CC BY
28
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
естетичним вихованням е пiдставою для визначення критерив становлення цiннiсного ставлення дитини до власно! тiлесностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вшьчковський Е. С. Теор1я i методика ф1зичного виховання дггей дошкольного вшу: навч. поабник / Е. С. Втчковський, О. I. Курок. - Суми: Ушверсальна книга, 2004. - 428 с.
2. Круцевич Т. Ю. Теорiя i методика фiзичного виховання: пiдручник для студ. вищих навч. закл. фiз. виховання i спорту / Т. Ю. Круцевич. - К.: Олiмпiйська лiтература, 2008. - Т. 2. - 366 с.
3. Лобанова £. А. Дошкшьна педагогiка: навч.-метод. посiбник / £. А. Лобанова. -Балашов: Микола!в, 2005. - 76 с.
4. Фщула, М. М. Педагопка: навчальний посiбник для студенпв вищих педагогiчних закладiв освгга / М. М. Фiцула. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2000. - 544 с.
5. Професшна освгга: словник: навч. посiбник / уклад. С. У. Гончаренко та ш.; за ред. Н. Г. Ничкало.
- К.: Вища школа, 2000. - 380 с.
6. Русова С. Ф. Теорiя i практика дошкольного виховання / С. Ф. Русова. - ЛьвГв; Краков; Париж: Просвiта, 1993. - 127 с.
7. Терещенко Ю. ФшосоФГя освгга та науки морально-етичного виховання / Ю. Терещенко // Шлях освгш. - 2002. - № 3. - С.11-15.
REFERENCES
1. Vil'chkovs'kyy E. S. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya ditey doshkil'noho viku [Theory and method of physical education of preschool age children]: navch. posib. / E. S. Vil'chkovs'kyy, O. I. Kurok.
- Sumy: Universal'na knyha, 2004. - 428 p.
2. Krutsevych T. Yu. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya [Theory and method of physical education]: [pidruch. dlya stud. vyshch. navch. zakl. fiz. vykhovannya i sportu] / za red. T. Yu. Krutsevych. - K.: Olimpiys'ka literatura, 2008. - T. 2. - 366 p.
3. Lobanova Ye. A. Doshkil'na pedahohika [Preschool pedagogy]: navchal'no-metodychnyy posibnyk. Balashov: Mykolayiv, 2005. - 76 p.
4. Moyseyuk N. Pedahohika [Pedagogy]: Navchal'nyy posibnyk/ Nelya Moyseyuk. - 4-e vyd., dop.. - K., 2003. - 615 p.
5. Profesiyna osvita [Professional education]: slovnyk: navch. posib. / uklad. S. U. Honcharenko [ta in.]; za red. N. H. Nychkalo. - Kyiv: Vyshcha shkola, 2000. - 380 p.
6. Rusova S. F. Teoriya i praktyka doshkil'noho vykhovannya [Theory and practice of preschool education] / S. F. Rusova. - L.; Krakiv; Paryzh: Prosvita, 1993. - 127 p.
7. Tereshchenko Yu. Filosofiya osvity ta nauky moral'no-etychnoho vykhovannya [Philosophy of education and science of moral and aesthetic education] // Shlyakh osvity. - 2002. - № 3. - pp. 11-15.
Стаття надтшла в редакцт 10.02.2018 р.
УДК 373.3.015.311:177.61(477)]:82-1Л.Укра1нка DOI 10:25128/2415-3605.18.1.5
НАД1Я НОВОСЕЛЬСЬКА
ORCID iD 0000-0002-5161-1034 [email protected] асистент
ЛьвГвський нащональний ушверситет iменi 1вана Франка
вул. Ушверситетська 1, м. ЛьвГв
ВИХОВАННЯ ЛЮБОВ1 ДО КРАСИ Р1ДНОГО КРАЮ В ПОЕЗИ ЛЕС1 УКРА1НКИ (НА МАТЕР1АЛАХ ЧИТАНОК ДЛЯ ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ)
Встановлено, що найважлившими завданнями естетичного виховання учнгв початково'1' школи е формування художтх смаюв, естетичних цтностей, любовi до краси р1дного краю, розвиток умтня помгчати прекрасне в навколишнт природi, вiдчуття edm^i з рiдними украгнськими просторами, виховання особистостi на кращих зразках художтх лiтературних творiв. Зазначено, що визначна роль у формувант нацюнальног дитячо'1 лтератури належить видатнш укра'шськт поетеd Леа Укратщ, доля яко'1 ткно поеднана з долею украгнського народу. В ii творчостi вгдображаються не тшьки соцiальнi змгни в суспiльствi юнцяХ1Х — початкуХХст., а й складнг процеси трансформаци укра'тсько'1'
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
нацюналъног ceidoMocmi в цей nepiod. Висвтлено зм1ст поезт Лес Украшки у читанках для учтв 2-4 класгв загалъноосвтнъо'1' школи, що розкриваютъ проблему виховання любоеi до краси р1дного краю. Охарактеризовано вipшi, в яких змалъовано розкшт простори укратсъкоХ природи в кожну пору року, неповторн краевиди вeчipнъoгo, тчного та ранкового моря. До^джено процес вiдoбpажeння настрою, емоцш, душевних переживанъ поетеси в зображенн картин piднoi зeмлi. Обтрунтовано, що, зростаючи серед чаpiвнoi волинсъко'1' природи, народних традицш та звича'1'в, Леся Укратка зумша втыити сво'1' думки та iдei у висoкoхудoжнi мистецък форми, ят чаруютъ багатством поетичних oбpазiв i музикою поетичного слова.
