CC BY
61КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМШОЛОГ1Я
Панов Микола 1ванович,
доктор юридичних наук, професор, завдувач кафедри кримтального права № 2, Нац'юнальний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, академк НАПрН УкраУни, УкраУна, м. Харш e-mail: criminallaw2v@gmail.com ORCID 0000-0002-6323-6489
doi: 10.21564/2414-990x.149.202255 УДК 343.2.01:164.2
НАУКОВ1 ПОНЯТТЯ I ЮРИДИЧНА ТЕРМ1НОАОГ1Я ТА IX РОАЬ У КРИМ1НАЛЬНОМУ ЗАКОНОТВОРЕНН1
Статтю присвячено anaMi3y наукових понять i юридичног термтологп кримтального зако-нодавства, виявленню гх взаемозв'язку i ролi у законотворчш дiяльностi з розробки i прийняття яккних за формою i досконалих за змктом закошв про кримтальну вiдповiдальнiсть. Розглянуто логiчну структуру кримтально-правових понять (змкт i обсяг) та гх рiзнi види: видовi, родовi, оцточт поняття i категорИ як фундаментальн поняття права; розроблено основш правила i особливостi гх визначення i закртлення в текстi закону. Сформульовано основн вимоги (параме-три якостi), що висуваються до юридичних термШв i за допомогою яких у закон про кримтальну вiдповiдальнiсть позначаються правовi поняття, що становлять змкт правових норм, юридичних конструкцш та тших нормативно-правових утворень - складових елементiв цього закону. Викла-дено пропозицгг щодо вдосконалення форми i змкту кримтального законодавства.
Ключовi слова: закон про кримтальну ввдповвдальшсть; кримтальне правотворення; поняття кримтального права; категорп кримтального права; визначення понять кримтального права; термтолопя кримтального закону.
Панов Н. И., доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой уголовного права № 2, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, академик НАПрН Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: criminallaw2v@gmail.com ; ORCID 0000-0002-6323-6489
Научные понятия и юридическая терминология и их роль в уголовном законотворчестве
Статья посвящена анализу научных понятий и юридической терминологии уголовного законодательства, выявлению их взаимосвязи и роли в законотворческой деятельности по разработке и принятию качественных по форме и совершенных по содержанию законов об уголовной
ответственности. Рассмотрена логическая структура уголовно-правовых понятий (содержание и объем) и различные их виды: видовые, родовые, оценочные понятия и категории как фундаментальные понятия права; разработаны основные правила их определения и закрепления в тексте закона. Сформулированы основные требования (параметры качества), предъявляемые к юридическим терминам, с помощью которых в законе об уголовной ответственности обозначаются правовые понятия, составляющие содержание правовых норм, юридических конструкций и иных нормативно-правовых образований - составляющих элементов этого закона. Изложены предложения, направленные на совершенствование формы и содержания уголовного законодательства.
Ключевые слова: закон об уголовной ответственности; уголовное правотворчество; понятие уголовного права; категории уголовного права; определение понятий уголовного права; терминология уголовного закона.
Актуальтсть теми. Яюсть i визначешсть закону про кримшальну вщпо-вщальшсть значною мiрою залежать вщ розробленост понять та досконалост юридично! термшологп, що застосовуеться в текст закону при формулюванш кримшально-правових заборон i припав у його нормах, юридичних конструк-щях, презумпщях та шших нормативно-правових утвореннях - елементах зм^ сту закону. Першорядне значения тут мають кримiнально-правовi поняття, шд якими розумшться лопко-юридичш утворення, як вщображають i фiксують у своему змют загальиi (типовi) суттевi ознаки, властивi певному класу (виду) об'екпв (явищ) реально! дiйсиостi (головним чином - сусшльно небезпечним дiянням i покаранням за них), що шдлягають кримiиальио-правовому регулю-ванню i вiдображенню в змiстi закону. Розглянуто логiчну структуру понять (змiст i обсяг) та !х види: видовi, родовi, оцiночнi поняття i категорп (як фун-даментальнi поняття кримшального права), з'ясована !х роль у кримшальному законотвореннi, здiйснено аналiз особливостей визначення кримшально-право-вих понять i формулювання кримiнально-правових дефiнiцiй.
Термiнологiя кримiнального закону визначаеться як система юридичних термов - особливих знакових мовних одиниць, за допомогою яких у текст закону описуються (фiксуються) ознаки понять, що становлять змют структур-них елементiв закону: кримiнально-правових норм, юридичних конструкцш, презумпцiй, iнститутiв, шших нормативно-правових утворень. Термш кримЬ нального права трактуеться як слово або сполучення ошв (словосполучення), як ч^ко визначають вiдповiднi поняття, що становлять змют кримшально-пра-вових норм або шших структурних елементв кримiнального закону. ДослЬ джено роль термiнiв у розкритт змiсту понять, визначенi i закрiпленнi !х у текстi закону. Встановлеш вимоги (параметри) якостi, яким мають вщповвдати термiни, що застосовуються при визначенш кримiнально-правових заборон i приписiв у змiстi закону про кримшальну вщповщальшсть. Розглянуто типовi порушення цих вимог, що мають мюце в законотворчiй дiяльностi, сформульо-вано пропозицп, спрямованi на удосконалення форм i змiсту кримiнального законодавства.
Виклад основного матерiалу. Кримшальне законодавство Укра!ни -у формi Кримiнального кодексу Укра!ни (далi - КК Укра!ни) — мае сво!м завданням правове забезпечення охорони прав i свобод людини i громадянина,
власност, громадського порядку та громадсько'1 безпеки, довкшля, конститу-цiйного устрою Украши вщ злочинних посягань, забезпечення миру i безпеки людства а також запобтання злочинам (ч. 1 ст. 1 КК УкраТни). Для цього КК УкраТни визначае, яю суспiльно небезпечш дiяння е злочинами та яю покарання застосовуються до осiб, що ïx вчинили (ч. 2 ст. 1). При цьому злочиншсть сусшльно небезпечних дiянь, а також ïx карашсть та iншi кримiнально-правовi наслiдки визначаються тiльки в нормах КК УкраТни (ч. 3 ст. 3). Надто важливе значення мае i законодавче ршення, зпдно з яким перелж i обсяг сусшльно небезпечних дiянь, що визначеш КК УкраТни злочинами, а також об'ективних i суб'ективних ознак, 1'м властивих i передбачених у вщповвдних статтях КК Украши, е вичерпними i розширювальному тлумаченню не пiдлягають (ч. 1 ст. 2) з одночасною забороною застосування закону про кримшальну вщповщаль-нiсть за аналогiею (ч. 4 ст. 3). Указан доктринальш принциповi положення кримiнального права, що визначають сутнiсть i змiст останнього, виступають важливими гарантiями дотримання принцишв верховенства права та законностi при застосуванш норм кримiнального законодавства, реалiзацiï кримшально'1 вiдповiдальностi та призначення справедливого покарання особам, визнаним обвинувальним вироком суду винними у вчиненш злочину.
З урахуванням особливостей указаних завдань i специфiчниx засобiв ïx здшснення до цiеï галузi законодавства висуваються особливi й пiдвищенi вимоги. Це означае, зокрема, що кримiнально-правовi норми, юридичш конструкций презумпцп, фшци, iншi нормативно-правовi утворення як елементи змкту закону про кримiнальну ввдповщальшсть мають бути досконалими, вирiзнятися високим рiвнем формально'1 визначеностi, забезпечувати достатньо ч^ке i повне формулювання в закош кримiнально-правовиx заборон i приписiв, визначення в ньому точних складiв злочинiв, характеризуватися неухильним додержанням закошв i положень формально'1 логiки та сучасних правил зако-нодавчо'1 техшки.
