CC BY
15JURIDICAL SCIENCES
ПОСЯГАННЯ НА ЗАХИСНИКА ЧИ ПРЕДСТАВНИКА ОСОБИ У ЗАКОНОДАВСТВ1 КРА1Н
ПРАВОВО1 С1М'1 ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА
Логвинський Г.В.
астрант кафедри кримтального права Нацюнального утверситету «Одеська юридична академiя»
ENCROACHMENT ON THE DEFENDER OR REPRESENTATIVE OF A PERSON IN THE LAW OF
THE COMMON LAW FAMILY
Logvinsky G.
postgraduate student of the Department of Criminal Law National University "Odessa Law Academy"
АНОТАЦ1Я
У статп дослвджено питання посягання на захисника чи представника особи у законодавсга кра!н правово! ам'! загального права. Автором встановлено, що у КК американських штапв, як правило, iснуe окрема норма про кримшальну вiдповiдальнiсть за посягання на життя та/або майно державного служ-бовця. Наприклад, у КК Колорадо видшено окрему норму про посягання на державного службовця як спробу впливу на прийняття ним ршення. Злочин про спроби впливу на державного службовця в КК штату Колорадо розмщено у Роздш 18-8-306.
Зроблено висновок, що у КК рiзних штапв прямо не передбачено ввдповвдальшсть за посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правово! допомоги. Виршення питання щодо кватфжацп таких посягань рiзниться в залежностi ввд штату, що породжуе ряд колiзiй та недостатню кримiнально-правову охорону прав адвокапв. Квалiфiкацiя посягання на захисника чи представника особи здшснюеться за «публiчне залякування та помсту» (ст. 122 КК штату Луiзiана), за погрозу (ст. 422 КК Калiфорнil) або за посягання на державного службовця у тих штатах де юнуе широке поняття «державний службовець»(Роздш18-8-306 КК Колорадо).
ABSTRACT
The article examines the issues of encroachment on a defender or representative of a person in the legislation of countries of a legal family of common law. The author found out that in the Criminal Code of American states, as a rule, there is a separate provision on criminal liability for encroachment on the life and/or property of a civil servant. For example, in the Criminal Code of Colorado, there is a separate article, concerning encroachment on a civil servant as an attempt to influence his decision-making. The Colorado Criminal Code of Attempted encroachment of a Civil Servant is found in section 18-8-306.
It is concluded that the Criminal Code of different states does not directly provide for liability for encroachment on the life of a defence lawyer or representative of a person in connection with activities related to the provision of legal assistance. Decisions on the qualification of such offenses differ from state to state, which gives rise to a number of conflicts and insufficient criminal law protection of the rights of lawyers. The qualification of an attack on a defender or representative of a person is carried out under "public intimidation and revenge" (article 122 of the Criminal Code of Louisiana), threat (article 422 of the California Criminal Code) or attack on a public servant in those states where there is a broad concept of "public servant" (Created 18-8-306 of the Criminal Code of Colorado).
Ключовi слова: компаративютський аналiз, кримшальне правопорушення, правова ам'я, посягання, захисник, представник особи.
Keywords: comparative analysis, criminal offense, legal family, encroachments, defender, representative of a person.
£вроштеграцшш прагнення в Укрш'ш ак-туалiзують питання дослвдження законодавства, ш-ших правових амей, груп та систем. Визначальною передумовою актуалiзацii таких процеав виступае глобалiзацiя, що позначаеться впливом на процеси полггачного, економiчного та правового харак-терiв. Шждержавне ствробггництво сприяе ро-зробленню та iмплементацii ушверсальних та репо-нальних стандартiв у рiзних сферах дiяльностi, але передусiм у сферi прав i свобод людини, мiжнарод-них та торгiвельно-економiчних вiдносин. Правове
регулювання, таким чином, набувае штернацю-налiзованого характеру [1].
Як зазначае О.П. Дзьобань, глобалiзацiйнi процеси здшснюють серйозний вплив i на таку важ-ливу сферу сустльного життя, як правосвiдомiсть i правова культура, в рамках нацюнальних правових систем. Правова система виступае як явище того, що сощально детермшуеться, що вiдображае !! соцiальну обумовлешсть. Функцiонування правово! системи залежить вiд соцiальних чинникiв, що ввдображають духовну сферу суспiльного життя:
релш!, традицш, культури, а також вщ чинник1в, що формують матерiальну сферу життя, iHTepeciB i потреб рiзних складових сощально! структури сус-пiльства (класiв, прошаркав i груп населения, iндивiдiв) [2].
