CC BY
22Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 256-262.
УДК 343.2./7:343.973(477)«19»
ГЕНЕЗИС КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ТА ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕР1 ЕКОНОМ1КИ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1 УКРА1НИ В XX СТОЛ1ТТ1 ТА НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Скворцова О. В.
Тавршськый национальный ушверсытет теш В. I. Вернадського Сшферополь, АР Крым, Украша
Дослщжено основы напрямки розвитку украшського законодавства в XX столгт i на сучасному етапi у сферi кримшально-правово! регламентаци економiчних злочитв, тенденци визначення заходв кримшального покарання за такi види дянь. Показано взаемозв'язок цих процесiв iз сощально-еконотч-ними умовами життя суспшьства i держави в целому, 1х поступальне просування шляхом гумашзаци.
Ключов1 слова: еконотчш злочини, кримiналiзацiя злочинiв, кримшально-правова в1дпов1даль-нiсть, злочини у сферi економжи, заходи кримiнального покарання.
Вступ. Дослщження iсторичних засад визначення кримшально! вiдповiдальностi та покарання за еконо!шчш злочини е досить важливим i актуальним, тому що на базi аналiзу кримiнального законодавства минулих роюв постае можливiсть: простежи-ти проблеми кримiналiзацil протиправних дiянь у сферi економiки, що виникають у рiзнi перiоди юторп нашо! держави; вивчити тенденци визначення заходiв кримшаль-ного покарання за таю види дiянь, ефектившсть застосування заходiв кримiнального покарання та досягнення цшей покарання в цш групi злочинiв. Метою роботи е вияв основних напрямкiв розвитку законодавства у зазначенш сферi, його взаемозв'язку з соцiально-економiчними умовами життя суспшьства i держави в цшому.
Теоретичною основою дослiдження стали численш працi вiтчизняних i зарубiж-них юриспв, присвяченi як загальнотеоретичним, так i конкретним проблемам регламентаци та застосування норм кримiнального законодавства в частиш вщповщаль-ностi за злочини у сферi економiки. З проблем економiчноl злочинностi написано багато монографш, пiдручникiв, посiбникiв i статей такими вченими, як Даньшин I. М., Долгова А. I., Зелшський Л. Ф., Кудрявцев В. М., Стрельцов С. Л., Тацiй В. Я. та ш. Однак процеси кримiналiзацil та декримiналiзацil, пеналiзацil та депеналiзацil у сферi економiчних злочишв в минулому й сьогоденш, як i ранiше, викликають чима-лий штерес i вимагають подальшого аналiзу.
За ознаками спiльностi родових об'екпв сьогоднi, з урахуванням положень чинного Кримшального кодексу (далi - КК) Укра!ни 2001 року [1], до економiчних злочинiв можна включити: роздiл VI «Злочини проти власностЬ> (крадiжка, грабiж, шахрай-ство тощо), роздiл VII КК Укра!ни «Злочини у сферi господарсько! дiяльностi» (фш-
тивне шдприемництво, легалiзацiя (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом тощо) i, у зв'язку з набранням чинност нового антикорупцшного законодавства [2] роздiл XVII КК Укра!ни в частинi злочинiв, що регламентують вiдповiдальнiсть за посягання у сферi службово! дiяльностi в юридичних особах приватного права та професшно! дiяльностi, пов'язано! з наданням публiчних послуг (перевищення повноважень службовою особою юридично! особи приватного права незалежно вщ оргашзацшно-правово! форми, комерцiйний тдкуп тако! особи, зловживання повно-важеннями особами, якi надають публiчнi послуги тощо).
1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВИХ ПРОЕКОНОМ1ЧНИХ НОРМ ДОРАДЯНСЬКОГО ПЕР1ОДУ
Для загального вщома огляду пiдлягають факти, викладенi далi. Першi вiдомi нам кримiнально-правовi i, зокрема, проекономiчнi норми Стародавньо! Русi були закр> плеш в договорах з Вiзантieю 907, 911, 944 роюв i в Руськш правдi. У цей перюд основою для писаного права слугували правовi звича!. Злочини не вважалися небез-печними для суспiльства в цшому, розглядалися як посягання на особисп iнтереси, що виражалося у встановленш майново! компенсаци збитку («вири») та можливостi застосування покарань, заснованих на принципi талiона. Така позищя щодо вщ-повiдальностi робила злочинну поведшку економiчно невигiдною.
