CC BY
42
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМ1НОЛОГ1Я
Панов Микола 1ванович,
доктор юридичних наук, професор, завдувач кафедри кримтального права №2, На^ональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, академк НАПрН Украни, Украна, м. Харш e-mail: criminallaw2v@gmail.com ORCID 0000-0002-6323-6489
doi: 10.21564/2414-990x.146.176976 УДК 343.2.01:164.2
ПРО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ I ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ПОНЯТ1йНИХ АПАРАТ1В НАУК КРИМ1НАЛЬНОГО ЦИКЛУ
Розглянуто питання спгввгдношення i взаемозв'язку понятшних anapamie наук криминального циклу: кримтального, криминального процесуального, кримтального виконавчого права, кримтоло-гй, кримталктики, що базуються на методах диференцгацй й ттеграцп наук. Метод диференщ-ацй дозволяв подгляти вiдnовiднi гaлузi знань на певт групи i розглядати ix як самостшш науки; метод ттеграцп висвтлюв процеси зближення i взавмоди наук, ix взавмопроникнення на piвнi окремих елеменmiв понятшних апаратгв: правовых категорш, понять юpидичноi термтологи. Виокремлювться клас «мждисциплтарних» категорш понять i термШв, якх в предметом науки криминального права й використовуються всгма науками кримтального циклу. Запропоновано ix трактувати в уах випадках виходячи зi змкту i обсягу, як вкладав в них наука криминального права. Iншi категорй, поняття i термти, що в предметом прикладних наук кримтального циклу, мають розглядатися в усгх випадках ix використання з огляду на трактування наукою, що ix розробляв.
Ключовi слова: понятшш апарати наук кримшального циклу; npaBOBi категорп; npaBOBi поняття; юридична термшолопя; диференщащя наук; штегращя наук; мiждисциплiнарнi категорй, поняття, термши.
Панов Н. И., доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой уголовного права № 2, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, академик НАПрН Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail : criminallaw2v@gmail.com ; ORCID 0000-0002-6323-6489
О соотношении и взаимосвязи понятийных аппаратов наук уголовного цикла
В статье исследуются вопросы соотношения и взаимосвязи понятийных аппаратов наук криминального цикла: уголовного, уголовного процессуального, исправительно-трудового права, криминологии, криминалистики базирующиеся на методах дифференциации и интеграции. Метод дифференциации позволяет подразделять соответствующий объем знания на определенные группы и рассматривать их как самостоятельные науки; метод интеграции выявляет процессы сближения и взаимодействия наук, их взаимопроникновения на уровне отдельных элементов понятийных аппаратов этих наук: правовых категорий, понятий юридической терминологии. Выделяется класс «междисциплинарных» категорий, понятий и терминов, которые являются предметом науки уголовного права и используются всеми науками криминального цикла. Предлагается их трактовать в научных исследованиях, в правотворчестве и правоприменении во всех случаях исходя из содержания и объема, которые вкладывает в них наука уголовного права. Иные категории, понятия и термины, которые выступают предметом других наук криминального цикла, должны рассматриваться во всех случаях исходя из их трактовки в науках, предметом разработки которых они являются.
Ключевые слова: понятийные аппараты наук криминального цикла; правовые категории; правовые понятия; юридическая терминология; дифференциация наук; интеграция наук; междисциплинарные категории, понятия, терминология.
Актуальтсть теми. Проблема понятшних апаратГв наук кримшального циклу, особливо 1х сшвввдношення i взаемозв'язку, досi е недостатньо розро-бленою. Мiж тим у лiтературi стверджуеться, що одш й т ж правовi категорп, поняття i термши, що становлять змют понятшних апаратГв бГльшост (або всiх) наук кримшального циклу, мають трактуватися рiзним чином i кожна з цих наук може розробляти «сво!» категорп, поняття i термшолопю. Цей шдхщ - надто сшрний - важливий як для юридично! науки, так i для виршення практичних питань у законотворчш i правозастосовнш дiяльностi. Вказаш обставини i обу-мовили вибiр теми публшацп щодо сшввщношення i взаемозв'язку понятшних апаратГв наук кримшального циклу.
Мета cmammi - дослвдити сшвввдношення i взаемозв'язок понятiйних апаратiв наук кримшального циклу на рiвнi правових категорш, понять i юридично! термшологп, розробити i обгрунтувати правила трактування одних i тих же («мГждисциплшарних») категорiй, понять i термов, що використовуються рiзними науками кримшального циклу i галузями законодавства.
Виклад основного матерiалу. До наук кримшального циклу (блоку) в лiтературi вщносять: кримшальне право, кримiнальне процесуальне право, кримшально-виконавче право, кримiнологiю, кримiналiстику [1, с. 77-79]. Ц юридичнi науки об'еднуються головним чином единою для них узагальненою предметно-прагматичною проблемою - проблемою боротьби iз злочиншстю, що базуеться на мiжгалузевiй фундаментальнш науковш основi - «загальнiй теорГ! боротьби Гз злочиннГстю», в якГй обгрунтовуеться специфГчний i комплексний пГдхГд дГяльностГ держави i суспГльства у цш надзвичайно важливГй сферГ [2, с. 170-223]. Проте кожна Гз указаних наук мае суттевГ ввдмшност вГд Гнших, що прослГдковуеться на рГзних рГвнях - на рГвнГ предметГв дослГдження, змГсту, завдань, обсягу i меж наук, !х понятГйних апаратГв тощо. Основу даного пГдходу становить метод диференщаци наук (вГд лат. differentia - подГл, розчленування
щлого на яысно вщмшш частини), який е засадничим у HayK03HaBCTBi при подт наукових знань на neBHi групи (види) й виокремленш тих чи шших видiв наук [3, с. 241]. Застосування цього методу надае шдстави констатувати, що наyковi знання у сферi кримiнального циклу (кримшальне право, кримЬ нально-процесуальне право, кримшолопя, кримiналiстика тощо) - це група самостшних, вiдносно вiдокремлених галузей знань, яы з точки зору ïx дисци-плiнарноï органiзацГí слiд визнавати як самостшт науки.
