CC BY
4ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ САМОСТШНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ З ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
В.Я. Забранський, канд. педагог. наук, доцент, Н.В.Втмченко, астрант,
Нацональний педагогiчний умверситет т. М.П.Драгоманова,
м. Кшв, УКРА1НА
Розглядаються психолого-дидактичн передумови самосттног роботи студентгв-першокурсниюв економ1чних ВНЗ. Видыяються де1 групи умов: зовтшт (дидактичт) 7 внутр1-шм (тдив1дуальт), необх1дт для ефективног оргатзацИ' самост1йног роботи.
Ключов1 слова: незалежна робота студент1в; дидактичт для психологИ' передумови; зовтшт (дидактичт) термти; внутрш^ (Шдив1дуальт) термти.
Для профестного становлення майбугтх фаявщв великий погенщал мае к само-стшна робота у процеа навчання. Е ефек-гивна оргатзацш мае здшснюватись 1з вра-хуванням психолого-дидакгичних переду-мов. Ц передумови визначаються шдив> дуально-психолопчними особливостями студеш1в-першокурсниюв, специфжою навчально'' дисциплши «Математика для економiстiв», зм1стом самостшно'' роботи з дано'' дисциплiни.
В педагопщ та дидактицi вищо'1 школи накопичений значний фонд дослiджень, присвячений психолопчному аналiзу здш-снення самостшно'' роботи студента. Ме-тодисти та педагоги завжди надавали важ-ливого значення вивченню всiх аспектiв, пов'язаних з СРС. Щею проблемою займа-лися Б.П.€сипов, П.I.Пiдкасисгий, Ю.КБа-банський, В.А.Козаков, В.К.Буряк, О.Г.Мо-роз, Д.В.Чернiлевський, АХКузьмшський та iншi. Методичнi основи формування са-мосгшно'' роботи з математики як навчально'1 дiяльностi вщображено у наукових роботах З.1.Слепкань, М.1.Жалдака, В.Г.Бевз, В.О.Швеця, О.1.Скафи та шших. Вивченню проблем становлення самостшно! активно'' особисгостi майбутнього економiста тд час його подготовки до навчально'1 дшльно-сп присвяченi науковi пращ ЛХКчугов-
сько'1, 1.Ф.Зшов'ева, Р.Е.Нафiева, О.Г.Фом-юно', Н.В.Ванж1, Г.М.Романово1
Метою нашог статт1 е: уточнення психолого-дидактичних передумов само-сттног роботи в умовах кредитно-модульног системи оргашзацп навчання, як1 сприяють формуванню знань г вмгнь студент1в економ1чних спецальностей в процеа навчання вищог математики.
За характером впливу на самоспйну роботу доцшьно роздшити передумови на двi групи: зовшшш (професiоналiзм даяль-ностi викладача, цiлепокладання, органза-Ця СРС, вiдбiр змiсту СРС, мотивацю (зов-нiшню i внутрiшню)) та внутршш (шдивь дуальнi). Самостiйна робота визначаеться еднiстю зовнiшнiх та внутршшх умов. Внутрiшнi умови не можуть бути реалiзо-ванi без необхщних зовнiшнiх умов.
Викладач, що починае працювати зi студентами-першокурсниками, мае створи-ти сприятливий клiмат навчання, викорис-товуючи адаптивну методику. Це безпосе-редньо вплине на ефективнють i самостш-но'1 роботи студенпв. Важливим е такий аспект, як вмшня викладача створити умови для сприятливого клiмату навчання. Одним з його складових е «тара в успiх» (при-чому як з боку викладача, так i з боку студента). Ще однiею важливою умовою е «всгановлення правильних взаемовiдносин
© Zabranskiy V., УтшсИепко N.
