CC BY
135
УДК 373.2 (477)
Г. М. ГРУЦЬ
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬНОГО ДОШК1ЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й СПАДЩИН1 С. Ф. PyCOBOÏ
У cmammi np0aHani30eaH0 теоретичш засади розвитку сустльного дошмльного виховання у педaгогiчнiй спадщиш видатного укратського педагога, державного i громадського дiячa Софй Федорiвни Русовог; охарактеризовано систему засадничих принцитв, розроблених ученою для нaуковоï оргатзацп роботи доштльних зaклaдiв; з'ясовано суттсть використання цих принцитв у роботi доштльних зaклaдiв освти.
Ключовi слова: сустльне доштльне виховання, принципи доштльного виховання, на^ональна освта, доштльна освта, родинне виховання.
Г. М. ГРУЦЬ
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО ДОШКОЛЬНОГО ВОСПИТАНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ
С. Ф. РУСОВОЙ
В статье проанализировано основы развития общественного дошкольного воспитания в педагогическом наследии известного украинского педагога, просветителя Софьи Федоровны Русовой; дана характеристика системе основополагающих принципов, разработанных С. Ф. Русовой для
организации работы в дошкольных учреждениях.
Ключевые слова: общественное дошкольное воспитание, принципы дошкольного воспитания, дошкольное воспитание.
H. M. GRUTS
THEORETIC FOUNDATIONS OF SOCIAL PRESCHOOL EDUCATION DEVELOPMENT IN THE PEDAGOGICAL LEGACY OF S. F. RUSOVA
The article analyses the theoretical foundations of the development of social preschool education in the pedagogical legacy of the outstanding Ukrainian pedagogue and teacher Sofiya Fedorivna Rusova, characterizes the system of basic principles elaborated by the scientist for the scientific organization of preschool educational institutions' activities, ascertains the essence of these principles in the functioning of preschool institutions.
Keywords: social preschool education, principles of preschool education, national education, preschool education, family upbringing
Творча спадщина Софи Русово1 - видатного просвиителя, культурно-освинього дiяча, педагога i непересчно1 особистосп на сьогодш здобувае належне мюце у розбудовi сустльного дошкшьного виховання, у тдготовщ пращвнишв для дошшльних закладiв -«садiвниць» (вихователiв), учителiв, методиспв, психолопв, завiдувачiв тощо. Доробок учено1 Грунтовно i всебiчно вивчаеться: русовознавство н^чуе низку до^джень дисертацшного характеру (I. В. Зайченко, Г. М. Груць, Н. В. Малшовська, I. М. Шнчук, С. С. Попиченко, В. Ф. Сергеева, О. В. Пшеврацька та ш.); чимало публшацш присвячуеться висвиленню важливих проблем спадку С. Русово1, розглядаеться ïx актуальшсть з огляду на сучаснi документа дошкiльноï та шкiльноï освiти (I. Г. Ермаков, Л. В. Гураш, М. В. Зваричевська, Н. П. Калшеченко, Т. I. Юрiна, М. I. Мельничук, G. I. Сявавко, С. М. Фiлоненко та ш.).
Окрему групу складають статтi педагопв дошк1льних навчальних закладiв i шкш, як1 вивчають i впроваджують у практику нащональну концепцiю украïнського дитячого садка та школи С.Ф. Русово].', а також аналiзують здобутки i труднощ^ як1 виникають у досввд використання iдей ученоï в наш час (О. Л. Гриценко, Г. I. Комаровських, П. О. Косяк, О. М. Лахтадир, Л. М. Малько, С. I. Новосьолова, Л. О. Синекоп, Н. В. Тоцька, Н. П. Чередниченко, Л. В. Чупак та ш.).
_ПРОБЛЕМЫ ДОШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ_
Мета статп - проаналiзувати теоретичнi засади оргашзацп суспiльного дошкольного виховання у педагопчнш спадщинi С.Русово!.