Особливу роль у диференщацп наук кримшального циклу мають понятшт апарати цих наук. Термш «понятшний апарат науки» означае збiрне поняття, до структури якого входять його складовi елементи: юридичш категорп, поняття i юридична термшолопя, що являють собою тiсно взаемопов'язаш i взаемодiючi юридичнi логiко-лiнгвiстичнi утворення, обумовлеш предметом ввдповвдно'1 науки [4, с. 205-222].
Розробка системи категорш, понять та юридично'1 термшологп, з'ясування ïx взаемозв'язку i взаемодп та одночасно вщносно'1 ïx вщокремленоси, встанов-лення iнтегративниx зв'язкiв iз понятшними апаратами сyмiжниx галузей знань - найважливiшi завдання i функцп кожно'1 iз юридичних наук. Чим досконалiшi ïx понятiйнi апарати, детальнiше розроблеш категорп', поняття та вiдповiдна 1'м термiнологiя, глибше з'ясований ïx зв'язок i спiввiдношення з системою еле-ментiв понятiйниx апаратiв iншиx наук, тим досконалшим е науковий «шстру-ментарш» вiдповiдноï науки i ïï дисциплiнарна органiзацiя, тим бiльш повно i точно вщображае вона сутшсть явищ об'ективно'1 дiйсностi, що дозволяе бшьш yспiшно опановувати цими явищами i позитивно впливати на них [5, с. 3-8].
Отже, кожна iз наук кримшального циклу в своему змкт мае систему категорш, понять i термшв, яю об'ективно обумовлеш вторично сформованим предметом науки i належать безпосередньо саме данш наущ. Так, у кримiналь-ному правi до них можна вщнести категор11 «злочин», «склад злочину», «кри-мiнальна вiдповiдальнiсть», «вина», «суб'ект злочину», «покарання», поняття конкретних злочинiв, передбачених нормами Особливо'1 частини КК i т. п.; у кримшологп - «злочиншсть», «причини злочинностi», «умови, що сприяють вчиненню злочину», «попередження злочишв», «особистiсть злочинця» та iн.; у кримшальному процесi «державне обвинувачення», «обвинувачений», «досу-дове слiдство», «потерпiлий», «вирок», «кримiнальне провадження», «докази» тощо; у кримшалютищ - «кримiналiстична тактика», «кримшалютична теxнiка», «кримiналiстична iдентифiкацiя», «трасологiя», «слщча тактика», «методика розслiдyвання окремих видiв злочинiв» та iн. Цi категорп, поняття i термши в системi шших лопко-лшгвктичних елементiв зазначених наук, в ïx едносп та взаемодп i утворюють понятiйнi апарати кожно'1 з наук, що дозволяе, зокрема, вщокремлювати, диференцiювати i iдентифiкyвати вщповщш галyзi знань як самостiйнi науки.
Поряд з диференщащею наук кримшального циклу спостертаеться i ïx ттегращя (ввд лат. integration - об'еднання окремих частин в едине щле), зумовлена перш за все тим, що щ науки дослщжують окремi аспекти одного
i того ж загального (узагальненого) для них об'екта - злочинност та заход1в, що застосовуються державою i сусшльством у боротьбi з нею. Найбшьш повно i рельефно штеграцшш процеси проявляються в тому, що Bei цi науки досить часто оперують одними i тими ж категорiями, поняттями i термшами, такими, наприклад, як «злочин», «склад злочину», «суспiльно небезпечне дiяння», «вина», «мотив», «мета», «спосiб вчинення злочину», «покарання», поняттями конкретних складiв злочинiв: «вбивство», «крадiжка», «грабiж», «розбш», «зГвалтування» i т. п. Причому всi науки кримiнального циклу включають цi категорй, поняття i термши у змют свого понятiйного апарату i використовують як логiко-юридичний шструментарш для вирiшення завдань, що стоять перед кожною з них. Тому категорй", поняття i термши подiбного роду набувають значення «м1ждисциплтарних» чи «м1жгалузевих». Вони, безумовно, яккно доповнюють систему категорш, понять i термов кожно'1' з наук кримiнального циклу, роблять ïx понятiйнi апарати бшьш повними, емними, логiчно заверше-ними. З огляду на те, що назваш «мждисциплшарш» поняття використову-ються всiма вказаними науками, ïx можна вщнести до категорй' «регiональниx» понять [6, с. 27].