Особливо важливу роль у системi вимог (параметрiв), що ставляться до якост закону про кримiнальну ввдповщальшсть, вiдiграють кримiнально-пра-вовi поняття i юридична термшолопя, що е елементами змкту закону про кримiнальну ввдповвдальшсть: його норм, юридичних конструкцiй, шших нормативно-правових утворень, i при цьому значною мiрою впливають як на форму, так i на змют та досконалють цього закону в щлому [1, с. 57]. У фор-мальнш логiцi поняття трактують як одну iз основних форм мислення, яка е результатом узагальнення i видшення деяко1 множини (класу, виду) предме-тiв або явищ об'ективно1 дiйсностi за загальними (типовими) та суттевими ïx ознаками, якими вони вiдрiзняються вiд iншиx явищ [2, с. 91; 3, с. 105- 108; 4, с. 456-460]. Виходячи з цього, шд поняттями кримтального права сл1д розу-м1ти логто-юридичт утворення, яю ввдображають i фшсують суттевi загальш (типовi) ознаки об'ектв (явищ) певного класу (виду) реально'1 дiйсностi, що належать до сфери злочишв i покарань, - основних елементв кримiнального права - якими вони вiдрiзняються вiд iншиx об'ектв (явищ). Ознаки вказаних
понять вщображають як фактичш, так i сощальш (сусшльну небезпечшсть) та юридичш властивост вказаних явищ, що належать до предмета регулювання кримiнального права як публiчноï галузi права. Тим самим щ поняття суттево вiдрiзняються ввд понять iншоï галузево1 належностi. 1х особливiсть також полягае в тому, що бшьшкть i3 них набувають офiцiйного та формалiзованого (офiцiйно-правового) закртлення у вербальнiй (словеснiй) формi в чинному правi як елементи кримтально-правових норм у текстi закону про кримтальну вщповвдальшсть i визначення у ввдповщних статтях КК Украти. Формування понять кримтального права здтснюеться, по-перше, на пiдставi анал1зу об'екта тзнання - деяко1 множини об'ектiв (явищ) одного i того ж класу (виду) - сус-шльно небезпечних дiянь i покарань за них шляхом виявлення та виокремлення суттевих загальних ознак, притаманних усьому ïx класу (виду) з одночасним абстрагуванням (вщволжанням) вщ другорядних (несуттевих) ознак. По-друге, на пiдставi синтезу узагальнюються i об'еднуються суттевi загальнi ознаки об'ек-тiв (явищ) i iманентно властивi (притаманнi) цьому класу об'екпв (явищ) та фiксуються (закрiплюються) у структурi поняття в словеснiй формь
Логiчна структура понять кримiнального права складаеться зi змiсту й обсягу як важливих та обов'язкових показниыв тих об'екпв (явищ) реально!" дшсноси (об'ективного свiту), що вiдображаються й узагальнюються у понятть Зм1ст поняття становить вичерпна система (упорядкована та обмежена сукуп-шсть) суттевих загальних й обов'язкових ознак, що оргашчно притаманш вiдповiдному класу (виду) об'екив (явищ) реально! дiйсностi в сферi кримЬ нально-правового регулювання i якими вони вiдрiзняються вiд iншиx. Обсяг цього поняття - це деяка множина всix об'екпв (явищ) кримтально-правового характеру одного й того самого класу (виду), яю передбаченi у понятт (охоплю-ються ним) i е носiями ознак, що становлять змкт цього поняття [5, с. 34-36; 6, с. 55-57]. Обсяг i змкт поняття перебувають у ткному зв'язку й утворюють у свош едностi iдеалiзований («мислений») об'ект або ж предмет поняття [3, с. 129]. Цей об'ект (предмет) поняття в iдеалiзованому i узагальненому виглядi вщображае суттевi риси об'екив (явищ) реально! дiйсностi у сферi кримталь-ного права, лежить в основi встановлення назви (iменi) поняття, а тому мае важливе значення для лопко-лтгвктичного визначення кримтально-правових норм у текст закону, до змкту яких цi поняття належать.
Усп поняття кримтального права залежно вщ обсягу об'екпв (явищ), що в них узагальнюються i ввдображаються, подшяються на видовi i родовi. Видов1 поняття ввдображають узагальненi, основнi суттевi ознаки деяко! множини об'ектiв (явищ) одного й того самого виду (класу, типу) [4, с. 53]. У кримталь-ному правi щ поняття становлять, за загальним правилом, змкт диспозицш норм Особливо! частини кримтального права та юридично закртлюються у статтях (частинах статей) Особливо! частини КК Украти. У диспозищях цих статей вiдображаеться переважно лише один узагальнений вид (тип) сусшльно небезпечно! поведiнки особи - дiяння (дп чи бездiяльностi), що визнаеться зло-чином, наприклад, крадiжка (ст. 185 КК Украти), грабiж (ст. 186 КК Украти),
шахрайство (ст. 190 КК Украши) та ш. В шших випадках видове поняття охо-плюе два чи бшьше (в альтернатив^ однотипних актв сусшльно небезпечно'1 поведiнки (дiянь), що посягають на единий для них об'ект злочину, мають сут-тевi ознаки схожост (навiть певного збiгу за суттевими i основними ознаками), а тому належать до одного й того ж «узагальненого» класу (виду) дiянь, що i е шдставою для об'еднання ïx в одному (единому) видовому понятть Внаслщок цього за подiбнi дiяння кримiнальна ввдповщальшсть встановлюеться в однiй кримiнально-правовiй норм^ наприклад, бандитизм (ст. 257 КК Украши), привласнення, розтрата майна або заволодшня майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК Украши), умисш тяжю тшесш ушкодження (ст. 121 КК Украши) тощо.
Як результат абстрагування (ввдволшання) вщ несуттевих ознак явищ (об'ектв) одного i того ж виду (класу, типу) виокремлюються узагальнення основних суттевих ознак, видов1 поняття е достатньо точними, чггко, з необхщ-ною повнотою i, як правило, вичерпно визначають в узагальнених ознаках, що становлять змкт цих понять, суттевi риси об'ектв (явищ) реально'1 дiйсностi, що вщображаються у словеснiй формi у змют цих понять. Останнi, безумовно, слугують особливими лопко-юридичними засобами (iнструментарiем) форму-лювання заборон i приписiв, що становлять змкт кримiнально-правовиx норм, визначених у статтях Особливо'1 частини КК Украши щодо певних сусшльно небезпечних дiянь, вчинення яких означае порушення вказаних заборон та/або приписiв i тому визнаються законодавцем злочинами. Отже, основним призна-ченням кримшально-правових норм, закршлених у статтях Особливо'1 частини КК Украши, i видових понять, що становлять ïx змют, е детальна i безпосередня регламентащя в закош кримшально'1 вщповвдальност за вчинення сусшльно небезпечних дiянь певного виду (класу, типу): крадiжок, шахрайств, зГвалтувань тощо, якi визнанi злочинами.
