Научная статья на тему 'Аналіз кримінального законодавства деяких країн Європи,що встановлює кримінальну відповідальність у сфері обігу цінних паперів'

Аналіз кримінального законодавства деяких країн Європи,що встановлює кримінальну відповідальність у сфері обігу цінних паперів Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
57
60
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КРИМіНАЛЬНИЙ КОДЕКС / СТАТТЯ / ОБ'єКТИВНі ТА СУБ'єКТИВНі ОЗНАКИ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Кашкаров О.О.

Стаття присвячена аналізу кримінального законодавства деяких країн Європи, якевстановлює кримінальну відповідальність у сфері обігу цінних паперів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Аналіз кримінального законодавства деяких країн Європи,що встановлює кримінальну відповідальність у сфері обігу цінних паперів»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 218-223.

УДК 343.9

Кашкаров О.О.

АНАЛ1З КРИМ1НАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДЕЯКИХ КРА1Н СВРОПИ, ЩО ВСТАНОВЛЮе КРИМ1НАЛЬНУ В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ У СФЕР1 ОБ1ГУ

Ц1ННИХ ПАПЕР1В

Стаття присвячена аналiзу кримiнального законодавства деяких кра!н Свропи, яке встановлюе кримшальну вiдповiдальнiсть у сферi обiгу цшних паперiв.

Ключовi слова: Кримiнальний кодекс, стаття, об'ективш та суб'ективнi ознаки.

Вивчення законодавства Свропейських держав е дуже важливим на тiй пщстав^ що досвщ отриманий, пщчас анашзу законодавства Свропейських держав, дозволяе iмплементувати принципи та методи у нацюнальну правову систему, та як зазначае вщомий европейський правник в галузi порiвняльного права Рене Давид, щ^вняльне право дае можливiсть краще розумгги нацiональне право i вдосконалювати його [1, с.11].

Проблемам порiвняння кримiнального законодавства Укра!ни з кримiнальним за-конодавством iнших кра!н присвячували сво! роботи О.О. Дудоров, О.Б. Сахарова, Т.В. Сахарук, В.Р. Щавiнський та

При створеннi нового КК Укра!ни законодавець використовував заруб1жний досвщ, деякi правовi положення законодавства шших кра!н.

У зв'язку з цим з метою повного з'ясування природи i сутi правових iнститутiв, яю забезпечують кримiнально-правову охорону фондового ринку, визначення мiсця цiнних паперiв у системi економiчноl дiяльностi суб'ектiв господарювання, забезпечення балансу мгж приватними i публiчними засадами, необхщно звернутися до чинного законодавства тих держав, де фондовий ринок розвивався впродовж багатьох сотень рокiв i одержуючи подальший розвиток сьогоднi, мае сво! стал принципи, понятiйний апарат i вироблену практику охорони швесторш та емiтентiв вщ злочинiв i зловживань.

Кримiнальний кодекс Швейцарп не мютить спецiальних норм, яю б встановлювали кримiнально - правову вщповщальнють за виготовлення пiдроблених цiнних паперiв, проте слщ зазначити, що ст. 251 «Виготовлення документа» КК Швейцарп [8, с. 235] встановлюе кримшальну вщповщальнють за виготовлення або фальсифшацда документа. У разi пщробки цшних паперiв або внесення явно недостсврних вщомостей в документи, призначенi для реестрацй випуску цiнних паперiв, швейцарсью правоохороннi органи квалiфiкуватимуть дане дiяння за вищевказаною статтею КК Швейцарп.

КК Швейцарп передбачае кримшальну вщповщальнють за вчинення злочишв, пов'язаних не тшьки з випуском, але i обiгом цiнних паперiв. Такий висновок можна зробити, виходячи з диспозицп ст. 161 КК Швейцарп, яка встановлюе вщповщальнють за використовування знань, що походять з довiр'я, яю можуть вплинути на бiржовий або на добiржовий курс акцiй або шших цшних паперiв (так зване використовування

