CC BY
24Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 442-446.
УДК 343.985.7
КРИМ1НАЛ1СТИЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗСЛ1ДУВАННЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ ПРИ ПЕРЕВИЩЕНН1 МЕЖ НЕОБХ1ДНО1 ОБОРОНИ АБО У РАЗ1 ПЕРЕВИЩЕННЯ ЗАХОД1В, НЕОБХ1ДНИХ ДЛЯ ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ
Помазан С. Г.
Запор1зький Класичний приватный утверситет
У статп розглядаються питання кримшолопчио! квалiфiкацп обставин i способiв навмисного вбивства. Автор бере на себе смшивють описати способи вчинення умисних вбивств, враховуючи су-часну структуру, кримшальних обставин мiсця поди та кримшального ршення
Ключов1 слова: вбивство, умисне вбивство, механiзм скоення злочину ,необх1дна оборона, пере-вищення заходш.
Скоення злочину при захистi ввд суспiльно небезпечного посягання, хоча i з переви-щенням меж необх1дно1 оборони, в правi вважаеться обставиною, пом'якшувальною вщповь дальнiсть. Значення перевищення меж необхвдно! оборони як пом'якшувально! обставини найвиразшше проявляеться у справах про вбивства. Кримшальний кодекс Украши одним з видiв вбивства при пом'якшувальних обставинах визнае вбивство при перевищенш меж не-обх1дно! оборони або у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання злочинця (ст. 118 УК Украши).
Скоення вбивства при перевищенш меж необхщно! оборони свiдчить про ввдносно ме-ншу небезпеку злочину через низку обставин.Передуам основою для пом'якшення ввдповь дальностi за цей злочин являеться його мотив, а саме - прагнення захистити штереси дер-жави, громадськi iнтереси, життя, здоров'я, особу або права того, що обороняеться або шшо1 особи ввд суспiльно небезпечного посягання. Несподiванiсть нападу затрудняе правильне орiентування того, хто обороняеться, внаслщок чого вш не завжди вмiе розмiряти характер i небезпеку посягання з характером i небезпекою оборони. При вбивствi в результатi перевищення меж необхвдно! оборони винний часто знаходиться в сташ сильного душевного хвилювання, викликаного нападом потерпiлого, i не контролюе сво! д!1 в такому ступеш, щоб його оборона повшстю в1дпов1дала iнтенсивностi посягання. Усi цi i ряд iнших ознак вбивства, здшсненого при перевищеннi меж необхiдноl оборони, дае основу розглядати склад цього злочину як менш небезпечний.
Питання про перевищення меж необхщно! оборони нерозривно пов'язане з питанням про умови правомiрностi цiеl оборони. Саме перевищення меж необхвдно! оборони лопчно припускае наявнiсть стану необхiдноl оборони, тому представляеться необхiдним коротко зупинитися на питанш про поняття необх1дно1 оборони i умови п правомiрностi.
Ми погоджуемося з думкою вчених, що необхщна оборона - це правомiрнi i суспiльно кориснi ди особи, зробленi на захист iнтересiв держави, громадських iнтересiв, здоров'я, особи або прав того, що обороняеться або шшо1 особи ввд суспшьно небезпечного посягання шляхом спричинення нападаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено явну невiдпо-ввдшсть захисту характеру i небезпецi посягання.
Умови правомiрностi акту необхiдноl оборони, що вщносяться до посягання, зводяться до наступного: а) посягання мае бути громадське небезпечним; б) посягання мае бути наяв-ним; в) посягання мае бути дшсним.
Умови правомiрностi акту необхiдноl оборони, що вщносяться до захисту, зводяться до наступного:
442
а) допускаеться захист не лише сво!х штереав, але i державних i громадських штереав, а також iнтересiв iнших оаб;
б) захист здiйснюеться шляхом спричинення шкоди тому, що зазiхае, а не трепм особам;
в) захист мае бути своечасним;
г) захист не повинен перевищувати меж необхвдно! оборони.