мгж викладачем та аудитор1ею 1 м1ж студентами в груш, для чого необхщно виходити з морально! норми, яка базуеться на загаль-нолюдських цшностя»». [6, 83]
Наступш рекомендаци допоможуть ви-кладачам знайти шдивщуальний пщхщ до студенев з р1зними характеристичними даними:
• аудиторы заняття потр1бно проводити так, щоб забезпечити виконання деякого мЫмуму самостшно! роботи вама студентами й передбачити ускладнет завдання для краще пщготовлених студенпв;
• необхщний перюдичний контроль (комп'ютерний та традицшний) устшносп виконання СРС 1 консультаци викладача. Принципове значення мае особисте педаго-пчне стлкування викладача з1 студентом;
• для устшносп СРС потр1бт чпта ме-тодичт вказ1вки по й виконанню. На початку семестру викладач на першому лекцш-ному занят повинен ознайомити студента 1з цшями, засобами, трудом1стк1стю, строками виконання, формами контролю й самоконтролю СРС;
• на практичних заняттях варто виявити студента, як устшно й швидко справ-ляються 1з завданнями. 1м можна давати ускладнет шдив1дуальш завдання, пропо-нувати консультувати бшьш слабких студента, проводячи з «консультантами» до-датков1заняття.
Важливою зовшшньою умовою ефек-тивно! СРС е цшепокладання. Чтке визна-
чення цшей самостшно! роботи викладачем, а також усвщомлення 1 прийняття !х студентами е необхщним елементом орга-шзаци та здшснення самостшно! роботи. Метою самостшно! роботи майбутшх еко-номюпв з вищо! математики е розширення 1 закр1плення математичних знань 1 умшь, набуття навичок практичного !х застосу-вання. Вщповщно до мети ми видшили завдання самостшно! роботи студента з вищо! математики: навчити студента творчо сприймати навчальний матер1ал 1 його осмислювати; привити навички щоденно! самостийно!' роботи в одержанш та узагаль-нент знань з вищо! математики.
Мета самостшного вивчення матер1алу мае бути пов'язана з метою досягнення вмшь самостшно! роботи з вищо! математики, таких як: вмшня складати конспект, вм1ння самостшно розв'язувати задач1, комп'ютерн1 вм1ння та шш1. Важливими е також таю вмшня, як: проектування мети вивчення тем студентами, пщб1р засоб1в, лгтератури зг1дно теми, складання завдань у вщповщносп до поставлених ц1лей тощо.
Реал1зуючи компетенпстний пщхщ, важ-ливо узгодити три взаемопов'язан1 сфери д1яльносп майбутнього економкта, що ви-значають його профес1йну компетентн1сть: навчальну, сощальну 1 безпосередньо про-фес1йну. Специфжою побудови структури осв1тнього процесу е реашзацш модел1 роз-витку компетентносп спец1ал1ста (рис. 1).
Встигати
Бажати
Володгти
Знати, вм1ти
_Поведтково-змютовий р1вень
Могивацiйний р1вень
Д1яльшсний р1вень
Онгологiчний р1вень
Рис. 1. Модель розвитку компетентносп спец1ал1ста
Р1вень знань являе собою ознайомлен-ня, вивчення 1 розумшня основних 1дей та теорш. Вм1ння потребуе використовувати на практищ знання для розв'язання типо-вих задач. Волод1ння припускае освоення
та застосування способ1в д1яльност1 в про-фес1йн1й сфер1 для розв'язання нестандарт-них задач. «Бажати» - вщповщае мотива-ц1йним установкам, що реалзуються зав-дяки розвиваюч1й та креативнш функц1ям.
(Г09)
Вищий piBeHb «встигати» - вщповщае роз-витку здiбностей студента (креативних, комушкативних, рефлексивних i мислене-вих), що дозволяють йому розв'язувати за-дачi i займатися самотворч^ю на основi самоуправлiння. На думку ГФ.Зшов'ева та Р.Е.Нафiева, вказанi рiвнi вiдповiдають просуванню студента вiд знань до творчо! дiяльностi та розвитку особистостi [2, 21].