Принципове значения для нас мають пращ С. Русово! «Дошшльне виховання» (1918), «НащоналОзащя дошк1льного виховання» (1913), «В дитячому садку» (1919), «Теорiя i практика дошкольного виховання» (1924) та шш^ у яких педагог грунтовно розробляе теоретичнi положення i методичнi поради для вихователiв, учителiв, батьк1в, а також пропонуе методику навчання та виховання дошшльнят, дослiджуе проблеми розвитку мовлення i мовного навчання, науки чисел, духовно-морального виховання, тдготовки педагопчних кадрiв тощо. I! науковi погляди i досi допомагають вирiшувати проблеми нащонально! освiти дошшльнят у сОм'! i в дитячому садку. На жаль, в умовах незалежно! суверенно! Укра!ни часто здiйснюеться безнацiональне виховання, що призводить до подальшого духовного занепаду та, за висловом О. Потебш, «спiдлiния нацп». Якщо ми хочемо зберегти питомi нацiональнi ознаки, формувати особистостi з чiтко вираженим нацiональним обличчям, то орiентиром для нас повинна бути концепщя нащонально! освОти, створена С. Русовою. «Прислухаймося ж до не!, котра, висуваючи на перше мюце свое нащональне, народне, толерантно ставилась до чужого, пропонувала, переносила на нацiональний грунт те, що видавалося !й корисним, значущим для розвитку науки, освОти, культури» [12; с. 7], i смiливо й компетентно впроваджуймо концепщю дошк1льно! освiти задля розвою нашо! кра!ни. Адже нацiональний дитячий садок мислителька розглядае як виховний заклад, у якому забезпечуеться трансляцiя культури народу, до якого належить дитина. Виховання на народному надбаннi «щлком реальне, живе i послiдовне, ... мае в душ1 дитини певний грунт, будить и творчу даяльтсть, розворушуе !! думки i щкавють» [5; с. 22 ].
1дею укра!нського дитячого садка С. Русова розкривала на основi аналiзу напрямшв дошкольного виховання, теоретичних концепцiй i практичних варiантiв дитячих закладiв, яко iснували у свiтi - в Росп, Gвропi, Америцi. Працi просвиительки з питань дошкольного виховання - це не тшьки iсторiя укра!нсько! педагогiчно! думки, частка !! скарбнищ. Це змiстовний, глибокий, науковий, усебiчний аналiз специфiки нашого нацiонального дитячого садка, на який мають не тшьки орiентуватися, а й опиратися сучасна педагогiчна наука i практика.
На основi аналiзу праць С. Русово! ми дшшли висновку, що засадничими принципами побудови укра!нського дитячого садка вона вважала:
1) органiчне поеднання народно! педагогiки iз сучасними дослОдженнями в галузi психологи та педагопки про закономiрностi розвитку дитини, чинники !! формування; про найбiльш доцшьш методи виховання, умови соцiалiзацi! тощо;
2) урахування прiоритету родини у вихованш маленько! дитини пiд час оргашзацп суспшьного дошкiльного виховання;
3) панування нацiонального духу в дитячому садку завдяки рiдному слову, шсш, мистецтву тощо;
4) основу змюту дошкшьно! освiти складае рiдна мова, природознавство та рiзнi види мистецтв;
5) зорiентованiсть методiв органiзацi! навчально-виховного процесу на основнi види дiяльностi дитини: Огрову, трудову, художню, навчальну;
6) iндивiдуалiзацiя, соцiалiзацiя та гуманiтаризацiя освиньо-виховного процесу;
7) високий рiвень загально! i професiйно! педагогiчно! культури «садiвниць», грунтовна психолого-педагогiчна та фахова тдготовка працiвникiв дошкольно! освiти.
Перелiченi принципи е взаемопов'язаними, а ввдтак !х потрОбно розглядати як цшсну систему для науково! оргашзацп роботи дошкольного закладу.
Отож, проаналОзуемо сутшсть вище названих принцитв.
