CC BY
15
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
5. Лшська С. Л. Методичт засади удосконалення музично-виконавсько1 тдготовки учнш в умовах позашильно! спец1ал1зовано1 осшти: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. Л. Лшська. - К., 2007. - 23 с.
6. Монкс Ф. Одарённые дети; пер. с голл. А. В. Белопольский. - М.: Когито-Центр, 2014. - 130 с.
7. Соцальна педагопка: пдручник; за ред. А. Й. Капсько!. - К.: Центр учбово! лтератури, 2011 - 488 с.
8. Хрома Г. Деяш особливосп сучасних молод1жних фестивал1в / Г. Хрома // Матер1али до укра!нського мистецтвознавства: зб. наук. праць.- 2003. - Вип. 3. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3/Art40.htm.
references
1. Gorozhankina O. Y. Rozvytok muzychno-tvorchykh zdibnostei uchniv v protsesi navchannia v fortepiannomu gurtku [The development of musical and creative abilities of students during piano classes]. Naukovyj ohliad, 2014, vol. 3, num. 1. Available at: http://naukaj ournal.org/index.php/naukajournal/article/view/124/190.
2. Zagarnytska I. I. Sotsializatsiia dytyny: sutnist, faktory, tekhnologii [Child socialization: meaning, factors, technology]. Nova paradyhma, Kyiv, 2011, vol. 104, pp. 41-51.
3. Zinska T. V. Muzychni konkursy ta festyvali v konteksti sotsiokulturnoho proektuvannia v Ukraini kintsia XX - pochatku XXI stolittiia [Music contests and festivals in the context of sociocultural projecting in Ukraine in late XX - early XXI century]. Profesiina mystetska osvita i khudozhnia kultura: vyklyky XXI stolittia, Kyiv, 2016, pp. 384-395.
4. Krypchuk M. V. Rozvytok suchasnykh festyvaliv mystetstv na Luhanshchyni pochatku XXI stolittia [The development of modern festivals of mysticism in the Luhansk region in the 21st century]. Mystetstvoznavchi zapysky, Kyiv, 2013, vol. 24, pp. 148-153.
5. Lipska S. L. Metodychni zasady udoskonalennia muzychno-vykonavskoi pidhotovky uchniv v umovakh pozashkilnoi spetsializovanoi osvity. Avtoref., kand. ped. nauk [Methodical bases of the improvement of training students' musical performance in terms of non-formal special education. Phd (ped. sci.) abs.], Kyiv, 2007. 23 p.
6. Monks F., Ypenburg Y. Odarionnyie deti [Gifted children], Moscow, Kogito-Centre Publ., 2014. 130 p.
7. Kapska A. J. (Ed.) Socialnapedagogika [Social pedagogy], Kyiv, Centr uchbovoi literatury, 2011. 488 p.
8. Khroma G. Deiaki osoblyvosti suchasnykh molodizhnykh festyvaliv [Features of contemporary youth festivals]. Materialy do ukrainskoho mystetstvoznavstva, 2003, vol. 3. Available at: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3/Art40.htm.
УДК 37.017.18
ТЕТЯНА РИБАК
[email protected] асшрантка,
Хмельницька гумаштарно-педагопчна академгя м. Хмельницький, вул. Проскурiвського Шдпшля, 139
дидактичний потенц1ал виховання учн1в засобами художнього слова в осв1тн1х установах зах1дно1 укра1нсько1 д1аспори
Проаналiзовано дидактичний nотенцiал виховання y4Hie в oceimnix установах diacnopu засобами художнього слова. Акцентовано на функцП украшсько'1' лimераmури, яка сприяе формуванню розвинено'1' ocoбиcmocmi, ii пiдгomoвцi до cвiдoмoi та активно'1' трудово'1' дiяльнocmi. З'ясовано, що, занурюючись в систему художнього cвimу, учень навчаеться is життя головних позитивних перcoнажiв, як треба жити в cуcпiльcmвi i принести йому найбшьшу користь, адже пiдручники i поЫбники з рiднoi лimераmури, читанки в дiаcпoрi створюють основу для вивчення дimьми пoведiнки cвiдoмocmi. Доведено, що потужний морально-виховний i художньо-естетичний пomенцiал украХнськоХ cлoвеcнocmi реалiзуеmьcя в тдручниках заxiднoгo украшського зарубiжжя з метою етнокультурного збагачення шкoлярiв i насамперед формування нацioнальнoi cвiдoмocmi украХнських дimей та активного вибору ii цiннocmей. Встановлено, що дидактичний пomенцiал виховання учнiв засобами художнього слова уможливлюе прищепити любов до рiднoi мови, Украши i цим сповшьнюе процес аcимiляцii в iнoземнoму cередoвищi.
