CC BY
42Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 357-366.
УДК 343.98: 343.611.1
Ст рахова С.В.
КРИМ1НАЛ1СТИЧН1 АСПЕКТИ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМ1НАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО ВБИВСТВА, ВЧИНЕН! З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОК1СТЮ
Розглядаються ознаки особливо1' жорстокосп як елементу складу злочину й предмету доказування у справах про умисш вбивства, джерела кримшалютично1' i доказово1' шформацп про особливу жорстокiсть у способi й обстановцi вчинення вбивств та уми-сел винно1 особи, приводяться практичнi рекомендацiï з тактики призначення i прове-дення експертиз при розслщуванш кримiнальних справ про вбивства, вчинеш з особливою жорстоюстю.
Ключовi слова: особлива жорстокiсть, вбивство, склад злочину, предмет доказування, споаб вчинення злочину, обстановка вчинення злочину, умисел, джерела кримiналiстичноï шформацп, джерела доказiв.
Суть доказування «полягае в збираннi, дослiдженнi, оцiнцi i використанш доказiв з метою встановлення iстини у справЬ> [1, с. 14]. Вщповщно до ст. 65 КПК Украши [2, с. 51] доказами е «будь-яю фактичнi даш, що мають значення для правильного виршення справи» i отриманi у встановленому даним Кодексом порядку. Перелш обставин, що шдлягають доказуванню, чпгсо позначений кримiнально-процесуальним законодавст-вом i единий для всх рiзновидiв злочишв, проте, на практицi «коло цих обставин, як правило, ширше за типовий предмет доказування, бо включае обставини, що виплива-ють з кримiнально-правовоï характеристики злочину» [1, с. 17]. Використання кримiнально-правовоï характеристики е необхщним для виявлення тих елементiв «складу злочину, як пщлягають поглибленому вивченню з кримiналiстичноï точки зо-ру» [3, с. 31], оскiльки вони визначають основу кримiналiстичного пiзнання злочину. У зв'язку з цим першочерговим завданням дiяльностi з розкриття i розслщування злочинiв е встановлення джерел кримiналiстичноï iнформацiï. Колдiн О.В. визначае джерело кримiналiстичноï iнформацiï як «одиничний матерiальний об'ект, що перетерпiв змши у зв'язку з дiею поди злочину i що мютить потенцшну iнформацiю про обставини подiï, яка розслщуетъся» [4, с. 8]. 1ншими словами, фактичнi данi про подда, яка розслщуеться, вщбиваються в слщах. Про мiсце i роль джерел кримшалютично1' iнформацiï в процесi доказування у справах про вбивства пише Новш В.В. «Кожен пев-ний злочин залишае вiдповiдну систему слщв, якi згодом можуть стати судовими доказами. На основi цих доказiв встановлюються обставини, що дозволяють судити про подiю та iншi значущi елементи, якi входять у предмет доказування» [5]. Колдш О.В. уточнюе, що початковим пунктом перетворення слiдiв злочину в докази служить кримшалютичне дослщження джерел iнформацiï [4, с. 3].
Вбивство, вчинене з особливою жорстокютю, передбачено п. 4 ч. 2 ст. 115 КК Украши [6, с. 44]. Особлива жорстоюсть е чинником, що рiзко тдвищуе ступiнь суспiльноï небезпеки злочину, тому вона врахована законодавцем як квалiфiкуюча оз-нака. Не дивлячись на те, що особлива жорстоюсть вщноситься до обставин, що обтя-
жують вщповщальшсть, Закон не визначае критерiïв, за якими вбивство визнаетъся вчиненим з особливою жорстоюстю. Саме ж поняття «особлива жорстоюсть» представляе певну складнiстъ у плат штерпретацп в правозастосовнiй практицi. Вбив-ства, вчиненi з особливою жорстоюстю, маютъ великий суспiлъний резонанс через свою тяжюсть, стаютъ надбанням засобiв масовоï iнформацiï та громадсъкостi. Вщ якостi i швидкостi розкриття i розслiдування цих злочинiв залежитъ формування громадсъкоï думки про ефективнiстъ роботи правоохоронних органiв. З урахуванням цих обставин представляеться, що дослiдження проблеми доказування у кримiналъних справах вказажл категорiï е актуальною.
Кримiналъно-правовi й кримшолопчш аспекти впливу жорстокостi злочинно1' поведiнки на кримiналъну вiдповiдалънiстъ були предметом дослщжень Антоняна Ю.М., Бородша С.В., Дружкова С.М., Закалюка А.П., Константинова П.Ю., Табанова М.Р., Чечеля Г.1., Штемберг Е.Е. та ш. Окремi аспекти вбивств, учинених з особливою жорстоюстю, розглядалися в роботах Афанасьева С.А., Бородша С.В., Ковальського В.С., Попова О.М., Протасевича О.О., Татарникова В.Г., Уварова 1.А. тощо. З кримiналiстичноï точки зору на дисертацшному рiвнi проблеми розслiдування вбивств, учинених з особливою жорстоюстю, дослщжеш в роботах Гарiфуллiна 1.Р. i Тимошенко II.