Ключовi слова: Леся Укратка, природа, noeзiя, любов до piднoгo краю, читанка, молодший школяр.
НАДЕЖДА НОВОСЕЛЬСКАЯ
ассистент
Львовский национальный университет имени Ивана Франко
ул. Университетская 1, г. Львов
ВОСПИТАНИЕ ЛЮБВИ К КРАСОТЕ РОДНОГО КРАЯ В ПОЭЗИИ ЛЕСИ УКРАИНКИ (НА МАТЕРИАЛАХ УЧЕБНИКОВ ПО ЧТЕНИЮ ДЛЯ
НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ)
Установлено, что важнейшими задачами эстетического воспитания учащихся началъной школы является формирование художественных вкусов, эстетических ценностей, любви к красоте родного края, развитие умения замечатъ прекрасное в окружающей природе, ощущения единства с родными украинскими просторами, воспитание личности на лучших образцах художественных литературных произведений. Отмечено, что выдающаяся ролъ в формировании националъной детской литературы принадлежит выдающейся украинской поэтессе Лесе Украинке, судъба которой тесно связана с судъбой украинского народа. В ее творчестве отражены не толъко социалъные изменения в обществе конца XIX - начала ХХ веков, но и сложные процессы трансформации украинского националъного сознания в этот период. Освещено содержание поэзии Леси Украинки в учебниках по чтению для учеников 2-4 классов, которые раскрывают проблему воспитания любви к красоте родного края. Охарактеризованы стихотворения, в которых изображены роскошные пространства украинской природы в каждое время года, неповторимые пейзажи вечернего, ночного и утреннего моря. Исследован процесс отображения настроения, эмоций, душевных переживаний поэтессы в изображении картин родной земли. Обосновано, что, вырастая среди волшебной волынской природы, народных традиций и обычаев, Леся Украинка сумела воплотитъ свои мысли и идеи в высокохудожественные формы, которые очаровывают богатством поэтических образов и музыкой поэтического слова.
Ключевые слова: Леся Украинка, природа, поэзия, любовъ к родному краю, учебник по чтению, младший ученик.
NADIA NOVOSELSKA assistant
Ivan Franko National University of Lviv Universytetska Str. 1, Lviv,
CULTIVATING LOVE FOR BEAUTY OF NATIVE LAND IN LESIA UKRAINKA'S POETRY (BASED ON THE MATERIALS FOR ELEMENTARY SCHOOL
READERS)
The purpose of the article is to analyze Lesia Ukrainka's poems published in the readers for primary schoolchildren in terms of promoting their love for beauty of native Ukrainian land. Research methods are analysis, synthesis, and system approach. Under the current conditions of the national education system revival, the problem of love for beauty of native land is vitally important as it is a significant factor in the formation of the national consciousness of younger schoolchildren. A successful solution to this problem can be ensured if the best artistic examples of Ukrainian poets and writers are included in the educative process. At the lessons of literary reading, using literary works of Lesya Ukrainka, an outstanding Ukrainian poetess and writer, will promote younger pupils' ability to admire the beauty of Ukrainian nature, worry about preservation of its purity and originality, be able to represent their experiences and emotions visually. In the article, the content of Lesya Ukrainka' poetry that is included in the readers was considered for the case of pupils of the second-fourth
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
grades; they reveal the problem of upbringing the love for the beauty of the native land. The poems, which depict the stunning areas of Ukrainian nature in every season, unique sceneries of the evening, night and morning sea, were featured. The process of reflection of poetess' mood, emotions, and experiences was researched in the image of the native land. It was proved that growing up in the magic of Volyn nature, traditions and customs, Lesya Ukrainka managed to reflect her thoughts and ideas in highly artistic forms that enchant by the wealth of poetic images and lyrics ofpoetic word. The poetess' works are peculiar for strong opinions and feelings; they evoke a wave of thought and emotion. The writer believes that the task of true art lies in a true reflection of reality and, what is more, it depicts life in all its diversity and grandeur. The study does not cover theoretical and practical searches for the problem solution. Studying a love for beauty of one's native land in the books for home reading require further attention.
Keywords: Lesya Ukrainka, nature, poetry, love for one's native land, reader, junior student.