Самостiйна робота студенпв мае реаш-зовуватись з урахуванням загально-дидак-тичних принципiв (системности, послщов-носп, доступносп, iндивiдуального пщхо-ду), принципiв КМСОН, принципiв андра-гопки, принципiв особистiсно-орiентовано-го навчання та даяльнюного пщходу. Згiдно ново! парадигми навчання стае однiею з форм людсько! даяльносп. Здатнiсть студента навчатися самостшно, без безпосеред-нього керiвництва викладача - та яюсть, яка необхiдна сучаснiй особистосп в будь-якш професiйнiй даяльносп. Це положення можна пов'язати з особливостями оргаш-заци СРС з урахуванням андрагопчного тдходу до навчання.
Навчання студенпв традицiйно розгля-дае педагогична модель. Андрагопка (вiд. грець. «андрос» - доросла людина, «аго-гейн» - вести) - напрям у педагопщ, тобто педагогка, спрямована спещально на доро-слих та потреби !х вжово! групи. В андра-гопчнш моделi весь процес навчання буду-еться саме на сустльнш дiяльностi викладача i учнiв. Тобто андрагогiчна модель навчання передбачае i забезпечуе активну дшльнють учня, його високу мотивацiю, а, отже, високу ефективнiсть процесу навчання. СХЗмейов зазначае, що «андраго-гiчну модель навчання можна застосовува-ти в вщповщних умовах i при навчанн виз-наченого контингенту учшв». [3, 92]
Студент - це людина, що знаходиться на стадй «дорослiшання», яка може ство-рити, за пщтримки викладача, власну освь тню траекторiю навчання. В рамках андрагопчного пщходу йому можна i потрiбно пропонувати свободу вибору часу, засобiв, методiв навчання, враховуючи рiвень пщ-готовки, психолопчш особливостi. Розгля-даючи методичнi засади самостшно! робо-
ти майбутнiх економ^в у ВНЗ, ми ставимо ствпрацю викладача i студентов в основу ефективного навчання. Деяю принципи андрагогiки доцiльно враховувати при про-ектуваннi самостшно! роботи майбутшх економiстiв в процесi навчання вищо! математики.
1. Прюритет самостiйного навчання. Даний принцип е найголовшшим i найваж-ливiшим в самостштй роботi, оскiльки тут розуметься самостiйне здiйснення студентами оргашзацй процесу свого навчання, а це е юнцевою метою - навчити вчитися.
2. Принцип стльно! даяльносп та шди-вщуашзаци навчання. Принцип передбачае спшьну даяльшсть викладача i студентiв, а саме: планування самостшно! роботи, роз-гляд моделi компетентности майбутнiх еко-номiстiв, визначення вдивщуального темпу самостiйного навчання тощо.
3. Принцип опори на досвщ студента. Принцип стосуеться навчання дорослих. Оскiльки ми переносимо його на навчання студенпв вжу 17-18 роюв, то маемо на ува-зi досвiд навчання в школi та пщготовки до вступу в ВНЗ.
4. Системшсть самостшно! роботи. Цей принцип передбачае дотримання цiлей, змiсту, форм, методiв, засобiв самостшно! роботи i оцiнювання результата роботи.
5. Принцип елективносп самостшно! роботи. Означае надання студентам певно! свободи вибору цшей, змiсту, форм, мето-дiв, джерел, засобiв, термiнiв, часу вико-нання самостшно! роботи.
6. Принцип усвщомлення самостшного навчання. Означае усвщомлення, осмис-лення студентами всiх параметрiв процесу самоспйно! роботи i сво!х дiй по !! оргаш-зацй.
Сформульован принципи навчання дорослих перенесет в площину самоспйно! роботи студенпв i не суперечитимуть ди-дактичним принципам педагогично! моделi навчання. Головна вщмшнють !х вiд педа-гопчних принцитв полягае в тому, що вони визначають дiяльнiсть насамперед студенпв, як суб'екпв навчально! дiяльностi.