В Украм окремих дослiдженъ за вказаною проблематикою в кримшашстичному аспектi не проводилося.
Сказане визначае стутнь розробленостi тематики дослщження.
Завданнями статтi е виявлення особливостей складу вбивств, учинених з особливою жорстоюстю, предмета доказування у справах ще1" категорп, встановлення джерел кримiналiстичноï та доказово1' iнформацiï про жорстоюсть у способi й обстановщ вчи-нення умисних вбивств та умисел винно1' особи.
Особлива жорстоюсть у складi умисного вбивства характеризуе як об'ективну сторону злочину (зокрема, спосiб та обстановку вчинення), так i суб'ективну, а саме, вину, тобто психiчне ставлення суб'екта злочину до своïх дiй (бездiяльностi), що мають особливо жорстокий характер, передбачення 1'х злочинних наслщюв й усвiдомлене бажання або допущення ïх настання (у даному випадку - смертi потерпiлого).
Ознаки особливо1' жорстокостi як способу вбивства, а також як елементу складу злочину, що характеризуюсь його iз суб'ективного боку, визначенi п. 8 [7]. Вщповщно до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кримшального Кодексу Украши [6, с. 44], а також з урахуванням п. 8 [7] вбивство повинне визнаватися вчиненим з особливою жорстоюстю, якщо доведено, що винний, усвщомлюючи особливо жорстокий характер своïх дш (бездiяльностi), а саме, факт спричинення потертлому особливих фiзичних, моральних або психiчних страждань, бажав або свщомо допускав його смерть, а також, якщо доведено, що про-тягом таких дш винний глумився над його трупом або якщо доведено, що вказаш дп з позбавлення життя потерпiлого здiйснювалися у присутносп близьких потерпiлому осiб i при цьому винний усвiдомлював, що завдае 1'м сво1'ми дiями особливих псиичних i моральних страждань.
Проведене автором емтричне ретроспективне дослщження слщчо1' та судово1' практики про вбивства, вчинеш з особливою жорсток1стю (всього 99 епiзодiв, з них 89 вбивств вчинеш за перюд з 1991 по 2006 р.р. в АРК, м. Севастополь та шших областях
358
Украши i 10 - у pi3Hi роки в республшах колишнього СРСР; Bei вказаш злочини було розкрито i pозслiдувано за вщповщними статтями КК Украши i КК держав постра-дянського простору, засуджено 163 особи), аналiз вщповщних норм та положень КК Украши [6, с. 44 ], роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украши [7], науково1 лп-ератури [8, с. 6-17 ], [9, с. 9-24 ], [10, с. 22-24], [11, с. 87-89] дозволяе зробити наступи твердження про те, що при розслщуванш кримшальних справ про вбивства, як вчинеш з особливою жорстокютю, повинно бути доведено:
- наявнють ознак особливо1 жорстокосп в способi вчинення злочину;
- наявнють ознак особливо1 жорстокосп в обстановцi вчинення злочину;
- наявнють умислу винного, яким охоплювалося вiдношення суб'екта до способу й (або) обстановки вчинення злочину, а також до злочинного результату, тобто смерт потершлого.
Аналiз слiдчоï практики свщчить про те, що найважлившим джерелом кpимiналiстичноï iнфоpмацiï про особливо жорстокий спосiб вбивства е слди, що за-лишилися на трут (або тш, у pазi замаху на вбивство) потершлого, вщ застосування знарядь (засобiв) вбивства, а саме, множиннють тiлесних ушкоджень, ïхнiй характер, розташування, ступiнь тяжкостi, пром1жок часу, протягом якого вони наносилися, сила удаpiв. За даними дослщження, проведеного автором, в 65% випадюв у жертв спостерталися множиннi тiлеснi ушкодження (вщ 10 до 105), як в своïй сукупностi вщносяться до тяжких тшесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент спричи-нення. При цьому в 78% випадюв поранення наносилися в piзнi частини тша, а в кожному третьому випадку злочинцями застосовувався комбiнований спосiб вбивства, тобто з використанням piзних знарядь, що знайшло вщдзеркалення в хаpактеpi ушкоджень. Середня тpивалiсть безпосередньо1' стадп вбивства особливо жорстоким способом склала 1,6 години.