У Концепци нацюнально-патрютичного виховання дтей i молодi вказано, що «у молодшому шкшьному вщ важливо виховувати в дитини любов до рщного дому, краю, свое! кра!ни, И природи, рщного слова, традицш» [4]. Реатзащя цих завдань стае можливою за умови впровадження в навчально-виховний процес початково! школи кращих художшх зразюв укра!нських письменниюв.
Використання на уроках литературного читання творiв видатно! укра!нсько! поетеси Леш Укра!нки сприятиме формуванню в молодших школярiв вмшня захоплюватись красою укра!нсько! природи, турбуватися про збереження !! чистоти та неповторносп, образно передавати сво! враження, почуття та емоци.
Чимало науковщв вивчали феномен Лесi Укра!нки. В. Черненко дослщжуе творчу спадщину поетеси як вщображення !! позицiй щодо розвитку нащонально! школи i виховання, О. Кузьма аналiзyе драматyргiю Леи Укра!нки крiзь призму iдей фшософп екзистенцiалiзмy, Т. Крупеньова займаеться вивченням ролi власних назв у драматичних творах письменнищ, а дослiдження I. Веретейченко полягае у висв^ленш мистецько! концепци Лесi Укра!нки в контекст европейського модернiзмy, визначеннi специфiки !! складових як органiчного вияву нацюнальних iдейно-естетичних потреб.
Однак досi недослщженою залишаеться проблема виховання в молодших школярiв почуття любовi до краси рщного краю на уроках лтературного читання крiзь призму творчостi Лес Укра!нки.
Мета статт - проаналiзyвати вiршi Лесi Укра!нки, вмiщенi в читанках для учшв початково! школи з погляду виховання в молодших школярiв почуття любовi до краси рщного укра!нського краю.
Продовжуючи i розвиваючи традицi! Т. Шевченка й I. Франка, Леся Украшка зробила значний внесок в укра!нську дитячу лiтератyрy, створивши твори високого щейного звучання та неперевершено! художньо! майстерносп. Постiйний пошук свiжих, а разом з тим i реальних пейзажних малюнкiв поетеси свiдчить про витончешсть естетичного сприймання нею дiйсностi.
Надзвичайно лiричними та зворушливими видаються кожне слово та рядок вiрша «Красо Укра!ни, Подолля!» [5, с. 96]. З шжнютю та захопленням описуе авторка веселу балочку, «хорош^ красш села», садки, в яких потопають «срiбним маревом повитi» хатки. Оргашчно вплiтае поетеса в художню канву твору образ тополь, як про щось «розмовляють з вiтром в полЬ>, а ще багато маленьких зелененьких стежечок, яю збiгаються до рiчечки, що швидко, розмиваючи берег, пливе пошд крyчi. Захоплення та замилування красою рщного краю яскраво пщтверджуеться вживанням в поезi! iменникiв у зменшено-пестливiй формi: «ярочки», «стежечки», «стрiчечка», «рiчечка». Природа в творах поетеси - не декоращя, а повнощнний хyдожнiй образ.
Високу мистецьку щншсть в творчостi Лесi Укра!нки становить yмiле використання фольклорних мотивiв та образiв. У поезi! «То була тиха шч чарiвниця» [8, с. 112] авторка порiвнюе шч з красивою чарiвницею, яка простелилась над селом сво!м широким, спокшним покривалом. Саме в цей час край неба прокинулась зiрниця i виглядало це так, нiби над тихим, глибоким озером бiлий лебщь сплескував бiлим крилом. У вiршi «Спить озеро» [7, с. 135] шжно i мрiйливо змальовуе поетеса сво! фантастично-казковi сни, якi нашяла !й природа. Перед читачем вщкриваються незвичайнi та неймовiрно прекраснi картини: на срiблi сяють яснi самоцвгти, стеляться незнанi трави та бш блискyчi квiти, з неба спадають та складаються в намети тж! зорi, а
_ДOШKIЛЬHA TA nO4ATCOBA OСBITA_
з кpиштaлю усюди гpae й виблискуе яcнe нaмиcтo. Чapiвнocтi дoдaють cпoкiйнi, тиxi зoлoтo-блaкитнi мpiï та «poжeвiï гадки», яю гaптyють пo бiлиx cнax лeгeнькi мepeжки.
Пpиpoдa в пoeзiï Лeci У^ашки пoкaзaнa в yciй cвoïй вeличi в кoжнy пopy poкy. ^аса paнньoï вecни acoцiюeтьcя в пoeтecи з вiнкoм щастя: «тaлoгo сшгу плaтoчки cивeнькiï, дoщик дpiбнeнький, xoлoдний вiтpeць, пpoлicки в piдкiй тpaвицi тoнeнькiï, ce була пpoвecнa - щастя в^ць» [S, с. 278]. У твopi «Ужe вecнянe отнвд пpипiкae» [7, с. 19б] aвтopкa poзкpивae кpacy пiзньoï вecни, толи coнeчкo нe лишe гpie, а вжe пpипiкae, coн-тpaвa yжe œpe^wa, з виpiю пoпpилiтaли пташки, а на чиспм плeci вжe плавають, нiби жoвтi пушинки, дикi кaчeняткa. Пepeйнявши нapoдний пoeтичний oбpaз, цiкaвo змaльoвye пoeтeca пташку зoзyлькy, надшяючи ïï людськими якocтями: «oт-oт зoзyлькa мacлeчкo cкoлoтить, в чepвoнi чepeвички yбepeтьcя i людям oдмipятимe лгга» [7, с. 19б].
