Повторність як кваліфікуюча ознака незаконного заволодіння транспортним засобом Текст научной статьи по специальности «Право»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 282-286.

УДК 343.346

ПОВТОРН1СТЬ ЯК КВАЛ1Ф1КУЮЧА ОЗНАКА НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОД1ННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ Смельяненко В. В.

Кримський юридичний ¡нститут НацюнальноУ юридично'У академГУ УкраУни ¡м. Я. Мудрого, С/'мферополь, УкраУна

В статп розглядаються питання квалiфiкацiï незаконних заволодшь транспортними засобами, вчинених повторно; вносяться пропозицп щодо доповнення ст.ст. 185, 187 КК Украши.

Krn4oei слова: незаконне заволодiння транспортним засобом, угон, повторнiсть.

Встановлення в ч. 2 ст. 289 КК Украши (далi - КК) повторносп як квалiфiкую-чо1' ознаки незаконного заволодшня транспортним засобом викликано значною по-ширенiстю таких випадкiв. Виходячи з результата вивчення нами матерiалiв 486 кримшальних справ, пов'язаних iз незаконними заволодiннями транспортними засобами, кожна п'ята особа, винна у вчиненш цього злочину, скоша посягання повторно. Тож дослщження проблеми повторносп щодо даного виду злочишв е акту-альним завданням науки кримшального права.

Питання квалiфiкацiï незаконних заволодшь транспортними засобами, вчинених повторно, розглядалися в роботах Галахово1' Г. В., Звiряки В. А., Касинюка В. I., Корчево1' З. Г., Коробеева О. I., Куринова Б. О., Хомича В. М. та ш. Проте до цього часу серед кримшалюпв немае одностайносп в тлумаченш ще1" квалiфiкуючоï ознаки розглядуваного злочину. По^зному це питання виршуються i в судово-слщчш практицi. Тому метою статтi е науково обгрунтоване визначення змiсту повторносп як квалiфiкуючоï ознаки незаконного заволодшня транспортним засобом, яке е но-вим для науки кримшального права.

Повторнють посягання, що розглядаеться, зпдно з п. 2 примгтки до ст. 289 КК буде у випадку вчинення декшькох (двох i бшьше) злочишв, передбачених як щею статтею, так i статтями 185-187, 189-191, 262, 410 КК. Тим самим посилення вщпо-вщальносп при повторному вчиненш злочину законодавець пов'язав, з одного боку, з шдвищеною суспшьною небезпечнютю особи, яка його вчинила [1, с. 51] (при повторносп однорщних злочинiв), а з другого боку - iз врахованою множиннютю зло-чинiв (при повторносп тотожних злочишв). Для визнання злочину повторним не мае значення, були минулi злочини, що входять у повторнють, закшченими або не-закшченими, а також яку роль виконувала особа при вчиненш злочишв. При вчиненш винним двох i бшьше незаконних заволодшь транспортним засобом мае мюце повторнють тотожних злочишв.

Кватфшащя дш винного повинна при цьому здшснюватися за ознакою повторносп за ч. 2 ст. 289 КК, санкщя яко1' вже передбачае бшьш суворе покарання за та-ку множиннють. Винятки iз цього правила становлять випадки, коли перше незаконне заволодшня транспортним засобом було закшченим злочином, а друге неза-кшченим (або навпаки). У цш ситуацп здшснюеться самостiйна квалiфiкацiя кожно-

282

ПОВТОРНСТЬ ЯК КВАЛ1Ф1КУЮЧА ОЗНАКА НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОД1ННЯ.

го злочину, причому другого з них - за ознакою повторносп. Саме таке ршення дозволяе точно врахувати вс обставини вчиненого. Подiбне правило мае застосову-ватися й у випадку, коли хоча б одне з незаконних заволодшь транспортним засо-бом вчинено винним у сшвучасп, де вш виконував роль пщбурювача, пособника або органiзатора, а в шшому був виконавцем.

Проти тако! позици виступають Куринов Б. О. i Хомич В. М. Зокрема, вони вказують, що при квалiфiкацil декiлькох фактiв угону, останнш з яких виразився в замаху на угон, немае будь-яких пщстав притягати особу до вщповщальносп за су-купнiстю злочинiв. Все вчинене повинно квалiфiкуватися як повторний угон. Так само мають квалiфiкуватися випадки, коли перший злочин е незакшченим, а другий закшченим. Випадки ж вчинення спочатку закшченого угону, а по^м замаху на угон вони рекомендують квалiфiкувати в цiлому як замах на повторний угон [2, с. 150-151; 3, с. 36-37].