Джерелом доказiв особливо1' жоpстокостi в способi вчинення вбивства е висновок судово-медично1' експертизи трупа потеpпiлого (або живо1' особи, у pазi замаху на вбивство). Грунтуючись на аналiзi слiдчоï та судово1' практики у справах про вбивства, що вчинеш з особливою жорстокютю, серед питань, як можуть бути поставлен на виpiшення судово-медичним експертом i що мають практичне значення для отримання доказово1' iнфоpмацiï про наявнють ознак особливо1' жоpстокостi в способi вбивства, хотiлося б назвати наступш: 1) Яка причина смеpтi потершлого? 2) Яка давнють на-стання смеpтi? 3) Через який час шсля спричинення ушкоджень наступила смерть? 4) Чи всi пошкодження е прижиттевими? 5) Якщо е посмертш ушкодження, вказати яю, через який час шсля настання смеpтi i в якш послiдовностi вони наносилися? 6) Чи м1г потеpпiлий шсля спричинення ушкоджень якийсь час чинити ошр, пересуватися, звати на допомогу, якщо так, то який пром1жок часу? 7) Який характер, розташування, юлькють i тяжкють кожного з ушкоджень? 8) Яка кшькють дш, якими заподiянi ушкодження? 9) У який пром1жок часу наносилися ушкодження i яка послщовнють ïхнього нанесення? 10) Яким знаряддям (знаряддями) наносилися ушкодження? Для кожного з ушкоджень вказати тип, форму, pозмip (довжину, ширину, товщину) 11) Чи е на трут слщи волочшня, якщо так, то який ï^rn характер, локалiзацiя, давнiсть заподiяння, напрям, пpижиттевiсть або посмеpтнiсть спричинення? 12) Чи приймалась незадовго до настання смерт ïжа, якщо так, то яка i за який час до настання смерп? 13)
359
Чи приймався незадовго до настання смертi алкоголь, якщо так, то в яюй кiлькостi, за який час до настання смерт i якому ступеню сп'янiння вщповщае? 14) Чи iснуe прямий причинно-наслщковий зв'язок мiж заподiяними ушкодженнями i смертю пщекспертно! особи?
Необхiдно враховувати, що встановлення факту наявностi ознак особливо! жорстокосп не входить у компетенщю судово-медичного експерта. Ця обставина встановлюетъся органами слiдства й судом. Проте, висновки про наявнiсть прямого причинно-наслщкового зв'язку м1ж дiями (бездiяльнiстю) суб'екта злочину i смертю потершлого, яю може зробити судово-медичний експерт, сприяють доказуванню наявностi ознак особливо! жорстокосп в способi вбивства.
1стотним для розслщування е зауваження Константинова П.Ю. про те, що смерть потершлого може з'явитися як безпосередшм результатом застосування до нього тор-тур, катувань, але й у результат задушення, ножового або вогнепального поранення [8, с. 17], яке було нанесено винним як заюнчення особливо жорстокого способу вбивства.
Так, за даними дослщження, проведеного автором, у 100% випадюв, коли безпосе-редньою причиною смертi з'явилося задушення (руками, зашморгом тощо), до вбивства злочинцями застосовувалися iншi знаряддя й види дiянъ на жертву, що приносили !й особливi фiзичнi й моральш страждання та мучення. У 46% дослщжених справ до вбивства застосовувалися рiзнi види тортур, з яких найпоширенiшим було побиття. У 60% зi вказаних випадюв смерть наступала безпосередньо в результап застосування до жертви тортур, в решт ж випадюв - у результап ударiв ножем у життево важливi орга-ни або задушення.
Разом з тим, множиннють тiлесних ушкоджень не завжди свщчить про особливу жорстокiстъ способу вбивства. Як вщомо, часто вбивства е завершуючим етапом конфлiктно! ситуацi! м1ж злочинцем i потерпiлим (даний сценарш спостерiгався в 45% випадках, дослщжених автором). Iнодi потерпiлий сво!ми протиправними дiями сам провокуе !! розвиток, що приводить до виникнення у злочинця стану сильного душевного хвилювання (нормально!, але надзвичайно сильно! емоцiйно! реакцп). Слщ пщкреслити, що дана обставина враховуеться п. 7 ч. 1 ст. 66 УК Укра!ни [6, с. 22 ] як пом'якшуюча покарання i впливае на квашфшащю дiяння. Так, 18 жовтня 2002 р. Ш. у своему будинку пщ час вживання спиртних напо!