Родов1 поняття ввдображають узагальненi суттевi ознаки явищ (об'ек-тiв) широкого за обсягом класу, на рiвнi роду, до змкту якого входять iншi класи (явища), що е видами цього роду [4, с. 519; 7, с. 282]. У кримшальному правi родовi поняття досить широк за обсягом, становлять переважно змкт норм-приписiв та iнститутiв Загально'1 частини кримшального права, у яких викладеш загальнi положення цiеï галузi права, що мають забезпечити засто-сування норм Особливо'1 частини КК, яю встановлюють кримiнально-правовi заборони вчинення сусшльно небезпечних дiянь, що визнанi в них злочинами. Вони впливають на кримшально-правове регулювання (у сферi визнання сусшльно небезпечних дiянь кримiнально-протиправними i караними) опо-середковано, головним чином через систему видових понять, визначених у нормах Особливо'1 частини кримшального законодавства. Родовi поняття, як правило, здшснюють регулятивний вплив на кримiнально-правовi вiдносини не безпосередньо, а опосередковано - через змют i обсяг видових понять, що становлять змют норм Особливо'1 частини кримшального закону. У зв'язку з цим видаеться недощльною регламентащя кримшально'! вщповщальност в нормах
Особливо! частини КК Украти за окремi (конкретш) сусшльно небезпечш дiяння шляхом використання родових понять. Визначення за !х допомогою в нормах Особливо! частини КК Украши кримшально-протиправних дiянь могло б перетворити кримiнально-правовi норми в аморфш, надто широкi за обсягом i недостатньо визначеш за змктом нормативно-правовi утворення. Загалом це суперечило б сучасним тенденщям розвитку кримтального законотворення, домiнуюче значення серед яких мае принцип оптимального сшввщношення абстрактного i конкретного, що надае можливкть уникати надто казу!стичних i водночас надмiрно узагальнених (генералiзованиx) формулювань дефшщш в законi. Родовi поняття, як бГльш широкi за обсягом, у порiвняннi з видовими е «шдпорядковуючими», а видовi - «шдпорядкованими». Мiж ними за змiстом та обсягом Гснують вiдносини субординацГ!, у яких визначальну роль мають родовi поняття. У зв'язку з цим норми Загально! та Особливо! частин кримтального права мають перебувати у вщносинах координованостГ, лопчно! узгодженостi, причому видовГ поняття норм Особливо! частини не мають суперечити нормам Загально! частини, змкт яких становлять родовГ поняття.
Особливу роль у системi понять кримтального права виконують катего-piï - гранично широю за обсягом фундаментальш поняття, якГ вiдображають i фжсують у своему змГстГ найбГльш суттевi властивостi i найбiльш широкий обсяг явищ (об'ектГв) реально! дшсност [8, с. 251; 4, с. 240-241] у сферi кримтального права. До категорiй кримiнального права е шдстави вГдносити такi: «закон про кримтальну вадповадальшсть», «злочин» (поняття злочину -ст. 11 КК Украти), «склад злочину», «елементи складу злочину» («об'ект», «об'ективна сторона», «суб'ективна сторона», «суб'ект злочину»), «покарання», окремi види покарань та т. З погляду лопко-гносеолопчно! природи i суп, цГ категорп загалом не вГдрГзняються вГд понять кримтального права. Вщмтшсть полягае, головним чином, в обсязГ узагальнення об'ектГв (явищ) певно! сфери реально! дшсностГ, що в них вГдображаються. Категорп кримтального права, асимшюючи в собГ знання, що визначаються у поняттях ще! галузГ - видових i родових - узагальнюють !х за предметною належшстю, виокремлюють й аку-мулюють найбГльш загальнГ та суттевГ ознаки, що властивГ вГдповГдним кримГ-нально-правовим явищам на рГвнГ загального. До таких ознак можна вщнести, наприклад, ознаки поняття злочину, якими ввдповщно до ст. 11 КК Украти е такГ: злочин - це дГяння «сусшльно небезпечне», «кримтально-протиправне», «винне», «каране», «вчинене суб'ектом злочину». Саме щ ознаки мають бути притаманш кожному з видових понять, якими визначаються злочини, передба-чеш у вГдповГдних статтях Особливо! частини КК Украти. I навпаки, !х вщсут-нГсть виключае можливГсть визнання цих дГянь (хоча i передбачених у статтях КК Украти) як злочишв. Категорп i поняття перебувають у вщносинах досить чГтко! координацп - категорГ! консолГдують (об'еднують) певну сукупшсть понять кримГнального права на шдставГ загальних i суттевих ознак, притаман-них всГм об'ектам (явищам), що належать до одного i того самого (узагальне-ного) класу, яю вГдображаються у цих поняттях, надають !м властивостГ логГчно!
узгодженост й несуперечливост як категорiально-понятiйноï системи. Категорп виконують важливу методологiчну функцiю: вони упорядковують всю сукуп-нiсть кримшально-правових понять, забезпечують 1хню систематизацiю, лежать в основi побудови понятiйниx рядiв кримiнального права як логiчноï системи [9, с. 129]. Категорп надають можливкть бшьш глибоко пiзнати сутшсть об'ектiв (явищ) у сферi кримшального права, ïx вщображення у кримшально-правових нормах, юридичних конструкщях, презумпцiяx, шших нормативно-правових утвореннях кримшального законодавства. Отже, категорп кримшального права мають надзвичайно важливе теоретичне i практичне значення, а тому являють собою неодмшний елемент системи понять кримшального права. Однак цей шдхщ подшяють не всi науковщ. Деякi вважають, що юриспруденщя (очевидно i кримiнальне право також. - М. П.) майже не знае категорш, i лише таким як «правознавство», «право», «держава», що «культивуються у теорп держави i права, з великими труднощами можна присвогги ранг категорш» [10, с. 90]. Наведена позищя, мабуть, Грунтуеться на висловленому у минулому деякими науковцями погляди зпдно з яким категорп визнавалися формою (засобом) лише фшософського шзнання, а не приватнонаукового, в сферi якого (зокрема у сферi правознавства. - М. П.) можна було вести мову лише про поняття [11, с. 87-94]. Хибшсть цього шдходу очевидна: кожна з наук (не тшьки фiлософiя) у своему розвитку та подальшому удосконаленш знань щодо свого предмета i поглиблено'1 розробки системи понять здатна формувати широю за обсягом уза-гальнення про предмет шзнання i на цш пiдставi формулювати науковi абстрак-цп на рiвнi категорiй. Тому обгрунтованим слвд визнати твердження науковцiв, якi визнають можливють i необxiднiсть розробки категорш не лише в фшософп [11, с. 87-94; 12, с. 103], а й у кожнш науковш дисциплш, в юридичних загалом [9, с. 75-97, 129- 145; 13, с. 113-119] i в наущ кримшального права зокрема. Отже, категорп виступають надзвичайно важливим й обов'язковим елементом наукового шзнання в системi понять кримшального права.