Дослвджения порiвняльно-правових аспектiв посягання на захисника чи представника особи до-цшьно розпочати i3 з'ясування базових компара-тивiстських понять, а саме поняття правова система та правова ам'я.
До англо-американського типу правово! си-стеми, як правило, вiдносять законодавство певних кра!н, це: Англiя, Швшчна Iрландiя, США, Канада, Австралiя, Нова Зелавдя, деякою мiрою — ко-лишнi колони Британсько! iмперi! (ниш 36 кра!н е членами Сшвдружиосп та iн. Усерединi англо-аме-риканського типу правово! системи розрiзняють два шдтипи, або двi групи: — аиглшське загальне право (Англiя); — американське право (США).
Крiм того, подш англо-американського типу правово! системи можливий на двi групи: европей-ське загальне право (Англiя, Iрландiя); позаевро-пейське загальне право (США, Канада). Право кож-но! кра!ни поза £вропи набуло широко! автономi! в рамках англо-американського типу правово! системи. 3. Змшаиий тип правово! системи виник на стику двох класичних титв правово! системи: роман германсько! та англо-американсько! i мае спе-цифiчнi риси.
Х. Бехруз видме три основнi правовi сiм'!: ро-мано-германська, англосаксонська i соцiалiстична, до яких примикають iншi правовi ам'!, а саме: релiгiйнi i традицшш правовi системи, зокрема му-сульманське й iндуське право, право кра!н Далекого Сходу, а також правовi системи кра!н Африки [3, c. 30]. Ми ж погоджуемося з думкою А.М. Со-ловйово! про те, що соцiалiстичнi правовi системи в основному стали iсторiею (!х можна вивчати в ретроспективному плаш), проте й сьогодш е низка правових систем (Куба, В'етнам, КНДР), яш збе-регли сощалютичне забарвления з внесенням до них бшьших чи менших - залежно ввд держави -новацш. Проте це не означае, що з урахуванням «сощалютичного» забарвлення !х не можна вщне-сти до класично усталених типiв правово! системи [4].
У той же час, е очевидним той факт, що жодна класифжащя не може бути едино правильною, осшльки будь-яке групування правових систем здiйснюеться у певному методологiчному кон-текстi, з озиранням на конкретнi дослвдницьш цiлi. Саме тому кожен такий подiл правових систем на правовi сiм'! буде мати ввдносний характер [5, c.239]. Саме тому в юридичнiй лiтературi можна зустрiти зiзнання у тому, що в дщсносп в реальному житп «немае i не може бути завершено! правово! або будь-яко! шшо! класифiкацi!, i будь-яка виокремлена правова сiм'я неминуче буде мати вiдносний характер» [6, c. 22].
На наш погляд необхвдно, аналiзуючи шсти-тути кримшального права заруб1жиих держав, дати можливють кожному дослiднику розробити свiй власний шдхвд до типологi! кримiнально-правових
систем з огляду на специфiчнi особливосп всере-динi великих правових амей.
Орiентиром визначення сутностi сучасного кримшального права у рiзних кра!нах е юторично та теоретично обгрунтована типолопя кри-мiнально-правових систем, яка може бути до-повнена та розвинута з урахуванням сучасних юто-ричних теиденцiй.
Слiд згадати, що загальне (англо-саксонське) право вторично склалося в Англл. Загальне право виправдовуе свою назву тим, що воно, по-перше, дiяло на територп всiе! Англи (перiод його становления - X - XIII столитя) у виглядi судових звича!в, виникали ^м законодавства, i, по-друге, воно по-ширювалося на всiх вiльних щдданих короля в ци-вiльному судочинствг Узагальнюючи судову практику у сво!х рiшениях, суддi керувалися нормами вже сформованих в1дносин i на !х основi виробляли сво! юридичш принципи. Сукупнiсть цих рiшень, точшше, принципiв, на яких вони гуртувалися (пре-цедентiв), була обов'язковою для вах судiв i, таким чином, склала систему загального права. Однак по-милково вважати, що юнуе прiоритет «суддiвсь-ких» норм перед статутних i конституцiйними нормами. Специфжа загального права полягае в: 1) вщ-сутностi кодифiкованих галузей права i 2) наяв-носп в якостi джерела права величезно! кiлькостi судових рiшень (прецедентiв), е зразками для ана-логiчних справ, розглянутих iншими судами. Крiм загального права, в структуру англшського права входять статутною право (законодавство) i «право справедливостi» [7, c. 2].