Ключовi слова: виховання, дидактичний пomенцiал, читанка, украшська лтература, художне слово, навчання.
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
ТАТЬЯНА РЫБАК
аспирантка,
Хмельницкая гуманитарно-педагогическая академия г. Хмельницкий, ул. Проскуровского Подполья, 139
дидактический потенциал воспитания учащихся средствами художественного слова в образовательных учреждениях западной украинской диаспоры
Проанализировано дидактический потенциал воспитания учащихся в образовательных учреждениях диаспоры средствами художественного слова. Акцентировано на функции красного искусства - украинской литературе, которая способствует формированию развитой личности, ее подготовке к сознательной и активной трудовой деятельности, а следовательно воспитания тесно взаимодействует с жизнью. Выяснено, что, погружаясь в систему художественного мира, ученик учится из жизни главных положительных персонажей, как надо жить в обществе и принести ему наибольшую пользу, ведь учебники и пособия по родной литературы, книги для чтения в диаспоре создают основу для изучения детьми поведения сознания. Доказано, что мощный морально-воспитательный и художественно-эстетический потенциал украинской словесности реализуется в учебниках западного украинского зарубежья с целью этнокультурного обогащения школьников и прежде всего для формирования национального сознания украинских детей, активного выбора ее ценностей. Установлено, что дидактический потенциал воспитания учащихся средствами художественного слова способствует привить любовь к родному языку, к Украине и таким образом замедляет процесс ассимиляции в инородной среде.
Ключевые слова: воспитание, дидактический потенциал, книга для чтения, украинская литература, художественное слово, учение.
TETYANA RYBAK postgraduate,
Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy Khmelnitsky, Proskurivsky Underground, 139 st.
didactic potential of pupils upbringing by means of litarature works in educational institutions of western ukrainian diaspora
Didactic potential of upbringing pupils in educational institutions of the Diaspora by means of artistic word has been analyzed. The attention is paid to the function of art - Ukrainian literature, which promotes the formation of fully developed personality, their preparation for the conscious and active labour activity, and therefore upbringing is closely connected with life. It is cleared out that when plunging into the system of the artistic world, the pupil learns from the life of the main positive characters how to live in the society and to be useful, because textbooks and manuals on the native literature, readers in the Diaspora provide the basis for children to learn the behaviour of consciousness, and the latter, as it is known, depends on the construction of the world in themselves, that is called the worldview. It is proved that the powerful moral-educational and artistic-aesthetic potential of Ukrainian literature is being implemented in the books of Western Ukrainian Diaspora with the aim of ethnic and cultural enrichment of pupils and above all the formation of national consciousness of Ukrainian children, active choice of their values of national spirituality. It is established that the didactic potential of the upbringing of pupils by means of artistic word allows instilling love to the native language, to Ukraine, and thus it slows down the process of assimilation. On the basis of the study of the scientific-pedagogical heritage of emigration teachers-philologists, the theoretical approaches and practice of schoolchildren education by means of the word have been analyzed, the significance of their experience for the modern educational practice has been substantiated. The system of education of schoolchildren by means of the word, which has been developed over the years, is actual for the development of pedagogical science and practice. The analysis of pedagogical practice, accumulated didactic potential of upbringing pupils in educational institutions of the western diaspora testifies that the teachers of the second half of the twentieth century were deeply knowledgeable with the experience of national education, customs, traditions, culture, and the history of the Ukrainian people. They were able to use their knowledge in the disclosure of the multifaceted world of the child. The teachers-philologists realized that the word is the most important tool for the education of the child's knowledge of the world, and this knowledge begins in preschool age in the form of reading Ukrainian fairy tales,
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
legends, funs, tongue twisters, children's poems. It is proved that pedagogical views of teachers-humanists on universal values are connected with the folk pedagogical wisdom, spirituality, folk outlook, Ukrainian national system of education.
Keywords: upbringing, didactic potential, reader, Ukrainian literature, artistic word, education.