Окрему групу понять кримшального права становлять оцточш поняття, наприклад, «особлива жорстошсть» (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК Украши), «сильне душевне хвилювання» (ст. 116 КК Украши), «ютотна шкода» (ч. 1 ст. 364 КК Украши), «тяжи наслщки» (ст. 236 КК Украши), «тероризування засуджених» (ст. 392 КК Украши) тощо. Ц та iншi подiбнi поняття характеризуються недо-статньою визначешстю, вщсутшстю ч^ких (формалiзованиx) ознак i критерпв, якi визначали б (уточнювали, конкретизували) "1хнш змiст та обсяг [14, с. 22-23; 15, с. 103- 104; 16, с. 12-14; 17, с. 112-114]. 1снування в кримшальному правi i законодавствi оцiночниx понять зумовлено об'ективною необхщшстю. Вони на вiдмiну вщ понять «точного значення» вiдображають об'екти (явища) реально'1 дiйсностi, що характеризуються складшстю («аморфнiстю»), вiдсутнiстю достатньо ч^ких i виразних рис та властивостей, невизначешстю ïxнix меж, мiри й обсягу тощо. Тому поняття вщносно вказаних об'ектiв (явищ) не можуть бути сформульоваш i викладеш в текстi закону як поняття «точного значення» [18, с. 248-262]. Внаслвдок цього з'ясування змкту й обсягу оцшочних понять
завжди пов'язане з необхщшстю застосування у кожному випадку «процедури оцтки (оцтювання)» вщповщних конкретних явищ (об'ектГв), що мають мГсце в реальнш дшсностГ, за шкалою порядку «краще» - «прше», «бГльше» - «менше», «хороший» - «поганий» та ш. Причому змГст вказаних понять, унаслГдок 1'хньо'1 невизначеностГ, завжди потребуе конкретизацп i уточнення з урахуванням осо-бливих властивостей даного конкретного випадку [19, с. 68-74; 20, с. 87-91]. У зв'язку з цим використання зазначених понять у кримшальному законодав-ствГ (у текстГ закону) мае бути по можливостГ обмежено, а 1хне застосування у кожному конкретному випадку потребуе ретельного порГвняльно-оцшочного аналГзу й Грунтовно"! аргументацп в актах застосування норм кримтального права, що необхщно для встановлення обмеження судово"! дискрецп та мож-ливих порушень кримтального законодавства й охоронюваних законом прав i свобод людини та громадянина в правозастосовнш дГяльность
Надзвичайно важливе значення в законотворчш дГяльностГ мае визначення наукових правових понять i закршлення ïx у словеснГй формГ у текстГ закону. ПГд визначенням кримтально-правових понять слгдрозумти логгчну операцю, за допомогою urnïрозкриваеться змкт поняття, тобто вказуються i фтсуються суттевi i загальш (типовi) його ознаки, властивi всьому класу (виду) об'ектiв (явищ) реальноï дiйсностi, що узагальнюються у поняттi [21, с. 163- 165] i тдлягають кримтально-правовому регулюванню. Досить часто визначення поняття називають дефтщею - коротке визначення поняття, що враховуе всГ суттевГ ознаки явища або предметГв, що вГдображаються в поняттГ. Визначення виконуе важливГ шзнавальш i практичш функцп: воно дозволяе чГтко обмежити клас (вид) явищ, що належать до предмета мГркувань (предмета поняття); за його допомогою з'являються можливГсть однакового розумшня цього предмета всГма суб'ектами шзнання, що лежить в основГ мГжособистГсного спГлкування i взаемодп людей [6, с. 66].
Основним (класичним) видом визначення кримшально-правових понять е визначення ïx через зазначення найближчо'1 родово'1 ознаки i видово'1 вщмш-ностГ (через найближчий рад i видову вГдмшшсть) [6, с. 66-67]. Наприклад, крадГжка - таемне викрадення чужого майна (ст. 186 КК Украши). Тут «викра-дання чужого майна» (властиве як крадГжщ, так i грабежу) - родова ознака, таемне (при крадГжщ), а також вГдкрите викрадання (при грабежГ) - видовГ вГдмшность Але як слушно стверджують фахГвщ науки формально"! лопки, далеко не всГ поняття можуть бути визначенГ через рГд i видову вГдмГннГсть, що застосовуеться у кримшальному правотворенш. Досить розповсюдженим е такий специфГчний споЫб розкриття змкту понять (логiчна операщя), як опис суттевих i загальних (типових) ознак цього поняття через ïx перелж [6, с. 75-76] (перерахування) i закртлення в словеснш формi в текстi закону. Причому цей спосГб слГд подГляти на два види. У першому з них перелж ознак поняття завершуеться узагальнювальною ознакою (термшом). Прикладом е опис ознак понять у кримшально-правових нормах, в яких визначаються готування до злочину (ч. 1 ст. 14 КК Украши), шдбурювання до злочину (ч. 4
ст. 27 КК Украши), умисне знищення або пошкодження чужого майна, погроза знищення чужого майна загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 194, ст. 195 КК Украши). У цих i шших подiбниx випадках узагальнююча ознака (термш) багато в чому визначае i властивост, притаманш видовим (частковим або кон-кретним) ознакам цього поняття, що вказаш в кримшально-правовш нормi КК як альтернативна Останш в свою чергу свщчать про властивост ознаки, яка описана узагальнюючим термшом.
Проте в бшьшост випадшв у кримшальному правотворенш опис ознак поняття в закош не завершуеться узагальнюючою ознакою (термшом). Напри-клад, у поняттях «тяжке тшесне ушкодження» (ст. 121 КК Украши), «кату-вання» (ст. 127 КК Украши), «залишення в небезпецi» (ст. 135 КК Украши) тощо вказуеться лише перелш (перерахування) цих ознак. Але це не означае, що у вказаних випадках мають мкце в1дкрит1 (не завершен.) перелти ознак понять, що застосовуються в кримшальному закош. Щ перелши е завжди вичерпними (завершеними) чи абсолютними i не можуть доповнюватись шшими (новим) ознаками, не вказаними у закош. Дане ршення Грунтуеться на фундаментальних i вщправних положеннях кримшального права, зпдно з якими 1) злочином визнаеться лише сусшльно небезпечне дiяння, що перед-бачене КК Украши (ч. 1 ст. 11); 2) шдставою кримшально1 вщповщальност е вчинення особою сусшльно небезпечного дiяння, яке мютить склад злочину, передбаченого КК Украши (ч. 1 ст. 2). З цього випливае, що перелш сусшльно небезпечних дiянь, що визнаються злочинами i за вчинення яких передбачена в КК Украши кримшальна вщповвдальшсть, е вичерпним. Отже, i перелж ознак (як ввдображають фактичш, сощальш та юридичш властивост вiдповiдниx об'ектiв [явищ] реально! дшсноси), притаманних цим дiянням та передбаче-них у змiстi кримiнально-правовиx понять як елементи норм кримшального права, е вичерпним i не може свавшьно доповнюватися новою ознакою, не передбаченою законом. Ршення, що пропонуеться, мае важливе теоретичне та практичне значення i мае обов'язково ураховуватися як у законотворчш, так i в правозастосовнш дiяльностi. 1нший шдхщ буде означати безшдставне роз-ширення меж кримшально1 вiдповiдальностi, порушення заборони застосування закону про кримшальну вщповщальшсть за аналопею (ч. 4 ст. 3 КК Украши) i, в кшцевому рахунку, порушення принцишв верховенства права i законност у кримшальному судочинствь
При розкриттi в закош змюту правових понять i формулюванш кримiналь-но-правових дефiнiцiй необxiдно дотримуватись розроблених формальною лоп-кою правил визначення понять. Основними з них, що мають особливо важливе значення для забезпечення якост i досконалостi закону про кримшальну вщ-повiдальнiсть, е таш: 1) визначення повинно бути спiвмiрним; 2) воно мае бути ясним i ч^юм. Сп1вм1ртсть визначення поняття припускае, що визначуване (те, що визначаеться) i визначальний вираз мають бути рiвними один одному i при цьому визначальний вираз не може бути занадто широким i занадто вузьким за обсягом [6, с. 76-78]. Це означае, що визначення мае мютити всi