Серед особливостей правово! системи США видмються наступш: наявнiсть загального права, федеративний характер держави i в силу цього -розмежування повноважень федерального центру i штапв в областi правового регулювання. Кожен штат приймае сво! правовi норми з питань, вiднесе-них до !х вiдания вiдповiдно до Поправкою Х до Конституцп США. Щ особливостi привели до того, що рiзнi джерела права в США стали конкурувати м1ж собою. Б№ш того, стали виникати проблеми у правозастосуваннi в судах рiзних штатiв. Для гар-монiзацi! законодавства штати стали створювати рiзнi приватно -державш оргаиiзацi! (наприклад, Нацiональну конференцш уповноважених по унiфiкацi! законiв штапв), як1 стали готувати вiдповiднi модельш акти. Юридична громадськ1сть також бере участь в шших проектах по ушфжаци i гармонiзацi! законодавства штапв у США (наприклад, Американська асоцiацiя юристiв, Американ-ський шститут права) [8, c.12].
Сучасне американське федеральне кри-мiнальне право е результатом бшьш нiж двохсотлггнього розвитку правово! системи США. Внаслвдок поступового розширення компетенцi! федерального уряду його значения в останш деся-тилiття все бiльше зростае. У зв'язку з цим особлива увага повинна придшятися питаниям повноти, до-ступностi та ефективностi законiв. Однак багато до-слiдникiв вважають, що чинне федеральне кри-мiнальне законодавство США не ввдповвдае перера-хованим якостям. Не в останню чергу це пов'язано
з проблемою його оргашзацп, яка юнуе вже досить тривалий час, не дивлячись на наявшсть так званого Федерального кримшального кодексу США [9, c. 73].
Крiм того, Кодекс законiв Сполучених Штатiв створювався без намiри внести будь-яш фундамен-тальнi змiни в сферу федерального законодавства. Перш за все вш мислився як шструмент, здатного спростити процес застосування норм кримшального закону на практищ. Однак перерахованi недолiки не дозволяють в повнiй мiрi говорити про його ефектившсть. Нервдко фахiвцi в галузi кри-мiнального права вважають за краще звертатися до неофщшних редакцiям Кодексу, оск1льки останнi, як правило, мютять бiльш актуальну i вiдповiдае дiйсностi, посилання на iншi нормативнi акти i су-довi рiшення [9, c. 80].
Крiм того, специфiка системи кримiнального законодавства США полягае також у вщсутносп категорш Загально! та Особливо! частин, як вщ-сутня i класифшащя кримiнально-правових норм на норми Загально! та Особливо! частини. При цьому кримiнально-правовi норми в рядi випадк1в шикуються в прямому взаемозв'язку з кримшально-процесуальними нормами, що пояснюеться лише загальним кончиною про нормах матерiального i процесуального характеру в англосаксонськ1й си-стемi права [10, c. 149].
У КК американських штатiв, як правило, юнуе окрема норма про кримшальну вiдповiдальнiсть за посягання на життя та/або майно державного служ-бовця.
Так, наприклад у КК Колорадо видшено окрему норму про посягання на державного служ-бовця як спробу впливу на прийняття ним рiшення. Злочин про спроби впливу на державного служ-бовця в КК штату Колорадо розмщено у Роздш 188-306.
Роздшом 18-8-306 передбачено, що: «Будь-яка особа, яка намагаеться вплинути на будь-якого державного службовця шляхом обману з метою змшити чи вплинути на його ршення, голосування, думку чи дш державного службовця стосовно будь-яко! справи, яка повинна бути розглянута або виконана ним, вчиняе тяжке злочин 4 класу».
Згiдно з дуже широким визначенням державного службовця в цьому закош, полiцейський без сумшву е державним службовцем. Крiм того, "дер-жавний службовець", як це передбачено у роздш 18-8-306, це: "будь-який офщер чи працiвник уряду, як-то обраний чи призначений, та будь-яка особа, яка бере участь у ролi радника, консультанта, керiвника процесу або iншим чином у вико-наннi урядово! функцп, але це поняття не включае свiдкiв».
Таким чином, дана норма не мютить прямого вказання на посягання на захисника чи представ-ника особи у зв'язку з !х дiяльнiстю.