В ютори укра!нсько! педагопки зарубiжжя аспект вивчення проблеми забезпечення навчально-виховного процесу шкш укра!нознавства яюсними пiдручниками е актуальним. Адже пiдручники i посiбники мають вщповщати новiтнiм науково-дидактичним вимогам стосовно забезпечення устшним оволодiнням учнями знаннями, формувати гармонiйний розвиток школярiв i спонукати !х до творчих пошуюв. Вщтак методика насиченостi вiдповiдних компонентiв в структурi пiдручникiв з укра!нсько! фшологл мае надзвичайно важливе значення в процеа збереження украхнсько! iдентичностi.
Захщна укра!нська дiаспора здiйснила чимало вагомих справ щодо збереження i розвитку нащонально! культури. Укра!нське книговидавництво в ем^ацшному середовищi Заходу мае довготривалу iсторiю. Однак ця проблема у сучаснш педагогiцi ще недостатньо вивчена науковцями. Оскiльки лiнгводидактичнi питання творення основних тдручниюв для навчання укра1нсько1 мови i лiтератури в систем рiдномовного шкiльництва захщно! дiаспори розглядалися частково в працях таких дослщниюв, як Б. Ажнюк, Г. Бигар, I. Осадченко, С. Романюк, I. Руснак, Б. Степанишин, I. Стражшкова тощо, нами запропоновано аналiз дидактичного потенщалу виховання учнiв в освггшх установах дiаспори засобами укра!нського художнього слова.
Мета статт - проаналiзувати читанки, пiдручники, хрестоматп з укра!нсько! лiтератури, аби виявити й охарактеризувати дидактичний потенцiал виховання учнiв засобами художнього слова в освггньому ем^ащйному середовищi.
Морально-виховний i художньо-естетичний потенщал укра!нського художнього слова закладений у шдручниках i посiбникаx фiлологiчного профшю, репрезентованих в захщному укра!нському заруб1жж1 з метою етнокультурного збагачення дггей нмiгрантiв, формування в них нащонально! свiдомостi i дуxовностi. Укра!нськi педагоги ем^ащйно! школи керуються настановою С. Русово!, яка радила: «Учитель мае не лише вчити учтв, а й виховувати !х характер, а найголовтше - змiцнювати !х волю й викликати свiдоме вiдношення до сво!х обов'язкiв, почуття вщповщальности» [9, с. 110].
I. Бех, О. Сухомлинська, Т. Тхоржевська, А. Богуш та iншi сучаснi науковцi, оперуючи досвiдом класиюв педагогiчно! думки С. Русово!, Г. Ващенка, В. Зеньковського, I. Опенка, К. Ушинського, умотивовано iнтерпретують тезу, що вiдродженню духовносп та пiдвищенню духовно-морального виховання учтв сприятиме застосування в навчальному процеа християнських морально-етичних цшностей, яю, на думку О. Сухомлинсько!, припинили уподiбнюватися до релiгi! i «почали сприйматись як унiверсальнi моральнi настанови... християнсько! цивiлiзацi! в культурологiчному !! вимр^ набули абсолютного, загальнолюдського характеру» [11, с. 5].
На ушверсальшсть науково! освiти звертала увагу С. Русова, яка на початку 1920-х роив радила педагопчну працю не обмежувати «елементарною та популярною освiтою, треба на не! дивитися i з наукового та мистецького погляду, i хто в нiй хоче прийняти участь, вiд того вимагаеться пильне i уперте вчення, бо наукова освгга тримаеться i грунтовности, й ушверсальности» [7, с. 8].
Особливу увагу С. Русова прищляла вивченню фiлологiчниx дисциплiн, стверджуючи, що «велике значення в нацiональнiй школi мае вивчення лггератури, вона мае проводитись з першого ступеня дитсадка. Там вона складаеться з найпростiшого матерiалу, народних казок, тсень, загадок, присшв'ш» , крiм того «нацiональна школа використовуе твори найкращих письменниюв. Наша укра!нська класична лiтература вся пройнята щирим демократизмом i гарячим патрютизмом. Учням треба було зрозумiти цей напрямок i дати належну оцшку. Разом з тим треба вияснити i вартiсть художньо! краси форми, яка е у М. Коцюбинського, Леш Укра!нки, Г. Чупринки i iн.» [9, с. 339]. Як бачимо, С. Русова акцентувала увагу на одному навчальному предмет з укра!нсько! лiтератури, а навчання окремо! дисциплiни е предметом для розгляду в галузi педагогiчно! науки як спещально! теор^! навчання (приватна дидактика). Хоча педагог щкавилась усiм спектром шкшьно! освiти, в т. ч. вихованням. У працi «Дидактика» С. Русова, торкаючись проблеми виховання учтв, приходить до висновку, що «метою виховання не може бути те або шше утиштарне завдання, а
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
лише змагання виробити з учня вiльну людину, готову для служшня над особовим завданням i для реалiзацil найвищого гуманного iдеалу, що пануе на той час у громадянстта» [9, с. 162].
