CC BY
94
Оробець К. М. Деяк проблеми застосування понять екологчного права у крим'шально-правов'ш науц
Костянтин Миколайович Оробець,
канд. юрид. наук, асистент Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, м. Харк1в
УДК 343.211
ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ
ПОНЯТЬ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ПРАВА У КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВ1Й НАУЦ1
Розглянуто проблемт питання запозичення кримнальним правом понять екологгчного права. З'ясовано вимоги до гх закртлення у термтологй криминального законодавства.
Ключовi слова: поняття, термши, наука кримшального права, категорiально-понятiйний апарат науки, запозичення понять.
Розвиток будь-яко! науки не лише не виключае, а й вимагае включення до и категор1ально-понятшного апарату понять шших галузей знань. Не е винятком 1 понятшний апарат науки кримшального права, який складаеться як з понять, що обумовлеш предметом ще! науки 1 розробляються суто в и межах, так 1 охоплюе низку понять шших юридичних наук. Процес «перенесення» понять шших наук при запозиченш не може мати довшьний характер та суперечити системним зв'язкам м1ж р1зними сферами наукових знань. 1накше досягнення належно! й ефективно! штегращ! категор1ально-понятшних апарат1в галузей знань, предмети яких мають сум1жш сфери вивчення, буде неможливе.
М1ждисциплшарш зв'язки кримшального права з шшими правничими науками стали предметом наукових дослвджень таких учених, як В. I. Борисов, О. О. Житний, М. I. Панов, М. I. Шкуров, В. П. Тихий, А. М. Шульга та ш. Р1зш аспекти зазначено! проблематики було обговорено на м1жнарод-нш науково-практичнш конференцп «Наука кримшального права в систем! м1ждисциплшарних зв'языв», що вщбулася 9-10 жовтня 2014 р. у м. Хар-ков1 [4]. Однак ще ввдчуваеться брак под1бних розробок, а серед наявних б1льш1сть присвячена взаемозв'язкам кримшального права з шшими науками кримшально-правового циклу.
З урахуванням викладеного вище завданнями ще! статт е:
- з'ясувати особливост встановлення зм1сту та обсягу понять, яю запози-чеш наукою кримшального права з еколопчного;
- визначити межi «впливу» кримшального права на змiст запозичених понять при «адаптацп» та формуваннi власного категорiально-понятiйного апарату;
- сформулювати конкретнi правила (вимоги) щодо вщображення понять, вироблених наукою екологiчного права, у юридичних термiнах закону про кри-мiнальну вiдповiдальнiсть.
Серед понять еколопчного права, якi використовуе кримшально-правова наука, можна видiлити такi, як «довкшля», «тваринний свiт», «рослинний свгг», «полювання», «об'екти природно-заповiдного фонду» тощо. Названi й iншi поняття вщповвдно до класифiкацГí, запропонованоТ М. I. Пановим, можна розподшити на «доктринальш», тобто такi, що належать безпосередньо до сфери науки i за допомогою яких виражаються тi або iншi «науковi тео-рií», «вчення», «концепцГí» юридичноí науки, та «легальш», якi знаходять свое знакове (мовне) ввдображення у термiнологГí правових акпв [6, с. 56-57]. 1х запозичення здшснюеться з метою виконання функцш кримiнального права, адаптуеться останнiм з урахуванням цих функцш i завдань (наприклад, класи-фiкацiя видових об'екив злочинiв проти довкiлля залежно вщ сфер довкiлля або екосистем, з якими пов'язаш тi чи iншi охоронюванi суспiльнi вiдносини).
Поняття допомагають бiльш глибоко пiзнавати дiйснiсть шляхом виокрем-лення i дослiдження ТТ сутнiсних рис [8, с. 518; 9, с. 497] та за своТм змютом i обсягом визначаються явищами об'ективного свiту, якi входять до предмета вивчення иеТ або шшоТ науки [5, с. 45]. З цього випливае, що «запозичеш» кримшальним правом поняття, за загальним правилом, не можуть вiдрiзнятися вщ визначених в екологiчнiй науцi, однак чггке Тх з'ясування ускладнюеться постшним розвитком науки, поглибленням знань, появою нових пiдходiв, що зумовлюють динамiзм змiсту i обсягу понять, а також не завжди послщовним розвитком й окремими недолжами законодавчоТ термшологп.