Важливою зовтшньою умовою е ретель-ний вiдбiр зм^у матерiалу самостийно! ро -
(Щ>
боти. ЗмЦст caмocriйнoï poбoти мaйбyтнix e^^Mic^ з вищо'1 мaтeмaтики мae вщпо-вiдaти нopмaтивнiй пpoгpaмi ocвiтньo-rp^ecimoï подготовки бaкaлaвpiв тa визш-чaтиcя дидaктичнoю кapткoю вивчeння дж;-ципшни. Змicт СРС видiляeтъcя згщно визш-чeниx нaми ^m^pn^:
1). Вpaxyвaння cпpяжeнocтi змicтy СРС з тeмaми шкшьного кypcy. Тобто y змют! тeм мaють пpocтeжyвaтиcя зв'язки кypcy вищо'1 мaтeмaтики з шкшьним ^pcxM м-тeмaтики.
2). Мoжливicть вибopy iндивiдyaльнoï тpaeктopiï пpи викoнaннi i зacвoeннi СРС. Вибip влacнoï тpaeктopiï нaвчaння - e ^о-блeмa в ocвiтi, мacoвим yтpyднeнням для виклaдaчiв i cтyдeнтiв. Вибip c^^ema^M влacнoï тpaeктopiï нaвчaння мaйжe вдаут-нiй, мoжнa пepeгнaти aбo вiдcтaти, що нe cxвaлюerьcя, тому що ^ crвopюe дoдaткo-вe нaвaнтaжeння виклaдaчy, тому cryдeнтiв aбo гaльмyють (aктивниx), aбo пiдгaняють (мeнш aктивниx).
3). Aктyaлiзaцiя змicтy СРС. Якщо ciy-дeнт нe poзyмie, для чого йому тa чи iншa iнфopмaцiя, дe вoнa йому знaдoбитьcя, то зacвoeння нe виникae. Ha дeякий чac шфо-pмaцiя зaтpимyeтьcя в пaм'яri i втpaчaerь-cя. Якщо ocвiтнi тexнoлoгiï пepeдбaчaють aктyaлiзaцiю (poзyмiння вaжливocri, зта-чущоетЦ), то зacвoeння iнфopмaцiï вмотиво-вaнe i peзyльтaтивнe. Вaжливo, щоб зacвo-eння мaтepiaлy впливaлo нa вивчeння ш-шиx тeм вищо! мaтeмaтики, a тaкoж iншиx диcциплiн нaвчaльнoгo пину eкoнoмicra.
ЗмЦст caмocriйнoï poбoти з вищо! мaтe-мaтики мaйбyтнix eкoнoмicтiв, якЦ e cn^e-нraми-пepшoкypcникaми, мae бути пpeд-craвлeний y вщповщник нaвчaльнo-мeroдичниx пociбникax для caмocтiйнoï poбoти, що мaють cпeцiaльнo визнaчeнy crpyктypy i змicт. Стpyктypa тaкoгo tocí6-никa зaпpoпoнoвaнa y crani [1].
Aктивнa caмocriйнa poбoтa мoжливa зa неявноет cepйoзнoï тa стЦйко! мoтивaцiï, якa e вaжливим фaктopoм ycпiшнoгo ш-вчaння в ВНЗ. Ha думку СМ.Гoнчapoвa, «дожною ошовою мотиву виcтyпae пoтpe-бa. Сукупшсть пoтpeб i мотивЦв, якЦ шону-кaють людину до даяльноеп, нaзивaють
мoтивaцieю. Вcякa цiлecпpямoвaнa дЦяль-шсть пoвиннa мaти мoтивaцiю. Тшьки зa циx умов пpoявляerьcя дЦяльнють нaвчaн-ня. Мoтивaцiйнicrь пpoцecy нaвчaння включae тpи гpyпи мотивЦв: зовшшш ^a-oxoчeння-пoкapaння), змaгaльнi (ycпix в пopiвняннi з ким-нeбyдь aбo з caмим co-бою), внyтpiшнi (як пoлe плЦдно! даяльноет ocoбиcrocri)».
Сepeд фaктopiв, що cпpияють зовшш-нш мoтивaцiï caмocriйнoï poбoти, мoжнa видЦлити шступш:
1. Ввeдeння в нaвчaння aктивниx мето-дЦв, нaпpиклaд, долови irop aбo crnya^^ ниx зaняrь з викopиcтaнням кoмп'ютepнoï ^д^имки.