шсайдерсько! шформаци на ринку цшних nanepiB). 1нсайдер (вщ англ. Inside -всередиш) - будь-яка особа, що мае доступ до конфщенцшно! шформаци про справи фiрми завдяки своему службовому становищу або родинним зв'язкам [3, с. 131]. Проте В.В. Саенко стверджуе, (i з його думкою ми згодш), що шсайдерською iнформацiею е будь-яка конкретна не оприлюднена iнформацiя про емгтента, його цiннi папери або договори щодо них, що е ютотною, тобто у випадку оприлюднення може значно впли-нути на ринкову вартють цiнних паперiв[2, с. 4]. Слщ вказати, що у ст. 161 bis КК Швейцари способи впливу на котирування цiнних паперiв не вказуються, вони можуть бути рiзними, хоча в кримiнальних кодексах шших держав вказуеться, що вплив вчинюеться засобами недостсврно!, помилково! шформаци. У ст. 161 КК Швейцари чгтко описане коло суб'ектiв вказаного злочину, до них вщносяться: члени правлшня пщприемства, члени ревiзiйного органу, уповноважеш акцiонерного товариства, урядовцi, а також помiчники вказаних осiб [8, с. 185- 187]. На нашу думку, ст. 161 i ст. 161 bis КК Швейцари сшввщносяться одна з одною як загальна i спещальна норми, оскiльки обидвi норми забезпечують охорону одного об'екта, де ст. 161 КК Швейцари е спещальною на пiдставi наявносп в нiй спецiального суб'екта злочину.

Кримшальний кодекс Голландй е одним з найстарших кодифiкованих кримiнальних закошв в свiтi, оскiльки був прийнятий ще в Х1Х ст. Вш мiстить роздiл XII «Виготовлення документа», в якому ч. 1 ст. 226 КК Голландй передбачае, що особа, винна в шдробщ документа, шдлягае строку тюремного ув'язнення не бшьше н1ж сiм роив або штрафу п'ято! категори, якщо злочин вчинено щодо:

(1) документа, як посвщчують;

(2) облiгацiй або сертифшата заборгованостi будь-якого штату, будь-яко! провшци, мунiципалiтету або державно! влади;

(3) акцш або облiгацiй або депозитних свiдоцтв або сертифiкатiв заборгованостi будь-яко1' асощаци (vereniging), органiзацi! (stichting) або товариства(vennootschap);

(4) талонiв, купонiв на отримання дивиденду i купонiв на оплату вщсотюв, що вщносяться до будь-якого з документа, визначених в (2) i (3) або вщносно докумен-тальних доказiв, виданих замють них;

(5) кредитного зобов'язання або комерцшного документа, призначеного для обиу [4, с. 344-345]. Ч. 2 ст. 226 КК Голландй передбачае вщповщальнють за умисне викори-стовування будь-якого документа, передбаченого ч. 1 ст. 226 КК Голландй. Виходячи iз змiсту вказано! норми КК Голландй, бачимо, що законодавець не робить ютотно! вщмшносп м1ж емгтентами цiнних паперiв. Також слiд звернути увагу на досконалу законодавчу техшку, оскiльки диспозицiя ч. 1 ст. 226 КК Голландй мютить вичерпний перелiк документiв, за виготовлення яких встановлена кримiнальна вiдповiдальнiсть.

Ст. 334 КК Голландй передбачае кримшальну вщповщальнють ошб, якi з метою отримання незаконного доходу для себе або треих оаб добиваються шляхом розпов-сюдження неправдиво! iнформацi!, щоб цша товару, акцiй або iнших цшних паперiв пiдiймалася або опускалася [4, с. 409-410]. Дана норма КК Голландй е комплексною, оскшьки вона забезпечуе кримшально-правову охорону не тшьки сустльних вiдносин, якi складаються з приводу цшних паперiв, але й шших товарiв.