Звертаючись до зростаючо! проблеми посягань на захисника, американськ1 дослвдники вказують на те, що переважна бшьшють таких справ, як погроза захиснику через виконання його професiйних
обов'язшв розглядаеться з огляду на статтю «погроза». Вiдповiдно до статп 422 Кримiнального кодексу Калiфорнi!', умисна погроза iншiй особi, яка може полягати в погрозi заподiяти тяжк1 ушкод-ження або смерть, е злочином. Цей злочин ввдомий американському кримiнальному праву як "зло-чинна погроза". Погрози можуть бути висловлеш усно, письмово або за допомогою електронного носiя, наприклад електронною поштою, поввдом-ленням голосово! пошти, повiдомленням у сощаль-них мережах, коментарем у блоз^ текстовим по-ввдомленням, вiдео чи факсом [11].
У нормативних актах кра!н англо-американсь-ко! правово! сiм'! часто вживаються рiзнi термiни для позначення захисника чи представника особи.
Так, термiн «барристер» визначае професюна-лiв, вiдповiдальних за юридичну роботу в спецiалi-зованих юридичних сферах. Баристери мають право виступати перед усiма судами, з особливим акцентом на можливосп працювати у судах вищо! iерархi!. На вщмшу ввд роботи солiситерiв, яка за-звичай виконуеться разом з шшими професюна-лами, баристери працюють iндивiдуально, зазвичай як правило, об'еднуючись у палати, що спецiалiзу-ються у рiзних сферах. Як правило, щ юристи не пiдтримують прямих договiрних ввдносин з ктен-тами, оскшьки вони працюють через солiситерiв [12].
Звернемо увагу, що кримiнально-каранi погрози висловлюються з намiром викликати ввдчуття страху реального заподiяння шкоди здоров'ю (тiлесних ушкоджень) або смерть Однак, як зазна-чае Теонарю М. (Theoharis М.) для квалiфiкацi!' дiяння за ст. 422 КК Калiфорнi!' не е важливим чи ввдчувае потерпiлий такий страх реально. Важливим е лише нашр особи, яка погрожуе. Умисел особи, яка погрожуе, зазвичай визначаеться обста-винами справи [13].
Проте, iншi дослвдники вказують, що для того, щоб висунути звинувачення у кримшальних погро-зах, сторона обвинувачення повинна встановити, що потерпiлий насправдi побоювався за свою без-пеку або безпеку свое! ам'!.
Крiм того, немае значення чи така погроза вис-ловлена безпосередньо самим винним або через третю особу. У американськш кримiнально-пра-вовiй доктринi зазначено, що якщо потерпiлий не мiг зрозумгги реальнiсть тако! погрози, злочин кри-мiнально! погрози вiдсутнiй, i будь-яке звинувачення, ввдповщно до ст. 422 КК Калiфорнi!' буде ввдхилено. Однак, якщо потерпiлий насправдi вщ-чував страх, постае наступне питання - чи був таки страх обгрунтованим?[14].
Суди Калiфорнi! навiть оперують таким понят-тям як "стшкий" страх. Загалом, це поняття означае "душевний стан... який не е миттевим, швидкоплин-ним або тимчасовим" та визначаеться в кожному конкретному випадку.
Схожий шдхвд знаходимо у КК кра!ни романо-германсько! правово! сiм'!, детальний аналiз яко! подано у шдроздш нижче. Вiдповiдно до ст. 240 КК Шмеччини, використання погроз або примусу для того, щоб змусити особу зробити, погодитися
чи утриматися ввд вчинення ди, зазнае покарання у виглядi позбавлення волi на строк, що не переви-щуе трьох рошв, або штрафу. Вiдповiдно до ч. 2 дiя е незаконною, якщо застосування сили або погрози заподiяння шкоди вважаеться недоцiльним для до-сягнення бажаного результату.
Слiд тдкреслити, що особа потерпiлого або и статус значения для квалiфiкацi! немае.