2. Викopиcтaння фaктopiв мoтивaцiï ко-нrpoлю зшнь (нaкoпичyвaльнi оцшки, pe^ тинг, тecти). Цц фaктopи пpи визнaчeниx yмoвax можуть викликaти потяг до cynep-нищв^ що caмo по co6í e cильним мoтивa-цшним фaктopoм caмoвдocкoнaлeння ciy-дeнтa.
3. Зaoxoчeння cryдeнriв зa позитивш pe-зулкгати нaвчaння i твopчiй дЦяльностЦ i caнкцiï зa пoгaнe нaвчaння.
4. Iндивiдyaлiзaцiя тa дифepeнцiaцiя зa-вдaнь, що викoнyютьcя як в ayдитopiï тaк i пoзa нeю, пocтiйнe oнoвлeння бaнкy зaв-дaнь.
Як алушно зaзнaчae €.П.1лын, [4, 148] «ж мoжнa зовнЦ в ^o^ci виxoвaння фop-мyвaти мотиви, ш що cпoдiвaютьcя бaгaтo пeдaгoгiв. Мотив - cклaднe пcиxiчнe утво-peння, якe пoвинeн пoбyдyвaти caм cyб'eкт». ВЦд cфopмoвaнocri внyтpiшнix мотивЦв cтyдeнтiв зaлeжиrь peзyльтaтив-шсть ïx даяльноеп. До cфopмoвaниx внут-piшнix мотивЦв cтyдeнriв мoжнa вiднecти: влacнi можливоет (знaння, вмшня); rape-вaги (imepera, cxильнocтi); влacний cтaн нa дaний мoмeнr; умови дocягнeння цiлeй та-вчaння тощо.
Для мaйбyтнix eкoнoмicтiв одним з го-лoвниx мотивЦв e - пiдгoтoвкa до пoдaль-шо! eфeктивнoï пpoфeciйнoï дЦяльностЦ. Aлe пpи poзглядi мотивЦв нaвчaльнoï дЦяль-ностЦ cryдeнriв пcиxoлoги видЦляють внут-piшню cпpямoвaнicть: нa oдepжaння зшнь, ш oдepжaння пpoфeciï, нa oдepжaння дип-
<ТЦ>
noMy. BuaBneHHa piBHa C$0pM0BaH0Cri mo-THBa^i g0n0M0«e BHKnagaHy o6paru Bigno-BigH $opMH i Merogu CaMOCriHHoi po6oth. Tun MOTHBa^i Mae 6yru BpaxoBaHHH npu iHgHBigyanbHiM po6ori 3 CrygeHraMH. ,flna BHaBneHHa THny MOTHBa^i MH BHKOpHCTOBy-Banu MeroguKy, 3anp0n0H0BaHy A.O.PeaHOM Ta B.A.^KyHiHHM [7] «BuBHeHHa MOTHBiB HaBHa^bHoi gianbHOCii crygeHTiB». CrygeH-th, ^0 Ha^nern Ha ogep:®aHHa 3HaHb, xapaK-TepH3yroTbca bhcokok» perynapHiCiro b Ha-BHaHHi, ^.necnpaMOBaHicTK), CunbHoro Bonero to^o. Ti, xto CnpaMOBaHi Ha ogep^aHHa npo^etii, HaCTO npoaBnaroTb Bu6ipK0BiCTb, noginaroHH gn^HnniHH Ha «norpi6Hi» Ta «Henorpi6Hi» gna BHBHeHHa. YoraHOBKa Ha OTpuMaHHa gunnoMy po6uTb CrygeHTa ^e MeHm po36ip.HBHM b Bu6opi 3aCo6iB Ha mna-xy Moro ogep^aHHa - Heperynapm 3aHaTTa, «mTypMiB^HHa», mnapranKH ra iHme.
flo BHyrpimHix nepegyMOB CPC mh Big-HOCHMO: BiKOBi Ta nCHxonoriHHi 0C06.HB0Cri (ni3HaBa.bHi 3gi6H0Cri, eM0^HH0-B0nb0Bi 0C06.HB0Cri); piBeHb nonepegHix 3HaHb, C^opMOBarnarb HaBHHOK CaMOCriHHoi po6oru.