в разом iз Ж. i К. умисно вдарив ос-таннього рукою в обличчя. У вiдповiдъ К. ударив Ш., а коли той упав на пщлогу, з метою вбивства почав завдавати йому руками й ногами удари в життево важливi органи, пстм кухонним ножем заподiяв чотири рiзанi рани ши! та щелепи i при цьому в^^зав вухо. Ж. також з метою позбавлення Ш. життя завдав йому декiлъка ударiв руками й ногами у дшянки розташування життево важливих органiв, а поим стрибнув на його грудну клгтку, чим заподiяв численнi переломи ребер, розриви капсули та паренхими печшки. Внаслщок травматичного шоку вщ одержаних тiлесних ушкоджень Ш. помер на мсщ вчинення злочину. Як на стадй досудового слщства, так i в судовому засiданнi засудженi визнали, що вони навмисно вбили Ш. за викладених у вироку обставин. Ви-роком апеляцiйного суду Ч-ко! областi К. i Ж. засуджено за ч. 1 ст. 115 КК Укра!ни. Заступник прокурора Ч-ко! обласп у касацiйному поданш порушив питання про скасу-вання вироку в частинi засудження К. i Ж. за умисне вбивство i направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильною квашфшащею судом дш засуджених
360
за п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115. Але колепя судщв Судово1' палати у кpимiнальних справах Верховного Суду Украши дшшла висновку, що в матеpiалах справи немае об'ективних даних про наявнiсть у К. i Ж. завдати потершлому особливих мук i страж-дань пщ час заподiяння йому тшесних ушкоджень. Навпаки, обставини справи свщчать про те, що засудженi перебували у збудженому станi, викликаному непpавомipною, зухвалою поведiнкою Ш., який ударив К., i бшка мiж ними й потертлим тривала не-значний час. Пщ час медичного огляду 20.10.2002 р. у К. виявлеш садна не лише на правш pуцi, а й на обличч^ що пщтверджуе ту обставину, шо Ш. застосував до засуд-женого фiзичне насильство. Тому квалiфiкацiю за ч. 1 ст. 115 колепею судщв Судово1' палати у кримшальних справах Верховного Суду Украши визнано правильною [12]. Таким чином, при доведенш способу вчинення злочишв даного piзновиду необхщно враховувати також особливосп особи злочинця i потеpпiлого, характер ïх взаемовiдносин, а також обставини, з яких починався злочин.
При виникненш питання про можливе перебування пщслщного в станi сильного душевного хвилювання в пpоцесi спричинення смерт потеpпiлому при pозслiдуваннi справ про вбивства, вчинеш з особливою жорстокютю, призначаеться судово-психологiчна експертиза емоцшного стану пiдслiдного. Серед питань, необхщних для постановки експеpтовi-психологовi, вiдзначимо ri, що найчастiше зустpiчаються: 1) Яю iндивiдуально-психологiчнi особливостi пiдслiдного? 2) Яю особливостi мiжособистiсних вiдносин жертви i пщслщного (соцiально-психологiчна характеристика динамши ïхнiх мiжособистiсних взаемовiдносин, ïх конфл^у, аналiз способiв виpiшення конфлiктних ситуацш)? 3) Яким чином виявленi особистюш характеристики могли вплинути на особливосп поведiнки пщслщного в дослiджуванiй ситуацп? 4) Чи заходився пщслщний у момент вчинення злочину в сташ фiзiологiчного афекту [13].
Важливою е та обставина, що 63% вбивств дано1' категорп вчиненi в сташ алкогольного сп'яншня (за даними дослщження, проведеного автором). Осюльки емоцшне збудження, виникаючи на тлi алкогольного сп'яншня, найчаспше е проявом розгальмованосп афективних pеакцiй, експерти-психологи повиннi мати в своему розпорядженш висновок судово-нарколопчно1' експертизи про наявнiсть або вщсутнють у пiдслiдного в момент вчинення правопорушення алкогольного сп'янiння i стушнь його виpаженостi [14].
Особлива жорстоюсть в обстановцi вчинення вбивства виявляеться в тому випад-ку, якщо воно здшснюеться в пpисутностi близьких потеpпiлому осiб, i при цьому вин-ний усвщомлюе, що сво1'ми дiями вiн завдае останнiм особливих псиичних або мораль-них страждань. За даними досл1дження, проведеного автором, близько в 17% дано1' категорп злочишв особлива жорстоюсть виявилася саме в обстановщ ïх вчинення [7].
