CC BY
92
особливостей у стосунках колективу, все ж вони зводились до позитивного показника, iнодi з негативним показником. Слщ звернути увагу на те, що на запитання «Що, на вашу думку, заважае вам добре вчитися?» — майже вс вiдповiли: «Лiнощi i немае iнтересу до окремих предмеив». Але позитивним е те, що в груш немае напружених стосунюв мiж студентами. На запитання «Чи можете ви розраховувати на допомогу у навчанш?» майже всi вщповши «Так».
Отже, необхiдно звернути увагу на недолши й вжити заходiв, направлених на допомогу у формуванш в студентськiй групi атмосфери дружби, доброзичливосп, згуртованостi й взаемно! шдтримки.
Висновок. Не е секретом той факт, що багато викладачiв техшчних вiзiв не мають спещально! педагопчно! й психолопчно! освiти. Наслiдком цього е непорозумшня, навiть конфлiкти, у спшкуванш студентiв i викладачiв. Тому надзвичайно важливу допомогу в робот куратора вiдiграе спiвробiтництво зi Службою психолопчно! пiдтримки, без яко! важко уявити сучасний вищий навчальний заклад.
У нашш академи теж е така служба. Тому я пропоную кураторам i студентам тiсно ствпрацювати зi Службою психолопчно! пiдтримки, безпосередньо з Мариною Григорiвною Складановською, у розробщ й впровадженнi соцiально-психологiчних засобiв формування й корекци адаптацп студенев. А саме:
- проведення психолопчних тестувань з метою визначення ймовiрностi виникнення адаптацiйних проблем у студенев;
- проведення бесiд i лекцш на психологiчну тематику з урахуванням конкретних потреб i запитiв студенев i кураторiв.
У такий спошб можливо спонукати студентiв до роботи над собою, до аналiзу свое! дiяльностi, а також формувати в них потреби до самостшно! дiяльностi в академи, звичок саморегуляци свое! поведшки, а також органiзувати процес навчання, при якому буде вщбуватися не просте звичайне пристосування до нових умов життя й навчання в академи, а й усвщомлене входження в процес професшно! тдготовки фахiвця, формування високого рiвня професшно! спрямованостi.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Алексеева М. I. Психолопя ранньо! юносп. — К. : Знання УРСР, 1971. - 46 с.
2. Романова С. В. Оргашзацшно-виховна робота куратора академiчно! групи у вищих техшчних навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Слов'янський держ. пед. ун-т. - Слов'янськ, 2006. - 257 с.
3. Кондратова Н. О. Проблеми адаптацп студенев ВНЗ: змют, форми, психолопчна специфша // Психолопя : Зб. наук. праць. - Вип. 2. - К. : НПУ, 1999. - С. 189 - 196.
4. Подоляк Л. Г., Юрченко В. I. / Навчальний пошбник для мапстраипв i асшраипв. - К. : ТОВ «Фш-с^я», 2006. - 320 с.
5. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи : навч. посiб. - К. : Академвидав, 2006. - 352 с.
6. Варш М. Й., Ортинський В. Л. Основи психологи i педагогiки : навчальний пошбник. -К. : Центр учбово! лiтератури, 2007.
7. Концепщя виховання дiтей та молодi у нащональнш системi освiти // 1нформ. зб. Мiносвiти Укра!ни. - 1996. - № 13. - С. 2 - 15.
УДК 004.91 + 378.147.111+681.513.7
САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В У СУЧАСН1Й ВИЩ1Й ШКОЛ1
К. А. Прокоф'ева*, к. фтол. н., доц., М. Г. Складановська, доц.
*НМетАУ, Днтропетровськ
Ключовi слова: навчальна д1яльтсть, тзнавальна мотиващя, самостттсть
Постановка проблеми. Самостшна робота студенев (СРС) посщае провщне мюце у ^CT^i сучасно! вищо! освiти. З ушх видiв навчально! дiяльностi СРС значною мiрою забезпечуе формування самостiйностi як провщно! риси особистостi студента. Самостшна робота завершуе завдання усiх шших видiв навчально! дiяльностi. Адже знання, що не стали об'ектом власно! дiяльностi, не можуть вважатися дшсним надбанням людини. Тому СРС мае
навчальне, особисте та суспiльне значення. Особливо! важливостi вона набувае у пiдготовцi студентiв технiчних вищiв, адже !хня майбутня професiя пов'язана з великою вщповщальшстю перед людьми за власш вчинки, в першу чергу за правильшсть та своечасшсть технiчних розрахункiв, !х оформлення та шших документiв, пов'язаних прикладною складовою.