nepiog HaBHaHHa y BH^OMy HaBHanbHO-My 3aK.agi e gna CynaCHOi Monogoi nrogHHH ogHHM 3 HaHBajKjiHBimHx, TaK aK CaMe HaC e nepiogoM ii 0C06HCriCH0r0 3p0CraHHa Ta CraHOB.eHHa aK 0C06HCT0Cri. flaHHH HaC xapaKTepu3yeTbCa 0gH0HaCHHM nepe6ir0M ^noro pagy nCuxiHHux пpоцeciв, aKi 06yM0-B.eHi 0C06.HB0CTaMH gianbHOCri, CO^anbHO-ro OTOHeHHa. Po3rnagaroHH nCHxonoriHHi ne-pegyMOBH CaMOCriHHoi po6oru mh BuginaeMO Ti nCuxonoriHHi пpоцecн Ta aKOCri, aKi mo-^yTb BnnuBaTH Ha yCnimHiCTb ii npoBegeHHa, to6to: 0C06nuB0Cri ni3HaBanbHHx 3gi6H0CreM CrygeHTa (MHCneHHa, CnpuHMaHHa, naM'aTb, yBara, yaBa); 0C06nHB0Cri eMO^HHO-BonbOBoi C^epu (TeMnepaMeHT, xapaKrep, Bona, eMO-цii).
AHani3 HaBHanbHHx g^epen 3 nCuxonorii BH^oi mKonu [4; 5; 6] g03B0nHB BuginuTH geaKi nCHxiHHi 0C06nuB0Cri CTygeHTiB gaHO -ro BiKy, aKi e BH3HaHanbHHMH b oprarn3a^i CPC. A CaMe, y CrygemiB-nepmoKypCHHKiB:
- HaHMeHmi o6Car i CriHKiCTb yBaru, xoHa концeнтpaцia yBaru nigBH^yerbCa;
- b CrpyKTypi MHCneHHa - HaKonHHeHHa i 36epe^eHHa H0B0i iH^opMa^i o6Me^yerbCa
y3aranbHeHHaM, KOHKperroa^ero i a6Cipary-BaHHaM (iHmuMH CnoBaMH, MHCneHHa «Bune-peg^ae» naM'aTb), o6Car naM'ari 3MeHmy-erbCa;
- yHiHHa Ha6yBae 3MiCTy nigroTOBKH go MaM6yTHboi npo^etii, n0CTyn0B0 nepexoga-hh b mothb ni3HaBanbH0i gianbHOCri; noHH-Hae npoaBnaTHCa Bu6ipK0BHH iHTepeC go 3HaHb - CiygeHTH 3arnH6nroroTbCa go BHBHeHHa pi3HHx o6naCreM 3HaHb.
OgHiero 3 BHyrpimHix yMOB CPC, aKa 3HaHH0ro Miporo BnnHBae Ha pe3ynbraTH po-6oth, 6yge BH3HaHeHHa piBHa nonepegHix 3HaHb CrygeHTiB 3 MareMarHKH, 3'aCyBaHHa
piBHa C^opMOBaHOCri HaBHHOK CaMOCriHHoi po6oTH.
OCo6nuBiCrro opram3a^i CPC gna nep-moKypCHHKiB e Te, ^0 3gaTHiCTb go CaMO-CTiHHOi p060TH y BH3 BOHH TinbKH ^opMy-
rorb, Ha BigMiHy Big, HanpuKnag, CrygeHTiB Crapmux KypCiB. Mo^Ha npoaHani3yBaTH CrpyKTypy gianbHOCri CrygeHTiB, aK Konum-Hix CrapmoKnaCHHKiB, aKi 3a pokh HaBHaHHa b mKoni npug6anu neBHi HaBHHKH CaMOCriHHoi po6oTH. 3oKpeMa, MO^Ha nepeBipuTH aK nepmoKypCHHKH CraBnaTb Mery BnaCHoi gianbHOCri Ta o6uparoTb 3aCo6u gna ii pea.iзaцii. flna BuaBneHHa piBHa C^opMOBaHOCri HaBH-hok CaMOCriHHoi po6oru mh BUKopuCTanu MeroguKy A.A.KapMaH0Ba [8], b OCHOBy aKoi n0KnageH0 3aranbH0HayK0BHH 6a3HC «Mera-3aCi6-Pe3ynbTaT».