Так, у ходi аналiзу аривних кpимiнальних справ автором розглядався наступний епiзод. Увечеpi 19 листопада 1997 р. в п. Л-ка С-го р-ну АРК К.С. i К.О. за замовленням О.В. зробили розбшний напад на ам'ю Б. з метою заволодшня ïхнiм майном. Проникнувши в будинок, де знаходилися Б.А., Б.Н. та ï^i малолпш дии Б.К. i Б.О., К.С. з метою подолання опору Б.А. завдав йому деюлька удаpiв дерев'яним табуретом по головi, вщ чого Б.А. знепpитомнiв. В цей час К.О. насильно втримував Б.Н. та ïï дiтей в сусщнш кiмнатi з метою отримання шформацп про мюцезнаходження грошових коштiв i щнностей. Коли Б.А. прийшов до тями, К.С. пщ загрозою розправи зажадав в1д нього
361
вказати мюцезнаходження грошових кошта i щнностей. У зв'язку з вщмовою Б.А. дати бажану К.С. шформащю у К.С. виникае намiр на вбивство Б.А. Пострiлами з шстолета вiн нанiс Б.А. 14 вогнепальних поранень в область голови, грудей, спини, черевно1' по-рожнини, верхнiх i нижнiх кiнцiвок, вщ яких той помер на мющ. Пiсля цього К.С. i К.О., загрожуючи зброею, зажадали вщ Б.Н. вказати мюцезнаходження грошових кошта та шших щнностей у будинку. Отримавши бажану шформащю, з метою прихо-вати розбшний напад i вбивство Б.А., а також маючи намiр на вбивство Б.К. i Б.О., К.О. в присутносп Б.Н. зробив два пострши з шстолета в область голови Б.К. i один пострщ в область голови Б.О. Вщ заподiяних поранень Б.К. i Б.О. померли. Викравши у Б. грошових кошта i щнностей на суму близько 19 тис. грн., К.О. i К.С. з метою приховати вчинеш ними злочини, виршили вбити Б.Н. Здшснюючи свш задум, К.О. наню ш 4 вогнепальних поранення в область шш та голови, вiд яких наступила смерть Б.Н. На ви-краденому в Б.А. автомобiлi «Мерседес» К.С. i К.О. з мюця поди зникли.
У ходi слщства й суду було встановлено, що К.С., вчиняючи вбивство Б.А., знав, що в сусщнш юмнап знаходяться його дружина й малолiтнi дпи, й усвщомлював, що сво1'ми дiями з позбавлення життя Б.А. вш завдае 1'м особливих моральних i псиичних страждань. Також слiдством i судом встановлено, що К.О. достсшрно знав, що Б.К. i Б.О. е дпьми Б.Н., проте, холоднокровно вбив Б.К. i Б.О. у присутносп ïхньоï матерi, усвiдомлюючи при цьому, що тим самим завдае ш особливих психiчних i моральних страждань. Вироком апеляцiйного суду АРК К.С. i К.О. засуджеш за сукупнютю злочинiв, вiдповiдалънiстъ за яю передбачена п.п. а, г, е, i ст. 93 КК Украши 1960 р.
Джерелами кримiналiстичноï шформацп про особливу жорстокiстъ в обстановщ вчинення злочину найчастiше виступае мюце вбивства (мiсце виявлення трупiв), наба-гато рiдше - слiди пам'ят потерпiлих (наприклад, у разi замаху на вбивство) i винних оаб. Як показуе практика, для дано1' категорп злочинiв нехарактерне перемiщення зло-чинцями трупiв з мiсця вбивства або ïх приховання (всього у 10% дослщжених справ), тому мюце вбивства, як правило, сшвпадае з мюцем виявлення трутв. У разi вчинення вбивства в умовах неочевидносп матерiали слiдчого огляду мiсця поди, в яких зафшсовано мiсцезнаходження i взаемне розташування трупiв потерпiлих, мат^али зi встановлення осiб жертв у сукупносп з висновками судово-медичного експерта про причини i час настання смерт^ вщсутносп слiдiв перемiщення трупа (трутв) можуть служити доказами особливо1' жорстокостi в обстановцi вчинення вбивства.
Джерелами доказiв умислу на вчинення вбивства з особливою жорстоюстю можуть стати показання винил особи, показання свiдкiв, показання потерпiлого у разi замаху на вбивство, а якщо ïх немае, то необхщно використовувати данi про характер взаемовщносин винного i потерпiлого, зокрема безпосередньо перед вчиненням злочину. Про це свщчить такий приклад з судово1' практики. Увечерi 15 березня 2002 р. п1д час сварки зi своею дружиною завдав ш з метою вбивства два удари молотком по головi та дев'ять ударiв кухонним ножем у рiзнi дiлянки тiла. Внасл1док одержаних поранень потерпiла померла на мющ поди. Уранщ 17 березня 2002 р. Щ. розпочав сварку зi своею донькою i, достовiрно знаючи, що вона ваптна, з метою вбивства iз помсти схо-пив ïï за шию та задушив.
У касацшнш скарзi засуджений Щ., не оспорюючи свое1' винностi у вбивстга дру-жини та доньки, просив переквалiфiкувати його дй' зi ст. 115 на ст. 116 КК, посилаю-
362
чись на те, що злочини вш вчинив у сташ сильного душевного хвилювання, яке виник-ло внаслщок аморально!' поведiнки потеpпiлих та ïх образ на його адресу.
Вщповщно до диспозицiï ст. 116 КК умисне вбивство визнаеться вчиненим у сташ сильного душевного хвилювання, якщо таке хвилювання виникло раптово внаслщок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкоï образи з боку потершлого. Але у спpавi не виявлено даних, яю б давали пщстави вважати, що у момент вчинення вбивств засуджений перебував у такому станi. Вбивства Щ. вчинив пщ час сварок, яю вiдбувалися м1ж ним та потершлими протягом тривалого часу.
