CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 22-29.
УДК 340.155.2
ПРАВОВ1 ТА ШСТИТУЦЮНАЛЬШ ОСНОВИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПЕШТЕНЦ1АРНО1 СИСТЕМИ
Пальченкова В. М.
Класичний приватний утверситет права м В. Сташиса, м. Запорiжжя, Украта
Статтю присвячено теоретико-правовому аналiзу пештенщарно! системи як об'екта громадського контролю. Розглянуто фактори, яю викликають необхiднiсть здшснення громадського контролю пештенщарно! системи, його предмет та межi
Ключовi слова: громадський контроль, громадянське суспшьство, пешгенщарна система.
Пештенщарна система 1 регулююче И д!яльшсть законодавство е незмшними елементами публ!чно! влади та И функцюнування в будь-якш держав!, невщ'емними елементами в!тчизняно! правоохоронно! системи. Завдання { функци пештенщарних установ по виконанню кримшальних покарань р!зноб!чш, складш { постшно зм> нюються, тому необхщшсть громадського контролю за д!яльшстю ус1е! пештенщарно! системи очевидна.
Указом Президента Украши №1085 вщ 09 грудня 2010 р. «Про ошташзащю системи оргашв виконавчо! влади» було не тшьки реоргашзовано Департамент з пи-тань виконання покарань { створено Державну пештенщарну службу Укра!ни, а й змшено акценти 11 д!яльносп. Зокрема, зв'язку з переощнкою прюритет!в у держав! 1 сусшльств!, визнанням у якост вищо! щнносп права 1 свободи людини, функцюнування пештенщарно! системи наповнюеться новим змютом. II особливе значення як сукупност установ, д!яльшсть яких спрямована на захист конституцшних основ держави, законности прав I свобод громадян, забезпечення громадсько! безпеки, бо-ротьбу з1 злочиншстю, обумовлюе необхщнють розробки сучасно! концепци д1яль-носп, яка включае в себе, як особливу частину, громадський контроль за II форму-ванням { функщонуванням.
Загальновщомо, що взаемод!я шститут!в громадського контролю з пештенщар-ною системою виступае одшею з важливших умов шдвищення ефективносп правового буд!вництва для будь-яко! держави. Особливо ця взаемод!я важлива в так зван перехщн перюди, при реформуванш сукупносп сощальних систем державно-ст (економши, пол!тики, культурно! 1 сощально! сфер) [1, с. 3-4].
У юридичнш л!тератур! справедливо вщм!чаеться, що найбшьш ефективним контроль стае у випадках його максимально! вщокремленост { незалежностг У цьому розумшн громадський контроль в аспект! взаемовщносин суспшьства ! держави представляе собою втшення незалежност! ! по праву може претендувати на статус дзеркала влади, об'ективного !ндикатора ефективност!, лептимносп ! гумаш-зму пештенщарно! системи [2, с. 639].
Необхщшсть громадського контролю за дiяльнiстю пештенщарно! системи в умовах розвинутого громадянського суспiльства, на нашу думку, обумовлена на-ступними основними факторами.
По-перше, дiяльнiсть пештенщарно! системи безпосередньо пов'язана з охоро-ною i захистом iнтересiв громадянського суспiльства. З одного боку, суспшьство в цшому i кожний iндивiд окремо, защкавлеш в iзолящ! осiб, що ско!ли суспiльно не-безпечнi дiяння. Правоохоронна система (карально-репресивний апарат) виконуе вщ iменi держави функцiю кари за вчинений злочин, тим самим здшснюеться таке важ-ливе завдання як запобшання злочинам. Варто пiдкреслити вщому iстину про те, що запобiжне значення покарання обумовлено не його жорстоюстю, а його невщворот-шстю. Отже суспiльство об'ективно зацiкавлене в суворому i послiдовному вико-нанш одного з принципiв юридично! вщповщальност - невiдворотностi покарання. Але з шшого боку, коли злочинець, який повшстю або частково вiдбув визначений судом строк, звшьниться на свободу, вш вже не буде становити тако! небезпеки для суспiльства, яку вш представляв до арешту i призначення покарання. В цьому вщ-ношеннi тi, хто вiдповiдае за управлшня пенiтенцiарними установами, повиннi усв> домлювати свою вiдповiдальнiсть перед громадянським суспiльством за те, що вщ-буваеться iз засудженими в мюцях позбавлення волi i якими вони повернуться у суспшьство. Таким чином вщкритють, гумашзащя i демократизащя пештенщарно! сфери, досягнення позитивних результапв в дiяльностi установ i оргашв по вико-нанню кримiнальних покарань, неможливi без участi рiзних громадських оргашза-цiй i в цьому защкавлене в першу чергу саме суспшьство.