Miнливy гогоду пiзньoï oceнi змaльoвye Лecя у вipшi «Boceни» [б, с. 53], толи днi стають щopaз кopoтшими i пpиpoдa пocтyпoвo змiнюeтьcя, готуючись дo зими. Aвтopкa вмiлo викopиcтoвye мeтaфopи та пopiвняння: cпepшy от^что нiби гpaeтьcя з ociнню - вoнo тo виглядае, тo зшву xoвaeтьcя за xмapинкy, пpoтe згoдoм, кoли з гip «пoвiялo xoлoдoм, вoгкicтю», а на нeбo насунули cmi xмapи, coнeчкo xoвaeтьcя за ropa Ocim сумуе, 6o ж мoжe пoдapyвaти coнeчкy вecняниx надш, нaближeння зими нeминyчe. Hiжний, зaмpiяний cпoкiй oceнi пepeдae Лecя У^ашка в пoeзiï «У cтeпy» [1, с. 15]. У блакитшму œ6i нeмae жoднoï xмapинки, нe вie вiтep, тиxo нaвкpyги, на пoлi «нiдe нi билинки», лиш «raxa тpaвиця лeлie» -такими шжними eпiтeтaми нaдiляe aвтopкa cпoкiйний, шби зaвмepлий, ociннiй пeйзaж. Beличнe, гopдe, з ясним ycмixoм зaвмиpaння пpиpoди завжди пpивaблювaлo пoeтecy.
B oпиcax пpиpoди Лecя Укpaïнкa вiдoбpaжae eмoцiйний стан cвoeï дyшi. B oднoмy з вipшiв, змaльoвyючи кpacy paнньoï oceнi, вoнa виcлoвлюe пpипyщeння i npo свою пpийдeшню ociнь - <®e6o глибoкee, coнцe лacкaвee, ^p^p i злoтo на лиcтi в гаю, пiзнix тpoянд пpoцвiтaння яcкpaвee ociнь вiщye - чи то ж i мою?» [S, с. 278]. Poздyмyючи над швед^^иныс™ життя, пopiвнюючи cвiжicть пишниx вecняниx квтв з нaйкpaщими людськими poкaми, з мoлoдicтю, в пoeзiï «Пicня» [3, с. 1б1] Лecя Укpaïнкa пpoвoдить пapaлeль мiж вecняними квiтaми та мoлoдими лiтaми. Пoeтeca пpocить вecнянi квiти нe вiдцвiтaти xoч дo лiтa, а дo мoлoдиx po^ звepтaeтьcя з пpoxaнням нe втшати, а пoчeкaти дoбpoï дoлi. Пpoтe oдpaзy з cyмoм визнае, щo, нeзвaжaючи на нaшi бажання, пpиpoдa мае cвoï зaкoни, aджe двiчi в piк нe цвiтyть вecнянi квiти, а нaйкpaщi мoлoдi po^ двiчi нe бувають.
Сум i бшь щoдo нeвипpaвдaниx та нeздiйcнeниx нaдiй мoлoдocтi виcлoвлюe Лecя в твopi «Бapвiнoчкy мiй xpeщaтий» [3, с. 1б1]. Hiжнo звepтaючиcь дo квiтiв: «бapвiнoчкy мiй xpeщaтий, зeлeний, дpiбний, я ж тeбe викoxaлa xopoший, pяcний», вoнa poзпoвiдae, як вecнoю садила, пoливaлa та дoглядaлa бapвiнoк - квiткy, щo cимвoлiзye дiвoчy дoлю, aджe з бapвiнкy плeтyть вiнoчки нapeчeним на вeciлля. Пoeтeca з бoлeм кoнcтaтye, щo такий виплeкaний нeю бapвiнoк ж став ш в нaгoдi i ш^ання ïï були дapeмнi; вoнa так i нe знайшла cвoeï дoлi.