У XV-XVИ столiттях кримiнально-правовi норми цiлковито набули публiчного характеру, злочини стали розглядатися як дiяння, загрозливi для всього суспшьства в цiлому. У пам'ятках права цього перюду (Судебники 1497, 1550 роюв; Соборне уложення 1649 року) свггсью кримiнально-правовi норми вщокремлюються вiд цер-ковних, проте все ще нерозривно пов'язанi з нормами шших галузей права. Оскшь-ки матерiальнi блага охоронялися державою i суспiльством особливо, такi злочини осуджувалися як з боку релшйних громад, так i з боку оргашв влади.
Першим нормативним актом, що практично цшком складався з кримшально-пра-вових норм, став Артикул вшськовий, прийнятий у 1716 роцi. Незважаючи на те, що основна увага в ньому придшялася вiйськово-кримiнальному законодавству, були й норми загального характеру, в тому чи^ запозичеш з кримшального законодавства европейських держав. Також до цього перюду вщноситься Статут благочиння, прийнятий пiд час царювання Катерини II. З початку XIX столотя було також тдготовле-но кiлька проектiв Кримiнального уложення. Норми кримшального права увшшли й до Зводу закошв Росiйсько! iмпери 1833 року, де були подаш у Книзi першiй тому XV «Про злочини i покарання взагалЬ».
Перший повноцiнний кримiнальний кодекс - Уложення про покарання кримшаль-ш та виправнi - був тдписаний у 1845 роцi Миколою I. Основною його особливютю, порiвняно з бшьш раннiми нормативними актами, було видшення загально! частини як елемента структури кодифiкованого акту. Серед особливостей Уложення заслуго-вуе уваги докладно розроблена система покарань, яка застосовувалася, в тому числ^ i за правопорушення економiчного характеру, що включала 12 !хшх «родiв» i 38 «сту-пенiв». Крiм того, норми, що передбачають кримшальну вiдповiдальнiсть, мютилися у Вiйськовому статутi про покарання (282 статп).
22 березня 1903 року, у перюд царювання Миколи II, було прийнято нове Кримшальне уложення, в якому були враховаш економiчнi та соцiально-полiтичнi
257
змши, що вщбулися в Pociï. Уложення носило досить прогресивний характер як з погляду кримiнально-правовоï науки так i з погляду юридичноï технiки. Однак воно так i не набуло чинност в повному обсязь У перюд мiж Лютневою та Жовтневою ре-волюцiями 1917 року застосовувалися кримшальш закони дореволюцiйного перiоду: Уложення 1845 та 1903 роюв. Одночасно постановами Тимчасового уряду вводилися i новi кримiнально-правовi норми.
2. КРИМ1НАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАШИ В ЧАСТИН1 РЕГЛАМЕНТАЦIÏÏ ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗЛОЧИН1В I В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА НИХ У РАДЯНСЬКИЙ ПЕР1ОД
Вивчення ютори кримiнального законодавства Украïни радянського перюду дае можливiсть констатувати, що в цей перюд державного соцiалiзму з його бюрократично-командною системою кримшальне право нерiдко ставало зброею беззаконь та масових репресш [3, с. 57].
Етап розвитку кримiнального законодавства 1917-1922 роюв до прийняття першо-го радянського КК мае безщнний iнтерес як перiод народження першого у свiтовiй iсторiï соцiалiстичного кримшального права, що не мало аналопв у минулому. Дже-релами кримшального права в перюд з 1917 по 1919 роки слугували звернення уряду до населення, постанови з'ïздiв Рад, декрети, накази мюцевих Рад роб^ничих, селянських i солдатських депутапв, iнструкцiï Наркомюста, а також судова практика [3, с. 61]. Правовими актами регламентувалася вщповщальнють за найбшьш тяжю й найпоширенiшi злочини, до яких законодавство того часу зараховувало, наприклад, хабарництво й спекулящю (скупку та перепродаж майна з метою наживи). Серед покарань суттеву роль грали штрафи, рiдше застосовувалося позбавлення воль Було здшснено i першу класифшащю злочинiв: контрреволюцiйнi, особливо тяжю та iншi. Так, фальшивомонетництво було вiднесено до особливо тяжких злочишв.