У ч. 2 ст. 50 Кримшального кодексу Укра!ни (далi - КК) та ч. 1 ст. 1 Кримша-льно-виконавчого кодексу Укра!ни (далi - КВК) одшею з цiлей кримiнального покарання визнано запобтання вчиненню злочинiв як засудженими, так i iншими особами [3; 4]. Сутнють громадського контролю в даному випадку полягае в тому, що народ в умовах розвитку громадянського суспшьства отримуе можливють контро-лювати дiяльнiсть ушх структур, яким вiн передав владш повноваження, через ш-ститути демократ. Предметом громадського контролю за пештенщарною системою в даному випадку виступае саме дотримання принципу невщворотносп покарання при його виконанш.
По-друге, i цей фактор, на наш погляд, в сучасних укра!нських реатях е голов-ним, пештенщарна система виступае елементом особливо! шдсистеми - правоохо-ронних органiв, яю зобов'язанi за допомогою владно-примусових заходiв забезпе-чити соцiально необхiдний рiвень правопорядку i законностi в сучасному суспшьство Основними методами дiяльностi для пештенщарно! системи е державно-владний примус, i в процесi виконання кримшального покарання органи i установи пештенщарно! системи мають право застосовувати заходи державного примусу. Отже, державш шститути, в задачi яких входить обмеження прав i свобод людини (з метою i в межах, встановлених законом), не можуть бути вiльними вiд контролю з боку суспшьства, у зв'язку з тим, що !х мета не захист власних штерешв, а суспшьш i державнi штереси.
Дiяльнiсть пенiтенцiарно! системи, що заснована на примус i виражаеться в процес правообмеження, не виключае можливосп нанесення шкоди iнтересам осiб,
що засуджеш за скоення злочину, але не перестають бути членами громадянського суспшьства. Не треба забувати про те, що сильна держава - це, в першу чергу, сильна влада, здатна в повному обсяз1 гарантувати права \ свободи особи, а також необ-хщний р1вень безпеки в сустльствь При цьому очевидним е те, що для виконання сво!х завдань держава в особ! правоохоронних шститут1в завжди буде використову-вати примус 1 правообмеження.
В свою чергу, суспшьство, яке мае право вимагати вщ державних установ без-умовного виконання закошв { дотримання прав людини, не повинно залишатися байдужим до проблем правоохоронних оргашв, в тому числ1 до пештенщарно! сис-теми, в яких права ос1б, що знаходяться тд слщством або засуджених порушуються у бшьшосп випадюв не свщомо, не з метою злого умислу, а з причин вщсутносп необхщних, в тому числ1, матер1альних, умов.
Саме солщаршсть, партнерський { корегуючий характер громадського контролю за д!яльнютю пештенщарно! системи дозволить перетворити цю систему в нормально функщонуючу, { таку, що вщповщае вимогам цившзованого суспшьства, шститут сощатзацп особистосп злочинця.
Водночас, сама пештенщарна система е вщносно закритою, ¿зольованою вщ суспшьства, що надае певну специфшу И розташуванню 1 рол! в мехашзм! держави
[5, с. 3].