З такою думкою важко погодитися. Пропозищя квалiфiкувати все вчинене в першому випадку як повторний угон, а в другому як замах на повторний угон, ство-рюе шюзда множинносп закшчених або незакшчених угонiв вiдповiдно. Очевидно, що квалiфiкацiя за сукупнiстю злочинiв не повинна застосовуватися й до декшькох незаконних заволодшь транспортним засобом, в одному з яких винний дiяв як вико-навець, а в шшому як тдбурювач, пособник чи оргашзатор. Водночас законодавець в ст.ст. 16, 29 КК чггко закршив необхщшсть посилатися в подiбних випадках на вщповщш норми Загально! частини КК про незакшчений злочин i про вчинення злочину в сшвучасп вщповщно.

Виходячи з цього, в тих ситуащях, коли одне з незаконних заволодшь транспортним засобом, що входить у множиншсть, е незакшченим, а шше закшченим, або винний брав участь у його вчиненш в одному випадку як пособник, тдбурювач або оргашзатор, а в шшому як виконавець одночасне застосування правил про повтор-нють i сукупнють е необхщним.

У випадку коли незаконне заволодшня транспортним засобом вчинено шсля якого-небудь iз злочишв, передбачених статтями 185-187, 189-191, 262, 410 КК, ма-тиме мюце повторнiсть однорiдних злочинiв, тому що вщповщш суспiльно небезпе-чнi дiяння посягають на сходнi об'екти (вщносини власностi як основний або додат-ковий об'ект), вчиняються однаковими способами (таемний, вщкритий, обман то-що) з однiею формою вини (прямий умисел).

Якщо винний при цьому не був засуджений за жоден iз злочишв (ч. 1 ст. 33 КК), то матиме мюце так звана повторнють-сукупнють [10, с. 121]. При цьому ко-жен злочин вщповщно до ч. 2 ст. 33 КК повинен одержати самостшну кримшально-правову ощнку, при якш вчинене шсля вщповщних однорщних посягань незаконне заволодшня чужим транспортним засобом квалiфiкуеться за ознакою повторносп (ч. 2 ст. 289 КК).

У зв'язку з викладеним вважаемо за необхщне звернути увагу на таке. Як було пщкреслено вище, незаконне заволодшня транспортним засобом визнаеться законо-давцем вчиненим повторно в тих випадках, коли рашше особою був вчинений такий же злочин або будь-який зi злочишв, передбачених статтями 185-187, 189-191, 262,

283

410 КК. Однак вчинення злочишв, передбачених зазначеними статтями КК, шсля незаконного заволодшня транспортним засобом не визнасться повторним. Особливу гостроту це питання набувае, коли йдеться про вчинення злочишв проти власносп, вщповщальнють за яю передбачена в роздш VI Особливо1 частини КК. Так, напри-клад, крадiжка чужого майна (грабiж, розбiй тощо), вчинена винним шсля незаконного заволодшня транспортним засобом з метою обернення його на свою користь, не буде за чинним законодавством вважатися повторною.

Таке ршення законодавця навряд чи можна визнати послщовним. Вважаемо, що вчинення незаконного заволодшня транспортним засобом перед яким-небудь зi злочишв, передбачених статтями 185-187, 189-191 КК, мае враховуватися для ква-лiфiкацiï останшх як повторних. З щею метою пропонуеться: а) доповнити п. 1 при-мггки до ст. 185 КК вказiвкою на ст. 289 КК; б) в диспозицп ч. 2 ст. 187 КК передба-чити квалiфiкуючу ознаку вчинення злочину особою, яка рашше вчинила незаконне заволодшня чужим транспортним засобом, поеднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпшого, або з погрозою застосування такого насильства.

Для визнання незаконного заволодшня транспортним засобом вчиненим повторно не мае значення, чи була особа засуджена за попереднш злочин. Повторнють буде вщсутньою тшьки у випадках закшчення строюв давносп притягнення особи до кримiнальноï вщповщальносп за рашше вчинений злочин, звшьнення особи вщ кримiнальноï вщповщальносп за нього з пщстав, установлених законом, або якщо судимють за цей злочин було погашено чи знято.