30 грудня 1922 був прийнятий договiр про утворення СРСР, шсля чого затверджу-ються Основш засади кримiнального законодавства Союзу РСР i союзних республiк, на базi яких у 1926-1928 роках приймалися КК союзних республiк. Характерною рисою кримiнальних кодексiв був подiл злочишв на двi основнi категорiï: спрямоваш проти основ радянського ладу, а тому визнаш найбiльш небезпечними, i вс iншi злочини. Такий злочин, як хабарництво, як i рашше, вщносився до найбiльш небезпеч-них. Поняття покарання в цей перюд часу замшювалося поняттям «мiри соцiального захисту».
Кримiнальне законодавство 30-х роюв слiд вiднести до найбшьш репресивних. Пройшла цiла серiя судових процешв iз смертними вироками щодо «ворогiв промис-ловосп», якi здшснювали шкiдництво. У 1928 роцi були засуджеш «саботажники» у кам'яновугiльноï промисловосп Донецька за так званою «Шахтинською справою». Типова безгосподарнiсть, яка живе й понинi, розцiнювалася як контрреволюцшний злочин. Таких «шахтинщв» виявляли у вшх галузях промисловостi. Заходи покарання застосовувалися до них вельми суворi - аж до розс^лу. У 1930 рощ пройшла ще одна гучна справа - «Промпарти», за якою група великих фахiвцiв була звинувачу-вана в контрреволюцшнш дiяльностi у виглядi шкiдницького планування народного господарства, зв'язкiв iз зарубiжними ворожими органiзацiями та пiдготовки дивер-сiй. Аналiз дiянь, скоених цими особами, сьогодш дае можливiсть зробити висновок
258
про те, що звинувачуваш здшснювали всього лише roca40Bi злочини (наприклад, недбалiсть), а також господарсью (наприклад, випуск недоброякiсноï продукци та iнше). Застосовувалися заходи кримiнальноï репресiï до «куркутв»: ïx залучали до вщповщальност за ухилення вщ сплати податкiв, лихварство, порушення правил про трудове законодавство. У результат такоï кримiнальноï полiтики зазначалися численш випадки незаконного засудження за контрреволюции злочини не «класово ворожого елементу», а бiднякiв i середнякiв, яю вчинили побутовi та господарськi злочини [3, с. 65].
Тенденци розвитку кримшального законодавства цього перюду призвели до того, що злочини проти державно].' власносп, господарськi злочини каралися незрiвнянно суворiше, нiж злочини проти життя й здоров'я громадян. За розкрадання i шюдни-цтво суд ми засудити до розстрiлу, а за умисне вбивство - до 10 роюв позбавлен-ня воль Слщ також зазначити, що вщповщальшсть за господарськi злочини поряд з посадовими в спецiальниx роздiлаx кримшально].' законодавства не передбачалася. Зберiгався подш злочинiв на контрреволюцiйнi та шшь
Кримiнальне законодавство военного часу вiдрiзнялося тим, що це було законодавство надзвичайного перiоду, у зв'язку з чим низка норм носила тимчасовий характер. Широко застосовувалася аналопя закону.
Кримшальний кодекс УРСР у редакци 1942 року, як i рашше, замють поняття «кримшального покарання» використовував поняття «мiри сощального захисту». Для боротьби з найбшьш тяжкими видами злочинiв усе ще застосовувалася така над-звичайна мiра соцiального захисту, як розстрiл. До найбшьш тяжких злочишв належав, зокрема, контрреволюцшний саботаж - свщоме невиконання певних обов'язюв або навмисно недбале ix виконання (аналог зловживання повноваженнями, халат-ностi), скоення якого за особливо обтяжуючими обставинами могло спричинити до розстрiлу з конфюкащею майна (ст. 54-14 КК УРСР [4]). Таю дiяння, як шдробка або збут у виглядi промислу пiдробленоï металевоï монети, державних казначейсь-ких бiлетiв; квалiфiкована контрабанда, за умови ]_'х вчинення з особливо обтяжуючими обставинами, тягли за собою вельми суворi «мiри сощального захисту» - вщ позбавлення волi на строк не нижче двох роюв з конфiскацiею майна до розстршу з конфiскацiею майна (ст.ст. 56-22, 56-24 КК УРСР [4]). Порушення правил про ва-лютш операци, наприклад, передбачало покарання до трьох роюв позбавлення волi з конфюкащею всього або частини майна (ст. 56-27 КК УРСР [4]).