Мета статтi - аналiз психолого-педагопчних чинникiв ефективностi самоосв^ньо! дiяльностi особистость
Виклад матерiалу. СРС - це дiяльнiсть, що органiзуеться тим, хто навчаеться, в силу його шзнавальних мотивiв у найбiльш зручний, рацюнальний, з його точки зору, час, та контролюеться ним самим на основi опосередкованого системного управлiння з боку викладача.
Особливими ознаками самостшно! навчально! дiяльностi е такi:
- змши самого суб'екта;
- залежшсть вiд рiвня розвитку студента та опора на досягнутий рiвень розвитку;
- засвоення загальних способiв дш та наукових понять;
- передування загальних засобiв дiй виконанню завдань;
- залежшсть змш психiчних властивостей та поведшки тих, хто навчаеться, вщ результатiв !х власних дш.
Реалiзацiя цiлей СРС залежить вщ процесу 11 оргашзаци, яка б забезпечувала необхвдш та достатнi умови для формування у студентiв навичок самоосвiти та вмiння вчитися самостшно.
Самостшна робота студента - перша сходинка самоосв^ньо! дiяльностi особистостi. Стушнь самостiйностi тих, хто навчаеться, i методика оргашзаци навчально! роботи - це основш вiдмiнностi вищо! школи вiд середньо!. Завдання цiе! форми оргашзаци навчальних занять:
• поглиблення i розширення знань;
• формування системи вмшь i навичок пiзнавально! дiяльностi, дослiдницько! дiяльностi;
• розвиток професшного мислення, вiдповiдальностi за прийняття ршень;
• формування внутрiшньо! мотивацi! учшня;
• формування установки на нову парадигму осв^и - «навчання протягом усього життя» - i самовдосконалення;
• набуття навичок вирiшення реальних проблем у професшнш дiяльностi.
Педагопка спiвробiтництва, включаючи студента до системи дiяльностi як суб'екта,
припускае його здатшсть свiдомо та цiлеспрямовано дiяти, набувати адекватних щодо виконаних дш результатiв. Викладач забезпечуе активне прагнення студентiв до виконання самостiйно! роботи. У такий спошб здiйснюеться лопчний перехiд вiд здiбностей, вмiнь, знань та навичок, що формуються тд час вивчення однiе! навчально! дисциплши до загальних, потрiбних бакалавру, спещалюту, магiстру.
Важливим каналом керування СРС е дидактичш матерiали. До них входять шдручники, посiбники, збiрники завдань, методичш iнструкцi!, перспективнi програми та плани процесу навчання. Принципи !х складання: доступшсть, послiдовнiсть, науковiсть. Укладаються дидактичнi матерiали з урахуванням специфши студентiв рiзних фах1в - рiвня пiдготовленостi, вiку, особливостi сприйняття матерiалу тощо. Першочергова увага придiляеться сшввщношенню бюджету часу до обсягу знань, що мае бути засвоений студентами.
Дидактичш матерiали забезпечують цшеспрямований характер СРС, яка проходить за опосередковано! участ викладача. Вiн керуе СРС через програму, закладену в дидактичних матерiалах. Дидактичнi матерiали СРС одночасно виконують шформацшну, органiзацiйну та контрольну функцi!. Вони мiстять основну шформащю з теми, яка вивчаеться, питання до самоконтролю, що концентрують увагу на певних частинах матерiалу, та консультащю-коментар, що допомагае самостшно розвивати далi запропонованi думки. Це створюе умови для самооргашзацп шзнавально! дiяльностi студента.
У цьому вцщ навчально! дiяльностi саме мотиви визначають !! особистiсний змiст, стають основними важелями шдвищення !! ефективностi, навт коли пiзнавальний мотив не е домшуючим для студента в конкретнш ситуацi!. Саме тому формування тзнавальног мотивацИ' стае першочерговим завданням педагога.