Характер i небезпека посягання визначаються значущiстю об'екту, на який спрямовано посягання, способом посягання, мiрою його iнтенсивностi (силою i нестримнютю), застосо-ваними знаряддями i засобами нападу, числом оаб, що беруть участь в напащ, стадiею посягання (приготування, замах, юридично зашнчений злочин), можливiстю довести злочин до шнця, часом, мiсцем, усiею обстановкою здшснення посягання i т. п.
Шд явною невiдповiднiстю захисту характеру i небезпецi посягання сл1д розумти спричинення нападаючому явно непотрiбно!, надм^рно!, тако!, що не викликаеться обстановкою тяжко! шкоди(зокрема, смертi або тяжких тшесних ушкоджень), коли той, що обороняеться удався до захисту такими засобами до методiв, застосування яких явно не викликалося т характером нападу, нi реальною обстановкою, i без необхiдностi завдав нападаючому тяжко! шкоди.
Перевищення меж необхщно! оборони мае передусiм мiсце у випадках явно! неввдпо-вiдностi мгж загрозливою шкодою i шкодою, що заподшеться обороною, у випадках рiзко! не спiвмiрностi мiж цiннiстю, важливютю, громадським значениям iнтересу того, що захи-щаеться i iнтересу, що порушуеться обороною. Йдеться саме про рiзку не спiвмiрнiсть мiж благом що захищаеться i благам, що порушуються обороною, а не взагалi про порушення висунено! вимоги спiвмiрностi благ при необхiднiй оборонi. Вимоги про обов'язкову сшвмь рнiсть мiж заподiяною шкодою i шкодою запоб^ання привело б на практицi до неможливос-тi прибiгати у рядi випадк1в до необх1дно! оборони. При такому положенш не можна, напри-клад, заподiяти тiлесне ушкодження злочинцю, вбити особу, що намагаеться згвалтувати жiнку, оск1льки життя е цшшшим благом в порiвияннi iз статевою недоторкашстю, i т. п. Ось чому помилковим е i висунене деякими авторами вимога, щоб шкода, заподiяна такими, що обороняються нападаючому, була мшмально можливою, необхвдною для припинення нападу i, що шбито iнакше, якщо той, що обороняеться завдае нападаючому не мшмально можливо! шкоди, достатньо! в той же час для припинення нападу, а серйозшший, штенсив-нiсть захист е перевищуе iнтенсивнiсть напад. Тому тут матиме мюце перевищення меж не-обхiдно! оборони.
Така вимога значно обмежуе право громадян на необхщну оборону.У стаиi необхвдно! оборони у бшьшосп випадк1в дуже скрутно визначити, яким мае бути та "мшмальна шкода", спричинення яко! буде "достатшм" для ввдбиття нападу. Важливо, щоб ця шкода не була рiзко неспiввмiрною в порiвняннi з вщверненою шкодою, а не "мшмально можливим". На-справдi, важко вимагати ввд ж1нки, що захищаеться ввд згвалтуваиия, щоб вона не вбивала насильника, а лише обмежилася спричиненням йому тiлесних ушкоджень.Шкода, що заподшеться нападнику особою, що дiе в станi необхвдно! оборони, може бути i значнiшим в порiвияннi з тiею шкодою, настания яко! було вщвернене актом необхiдно! оборони.
Малоцшний iнтерес, нiкчемне благо не можна захищати шляхом спричинення нападаючому серйозно! шкоди.Так, наприклад, вбивство особи, що намагаеться зiрвати яблуко в чужому саду, повинне розцшюватися як вбивство з корисливих мотивiв. Об'ект, що в даному випадку захищаеться, настiльки незначний, що посягання на нього позбавлене ознаки гро-мадсько! небезпеки, отже, стан необхвдно! оборони вiдсутнiй, i заподiяння посягаючому шкоди потрiбно розглядати як ввдповщний умисний злочин, нiчого спiльного не мае з необ-х1дною обороною.