У КК штату Монтана такий склад кримшаль-ного правопорушення передбачаеться ст. 45-5-203 m назвою «Залякування» (Intimidation). Вiдповiдно до ч. 1 ще! статтi така норма визначаеться наступ-ним чином: «особа вчиняе злочин залякування, з метою змусити когось виконати або утриматись вiд виконання будь-якого вчинку, винний спiлкуеться з потертлим за таких обставин, як1 обгрунтовано ма-ють тенденцiю викликати страх, якщо вони будуть здiйсненi. У тексп статтi також наведений перелж дiй, як1 також будуть означати «погрозу», а саме: (a) заподiяти фiзичноl шкоди особi, як1й погрожують, або будь-як1й iншiй особi; (b) п1ддавати будь-яку особу ув'язненню або обмеженню; або (с) вчинити будь-яке кримшальне правопорушення.
1нший пiдхiд до кримiналiзацi! посягання на життя особи, а також захисника спостертаемо у КК штату Луiзiана. Так, вщповщно до ст. 122, що мае назву «публiчне залякування та помста» зазначено, що публiчне залякування - це застосування насиль-ства, сили чи погроз стосовно будь-яко! з наступ-них осiб з нашром вплинути на його поведiнку зва-жаючи на його посаду, роботу чи виконуваних обов'язшв. У текстi статтi визначено такий перелж осiб: державний службовець, присяжний, свiдок або особа, яку збираються викликати як свiдка щд час судового розгляду чи шшого провадження у будь-якому судi, колеги чи службова особа, упов-новажена на збирання доказiв або вщбрання пока-зань, виборець або посадова особа на будь-яких за-гальних, первинних або спещальних виборах, водiй школьного автобуса.
Таким чином, у КК рiзних шталв прямо не пе-редбачено ввдповвдальшсть за посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з дiяль-нiстю, пов'язаною з надаииям правово! допомоги. Вирiшения питания щодо квалiфiкацi! таких пося-гаиь рiзниться в залежиостi ввд штату, що породжуе ряд колiзiй та недостатню кримiнально-правову охорону прав адвокапв.
На даиу проблему звертають увагу i до-слвдники з шших кра!н сiм'! загального права. Ка-надськi дослiдники зазначають, що з огляду на характер роботи, що проводиться юристами, здаеться логiчним сподiватися, що було проведено певнi до-слвджения щодо посягань на адвокапв. Однак, як не дивно, у Швтчнш Америщ е лише кшька заверше-них дослiджень, а в Каиадi - лише одне. Перше до-слвджения було опублiковане в 1998 рощ в Журналi Америкаисько! асощацп адвокатiв, написане Марком Хансеном, "Адвокати на шляху шкоди" [15]. У своему дослщженш Хаисен опитав 253 адвокатiв, виявивши, що: 60 вщсотшв заявили, що !м загро-жувала протилежиа сторона; 7 ввдсотшв повщо-
мили, що !м загрожував власний клiент; 12 ввд-сотк1в повiдомили, що стали жертвами насильства з боку протилежио! сторони або !х клiента; i лише 1 з 4 респондентiв зазначив, що вжив будь-яких спецiальних запоб1жиих заходiв для захисту свое! безпеки [16].
Наступне масштабне дослвджения було опублжоване в 2001 рощ в журналi Юта Бар, напи-саие Стiвеном Келсоном, "Все бшьш насильницька професiя". У цьому науковому дослiдженнi Келсон опитав бiльше 130 адвокапв, виявивши, що: 13 ввд-сотк1в зазнавали фiзичних нападiв щонайменше один раз; 59 ввдсотшв хоч раз отримували погрози ввд ктента або протилежио! сторони. 41 ввдсоток правозахисник1в вважав погрози достатньо серйоз-ними, щоб поввдомити про них в полщш.
Кожен третiй адвокат Шотландп заявляе, що ставав жертвою насильства або отримував погрози у зв'язку з !х роботою. Дослвджения адвокатсько! спiльноти Шотландi! показали, що майже всi шци-денти мали мкце в офiсах адвокатiв або в будiвлi суду.
Перше опитувания, проведене у Шотлаидi!, показало, що 12% адвокапв, зазнавали фiзичного насильства. Близько 60% повщомили про погрози. В опитуванш взяли участь понад 1100 адвокатiв [17].