Треба зазначити, що формування тзнавальног мотивацИ, ттересу, профестног мотивацИ е запорукою довготривалого джерела мотивацИ самост1йног д1яльност1 студента, на в1дм1ну
вгд зовншньо! негативног мотивацп, яка е рушШною силою нетривалий час. Але на початку д1яльност1 зовншн спонукання доповнюють формування внутрштх. Саме тому систематичний контроль результат1в самостийно!роботи студента е обов'язковою умовою !! оргамзацИ
Для мотивацп учшня, на наш погляд, необхвдш таю кроки. Перш за все - це постановка мети вивчення дано! дисциплши, !! завдань: для чого ми вивчатимемо дисциплiну, в чому виражаеться результат !! вивчення, як застосовуватимуться щ результати в професшнш дiяльностi фахiвця, в його особистюному розвитку, в спшкуванш з iншими людьми. Дат викладач повинен визначити критери оцiнювання набутих знань, вмiнь та навичок, акцентуючи увагу на тому, що питання, якi потребують для вщповщ знания означень, формул, змюту термiнiв, мають нижчий ваговий коефщент оцiнювання, нiж тi питання, яю вимагають логiчного мислення i самостшних висновкiв. Найвищi оцiнки матимуть творчi завдання - тобто тi, яю не виконуються за взiрцем, за готовим алгоритмом, а вимагають вибору способу виконання, заснованого на знаннях ушх можливих методiв, або створення власного алгоритму розв'язання задачi, власних роздумiв, аналiзу, порiвняння й висновюв. Але одразу слiд пiдкреслити 0 з цим згодна бiльшiсть дослщниюв): творче завдання можна давати тшьки за власним бажанням студента, стимулюючи творчi спроби, пiдтримуючи !х, але не вимагаючи обов'язкових результатiв творчого самостшного пошуку як умови складання модуля, залiку, екзамену [2].
Видшимо головнi психолого-педагогiчнi аспекти, якi мае брати до уваги викладач:
• Високомотивоваш iндивiди бiльше працюють ^ як правило, досягають кращих результат.
• Менш здiбний, але бшьш мотивований студент досягае найчастiше бшьшого успiху, нiж його бiльш здiбний колега.
• Надмiрна складнiсть дiяльностi викликае до зниження мотивацi!, якщо у iндивiда ще не сформоваш iнтелектуальнi дi!, необхiднi для розумшня i виконання завдання.
• Несприятлива життева ситуацiя, в якiй зараз перебувае студент, може спричинити зниження як мотивацп, так i ефективносп пiзнавально! дiяльностi.
• Очiкувания неприемностей, покарань, незручностей (погрози батькiв, викладачiв, можливе вiдрахувания з унiверситету) - це негативна мотиващя уникнення, яка може стимулювати до дiяльностi лише на короткочасний термш, доки юнуе реальна загроза.
• Позитивна оцшка сво!х здiбностей i свое! компетентности вiра у сво! можливостi усшшно виконати завдання - важливий мотивацшний чинник.
• Педагог мае використовувати мотивацшне переключення, тобто формування позитивного ставлення, штересу до змiсту дисциплши шляхом спроб пов'язати його з особистюно значущими для студента об'ектами чи дiяльнiстю.
• Мотивацiйне зумовлення - це надання емоцiйного значення певному предмету або змюту, поширення емоцшного переживання на новий змют. Саме тому емоцiйно пiднесена атмосфера на заняттях, яка створюеться педагогом iз перших зустрiчей зi студентами, може викликати позитивний мотив вивчення наступного матерiалу.
• З метою тдвищення мотивацп дiяльностi варто вдаватися до форм позитивного шдкршлення: схвалення, тдвищення статусу, висок рейтинги, оцшки, тестовi бали, виявлення уваги до власних думок студента.
Дослiджения психолопв пiдтверджують, що пiзнавальна мотивацiя е не стшьки виявленням особистiсно! риси, скшьки вiдображенням заданих умов дiяльностi, дидактичного впливу. Отже, викликати зацгкавлення, сформувати тзнавальну мотивацгю до вивчення, стимулювати допитлив1сть студента, його творчу тщативу - першочергове завдання викладача при плануванм занять та !х проведенш.