суттевГ загальш (типовГ) ознаки, об'ективно властивГ (Гманентш) всьому класу (множиш) явищ, що вГдображаються в поняттГ (у його змГстГ та обсязГ) i вГдби-вають його сутнГсть. Ось чому вказаш ознаки набувають у кожному конкретному випадку значення обов'язкових для цього поняття i тому при визначенш в закош шдлягають обов'язковому включенню до змГсту визначення (дефшщп). Це правило розповсюджуеться на визначення всГх видГв понять: видових, родових (за винятком оцшочних) i на категорп. У зв'язку з цим не можна погоди-тися з пропозищями окремих науковщв, висловленими на науково-практичних конференщях, присвячених проблемам розробки проекту ново! редакцп КК Украши (жовтень 2019 р., м. ЛьвГв, м. ХаркГв) щодо визначення в проектГ закону поняття (категорп) «злочин» без вказГвки (на вщмшу вГд чинного КК Украши) на таку його ознаку, як «суспГльна небезпечнГсть дГяння». Автори ще! пропозицп не беруть до уваги, що злочин - це не тГльки правове, але i сощальне (сощаль-но-правове) явище. Тому ознака «суспГльна небезпечнГсть дГяння» вГдображае головним чином сощальну сутнГсть злочину, його шкГдливГсть, уразливГсть для благ i цшностей суспГльства i виконуе при цьому надзвичайно важливГ функцп", без урахування яких майже неможливо об'ективно i в повному обсязГ з'ясовувати i розв'язувати низку суто юридичних проблем, що мають важливе кримшально-правове значення. Зокрема, на шдставГ процедури оцшки сус-шльно1 небезпечностГ дГяння вирГшуються питання щодо його кримiналiзацiï i визнання злочином. З урахуванням ступеня сусшльно1 небезпечностГ дГяння здшснюеться пеналiзацiя, тобто встановлення в закош за вчинення цього дГяння певного виду i мГри покарання. Указана сощальна властивГсть дГяння лежить в основГ класифГкацп злочинГв, вГдмежування злочинних дГянь вГд незлочинних, призначення справедливого покарання за вчинений злочин [22, с. 1272-1273]. Отже, шдхщ до визначення в закош аналГзовано1 категорп «злочин» е неприй-нятним, оскГльки сформульоване подГбним чином поняття не мГстить в своему змГстГ всГх суттевих i обов'язкових ознак явища (об'екта), що вщображаеться в даному понятл. Через це воно е необгрунтовано обмеженим, однобГчним, тобто «занадто вузьким за обсягом». Тому при визначенш в проектГ закону поняття «злочин» ознака «суспГльна небезпечнГсть дГяння» мае бути включена до його змГсту як обов'язкова (конститутивна).
За тих же самих шдстав не можна погодитися з трактуванням понять «Гстотна шкода» i «тяжю наслГдки», якими визначаються сусшльно небезпечш наслщки службових злочинГв (статтГ 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК УкраТни в примГтках № 3 та № 4 до ст. 364 КК УкраТни в редакцп Закону № 1201-VII вГд 13.05.2014 р.). Цим Законом вказаш оцшочш поняття, визначеш Гз застосу-ванням лише одше1 ознаки - матерГально! шкоди, що обчислюеться у кратних розмГрах неоподаткованих мшГмумГв доходГв громадян (вГдповГдно, в сто i бГльше разГв, i у двГстГ п'ятдесят i бГльше разГв). Але тут слГд, безумовно, урахо-вувати, що примГтка в КК УкраТни - це елемент кримшально-правово! норми, який не може суперечити шшому його елементу i зокрема диспозицп цих норм. Проте в останшх суспГльно небезпечш дГяння вщповщних службових злочинГв
визнаються як таю, що заподшють ктотну шкоду широкому колу сусшльних вщносин як об'ектам кримшально-правово'1 охорони - охоронюваним законом правам, свободам та штересам громадян або державним чи громадським штере-сам, або штересам юридичних осiб, а не тшьки вщносинам власностi i майновим iнтересам. Отже, вказаним законодавчим визначенням понять «ютотна шкода» i «тяжк наслiдки» у примаках № 3 та № 4 до ст. 364 КК Украши фактично декримiналiзовано значну кшьшсть сусшльно небезпечних дiянь, що вчиня-ються службовими особами, в тому числ й тi, що заподшють iстотну (а у низцi випадюв i тяжку) шкоду життю та здоров'ю людини, ïï честi, пдност i недо-торканностi, що визнаються найвищою сощальною цiннiстю (ст. 3 Конституцп Украши). Таким чином, визначення понять «ютотна шкода» i «тяжю наслiдки» в примiткаx № 3 та № 4 до ст. 364 КК Украши за обсягом е занадто вузькими i тому мають бути змшеш в порядку визначення цих понять у редакцп КК Украши вщ 05.04.2001 р. «1стотною шкодою у статтях ... КК Украши, якщо вона полягае у запод1янн1 матер1альних збитк1в, вважаеться така шкода, яка в сто i бшьше разiв перевищуе неоподаткований мшмум доxодiв громадян». «Тяжкими наслщками у статтях ... КК Украши, якщо вони полягають у запод1янн1 матер1альних збитк1в, вважаються так1, як у двют п'ятдесят i бшьше разiв перевищують неоподаткований мтмум доxодiв громадян».
Як1сть, ч1тк1сть i повнота визначень кримшально-правових понять у закош багато в чому залежать вщ рiвня розробленост i якост термшологи дано!" галузi права, що мае особливост, обумовленi як предметом регулювання дано'1 галузi права, так i ïï структурою та змютом. Термiнологiя кримшального права - це система юридичних термтв як особливих знакових мовних одиниць, за допо-могою яких у текстi закону в словеснш формi описуеться (фжсуеться) змкт понять (категорш), що виступають структурними елементами кримшального права: правових норм, iнститутiв, юридичних конструкцш, презумпцш, шших нормативно-правових утворень. Термт (вiд латин. terniinus - межа, грань, край) кримшального права являе собою слово або словосполучення, як познача-ють вiдповiднi поняття норм або шших структурних елементiв кримшального права. Отже, основною складовою (своерщною «цеглиною») термша е слово як первинна й основоположна одиниця мови людини. Проте не кожне слово е термшом, а лише те, яке чгтко позначае певне поняття кримшального права i слугуе лшгвютичним засобом визначення його змкту й обсягу [23, с. 38-59; 24, с. 59-68]. В окремих випадках термш, що безпосередньо сшввщноситься з поняттям у структурному ввдношенш, складаеться з двох чи бшьше ^в (словосполучення). Однак щ слова у такому разi становлять единий мовний комплекс, вони не застосовуються окремо одне вщ одного, наприклад, «ютотна шкода», «умисне тяжке тшесне ушкодження», «погроза вбивством». У свош едност щ слова мають едину суть i одне (едине) значення, оскшьки позначають одне поняття [25, с. 9-26].
Термши характеризуються такими показниками, як «смисл» i «значення», що слугують лшгвктичними засобами розкриття змкту сутност понять
(категорш) i встановлення 1хнього обсягу. Вони (термши) мають бути однознач-ними, чГтко сшввщноситися з поняттями, якГ вони позначають у текстГ закону, i не повинш залежати вГд контексту [26, с. 28-36]. Без смислово'1 однозначностГ термГн втрачае сво'1 властивостГ самостшно'1 семантично'1 одиницГ i тому стае залежним вГд контексту. Це загалом значно попршуе лГнгвГстичну визначешсть правового тексту i, вГдповГдно, формулювання в ньому нормативно-правових складових елементГв кримтального права [23, с. 136-141].