Проаналiзованi нами читанки, пiдручники з украшсько! лiтератури, хрестоматп виконували у захщноукрашському емiграцiйному середовищi важливу роль нащонально! освiти i виховання, сприяли розвитку естетично-художнiх смакiв i формували юторичну пам'ять пiдростаючого поколiння, прищеплювали любов до рщно! мови, культури, Украши. Таке формування розпочинаеться з раннього вiку. Навчальна дiяльнiсть володiе значними виховними можливостями, особливо в ранньому вiцi, коли лише формуеться свпоглядна платформа особистосп, розвиваються не лише розумовi здiбностi, а й «моральна сфера школяра, його поведанка в колектии, суспiльнiй грут» (Л. Божович). Це оприявлено в читанках I. Боднарчука, М. Дейко, С.-Ю. Пеленського, П. Волиняка, М. Овчаренко, Ю. Любiнецького та iнших дiаспорних автс^в навчальних книжок iз лiтератури.
Для школярiв настае перiод пiзнання щостилю письменника, знайомство з автором через прочитання твору, що несе виховний змiст. Знайомство у пiдручниках з новими iменами - Леонiд Полтава, Олекса Кобець, Яр Славутич, Дмитро Чуб, Галина Журба, Лев Орлигора, Остап Тарнавський, Емма Ацщевська, Богдан Бойчук тощо - розширюе в учтв кругозiр, знання про свт Отже, пмхм у доборi творiв для вивчення активiзуе увагу дтей до украшського лiтературного життя в дiаспорi. Вщбуваеться тзнання школярами украшського мистецького процесу, усвщомлюеться значущiсть внеску письменниюв дiаспори в украшську лттературу, поглиблюеться зв'язок навчання з життям.
Потужний морально-виховний i художньо-естетичний потенщал укра1нсько1 словесностi широко реалiзуеться в шдручниках захщного украшського зарубiжжя з метою етнокультурного збагачення школярiв i передусiм для формування нацiонально! свщомосп дiтей, активного вибору ними щнностей нацiонально! духовносп. Вважаемо, що в школах захщно! украхнсько! дiаспори варто поглиблювати пошук новiтнiх методичних пiдходiв, педагогiчних технологiй, якi б в умовах вибору i ствставлення духовних цiнностей сприяли вдосконаленню навчально-виховного процесу в системi рщномовного шкшьництва, виховували в учнiв любов до украшсько! мови, культури, духовних надбань рщного народу.
Вихованню в дiтей умшня швидко та грамотно писати i читати, як вщомо, особливу увагу придав В. Сухомлинський, адже «читання й письмо - два найпотрiбнiшi школяревi iнструменти навчання i водночас два вiконця в навколишнiй свгт» [12, с. 132]. Знання рщно! мови, лiтератури тiсно пов'язано з моральним виховання людини, бо, ушсонуючи С. Русовiй, лише належна духовно-моральна матриця е опорою глибоких знань вихованця. Оскшьки за програмою шкш украшознавства передбачаеться читання релiгiйного предмета, то, вщповщно, в кожному навчальному посiбниковi не обходилось без текспв, яю базованi на духовно-моральному синкретизм^ на повчаннi С. Русово!. У висновках до «Дидактики», закликаючи словами поета Р. Тагора, вона радила: «Не виганяйте зi школи аш Бога, анi Природи, дайте вашим учням жити духовним життям» [9, с. 189].
У кожнш читанщ надибуемо тексти i повчання теолопчного характеру, сутнiсть яких полягае у викладi й тлумаченнi християнського вчення. Скаж1мо, читанка для 2 класу «Волошки» М. Дейко започатковуеться «Молитвою за Украшу» [2, с. 11], тут же вмщено вiрш О. Кобця «До церкви», оповiдання <^здво», «Великдень». У дiаспорному середовищi духовно-моральне виховання на християнських цiнностях започатковувалось у кожнiй родинi з дошкшьного вiку, згодом у школi, бо, як стверджувала С. Русова, прищеплення дiтям християнських основ - це уткальний перiод «духовно-релiгiйноl сенситивностi», акцентуючи, що «релiгiйна вимога живе в дитиш», ... И «думки i почуття шукають Бога», вiдповiдно це «зобов'язуе нас у дошкiльному вихованш не зрiкатися релiгiйних настро!в наших дгток i не нехтувати ними» [9, с. 178-179].