При вчиненш незаконного заволодшня транспортним засобом у сшвучасп ознака повторносп характеризуе тшьки ту особу, на сторош якоï вона е, й тому не може ставитися у вину шшим сшвучасникам, навггь якщо ri знали про œï (ч. 3 ст. 29 КК) [5, с. 585].

Бшьшють кримшалюив обгрунтовано вважае, що не буде повторносп при декь лькох спробах вчинити незаконне заволодшня тим самим транспортним засобом або рiзними транспортними засобами при безусшшних спробах заволодгги одним iз них, вчинених протягом невеликого промiжку часу i в одному мющ [3, с. 37-38; 6, с. 45; 7, с. 49; 8, с. 49; 9, с. 211; 10, с. 367]. Так, С. у тому самому мющ через невели-ю промiжки часу спробував запустити двигуни у трьох автомобшв для вчинення незаконно!' по1'здки на одному з них. Дп винного спочатку були квалiфiкованi за ст. 15 i ч. 2 ст. 2121 КК РРФСР (ст. 15 i ч. 2 ст. 289 КК Украши), але за протестом прокурора судова колепя у кримшальних справах Верховного Суду РРФСР виключила ознаку повторносп й переквалiфiкувала вчинене на ст. 15 i ч. 1 ст. 2121 КК РРФСР (ст. 15 i ч. 1 ст. 289 КК Украши) - замах на угон транспортного засобу. При цьому було зазначено, що кожна спроба угнати автомобшь не може розглядатися як самос-тшний злочин, а отже - не утворюе повторносп [11].

Проти такоï позици виступае Звiряка В. А. На його думку, таке ршення призве-де до визнання можливосп юнування угону як продовжуваного злочину, чого не може бути в принциш, оскшьки угон мае формальний склад. Випадки, коли винний «намагаеться запустити двигуни трьох автомашин i досягае своеï мети тшьки в чет-

284

ПОВТОРНЮТЬ ЯК КВАЛ1Ф1КУЮЧА ОЗНАКА НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОД1ННЯ.

вертш машиш, не можуть бути квалiфiкованi як продовжуваний злочин - мае мюце замах на угон трьох машин i угон четверто0> [12, с. 71].

Виходячи з позицп, запропоновано1 Звiрякою В. А., необхщно буде дшти ви-сновку, що у винного було кшька уми^в на угон кiлькох автомобшв, що виникали послiдовно, з яких тшьки один був реалiзований. Лише в такому випадку запропо-нована квалiфiкацiя виправдана. Однак йдеться про ri випадки, коли винний мае один умисел на незаконне заволодшня одним транспортним засобом, тобто на вчи-нення одного простого (не продовжуваного) одиничного злочину, що складаеться з декшькох спроб реалiзувати цей умисел, кожна з яких е певним етапом, продовжен-ням одного й того ж злочинного дiяння [13, с. 26]. Вважаемо, що зазначене поло-ження доцшьно закршити у постановi ПВС Украши вщ 23 грудня 2005 р. № 14 «Про практику застосування судами Украши законодавства у справах про деяю зло-чини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацп транспорту, а також про адмь нютративш правопорушення на транспорта» [14].

Не утворюе повторносп неодноразове використання винним транспортного за-собу, яким вш тимчасово незаконно заволодiв, якщо таю подальшi дiï охоплювалися його умислом. У тих же випадках, коли тсля вчинення незаконного заволодшня транспортним засобом винний, бажаючи приховати злочин, повертае його на мюце первинного знаходження, тсля чого знову виршуе ним заволодгги, для чого вчиняе вщповщне дiяння, матиме мiсце повторнють злочишв.

Так, Л. i В. тсля вживання спиртних напо1в незаконно заволодши автомобiлем, на якому протягом сорока хвилин каталися. Пюля цього вони поставили транспорт-ний зашб на те мiсце, звiдки його угнали, виршивши ще раз покататися за кшька годин. У домовлений винними час вони знову заволодши цим же транспортним засобом, але в процес повторноï по1здки були затримаш. Суд визнав Л. i В. винними в повторному незаконному заволодшш транспортним засобом, вчиненому за попере-дньою змовою групою осiб [15].