Однак слщ зазначити, що бшьшють «мiждисциплiнарниx» категорш, понять i термтв: «злочин», «сусшльно небезпечне дiяння», «склад злочину», «вина», «мотив» i ш. об'ективно вщображають рiзнi аспекти таких соцiально-правовиx явищ соцiально-правовоï реальностi, як злочин, покарання або кримшальна вщ-повiдальнiсть, як е предметом дослiдження безпосередньо науки кримшального права [7, с. 539-543]. Тому зазначеш елементи понятшного апарату виступають перш за все предметом науки кримшального права, яка i повинна в першу чергу займатися ïx розробкою, аналiзом i вивченням явищ та процесiв реально'1 дшс-носп, що вiдображаються цими поняттями. Однак це не означае, що iншi науки кримшального циклу не можуть розробляти назваш категорй, поняття i термши. Останш, як зазначалося, в низщ випадюв входять також до змкту понятшного апарату кримшологп, кримшального процесу, кримшалктики та шших наук кримшального циклу i тому можуть бути предметом ïx вивчення, оскшьки при едност предмета дослвдження рiзнi науки, як вiдомо, можуть ставити перед собою рiзнi завдання i виршувати ïx рiзними, специфiчними для них засобами, прийомами й методами i отримувати залежно ввд цього рiзнi результати.
Але обсяг i межi вивчення та використання «мждисциплшарних» кате-горiй, понять i термшологп названими науками, а також значення отриманих висновюв кожно'1' з них для шших сумiжниx галузей знання зовсiм не однаковi. Обумовлено це тим, що зазначеш науки, перебуваючи в Ясному взаемозв'язку, в той же час рiзним чином сшввщносяться мiж собою. Рiзне сшввщношення цих наук е, зокрема, наслвдком того, що однi з них становлять собою фунда-ментальнi науки, а iншi - прикладнi. У правознавств^ як вiдомо, проводиться шдроздш наук i галузей права на фундаментальш i прикладнi [8, с. 20-21; 9, с. 28-33]. Фундаментальт науки розкривають сутшсть i закономiрностi роз-витку явищ об'ективного свггу та вiдповiдають на питання: «що шзнаеться?»
i «як шзнаеться?». Прикладт ж науки виршують завдання використання отриманих наукових знань про об'ективну дшсшсть для виршення конкрет-них практичних завдань i вщповщають на питання: «для чого шзнаеться?» [10, с. 45-53]. Фундаментальш правовi науки завжди первинш, виступають базисом для групи шших наук ^мг1 наук), бо мютять такий ввдправний (установчий) логiко-юридичний «матерiал», який лежить в основi прикладних наук. Тому науки, як вивчають проблеми боротьби зi злочиннiстю, е шдстави також под^ ляти на фундаментальш та прикладш.
З викладеного випливае, що основою в^х наук кримшального циклу е наука кримшального права, завданням i предметом яко1 е шзнання злочину, покарання, кримшально']" ввдповвдальносп, кримiнального законодавства як явищ сощально-правово']" реальностi. Вона з'ясовуе ïx ютотш ознаки, правовi форми прояву, розробляе заходи щодо правильного застосування кримшального законодавства та його удосконалення. Iншi ж науки цього циклу, перебуваючи у нерозривному зв'язку з кримшальним правом, мають призначення забезпе-чувати реалiзацiю основних положень та припи^в, що розробляються щею фундаментальною наукою. Так, нерозривним е зв'язок кримшального права з кримшолопею, що носить генетичний характер, оскшьки кримшолопя як самостшна галузь правово'1 науки вийшла з кримшального права, спираеться на розроблеш наукою кримшального права питання злочину, склади кон-кретних злочишв, покарання, заxодiв боротьби зi злочиншстю в цiломy. Тому кримiнальне право е для кримшологп безумовно базовою (фундаментальною i ввдправною) наукою [11, с. 70; 12, с. 58-67]. Водночас кримшолопя у свою чергу збагачуе кримшальне право широким комплексом знань про злочиншсть, ïï причини, ефектившсть рiзниx сощально-попереджувальних заxодiв у боротьбi з нею i т. п., що суттево поповнюе науковий «арсенал» кримшального права [13, с. 14-61]. Отже, тут виявляеться взаемний реальний вплив кожно'1' з наук на шшу (взаемодiя наук).
Матерiальне кримшальне право, що виступае предметом дослвдження науки кримшального права, е нормативно-правовою базою для виникнення кримшальних процесуальних вщносин. Останш, маючи свш самостшний змкт, виступають правовою формою встановлення в дiяx особи, визнано!" вин-ною у вчиненнi сусшльно небезпечного дiяння, наявнiсть складу злочину як обов'язково']" умови кримiнальноï вщповщальносп i призначення вiдповiдного покарання, що визначаються нормами кримшального права. Звщси випливае, що кримшально-процесуальш вiдносини е формою, в якш реалiзyються крим^ нально-правовi правовiдносини [14, с. 106- 107]. На цш основi мае виршува-тися i питання про сшвввдношення норм кримiнального права i кримшального процесу, яке в юридичнш наущ вже давно розглядаеться як взаемовщношення форми i змiстy в ïx дiалектичнiй едностi: один i той же дух повинен оживляти судовий процес i закони, бо процес е лише форма життя закону, отже, прояв його внутршнього життя [15, с. 158]. Таким чином, матерiальне кримшальне право виступае змютом ввдповщно']" кримiнально-процесyальноï форми. Крим^
нально-процесуальний закон забезпечуе реалiзацiю норм кримшального закону i тому мае допомiжний, «службовий» характер по вщношенню до норм матер^ ального права [16, с. 84]. З цього випливае, що наука кримшального процесу, предметом яко! е норми кримшально-процесуального права, збертаючи основш риси фундаментальности мае по вiдношенню до науки кримшального права «допомiжний», «службовий» характер i тому в даному сшввщношенш наук виконуе функцп науки прикладного характеру.
