ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ОРГАНВАЦП САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В
A.I. Дзундза, доктор педагог. наук, професор, Донецький нащональний ушверситет,
мДонецьк, УКРА1НА
В cmammi розглядаеться алгоритмгчний nidxid до оргатзацп самостШног роботи студентгв. Розробка та впровадження алгоритмiв оргатзацп СРС сприяе тдвищенню самостiйностi, вiдповiдальностi за результати дiяльностi, створюе умови для самореалiзацii майбутшх фаxiвцiв, виявлення ix iндивiдуальниx здiбностей, iндивiдуалiзацii процесу навчання.
В умовах запровадження передбачено'' Болонською декларащею системи акаде-шчних кредипв (ECTS), як ефективного засобу тдвищення мобшьносп студенпв при переходi з одше' навчально'' програми на iншу, надзвичайно актуальним завдан-ням, що постало перед сучасною педагоп-кою вищо' школи, е пiдвищення ефектив-носп самостийно'' роботи студенпв (СРС). Проблема оптимiзашi самостийно'' роботи студентiв не е новою, ii вивченню присвячено науковi працi С. Архангельсь-кого, В. Бабкша, Е. Брекотiна В. Бондарев-ського, А. Денисовоi, В. Загв'язинського, Л. Заякшо1', С. Зинов'ева, В. Козакова, Л. Лужних, В. Слободана, В. Ужика та ш-ших. Зокрема, Е. Брекотiн стверджуе, що науковий пiдхiд до оргатзацп СРС грун-туеться на безупинному вiдновленнi форм, методiв i засобiв навчання, широкому використаннi евристичних методiв проведения занять [1]. П. Пщкасистий визначае самостшну роботу як "зааб оргашзаци та виконання учнями визначеноХ.' тзнаваль-ноХ' дiяльностi" [4], а В. Козаков розглядае самостшну роботу як один з видiв навчальних занять, специфiчною особли-вютю якого е вiдсутнiсть викладача в момент навчальноi дiяльностi студента [3]. З точки зору дiяльнiсного тдходу самостш-на робота - це сукупнють дiй студента у певних умовах, що передбачають вщсут-нiсть безпосереднього керiвництва та допомоги з боку викладача, з використан-ням наявних iндивiдуальних рис особис-тосп, спрямованих на отримання продукту, вщповщного заданiй метi, внаслщок
чого мае бути сформована самостшшсть як риса особистостi та засвоена певна сукупшсть знань, умiнь та навичок. В украХ'нському педагогичному словнику самостшшсть трактуеться, як одна з влас-тивостей особистосп, що характеризуемся двома факторами: по-перше, сукупню-тю засобiв - знань, умшь i навичок, якими володiе особиспсть; по-друге, ставленням особистостi до процесу дiяльностi, ii результапв i умов здшснення [2].
Самостiйна робота студенпв iз пси-холого-педагопчно'' точки зору набувае особливо'' важливостi не тшьки сво'м пiдсумковим результатом, але й здат-нiстю виховувати самостiйнiсть як рису характеру майбутшх фахiвцiв. Остання проявляеться в якостях мислення, у рiз-них видах навчально'', науково'Х та гро-мадсько'' дiяльностi студенпв та його соцiальнiй поведiнцi.
Рiзнi види СРС (планування навчаль-но'' та позанавчально'' дiяльностi, самостш-не вивчення навчального матерiалу, тдсу-мовування результатiв запланованоХ' дiяль-носп тощо) займають значне мiсце серед елеменпв системи навчально-методичноХ' дiяльностi у сучасних ВНЗ. Безумовно, кожний з елеменпв навчально-методичноХ' дiяльностi е об'ектом оргашзаци чи управ-лiння. Вiдповiдно до цього визначимо ди, яю повинш виконувати обидва учасники дiяльностi, i засоби, що використовуються ними тд час оргашзаци самостiйноi роботи студенпв. Ди викладача i засоби оргашзаци СРС схематично можна зобра-зити у виглядi наступно'' таблицi (табл. 1).
© 0/1111<1/а А.
Таблиця 1
Схема оргатзацп СРС_
Дii викладача Навчальио-методичие забезпечеиия та засоби оргашзаци СРС
Пояснення теоретичного матерiалу. Навчально-методичний посiбник, роздавальний матерiал, схеми, графiки, таблицi.
Розв'язання типового завдання б^ дошки. Навчально-методичний поабник iз розв'язаннями типових задач.
Самостiйие виконання типового завдання. Набiр задач, навчально-методичний поабник iз розв'язаннями типових задач, електронний пiдручник.
Консультаци студеитiв при iндивiду-альному розв'язаииi типових задач. Набiр задач, навчально-методичний поабник iз розв'язаннями типових задач.
Контроль за виконанням студентами типових задач. Комп'ютерне тестування, набiр контрольних вправ.