ТермГн (як слово чи словосполучення) мае важливе комушкативне значення, вт е носГем шформацп', яка адресована певним особам, i мае бути розрахованим на сприйняття ними ще'1 шформацп (бути доступною). Тому у змГстГ термша можуть використовуватися лише слова природног мови. Кримшальне право не може здшснювати регулятивну функщю шляхом використання штучног мови (наприклад, як у хГмп, фармакологи тощо), якою володГе лише обмежене коло осГб. Кримшальний закон мае бути простим, зрозумГлим i доступним кожнш особГ (невизначеному колу осГб), зокрема i тим, хто не мае спещально'1 юри-дично'1 пГдготовки. У зв'язку з цим основу термшологп кримтального права мають становити слова, словосполучення, звороти звичайно'1 лГтературно'1 мови [13, с. 130-134]. Отже, цГлком природно, що бшьшкть термГнГв кримтального права в основГ свош мають загальновживаш слова («життя», «здоров'я», «честь», «пдшсть», «статева свобода», «статева недоторканшсть» та Гн.) i для з'ясування 1хнього смислу й значення не потрГбне додаткове чи спецГальне тлумачення. Таким чином, основу термшологп кримтального права становлять «загальнов-живан слова чи словесн комплекси».
Поряд Гз цим у системГ термшв кримтального права значна 1хня кГлькГсть являе собою спещальн термти. Переважна бшьшкть Гз них е спещальними термтами кримтального права: крадГжка, шахрайство, вбивство, бандитизм тощо. 1хнш смисл та значення i, вщповвдно, змГст та обсяг понять (категорш), що вони позначають, розкриваеться (описуеться) у законодавчих визначеннях -у дефтщГях. Дефштивш норми (ïx бГльшГсть у чинному КК Украти) надають можливГсть достатньо чГтко й повно визначати в текстГ закону суть i змГст його структурних елементГв i таким чином вГдображати в ньому ввдповвдне коло (обсяг) явищ реально'1 дшсностГ (суспГльно небезпечних дГянь), що шдлягають кримГнально-правовому регулюванню.
До спещальних термГнГв кримГнального права належать також юридичш термГни Гншо'1 галузево'1 належностГ: цивГльного, фГнансового, адмГнГстратив-ного, еколопчного права тощо, якГ мають нормативно-правовий характер i формальну визначешсть у чинному галузевому правь КрГм того, спещальними е також термти в галузГ техшки й науки (рГзних ïï галузей). У цих випадках кримшальне право, так би мовити, «запозичуе» термшолопю Гнших галузей знань i включае ïx у свш понятшний апарат. Обумовлено це тим, що реалГзащя кримГнальним правом його функцш - перш за все охоронно'1, пов'язана з об'ек-тивною необхщшстю включення (залучення) до його змГсту певних термГшв Гншо'1 галузево'1 належностГ, що вГдображають тГ чи шшГ сфери соцГального
буття, захист яких вщ злочинних посягань е завданням кримшального права. Визначення термов, встановлення змкту й обсягу вщповщних понять у подiбниx випадках необхщно здшснювати залежно вiд 1хнього трактування за галузевою належшстю (якщо шше не встановлено в законi про кримшальну вщповщальшсть).
Основними вимогами (параметрами) якостi, яким мають вiдповiдати юри-дичн термти, що застосовуються в текстi закону про кримшальну вiдповi-дальтсть при визначент понять кримшального права в його нормах та шших нормативно-правових утвореннях, е так: 1. Термши виступають специфiчними знаковими мовними одиницями (словами), що використовуються у текст нормативно-правового акта як лшгвютичний засiб для опису (фшсування) крим^ нально-правових понять i категорш у змкт кримшального права. 2. Термши лопчно та жорстко сшввщносяться з поняттями i категорiями кримшального права, ч^ко й адекватно вщображають 1'хнш змют та обсяг. Саме термши дають можливкть з'ясувати змкт понять (категорш) i встановити суттевi ознаки та обсяг вщповщних об'ектв (явищ) реально'1 дiйсностi, на врегулювання яких розрахована та чи шша норма кримшального закону. 3. Термш виконуе важливу номтативну функцю - вш дае назву (найменування) поняттю, тим самим забезпечуе надання йому предметного характеру i включае його в терм^ нолопчну систему кримшального права як елемент його понятшного апарату. 4. Термши кримшального права характеризуються смисловою однозначшстю, семантичною жорстшстю, позбавлеш за смислом i значенням експресп, а тому слугують специфiчними знаковими одиницями, що достатньо ч^ко й повно кон-центрують в узагальненому виглядi гранично високий рiвень знань (шформацп) про вщповщш кримiнально-правовi явища (злочин та покарання у багатьох i рiзниx формах та видах 1хнього прояву). 5. Неприпустимо позначати у КК Украши - в единш термшолопчнш системi (единому термiнологiчному полi) одш й тi самi поняття рiзними термiнами, а рiзнi поняття - одними й тими самими термшами або термшами, якi близькi чи зб^аються за лексичною формою i звучанням (слова омошми, паронiми). Щ термiнологiчнi недолiки погiршують якiсть закону i викликають складношд при його тлумаченш та застосуваннi. 6. Термши за ïx смислом i значенням повинш мати предметний характер -позначати вщповщш поняття (видовi чи родов^, що вщображають певнi об'екти (явища) реально'1 дiйсностi. Звiдси випливае, що не можуть застосовуватися при формуванш термшв алегорй", метафори та метошмп, якi не мають чгтко вира-женого предметного змiсту. 7. Термши мають виконувати надзвичайно важливу комушкативну функщю. Тому мова (слово чи комплекс ошв), як першооснова термша у кримiнальному правi, мае бути природною, ч^кою, зрозумiлою i доступною для розумшня. При цьому повинш виключатися слова «штучно'1 мови», слова iншомовного походження (за наявност аналогiв у державнiй мовi), неч^ш та розмитi термiни. Не може допускатися у текст закону синонiмiя, полiсемiчнiсть, дублетнiсть, тавтологiя, оскiльки внаслщок цього порушуеться жорсткий та однозначний зв'язок мiж термiнами i поняттями, що призначеш
позначати щ поняття, чим також попршуеться яюсть закону про кримтальну вщповГдальшсть.