Пoeзiï Лeci Укpaïнки ^шамант чacтi змiни eмoцiй. Ocoбливo яcкpaвo цe пpocтeжyeтьcя у вipшi «Давня вecнa» [S, с. 2б9], дe нacтpiй дiвчинки пoпepeмiннo змiнюeтьcя вщ cвяткoвo-пiднeceнoгo дo пecимicтичнo-гнiтючoгo i зшву дo вдячнo-звopyшливoгo. Спepшy з надзвичайним зaxoплeнням пoeтeca oпиcye швидкий пpиxiд вecни, нaдiляючи ïï багатими eпiтeтaми. Becнa у Лeci вeceлa, щeдpa, мила, poзcипaлa квiтки та ^ала пpoмiнням, лeтiлa так швидто, нiби бyлo у нeï сто ^ил. Слiдoм за нeю лeтiли cпiвyчi пташки i, як peзyльтaт: «вce oжилo, yce зaгoмoнiлo - зeлeний шум, вeceлaя луна, cпiвaлo вce, cмiялocя, бpинiлo» [S, с. 2б9] -так пiднeceнo, eмoцiйнo змaльoвye aвтopкa пpилiт cвoeï yлюблeнoï пopи poкy - вecни. I лишe oднa фpaзa, як пpoтиcтaвлeння вceзaгaльнiй paдocтi - «а я лeжaлa xвopa й caмoтнa», в якш вce: i глибoкi дyшeвнi пepeживaння, i cмyтoк, i бшь, i вщчуття caмoтнocтi. Пoeтeca виcлoвлюe зaнeпoкoeння, щo вecнa для вж настала i вciм дapyнки ^ижсла, тiльки нe для нeï, i ^ипускае, щo ïï забула paдicнa вecнa. Oднaк кoли у в^шч^ дo Лeci заглянули яблyнeвi гшки, зaмигoтiлo зeлeнe лиcтячкo i б^нью квiтoчки, пpилинyв cвiжий вiтep, який заствав пicню пpo вecнянy вoлю, а «з ним пpилинyли тст птaшинi» i «любий гай» надюлав cвoï вiтaння - дiвчинa oживae i пoxмypий нacтpiй знoвy змшюеться на яcкpaвo-oптимicтичний. Boнa з зaxoплeнням виcлoвлюe cвoю пoдякy: «мoя душа штоли нe зaбyдe тoгo дapyнкy, щo вecнa дала; вecни та^' нe бyлo й нe бyдe, як та була, щo за вшшм цвiлa» [S, с. 2б9].
_ДOШKIЛЬHA TA nO4ATKOBA OСBITA_
^магаючись збагнути думки та eмoцiï пpиpoди, в пoeзiï «Сocнa» [S, с. 277] Лecя Укpaïнкa oпиcye, як чacтo вoнa xoдилa вecнoю в зeлeнy дiбpoвy i cлyxaлa poзмoвy дepeв. Haйбiльшe цiкaвив та xвилювaв ïï гoмiн oднieï зeлeнoï, пpoтe «вiчнo cмyтнoï cocни», в
ньoмy вiдчyвaлиcь тpивoгa i ^стокт. Стapaючиcь зpoзyмiти мoвy дepeвa, щe нe paз пpиxoдилa пoeтeca в дiбpoвy i cлyxaлa, як сумш pяcним вepxoвiттям шeпoтiлa шсна cвoю «нeвeceлyю думу» нaвiть тод^ кoли «дiбpoвa мoвчaлa, нaчe зaвмepлa, сумна». Oчeвиднo, eмoцiйнo близькими видаються Лeci i думи, i гомш cocни, i нe бaйдyжoю дoля, якщo пoeтeca так пepeймaeтьcя ïï нacтpoeм та пoчyттями.
Хвилю eмoцiй та пepeживaнь викликае вipш Лeci Укpaïнки «Koнвaлiя» [S, с. 27б]. Пiд виcoким дyбoм в гаю poraa кoнвaлiя, яка любила життя i вce, щo ïï oтoчyвaлo. Moгyтнiй дуб cвoïм шиpoким вггтям зaxищaв квiткy вiд нeгoди. Oднoгo paзy кoнвaлiю зipвaли i вщдали пaннoчцi, кoтpa пoнecлa квiткy з coбoю на бал. Пoтaнцювaвши з жю у вeceлoмy вaльci, бaйдyжoю pyкoю викинула пaннoчкa yжe зiв'ялy квiтoчкy дoдoлy. Як зaciб виpaжeння кoнтpacтy вiдчyттiв пoeтeca викopиcтoвye eмoцiйнo-змicтoвe пpoтиcтaвлeння: «oH на бaлi вeceлaя мyзичeнькa гpae - кoнвaлiï та музика бiднe cepцe кpae», «то ж панточка в вeceлoмy вальс зaкpyтилacь - а в кoнвaлiï гoлoвкa пoв'ялa, cxилилacь». Щиpe cпiвчyття викликають cлoвa кoнвaлiï, якi вoнa пpoмoвляe, пoдyмки пpoщaючиcь з cвoïми найближчими дpyзями: «Пpoщaй, гаю милий! I ти, дyбe мiй виcoкий, дpyжe мiй единий! Ta й зaмoвклa» [S, с. 277]. Пepcoнiфiкaцiя oбpaзy кoнвaлiï, щo вiдчyвae paдicть життя, сум poзлyки, бiль втpaти, звopyшye мaлeнькi дитячi cepдeчкa. Oпиcyючи дoлю oднieï квiтки, пoeтeca заставляе дтей задуматися: чи вapтo зpивaти квпку зapaди кiлькaгoдиннoï втixи, чи бувають у нaшoмy життi мoмeнти, толи ми щocь poбимo, нe думаючи ^o нacлiдки, aджe пoвepнyти в^ назад yжe нe змoжeмo.