Консультаци студеипв при роботi з додатковою л^ературою i теоретич-иим матерiалом. 1нформацшш ресурси, у тому чист в мереж 1нтернет, електроннi тдручники, навчально-методичш поабники.
Коисультацii студеитiв з питаиь написания повщомлеиь, доповiдей i рефератiв. Iнформацiйнi ресурси, у тому чист в мереж 1нтернет, перiодична лiтература, науковi видання.
Дiагиостика результатiв иавчальио1' дiяльностi. Тестування, опитування, бесiда.
Проанатзуемо ди i засоби, що е в арсеналi викладача, яю зумовлюють вщпо-вiднi ди студентiв в процесi виконання останшми самостшно1' роботи. Викладач, пояснюючи теоретичний матерiал з певно! теми, використовуе навчально-методич-ний посiбник, електроннi носи шформаци, статистичт таблицi, крейду, дошку, схе-ми, дiаграми тощо. Його ди викликають у студента необхщтсть, працюючи з ними, у тш чи iнший спосiб занотовувати мате-рiал, що викладаеться, заносити до свого зошиту теоретичнi положения, приклади розв'язання задач, схеми, графiки тощо.
У процеа виконання студентом само-стiйних завдань: вивчення теоретичного матерiалу, роботи з додатковою лтерату-рою, розв'язання типового завдання, тд-готовки повiдомлень, доповiдей, рефератiв вiдбуваеться формування в студенпв внутршньо'1 мотиваци, стшкого iитересу до навчального предмета. Це виявляеться в оргашзаци ним самоконтролю за допо-могою тдручниюв, методичних поабни-кiв, конспекту, електронного тестування. Приймаючи звiт студента, викладач оголо-шуе загальний пiдсумок його роботи,
визначаючи при цьому рiвень досягнення мети виконання ним самостiйноi роботи. Як показала практика, можливосп управ-лiния елементами самостшно1' дiяльностi дуже рiзноманiтиi, кожиий викладач, грунтуючись на власному досвiдi включае цi елементи у навчальний процес.
Багаторiчний досвщ практично! роботи дозволяе нам наголосити на недостатнш розробленостi форм i методiв оргашзаци СРС у навчальнш дiяльностi ВНЗ через низку причин:
■ викладачi часто перевантажеш повсякденною навчальною й оргашзацш-ною роботою;
■ у вищих навчальних закладах зага-лом недостатнш рiвень iндивiдуалiзацii навчання;
■ часто самостшна робота студенпв перетворюеться в роботу тд керiвництвом викладача;
■ недостатнiми е засоби, у тому чист електронш, за допомогою яких викладач м^ би прискорити прийом звiтiв iз самостшно1' роботи;
■ недостатньо розвинуте навчально-методичне забезпечення СРС, що могло б
npaBHTH 3a cBoepigHHH „caMoBHHienb" gna crygeHriB.
3ayBa^HMO, ^o 6ygb-HKHH процec HaBHaHHH nepeg6aHae HaHBHicrb noroKiB iH^opMa^i, ^o Hgyrb Big BHKnagaHa go crygeHra (3a KaHanoM npHMoro 3B'H3Ky) i Ha3ag (3a KaHanoM 3BoporHoro 3B'H3Ky). flga aHani3y npo^ciB caMocriHHoi nepepo6KH iH^opMa^i b cucreMi 6ygb-HKoro BHgy, y roMy HHc.ni HaBHaHHH, mupoKo bhkophcto-Byerbca noHHTTH anropHTMy. nig anropHT-mom Maerbca Ha yBa3i roHHe i 3po3yMine po3nopag^eHHH (BKa3iBKa) внкoнaвцro 3giH-chhth nocnigoBHicrb gin, cnpHMoBaHHx Ha gocarHeHHa neBHoi MeiH hh Ha po3B'H3aHHH nocraBneHoro 3aBgaHHH. ^k BigoMo, ochob-hhmh B.acrHBocrHMH anropHTMiHHoi cucre-mh e: gerepMiHoBaHicrb, ro6ro HirKa BH3Ha-HeHicrb, ogHo3HaHHa gieBicrb, ko.h Ko^Ha cragia пpoцecy ogHo3HaHHo BH3HaHae Hac-rynHy cragiro; nocnigoBHicTb, ro6ro BHKoHaHHH Bcix gin y 3a3HaneHoMy nopagKy, BKnroHaroHH nomyK, po3B'H3aHHH i npoBe-geHHa nepeiBopeHb; BH3HaHeHicrb, ro6ro 3acrocoByroHH anropHTM b ogrnH i riM ^e cHrya^i Ki.bKa pa3iB, gocnigHHK noBHHHHH ogep^aru row caMHH pe3ynbrar; MacoBicrb, ro6ro Mo^.HBicrb 3acrocyBaHHH anropHTMy go po3BH3aHHH 3agaH neBHoro runy; pe3y.b-rarHBHicrb, ro6ro, BHKoHaHHH 3anponoHo-BaHHx anropHTMoM onepa^M noBHHHe o6o-b'h3kobo npHBecru go po3B'H3aHHH 3agani.
