CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 227-231.
УДК 343.241
ВИПРАВЛЕННЯ I ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ПР1ОРИТЕТН1 Ц1Л1 КРИМ1НАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ ЗА ЕКОНОМ1ЧН1 ЗЛОЧИНИ
Скворцова О. В.
Тавршський нацюнальний yHieepcumem м. В. I. Вернадського, м. Смферополь, Украта
У статт аналiзуються положення теорй криминального права, чинного кримшального законодав-ства Укра!ни i показники практики в частинi визначення змюту, прiоритетностi i спiввiдношення цшей покарання за економiчнi злочини.
Ключовi слова: економiчнi злочини, покарання, цiлi покарання, кара, виправлення, попереджен-ня, загальна превенцш, спецiальна превенцш.
Актуальнють теми дослщження обумовлена тим, що виршення вимагае проблема правового забезпечення протидп економ1чним злочинам (регламентуються роздшами VI, VII, XVII Кримшального кодексу (дат - КК) Укра1ни 2001 року), зо-крема, за допомогою досягнення цшей кримшального покарання за щ д1яння.
Метою написання статп е визначення прюритетних цшей покарання за злочини у сфер1 економши, виршення питань сшввщношення окремих з них, з урахуванням положень теорп кримшального права, чинного кримшального законодавства Укра!-ни i показниюв практики.
Проблема мети покарання анал1зувалася багатьма вченими i фшософами в га-луз1 кримiнального права, проте однозначного розумшня ще! проблеми не було ви-роблено. Представники абсолютних теорш не бачили в покараннi шякого iншого змiсту, окрiм абсолютно! ще! - мети вiдплати за вчинений злочин [1, с. 253]. Як !! практична реалiзацiя пропонувалося законодавче закршлення пропорцiйностi зло-чину i покарання (наприклад, за вбивство - страта, за майновi злочини - каторга, за образу - застосування заходiв, що ганьблять винного, тощо). Прихильники вщнос-них теорiй убачали кориснiсть покарання в досягненнi конкретно! мети (залякуван-ня, попередження, виправлення та ш.) [2, с. 178; 1, с. 254]. Змшаш теорп покарання втшюють сукупнiсть iдей абсолютних i вiдносних теорiй про мету покарання. Вони вiдрiзняються не тшьки поеднанням цiлей, але й !х значущiстю. В одних iз них пе-реважае мета залякування, в шших - мета попередження або виправлення. Значний внесок в дослщження ще! проблеми зробили такi вiдомi ученi, як Бажанов М. I., Беляев М. О., Юстяювський О. Ф., Познишев С. В., Полубинська С. В., Серпевсь-кий М. Д., Таганцев М. С., Утевський Б. С., Шаргородський М. Д. та ш.
У чинному законодавсга питання про мету покарання виршене в ч. 2 ст. 50 КК Укра!ни, аналiз яко! свiдчить про законодавче втiлення ще! змiшаних теорiй: "покарання мае на мет не тiльки кару, а й виправлення засуджених, а також запобтання вчиненню нових злочишв як засудженими, так i шшими особами" [3].
У науцi кримшального права питання про визнання кари метою покарання за-лишаеться дискусшним. Виходячи з того, що покарання призначаеться, у тому чис-л^ для задоволення почуття справедливостi, властивого людям, почуття обурення,
викликаного здшсненням злочину, одш вченi вiдносять кару до цшей покарання [4, с. 135; 5, с. 27; 6, с. 138]. Iншi вчеш категорично заперечують проти визнання кари метою покарання. Так, на думку Шаргородського М. Д., метою кари е не що iнше, як досконалiша форма примггивно! помсти. Поки в покаранш в якiй-небудь формi мiститиметься мстивють, ми рацiонально не будемо панувати в галузi карно! юсти-цл [7, с. 28]. Таганцев М. С., не визнаючи кару як мету покарання, наводить вислов-лювання Сенеки: «Нiякий мудрець не карае за те, що злочинно здшснене, а для того, щоб в майбутньому не повторилося» [8, с. 270].
Визнання новим КК Укра!ни 2001 року кари як мети покарання е сшрною об-ставиною. Кара завжди пов'язана з приниженням людсько! гiдностi i, в бшьшосп випадкiв, заподiюе страждання засудженому. Тому вщнесення кари до мети покарання суперечить завданням держави при здшсненш кримшально! полiтики, поло-женням ддачого КК (наприклад, ч. 3 ст. 50 [3]), у тому чи^ i тим, що передбачають вiдповiдальнiсть за економiчнi злочини.
Виправлення засуджених як мета покарання передбачае не моральне, а, передуем, юридичне виправлення (переконати засудженого шд страхом покарання не по-рушувати кримiнальний закон в майбутньому [9, с. 69]). Юридичне виправлення ошб, що ско!ли злочини у сферi економiки, не вимагае тривало! дп на особу за таких умов: притягнення до кримшально! вiдповiдальностi уперше, наявнiсть шм'! i пози-тивних характеристик за мюцем роботи i проживання, вiдсутнiсть залежностi вiд алкоголю i наркотикiв. Достатнiм може бути призначення видiв покарання з корот-кочасним i нескладним механiзмом ди, зокрема, штрафу; конфюкаци знарядь i засо-бiв скоення злочину, предме^в, здобутих злочинним шляхом; а за певних умов -арешту.