Мистецтво слова, як i виховання, спираеться на науку. А позаяк антрополопчт знання вимагають здiбностей, хисту, природного обдарування, таланту, то, як св1дчать художш тексти, умiщенi в навчальних поабниках для учнiв шкiл укра1нознавства, акцент ставиться на патрютичне виховання, формування у школярiв нацiонального переконання. 1де! виховання дитини, що !х пропагували свого часу Олена Пчiлка, Ганна Барвiнок, Н. Кобринська, С. Русова, продовжували розвивати в дiаспорнiй школi вчителi-фiлологи М. Стратiенко, I. Савицька, К. Перелюна, М. Симиренко, В. Боднарук (Лукаш) та iн. Так, до плеяди дiяльних ж1нок у плеканш свiтлих традицiй дитячо! тематики в украшськш лiтературi належить I. Савицька. «Поле И лгтературно! дiяльности замiтне присвятою дитячому вихованню (у збiрних творах «Серце», «Укра!нськ1 молодi пiснi», «Наша хатка», «Золотi дзвшочки», «Незабудьки», «Три казочки», «Денник Ромця»),
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
особистш мси берегинi скарбiв рщно! мови («Ой верше мiй, верше» - нариси на етнографiчнiй канвi з минулого й сучасного Лемювщини...)» [5, с. 3].
Виховання дгтей дошкшьного вiку й учнiв початкових класiв вiдбувалося на прикладi казок та iнших фольклорних творiв, опублшованих в журналах «Веселка» (виходив у 1954-1994 рр.), «Наше життя» (друкуеться з 1944 р.), а також оригшальних творiв, авторами яких е О. Мак, К. Перелiсна, В. Вовк, Ганна Черiнь, Дiма (Дамара Ходимчук), I. Бондарчук, Лiдiя Далека та ш.
Значну роботу у справi нацiонально свщомо! молодi дiаспори проводив педагог М. Ждан, який, прибувши до США в 1950 р. й оселившись у Кшвлецщ, став першим директором курав украшознавства в мiстi, а згодам 1х iнспектором, показував приклад сво!м учням на практицi: брав активну участь у позашкшьних i виховних заходах i залучав до них школярiв. Пiд його безпосереднiм керiвництвом проходили Шевченювсью днi, День Злуки, свято Миколая, Новорiчнi та Рiздвянi свята, дш вшанування видатних украшщв. Проявляв активтсть в громадському життi, був активним членом Учительсько! громади, допомагав у розбудовi Укра1нського музею, сшвпрацював з академiчним товариством «Зарево» та з Укра1нською студентською громадою.
Вищезазначене наочно засвiдчуе намагання украiнцiв у сприятливих, а здебiльшого несприятливих, умовах пол^льтурного етносу навчати дiтей ем^анпв укра1нсько! мови i лiтератури, щоби не втрачався зв'язок поколiнь, щоб дiти, народженi за кордоном, не забували прабатькiвське корiння, зростали патрютами, несли у свiт горде ймення украшця, примножували славу Украши, 11 працьовитого народу, були мiсiонерами нацюнально! культури на Заходi.
Науковцi-педагоги (С. Русова, М. Ковальов, Б. Райський, Г. Ващенко, О. Копач-Яворська, А. Горохович) довели, що в системi виховання молодшого школяра особливу увагу треба звертати на розвиток особистосп з розумовим дозрiванням дитини. Виховання молодi в емiграцiйному середовищi починалося з дошкшля, у свiтличках, коли один раз в тиждень проходили украiнознавчi курси, якi згодом переходили на недшьш школи украшознавства. Малих украiнцiв виховували на нацiональних дитячих забавах, спiвах, малюваннi, фiзичних вправах. У твореннi украшського виховного простору середовища для дiтей i молодi педагоги намагались наповнювати його глибоким змiстом. Найперше, учнi початкових клашв при iграх, розвагах краще усвщомлюють свое рiдне. Засобами художнього слова (декламування вiршiв, цитат iз прозових чи драматичних творiв) школярi поповнюють знання про Укра!ну, свiй народ, його минуле, культуру, а отже, не потрапляють пiд термiн «комплекс меншовартосп». У початковiй школi дитина вперше шзнае суть моральних принцишв, навчаеться давати оцiнку (добре, нечемно, ввiчливо, непристойно тощо) сво!м знанням i дiям, а також вчинкам друзiв та рiдних, котрi дитину оточують.