Пpoцec caMocriHHoi po6oiH crygeHriB gy^e cKnagHHH i pi3HoMaHirHHH, roMy Heo6-xigHo HirKo BH3HaHHrH nocmgoBmcrb BHKoHaHHH giH, Mo^nHBicrb 3acrocyBaHHH цнx giH npu po3B'a3aHHi rux hh mmux 3agaH, ro6ro ctbophth anropHTM opram3a^i CPC. flga ^oro go^nbHo bhhbhth:
• rpygHo^i, ^o BHHHKarorb npu bhko-HaHHi caMocriHHoi po6oru: a) o6'eKruBHoro xapaKrepy; 6) cy6'eKTHBHoro xapaKrepy;
• Mo^nHBocri KepyBaHHH caMocriHHoro po6ororo crygeHriB: a) 3Micr KepyBaH-hh; 6) 3aBgaHHH KepyBaHHH;
• Mo^.HBocri KoHrpo.ro 3a nepe6iroM BHKoHaHHH caMocriHHoi po6oru crygeHraMu: a) 3Micr KoHrpo.ro; 6) 3aBgaHHH KoHrpo.ro.
^h a.ropurM Mae Bci nepepaxoBaHi bh-^e B.acrHBocri anropHTMiHHHx cucreM, xona i He b raKoMy „cyBopoMy" po3yMiHHi, hk ^ po6urbcH b MareMarHHHoMy MogenroBaHHi.
npoinrocipyeMo noHHTTH anropHTMy Ha npu-K.agi aHani3y opram3a^i caMocriHHoi po6o-th crygeHriB npu BHBHeHHi 3MicroBHx Mogy-.iB 3 HaBHa.bHux gH^HnniH „MareMarHH-hhh aHa.i3 pu3HKiB y crpaxyBaHHi" ra „Hmo-BipHicHi Moge.i crpaxoBoi MareMaruKu". Ochobhhmh ^opMaMH opraнiзaцii CPC e
• po3B H3aHHH HaBHa.bHux npuK.ag-HHX npo^eciHHo-opieHroBaHux 3agaH Ha npaKTHHHHx 3aHHrrHx;
• caMocriHHe BHBHeHHH BignoBigHHx reM i po3gi.iB 3MicroBux Mogy.iB 3a gono-Mororo HaBHa.bHo-MerogHHHHx noci6HHKiB i e.eKrpoHHHx nigpyHHHKiB;
• nigroroBKy noBigoM.eHb, gonoBigeH i Bucryn 3 hhmh Ha npaKTHHHHx 3aHHTrax;
• nigroroBKy i HanucaHHH pe^epariB;
• nigroroBKy go KoHTpo.bHux 3axogiB (HanucaHHH KoHrpo.bHux i caMocriHHux po-6ir, recryBaHHH, y roMy Huc.i e.eKrpoHHe);
• yHacrb y nigcyMKoBHx 3axogax.
HaBegeMo npuK.ag a.ropurMy npoBegeH-
hh npaKTHHHoro 3aHHTTH. nic.a noacHeHHH reoperHHHoro Marepia.y 3 reMH, BHK.agaH nepexoguTb go nuTaHHH npo Heo6xigHicrb BHKoHaHHH runoBoro 3aBgaHHH 6i.a gomKH. ^k^o b цboмy e norpe6a, ro BiH noacHroe aKrya.bHicrb цiei 3agaHi g.H MaH6yrHboi npo^eciHHoi gjH.bHocri ra HaBoguTb po3B'a-3aHHH 3agaHi 6i.H gomKH. AHa.oriHHo po3-B'H3yerbca nuTaHHH npo Heo6xigHicrb po6oru crygeHriB 3 HaBHanbHo-MerogHHHHM noci6-hhkom. 3rogoM crygeHru nepexogarb go caMocriHHoro BHKoHaHHH runoBux 3aBgaHb, nic.H Horo 3giHcHroerbcH caMoKoHipo.b ra nepexpecHHH KoHipo.b, hkhh no.arae y BHHB.eHHi noMH.oK y B.acrnM po6oii a6o y po6oii TOBapumiB. ^k^o 3aBgaHHH po3B'H3a-He npaBH.bHo, ro Mo^Ha BBa^aru, ^o b crygeHra c^opMoBaHa opieHryroHa i bhko-HaBHa ocHoBa giH i BiH roroBHH go po3B'a-3aHHH 6i.bm cK.agHux 3aBgaHb 3 reMH. ^k^o ^ 3agaHoro piBHH He gocarHyro, ro crygeHT Bupimye nuTaHHH npo Heo6xigHicib noBrop-Horo ogep^aHHH KoHcynbia^i y BHK.agaHa hh caMocriHHoro goonpa^oByBaHHH Mare-piany 3 HaBHanbHo-MerogHHHoro noci6HHKa a6o eneKrpoHHoro nigpyHHHKa.