Треба вщм!тити, що громадський контроль за д!яльшстю пештенщарно! системи спрямований, в першу чергу, на дотримання прав, свобод, законних штерешв ос1б, що вщбувають кримшальн покарання. I в цьому напрямку сьогодш робота тшьки розпочинаеться. Так, незважаючи на те, що Укра!на обрала демократичний розвиток, в суспшьнш правосвщомосп дом1нуючою залишаеться думка про те, що активна протид1я злочинносп повинна бути нерозривно пов'язана !з суворютю кри-мшального закону. Таю дискусп можуть призвести до хибних наслщюв, зокрема, до збшьшення прошарку засуджених, що поступово сприятиме кримшал!зацп суспшь-ства. Варто зазначити, що умови кримшально-виконавчих установ покликан забез-печувати позитивну спрямовашсть сощатзацп особистоси, сприяють вихованню сощально значимих рис особистосп. Натомють, непоодинокими е масов! порушен-ня правового статусу особи засудженого, яю нажаль виступають одшею з характер-них рис д!яльносп пештенщарно! системи ( { не тшьки украшсько!).
Умови утримання в бшьшост слщчих !золятор!в поки що далею вщ европейсь-ких стандарт, { зпдно позицп Свропейського суду з прав людини сам! по соб1 можуть розглядатися як близью до таких, що катують. Багаточисельш звернення в апарат уповноваженого з прав людини в Укра!ш засуджених, !х родич1в, адвокапв { шших ос1б свщчить про продовження практики порушення прав людини в устано-вах по виконанню кримшальних покарань. Передуем, це безшдставне застосування ф1зично! сили, спещальних засоб1в { накладення стягнень, несвоечасна вщправка кореспонденцп тощо. Небезпечш наслщки для суспшьства можуть мати розповсю-дження серед засуджених захворювань туберкульозом, значне збшьшення В1Ч-шфшованих тощо. Безумовно, в таких умовах роль { значення громадського контролю значно збшьшуеться. Тим бшьше якщо врахувати, що забезпечення прав { свобод людини - це справа не лише держави, але I самого суспшьства.
На основi вищевикладеного нам вбачаеться можливим зробити не зовшм втш-ний висновок про те, що порушення, недотримання або незаконне обмеження прав i свобод людини, яка знаходиться в мюцях позбавлення волi так або iнакше, в тому чи шшому виглядi i обсяз^ е супутником функцiонування сучасно! укра!нсько! пеш-тенцiарно! системи. У цьому зв'язку концепщя громадського контролю за дiяльнiс-тю пенiтенцiарно! системи повинна включати в себе реальш елементи спрямоваш на виконання поставлених цшей.
Дослiдження можливостей громадського контролю за дотриманням прав засу-джених, яю вiдбувають покарання у видi позбавлення вол^ повинно враховувати специфiку !х правового положення на основi анатзу норм нацiонального конститу-цiйного, адмшютративного, цивiльного, житлового, трудового, кримiнального i кримiнально-виконавчого права.
Стратегiя i тактика громадського контролю за дiяльнiстю пештенщарно! системи повинна будуватися у вщповщносп з реальними цiлями, важлившими серед яких е мiнiмiзацiя порушень прав i свобод i втшення принципу домiнування прав i свобод в дiяльностi кожного спiвробiтника i засудженого.
По-трете, необхiдно сказати про ще одну проблему, яка мае безпосередне вщ-ношення до окреслено! теми. Так у ч.1 ст. 1 КВКУ мова йде про те, що одшею з щ-лей кримшального покарання е створення умов для виправлення i ресощатзацп за-суджених. У ст. 6 дане положення розвиваеться, в нш перераховуються основнi за-соби виправлення засуджених серед яких невщ'емною складовою е громадський вплив. I нарешт ст. 25 КВКУ говорить, що громадсью об'еднання, релiгiйнi i благо-дiйнi органiзацi! та окремi особи можуть брати участь у виправленш i ресоцiалiзацi! засуджених та проведенш соцiально-виховно! роботи з ними [4]. Таким чином не лише втшення принципу невщворотносп покарання, не тшьки забезпечення прав i свобод особи виступають факторами громадського контролю за дiяльнiстю пештенщарно! системи. Не менш важливим е громадський контроль у сферi виправлення i ресощатзаци засуджених.