У Ясному взаемозв'язку з науками кримшального права i процесу перебувае i кримiналiстика. Цей зв'язок також е генетичним, бо кримшалютика бере свiй початок перш за все в теорГ! кримшального права i кримiнального процесу, де i вiдбувалося формування !"! основ. Тому вплив матерiального i процесуального права на кримшалютику е надзвичайно великим. Норми кримшального права, -писав А. А. Шонтковський, - мають визначальне значення для розумшня змюту об'ективно! iстини в кримшальному процесi та кола тих обставин, як повиннi бути встановленi у кожнш конкретнiй справi [17, с. 11]. Поняття складу злочину, центральне для науки кримшального права, мае ютотне значення при побудовi методик розслщування злочишв. Ознаки конкретних складiв визначають в кш-цевому шдсумку предмет розслiдування по кожнiй справi [18, с. 31]. Не менш тiсним е зв'язок мiж кримшалютикою i наукою кримiнального процесу. Даш процесуально! науки, зокрема, загальнi положення теорГ! доказiв, як вказували Г. М. Мшьковський i А. Р. Ратинов, е вихщними i визначальними для науки, що розробляе деталiзованi рекомендацп щодо збирання i дослщження доказiв [19, с. 147]. Тому низка положень кримшалктики базуеться на основi теорГ! кримЬ нального процесу, наприклад, кримшалютична тактика, рекомендацп! з плану-вання слiдства, виконання слщчих дiй тощо. Рiшення питань кримшалютично! технiки i тактики неможливо без застосування i неодмiнного дотримання норм кримшального процесу, так само як застосування бшьшост норм кримшального процесу потребуе широкого i оптимального використання кримшалктичних знань. Найважлившим завданням кримшалктики е забезпечення правильного i точного застосування норм кримшального права i процесу. У зв'язку з цим видаеться обгрунтованим твердження про те, що кримшалютика е прикладною наукою по вщношенню до кримшального та кримшально-процесуального права [, отже, по вщношенню до наук кримiнального права та кримшального процесу [20, с. 87-89; 21, с. 20-23].
Таким чином, наука кримшального права, поеднуючи в собi риси фундаментального i прикладного знань, являе собою по вщношенню до кримшологп, кримшального процесу, кримшалютики, iнших сумiжних наук фундаментальну науку, е теоретичною i нормативною базою в^х наук кримшального циклу. Тому щ науки перебувають не тшьки у вiдношеннях координаци, а й субор-динаци, тобто шдпорядкування, причому визначальне значення в !х субор-динуючому спiввiдношеннi мае наука кримшального права. Отже, е шдстави стверджувати, що у випадках використання положень науки кримшального права шшими науками кримшального циклу останш при розробщ питань, що
випливають з предмета ïx дослвдження i одночасно належать кримшальному праву, мають виходити з основних положень теоретичних розробок науки кримшального права. Стосовно розглядуваного питання це означае, що зазначеш науки, використовуючи категорп, поняття i термшолопю, що розробляються наукою кримшального права i ввдносяться до класу <^ждисциплшарних», користуються ними в щлому як даними. Так, категорп (кардинальш поняття) «злочин», «склад злочину», «вина», «сшвучасть у злочиш», «суб'ект злочину», «незакшчений злочин», «злочин», формулювання окремих складiв злочишв кримшолопя, як зазначав М. I. Ковальов, черпае з кримшального законодавства та з кримшально-правово'1 теорп i не може довшьно ïx штерпретувати [22, с. 58]. Кримшально-правова теорiя та заснований на нш кримiнальний закон, вважае О. М. Джужа, дають юридичну характеристику злочинам i злочинцям (суб'ектам злочину. - М. П.), що е обов'язковим для кримшологп [23, с. 361]. При вживанш в процесуальному закош кримшально-правового поняття, на думку В. I. Камшсько'1, йому не може надаватися шше значення в порiвняннi з кримшальним законом [16, с. 98-99]. Точно так, вважав i P. C. Белкш, кримЬ налютика не розробляе питань кримшального права, а бере готовi ршення ще'1 науки [24, с. 38].
Викладене дае пiдстави стверджувати, що мiждисциплiнарнi категорп, поняття i термшолопя, якi розробляються наукою кримiнального права i вико-ристовуються iншими сyмiжними науками, характеризуються досить високим рiвнем абстрагування. Вони володiють основними суттевими ознаками, що визначають сутшсть явищ, яю вiдображаються цими поняттями i тому не ство-рюються, а використовуються («акумулюються», «асимiлюються») кримшоло-пею, кримiнальним процесом, кримiналiстикою як даш (наявнi). Тому зазначенi науки як таю, що знаходяться у вщносинах субординацп з наукою кримiнального права, при використанш категорiй, понять i термов, що вiдносяться до класу мiждисциплiнарниx та виступають предметом науки кримшального права, мають виходити iз того змюту i обсягу, яю вкладае в них наука кримшального права.