Oбpaз пpиpoди у твopчocтi пoeтecи нepoздiльний з oбpaзoм мaтepi. У вipшi «Beчipня гoдинa» [7, с. 2S3], пpиcвячeнiй «кoxaнiй мaмi», Лecя з шжшстю та любoв'ю змaльoвye ^асу вecнянoгo вeчopa. Koли coнeчкo yжe cxoвaлocь, на нeбi зacвiтилиcя зopi, у вiкoнцe заглянув мicяць i в^ зacнyлo, пoeтeca виxoдить у caдoчoк пoгyляти, зacпiвaти та пocлyxaти «пpи мicячeнькy» cпiв coлoвeйкa в гаю. №чка acoцiюeтьcя в aвтopки з мaмoю, а xaтинки - з дггьми: «нiч oбгopнyлa б^нью xaти, нeмoв мaлeнькиx дiтoчoк мати»; вiтep у ïï yявi - тато: «вiтpeць вecняний тиxeнькo дишe, нeмoв дiтoк тиx дo сну кoлишe». Mилyючиcь тeплим вecняним вeчopoм, пoeтeca забувае пpo бiль i xвopoбy та виcлoвлюe щиpe зaxoплeння кpacoю piднoï пpиpoди: «OH, чи так ^aOTo в яюй Epaim, як тут, на нaшiй pi^pm Boлинi!» [7, с. 2S4]. Кжшсть, замилування мaтip'ю i дитинoю пepeдae Лecя Укpaïнкa у вipшi «У мaлeнькiй xaтинцi, у тиxiм куточку» [3, с. 1бЗ]. Щ^^нь^ oбнявши матусину pyRy дpiбнeнькими pyчeнятaми, спить мaлeнький xлoпчик i сняться шму «кpacнi мpiï», «нeвиpaзнi, aлe чapiвmï». Бiля ньoгo, cxилившиcь над ^лисюю, заснула мати, cпiвaючи cинoчкoвi шлисшву пicню. У вiдчинeнe вiкoнцe линуть ypoчиcтi пicнi coлoвeйкa i тоню пaxoщi квiтiв з caдoчкy, яю чуються xлoпчикy нaвiть кpiзь тон.
Haдзвичaйнa любoв дo мaлeнькиx дтей звучить у бaгaтьox твopax Лeci Укpaïнки. Чyттeвo та нiжнo змaльoвye вoнa дiтoчoк у пoeзiï «Bишeньки» [2, с. 2б7]: «дiвчaтoчкo й xлoп'ятoчкo» скачуть пiд дepeвцeм, пpocтягaючи pyчeнятa та намагаючись дicтaти блиcкyчi чepeшeньки, якi пpивaблюють ïxKiH гогляд. He змiгши дicтaти ягiдки, дпки з cyмoм запитують у спш^ вишeньoк, чoмy вoни так виотто виpocли. Ha цe вишeньки мyдpo вiдпoвiдaють, щo якби зpocли низeceнькo, тo нe встигли б дocпiти, aджe дiти зipвaли б ïx щe зeлeними. У вipшi «Ha зeлeнoмy гopбoчкy» [5, с. 140] пoeтeca пopiвнюe мaлeнькy xaтинкy з ма^^нь^ю дитинкoю, яка пpитyлилacя у вишнeвoмy caдoчкy i тиxeнькo виглядае cвoю маму. Лecя нe залишае cвoю гepoïню caмoтньoю i ввoдить в cюжeт coнeчкo, якe вийшлo, «зacвiтилo i xaтинкy звeceлилo». Bмiлe викopиcтaння мeтaфop та пopiвнянь тдсилюе eмoцiйний вияв любoвi дo мaтepi i дитини: xaтинкa як дитинка, отточто як мама.
Пoбyдoвaний у фopмi дiaлoгy мами з ситом, вipш «Maмo, iдe вжe зима» [2, с. 109] poзкpивae ж тiльки любoв пoeтecи дo пpиpoди, а й пoчyття тypбoти ^o дpyзiв нaшиx мeншиx. Maлeнький дoпитливий xлoпчик, пoбaчивши птaшoк, якi скачуть на сшгу бшя йoгo xara, poздyмye над ïxньoю дoлeю. Brn запитуе маму, чoмy цi маянью пташки нe вiдлeтiли у в^ш, а залишилися зимувати в цж кpaяx, aджe для ниx жмае пoживи, 6o тpaвицю вкpилo сшгом. Maмa тepплячe пoяcнюe cинoвi, щo бaгaтo птaxiв нe пoкидaють cвoeï piднoï зeмлi, тoмy щo дyжe ïï люблять i мopoзy ж бoятьcя. Пpoтe кoжнa пташка мусить дбати, щoб дicтaти кpaплинкy вoдицi, а з-пiд cнiгy знайти co6í зepняткo, xoч нe завжди ïH цe вдаеться. Пташки cпiвaють
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
«веселенько», навпъ коли голоднi, тому що спiв для них едина поиха; спiваючи, вони розважають свое пташине серденько i чекають, що «знову прилине весна».