Приймаючи до уваги вище викладене, вщм^имо, що громадський контроль за дiяльнiстю пештенщарно! системи сьогодш зумовлений трьома основними факторами: необхщшстю у контролi за реатзащею принципу невiдворотностi покарання, контролi за дотриманням прав i свобод особи, що вщбувае покарання у видi позбавлення волi, участi у процес виправлення та ресоцiалiзацi! засуджених.
Визначившись з трьома основними факторами, що викликають необхщшсть громадського контролю пештенщарно! системи, треба придшити увагу, проанатзу-вати за допомогою класифшацшних прийомiв предмет громадського контролю, оскшьки видiленi нами об'екти громадського контролю вщносно абстрактнi i пот-ребують предметно! конкретизаци.
Якщо розглядати перший напрямок громадського контролю - принцип невщ-воротносп покарання, то тут необидно звернутися до анатзу цшей, основних задач i принципiв, якими керуються органи i установи пештенщарно! системи.
У ч. 1 ст. 1 КВК в якосп мети закршлеш: захист штерешв особи, суспшьства i держави шляхом створення умов для виправлення i ресоцiалiзацi! засуджених, запо-
бшання вчиненню нових злочишв, а також запобшання тортурам та нелюдському або такому, що принижуе пдшсть, поводженню iз засудженими.
Завданнями пештенщарно! системи згiдно ч.2 ст. 1 КВК виступають: визначен-ня принципiв виконання кримiнальних покарань, правового статусу засуджених, гарантiй !хшх прав, законних iнтересiв та обов'язюв; порядку застосування до них заходiв впливу з метою виправлення i профiлактики асоцiально! поведiнки; системи оргашв i установ виконання покарань, !х функцiй та порядку дiяльностi; нагляду i контролю за виконанням кримшальних покарань, участi громадськостi у цьому процесц i також регламентацiя порядку i умов виконання та вщбування кримшаль-них покарань.
На основi синтезу вище визначених мети, завдань, принцитв прав i обов'язкiв оргашв i установ пенiтенцiарно! системи предметну спрямованiсть громадського контролю за дiяльнiстю пенiтенцiарно! системи можна об'еднати по наступним вщ-носно самостiйним групам:
- у сферi забезпечення прав, свобод i законних iнтересiв засуджених;
- у сферi забезпечення громадського порядку;
- у сферi забезпечення законносп в дiяльностi пенiтенцiарно! системи;
- у сферi соцiально-економiчного забезпечення засуджених i !х соцiально! адаптаци пiсля звiльнення з мiсць позбавлення волц
- у сферi культурно-духовного розвитку (реалiзацi! культурно-освiтнiх прав i свобод) засуджених;
- у сферi забезпечення гласностi, вiдкритостi у дiяльностi пенiтенцiарно! системи;
- у сферi виправлення i ресоцiалiзацi! засуджених.
Проблема громадського контролю за дiяльнiстю пенiтенцiарно! системи тюно пов'язана з питанням про його межо В чинному законодавсти мiстяться норми, якi лише визначили необхщшсть окреслення меж громадського контролю за пештенщ-арною системою. Так у КВК мютяться наступнi положення, про те що участь гро-мадськостi у виправленнi i ресощатзаци засуджених регламентуеться у порядку встановленому цим кодексом, а громадський контроль за дотриманням прав засу-джених пiд час виконання кримiнальних покарань здшснюеться на пiдставi цього кодексу та положення про спостережш комюи, яке затверджене Кабiнетом Мшют-рiв [6].
Разом з тим означеш меж не е предметом правового регулювання у зв'язку з вщсутшстю на сьогодшшнш день вiдповiдних нормативно-правових актiв. Проте, данi обставини не означають, що до прийняття вщповщного нормативно-правового акту громадський контроль шким i нiчим не обмежений.