^k noKa3ana npaKTHKa, oahhm i3 mnaxiB nigBH^eHHH e^eKTHBHocri CPC e BHKopuc-raHHH npннцнniв i MerogiB gнcтaнцiннoi ocBiru. YMoBoro 3acrocyBaHHH цнx npннцн-
© Dzundza A.
тв i мегсдав у практицi навчания е наяв-нiсть навчально-методичного та матерь ально-техшчного забезпечения (навчаль-но-методичних посiбникiв, електронних посiбникiв), що дозволяе реалiзувати цш осв^ньо-професшно' програми при орга-шзаци дистанщйно' освiти для студентiв денно' форми навчання, як важливого методу активiзацii СРС.
Наведемо приклад алгоритму проведения самостийно' роботи студентив у системi дистанцiйного навчання. При робот зi створеними нами електронними комплексами студенти можуть самостiйно обирати тему вивчення з матерiалу нав-чально'' дисциплiни, тобто з низки запро-понованих для вивчення блоюв (шдивщу-альна модель страхування, колективна модель страхування, моделi банкрутства тощо). У процесi роботи з по^бною темою студеитовi пропонуеться для вивчення низка ключових питань, вщпра-цьовування яких допоможе надалi справи-тися з контрольними питаниями чи тесту-ваниям. Якщо студент виконав завдання промiжиого контролю, то йому необхщно перейти до розв'язання задач з роздшу „засоби самодiагностики". В шшому ви-падку необхiдно знову опрацювати теоре-тичний матерiал з обрано'' для вивчення теми. Якщо задачу не розв'язано, студент самостшно вид^е основнi поняття i категори, вiдсутнiсть розумiния яких не дозволила йому розв'язати дану задачу, i, звернувшись у глосарiй електронного пщручника, може закрiпиги розумiния цих понять.
Розв'язавши задачу заново з врахуван-ням визначених для себе зауважень студент, який знову не зм^ досягти заданого
рiвня засвоення знань повинен звернутися до викладача i, одержавши його консуль-тащю, спробувати виконати контрольне завдання ще раз. Якщо завдания розв'я-зане, то можна вибрати наступну тему для самостийно'' роботи. До того ж, залежио вiд вибору форми оргашзаци самостшно'' роботи студент визначае джерела шфор-маци, якi вш хот^в би використовувати. Це може бути або навчально-методичний посiбник, що входить до шформацшно' бази з визначеного змютового модуля, або iншi п1дручники чи iнформацiя запропоно-вана глобальними мережами.
Отже, розробка та впровадження алго-ригмiв органiзацii СРС сприяе пiдвищен-ню самостiйностi, вщповщальносп за результати свое' дiяльностi, що дае мож-ливiсть створити умови для самореалiзацii майбутнiх фахiвцiв, виявити 'х iндивiду-альнi здiбносгi, стимулюе творчу роботу, iндивiдуалiзуе процес навчання в уах формах навчально' та виховно' дiяльностi вищого навчального закладу.
1. Брекотин Э.И. Совершенствование самостоятельной работы студентов - важный фактор повышения качества подготовки специалистов // Научная организация и контроль самостоятельной работы студентов как средство повышения их академической активности. -Барнаул, 1987.- С.25-29.
2. Гончаренко С. Укратський педагогiчний словник. - К.: Либiдь. -1997. - 376с.
3. Козаков В. А. Вища освта в Украт та у свiтi: проблема цтей i ix реалiзацiя // Сучасн системи вищог' освiти:порiвняння для Украти. - К. : НаУКМА, 1997.- С 60-82.
4. Пидкасистый П.И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников в обучении. - М. : Педагогика, 1980. - 229с.
Резюме. Дзундза А.И. ПРАКТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОРГАН1ЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ. В статье рассматривается алгоритмический подход к организации самостоятельной работы студентов. Разработка и внедрение алгоритмов организации СРС способствует повышению самостоятельности, ответственности за результати деятельности, создает условия для самореализации будущих специалистов, выявления их индивидуальних способностей, индивидуализации процесса обучения.
Summary. Dzundza A. PRACTICAL ASPECTS OF INDEPENDENT STUDENTS' WORK. In this article an algorithmic approach to the organization of independent students' work is being discussed. The development and introduction of independent students' work algorithms help to increase independence and responsibility for the results of work, create favorable conditions for self-realization, and revealing of students' individual capasities and benefit the individualization of tuition process.
Надшшла доредакци 22.11.2006р.