Перевищення меж необхщно! оборони мае мюце i у випадках явно! невщповвдносл мiж способами i засобами захисту, з одного боку, i способами i засобами посягання - з шшо-го.Спосiб дi!, застосований нападаючим, е однiею з обставин, що визначають характер i не-
443
безпеку посягання.При посягант на один i той же об'ект CTyniHb громадсько'' небезпеки в основному визначаеться виходячи i3 способу дп. Наприклад, грабiж, сполучений з насильст-вом, не небезпечним для життя i здоров'я потерпiлого, характеризуеться бiльшою небезпе-кою в порiвняннi з простим граб1жем. 1стотне значення мають i засоби, застосованi напада-ючим або тим, хто захищаеться.Озброений напад е небезпечнiшим в порiвняннi з нападом неозброеним.Проте за певних умов i неозброений напад(наприклад, нападаючий душить того, хто обороняеться) по ступет небезпеки може не поступатися озброеному нападу. Ве-лике значення мае i споаб застосування обраних засобiв.Загроза пiстолетом i пострiл з тс-толета - рiзнi по сво'й небезпецi ди.
Для правомiрноï оборони зовсiм не потрiбно пропорцюнальшсть (абсолютнiй домiрнос-тi) мiж способами i засобами захисту i способами i засобами посягання. Абсолютно неправильною е вимога, щоб той, хто обороняеться захищався пею ж зброею або тими ж способами, яш застосовував той, хто зазiхае.
Неозброений напад при конкретних обставинах може представляти для життя непросто спорщнену небезпеку, запобiгання яко'' за допомогою збро'' цiлком виправдане.Потрiбно враховувати, що люди розрiзняються за силою, спритшстю, умiнням володiти зброею або оборонятися без збро'.Вимога користуватися при захистi тiею ж зброею, що i нападаючий, ставить того, хто обороняеться в прше положення, н1ж злочинця.Окрiм того, що не завжди можливо захищатися спiввимiрними засобами слщ мати на увазi, що у того, хто захищаеться немае часу для роздумiв, сумiрнi чи застосовуваш ним способи та засоби захисту способам i засобам посягання. Засоби захисту можуть бути i бшьш ефектившшими.
Той, хто обороняеться мае право застосувати ri засоби i способи захисту, яш в цих умо-вах найбiльш придатнi для оборони ввд посягання, з урахуванням, зрозумiло, характеру i небезпеки посягання, щоб не перевищити меж необхвдно'' оборони.Проте явна неввдповщ-нiсть способiв i засобiв захисту способам i засобам посягання е перевищенням меж необхщ-но'' оборони.
Перевищенням меж необхвдно'' оборони е i явна неввдповвдшсть iнтенсивностi захисту iнтенсивностi посягання. Шд iнтенсивнiстю посягання розумiеться його сила, енерпя, не-стримнiсть. Сила, енерпя, нестримшсть оборонних дiй характеризують iнтенсивнiсть захисту.
Якщо напад дуже сильний i стрiмкий, такий, що його можна ввдобразити лише шляхом спричинення смертi або тяжкого поранення нападаючому, то це останне не буде перевищенням меж необхвдно'' оборони.
Захист може бути навиъ штенсившшим, н1ж посягання. У рядi випадк1в тiльки такий захист може забезпечити усшх необхвдно'' оборони.Висновок про те, чи мало мюце перевищення меж необхвдно'' оборони або m, можна зробити лише в результат ретельного аналiзу конкретних обставин справи, особи яка зазiхае та яка обороняеться. Треба враховувати сшв-ввдношення сил нападаючого i того, хто обороняеться, можливосл доведення нападаючим злочину до кiнця, здiбностi та можливосп посягання, хто обороняеться до вщображення, його душевний стан, шльшсть нападаючих i тих, як1 захищаються.Мае значення вiк, стать, стан здоров'я, фiзична сила того, хто зазiхае та обороняеться.Наприклад, для в1дображення нападу фiзично сильного неозброеного чоловiка престаршою людиною або пiдлiтком буде виправдано застосування в якостi засобiв захисту збро'' або замiнюючих його предмепв i спричинення тяжко'' шкоди нападаючому.Навпаки, для ввдображення нападу фiзично слаб-ко'' людини людиною, що мае достатню фiзичну силу, застосування збро'' може виявитися перевищенням меж необхвдно'' оборони.