Передуем, необхiдно вiдмiтити, що дiяльнiсть пештенщарно! системи пов'язана з виконанням завдань у сферi боротьби зi злочиншстю, iзоляцiею осiб, якi вчинили злочини. Крiм того, установи пенiтенцiарно! системи, що виконують кри-мiнальнi покарання е режимними об'ектами i здшснюють свою дiяльнiсть в першу чергу з дотриманням штерешв системи.
Важливим фактором, що суттево обмежуе межi громадського контролю за дiя-льшстю пенiтенцiарно! системи, виступае здiйснювана оперативними шдроздшами
пештенщарних установ оперативно-розшукова д!яльнють. Хоча ми, розумдачи не-обхщшсть тако! роботи для забезпечення безпеки засуджених та персоналу, не вщ-кидаемо необхщност! И проведення в мюцях позбавлення воль
1нший фактор, що впливае на обсяг { меж громадського контролю за д!яльшс-тю пештенщарно! системи, полягае в тому, що органи { установи пештенщарно! си-стеми, особливо т1, що виконують кримшальн покарання у вид! позбавлення вол!, е режимними об'ектами з ус1ма обмеженнями { специфшою функщонування для такого типу установ. Ц функци покладаються на озброеш шдроздши охорони, при цьому сшвроб!тники у визначених законом випадках мають право застосовувати ф1зичну силу, спещальш засоби та зброю. С очевидним, що д!яльшсть воешзованих шдроздшв пештенщарно! системи якщо 1 повинна бути об'ектом контролю з боку суспшьства, то в максимально обмеженому обсязь
В структур! установ, що виконують кримшальш покарання, функщонують { шш! шдроздши, вщкритють яких неминуче призведе до шкоди штересам пештенщарно! системи. До числа таких структур можна вщнести: вщдши безпеки, спещальш вщдши, орган!зац!йно-анал!тичн! в!дд!ли, вщдши кадр!в тощо. Д!яльн!сть цих шд-розд!л!в напряму пов'язана з документооб!гом, причому не завжди в!дкритого характеру. Службова документащя ! шш! в!домост! про так зван! режимш параметри повинн! виступати об'ектами вщомчого контролю. Неважко зрозум!ти, що тд видом громадських наглядач!в або благодшниюв орган!зац!я режиму ! охорони стане об'ектом значно! уваги кримшальних структур, як! можуть зд!йснити напад на уста-нову по виконанню кримшальних покарань, з метою захоплення збро!, незаконного зв!льнення засуджених, дезоргашзацп д!яльност! пен!тенц!арних установ, наприклад з метою впливу на його адмшютращю.
Необидно також в!дм!тити, що практично в ус!х установах по виконанню кримшальних покарань функщонують виробнич! п!дприемства. Виробнич! в!дносини також повинн! виступати об'ектом дозованого контролю з боку суспшьства, оскшь-ки нерщко пов'язаш з комерц!йною таемницею. В сфер! виробництва об'ектом контролю може стати: забезпечешсть засуджених громадсько-корисною працею (реаль зац!я конституц!йного права на працю), умови ! оргашзащя прац! засуджених, про-зор!сть доход!в засуджених, як! вони отримують в процес! трудово! д!яльност!.
Враховуючи вище викладене, вважаемо, що формування концептуально! моде-л!, створення правових та !нституц!ональних основ громадського контролю за д!я-льн!стю пештенщарно! системи, повинно будуватися на основ! врахування штерешв суспшьства ! особистосп у сфер! виконання покарань (принцип невщворотносп покарання ! безпеки суспшьства, дотримання прав ! свобод засуджених, матер!ально-побутового, соц!ально-культурного, фшансового забезпечення особи, що в!дбувае покарання тощо) та штереив д!яльност! пештенщарно! системи (службово!, державно!, комерцшно! таемниц! та !нш! в!домост! конфщенцшного характеру, вщкри-т!сть ! доступшсть яких стане серйозною перешкодою для виконання завдань, що покладаються на пештенщарну систему).