Таким чином, дослщження посягания на захисника чи представника особи у законодавствi кра!н правово! сiм'! загального права показало, що у КК рiзних штапв прямо не передбачено вiдповiдальнiсть за посягания на життя захисника чи представника особи у зв'язку з дiяльнiстю, пов'я-заиою з надаииям правово! допомоги. Виршения питания щодо квал1фшацп таких посягаиь рiз-ниться в залежносп вiд штату, що породжуе ряд колiзiй та недостатню кримшально-правову охорону прав адвокапв. Квалiфiкацiя посягання на захисника чи представника особи здшснюеться за «публiчне залякування та помсту» (ст. 122 КК штату Луiзiаиа), за погрозу (ст. 422 КК Калiфорнi!) або за посягання на державного службовця у тих штатах де юнуе широке поняття «державний служ-бовець»(Роздiлi18-8-306 КК Колорадо). Для ш-кримiнувания складу погрози, публiчного заляку-ваиия з помсти необхвдним е доведения наявностi у потерпшого в1дчуття «стiйкого страху». На вiдмiну в1д Укра!ни, у деяких штатах суди навiть оперують таким поняттям як «стiйкий страх», тобто душев-ний стан який не е миттевим, швидкоплинним або тимчасовим та визначаеться в кожному конкретному випадку окремо на основi вивчения всiх об-ставин справи в кожному конкретному випадку (Калiфорнiя).
Лiтература
1. 1вженко Д. Вплив глобалiзацiйних проце-сiв на розвиток конституцiйного права. Entrepreneurship, Economy and Law. 205-210.
2. Дзьобаиь О. П. Вплив глобалiзацiйних про-цесiв на нащональш право й правову культуру / Дзьобаиь О. П. // Плея: наук. вюн. - К., 2013. - Вип. 72. - С. 529-534.
3. Хашматулла Бехруз. Правова система — центральна категорiя порiвняльного правознавства.
Актуальт проблеми держави i права. 2003. Вип. 21.
4. Соловойова А.М. Кримшально-правова характеристика злочишв проти власностi: порiвняльно-правове дослщження: [монографiя]. Вiнниця; «Вшницька газета», 2018. 460 с.
5. Лук'янов Д. В. Поняття "правова ам'я" в порiвняльно-правових дослвдженнях: методолоп-чне значення. Науковий вiсник Мiжнародного гума-ттарного ^верситету. Юриспруденщя. 2013. Вип. 6-1(2). С. 239.
6. Марченко М. Н. Правовые системы современности: Учебное пособие. Москва : Зерцало-М, 2009.
7. Гасанов Г.И. Основные правовые семьи народов мира // Системные технологии. 2014. №10. URL: https://cyberleninka.ru/artide/n/osnovnye-pravovye-semi-narodov-mira (дата обращения: 10.07.2021).
8. Акчурин Т. Ф. Влияние юридического сообщества на формирование правовой системы США. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2017. №6 (67). URL: https://cyberleninka.ru/artide/nMiyame-yuridicheskogo-soobschestva-na-formirovanie-pravovoy-sistemy-ssha (дата обращения: 15.07.2021).
9. Кочемасов А.В. Проблемы кодификации федерального уголовного права США. Вестник Московского университета. Серия 11. Право. 2013. №6. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problemy-
kodifikatsii-federalnogo-ugolovnogo-prava-ssha (дата обращения: 15.07.2021).
10. Сизова В. Н. Эволюция системы уголовного законодательства соединенных штатов Америки. Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской академии МВД России. 2020. №3 (51). URL: https://cyberleninka. ru/article/n/evolyutsiya-sistemy-ugolovnogo-zakonodatelstva-soedinennyh-shtatov-ameriki (дата обращения: 15.07.2021).
11. Criminal law of California https://www.ojp.gov/pdffiles1/Photo-copy/144611NCJRS.pdf
12. Differences in terms between spanish and english legal systems http://www.aldanayabo-gados.com/en/blog/legal-terms-differences-spanish-english-systems/#.YOlivRszbcs
13. Theoharis M Criminal Threats https://www.criminaldefenselawyer.com/crime-penalties/federal/Criminal-Threats.htm
14. Ryan D. (2002) 100 Cal.App.4th 854, 861. ("[California Penal Code] Section 422 does not require that a threat be personally communicated to the victim by the person who makes the threat.")
15. Hansen M. Lawyers in harm's way https://heinonline.org/HOL/LandingPage?collection=j ournals&handle=hein.journals/abaj84&div=65&id=& page=
16. Yosie C. Violence and Threats Against Lawyers Is a Growing Concern in Canada http://www.slaw.ca/2013/02/28/violence-and-threats-against-lawyers-is-a-growing-concern-in-canada/
17. One in three lawyers attacked or threatened, suggests survey. https://www.bbc.com/news/uk-scotland-45550487