Так, на сучасне розумiння поняття «довюлля» впливають: вчення В. I. Вер-надського про двi сфери оточуючого людину середовища: природну - «бюс-феру» i штучну - «ноосферу», тобто створену (або перетворену) людиною [3, с. 37]; перехщ вщ концепцп охорони природи до концепцп охорони системи всiх тих еколопчно значущих компонентiв (як природного походження, так i штучно створених), належна якiсть яких дозволяе людиш iснувати в придат-них для життя умовах [1, с. 64]; екосистемний шдхщ як стратепя штегрованого управлiння земельними, водними i живими ресурсами, що мае сприяти Тх збе-реженню та невиснажливому використанню; шновацшна методолопя у сферi природокористування [2, с. 100]. Перераховано нов^ш тенденцп розвитку екологiчноТ науки у сукупноси сприяють поступовому смисловому «розриву» понять «довкiлля» та «навколишне природне середовище», формуванню Тх вза-емного статусу як родового та видового понять, а не тотожних.
Сучасне розумшня довкiлля як будь-яких зовшшшх умов iснування людини, тобто сукупноси не лише природних (якi утворюють навколишне природне середовище), а й неприродних, виробничих, створених людиною об'екпв, не може не враховуватися у кримшально-правовш наущ шд час дослщження та встановлення обсягу i змiсту родового, видових та безпосередшх об'ектiв злочинiв, що посягають на вщповвдш суспiльнi вiдносини, та Тх класифжащю.
Оробець К. М. Деяк проблеми застосування понять екологЧного права у кримЫально-правовй науц
За наявност понять, що «перехрещуються» за обсягом, кримшальне право використовуе поняття шшо'1 науки лише в обсязi власного сумiжного поняття. Наприклад, кримшальне право «окреслюе» обсяг поняття «еколопчна шкода» межами поняття «сусшльно небезпечнi наслiдки». Коло шших явищ, якi еко-логiчна наука включае до обсягу екологiчноï шкоди (шкода вiд цившьно-пра-вових, адмшютративно-правових проступкiв тощо), виходить за межi предмета науки кримiнального права, а отже, унеможливлюе ïx вивчення щею наукою. Надiляючи певною додатковою ознакою («екологiчна шкода, що е наслщком кримiнального правопорушення»), кримiнально-правова наука розширюе змiст загального поняття iншоï науки, одночасно звужуючи його обсяг, за допомо-гою чого вiдбуваеться процес «асимшяцп» цього поняття, що неодмшно мае породжувати нове «власне» кримшально-правове поняття. Таким чином, через перехщ вiд загального до конкретного вщбуваеться процес формування мiж-дисциплiнарниx «понятшних рядiв», коли з двох бшьш загальних (родових) понять - «запозиченого» та «власного» - формуеться «шдпорядковане» im трете - видове - поняття, яке, однак, стае складовою частиною категорiаль-но-понятiйного апарату саме кримшально-правовоТ науки, оскiльки охоплюе конкретш явища об'ективно1 дiйсностi, що входять до предмета вивчення останньо1. При цьому дуже важливого значення набувае чггке й адекватне ввдо-браження видового поняття у термшологп кримшального закону з метою недо-пущення ототожнення «власних» i «запозичених», родових i видових понять. Як зазначаеться у лггератур^ досягненню цiеï мети може сприяти наявшсть легальних дефшщш сумiжниx понять [7, с. 138].
Низку проблем здатна породити вщсутшсть ушфжацп термiнiв, що вико-ристовуються в законодавствi для позначення одних i тих самих понять. Наприклад, для позначення добування водних живих ресур^в у рiзниx нор-мативно-правових актах вживаються термши «рибальство», «вилучення», «вилов», «добування», «збирання», «лов», «промисел» тощо. За таких умов достатньо складно обрати один термш, який можна було б беззастережно застосовувати у закош про кримшальну вiдповiдальнiсть i визначати за його допомогою вщповвдне поняття. У таких випадках, на наш погляд, потрiбно звертати увагу насамперед на термшолопю Конституцп, мiжнародниx дого-ворiв Украши, «базових» та «спецiалiзованиx» законiв i лише шсля того -шдзаконних нормативно-правових актiв.
Термiн «водний добувний промисел», який застосовуеться у чиннш редак-ц11 ст. 249 КК Украши, не е однозначним для тлумачення, що може викликати трудношд у практищ правозастосування. Тож, на нашу думку, виникае потреба у виробленш единих термов, сшльних для еколопчного та кримшального законодавства, що якомога повшше вщбивали б змют i обсяг того чи шшого поняття, дозволяли б чiтко розмежовувати його iз сумiжними.