За таких обставин колепя суддiв Судовоï палати у кримшальних справах Верховного Суду Украши касацшну скаргу засудженого Щ. залишила без задоволення [15].
Важливою для pозслiдування уявляеться та обставина, що результати судово-медичноï експертизи трупа (або живоï особи у pазi замаху на вбивство) дозволять також зробити виводи «про те, насюльки ймовipно було спричинення смерт даним способом, а це, у свою чергу, допомагае встановити, на що був направлений умисел особи, що вчинила злочин» [9, с. 27].
Умисел на вбивство, вчинене з особливою жорстоюстю, може бути прямим або непрямим, проте вщповщно до п.п. 2,3 ст. 24 УК Украши [6, с. 9] винна особа повинна усвщомлювати своï дп як особливо жорстою, передбачати можливють настання смерт потеpпiлого в pезультатi цих дш i бажати (або свiдомо допускати) ïï настання.
Джерелом доказiв умисного спричинення смеpтi особливо жорстоким способом е висновок судово-психiатpичноï експертизи пщслщного. Виводи експеpта-психiатpа дозволять довести, чи мп- пщслщний в пpоцесi вчинення вбивства усвщомлювати особливо жорстокий характер своïх дiй, а саме, факт спричинення потершлому особливих фiзичних, моральних або псиичних страждань, передбачати неминучють або реальну можливiсть настання смерт потеpпiлого в pезультатi ïх спричинення i бажати або свщомо допускати ïï настання [9, с. 26].
Аналiз судово-слiдчоï практики дозволив видшити серед питань, яю необхщно поставит на виpiшення судово-психiатpичноï експертизи пiдслiдного, з метою встановлення доказiв наявностi намipу на вчинення вбивства з особливою жорстоюстю, наступш: 1) Чи страждае пщслщний розладом психiки i якщо так, то яким? 2) Чи знахо-дився пщслщний у момент вчинення злочину в сташ тимчасового розладу психiчноï дiяльностi? 3) Чи мп- пiдслiдний у момент вчинення злочину усвщомлювати повною мipою своï ди або керувати ними?
У дослщженш автором сукупностi кpимiнальних справ у 12% пщслщних до вчинення вбивства спостерталися порушення психiки та ïï сум1жш стани. З них на облшу в психо-неврологичних диспансерах перебувало всього 9% осiб. Слщ зазначити, що в 100% дослщжених кpимiнальних справ проводилися судово-психiатpичнi експертизи пщслщних, у ходi яких було виявлено ще 4% ошб, страждаючих piзними псиичними, поведiнковими, емоцiйними, невpозоподiбними розладами. Визнанi ж неосудними на момент вчинення вбивства з особливою жорстоюстю 1% пщслщних.
У масивi судово-слiдчоï практики, дослщженому автором, 11% склали замахи на вбивства, вчинеш з особливою жорстоюстю. Вщповщно до п. 1 ст. 15 КК Украши [6, с.7] замах на злочин е вчинення особою дiяння з прямим умислом. Таким чином, при розслщуванш замах1в на вбивства, вчинених з особливою жорстоюстю, необхщно до-
363
вести, що дп (бездiяльнiсть) винного були безпосередньо спрямоваш на спричинення смертi потерпiлому i при цьому вш бажав ïï настання i усвщомлював особливу жорстоюсть своïх дш, але злочин не був доведений до кiнця (смерть потершлого не настала) з причин, не залежних вщ його вол1 Так, 29 червня 1999 року Б.Л. близько 14 години на кукурудзяному полi КСП "Маяк" В-ого району В^ областi, умисно, маючи намiр згвалтувати Ф.О., достовiрно знаючи, що вона неповнолпня, дiставши з кишеш шортiв розкладний шж, направив його лезо в бш Ф.О., яка вщмовилась вступати з ним в стш^ зносини, почав залякувати ïï висловлюючи погрози фiзичною розправою. До-лаючи опiр Ф.О., Б.Л. наню ïh удар рукою в голову, вщ якого та впала на землю облич-чям донизу. Продовжуючи своï злочиннi дiï, спрямоваш на згвалтування Ф.О., Б.Л. ав ïh на спину, пiдняв ïï голову за волосся i ножем наню удар по переднш поверхш шиï, заподiявши колото-рiзану рану. Даш, використовуючи безпорадний стан Ф. О., що настав внаслщок фiзичного насильства, Б.Л. перевернув ïï на спину i здшснив з нею ста-тевий акт помимо ïï вол1
Одразу ж пiсля цього, Б.Л., з метою приховати вчинений ним злочин, виршив по-збавити Ф.О. життя. Реалiзуючи свiй умисел, направлений на вбивство потерпiлоï, Б.Л., усвщомлюючи, що завдае Ф.О. особливих страждань, наню ïh ножем 17 ударiв в область грудноï клiтки, живота i попереку, заподiявши потерпiлiй тяжкi тiлеснi ушкод-ження, небезпечнi для життя в момент заподiяння. Будучи переконаним, що Ф.О. вщ отриманих ножових поранень померла, Б.Л. з мюця поди зник. Проте, смерть Ф.О. не настала з незалежних вщ волi Б.Л. причин, осюльки потерпiла через певний час прийш-ла до свщомосп, добралась до краю кукурудзяного поля, де ïï знайшли мiсцевi жшет i негайно доставили в лшарню, в яюй Ф.О. була надана необхiдна медична допомога.