Дев'ятирiчний тслявоенний перюд був вщзначений двома напрямками кримшаль-но-правовоï нормотворчость Жорсткiстю кримiнального покарання робилися спроби збити зростання економiчноï злочинностi. У той же час, видавалися норми, зумов-леш iсторичною перемогою СРСР у Велиюй вiтчизнянiй вiйнi (наприклад, скасову-валася смертна кара).
У 1958 рощ були прийнят новi Основи кримiнального законодавства Союзу РСР i союзних республш, пiсля чого в перiод з 1959 по 1961 роки приймаються кримшаль-нi кодекси союзних республш. КК УРСР був прийнятий в 1960 рощ [5], а введений в дда - у 1961 рощ Цей кодекс показав свою довговiчнiсть, тому що проюнував, хоча i з численними змшами та доповненнями, до 1 вересня 2001 року - введення в дда нового КК Украши 2001 року.
Вщмшною особливютю КК Украши 1960 року (як i КК Украши 2001 року) е побу-дова роздшв (вiдповiдно - пiдроздiлiв) його Особливо1' частини за родовим об'ектом посягання. Цей кодекс мютив три самостшних роздiли - V, VI, VII, як передбачали вiдповiдальнiсть за майнов^ господарськi та посадовi злочини. Однак таю злочини, як контрабанда, виготовлення й збут шдроблених грошей, порушення правил про валют-нi операци, були вiднесенi не до господарських злочинiв, а до iнших злочишв проти держави. При цьому рiвень оцiнки суспiльноï небезпеки цих злочишв був надзвичайно високий: до 1990 року за тага злочини, скоеш при обтяжуючих обставинах, передбача-лася смертна кара [3, с. 67]. У КК Украши 1960 року скасовувалася аналопя закону, яка досить широко застосовувалася рашше, зпдно з положеннями ст.ст. 1, 3, 7 [5]. 3. ГЕНЕЗИС КРИМIНАЛЬНО-ПРАВОВОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 А ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ У ГАЛУЗ1 ЕКОНОМ1КИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
З прийняттям КК Украши 2001 року таке дiяння, як порушення правил про ва-лютнi операци, було декримiналiзовано. Вiдповiдальнiсть за незаконний оби шдроблених грошей (ст. 199 КК [1]), контрабанду (ст. 201 КК [1]) передбачена в роздш КК «Злочини у сферi господарсько1' дiяльностi». Також у 2008 рощ в санкщях, як окреслюють вiдповiдальнiсть за ряд злочинiв у сферi господарсько1' дiяльностi (ст.ст. 207, 210, 211 та ш. КК [6]), були знижеш нижнi та верхш границi покарання у вигщщ позбавлення волi.
15 листопада 2011 Верховна Рада Украши прийняла закон «Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо гумашзаци вiдповiдальностi за правопору-шення у сферi господарсько1' дiяльностi» (далi - Закон ) [7], який набув чинносп 17 шчня 2012 року. Закон вшс змiни поряд з шшими нормативно-правовими актами, у тому числ^ в чинний КК Украши. Ц змiни були спрямованi на зниження тяжкостi покарання щодо низки протиправних дiянь у сферi економiчноï дiяльностi.