Як мета покарання, попередження скоення нових злочинiв самим засудженим досягаеться шляхом створення для особи таких умов, що значною мiрою перешко-джають йому або повшстю унеможливлюють ско!ти новий злочин. Для досягнення мети спещально! превенци, а саме, скоення нових злочишв особами, засудженими за економiчнi злочини, найбiльш ефективними видами покарання е: позбавлення права обшмати певш посади або займатися певною дiяльнiстю, обмеження свободи i позбавлення волi на певний термiн. Обумовлено це тим, що при виконанш таких видiв покарання засуджений фiзично позбавлений можливостi скоювати злочини, або в окремих випадках !х здшснення хоча i можливо, але значно ускладнюеться. У такому ракурс спещальне попередження включае також юридичне виправлення засуджено! особи, наслiдком яко! е його вщмова вiд скоення нових злочишв.
Попередження скоення злочишв з боку шших ошб як мета покарання полягае в тому, що воно спрямоване саме на ошб, схильних до скоення злочину. У кримшаль-но-правовш лiтературi вказуеться, що про «нестшюсть» певних осiб свщчать факти здiйснення ними правопорушень - адмшютративних, цивiльно-правових, дисциплi-нарних та ш., кiлькiсть !х обчислюеться мшьйонами в рiк [10, с. 20]. Практика пока-зуе, що у багатьох випадках особи, що, зокрема, ухилилися вщ сплати податюв, зборiв (обов'язкових платежiв), ранiше притягувалися до адмшютративно! вiдповi-дальностi за податковi або iншi фiнансовi правопорушення. Подiбна ситуацiя спо-стерiгаеться й при здшсненш шших господарських та рiзних економiчних злочинiв.
2228
ВИПРАВЛЕННЯIПОПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ПРЮРИТЕТШ Ц1Л1КРИМШАЛЬНОГО.
Рiвень латентност економiчних злочинiв залишаеться одним з найбшьш високих. Про це свiдчать таю економiчнi показники, як розмiри тшьово! економiки, показник невiдповiдностi задекларованих фiзичними i юридичними особами прибуткiв рiвню !х витрат та iн. Значнш кiлькостi осiб, що ско!ли злочини у сферi економiки, вдаеть-ся уникнути кримiнально! вiдповiдальностi.
Вищевикладене дозволяе констатувати: ефектившсть кримiнального покарання за економiчнi злочини з точки зору досягнення ним мет загально! превенци е дуже низькою. Ця ситуащя може бути змiнена шляхом реалiзацi! невiдворотностi засто-сування кримiнального покарання за допомогою шдвищення рiвня матерiально-технiчного забезпечення i професiйно! тдготовки працiвникiв правоохоронних ор-ганiв, усунення !х корупцiйних зв'язкiв, а також недолшв в мiжнароднiй спiвпрацi у боротьбi iз злочиннiстю. Не менш важлива, як умова досягнення мети загального попередження, суворiсть покарання. Змют !! полягае в тому, що кримшальне покарання повинне спричиняти iстотнi обмеження i позбавлення для особи, що ско!ла злочин, i в результатi перспектива його застосування буде iстотним стримуючим чинником для ошб, схильних до скоювання злочишв. Проте законодавець повинен зважено тдходити до посилення репресивностi покарання, щоб це не привело до негативних наслщюв як для суспiльства в цшому, так i для окремих його громадян.
Виникае також питання вщносно спiввiдношення загально! i спещально! преве-нцi!' як мети покарання за економiчнi злочини. Сучасний стан розробки ще! пробле-ми в теори кримiнального права дозволяе зробити висновок, що така залежшсть ви-значаеться двома чинниками: по-перше, характером i мiрою громадсько! небезпеки злочишв; по-друге, юторичними умовами життя суспшьства, зокрема, рiвнем його демократизацi!, культури, кримшогенною ситуацiею загалом i вщносно окремих видiв злочинiв [11, с. 203].
При скоенш тяжких злочишв, мiра i характер громадсько! небезпеки яких е ви-сокою, а заподiяна шкода не може бути усунена, на перший план виступае мета загального попередження. У кримшальному правi це найяскравше проявляеться у встановленнi покарань за злочини проти життя i найбiльш небезпечш злочини про-ти здоров'я людини. Суворi санкцi! за !х здшснення (довiчне позбавлення волi, позбавлення волi на тривалi термiни) не лише сприяють досягненню мети спещального попередження, а, передусiм, впливають на шших осiб, утримуючи !х вщ скоення злочину. Такий пiдхiд до виршення цього питання виглядае досить обгрунтованим, оскiльки його реалiзацiя дозволяе попередити спричинення не лише тяжко! шкоди, але й тако!, яку взагалi не можна усунути. А ось характер i мiра громадсько! небезпеки; шкода, що заподдаеться громадським стосункам при скоенш злочишв у сферi економши, не дае шдстав для визначення прiоритетним напрямом досягнення мети загального попередження (шляхом встановлення строгих покарань) в порiвняннi з метою спещального попередження.