Але запропонований шдхщ подшяють не всi наyковцi. Деякi з них вважають, що кожна iз наук кримшального циклу, оперуючи поняттями, що ввдносяться до класу «^ждисциплшарних» i е предметом науки кримшального права, може трактувати ïx по^зному i вкладати в них рiзний змкт. Так, Ю. Д. Блувштейн, Н. А. Добринiн, С. Г. Курганов стверджують, що в кримшологп в кримшаль-но-правовi поняття науковщ-кримшологи можуть вкладати свш зм1ст [25, с. 45; 26, с. 61-62]. Д. А. Шестаков вважае, що наука про злочиншсть, не замикаючись на кримшально-правовому визначенш злочину, мае потребу розробити свое особисте кримшолопчне поняття, яке бшьшою мiрою ввдповщае його сyтi. Вiн запропонував у кримшологп nid злочином розумм дiяння, що становить для людини i сусшльства значне зло, безвiдносно до визнання такого дiяння зло-чином у закош [27, с. 80], що суперечить закону про кримшальну вщповвдаль-шсть. - (М. П.). Сxожi погляди висловлювали i iншi наyковцi-кримiнологи [28, с. 113-119]. У кримшалютищ Г. Г. Зуйков, I. Ш. Жорданiя вважають, що кри-
мшальне право, кримшалктика, кримшолопя при вивченш способу вчинення злочину, абстрагуючись вщ тих його сторш, яю для них байдужi, вивчають р1зн1 за зм1стом (курсив наш. - М. П.) поняття, за допомогою яких дослщжуеться один i той же об'ект [29, с. 54; 30, с. 91]. Подiбнi девiацiï мають мюце i у зако-нотворенш, коли при розробщ й прийняттi нормативно-правового акта в певнш галузi запозичуються i використовуються поняття чи термши шшо'1 галузево1 належностi, якi, однак, ще недостатньо Грунтовно розробленi чи не апробо-ванi наукою i практикою, або таю, яких ця наука ще «не знае», або яю тшьки виступають предметом наукових дискусiй. У цьому вщношенш звертають на себе увагу недолши у рiшеннi Верховно! Ради Украши при прийняттi Законом Украши вiд 13.04.2012 р. № 4651-VI Кримiнального процесуального кодексу Украши (далi - КПК) (набрав чинност 20.11.2012 р.), в якому передбачеш особливостi досудового розслiдування (дiзнання) кримшальних проступк1в (п. 7 ч. 1 ст. 3, ст. 215, статт 298-302 КПК). Але на той час категорiя кримшального права «кримтальний проступок» ще не була в1дома кримтальному законодав-ству Украти (вона лише обговорювалась в наукових колах) i тому, безперечно, не могла використовуватися в КПК для виршення як кримшально-процесу-альних, так i кримшально-правових питань для законодавчо! регламентацп дiзнання щодо кримшальних проступив - досить важливо! сфери дiяльностi держави у боротьбi зi злочиншстю. Лише 22 листопада 2018 р. Законом Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо спрощення досудового розслвдування окремих категорш кримшальних правопорушень» № 2617-VIII, який набирае чинност з 1 сiчня 2020 р., ця кримшально-правова категорiя була законодавчо визначена шляхом внесення змш i доповнень до КК (ч. 1, ч. 2 ст. 12) i КПК, i таким чином рашше допущена помилка була виправ-лена. Подiбнi негативш практики у законотворенш, як i у правозастосуванш, неприпустимь
Аналiзуючи вищезазначеш позицй' науковцiв i практику законотворення зауважимо, що змкт будь-якого поняття, як ввдомо, утворюе сукупнiсть основних ютотних ознак явищ (об'ектiв), що становлять змют поняття. Тому, якщо слвдувати вказаним судженням i практикам, то потрiбно визнати, що кожна з названих наук може визнавати ютотними рiзнi, навiть не суттевi ознаки одних i тих же явищ (об'екив). Але таке ршення е помилковим, оскiльки iстотнi ознаки, що утворюють змкт «мiждисциплiнарниx» понять, вщобража-ють сутнiсть явищ реально! дшсносп, яка безвiдносна щодо того, - яка з наук кримшального циклу прагне ïï шзнати. Крiм того, подiбний пiдxiд не врахо-вуе фундаментального i визначального значення науки кримшального права (основою яко1 е нормативно-правова система - кримшальне законодавство) по вщношенню до шших наук кримшального циклу.
Викладене при цьому зовсiм не виключае можливосп розроблення мiждис-циплiнарниx категорiй, понять i термшологп, що вiдносяться до понятшного апарату науки кримшального права, в кримшологп, кримшальному процесi та кримшалютищ. Але ознаки, що складають змкт даних категорiй, понять
i термшв у цих сyмiжниx науках, повинш бути nохiдними вщ основних ютотних ознак вiдповiдниx елементiв понятiйного апарату науки кримшального права. Тому вказаш категорп, поняття, термши в зазначених науках (в кримшологп, кримшалютики та ш.) повинш мати похщний характер вщносно тих чи iншиx елеменпв понятiйного апарату кримiнального права. Особливють же цих еле-ментiв полягае в тому, що вони характеризують явища об'ективно'1 дшсносп з урахуванням завдань, що стоять перед зазначеними науками i випливають з предмета ïx дослщження.