Мотивуючи висновки про виннiстъ Б.Л. у вчиненш злочинiв щодо потерпiлоï Ф.О., суд обгрунтовано послався на показання потерпiлоï, iз змiсту яких вбачаеться, що за-суджений iз застосуванням фiзичного насильства i погроз вступав з нею в стш^ зносини, а потам наносив ïh численш удари ножем в рiзнi частини тiла, внаслщок чого вона втрачала свiдомiстъ. Достовiрнiстъ цих показань не викликала сумнiву, осюльки вони були послщовш, давались неодноразово як в стадп попереднього, так i судового слщства. Крiм того, показання потерпiлоï об'ективно узгоджувалися з iншими доказами, яю суд дослiдив в судовому засщанш Вони були пiдтвердженi показаннями самого за-судженого Б.Л., який не заперечував, що вступав в стат^ зносини з потерпiлою Ф.О. i наносив ïh удари ножем. А в стадп попереднього слщства вш стверджував також, що вступав в стат^ зносини з потершлою, застосувавши до неï фiзичне насильство.
Виршуючи питання про змiст i направленють умислу Б.Л., суд виходив iз сукупностi всiх конкретних обставин справи, зокрема, з послщовних дш Б.Л., який, на-носячи потерпшй численнi удари ножем, тобто знаряддям, котре завiдомо для нього могло служити засобом вчинення вбивства, в рiзнi частини тiла, в тому чист i в тi, де розташоваш життево важливi органи, безперечно усвщомлював, що може позбавити ïï життя i бажав цього. Однак, осюльки злочинний намр Б.Л. позбавити життя Ф. О. не було здшснено з причин, що не залежали вщ його вол^ осюльки потертлу на полi знайшли мiсцевi жителi i ïh була надана своечасна i квашфшована медична допомога, суд обгрунтовано визнав таю ди Б.Л., як замах на вбивство Ф.О. з метою приховання ïï згвалтування. Його виннють також була пщтверджена показаннями цшого ряду вказа-
364
них свщюв про виявлення ними потершло! Ф.О. на пол1 в тяжкому сташ з численними тшесними ушкодженнями, яю узгоджуються також з матер1алами огляду мюця подп i даними висновюв судово-медично! i судово-бюлопчно! експертиз. Виходячи з доказ1в, яю були перев1реш в судовому засщанш, суд квал1ф1кував дп Б.Л. за ч. 3 ст. 117, ст. 17 i пунктами "е", "ж" ст. 93 КК Укра!ни 1960 р. [16].
Отже, у данш статп виявлено особливосп складу вбивства, вчиненого з особливою жорстоюстю, i предмета доказування за даною категор1ею кримшальних справ; на основ1 анал1зу судово-слщчо! практики визначено джерела кримшалютично! та доказово! шформацп про особливу жорстоюсть у способ! й обстановщ вчинення вбивств; наведено практичш рекомендацп з тактики призначення й проведення експертиз.
Як видно, подальш1 дослщження доцшьно провести в напрям1 встановлення джерел кримшалютично! шформацп про умисел на вбивство з особливою жорстоюстю, а також видшення типових слщчих ситуацш, висунення й оцшювання версш з метою визначення напряму розслщування у кримшальних справах дано! категорп i розробки вщповщних комплекшв слщчих дш.
Список використаних джерел та лггература:
1. Белкин А.Р. Теория доказывания: криминалистический и оперативно-розыскной аспекты: Ав-тореф. дис. на соискание учен. степени докт. юрид.наук: Спец. 12.00.09 "Уголовный процесс, криминалистика, теория оперативно-розыскной деятельности" / А.Р. Белкин. - Воронеж, 2000. - 36 с.
2. Уголовно-процессуальний кодекс Украины: По сост. на 1 янв. 2007 г./ Верховная Рада Ук-раины.-Х.: Одиссей, 2007.- 264 с.-(Кодексы Украины).
3. Дулов А.В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными лицами / А.В. Дулов - Минск: Университетское, 1985. - 168 с.
4. Колдин А.В. Процессуально-криминалистические проблемы исследования источников информации: Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: Спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; Криминалистика и судебная медицина; Оперативно-розыскная деятельность» / А.В. Колдин.- Нижний Новгород, 2005.- 24 с.