1сторичш умови життя укра!нського суспшьства шд час кримiналiзацi! бiльшо-стi економiчних злочинiв, що вiдбувалася в 90-х роках минулого столiття, давали певш пiдстави для визнання прiоритетно! мети загального попередження вщносно мети спещального попередження. Економiчнi стосунки ринкового типу, що тшьки зароджувалися в той перюд, вимагали захисту вiд досить поширених i небезпечних
посягань, бшьшють з яких не асощювалася у населення iз скоенням злочинiв. На-приклад, вiдсутнiсть традицiй вiдносно сплати податюв, зборiв (обов'язкових пла-тежiв) з ушх наявних прибуткiв спричиняло за собою неприйняття ухилення вiд оподаткування, що кримiнально караеться, як дiяння, що е злочином. Враховуючи сощальш умови (а саме падiння рiвня життя, безробiття, рiзке зростання злочиннос-тi), в яких здiйснювалася кримiналiзацiя злочинiв у сферi економiки, можна зробити висновок, що у той час встановлення строгих санкцiй за 1х здiйснення було в доста-тнiй мiрi обгрунтованим для досягнення мети загального попередження. Сьогоднi соцiально-економiчнi умови в Укра1ш iстотно змшилися (спостерiгаеться зростання економiки, збiльшення реальних прибуткiв i рiвня життя населення, полшшення со-цiального захисту). У правовому середовищi пiднятi i реалiзуеться питання про дек-римiналiзацiю, зокрема, ряду господарських злочинiв. У такш ситуаци, на нашу думку, досягнення мети загального попередження при встановленш покарання за еко-номiчнi злочини вже не можна визнати першочерговою вiдносно цiлi спецiального попередження.
Отже, визнання кари як мети покарання, у тому чи^ за вид злочишв, що анал> зуеться, е стрною обставиною. До прiоритетних цшей покарання за економiчнi злочини слщ вiднести загальне попередження разом iз спецiальним, до складу якого входить виправлення засуджених i попередження здшснення ними нових злочинiв. При цьому характеристики громадсько! небезпеки злочишв у сферi економiки разом з показниками сучасного соцiально-економiчного розвитку нашо! держави визнача-ють мету спещального попередження як першочергову по вщношенню до мети за-гального попередження.
Список лггератури
1. Кримшальне право Украши. Загальна частина: [Шдручник для юрид. Вузш] / [За ред. проф. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тацш]. - Х. : Право, 1997. - 368 с.
2. Уголовное право. Особенная часть : [Учебник для вузов] / [Под ред. И. Я. Козаченко, З. А. Незнамовой, Г. П. Новоселова]. - М. : Издательская группа ИНФРА-М-НОРМА, 1997. - 768 с.
3. Уголовный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 1 сентября 2011 года). - Х. : «Одиссей», 2011. — 248 с.
4. Бажанов М. И. Уголовное право Украины / М. И. Бажанов. - Днепропетровск: Пороги, 1992. —
167 с.
5. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения / Н. А. Беляев. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1963.
- 248 с.
6. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец.
- М. : Юрид. лит., 1973. - 287 с.
7. Шаргородский Н. Д. Наказание, его цели и эффективность / Н. Д. Шаргородский. - Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1973. - 160 с.
8. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть Общая. В 2 т. / Н. С. Таганцев. - М. : Наука. - . -
Т. 2. - 1994. - 393 с.
9. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть / А. В. Наумов. - М. : Изд-во БЕК, 1996. - 560 с.
10. Курс уголовного права. Общая часть : [Учебник] / [под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой]. - М. : Изд-во ЗЕРЦАЛО. - . -
Т. 2. Учение о наказании. - 1999. - 592 с.
ВИПРАВЛЕННЯIПОПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ПРЮРИТЕТШ Ц1Л1 КРИМИНАЛЬНОГО...
11. Российское уголовное право. Общая часть / [Под ред. В. Н. Кудрявцева и А. В. Наумова]. -М. : Спарк, 1997. - 454 с.
Скворцова О. В. Исправление и предупреждение как приоритетные цели уголовного наказания за экономические преступления / О. В. Скворцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 227-231.
В статье анализируются положения теории уголовного права, действующего уголовного законодательства Украины и показатели практики в части определения содержания, приоритетности и соотношения целей наказания за экономические преступления.
Ключевые слова: экономические преступления, наказание, цели наказания, кара, исправление, предупреждение, общая превенция, специальная превенция.
Skvortsova O. Correction and Warning as Priority Aims of Criminal Punishment for Economic Crimes/ O. Skvortsova// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - P. 227-231.
Positions of theory of criminal law, current criminal legislation of Ukraine and rates of practice regarding to determination of contents, priority and correlation of aims of punishment for economic crimes are analysed in the article.
Keywords: economic crimes, punishment, aims of punishment, penalty, correction, warning, general prevention, special prevention.
Поступила в редакцию 10.10.2011 г.