Термшолопя, що застосовуеться у кримшальному законотворенш, в щлому вщповщае перелГченим вимогам. Проте у низщ випадкГв термши, за допомогою яких визначаються кримшально-правовГ поняття i описуються ознаки конкрет-них складГв злочинГв, мають певш хиби i тому погГршують яюсть закону про кримГнальну вГдповГдальнГсть, через що його норми не у всГх випадках можуть тлумачитися однозначно, що е причиною не тГльки складношдв, а й помилок у правозастосуванш. Так, в окремих статтях КК Украши одним i тим же термтом нерГдко позначаються рiзнi поняття, наприклад «ктотна шкода» - у ч. 2 ст. 11 i в ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 425; «тяжк на^дки» - у ст. 236 i в ч. 2 ст. 245, ст. 248, ч. 2 ст. 364. 1нодГ рiзнi термти, включеш в норми КК Украши, позначають фактично одне i те ж поняття: «шкода» - у статтях 364, 3641, 365, 3651, 367, а також у статтях 185, 186, 189, 190 i «матерiальна шкода» (збитки) - у статтях 222, 229 або «майнова шкода» в ст. 192, ч. 2 ст. 265, ч. 2 ст. 2651. Мають мГсце також випадки, коли рiзнi за змктом поняття позначаються термтами, назва яких мае мiж собою значну схожкть (слова омотми, паротми): «ктотна шкода» - в статтях 364-3641, 365, 3652, 367 КК Украши i «значна шкода» - в статтях 361-3631 кк Украши. В усГх наведених недолшах, причиною яких е «термшолопчна недостатшсть» (як об'ективне явище), або в окремих випадках - певш вади законодавчо'1 техшки, термши втрачають важ-ливу ïx якГсть - чГтку визначешсть, суворе сшввщношення Гз поняттями, якГ вони призначеш позначати, й отже, стають залежними вГд контексту. Те ж явище ми спостерГгаемо i тодГ, коли в закош вживаеться кГлька термшГв, що позначають два або бГльше понять, як закршлюють ознаки одного i того ж злочину й сшввщносяться мГж собою як «рад» i «вид». Наприклад, «розповсюдження» предметГв порнографГчного характеру очевидно включае також i ïx «збут», через що вживання в диспозицп ст. 301 КК Украши термша «збут» поряд з термшом «розповсюдження» можна визнати зайвим. Невиправданою е також практика останшх роюв визначення в закош кримшально-правових понять, наприклад, «зГвалтування» (ст. 152 КК Украши), ознак складГв злочинГв Гз застосуванням слГв шоземних мов або спещально'1 лексики, наприклад, «анальне проникнення», «використання гешталш» тощо, роз'яснення змГсту яких вГдсутне навГть у сучасних украшських словниках шшомовних слГв i мГститься лише в спещаль-нш (медичнш) лГгературГ. Безумовно, вказаш порушення правил законодавчо'1 техшки, зокрема визначення кримшально-правових понять, е суттевою перешкодою формування правосвщомостГ громадян, ставить шд сумшв можливГсть усвщомлення ними кримшально-правових заборон i приписГв, установлених у закош в повному ïx обсязГ.
Кримшальний кодекс мГстить i низку термшГв, якГ вживаються в бага-тьох нормах i тому носять, так би мовити, «наскрГзний» характер (наприклад, «насильство», «фГзичне насильство», «загроза насильством», «обман», «зловживання довГрою» та Гн.). Вони закршлюють поняття, що мають у всГх
випадках один i той же змют безвщносно до того, в яку з кримшально-право-вих норм вони включеш. При цьому смислове ïx значення законом не встанов-лене. Як наслщок - неоднакова ïx штерпретащя у правозастосовнш практищ стосовно рiзниx злочинiв. Нарештi, при формулюваннi кримшально-правових норм використовуються i розпливчаст термши, наприклад, «забруднення моря», «забруднення атмосферного повгтря», «втягнення у злочинну дiяль-нiсть» тощо, позбавленi чiткостi у визначенш обсягу явищ, якi вони призна-ченi вiдображати.
При формулюванш кримiнально-правовиx норм доцiльно уникати оцшоч-них понять, а якщо це об'ективно неможливо, надавати повний перелж ознак, що складають змют такого поняття (наприклад, ознаки понять «умисне вбив-ство, вчинене з особливою жорстоюстю», а також «способом, небезпечним для життя багатьох осiб» (п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК Украши) оптимально розкрито в п. 8 та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду Украши № 2 вщ 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я осiб»). Удосконалення юридично'1 термшологп - важливий засiб забезпечення точност i якост кримшального закону. У нормах Особливо'1 частини КК мае бути чгтко i лакошчно сформульовано ознаки вщповщних злочишв, забезпечено сувору вщповщшсть термшв тим поняттям, як вони позначають, унеможливлено розпливчаст та неоднозначш термiни, необхщно реалiзувати принцип «едностi термiнологiï». Слщ виключити з норм КК видовi термiни, якщо для характеристики одного й того ж злочину чи його ознак у закош вжито термш бшьш високого рiвня узагальнення - родового порядку.
Правильному застосуванню кримшально-правових норм сприяло б також роз'яснення в закош (у Загальнш частиш КК, наприклад, в окремому роздЫ або додатку до КК Украши) термшв, що вживаються в багатьох статтях Особливо'1 частини КК Украши, мають однаковий змют та значення i вщображають одш й ri ж правовi поняття.
Висновки. Розглянут в статт проблеми наукових понять та юридично'1 термшологп, ïx аналiз i сформульоваш пропозицп спрямованi в цiлому на удосконалення законотворчо'1 дiяльностi з розробки i прийняття яшсних за формою i довершених за змктом законiв про кримшальну вщповщальшсть. Правовi поняття i юридична термшолопя - органiчно пов'язаш мiж собою феномени кримiнального права - становлять собою специфiчно обумовлеш предметом правового регулювання логiко-юридичнi i лшгвютичш засоби вiдо-браження i закршлення в словеснiй формi в змют законiв про кримiнальну вщповщальшсть (в ïx нормах, юридичних конструкщях, шших норматив-но-правових утвореннях) явищ (об'ектв) реально'1 дiйсностi, що пщляга-ють кримiнально-правовому регулюванню. Чим глибше розроблеш правовi поняття, чим досконалша е юридична термiнологiя, яка використовуеться в текст закону, тим яшсшшим е позитивне право, яке мае бути об'ективно здатним оптимально регулювати сусшльш вщносини в сферi кримшального права.
Акцентуеться увага на необхщност дотримання в кримшальному законотво-ренш розглянутих правил визначення наукових правових понять та категорш i закршлення Тх в змют закону, а також розроблених та запропонованих вимог, що висуваються до якост юридичних термшв, якi застосовуються в правових текстах.
Список лггератури
1. Ковальов М. И. О роли научных понятий в уголовном праве и криминалогии. Правоведение. 1980. № 5. С. 56-58.
2. Войшвило Е. К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. Москва : Изд-во МГУ, 1989. 239 с.
3. Конверский А. Е. Логика традиционная и современная : учеб. пособие. Москва : Идея-Пресс, 2010. 380 с.
4. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. Москва : Наука, 1976. 721 с.
5. Кириллов В. И. Старченко А. А. Логика : учебник для юрид. вузов. Изд. 5-е перераб. и допол. Москва : Юристь, 1999. 256 с.
6. Т1тов В. Д., Цалш С. Д., Невельська-Гордеева О. П. та ш. Лопка : тдручник для студ. вищих навчальних заклад1в / за заг ред В. Д. Тиова. Харюв : Право, 2005. 208 с.
7. Цалш С. Д. Лопчний словник-доввдник : 4-те вид., випр.. 1 доп. Харюв : Факт, 2006. 400 с.
8. Философский энциклопедический словарь. Москва : Сов. энцикл.,1983. 840 с.
9. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. Москва : Юрид. лит., 1976. 264 с.
10. Бойко А. И. Язык уголовного закона и его понимание : монография. Москва : Юрлитин-форм, 2010. 320 с.
11. Готт В. С., Семенюк Э. П., Урсул А. Д. Категории современной науки (становление и развитие). Москва : Мысль, 1984. 268 с.
12. Розенталь М. М. О характере развития философских категорий. Коммунист. 1972. № 13. С. 103-115.