Сподiвання на швидкий прихiд весни не тшьки для пташок, а й для дтей яскраво змальовуе поетеса у вiршi «Лiто краснее минуло...» [1, с. 157]. Все поле завiяв сшг, а мороз поморозив вс квiти. В сво!х хатинах нудяться дiти, дивуючись, чому так довго тривае люта зима, адже вони не можуть погуляти надвор^ а ^зь замерзлi шибки нiчого не видно. Авторка втшае маленьких дггочок, просить трiшки почекати, адже не завжди пануватиме зима. Леся висловлюе надiю, що уже скоро прийде «мила годинонька», знову зазеленiе поле i прекрасна весна вкрие його кв^очками.
У багатьох вiршах Леся Укра!нка змальовуе красу ранкового, полудневого та вечiрнього моря. Море приваблювало поетесу своею мiнливiстю, величчю, красою. У вiршi «Плине бiлий човник» [6, с. 281] вона вщкривае прекраснi краевиди нiчного моря. Ледь-ледь повiвае вiтерець, морем плине бший човник, якого колише та гойдае хвилечка. Вгорi гуляють бiлi хмаринки, нiби лебединi крила, закриваючи зорi i сягаючи мiсяця. «Мiсяченько» розсипае рожеве й срiбне свiтло, яке сяе i палае дрiбненькими вогниками. Все це створюе враження спокою i зачарованостi в природi. Красу л^нього моря в полудневий гарячий час описуе поетеса у вiршi «Тиша морська» [3, с. 106]. Навкруги все ясне: i небо, i хмарки, i сонце, i «ледве-ледве колихае море хвилi»; кругом тиша, навт бiлi вiтрила не колишуться вiд вiтру на човнах. Вдалиш хтось пливе малим човенцем, за яким «в'еться стежечка злотиста», i «здаеться, що з весельця щире золото спадае», а на берег з тихим плескотом лине «хвилечка перлиста». Порiвнюючи осяянi сонечком морсью хвилi та водичку з дорогоцшним камiнням та металами, авторка показуе, що найвищою коштовнiстю в И житп е краса рщного краю.
Захоплювалась Леся Укра!нка також мршливютю вечiрнiх морських пейзажiв. Коли «вже сонечко в море сща...» [7, с. 313], прозора, глибока вода темше i зеленiе, немов оксамит. На зелених хвилях тремтять червош блискучi iскри вiдбитих промiнчикiв сонця, якi миготять ясним вогнем, шби блискавка з темно! хмари. Пропливаючий вдалиш корабель залишае широку й довгу, ледве примiтну для людини дорогу, що бше, як мармур. А останш променi веселого ясного сонечка, то блиснувши, то згаснувши, зафарбовуючи в рожевий колiр морську пiну, ховаються за обрш, прощаючись з морем.
Леся Укра!нка вважала, що людина мае прагнути до гармонiйно! едностi з природою, щоби бути вiльною, красивою, самодостатньою, як i сама природа. «Хотша б я пiснею стати» [8, с. 278] - таке бажання висловлюе поетеса, щоб мати можливють вшьно лiтати свiтом, полинути дзвшким спiвом аж пiд яснi зор^ «упасти на хвилi прозорi, буяти над морем хибким», тодi мри i щастя лунатимуть голоснiше, шж гучне море i свiтитимуть яскравше, нiж яснi зорi.
Лiтературний талант Леш Укра!нки вiдкрився завдяки !! природнiй допитливостi та спостережливостi, сильному потягу до знань, урочистому схилянню перед величчю та красою рщного краю. Твори поетеси, вмщеш в читанки для учшв початкових клашв, несуть сильну думку i багатство почутпв, пробуджують в учнiв хвилю роздумiв та емоцiй. Проведене дослщження не вичерпуе теоретичних i практичних пошукiв вирiшення проблеми. Подальшо! уваги потребуе вивчення виховання любовi до краси рщного краю в тдручниках для позакласного читання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верес О. I. Ласпвка: читанка для 2 кл. чотирир1ч. поч. школи / О. I. Верес, Г. М. Кирпа, Д. С. Чередниченко. - К.: Освгга, 1992. - 240 с.
2. Коструба С. С. Чар1вний струмок: читанка для 3 кл. чотирир1ч. поч. школи / С. С. Коструба, Н. С. 1ватьо, О. Д. Жовшр. - К.: Форум, 2000. - 304 с.
3. Коструба С. С. Чиста криниця: читанка для 4 кл. чотирир1ч. поч. школи / С. С. Коструба, Н. С.1ватьо, О. Д. Жовшр. - К.: Форум, 2002. - 351 с.
4. Про затвердження Концепцп нацюнально-патрютичного виховання дггей 1 молодо Наказ МОН Украни ввд 16.06.2015 Р. № 641. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068
5. Савченко О. Я. Лггературне читання: тдручник для 2 класу / О. Я. Савченко. - К.: Освгга, 2012. -160 с.