Поеднання традицш О перспективи у цшях О завданнях виховання - необхвдна умова почуття вОчност наци, а отже, захищеносп особистосп як !! представника. Головною метою дошкольного виховання, як О родинного, С. Русова визначае «.не вчити дитину, не давати !й готове знання, хоч би й саме початкове, а бОльш усього збудити в дитинО !! духовнО сили, розворушити щкавють, виховати !! почуття, - щоб очО дитини вмши бачити, вуха дослухатися до всього, рученята вмОли працювати з олОвцем, з ножицями, з глиною, з папером. Це той грунт, на якому школа зможе будувати свою ширшу освггу»[5; с. 23].
Дошшльне виховання е мютком, що прокладаеться м1ж школою I родиною. Тому С. Русова надавала великого значення родинному вихованню, оск1льки розумша, що родина -це природний осередок найглибших людських почутпв: тут народжуються [ поглиблюються любов до матер!, батька, бабуа, д!дуся, роду I народу, пошана до рвдно! мови, ¿сгори, культури; тут формуеться [ розвиваеться духовний стрижень особистост! Вочевидь, саме тому С. Русова визнавала добре родинне виховання найкращим, уважаючи його природною I повсякчас дшчою ланкою нащонально! освгги. Дослвдниця визначила основш завдання родинного виховання:
• формування моральних щнностей з позицш Добра, Краси, Правди, Чесп, Людяностц
• створення сприятливо! трудово! атмосфери в житп, залучення д1тей до пращ з раншх рок1в на благо им'!, рвдних [ близьких;
• залучення д1тей до знань через народш казки, присл1в'я, приказки, при тощо;
• турбота про те, щоб кожна дитина володша рвдною мовою, знаннями про рщний край, природу тощо;
• залучення д1тей до активно! участ в народних традищях, звичаях, обрядах;
• формування нащонально! свщомосп, характеру, нащонально! пдност!
Однак С. Русова змушена була визнавати, що «...там, де батьки кидають свою хату для заробику, де жшка мусить виконувати сво! обов'язки громадянки, бо в нас жшки мають уа полггичш права, - там дитина вже не мае родинного виховання, й родину заступають сощальш оргашзацп, але й вони мусять кермуватися найкращими принципами родинного виховання -певним розумшням ус1х шдив!дуальних рис кожно! дитини й р1вною, шжною любов'ю до дггей» [5; с. 12].
Варто зазначити, що С. Русова закликала до европе!заци осв1ти. Однак европе!зм учено! мав нащональне тдгрунтя. Вона зауважувала : «Наш! дитяч! садки вже перейняли методи М. Монтессор!, але !! педагопчний матер1ал ми нащонал!зуемо й беремо бшьше з природи. Ми багато працювали коло нащонального виховання [ проводимо його з найменшого вшу дитини, оточуемо !! народною творчютю - народною музикою, орнаментом, казкою, рухливими народними ¿грами; незважаючи на вс страждання , як1 переживае наш народ, ми створили едину, для вс1х р1вну нащональну школу, I стараемося, щоб у нш панувала радють життя, культ правди й краси, й моральний обов'язок, створили школу-лабораторш з ручною працею, де працюе не лише пам'ять, а виявляються вс зд!бносп дитини. Такою школою ми гадаемо приготувати для свого краю чесних громадян ¿з певним розумшням свого морального, сощального й патрютичного обов'язку»[9; с. 132]. Можна тшьки дивуватися проз1рлив1стю мислительки, яка була потужним генератором вдей, що й дос не втратили свое! значущосп.