13. Бабаев В. П. Советское право как логическая система : учеб. пособие. Москва : Акад. МВД СССР, 1978. 212 с.
14. Шапченко С. Д, Оценочные признаки в составах конкретных преступлений : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Киев, 1988. 24 с.
15. Кобзева Е. В. Теория оценочных признаков в уголовном законе. Москва : Юрлитинформ, 2009. 264 с.
16. Питецкий В. В. Оценочные понятия в советском уголовном праве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Свердловск, 1979. 20 с.
17. Косович В. М. Оцшювання й оцшки у нацюнальному та м1жнародному правозахистг Льв1в : Свгг, 2006. 251 с.
18. Панов Н. И. Оценочные понятия: методологические аспекты исследования и применения в уголовном праве. Проблеми методологи науки кримшального права : вибр. наук. пр. / уклад. Г. А. Атшмов, В. В. Гальцова ; передмова О. В. Петришина, В. I. Борисова. Харюв : Право, 2018. С. 248-262.
19. Ковалев М. И. Оптимальное соотношение формального и оценочного в уголовном законе. Советское государство и право. 1973. № 11. С. 68-74.
20. Фролов Е. А., Питецкий В. В. Гарантии законности и оценочные понятия в уголовном праве. Советское государство и право. 1976. № 6. С. 87-91.
21. Конверський А. Е. Лопка : тдруч. для студ. юрид. ф-т1в. Ктв : Центр учбово1 лиератури, 2008. 304 с.
22. Панов М. I., Харитонов С. О. Сустльна небезпечшсть д1яння - фундаментальна ознака поняття «кримшальне правопорушення». Юридичний вкник Украти. 22 листоп. - 5 груд. 2019 р. № 47-48. С. 16-17.
23. Любченко М. I. Юридична термшолопя: поняття, особливосп, види : монографiя. Хар-юв : ТОВ «Видавництво Права Людини», 2015. 280 с.
24. Язык закона / под ред. А. С. Пиголкина. Москва : Юрид. лит., 1990. 192 с.
25. Квитко И. С. Термин в научном документе. Львов : Высшая школа, 1976. 125 с.
26. Губаева Т. В. Язык и право. Москва : Норма, 2004. 160 с.
References
1. Kovalov, M.I. (1980). O roli nauchnykh ponyatiy v ugolovnom prave i kriminalogii. Pravovedeniye, 5, 56-58 [in Russian].
2. Voyshvilo, E.K. (1989). Ponyatiye kak forma myshleniya: logiko-gnoseologicheskiy analiz. Moscow: Izd-vo MGU [in Russian].
3. Konverskiy, A.E. (2010). Logika traditsionnaya i sovremennaya. Moscow: Ideya-Press [in Russian].
4. Kondakov, N.I. (1976). Logicheskiy slovar-spravochnik. Moscow: Nauka [in Russian].
5. Kirillov, V.I., Starchenko, A.A. (1999). Logika. Moscow: Yurist [in Russian].
6. Titov, V.D, Tsalin, S.D., Nevelska-Hordeieva, O.P. et al. (2005). Lohika. V.D. Titov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Tsalin, S.D. (2006). Lohichnyi slovnyk-dovidnyk. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
8. Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar. (1983). Moscow: Sov. Entsikl. [in Russian].
9. Vasilyev, A.M. (1976). Pravovyye kategorii. Metodologicheskiye aspekty razrabotki sistemy kategoriy teorii prava. Moscow: Yurid. lit. [in Russian].
10. Boyko, A.I. (2010). Yazyk ugolovnogo zakona i ego ponimaniye. Moscow: Yurlitinform [in Russian].
11. Gott, V.S., Semenyuk, E.P., Ursul, A.D. (1984). Kategorii sovremennoy nauki (stanovleniye i razvitiye). Moscow: Mysl [in Russian].
12. Rozental, M.M. (1972). O kharaktere razvitiya filosofskikh kategoriy. Kommunist, 13, 103-115 [in Russian].
13. Babayev, V.P. (1978). Sovetskoye pravo kak logicheskaya sistema. Moscow: Akad. MVD SSSR [in Russian].
14. Shapchenko, S.D. (1988). Otsenochnyye priznaki v sostavakh konkretnykh prestupleniy. Extended abstract of candidate's thesis. Kiyev [in Russian].
15. Kobzeva, E.V. (2009). Teoriya otsenochnykh priznakov v ugolovnom zakone. Moscow: Yurlitinform [in Russian].
16. Pitetskiy, V.V. (1979). Otsenochnyye ponyatiya v sovetskom ugolovnom prave. Extended abstract of candidate's thesis. Sverdlovsk [in Russian].
17. Kosovych, V.M. (2006). Otsiniuvannia y otsinky u natsionalnomu ta mizhnarodnomu pravozakhysti. Lviv: Svit [in Ukrainian].
18. Panov, N.I. (2018). Otsenochnyye ponyatiya: metodologicheskiye aspekty issledovaniya i primeneniya v ugolovnom prave. Problemy metodolohii nauky kryminalnoho prava: vybr. nauk. pr. Anisimov, H.A., Haltsova, V.V. (Eds.). Kharkiv: Pravo, 248-262 [in Russian].
19. Kovalev, M.I. (1973). Optimalnoye sootnosheniye formalnogo i otsenochnogo v ugolovnom zakone. Sovetskoye gosudarstvo i pravo, 11, 68 - 74 [in Russian].
20. Frolov, E.A., Pitetskiy, V.V. (1976). Garantii zakonnosti i otsenochnyye ponyatiya v ugolovnom prave. Sovetskoye gosudarstvo i pravo, 6, 87-91 [in Russian].
21. Konverskyi, A.E. (2008). Lohika. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).
22. Panov, M.I., Kharytonov, S.O. (2019). Suspilna nebezpechnist diiannia - fundamentalna oznaka poniattia «kryminalne pravoporushennia». Yurydychnyi visnyk Ukrainy, 47-48, 16-17 [in Ukrainian].
23. Liubchenko, M.I. (2015). Yurydychna terminolohiia: poniattia, osoblyvosti, vydy. Kharkiv: TOV «Vydavnytstvo Prava Liudyny» [in Ukrainian].
24. Pigolkin, A.S. (Ed.). (1990). Yazyk zakona. Moscow: Yurid. lit. [in Russian].
25. Kvitko, I.S. (1976). Termin v nauchnom dokumente. Lvov: Vysshaya shkola [in Russian].
26. Gubaeva, T.V. (2004). Yazyk i pravo. Moscow: Norma [in Russian].
Panov М. I., Doctor of Law, Full Professor, Head of the Department of Criminal Law No. 2, Yaroslav Mudriy National Law University Academician of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: criminallaw2v@gmail.com ; ORCID 0000-0002-6323-6489
Scientific concepts and legal terminology and their role in criminal law
The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated.
The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law - are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law.
Keywords: criminal liability law; criminal law; concept of criminal law; categories of criminal law; definition of criminal law concepts; terminology of criminal law.
Рекомендоване цитування: Панов М. I. HayKOBi поняття i юридична термшолопя та ix роль у кримшальному законотворент. Проблеми законность 2020. Вип 149. С. 136- 153. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.202255.
Suggested Citation: Panov, M.I. (2020). Naukovi poniattia i yurydychna terminolohiia ta yikh rol u kryminalnomu zakonotvorenni [Scientific concepts and legal terminology and their role in criminal law]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 149, 136-153. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.149.202255 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 01.05.2020 р.