Д!яльшсть пештенщарно! системи, в якш зосереджений значний «потенщал» порушення прав ! свобод особи (хай навггь тако!, що порушила закон) - об'ективно повинна знаходиться в систем! об'екпв громадського контролю за державою. В
бшьш концентрованому та шститущональному видi вш повинен бути виражений в громадському контролi за дiяльнiстю пенiтенцiарно! системи.
Крiм того, об'ективна зацiкавленiсть (сощальна необхiднiсть) громадського контролю за дiяльнiстю пенiтенцiарно! системи виражена у трьох вщносно самостiй-них факторах:
1) суспшьство мае безпосереднiй iнтерес в реатзацп кари, вiдплати за скоений злочин та iзоляцi! осiб, якi його вчинили. Якщо вважати право на життя, в тому чис-лi гiдне життя, природним, то не менш природним можна визнавати право на по-мсту (вiдплату, кару). Проте функщю помсти (вiдплати, кари) суспшьство делегуе держав^ !! карально-репресивному апарату, в тому чи^ пештенщарнш системi. С очевидним, що суспшьство защкавлене у якостi виконання дано! функцп з боку держави.
2) особи, яю утримуеться в мiсцях позбавлення вол^ не перестають бути членами суспшьства, у зв'язку з чим суспшьство защкавлене в тому, щоб права i закон-ш iнтереси цих осiб не порушувалися.
3) суспшьство об'ективно защкавлене в тому, щоб засуджений який звшьнився з мюць позбавлення вол^ знову став його повнощнним членом. Шляхом контролю у широкому значенш цього термша суспiльство повинно допомогти засудженому зро-зумiти, що краще вести правослухняний спосiб життя, зокрема, припинити злочин-ну дiяльнiсть. У зв'язку з цим, необхщною стае обов'язкова участь суспшьства у виправленш i ресоцiалiзацi! засуджених.
Загалом зазначимо, що будь яка дiяльнiсть, в тому чи^ i громадська, повинна мати ч^ко окресленi межi. В цьому розумшш громадський контроль за пештенщар-ною системою повинен бути компетентним, обгрунтованим, адресним, формуватися i функщонувати на основi поеднання iнтересiв держави в особi пенiтенцiарно! системи i об'ективних громадських iнтересiв.
Список лггератури
1. Соломатина Е. А. Теоретические основы контроля законодательной власти за деятельностью правоохранительных органов: автореф. дис. на соискание уч. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право» / Е. А. Соломатина. - М., 2004. - 24 с.
2. Юридична енциклопедш: В 6 т. /Редкол.: Ю.С.Шемшученко (в1дп. ред.) та ш. - К.: Украшська енциклопедш. - . -
Т. 1: А-Г. - 1998. - 672 с.
3. Кримшальний кодекс Украши // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. - 2001. - № 25-26. -Ст. 131.
4. Кримшально-виконавчий кодекс Укра!ни: Офщшне видання. - К. : Атжа, 2003. - 96 с.
5. Оганесян С. М. Пенитенциарная система государства (историко-теоретический и правовой анализ): автореф. дис. на соискание уч. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право»/ С. М. Оганесян. - СПб, 2005. - 54 с.
6. Положення про спостережт комгси: Затверджено Постановою Кабшету Мшстргв Укра!ни. -2004. - №13. - Ст. 905.
Пальченкова В. М. Правовые и институциональные основы общественного контроля пенитенциарной системы / В. М. Пальченкова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 22-29.
Статья посвящена теоретико-правовому анализу пенитенциарной системы как объекта общественного контроля. Рассмотрены факторы, которые вызывают необходимость осуществления общественного контроля, его предмет и границы
Ключевые слова: общественный контроль, гражданское общество, пенитенциарная система
Palchenkova V. Legal and institutional framework of public control of the penitentiary system / V. Palchenkova// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 22-29.
The article is devoted to theoretic-legal analysis of penitentiary system as the public monitoring object. Factors causing the necessity in realization of public monitoring, its subject and limits are examined. Keywords: р^^ monitoring, civil society, penitentiary system
Поступила в редакцию 29.01.2011 г