Уперше в ¿сгори укра!нсько! ¿сторико-педагопчно! науки Соф!я Русова дала глибоку та всеб1чну ощнку педагопчно! д!яльност! М. Монтессор!, Г. Кершенштейнера, Д. Дью!, О. Декролг Основт принципи системи М. Монтессор! (1900 - 1952) вона анал1зуе у багатьох творах; звертае увагу на особливосп метод1в виховання у домах дитини, ввдкритих ¿талшським педагогом, специф1ку [ багатство дидактичних матер1ал1в,запропонованих д1тям. Необхвдно наголосити, що у поглядах М. Монтессор!, С. Русову перш за все вабило уважне ставлення до дитячо! душ!, що вимагае шдив!дуального тдходу до виховного процесу, забезпечення вихователем таких умов, за яких кожна дитина повнощнно I самостшно вчиться ор1ентуватися у р!зномаштних властивостях дидактичного матер1алу, явищах та умовах сощально! дшсносп. Абсолютно очевидно, що педагопчш ¿де! ¿талшсько! вчено! певним чином вплинули на формування свиоглядних основ руивсько! педагопки. Розробляючи власну концепщю дошк1льного виховання, С. Русова творчо використовувала здобутки свое! в1зав1. Так, вона тдтримувала думку М. Монтессор! про те, що маленьку дитину важливо навчити в1дчувати, сприймати р!зномаштш ознаки навколишшх предмелв, видшяти щ ознаки у спещально абстрагованому дидактичному матер1ал1 та в реальних життевих умовах, привчаючи малечу до самостшних, зосереджених занять. Речов1 або предметов! лекцп, як! вводила у систему дошкшьного виховання С. Русова, запропоноваш на основ! досл!джень М. Монтессор!. За термшом «лекц!я» тут потр!бно розум!ти таке навчання, яке забезпечуе обстеження предмета, а не мовне повщомлення завдань. Педагог уважала, що кожна лекщя - це краплина св!жо! води, яка мае падати на тдготовлений грунт, тобто нов! враження дитини мають сполучатися з попередн!ми. Щ сполучення найкраще в!дбуваються на основ! методу центрально! ¿де!, що дае змогу групувати навчальний зм!ст у «концентри системи», в!дтак ускладнюючи ! збагачуючи Науков1 записки. Серш: Педагогша. - 2012. - № 2. 57
_ПРОБЛЕМИ ДОШЮЛЬНО! ОСВ1ТИ_
!х. За таких умов дитина оволодiваe системою вражень, а не випадковими, поодинокими, фрагментарними уявленнями.
Загалом С. Русова дала високу оцiнку педагопчнш системi М. Монтессорi. Проте варто зауважити, що педагог мала ращю, вказуючи на деяк негативнi !! риси: обмеженiсть дидактичного матерiалу (вш дае дiтям працю, але зазвичай механiчну, а не продуктивну), ^норування руху (не враховуеться його сощально-виховний вплив). Водночас учена зазначала: «Мотессорi зробила велику реформу в початковому вихованнi i дала тi психолопчш вказiвки, як1 використовувала не тшьки дошкшьна, а й школьна педагопка»[10, с. 67].
Система М. Монтессорi вiдразу набула свiтового визнання, тому аналiз !! дiяльностi i творчого доробку С. Русовою був актуальним. У 60-ii роки ХХ ст. тд керiвництвом О. В. Запорожця i Л. А. Венгера проводилась серiя дослiджень з проблем змюту i методiв сенсорного виховання у дошкшьнш дидактицi. Система видатно! галшки дiстала високе поцiнування. Разом з тим психолопчний аналiз Л. А. Венгера в цшому збiгаеться з ощнками С. Русово1, висловленими на початку ХХ ст.
У концепцп дошкiльного виховання С. Русово! важливе мiсце займае рвдна мова як могутнiй заиб загального розвитку дитини. Спираючись на наукову спадщину О. Потебнi, педагог розглядае рвдне слово як джерело неповторного, нацiонального свiтобачення, як систему, в якш фiксуються особливостi сприймання i вiдображення дiйсностi, зокрема специфша 11 художньо-образного мислення. Мова, на думку С. Русово1, - творче знаряддя, за допомогою якого виховуеться думка, серце, слово правди й краси, «рвдна мова у вихованш й освт - то е найкращий штимний провiдник думок почувань, вражень»[6, с. 3-7], саме тому вона повинна бути фундаментом штелекту, основою виховання патрютизму у дией.