Способи формування тзнавальноТ мотивацп студенев - це актуальшсть i новизна змюту, розкриття важливосп вивчення дано! теми, дисциплши, !! прикладне значення, практичне застосування, використання творiв лiтератури та мистецтва, ефекту парадоксальносп, здивування, порiвняння й аналогп. Формуванню пiзнавально! мотивацi! сприяють навчальш дискусi!, дiловi iгри, проблемнiсть, емоцшнють викладання, використання iнформацiйних технологiй у навчальному процесi.
Наступним завданням викладацького складу е створення когнiтивного й шструментального базису самостiйнот роботи i подальшоТ самоосвiтньот дiяльностi
студента. Це означае формування способiв i засобiв отримання нових знань i вмiнь, набуття компетенцш.
Аналiз лiтератури i власнi дослщження дозволяють зробити такi висновки. Самостшна робота студента буде ефективною за умови виконання необхщних вимог:
• обгрунтований розподiл обсягу аудиторно! i самостшно! роботи;
• наявнiсть методики оргашзаци i управлiння самостiйною роботою студентiв;
• забезпечення студента необхщними навчально-методичними матерiалами;
• контроль за ходом самостшно! роботи, засоби заохочення студента до яюсного виконання роботи;
• забезпечення мотиваци студентiв до самостшно! роботи;
• посилення консультативно-методично! ролi викладача;
• готовшсть студента до самостшно! роботи.
Основними причинами незадовшьного стану шзнавально! активностi студента I. Керножицька вважае:
• шертнють педагогiв у пошуках i застосуваннi нових способiв органiзацi! та управлiння навчальним процесом;
• небажання змiнювати традицiйнi моделi поведiнки учасниюв навчального процесу;
• iгнорування зв'язку запровадження технологi! навчання i продуктивност розвитку студентiв;
• невмiння стимулювати пiзнавальну активнiсть студента [1].
Висновки. Отже активiзацi! самостiйно! роботи студенев сприяють:
• навчання студентiв прийомiв i способiв самостiйно! роботи;
• забезпечення кожного студента необхщними методичними вказiвками, навчальними посiбниками тощо;
• створення комплексних навчальних посiбникiв для самостшно! роботи, що мiстять теоретичний матерiал, завдання для самостiйно! роботи, приклади виконання завдань;
• застосування активних методiв навчання (дискуси, евристичш бесiди, аналiз конкретних ситуацiй, проблемне викладання, дiловi iгри тощо);
• формування внутршньо! мотивацi! до самостшно! роботи за рахунок сполучення дано! теми з майбутшм фахом слухача, його професшною дiяльнiстю;
• постановка контрольних питань лекцшному потоку шсля кожно! лекцi!;
• iндивiдуалiзацiя домашшх завдань;
• розробка варiантiв творчих завдань;
• залучення студентiв до науково-дослщницько! роботи;
• збiльшення шдивщуальних консультацiй викладача, включення самостiйно! роботи студенпв до навчального плану i навантаження викладачiв;
• розробка лекцшних курсiв з орiентацiею на самостшну роботу (лекцi!-дискусi!, лекцi! зi сшвдоповщачами-студентами);
• поточний контроль самостiйно! роботи студента;
• доступшсть лабораторiй, комп'ютерних аудиторiй для самостiйно! роботи студенпв;
• розробка рiзних форм аудиторно! самостшно! роботи (при достатнш кшькост навчально! лiтератури);
• залучення студенпв до пiдготовки семiнарiв, дiлових шор, круглих столiв.
Все це вимагае додатково! творчо! самостiйно! роботи як викладача, так i студента, колепальних вiдносин викладача i студента в педагопчному процесi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Керножицкая И. Е. Повышение познавательной активности студента в образовательном процессе // Высшая школа: проблемы и перспективы : Матер. 7-й Междунар. науч.-метод. конф. 1 - 2 нояб. 2005 г. - Минск : РИВШ, 2005.
2. Складановська М. Г. 1нновацшне навчання: активiзацiя шзнавально! дiяльностi студенпв : навч. пошбник. - Д., 2007.