Кримiнальне законодавство Дани передбачае в § 169 КК Дани кримшальну вщповщальнють особи, яка виготовляе, iмпортуе або пускае в оби- об'екти, якi за своею

219

формою або зовшшшм виглядом разюче нагадують грошi або будь-яю цiннi папери, що перебувають у загальному обiгу. КК Дани в § 170 встановлюе кримшальну вщповщальнють особи, яка незаконно виготовляе, iмпортуе або пускае в оби- векселi на пред'явника як платгжний зааб для вузького або широкого обиу, або якi могли б бути використаш таким чином [5, с. 146]. Об'ективна сторона злочинiв, передбачених § 169 i § 170 КК Дани, характеризуемся низкою дiй таких як: виготовлення, iмпорт, а також введенням в обiг пiдроблених цшних паперiв. Пгд виготовленням, вiдповiдно до § 169 i § 170 слщ розумгги створення пiдробленого документа «з нуля», оскiльки § 172 КК Дани [5, с. 147] передбачае вщповщальнють за фальсифкацда, тобто внесення змш у вже юнуючГ документи, до яких також вщносяться Г цшш папери.

У польському кримшальному законодавста мютиться роздш XXXVII «Злочини проти обиу грошей Г цшних паперГв», в який включеш статп, що передбачають вщповщальнють за виготовлення Г переробку польських грошових знаюв, шоземно1 валюти, шших платгжних засобГв або документа, яю дають право на отримання грошово1 суми або мютять зобов'язання по виплат капталу, вщсотюв, на участь в отриманш прибутку або засвгдчують участь в компани або в операцгях з грошима, шшими платгжними засобами або з такого документа видаляеться позначка про його анулювання (§ 1 ст. 310 КК Республши Польща), використовуе або пускае в оби-вищезгадаш предмети (§.2 ст. 310 КК Республки Польща) [7, с. 204-205].

§ 1 ст. 310 КК Республки Польща встановлюе, що предметами даного злочину можуть бути: польсью або шоземш грошовГ знаки, а також цшш папери (незалежно вгд особи, яка випустила !х в обк) Г шшГ платгжш документи, осюльки безпосередньо в диспозицп висловлюються ознаки цшних паперГв Г шших платгжних документа. Опис в диспозицп § 1. ст. 310 КК Республки Польща вах ознак цшних паперГв, з одного боку, збшьшуе безпосереднш об'ем диспозицп в порГвнянш з диспозищею ч.1 ст. 199 КК Украши, проте, дане збшьшення сприяе спрощенню розумшня Г правозастосування безпосередньо норми, а також зменшуе сшввщношення загальних Г спещальних норм Особливо1 частини КК Республки Польща.

Також ми вважаемо за потрГбне вщмггати, що польський законодавець вважае безпосередньо виготовлення пгдроблених грошей або цшних паперГв дГянням бшьш небез-печним, в порГвнянш з !х збутом, зберканням, осюльки §1. ст. 310 КК РеспублГки Польща передбачае покарання за виготовлення пгдроблених грошей або цшних паперГв через позбавлення волГ вгд 5 до 25 роюв, а § 2. ст. 310 КК Республки Польща передбачае покарання за використовування (збут), зберкання пщроблених грошей або пгдроблених цшних паперГв через позбавлення волГ на строк вщ 1 року до 10 роюв. Ми вважаемо, що це положення е стрним Г незастосовним для кримшального законодавства Украши, осюльки безпосередньо саме виготовлення пщробки не заподдае шкоду кримшально - сустльним вгдносинам, що охороняються, а тшьки створюе потенцшну загрозу й настання у разГ здшснення збуту, тодГ як безпосередньо збут пщробки заподдае шкоду кримшально охоронюваним сустльним вгдносинам.

Стаття 311 КК РеспублГки Польща передбачае, що той, хто в документацп, пов'язанГй з оборотом цГнних паперГв, поширюе неправдиву ГнформацГю або приховуе ГнформацГю про майнове становище оферента, що мае Гстотне значення для придбання,

220

збуту цiнних nanepiB, пiдвищення або пониження po3Mipy внеску, пщлягае так само по-каранню [7, с. 205].

Як видно з диспозици ст. 311 КК РеспублПки Польща, дана норма е комплексною, тобто вона здiйснюе кримiнально - правову охорону сyспiльних вщносин, якi склада-ються як у сферi випуску, так i у сферi обиу цiнних паперiв.