Принципово важливого значення у вихованш дией С. Русова надавала мистецтву, передовым нацiональному, а вiдтак i свiтовому. Вона зокрема зазначала, що усе виховання мусить бути позначене мистецтвом, естетичним сприйняттям, емоцiями, пояснюючи так цю вимогу: «Естетичнi переживания дають найчиспшу радiсть, а радють е могутнiй вихователь, i ним не можна нехтувати. Тiльки веселий розум хилиться до добра, сум та горе родять зло. Нщо не мае над нами тако! влади, як краса природи або краса мистецького твору».
Важлива частина роботи укра!нського нацiонального дошкiльного закладу - моральне виховання дошкшьнишв, яке розглядаеться С. Русовою як «гармошя шдив^ально! волi й суспiльного гуртового порядку». Реалiзувати цi завдання зможе, за переконаннями педагога, умiлий вихователь, учитель - «надзвичайно! морально! краси людина», «апостол Правди i Науки», «реформатор майбутнього життя Укра!ни». Мислителька впевнена, що тшьки великим зусиллям таких апостолiв Укра!на буде щасливою i багатою кра!ною, оскшьки майбутне держави плекаеться саме Учителями, як повиннi усвiдомлювати, що «.найдорожчий скарб у кожного народу - його дии, його молодь, й що сввдомше робиться громадянство, то з бшьшою увагою воно ставиться до виховання дией, до забезпечення !м найкращих умов життя» [10; c 34].
Таким чином, дошкшьне виховання С. Русова розглядае як ланку у системi шкшьно! та позашкшьно! освiти. Однак дошкшьна освiта мае сво! виразнi особливостi, як! виявляються у загальнiй атмосферi педагогiчного процесу, у змюп, у методах роботи з диьми.
окр!м цього, опрацьована С. Ф. Русовою система вимог до оргашзацп дитячого садка е сучасною та шновацшною. Нащональне у нш не зосереджуеться тшьки на етнопедагопщ та фольклоризацi! - вони е важливими умовами цшсно! системи принцитв: науковосп, доступносп, активностi, сввдомосп, iндивiдуалiзацi!, соцiалiзацi!, ввдповвдносп психолого-педагопчним закономiрностям розвитку дiтей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Груць Г. М. С. Русова i просвггительський рух в Украш: дис. .кандидата педагогiчних наук: спец. 13.00.01/ Груць Галина Михайлiвна. - Тернопшь, 1999. - 193с.
2. Зайченко I. В. Педагопчна концепцш С. Русово! / 1ван Васильович Зайченко. - Черншв, 1996. -116с.
3. Коваленко С. I. Освггня д!яльшсть i педагогiчнi погляди С. Русово! / Свгешя 1вашвна Коваленко, 1рина Микола1вна Пшчук; за ред. С. I. Коваленко. - Шжин: НДУ, 1998. - 214с.
4. Пшеврацька О. В. Психолого-педагопчш засади суспшьного дошкшьного виховання у працях С. Ф. Русово!: автореферат дис..канд. пед.. наук: спец. 13.00.01 /Пшеврацька Олена Володимир1вна. - К., 2002. - 20с.
5. Русова С. Нацюнал1защя дошкшьного виховання // Свггло. - 1913. - № 5. - С. 15-22.
6. Русова С. Нацюнал1защя школи // Вшьна украшська школа. - 1917. - № 3-4. - С. 3-7.
7. Русова С. Дошкшьне виховання. - Катеринослав, 1918. - 162 с.
8. Русова С. В дитячому садку. - Полтава, 1919. - 20 с.
9. Русова С. Нова школа сощального виховання. - Катеринослав-Лейпщг, 1924. - 151с.
10. Русова С. Теор1я [ практика дошкшьного виховання. - Прага: В-во «С1яч», 1924. - 125 с.
11. Русова С. Нов1 методи дошкшьного виховання. - Прага: В-во «С1яч» , 1927. - 112 с.
12. Сухомлинська О. В. Соф1я Русова в контекста розвитку педагопчно! думки / в кн: С. Русова -видатний громадський, державний д1яч Украши. - Матер1али Всеукрашських пед. читань. - Кн.1. / В1дп. ред. в. I. Коваленко- Черншв, 1996. - С. 7
