiнцями — пла-стунок, до ству "З-тд Бережан до Кадри" i т. п. До вправ пластушв вшьноруч i тошрця-ми пригравала власна струнна орхестра. Ця сама пластова орхестра вiдiграла "Весняш чари". Цим святом, саме його проведенням, вщшс 25 п. к. повний моральний, а почасти й матерiальний успiх. Доказав, що молоденькими силами при певних стараннях можна багато зробити" [5, 11].
Слщ зазначити, що пiд час роботи пластових таборiв та прогулянок завжди лунали пiснi, якi виховували молодь на нащональ-них традищях, закликали ix до вiри в краще майбутне укра'нського народу. Одшею з головних пiсень органiзацiï був "Пластовий пмн", написаний Я. Ярославенком на слова О. Тисовського, де зазначалось, якими по-винш бути пластуни, 'х мета. Використав-ши у гiмнi вiрш 1вана Франка "В дорогу", але дещо змшивши, О. Тисовський ви-словив головну щею "Пласту":
"Ми ж сонця ясного dimu, Вольного eimpy брати, Мали в безладдi змарнти, ЦШ життя не знайти?! Браття, пора нам станути в ряд, Стяг пластовий тдтняти, Славу Вкраш придбать!" [8, 19].
Отож, укра'нська тсня як один iз головних чинниюв музично'' осв^и та виховання учшв i молодi Галичини вщгравала велику роль у становленш й розвитку нащо-нально'' свщомост та патрiотизму тдроста-ючого поколшня.
У сво'й дiяльностi молодiжнi товариства бшьше уваги придiляли культурно-просвiтницькiй роботi серед молодi галицького краю. Вона виявлялася у формi позаш-кiльноï роботи. Особливою популяршстю користувалися такi заходи, як концерти, ве-чорницi, конкурси хорового сшву, оркестрiв, народних музик, вистави тощо. Варто зазначити, що доходи з цих вистутв були приз-начет для товариства "Рщна школа". Так, з 1922 року пластуни за ршенням Верховно'' Пластово'' Ради вщраховували 1% сво'х до-
ходiв на розвиток "Рщна школа" [1, 53]. А Печешзький осередок (Станiславське воеводство) товариства "Луг" 3 жовтня 1926 року оргашзував у читальнi "Просвiти" тан-цювальний вечiр, кошти з якого також пере-рахував на потреби "Рщно! школи" [15, 3].
Таким чином, значний внесок у розви-ток музичного виховання молодого поколш-
Л1ТЕРАТУРА
ня Галичини у 20-30-тi роки минулого сто-лiття зробили молодiжнi товариства й орга-шзаци. Проведеш ними свята, концерти, змагання, на яких лунала укра!нська пiсня, звучали рщш музичнi мотиви, виконувалися традицшш украшсью танцi, — все це сприя-ло залученню дiтей та юнацтва до кращих здобутюв нацюнально! культури.
1. Андрух1в I. Захщноукрашсьш молод1жш товариства "Сокш", "С1ч", "Пласт", "Луг". — !вано-Франк1вськ, 1992. — 79 с.
2. Б. Л. Свято Молод1 в Статслав1 // Дшо. — Льв1в, 1935. — Ч. 174. — С. 5.
3. Витвицький В. Стршецька тсня // За волю Укра1ни. — Нью-Йорк, 1967. — С. 356.
4. Дрот. На I Сходони Прихильнишв // Молоде життя. — Льв1в, 1922. — Ч. 4. — С. 2.
5. З життя 25 пл. к. 1м. М. Павлика в Косов1 // Молоде життя. — Льв1в, 1929. — Ч. 6. — С. 11.
6. З юторп украшсько! молод1жно!' оргашзацп "Пласт" (матер1али на допомогу педагопчним пращв-никам шкш та СПТУ) / Мат. пвдг. Шкапш I. — ^ано-Франшвськ, 1990. — 38 с.
7. З лугово!' ам'1 // Лугов1 в1сти. — Льв1в, 1927. -Ч. 3. — С. 13.
8. Корчинський С. Життя в пласта — ^ано-Франшвськ: Галицький комерсант, 1992. — 80 с.
9. Лебедова В. В "Оч" Ставай! // Трильовський П. Гей, там на гор1 "С1ч" 1де!.. — Канада, 1965. — С. 204.
10. Лугов1 вправи на р1к 1927 // В1сти з Лугу. — Льв1в, 1927. — Ч. 2(8). — С. 4-14.
11. Молоде життя. — Льв1в, 1930. — Ч. 1 (70). — С. 27-28.
12. Переписка с Городенковским поветовым староством о ликвидации отделений украинского националистического спортивно-военизируещего общества "Луг" в сёлах повета. — Державний арх1в Ьано-Франшвсько! область — Ф. 2., оп. 3., спр. 204. — 1926-1939. — 168 арк. (Дал1 ДАГОО)
13. Переписка с Калушским и Коломыйским поветовыми староствами об утверждении уставов и регистрации отделений украинского националистического общества "Сокил" в селах Калушского и Коломыйского поветов. — ДАГОО. — Ф.2., оп. 3., спр. 124. — 1931-1939. — 103 арк.
14. Переписка со Снятинским поветовым староством об утверждении уставов и регистрации поветового и местных союзов националистического "Союза украинской поступовой (передовой) молодёжи им. М. Драгоманова" ("Каменяры") в селах повета. — ДАГОО. — Ф. 2., оп. 3., спр. 277. — 1932-1937. — 62 арк.
15. Переписка со Станиславским Воеводским управлением и Печениженской уездной командой государственной помощи о деятельности украинской националистической спортивной культурно-просветительского общества "Луг" в Печенижеском уезде. — ДАГОО. — Ф. 11., оп. 1., спр. 60. — 1926-1927. — 16 арк.
16. Переписка со Станиславским поветовым староством об утверждении устава, регистрации и ликвидации молодёжных организаций, союзов и обществ, действующих в селах Станиславского повета. — Ф. 2., оп. 3., спр. 1226. — 1931-1939. — 194 арк.
17. Трильовський П. Гей, там на гор1 "С1ч" вде!.. — Канада, 1965. — 432 с.
18. Циркуляры старшины "Сокола-Батька" — с планами работ. — Ф. 429., оп. 1., спр. 1. — 1933-1939. — 52 арк.