Важливе значення мають час, мюце i уся обстановка в якш вiдбуваеться посягання. Напад, здшснений вночi у в1длюдному мющ, iнодi вимагае рiшучiших засобiв захисту, шж напад, здiйснений вдень на люднш вулицi.
Кiлькiсть оаб, що здiйснюють суспiльно небезпечне посягання, робить певний вплив на характер i способи захисту.Природно, що чим бшьше нападаючих, тим велику небезпеку
444
представляе посягання. Навггь у тих випадках, коли посягання здшснюе одна особа, а iншi стльники, не проявляючи активностi, пвдтримують його лише морально своею присутшстю, небезпека посягання зростае.
Але приведенi вище аргументи - це лише половина диспозици дано! кримшально-правово1 норми.1нша ïï частина полягае в умисному вбивствi при перевищенш заходiв, необ-хвдних для затримання злочинця. Нам представляеться, що Законодавцем внесенi iстотнi доповнення до Кримшального кодексу в порiвняннi з минулим Кримiналъним кодексом Украши в частиш перевищення меж необхiдноï оборони у випадках перевищення заходiв, необхщних для затримання злочинця.
Необхiднiстъ юнування вказаноï норми обумовлюеться тим фактом, що бшьша половина кримшальних справ про вбивства при перевищенш заходiв необхвдно].' оборони як раз i доводиться на категорш справ, пов'язаних iз завданням шкоди злочинцевi при його затри-маннi.У кримшальному правi напрямок теорiï i практики застосування вказаноï норми тшь-ки починаються, проте думаеться, що проблем з розробкою теори великих складнощiв у учених в областi кримшального права не передбачаеться.
Питання про притягнення особи до кримiнальноï ввдповщальносп за перевищення за-ходiв необхщних при затриманнi злочинця повинен виршуватися за вище передбачуваною схемою, стосовно перевищення меж необхщно1' оборони.Частковими можуть бути тi факти, коли особа яка затримуе злочинця вичерпало уа засоби для того, щоб наявними у нього дос-тупними заходами зупинити злочинця, або його знешкодити, а спричинення тяжких тшес-них ушкоджень або його вбивство було викликане в якосп крайнього заходу в розумшш суб'екта. Наприклад,нарядом мшци зупинений громадянин, за прикметами схожий з орiен-туванням прикмет вчиненого злочину. На законнi вимоги пред'явити документи, громадянин з кишеня вихопив предмет схожий за формою на шстолет, i був застрелений мшцюнером, який до цього привiв свою табельну зброю у готовнiсть.Перевiркою встановлено, що декель-кома хвилинами рашше слвдуючи з роботи, вказаний громадянин вже двiчi зупинявся анало-пчними нарядами мiлiцiï для посввдчення особи, а предмет той, що нагадуе зброю був усьо-го лише непромокальний портсигар, де у нього збер^алися документи.Будучи у свош бшь-шостi працiвниками структур правоохоронних оргашв, можливо маючи при собi спещальш засоби i вогнепальну зброю, вказаш суб'екти мають бути вiдповiдно пвдготовлеш як фiзич-но, так i юридично. Яснiсть застосування збро1' на поразки злочинця мае бути представлена характером вчиненого злочину i ступенем небезпеки злочинця. Випадок, що розглядаеться вище, показуе явне перевищення заходiв, необхiдних для затримання злочинця.
I останне, особа яка затримуе злочинця, будь то громадянин або пращвник правоохоронних оргашв, повинен до кшця вичерпати усi засоби для його фiзичноï або морально].' iзо-ляцiï, iнакше його дiï розцшюватимуться як перевищення заходiв, необхвдних для затримання злочинця.Схематичш таю основш ознаки, як1 повиннi враховуватися при виршенш питання про наявшсть або вiдсутнiсть перевищення меж необхщно1' оборони або у випадках перевищення заходiв, необх1дних для затримання злочинця.Зрозумшо, усi цi ознаки повинш враховуватися, в сукупностi, що дозволить бшьш повно i усебiчно з'ясувати питання про ступень вщповвдносп захисту характера i небезпечносп посягання.