5. Новик В.В. Криминалистические аспекты доказывания по уголовным делам об убийствах, совершенных в условиях неочевидности // Закон [Электронный ресурс]. - 10 янв. 2003 р. -Режим доступа к журн.: http://www.proknadzor.ru/analit/ all_exec.php
6. Кримшальний кодекс Укра!ни вщ 5 квгтня 2001 року: Чинне законодавство за станом на 1 верес. 2004 р.: (ввдповвдае офщ. текстов!) / А.В. ПАЛИВОДА. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. - 172 с.- (Кодекси Укра!ни).
7. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я людини: Постанова Пленуму Верховного суду Укра!ни вщ 7 лют. 2003 р. № 2 // J1Ü А:ЗАКОН [Електронний ресурс] / 1нформацшно-аналггичний центр ШГА. - К., 2008.
8. Константинов П.Ю. Влияние жестокости преступного поведения на квалификацию убийства: Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: Спец. 12.00.08 "Уголовное право; Криминология; Уголовно-исполнительное право" / П. Ю. Константинов.- СПб., 2000. - 23 с.
9. Дружков С.Н. Уголовно-правовые функции особой жестокости в составе убийства: вопросы теории и практики: Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: Спец. 12.00.08 "Уголовное право; Криминология; Уголовно-исполнительное право" / С.Н. Дружков. - Ижевск, 2002. - 30 с.
10. Татарников В.Г. Способ совершения преступления как квалифицирующий признак тяжких и особо тяжких преступлений / В.Г. Татарников // Российский следователь.- 2001.- № 2.- 48 с.
11. Белокуров О.В. Квалификация убийства, ст. 105 УК РФ: Учебное пособие / О.В. Белокуров.-М.: Юрист, 2004.-252 с.
365
12. Умисне вбивство визнаеться вчиненим з особливою жорстоюстю, якщо винний усвщомлював, що завдае потерпшому особливих мук i страждань: Ухвала Верховного Суду Украши от 15 лип. 2003 р. // ЛТГА:ЗАКОН [Електронний ресурс] / 1нформацшно-аналгшчний центр ЛЕТА. - К., 2008.
13. Васильев В. Л., Мамайчук И. И., Смирнов В. П. Использование психолога в качестве консультанта, специалиста и эксперта на предварительном следствии: Юридическая психология: Хрестоматия [Електронный ресурс]. - 26 авг. 2005 р. - Режим доступа: http://yurpsy.fatal.ru/help/xrest/text/spe/05.htm
14. Дмитриев А.С. Судебная психиатрия: Учебник / А.С. Дмитриев, Т.В. Клименко. - М.: Юристъ, 1998.-408 с.
15. Умисне вбивство визнаеться вчиненим у сташ сильного душевного хвилювання, якщо таке хвилювання виникло раптово внаслщок протизаконного насильства, систематичного знущан-ня або тяжюм образи з боку потершлого: Ухвала Верховного Суду Украши вщ 27 бер. 2003 р. // ЛТГА:ЗАКОН [Електронний ресурс] / 1нформацшно-аналгшчний центр ЛИГА. - К., 2008.
16. Щодо згвалтування неповнолгшьо^ вчиненого iз застосуванням фiзичного насильства, й замаху на умисне вбивство, вчиненого з особливою жорстоюстю, та з метою приховати шший злочин: Ухвала Верховного Суду Украши вщ 06 кит. 2000 р. // Л1ГА:ЗАКОН [Електронний ресурс] / 1нформацшно-аналгшчний центр ЛИГА. - К., 2008.
Ст рахова С.В. Криминалистические аспекты доказывания по уголовным делам об убийствах, совершенных с особой жестокостью.
Рассматриваются признаки особой жестокости как элемента состава преступления и предмета доказывания по делам об умышленных убийствах, источники криминалистической и доказательственной информации об особой жестокости в способе и обстановке совершения убийств, умысле виновного лица, приводятся практические рекомендации по тактике назначения и проведения экспертиз при расследовании уголовных дел об убийствах, совершенных с особой жестокостью.
Ключевые слова: особая жестокость, убийство, состав преступления, предмет доказывания, способ совершения преступления, обстановка совершения преступления, умысел, источники криминалистической информации, источники доказательств.
Strakhova S.V. Criminalistics aspects of proving on criminal cases about murders, accomplished with the special cruelty.
The signs of the special cruelty are examined as an element of corpus and article of proving delict in matters about intentional murders, criminalistics and evidential information generators about the special cruelty in a method and situation of feasance of murders, intention of guilty person, practical recommendations over are brought on tactic of setting and leadthrough of examinations at investigation of criminal cases about murders, accomplished with the special cruelty.
Key words: special cruelty, murder, corpus delict, article of proving, method of commission of crime, situation of commission of crime, intention, criminalistics information generators, sources of proofs.
Надшшла до редакцл 18.05.2009 p.
366