Наука кримшального права, маючи лише ш притаманну, вщносно струнку i досконалу систему категорш, понять i термшв, водночас у низщ випадюв використовуе вщповщш елементи понятшних апарапв iншиx наук прикладного характеру, що вщносяться до кримшального циклу, i включае ïx таким чином до свого понятшного апарату. Так, в Особливш частиш кримшального права вжи-ваються поняття «арешт», «привiд», «затримання», «вирок», «рiшення», «вирок суду», «свiдок», «перекладач» та шш^ що належать до кримiнального процесу, поняття: «вогнепальне зброя», «холодна зброя» i iн., якi розробляються кримша-лiстикою. Так само кримiналiстика в багатьох випадках спираеться на поняття, що розробляються наукою кримшального процесу, а також на теоретичш поло-ження, що розробляються в кримшологп. Аналопчно кримшальний процес та кримшолопя оперують поняттями i термшами, як розробляе кримшалютика. Отже, в yrix вказаних випадках мае мiсце взаемопроникнення наук (яскраво виражена штегращя), що спостерпаеться на рiвнi окремих елеменпв ïx понятш-них апаратiв. Причому використання кожно'1 з названих наук понять i термтв, що вщносяться до сyмiжниx галузей знань, не повинно носити, як видаеться, довшьний характер. Вщомо, що наyковi поняття суб'ективш за характером ïx утворення, але об'ективш в сво'1х витоках, Генез^ в цiломy нерозривно пов'язаш з об'ективним свiтом i вщображають його в узагальнених i суттевих ознаках вщповщного поняття. Розробляючи «сво'1» поняття, кожна з наук кримшального циклу визначае сутшсть вiдповiдниx об'ективних явищ i фшсуе ïx в поняттях шляхом аналiзy, абстрагування вщ несуттевих властивостей вiдповiдниx об'ектiв шзнання, на пiдставi узагальнення i синтезу суттевих основних ïx ознак. Таким чином, змкт категорш, понять i термов цих наук у кшцевому рахунку визна-чаеться явищами об'ективного св^у, що входять до предмета ïx дослщження. Тому якщо та чи шша наука кримiнального циклу включае в свш понятiйний апарат категорп, поняття i термши сyмiжниx наук, що не вщносяться до класу «^ждисциплшарних» понять, тобто розробляються безпосередньо не наукою кримшального права, а шшими науками, то повинна користуватися ними як даними (наявними) i виходити саме з того змкту (обсягу), який вкладають у щ поняття ввдповщш науки. 1нше ршення суперечило б лопщ наукового аналiзy, унеможливлювало б дослiдження проблем, що стоять перед кожною з наук кримшального циклу, особливо у сферах, де щ науки псно змикаються, навт перетинаються одна з шшою на рiвнi тих чи шших елеменпв понятiйниx апаратiв цих наук.
Висновки. Сформульоваш положення i пропозицп щодо спiввiдношення i взаемозв'язку понятшних апаратiв наук кримiнального циклу мають важливе значення як для оргашзацп i проведення наукових дослщжень у вказаних науках, так i для вирiшення практичних питань у сферi боротьби зi злочиншстю, зокрема в законотворчiй i правозастосовнш дiяльностi. Визначальною домшан-тою у цш дiяльностi й головною метою тут мае бути досягнення узгодженост i несуперечливостi понятiйних апаратiв наук кримшального циклу - !х категорш, понять i юридично! термiнологГí, особливо у ситуащях, коли одна галузь знань (науки) використовуе певш елементи понятшного апарату iншоí. Трактування в подiбних випадках вiдповiдних категорiй понять i термiнiв, що вiдносяться до класу «^ждисциплшарних», мае здiйснюватися на викладених вище наукових засадах. Виходячи з цього, вважаемо неприпустимим рiзне визначення i трактування одних i тих же категорiй, понять i юридичних термiнiв, що вико-ристовуються у сумiжних (спорiднених), але все ж таки рiзних науках кримЬ нального циклу, i вщносяться до класу «мiждисциплiнарних». Визначальним у даному разi е !х трактування у кримшальному правi. Це мае особливе значення у науках, до предмета яких належать (як !х нормативно-правова основа) вщ-повщш галузi законодавства: кримiнальне, кримiнально-процесуальне, кримЬ нально-виконавче. Щ законодавчi системи мають бути чггко скоординованi, а !х понятшш апарати логiчно узгодженi, суперечностi i рiзнi трактування одних i тих же категорш, понять i термшв у цих рiзних (хоча й спорщнених) галузях законодавства неприпустимi.
Список лггератури
1. Карпец И. И. Соотношение криминологии, уголовного, исправительно-трудового права. Советское государство и право. 1981. № 4. С. 77-79.
2. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. Концептуальные основы. Харьков : Основа, 1994. 321 с.
3. Философия. Энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. Москва : Гардарика,
2004.
4. Панов М. I. Понятшний апарат кримшального права та його наукове 1 практичне значення. Право Украти. 2018. № 4, С. 205-222.
5. Панов Н. И. Проблемы методологии формирования понятийного аппарата юридической науки. Харьков : Право, 2011.
6. Готт В. С., Урсул А. Д. Общенаучные понятия и их роль в познании. Москва, 1975.
7. Велика укра!нська юридична енциклопед1я : у 20 т. Т. 17. Кримшальне право. Харюв : Право, 2017.
8. Алексеев С. С. Отрасли советского права: проблемы, исходные положення. Советское государство и право. 1979. № 9. С. 20-21.
9. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. Москва, 1976.
10. Кедров В. М. Соотношение фундаментальных и прикладных наук. Вопросы философии. 1972. № 2. С. 45-53.
11. Теоретические основы предупреждения преступности. Москва, 1970.
12. Панов М. I., Панова С. В. Кримшолопя 1 кримшальне право: до проблеми сшвввдно-шення й м1ждисциплшарних наукових зв'язюв. Вгсник кримтологгчног асоцгаци Украти. 2018. № 2 (19). С. 58-67.
13. Филимонов В. Д. Криминологические основы уголовного права. Томск : Изд-во ТГУ, 1981.
14. Ковалев М. И. Советское уголовное право : курс лекций. Вып. 1. Свердловск, 1971.
15. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения : в 39 т. Т. 1. Москва : Политиздат, 1955.
16. Каминская В. И. Взаимоотношение уголовного и уголовно-процессуального права. Вопросы борьбы с преступностью, 1975. Вып. 22.
17. Пионтковский A. A. К вопросу о теоретических основах советской криминалистики. Советская криминалистика на службе следствия. 1955. Вып. 6.
18. Советская криминалистика. Теоретические проблемы. Москва, 1978.
19. Миньковский Г. М. Ратинов А. Р. О предмете криминалистики и ее соотношении с другими отраслями научного знания. Проблемы борьбы с преступностью. 1979. Вып. 30.
20. Васильев А. Н. Критические замечания о соотношении криминалистической и уголовно-процессуальной теории доказательств. Советское государство и право. 1979. № 4. С. 87-89.
21. Матусовский Г. Л. Криминалистика в системе научных знаний. Харьков, 1976.
22. Ковалев М. И. О роли научных понятий в уголовном праве и криминологии. Правоведение. 1980. № 5.
23. Укра!нська кримГнологГчна енциклопедГя / за заг. ред. В. В. Чернея, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа. О. М. Литвинов. ХаркГв : Золота миля, 2017.
24. Белкин P. C. Теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. Москва, 1970.
25. Блувштейн Ю. Л., Добрынин Н. А. Основания криминологии (опыт логико-философского исследования). Минск, 1990.
26. Курчанов С. И. О стереотипах в криминологии. Государство и право. 1998. № 1. С. 61-62.
27. Шестаков Д. А. Криминология: преступность как свойство общества : краткий курс. Санкт-Петербург, 2001.
28. Кондратюк Л. В., Овчинский В. С. Еще раз о криминологическом понятии преступности и преступления. Журнал российского права. 2004. № 9. С. 113-119.
29. Зуйков Г. Г. Криминалистическое понятие и значение способа совершения преступления. Труды Высшей школы МООП СССР. 1967. Вып. 15.
30. Жордания И. Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления. Тбилиси, 1977.
References
1. Karpec, I.I. (1981). Sootnoshenie kriminologii, ugolovnogo, ispravitel'no-trudovogo prava. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 4, 77- 79 [in Russian].
2. Zeleneckij, V.S. (1994). Obshhaja teorija bor'by s prestupnost'ju. Konceptual'nye osnovy Khar'kov: Osnova [in Russian].
3. Filosofija. Jenciklopedicheskij slovar'. A.A. Ivin (Ed.). (2004). Moscow: Gardarika [in Russian].
4. Panov, M.I. (2018). Poniatiinyi aparat kryminalnoho prava ta yoho naukove i praktychne znachennia. Pravo Ukrainy, 4, 205-222 [in Ukrainian].
5. Panov, N.I. (2011). Problemy metodologii formirovanija ponjatijnogo apparata juridicheskoj nauki. Khar'kov: Pravo [in Russian].
6. Gott, B.C., Ursul, A.D. (1975). Obshhenauchnye ponjatija i ih rol' v poznanii. Moscow [in Russian].
7. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-20); Vol. 17: Kryminalne pravo. (2017). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
8. Alekseev, S.S. (1979). Otrasli sovetskogo prava: problemy, ishodnye polozhennja. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 9, 20-21 [in Russian].
9. Vasil'ev, A.M. (1976). Pravovye kategorii. Metodologicheskie aspekty razrabotki sistemy kategorij teorii prava. Moscow [in Russian].
10. Kedrov, V.M. (1972). Sootnoshenie fundamental'nyh i prikladnyh nauk. Voprosy filosofii, 2, 45-53 [in Russian].
11. Teoreticheskie osnovy preduprezhdenija prestupnosti. (1970). Moscow [in Russian].
12. Panov, M.I., Panova, S.V. (2018). Kryminolohiia i kryminalne pravo: do problemy spivvidnoshennia y mizhdystsyplinarnykh naukovykh zv'iazkiv. Visnyk kryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy, 2 (19), 58-67 [in Ukrainian].
13. Filimonov, V.D. (1981). Kriminologicheskie osnovy ugolovnogo prava. Tomsk: Izd-vo TGU [in Russian].
14. Kovalev, M.I. (1971). Sovetskoe ugolovnoe pravo. Issue 1. Sverdlovsk [in Russian].
15. Marks, K., Jengel's, F. (1955). Sochinenija. (Vols. 1-39); Vol. 1. Moscow: Politizdat [in Russian].
16. Kaminskaja, V.I. (1975). Vzaimootnoshenie ugolovnogo i ugolovno-processual'nogo prava. Voprosy bor'by s prestupnost'ju, issue 22 [in Russian].