Кримiнальний кодекс Республши Болгарiя за своею структурою норм, яю забезпе-чують кримiнально - правову охорону випуску i обиу цшних паперiв, схожий на чин-ний КК Украши, це, на нашу думку, пояснюеться тим, що Болгарiя у минулому була державою сощалютичного табору. Проте, слiд вказати, що КК Болгарп був прийнятий ще в 1968 р. i в нього вносилися змши i доповнення, тодi як КК Украши був прийнятий вже в сучасних соцiально - економiчних i полггичних умовах.

КК Респyблiки Болгарп, також як i КК Украши, диференцдае кримшальну вщповщальнють за виготовлення цшних паперiв залежно вщ особи, яка випустила 1х. Так, наприклад, п. 2 ч. 2 ст. 234 КК Болгарп [6, с. 183] передбачае вщповщальнють за виготовлення державних облгацш або шших державних цшних паперiв, а ч. 2 ст. 309 КК Болгарп [6, с. 214] вказуе, що предметом пщробки е приватш цшш папери. Також санкцп вказано! статтi КК Болгарп передбачають рiзнi строки позбавлення волп i за виготовлення державних цшних паперiв встановлено бiльш суворе покарання. Таке роздiлення кримiнально-правовоï охорони штересш держави i приватних ошб, на нашу думку, буде усунено в новому КК Болгарiï.

Частина 4 ст. 313 КК Республши Болгарп передбачае вщповщальнють особи, яка, пyблiчно пропонуючи цiннi папери в проспект або оглядi про економiчний стан, використовуе помилковi сприятливi даш або умовчуе про несприятливi, що мають iстотне значення для прийняття рiшення про придбання цiнних паперiв[6, с. 216]. Вка-зана норма являе певний штерес, осюльки вона передбачае кримшальну вщповщальнють не тшьки за створення недостовiрного документа шляхом внесення в нього явно неправдивих даних, але й встановлюе ïï за неповне надання даних, яю мають iстотне значення для здшснення операцiй з цiнними паперами. Також ч. 4 ст. 313 КК Болгарп сформульовано в закош як злочин з формальним складом, тобто не передбачае настання сусшльно небезпечних наслiдкiв, що вигщно ïï вщрПзняе вщ ч. 2 ст. 223 КК Украши, оскшьки дае велику можливють вживання норми КК Болгарп.

Спецiальноï норми, яка встановлюе кримшальну вщповщальнють за незаконний випуск цшних паперiв, КК Респyблiки Болгарiя не мютить.

Кримiнальний кодекс Швец!!' мае особливiсть, оскiльки сyцiльна нyмерацiя статей кодексу вщсутня, як це прийнято в КК Украïни. КК Швецп дшиться на глави, в яких вказуються номери статей, властивих даному роздшу КК Швецп

Стаття 9 гл. 9 «Про шахрайство i шшу ганебну поведшку» КК ТТТветш встановлюе вщповщальнють за публшащю або розповсюдження шшим способом iнформацiï, що вводить населення в оману з метою пщвищити цшу товару, цшних паперПв або шшого майна [9, с. 79]. Вказана норма КК Швецп е комплексною i призначена для здшснення охорони сусшльних вщносин, як! складаються не тшьки у сферi випуску i обпу цшних паперПв, але й в шших сферах економПки.

КК Швецiï в ст. 1 гл. 14 «Про злочини, пов'язаш з фальсифкащею» передбачае кримшальну вщповщальнють особи, яка шляхом написання ¡меш iншоï особи, дiйсноï

221

або вигадано1, або шляхом обману одержуе пiдпис iншоï особи або шшим шляхом виготовляе фальшивий документ, або обманним шляхом змшюе або доповнюе справжнiй документ. Щц документом розумiеться протокол, контракт, вексель, довщка або iнший документ, складений як доказ, або важливий як доказ, а також посвщчення особи, бшет або схожий пiзнавальний знак [9, с. 108]. Ст. 3 гл. 14 свщчить, що злочин, передбачений в ст. 1 гл. 14, розглядаеться як тяжкий у випадку, якщо предметом злочи-ну виступають важливий державний аривний документ або документ особливоï важливостi у сферi торгiвлi, такi як, наприклад, митна застава, акцiя або застава, або дiяння на iнших шдставах було особливо шкiдливим за своïм характером [9, с. 109]. Даш статп КК ТТТвецм свщчать про те, що шведський законодавець не розрiзняе документи за особами, яю його видали, а диференцдае кримiнальну вiдповiдальнiсть за виготовлення документа на шдст^ значущостi документа для цившьно-правового обiгу. Ми вважаемо, що тдхщ до встановлення кримiнальноï вiдповiдальностi за виготовлення документа, що використовуеться в КК ТТТвецм, не тiльки цiнних паперiв, е виправ-даним з погляду ступеня суспiльноï небезпеки дiй, направлених на виготовлення пщроблених документiв.