6. Скрипченко Н. Ф. Читанка: шдручник для 2 кл. чотирирiч. поч. школи / Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко. - 5-те вид. - К.: Освгга, 1993. - 366 с.
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
7. Скрипченко Н. Ф. Читанка: щдручник для 3 кл. чотирир1ч. поч. школи / Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко. - 5-те вид. - К.: Освгга, 1992. - 368 с.
8. Скрипченко Н. Ф. Читанка: шдручник для 4 кл. чотирир1ч. поч. школи / Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко, Н. Й. Волошина. - К.: Освгга, 1993. - 336 с.
REFERENCES
1. Veres O. I., Kyrpa G. M., Cherednychenko D. S. Lastivka: chytanka dlya 2 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A swallow: a reader for the 2nd grade of four year school], Kyiv, Osvita Publ., 1992. 240 p.
2. Kostruba S. S., Ivato N. S., Zhovnir O. D. Charivnyj strumok: chytanka dlya 3 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A magic stream: a reader for the 3rd grade of four year school ], Kyiv, Forum Publ., 2000. 304 p.
3. Kostruba S. S., Ivato N. S., Zhovnir O. D. Chysta krynycya: chytanka dlya 4 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A pure well: reader for 4th grade of four year school], Kyiv, Forum Publ., 2002. 351 p.
4. Pro zatverdzhennya Koncepciyi nacionalno-patriotychnogo vyxovannya ditej i molodi. Nakaz MON Ukrayiny vid 16.06.2015 № 641. [Elektron. Resurs]. [On Approval of the Concept of National and Patriotic Education of Children and Youth. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of 16.06.2015 № 641]. Retrieved from: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068
5. Savchenko O. Ya. Literaturne chytannya: pidruchnyk dlya 2 klasu. [Literary reading: textbook for the 2nd grade], Kyiv, Osvita Publ., 2012. 160 p.
6. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya. Chytanka: pidruchnyk dlya 2 kl. chotyryrich. poch. shk. 5-te vyd. [A reader: a textbook for the 2nd grade of four year school - 5th edition], Kyiv, Osvita Publ., 1993. 366 p.
7. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya. Chytanka: pidruchnyk dlya 3 kl. chotyryrich. poch. shk. 5-te vyd. [A reader: a textbook for the 3nd grade of four year school - 5th edition], Kyiv, Osvita Publ., 1992. 368 p.
8. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya., Voloshyna N. J. Chytanka: pidruchnyk dlya 4 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A reader: a textbook for the 4nd grade of four year school], Kyiv, Osvita Publ., 1993. 336 p.
Стаття надтшла в редакцт 11.02.2018 р.
УДК [004:373.3.011.31]:745/749(045) DOI 10:25128/2415-3605.18.1.6
ГАЛИНА БУЧК1ВСЬКА
ORCID 0000-0002-4836-8280 [email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Хмельницька гуманггарно-педагопчна академiя вул. Проскурiвського шдшлля, 139, м. Хмельницький
ВИКОРИСТАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ХУДОЖНЬО-ТРУДОВО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
Проанал1зовано особливостг використання iнформацшно-комуткацшних технологш (1КТ) у процеа художньо-трудово'1 niдготовки майбутшх учителiв початкових кла^в. З 'ясовано, що сучаснi 1КТ, запроваджен в освтньому процеа вищо'1 педагогiчно'i школи, сттево сприяють виршенню актуально'1 проблеми - актив1зацИ творчоi художньо-трудово'i тдготовки майбуттх учителiв початкових кла^в, яка передбачае, крiM тшого, художньо-проектну дiяльнiсть в галузi декоративно-ужиткового мистецтва. Акцентовано увагу на ужитковш спрямованостi об'ектiв дизайну, що доводить його спорiднений зв 'язок з декоративно-ужитковим мистецтвом. Розкрито питання поширення дизайну в образотворчих i декоративних видах мистецтв, охарактеризовано його вiдгалуження - етнодизайн, арт-дизайн, ергодизайн. Шдтверджено, що створення i використання системи мультимедiа забезпечуе потужний тформацтний супровiд процесу художньо-трудово'1' тдготовки студентiв, сприяе актив1зацИ освiтнього процесу завдяки чткш структуризацИ i систематизаци навчального матерiалу та розширенню способiв його подання, забезпечуе швидку та об 'ективну перевiрку рiвня засвоення знань i вмiнь, розширюе можливостi для орган1зацИ самостшноi художньо-проектноi роботи вдома, сприяе вихованню у майбутшх учителiв початкових клаав потреби використання засобiв 1КТу повсякденному життi i майбуттй педагогiчнiй дiяльностi.
Ключовi слова: педагогiчна освта, ^форма^йно-кому^ш^й^ технологи, народне декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, художньо-трудова тдготовка, майбутнт вчитель початкових клаав.