Аксiологiчнi параметри, почуття дружби, гуманiзму виховували вчителi школи украшознавства в Нью-Йорку. Так, шд керiвництвом вчительки украшсько! мови учнi 6 класу написали зворушливого листа Яремi - синовi-школяревi Н. Свплично!, висловивши йому зворушливу тдтримку в складний час життя [3, с. 8].
Як правильно поводитись з дпъми викладачi шкiл украшознавства США та Канади щороку проходять лiтнi навчання, що 1х органiзовуе Шкiльна рада УККА. «Насправдi це вже багаторiчна традицiя. Однак для мене все це було вперше. Я i доа пiд впливом того нащонального духу, того патрiотизму та педагопчного натхнення, яке ми наче iз повiтрям увiбрали на Союзiвцi. Лекцл з украшсько! лiтератури, яю iз нами проводив професор Свген Федоренко, проходили в режим онлайн», - згадуе одна з учасниць такого навчання [8]. Пiд час лггшх педагогiчних навчань обговорюються доповщ про творчiсть В. Сосюри, В. Стуса, Л. Костенко, В. Симоненка, I.Багряного, У. Самчука, В. Шкляра, О. Забужко та iнших укра!нських лiтераторiв минулого i сьогодення, 1х внесок у виховання нацюнально! свщомосп дiтей засобами художнього слова.
Педагоги украшсько! дiаспори при плануваннi уроку лггератури враховують iндивiдуально-авторську мовну картину свiту, яка безперечно акумулюе естетичнi цiнностi, демонструе естетичний розвиток мови.
Особливого значення навчанню р1дно! мови i лггератури у вихованнi дiтей надавав К. Ушинський. В зв'язку з цим вiн писав: «У скарбницю рщного слова складае одно поколiння за другим плоди глибоких сердечних порухiв, плоди iсторичних под1й, вiрування, погляди, слщи пережитого горя i пережито! радосп, - одним словом, весь слщ свого духовного життя народ дбайливо зберiгае в народному словЬ>; мова, вважав педагог, - це «найбагатший i нпйм1пн1тий зв'язок, що з'еднуе вiджилi, живущi й майбутт поколiння народу в одно велике, iсторичне живе цiле» [4, с. 231-232].
_ТЕОРШ I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
Культуру мовлення виховував у шдростаючого поколiння I. Огiенко, який в 1959 р. надрукував книгу мовних нарисiв-повчань «Як писати й говорити по-лгтературному». У нiй науковець-фiлолог виклав пам'ятку граматики, милозвучностi з точки зору фоностилютики, чистоти, багатства украшського мовлення. Уже назви параграфiв книги несуть у собi дидактичний змют: «Пишучи неясно, шкодимо розвитковi свое! культури», «Десять заповiдей простого писання», «Не вживаймо в сво!м писаны разячих варваризмiв», «Не вживаймо чужо! фразеологп», «Оминаймо вiддiеслiвнi iменники», «Не будуймо надто складних речень». Поради видатного мовознавця i нинi служать добрим прикладом для украшщв не лише закордоння, а й Укра!ни.
Мовну грамотнiсть, мовне виховання I. Опенко поширював серед украiнцiв-емiгрантiв постшно, про що свiдчать його фундаментальна праця «Наша лiтературна мова» (1958; друга частина 1969), в якш на зворотi титулу подано приписку великим шрифтом: «Передрук дозволяеться вшм». Так автор прагнув донести свою фшолопчну думку до якнайширшо! читацько! аудиторп задля практичного застосування його багаторiчних дослiджень в боротьбi проти асимiляцiйних тенденцiй в емiграцiйному середовищ1
Розробленi I. Огiенком правила уособлюють й дидактичш компоненти, зокрема, як кожен учень повинен виховувати в собi любов до книги, посидючють, терпеливiсть, iнтелектуальну зосередженiсть, бо «читання - це праця, корисна та приемна», читання е «ознакою висококультурно! людини». Науковець радить:
1. Читання навчае нас уму-розуму, замiняючи нам життевий досвiд, крiм цього воно завжди дае нам високу естетичну насолоду. Тому, читаючи книги, школи не поспiшайте. Нехай навчання буде серйозтше, а насолода глибша.