Викладене вище дае пщстави зробити наступнi висновок про те, що едино1' системи встановлення кримшально - правово1' охорони сусшльних вщносин у заруб1жному правознавсга немае. 1снують загальнi тенденцм, яю властивi деяким державам, таю як:

рiвнiсть кримiнально - правового захисту осiб, якi випустили цiннi папери; це вла-стиво кримiнальному законодавству бшьшосп Свропейських краш;

встановлення кримшального покарання за так званi «шформацшш» злочини у сферi випуску i обiгу цiнних паперiв, до таких злочишв вщносяться: незаконне використовування конфщенцшно1' (iнсайдерськоï) iнформацiï, надання помилково1' iнформацiï iнвесторам i державi про економiчний стан емiтента, не надання рiвних можливостей зацiкавленим особам в отриманш iнформацiï про випуск цшних паперiв. вчинення злочинiв на ринку цшних паперiв деякi КК заруб1жиих держав вщносять до шахрайсь-ких дiй, а деякi -- до спещального виду посадово1' фальсифiкацiï;

кримшальне законодавство деяких держав не мютить спецiальних кримiнально -правових норм, яю забезпечують охорону правил випуску i обиу цiнних паперiв.

Матершли виклаценi у цiеï статтi в подальшому можуть бути використанi при викладенш порiвняльного кримiнального права, а також при проведенш аналiзу кримшального законодавства шших держав.

Список використаних джерел та лгтература:

1. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Пер. с франц. В.А. Туманова. -М.: Международные отношения, 1999. - С. 11.

2. Саенко В.В. Правове регулювання використання шсайдерсь^ шформацп на ринку цшних паперш: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / господарське право, арбпражний процес.

- К., 2002.- 19 с.

3. Современный экономический словарь. -М.: ИНФРА-М, 1996. - 496 с.

4. Уголовный кодекс Голландии / Пер. с англ. И.В. Мироновой. - 2-е изд. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. - 510 с.

5. Уголовный кодекс Дании / Пер. с датского и английского канд юрид наук С С Беляева, А Н Рычевой - СПб Издательство «Юридический центр Пресс», 2001 - 230 с.

6. Уголовный кодекс Республики Болгария. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001.

- 298 с.

222

7. Уголовный кодекс Республики Польша / Пер. с польского Д. А. Барилович. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. - 234 с.

8. Уголовный кодекс Швейцарии / Научное редактирование, предисловие и перевод с немецкого канд. юрид. наук А.В. Серебренниковой. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. - 350 с.

9. Уголовный кодекс Швеции / Научные редакторы проф. Н.Ф. Кузнецова и канд. юрид. наук С.С. Беляев. Перевод на русский язык С.С. Беляев. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. - 320 с.

Кашкаров О.О. Анализ криминального законодательства некоторых стран Европы, которое устанавливает криминальную ответственность в сфере обращения ценных бумаг.

Статья посвящена анализу уголовного законодательства некоторых стран Европы, которое предусматривает ответственность в сфере обращения ценных бумаг.

Ключевые слова: Уголовный кодекс, статья, объективные и субъективные признаки.

Kashkarov O.O. Analysis of criminal legislation of some European countries which sets criminal responsibility in the field of appeal of securities.

The article is devoted to the analysis of the criminal legislation of the European countries which provides the responsibility in sphere of the manipulation of securities.

Key words: securities, Criminal code, article, objective and subjective attributes.

Надшшла до редакцл 14.10.2008 p.

223

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.