Таке рiшення е правильним, оскшьки виннi вчинили два тотожних злочини, на кожен iз яких у них був свш умисел. Той факт, що винш тсля по1здки на транспортному засоб^ повернувши його, знову виршили пiзнiше на ньому покататися, свщ-чить не про единий умисел на використання транспортного засобу, яким вони незаконно заволодiли, а про умисел ще раз вчинити злочин. Мае ращю Хомич В. М., коли пише, що для повторностi необхщне подолання в кожному випадку психолоп-чного бар'ера, що полягае у формуванш та реалiзацiï умислу на вчинення певного злочину [3, с. 37], що й мало мюце в наведеному приклада

Таким чином, висновки та рекомендаций викладеш в статп, сподiваемося, спри-ятимуть однаковому розумшню повторностi як квалiфiкуючоï ознаки незаконного заволодшня транспортним засобом як в теори кримшального права, так i в практищ застосування ст. 289 КК Украши.

Перелж лтратури

1. Малков В. П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву / В. П. Малков. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982. - 173 с.

285

2. Куринов Б. А. Автотранспортные преступления. Квалификация и ответственность / Б. А. Ку-ринов. - М. : Юрид. лит., 1976. - 208 с.

3. Хомич В. М. Уголовная ответственность за угон транспортных средств / В. М. Хомич. - Мн. : Изд-во БГУ, 1982. - 96 с.

4. Бажанов М. И. Уголовное право Украины : Общая часть / М. И. Бажанов. - Д. : Пороги, 1992. -

167 с.

5. Бойцов А. И. Преступления против собственности / А. И. Бойцов. - СПб. : Юрид. центр Пресс,

2002. - 775 с.

6. Галахова А. В. Уголовно-правовая характеристика транспортных преступлений : учеб. пособие / А. В. Галахова. - М. : МССШМ МВД СССР, 1990. - 56 с.

7. Касынюк В. И. Вопросы квалификации транспортных преступлений / В. И. Касынюк, З. Г. Ко-рчева. - К. : УМК ВО, 1988. - 70 с.

8. Коржанський М. Й. Квалiфiкацiя автотранспортник злочишв / М. Й. Коржанський, В. А. Мис-ливий. - К. : Юршком, 1996. - 80 с.

9. Коробеев А. И. Транспортные преступления / А. И. Коробеев. - СПб. : Юрид. центр Пресс,

2003. - 406 с.

10. Кримшальне право Украши : Особлива частина : [тдручник] / [за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тащя]. - К. : Юршком 1нтер, 2007. - 624 с.

11. Бюллетень Верховного Суда РСФСР. - 1969. - № 12. - С. 10.

12. Зверяка В. А. Уголовная ответственность за угон транспортных средств, предупреждение угонов : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В. А. Зверяка. - К., 1999. - 182 с.

13. Малков В. П. Повторность преступлений (понятие и уголовно-правовое значение) / В. П. Малков. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1970. - 174 с.

14. Про практику застосування судами Украши законодавства у справах про деяю зл очини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацп транспорту, а також про адмшстративт правопорушення на транспорта : Постанова Пленуму Верхов. Суду Украши ввд 23.12.2005 р. № 14 // Вюн. Верхов. Суду Украши. - 2006. - № 1. - С. 6-11.

15. Кримшальна справа № 1-483, 2001 р. - Архiв Орджонтдзевського районного суду м. Марiу-поля Донецько! областг

Емельяненко В. В. Повторность как квалифицирующий признак незаконного завладения транспортным средством / В. В. Емельяненко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 282-286.

В статье рассматриваются вопросы квалификации незаконных завладений транспортными средствами, соверщённых повторно; вносятся предложения по дополнению ст. ст. 185, 187 УК Украины.

Ключевые слова: незаконное завладение транспортным средством, угон, повторность.

Emelianenko V. Повторность как квалифицирующий признак незаконного завладения транспортным средством / V. Emelianenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22(61), № 2. - Р. 282-286.

In article questions of qualification illegal завладений transport sreds-tvami, соверщённых repeatedly are considered; offers on addition of the item of item 185, 187 KK of Ukraine are made.

Keywords: illegal завладение a vehicle, stealing, frequency.

Над1йшла до редакцп 19.10.2009 р.

286