17. Piontkovskij, A.A. (1955). K voprosu o teoreticheskih osnovah sovetskoj kriminalistiki. Sovetskaja kriminalistika na sluzhbe sledstvija, issue 6 [in Russian].
18. Sovetskaja kriminalistika. Teoreticheskie problemy. (1978). Moscow [in Russian].
19. Min'kovskij. G.M. Ratinov, A.R. (1979). O predmete kriminalistiki i ee sootnoshenii s drugimi otrasljami nauchnogo znanija. Problemy bor'by sprestupnost'ju, issue 30 [in Russian].
20. Vasil'ev, A.N. (1979). Kriticheskie zamechanija o sootnoshenii kriminalisticheskoj i ugolovno-processual'noj teorii dokazatel'stv. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 4, 87-89 [in Russian].
21. Matusovskij, G.L. (1976). Kriminalistika v sisteme nauchnyh znanij. Khar'kov [in Russian].
22. Kovalev, M.I. (1980). O roli nauchnyh ponjatij v ugolovnom prave i kriminologii. Pravovedenie, 5 [in Russian].
23. Ukrainska kryminolohichna entsyklopediia. V.V. Cherney, V.V. Sokurenko,O.M. Dzhuzha, O.M. Lytvynov (Eds.). (2017). Kharkiv: Zolota mylia [in Ukrainian].
24. Belkin, P.C. (1970). Teorija otrazhenija i metodologicheskie problemy sovetskoj kriminalistiki. Moscow [in Russian].
25. Bluvshtejn, Ju.L., Dobrynin, N.A. (1990). Osnovanija kriminologii (opyt logiko-filossofskogo issledovanija). Minsk [in Russian].
26. Kurchanov, S.I. (1998). O stereotipah v kriminologii. Gosudarstvo i pravo, 1, 61-62 [in Russian].
27. Shestakov, D.A. (2001). Kriminologija: prestupnost' kak svojstvo obshhestva: kratkij kurs. Sankt-Peterburg [in Russian].
28. Kondratjuk, L.V., Ovchinskij, V.S. (2004). Eshhe raz o kriminologicheskom ponjatii prestupnosti i prestuplenija. Zhurnal rossijskogo prava, 9, 113-119 [in Russian].
29. Zujkov, G.G. (1967). Kriminalisticheskoe ponjatie i znachenie sposoba sovershenija prestuplenija. Trudy Vysshej shkoly MOOP SSSR, issue 15 [in Russian].
30. Zhordanija, I.Sh. (1977). Struktura i pravovoe znachenie sposoba sovershenija prestuplenija. Tbilisi [in Russian].
Panov M. I., Doctor of Law, Professor, Head of the Department of Criminal Law No. 2, Yaroslav Mudriy National Law University, Member of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : criminallaw2v@gmail.com ; ORCID 0000-0002-6323-6489
On the correlation and interconnection of conceptual apparatuses of the criminal cycle sciences
The article examines the relationship and interconnectedness of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences: criminal, criminal procedural, labor law, criminology, forensics based on the methods of differentiation and integration. The differentiation method allows you to subdivide the corresponding amount of knowledge into certain groups and consider them as independent
sciences; integration method - reveals the processes of convergence, and interaction of sciences, their interpenetration at the level of individual elements of their conceptual apparatuses of these sciences, legal categories, concepts of legal terminology. The formulated provisions and proposals for the correlation and interconnection of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences are important both for the organization and conduct of scientific research in the specified sciences, as well as for solving practical issues in the field of combating crime, in particular in law-making and law enforcement activities. The decisive dominant in this activity and the main goal here should be to achieve the coherence and consistency of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences - their categories, concepts and legal terminology, especially in situations where one branch of knowledge (science) uses certain elements of the conceptual apparatus of another. In such cases, the relevant categories of concepts and terms belonging to the class of "interdisciplinary" should be interpreted in the above cases on the basis of the above-mentioned scientific principles. On this basis, we consider it inadmissible to differently define and interpret the same categories, concepts and legal terms used in related (related), but still different sciences of the criminal cycle, and belong to the class of "interdisciplinary". Crucial in this case is their interpretation in criminal law. This is of particular importance in the sciences to which the subject matter (as their normative-legal basis) is relevant branches of law: criminal, criminal-procedural, criminal executive. These legislative systems must be clearly coordinated and their conceptual apparatus logically consistent, contradictions and different interpretations of the same categories, concepts and terms in these different (but related) branches of law are inadmissible.
Keywords: conceptual apparatus of the criminal cycle sciences; legal categories; legal concepts; legal terminology; differentiation of sciences; integration of sciences; interdisciplinary categories, concepts, terminology.
Рекомендоване цитування: Панов М. I. Про спГввГдношення Г взаемозв'язок понятшних апаратГв наук кримГнального циклу Проблеми законность 2019. Вип. 146. С. 158-170. doi: https:// doi.org/10.21564/2414-990x.146.176976.
Suggested Citation: Panov, М.1 (2019). Pro spivvidnoshennia i vzaiemozv'iazok poniatiinykh aparativ nauk kryminalnoho tsyklu [On the correlation and interconnection of conceptual apparatuses of the criminal cycle sciences]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 146, 158-170. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.176976 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 15.08.2019 р.