2. Передчасно не намагайтеся дiзнатись про розв'язку книги: вiд цього увага слабне, штерес до книги зникае. Бо обiдати не починають з десерту.
3. Змют книги - священна власнють того, хто й написав, дуже часто письменник створюе книгу з великими зусиллями. Тому завжди знайте та твердо пам'ятайте iм'я автора, який написав книгу.
4. Читання - це праця, корисна та приемна. До всяко! ж пращ звичка набуваеться лише постшними вправами. Тому читайте завжди i всюди, де тiльки е для цього можливють, - тодi читання стане вашою звичкою, а вона е ознакою висококультурно! людини [6].
Вчителька Н. Сеник з м. Сиракузи, колишня випускниця Н1жинського педiнституту, постiйно дбала про виховання мовно! грамотностi, моральних чеснот серед украшщв-ем^анпв у США. З щею проблемою вона навiть виступила на зЧзд Спiлки укра!нсько! молодi Америки в травш 1982 р. в Рочестер1 Сво! висновки вона тд^пила цитатою урядовця шкшьництва США такою кынтесенщею: «Давня iстина - родина, хата - це перший ушверситет кожно! дитини. Мама, бабуся закладае в свiдомостi дитини першi висок моральнi чесноти, формуе !! свщомють, навчае й молитви. А якщо нема укра!нсько! мови, нема укра!нсько! родини... Плекаймо свою мову! Слщкуймо за !! чистотою!» [10, с. 3].
Виступаючи перед студентами Украшського вшьного унiверситету в Мюнхенi, В. Вовк, з перспективи пережитого на чужиш, так наставляе молодь: «Час майне, мов спалах блискавицi... Не думайте здобувати життеш блисютки. Вони короткотривалi й не приносять щастя. Всi матерiальнi здобутки, але також - почесп, преми, вiдзначення - можуть бути приемнi, але вони - не ютинт. Iстинне те, що залишимо для свiту, те, що хочемо дати Укра!нi, адже для не! ми народилися укра!нцями» [1, с. 7].
На жаль, вчительсловесники укра!нських освiтнiх установ захщно! дiаспори нестандартним урокам читання мало прцщляли уваги. Означенi уроки застосувувалися переважно в позаурочний час, у лгтшх дитячих таборах: це урок-ранок, урок - конкурс на кращого декламатора твору про Украшу, iнтегрований урок читання та юторп Украши, урок кмгтливих, урок - брейн-ринг за творчютю Т. Шевченка, урок - родинне свято Мат^ тощо.
Отже, проаналiзований навчально-методичний i теоретичний матерiал, що його використовували педагоги ем^ацшного шкiльництва, показуе ставлення учня до художньо! лiтератури, особистiсного сприймання ним слова в художньому контексп через почуттевi порухи душi, що супроводжують читання, без якого годi говорити про художню культуру.
Як вщомо, освоення художнього свiту, аксюлопчних параметрiв потребуе спiвучастi вчителя й учня, в результап чого стае актуальним збагачення дитячого досвiду, актимзуеться творча уява, зростае духовна свщомють школяра. Учительсловесники укра!нського емiграцiйного шкшьництва усвiдомлювали дидактичний потенцiал виховання засобами художньо! лгтератури, що передбачае спостереження за дитиною, умiння вловлювати !! порухи душi й вiдзначати, чи вдалося
_ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
активiзyвати дyховнi сили, якi змогли би посприяти кращому сприйманню письменницького твору. 1з повноцiнного викладу уроку укра!нсько! лiтератyри, уроку читання в матриц yсвiдомленого сприйняття тексту формуеться потреба стiйкого iнтересy дитини до мистецтва слова.
Дидактичнi компоненти в стрyктyрi пiдрyчникiв з укра!нсько! фшологп для шкшьництва захщно! дiаспори передовым мiстять елементи виховання yчнiв засобами художнього слова, увиразнюють морально-етичне виховання, християнсью морально-дyховнi цiнностi. Майстерно змодельований хyдожнiй текст впливае на почуття, естетичнi переживання, якi включають здатшсть стимулювати дyховнiсть i висою вчинки, протистояти культивуванню песимiстичних поглядiв, негативних смакiв, вироблення непримиримостi до шдлосп i жорстокостi, а головне - в пол^льтурному середовищi прищеплюе любов до рщно! мови та Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. В1ра Вовк - почесний доктор УВУ // Хл1бороб: шформативний бюлетень Укра!нського Товариства Бразилп. - 2012. - № 450. - С. 7.