Таким чином, викладене вище дае шдстави сформулювати деяы вимоги щодо запозичення понять еколопчного права та ïx вщображення у кримшаль-ному законодавствi:
а) за загальним правилом, у кримшальному правi цi поняття повиннi мати той самий обсяг i змют, яю вони мають у вщповщнш науцi, та вiдображати
сучасний стан !! розвитку. Якщо ж поняття на сучасному еташ мае р1зш тлума-чення 1 не мае формально! дефшщп, то, як правило, використовуеться тради-цшна, усталена в наущ, штерпретащя;
б) за наявност сум1жних понять у шшш наущ («довкшля» 1 «навколишне природне середовище», «рибальство» 1 «водний промисел» тощо) процес «пере-несення» до науки кримшального права передбачае обрання того термша, який найбшьш чггко характеризував би ввдповщне поняття;
в) за наявност родових понять, що «перехрещуються» за обсягом, кри-мшальне право використовуе поняття шшо! науки лише в обсяз1 власного сум1жного поняття, формуючи таким чином нове видове поняття (наприклад, «еколопчна шкода, що е наслщком кримшального правопорушення»);
г) термши, що вживаються для мовного вщображення тих чи шших понять, у кримшальному прав1, як правило, повинш збиатися з термшами чинного законодавства шшо! галузь Якщо вживаеться деюлька синошм1чних термш1в, рекомендуеться обирати бшьш поширений у нормативно-правових актах, що мають найвищу (Конституция) або вищу юридичну силу;
Г) тотожш поняття повинш позначатися единим термшом 1, навпаки, той самий термш повинен мати едине значення, за винятком, коли шше значення прямо закршлено в закош чи випливае з нього. Цей виняток е небажаним, оскшьки не сприяе одномаштност тлумачення та застосування кримшального законодавства.
Розглянута проблема потребуе подальших Грунтовних дослщжень у контекст! як загально! системи м1ждисциплшарних зв'язюв юридичних наук, так 1 вдосконалення конкретних понять науки кримшального права, а також терм1-шв закону про кримшальну в1дпов1дальн1сть.
Список л^ератури:
1. Балюк Ю. О. Навколишне природне середовище як об'ект заподiяння шкоди / Ю. О. Балюк // Наук. вксн. Чертв. ун-ту : зб. наук. праць. - Чершвщ : Рута, 2004. - Вип. 236 : Правознавство. - С. 61-67.
2. Еколопчна енциклопедiя : у 3 т. / редкол. : А. В. Толстоухов (голов. ред.) та ш. - К. : ТОВ «Центр еколопчно! освии та щформацп», 2008. - Т. 3 : О-Я. - 472 с.
3. Костецький В. В. Еколопя перехвдного перюду: держава, право, економжа (економь ко-правовий мехашзм охорони навколишнього природного середовища в Укра!т) / В. В. Костецький. - 2-е вид. - К. : Укра!нський шформацшно-правовий центр, 2001. - 390 с.
4. Наука кримшального права в системi мiждисциплiнарних зв'язюв : матерiали мiжнар. наук.-практ. конф., 9-10 жовт. 2014 р. / редкол. : В. Я. Тацш (голов. ред.), В. I. Борисов (заст. голов. ред.) та ш. - Х. : Право, 2014. - 536 с.
5. Панов М. I. Вибраш науковi пращ з проблем правознавства / М. I. Панов ; передм. В. П. Тихого. - К. : ¡н Юре, 2010. - 812 с.
6. Панов М. I. Проблеми методологи формування категорiально-понятiйного апарату юри-дично! науки / М. I. Панов // Право Укра!ни. - 2014. - № 1. - С. 50-60.
7. Пикуров Н. И. Уголовное право в системе межотраслевых связей : монография / Н. И. Пикуров. - Волгоград : ВЮИ МВД России, 1998. - 220 с.
8. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. - 8-е изд., дораб. и доп. - М. : Республика; Современник, 2009. - 846 с.
9. Фшософський енциклопедичний словник / ред. кол. : В. I. Шинкарук та ш - К. : Абрис, 2002. - 744 с.
БазелюкВ. В. Кримiнологiчнiфактори встановлення крим'нально)'в'дпов'дальност'!...
Оробец К. Н. Некоторые проблемы использования понятий экологического права в уголовно-правовой науке.
Рассмотрены проблемные вопросы заимствования уголовным правом понятий экологического права. Выяснены требования к их закреплению в терминологии уголовного законодательства.
Ключевые слова: понятия, термины, наука уголовного права, категориально-понятийный аппарат науки, заимствование понятий.
Orobets K. M. Some problems of the concepts of environmental law in criminal sciences.
Problem questions of borrowing criminal law concepts of environmental are considered. Requirements to consolidate these concepts in terms of criminal law are determined.
Key words: concepts, terminology, the science of criminal law, categorical and conceptual apparatus of science, borrowing concepts.
Надшшла до редколегп 03.02.2015 р.