О^м перевищення меж необх1дно1' оборони, що виразилося в явнiй невiдповiдностi захисту характеру i небезпещ посягання, можливо виникне питання про перевищення меж необхщно1' оборони i не своечаснють оборони(перевищення меж необхiдноï оборони в чаа).
Так зване перевищення меж необхвдно1' оборони в чай не ув'язуеться з ютотою самого поняття необх1дна оборона. Рiч у тому, що перевищення меж необхвдно1' оборони може мати мюце лише при захисп в1д готiвкового посягання, коли особа, здшснюючи свое право на оборону, в той же час виходить за рамки допустимого захисту. У тих випадках, коли посягання ще не почалося або коли воно вже зашнчилося, посягання в наявносл немае, отже, немае i права на оборону, а там, де ще немае або вже немае стану необхщно1' оборони, не може бути i мови про перевищення ïï меж.Не можна порушити те, що не юнуе, не можна
445
перевищити те, чого немае. Тшьки знаходячись в сташ необхвдно! оборони, можна переви-щити И меж1. Ми вважаемо абсолютно правильною точку зору, про неспроможнють конс-трукцп так званого перевищення меж необхвдно! оборони в чай.
Визначення перевищення меж необхщно! оборони, як явно! невщповвдносп захисту характеру i небезпецi посягання законодавства, також повнютю виключае так званий ексцес оборони в чай(невчасшсть оборони). Законодавець не розглядае "несвоечасну оборону" в якосп виду перевищення меж необхвдно! оборони.
У тих випадках, коли особа завдае шкоди, в якшсь мiрi обумовлений передбачуваним або вже зашнченим посяганням, питання про вщповщальшсть ща особи повинне вирiшува-тися, на наш погляд, таким чином. Якщо суб'ект усввдомлюе, що посягання ще немае або що воно фактично вже зак1нчилося, i проте завдае шкоди, вiн повинен нести вщповщальшсть за вiдповiдний умисний злочин.
Список лггератури:
1. Конституцш Украши. Прийнята на V сесй Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 року // Ввдо-мост Верховно! Ради Украши. - 1996. - №30.
2. Кримшальний кодекс Украши. - К.: Парламентське вид-во, 2001.
3. Кримшальний кодекс УРСР - науково-практичний коментар. - К. 1987 р.
4. Кримшальне право Укра!ни. Особлива частина / За ред. Професорш М.1. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тацш. - Кшв -Харкiв: 2001.
5. Кримiнальний процесуальний кодекс Укра!ни. Науково-практичний коментар : у 2 т.; за заг. ред. В.Я.Тащя, В.П.Пшонки, А.В.Портнова. - Х.: Право, 2012. - 768 с.
6. Курс кримшологп: Шдручник: у 2 книгах / За ред. О.М. Джужи. - К.: 2001.
7. Зелшський А.Ф. Кримшологш: Навчальний посiбник / А.Ф. Зелшський. - Х.: 2000.
Помазан С.Г. Криминалистические проблемы расследования умышленных убийств при превышении пределов необходимой обороны либо в случае превышения мер, необходимых для задержания преступника / С. Г. Помазан // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 442-446.
В статье рассматриваются вопросы криминологической квалификации обстоятельств и способов умышленных убийств. Автор берет на себе смелость описания способов совершения умышленных убийств, учитывая современную структуру, криминальные обстоятельства места происшествия и уголовно-процессуальные решения.
Ключевые слова: убийство, умышленное убийство, механизм совершения преступления, необходимая оборона, превышение мер.
Pomazan S.G. Criminalistics of problem of investigation of intentional murders at exceeding of limits of necessary defensive or in excess of measures necessary for detention of criminal / S.G. Poma-
zan // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. -Vol. 26 (65). № 1. - Р. 442-446.
The article deals with the issues of criminological qualification of the circumstances and ways of premeditated murder. The author ventures to describe ways of committing premeditated murders, considering modern structure and criminal circumstances of the scene of action and crime solving.
Key words: murder,premeditated murder, the mechanism of the crime, necessary defense, excess of measures.
446