2. Дейко М. Волошки: Читанка для другого року навчання з мовними та граматичними вправами й укра!нсько-англшським словником / М. Дейко. - Лондон: Вид-во Стлки укра!нських учител1в i виховник1в у В. Британи, 1967. - 146 с.
3. Дти родини С. i Т. Гевришв зустр1чають Ярему Свиличного // Юнак. - 1979. - Ч. 2 - С. 8.
4. 1стор1я украшсько! школи i педагопки: хрестомапя; за ред. В. Г. Кременя / Уклад. О. О. Любар. -К.: Знання, 2005. - 767 с.
5. Кухар Р. 1ванна Савицька - виховниця молод1 / Р. Кухар // Наше життя. - 2000. - Ч. 10. - С. 3-4.
6. Мовш заповщ та правила читання ввд 1вана Опенка. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.classwork.in.ua/?p=718.
7. Освгголопя: хрестоматия: навч. поабник для студенпв вищих навчальних заклад1в / Уклад.: В. О. Огнев'юк, С. О. Сисоева. - К.: ВП «Едельвейс», 2013.- 728 с.
8. Пономарьова Н. Шшльна рада: Союз1вка 2015 / Н. Пономарьова, А. Мессерл^ С. Хмурковська. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ridnashkola.org//
9. Русова С. Дидактика / С. Русова. - Прага: Вид-во «Сгяч» при Укра!нському педагопчному шституп 1м. М. Драгоманова, 1925. -190 с.
10. Сеник Н. Укра!нська мова в укра!нськш родиш / Н. Сеник // Наше життя. -1983. - № 3. - С. 2-3.
11. Сухомлинська О. Формування духовносл особистосп на основ1 християнських моральних щнностей / О. Сухомлинська // Директор школи. - 2003. - № 1 (24). - С. 4-6.
12. Сухомлинський В. Сто порад учителев1 / В. Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1988. - 304 с.
references
1. Vira Vovk - pochesnii doktor UVU [Vira Vovk - Honourable Doctor of Ukrainian Free University]. Hliborob: informatyvnii biuleten Ukrainskoho Tovarystva Brazylii, 2012, № 450, р. 7.
2. Deiko M. Voloshky: Chytanka dlia druhoho roku navchannia z movnymy ta gramatychymy vpravamy i ukrainsko-angliiskym slovnykom [Cornflowers: Second Grade Reader with the Vocabulary, Grammar Exercises and Ukrainian-English Vocabulary]. London: Vyd-vo Spilki ukrainskih uchiteliv i vihovnykiv u V. Britanii, 1967, р. 146.
3. Dity rodyny. S. and T. Hevriniv zustrichaiut Yaremu Svitlichnogo [Children of the Family of S. and T. Hevryn Meet Yarema Svitlychnyi]. Yunak, 1979, сЬ 2, p. 8.
4. Istoriia ukrainskoi shkoly i pedagogiky: Hrestomatiia [History of Ukrainian School and Pedagogy], Kyiv: Znannya, 2005, 767 p.
5. Kuhar R. Ivanna Savitska - vihovnytsia molodi [Ivanna Savytska - Educator of Young People]. Nashe zhyttya, 2000, ch. 10, pp. 3-4.
6. Movni zapovidi ta pravila chitannia vid Ivana Ogienka [Language Commandments and Reading Rules Made by Ivan Ohiyenko]. Available at: http://www.classwork.in.ua/?p=718.
7. Osvitologiia: hrestomatiia [Science of Education], Kyiv: VP «Edelveis», 2013, 728 p.
8. Ponomariova N. Shkilna rada: Soiuzivka 2015 [School Council: Union 2015]. Available at: http:// www.ridnashkola.org/.
9. Rusova S. Dydaktyka [Didactics]. Praga: Vyd-vo «Siyach» pry Ukr. pedag. instytuti im. M. Dragomanova, 1925, 190 p.
10. Senyk N. Ukrainska mova v ukrainskii rodyni [Ukrainian Language in Ukrainian Family]. Nashe zhittya, 1983, № 3, p. 2-3.
11. Suhomlinska O. Formuvannia duhovnosti osobystosti na osnovi hrystyianskykh moralnykh tsinnostei [Development of Personal Moral Values on the Basis of Christian Moral Values]. Dyrektor shkoly, 2003, № 1 (24), p. 4-6.
12. Suhomlinskyi V. Stoporaduchytelevi [Hundred Advices to a Teacher]. Kyiv: Radianska shkola, 1988, 304 p.