У першу чергу слщ указати, що Закон декримiналiзував 17 складiв злочинiв, якi входили в роздш VII КК Украши «Злочини у сферi господарсько1' дiяльностi» (ст.ст. 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 234, 235). За скоення цих правопорушень упроваджена адмшютративна вщповщальнють у вшгщщ накла-дення штрафiв. З санкцiй цих статей, вщповщно, виключенi положення про засто-сування до правопорушникiв таких вцщв покарань, як виправнi роботи, обмеження та позбавлення воль Низка господарських злочишв, що залишилися в чинному КК, не каратимуться позбавленням вол^ обмеженням вол^ а тшьки штрафами (напри-клад, ст.ст. 203-2, 219, 222 та ш). Однак розмiр штрафiв iстотно зрiс. Крiм цього, де-кримiналiзована ст. 201 КК «Контрабанда» в частиш незаконного перемщення через митний кордон Украши товарiв (товарна контрабанда). В оновленому варiантi КК вiдповiдальнiсть передбачаеться тшьки за контрабанду культурних цiнностей, отруй-них, сильнодiючих, вибухових речовин, радюактивних матерiалiв, збро1' та боепри-пашв i спецiальних технiчних засобiв негласного отримання iнформацiï.
Висновок. Узагальнюючи тенденцп розвитку кримiнального законодавства Укра1-ни в питаннях регламентацiï злочинiв у сферi економiки, визначення вiдповiдальностi та заходiв покарання за такi дiяння, можна зробити висновок про те, що воно посту-пально йде шляхом гуманiзацiï: 1) спостерiгаеться тенденщя до змiни обсягу перелiку
260
eK0H0Mi4H^ злочишв залежно вщ оцiнки законодавцем сустльно! небезпеки вчине-них дiянь, виходячи з рухливосп соцiально-економiчних умов життя суспшьства та держави в цшому; 2) пом'якшуються заходи кримiнального покарання; 3) все часпше пропонуються заходи кримшального покарання, яю можуть економiчно впливати на злочинця, роблячи його протиправну поведiнку економiчно невигiдною, що зумовлено прагненням привести законодавство у цш сферi до европейських стандартiв.
Список л^ератури:
1. Уголовный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15 августа 2013 года). - Х.: «Одиссей», 2013. - 256 с.
2. Про засади запоб1гання i протиди корупци в Украш : Закон Украши вщ 07.04.2011 № 3206-VI // Ввдомосп Верховно! Ради Украгни. - 2011. - № 40. - Ст. 404.
3. Уголовное право. Общая часть / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Ю. М. Ткачевского, Г. Н. Борзенкова. - М. : Изд-во Московского университета, 1993. - 431 с.
4. Уголовный кодекс УССР. Официальный текст с изменениями на 1 июня 1942 г. - М. : Юридическое издательство НКЮ СССР, 1942. - 69 с.
5. Уголовный кодекс Украины от 28.12.1960 // Ведомости Верховной Рады. - 1961. - № 2. - Ст. 14.
6. Уголовный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 сентября 2011 года). - Х. : «Одиссей», 2011. - 248 с.
7. О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по гуманизации ответственности за правонарушения в сфере хозяйственной деятельности : Закон Украины от 15.11.2011 № 4025-VI // Голос Украины. - 17.12.2011. - № 239.
Скворцова О. В. Генезис уголовно-правовой ответственности и наказания за преступления в сфере экономики в уголовном законодательстве Украины в XX веке и на современном этапе / О. В. Скворцова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 256-262.
Исследованы основные направления развития украинского законодательства в XX веке и на современном этапе в сфере уголовно-правовой регламентации экономических преступлений, тенденции установления мер уголовного наказания за такие виды деяний. Обозначена взаимосвязь данных процессов с социально-экономическими условиями жизни общества и государства в целом, их поступательное продвижение по пути гуманизации.
Ключевые слова: экономические преступления, криминализация преступлений, уголовно-правовая ответственность, преступления в сфере экономики, меры уголовного наказания.
THE GENESIS OF CRIMINAL RESPONSIBILITY AND PUNISHMENT FOR ECONOMIC CRIMES IN THE CRIMINAL LEGISLATION OF UKRAINE IN THE XX CENTURY AND AT THE PRESENT STAGE
Skvortsova O. V.