TaKHM hhhom, ^06 CaMOCriMHa po6oia CrygeHTiB b yMOBax KpeguTHO-MogynbHoro Ta aganTHBHoro HaBHaHHa peani3yBana BnaCHy Mery Ta 3aBgaHHa, npu ii оpraнiзaцii MaroTb BpaxoByBaTHCb nCHxonoro-gugaKTHHHi nepe-gyMOBH (puC. 2).
®
ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ СРС
Пcихoлoгiчнi ocoбливocтi (пiзнaвaльнi здЦбностЦ i 3aAa-тки, eмoцiйнo-вoльoвi oco6-ливостЦ)
1 i V я н
s ч s — ^^ нн Я Я л a s § « ч s s
нн рц H * Э HH X CÛ
Я CÛ о m
Пpoфecioнaлiзм дЦяльно-cri виклaдaчa
Цiлeпoклaдaння
Оpгaнiзaцiя СРС
B^6ip змюту СРС
Moтивaцiя
Пcихoлoгo-дидaктичнi пepeдyмoви СРС
Рiвeнь пoпepeднiх 3KaKb, cфopмoвaнicть кaвичoк ca-мocтiйкoï poбoти
Риа 2. ncM
1. Вттченко Н.В. Адаптаця першокур-сник1в до самостшно! роботи з вищог математики у ВНЗ економгчного профтю // Наукот записки: Випуск №73. - К.: Вид-во НПУм. М.П.Драгоманова, 2008. - С. 76-85.
2. Зиновьев И. Ф., Нафиев Р. Э. Формирование востребованных экономистов (монография). - С., Таврия, 2005. - 280 с.
3. Змеёв С.И. Андрагогика: основы теории и технологии обучения взрослых. - М.: ПЕР СЭ, 2003. - 208с.
4. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. - Киев: Вища школа, 1998. - 292 с.
5. Кузьмгнський А.1. Педагоггка вищог школи: Навчальний поабник. - К. : Знання, 2005. - 486 с.
6. Попков В.А. Коржуев А.В. Дидактика высшей школы: учебное пособие. - М.: Academia, 2001. -188 с.
7. РеанАА. Практическая психодиагностика личности: Учеб. пособие. / Санкт-Петербург. гос. ун-т, 2001. - 221 с.
8. http://www.psyperm.narod. ru/T11.htm
Резюме. Забранский В.Я., Винниченко Н.В. ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ ПО ВЫСШЕЙ МАТЕМАТИКЕ. Рассматриваются психолого-дидактические предпосылки самостоятельной работы студентов-первокурсников экономических ВУЗов. Выделяются две группы условий: внешние (дидактические) и внутренние (индивидуальные), необходимых для эффективной организации самостоятельной работы.
Ключевые слова: независимая работа студентов; дидактические для психологии предпосылки; внешние (дидактические) термины; внутренние (индивидуальные) термины.
Summary. Zabranskiy V., Vinnichenko N. PSYCHOLOGY-DIDACTIC PREMISES OF THE INDEPENDENT WORK STUDENT ON THE LESSONS OF HIGH MATHEMATICS IN HIGH EDUCATIONAL INSTITUTIONS. The psychological and didactic premises of the independent work student's economic institutes of higher mathematics are examined in the article. Two groups of terms, which are necessary for effective organization of independent work, are selected: external (didactic) and internal (individual).
Key words: independent work of students; psychology-didactic premises; external (didactic) terms; internal (individual) terms.
Стаття представлена професором В.О.Швецом, Надшшла до редакци 28.09.2009р.
©