Taurida National V.I. Vernadsky University Simferopol, Crimea, Ukraine
The article is devoted to the detailed analysis of the genesis of criminal responsibility and punishment for economic crimes over the last century and at the present stage. Economic crimes require a detailed study from various angles. The matter of crime, including economic crime, has been constantly changing in Ukraine due to mobility of socio-economic conditions of the state and society as a whole. On the one hand, a number of offenses in the sphere of economy has been growing, the level of public danger has been increasing, new types of economic crimes have appeared. On the other hand, a number of economic criminal offenses has been losing its relevance per se, the viewpoint has been changing concerning the purpose of criminal responsibility for these crimes. These activities cause permanent movement of the criminal regulation of economic crime and punishment for them.
In the article, based on research into the historical foundations of the establishment of criminal responsibility and punishment for economic crimes, as it was stated in criminal laws of the past, the problems of the
Скeорцоeа O. B.
criminalization of illegal acts in the sphere of economy have been revealed concerning different periods of the history of this country; trends of establishing of criminal penalties for such types of conduct have been studied, as well as application efficiency of criminal sanctions and penalties to achieve the objectives of punishment in this group of crimes.
On the grounds of contemporary common generic objects, subject to the provisions of the criminal law of Ukraine, range of offenses has been indicated that could be attributed to the economic crimes.
The overview of criminal law provisions of economic nature in ancient Russia, the Middle Ages, Modern Times and the beginning of last century has been provided in the article.
The history of the criminal law in Ukraine of Soviet period has been researched in detail, under the topic of this publication. On the basis of the penal codes of different years and other legal acts of that period, it has been revealed as followed: features of crime classification by severity and the fact of referring a number of economic crimes to grave crimes; repressive character of criminal law of 1930's; the temporary nature of the criminal law of the war years; the widespread use of analogy of the law in relation to acts of economic nature; toughening of criminal punishment for economic crime in the post-war period in order to bring down its growth; extremely high valuations of social danger of economic crime in the Criminal Code of Ukraine in 1960 (for a number of crimes committed in aggravating circumstances - the death penalty).
The provisions of the Criminal Code of2001 have been examined in the genesis, in the frames of regulation of economic crime, establishing responsibilities and penalties for these actions.
The conclusion has been made about progressive development of the criminal law on economic crimes by the way of humanization: 1) there is a tendency to change the volume of the list of economic crimes according to legislator's estimation of social danger of the crimes committed on the basis of the mobility of socio-economic conditions of the state and society as a whole; 2) softening of criminal penalties, and 3) criminal penalties having economic impact are offered increasingly, making his illegal behavior not-valued in order to bring the legislation in this area to the European standards.
Key words: economic crimes, criminalization of illegal acts, criminal responsibility, crimes in the sphere of economics, criminal penalties.
Spysok literatury:
1. Ugolovnyj kodeks Ukrainy (s izmenenijami i dopolnenijami po sostojaniju na 15 avgusta 2013 goda). -H.: «Odissej», 2013. - 256 s.
2. Pro zasady zapobigannja i protydii' korupcii' v Ukrai'ni : Zakon Ukrai'ny vid 07.04.2011 № 3206-VI // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2011. - № 40. - St. 404.
3. Ugolovnoe pravo. Obshhaja chast' / pod red. N. F. Kuznecovoj, Ju. M. Tkachevskogo, G. N. Borzenkova.
- M. : Izd-vo Moskovskogo universiteta, 1993. - 431 s.
4. Ugolovnyj kodeks USSR. Oficial'nyj tekst s izmenenijami na 1 ijunja 1942 g. - M. : Juridicheskoe izdatel'stvo NKJu SSSR, 1942. - 69 s.
5. Ugolovnyj kodeks Ukrainy ot 28.12.1960 // Vedomosti Verhovnoj Rady. - 1961. - № 2. - St. 14.
6. Ugolovnyj kodeks Ukrainy (s izmenenijami i dopolnenijami po sostojaniju na 1 sentjabrja 2011 goda).
- H. : «Odissej», 2011. - 248 s.
7. O vnesenii izmenenij v nekotorye zakonodatel'nye akty Ukrainy po gumanizacii otvetstvennosti za pravonarushenija v sfere hozjajstvennoj dejatel'nosti : Zakon Ukrainy ot 15.11.2011 № 4025-VI // Golos Ukrainy. - 17.12.2011. - № 239.
